Мовний омбудсмен прокоментував відмову таксиста обслуговувати пасажирок українською
Водій таксі має понести покарання за відмову обслуговувати пасажирів українською мовою – про це заявив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь 26 жовтня.
За його словами, він готує звернення до правоохоронців.
«Зараз ми готуємо звернення до відповідних органів, зокрема, до Національної поліції України та компанії сервісу перевезень Bolt, для встановлення особи порушника та притягнення його до відповідальності», – йдеться в коментарі Креміня.
Він стверджує, що водій таксі порушив статтю закону України про захист української мови як державної, за якою українська є мовою обслуговування споживачів за замовчуванням.
Кремінь додав, що це адміністративне порушення, яке передбачає штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – на сьогодні це від 3400 до 5100 гривень.
Читайте також: Мовний омбудсмен розпочав перевірку щодо застосування державної мови «Укрзалізницею»
«Протягом 9 місяців 2023 року до Уповноваженого із захисту державної мови надійшло 3 015 звернень громадян про порушення Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». З них більше від половини – 1 519 – стосуються сфери обслуговування споживачів», – додає мовний омбудсмен.
Раніше в соцмережах поширилося відео, судячи з якого, водій таксі в Києві відмовився спілкуватися з пасажирками на їхню вимогу українською і висадив їх із машини. Сервіс Bolt, через який замовляли таксі, у коментарі «Главкому» заявив, що чоловіка відсторонили від користування платформою.
Відповідно до статті 36-ї закону, послуги у сфері транспорту в Україні мають надаватися державною мовою, також у всіх видах транспорту, вокзалах, аеропортах і портах інформація має бути державною мовою. У разі потреби вона може дублюватися англійською. Мовою у сфері обслуговування пасажирів є державна мова.
27 жовтня відзначатимуть День української писемності та мови. Традиційно до цього свята в Україні та за її межами проводять багато заходів з популяризації української мови, серед яких і Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.
Зеленський підписав закон про фінмоніторинг політично значущих осіб
Президент України Володимир Зеленський 26 жовтня підписав зміни в законі про запобігання відмиванню доходів. Про це свідчать дані сайту Верховної Ради.
Текст документу, поміж іншого, усуває обмеження для фінансового моніторингу політично значущих осіб в три роки після їх звільнення з посад.
Читайте також: «Із реєстру корупціонерів можуть зникнути 10 тисяч осіб»: голова НАЗК розповів, хто гальмує боротьбу з корупцією
Парламент ухвалив закон у другому читанні 17 жовтня. Голосування за нього в першому читанні відбулося 21 вересня.
Раніше Кабінет міністрів звернув увагу на те, що ухвалення проєкту є умовою вступу України до Європейського Союзу та отримання допомоги від Міжнародного валютного фонду.
Мінінфраструктури заперечує зупинку роботи коридору для експорту з портів
Порти Великої Одеси продовжують обробляти судна, які йдуть тимчасовим коридором – про це заявляє Міністерство інфраструктури 26 жовтня.
«Інформація щодо скасування або непрогнозовану зупинку тимчасового коридору для руху цивільних суден з та до портів Великої Одеси не відповідає дійсності. Всі встановлені ВМС ЗСУ наявні маршрути є дійсними та використовуються цивільними суднами», – йдеться в повідомленні.
Відомство зазначає, що коридор продовжує працювати «з урахуванням військової обстановки та погодних умов».
Воїни, які втратили кінцівки, намалювали картини на аукціон, щоб купити квадрокоптер для побратимів
51 малюнок українських захисників презентується на виставці «Коли ми єдині» у Львівському музеї історії релігії. Це роботи тих бійців, які отримали поранення під час бойових дій, втратили кінцівки і пересуваються на протезах або ж у кріслі-візку.
Всі роботи виставлено на благодійний аукціон, за зібрані кошти придбають квадрокоптер «Мавік-3Т» для військовослужбовців.
«У три зміни». Як Росія розбудовує військові заводи по всій країні. Погляд із супутника
Аналіз супутникових знімків вказує на те, що Росія активно нарощує виробничі потужності на своїх військових заводах. Мова йде про підприємства, які виробляють та ремонтують тактичні і стратегічні літаки, бойові вертольоти, а також збирають військові дрони та керовані боєприпаси. Саме на таких заводах «Схеми» (Радіо Свобода) побачили помітні зміни – супутник зафіксував розбудову низки підприємств військового і подвійного призначення, появу нових ангарів та цехів.
Нацбанк покращив прогноз зростання реального ВВП у 2023 році
Національний банк України змінив прогнози зростання внутрішнього валового продукту – про це регулятор повідомив 26 жовтня.
Прогноз зростання реального ВВП на 2023 рік змінився із 2,9% до 4,9%.
«Стрімкіше економічне відновлення спричинене низкою чинників. Серед них – вища адаптивність бізнесу та населення до воєнних умов, ліпші, ніж у попередньому прогнозі, оцінки врожаїв, розширення альтернативних шляхів експортних постачань, а також суттєвіші обсяги бюджетних видатків», – заявив Нацбанк.
За оцінкою НБУ, у 2024 економіка зросте на 3,6%, попри збереження високих безпекових ризиків.
Читайте також: ЄС планує збільшити потужність вітрової енергетики до понад 500 ГВт до 2030 року
«Економічному зростанню сприятимуть подальша розбудова альтернативних шляхів постачань та збереження м’якої фіскальної політики, що підтримуватиме споживчий попит. Натомість усе ще ускладнена логістика та обмежені війною інвестиції гальмуватимуть економіку», – йдеться в повідомленні.
У 2025 році, припускає Нацбанк, темпи росту реального ВВП можу пришвидшитися до 6%. Регулятор сподівається на «зниження безпекових ризиків», яке має цьому сприяти, а також на повернення мігрантів із-за кордону, поліпшення настроїв споживачів та інвесторів і відбудову інфраструктури.
Правління Національного банку також повідомило сьогодні про рішення знизити облікову ставку з 20% до 16% із 27 жовтня.
Зеленський: засідання військового кабінету провели у «спеціальному форматі»
Президент України Володимир Зеленський повідомив про проведення засідання військового кабінету у «спеціальному форматі».
«Очна присутність усіх командувачів на місцях: Сирський, Тарнавський, Гнатов, Москальов, Содоль. Їхні докладні доповіді щодо своїх напрямків, оборонних і наступальних дій, спеціальних завдань. Відверта розмова на найважливіші теми», – написав він у телеграмі.
Зеленський додав, що свої доповіді зробили головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, міністр оборони Рустем Умєров, начальник ГУР Міноборони Кирило Буданов і голова СБУ Василь Малюк.
За його словами, під час засідання обговорили план подальших дій із «конкретними термінами та розрахунками, який підкріплений постачаннями від партнерів і власним виробництвом».
«Узгодили позиції. Рухаємося далі», – додав Зеленський.
Природі острова Хортиця та інших об’єктів навколо нього, що належать до Національного заповідника «Хортиця», через падіння води внаслідок руйнування Каховської ГЕС завдано шкоди, за попередніми даними, на понад 1,5 мільярда гривень. Про це повідомили представники заповідника 26 жовтня під час презентації виставки археологічних знахідок на Хортиці, зроблених після падіння рівня води навколо неї.
«Територія острова змінюється від того, наскільки коливається рівень води. Десь на близько 180 гектарів територія збільшилась. Але одночасно з тим, що територія збільшилась, ми втратили велику кількість водних природних комплексів, оголилися території озер, заток, проток, з’явились нові мілини, острови. У позаплавній частині острова Хортиця ми втратили значну частину водно-болотних угідь. Відповідно загинули 2 тисячі водних рослин, які були на цій території», – сказала т.в.о. генерального директора Національного заповідника «Хортиця» Світлана Охріменко.
За її словами, очікується, що на гніздівлю наступного року не зупиниться така кількість птахів, які зупинялись раніше.
«Втрати від такого рівня води, з екологічної точки зору, частково прораховані заповідником, передані до відповідної комісії до екологічної інспекції. Наразі визначена сума понад 1,5 мільярда гривень стосовно втрат, які завдані екосистемі. Але це не повний обсяг втрат, які було завдано екосистемі острову Хортиця і прилеглим територіям через різке падіння води», – додала вона.
Бійці «Сибірського батальйону» розповіли про цілі підрозділу
Рекрути «Сибірського батальйону» ЗСУ заявляють, що хочуть «повернення Україні кордонів 1991 року», а також готові боротися за «самовизначення народів Росії». На їхній погляд, «якщо якийсь регіон захоче відокремитись» від Москви, то «має повне право». Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповіли бійці «Поет», «Варган» і «Бурят» – громадяни РФ, етнічні татарин, якут і бурят. Наразі вони проходять КМБ, тобто курс молодого бійця.
За словами «Поета», зараз основна його мета – «навчитися працювати зі зброєю» та отримати інші військові навички, щоб надалі «використовувати їх і на території Росії».
«Варган» своїх співгромадян, які приходять в Україну, як окупанти, називає «манкуртами, які підкорюються тільки жадібним інтересам та господарям» у Кремлі.
«Бурят» на запитання кореспондента Радіо Свобода, чи можливий державний переворот у РФ, зауважує – «мирним шляхом це вже не вирішити».
На Сумщині через російський обстріл загинув 16-річний підліток – МВС
На Сумщині у селі Пожня внаслідок російського обстрілу загинув 16-річний підліток, повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.
«Близько 13:00 ворожа артилерія накрила загиблого прямісінько на ґанку власного будинку. Знищені приватні будинки місцевих жителів», – написав він у телеграмі.
Напередодні через обстріл військ РФ Берислава на Херсонщині загинув 13-річний хлопчик.
За даними Офісу генпрокурора, через російську агресію загинули 509 дітей, понад 1139 поранені.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння обстрілюють прикордоння України, зокрема Чернігівщину та Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ООН станом на 8 жовтня підтвердила загибель 9 806 і поранення 17 962 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Росія обмежила в’їзд українців: як тепер виїхати з окупації та скільки це коштує?
Як Росія обмежує в'їзд на свою територію для громадян України і що це означає для жителів окупованих територій? Які шляхи виїзду з окупації зараз існують і скільки це коштує? Для чого Росія запроваджує нові правила і як це вплине на життя в окупації, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Понад 2 тисячі археологічних пам’яток виявили біля Хортиці через руйнування Каховської ГЕС
Працівниками Національного заповідника «Хортиця» виявили понад 2 тисячі археологічних артефактів біля острова Хортиця через падіння води, яке відбулось внаслідок руйнування Каховської ГЕС. Про це повідомили 26 жовтня представники заповіднику під час відкриття виставки, на якій представлені зроблені ними знахідки.
«Наразі до фондозбірки національного заповідника «Хортиця» після падіння рівня Каховського водосховища передано вже більше, ніж 2 тисячі предметів. Частина предметів є в опрацюванні нашим співробітники – до фондозбірки не передані, а саме опрацьовуються. В основному це фрагменти кераміки, предмети з кременю, предмети з металу. Робота продовжується і буде тривати постійно, оскільки територія достатньо велика. По-друге, однозначно змінюється рельєф після дощів, після розмивання узбережжя. Відповідно співробітники задіяні в археологічній експедиції обстежують узбережжя. Часто буває таке, що крупногабаритні предмети оголюються, де буквально вчора обходили і нічого не було. Дуже яскраво це видно при виявлені нових човнів, особливо човнів-довбанок», – ділиться т.в.о. генерального директора заповідника «Хортиця» Світлана Охріменко.
Наразі представники заповідника презентували лише частину своїх знахідок на спеціальній виставці. Це предмети різних габаритів, що датуються, починаючи 7 тисячоліттям до нашої ери і закінчуючи добою козацтва.
Особливістю експозиції є те, що частина знахідок з неї була виявлена археологами буквально один-два тижні тому. До таких, наприклад, належить бронзовий кинджал доби пізньої бронзи, 2 тисячоліття до нашої ери.
«Взагалі метал на пам’ятках доби пізньої бронзи зустрічається дуже рідко. Якщо кераміки дуже багато, то такі бронзові речі були фактично як золото на той час. Тому кожна знахідка з таких унікальна. Аналогічний кинджал було знайдено в 2004 році на острові Хортиця, де у нас зараз побудований новий міст. Бронзові знахідки дуже-дуже рідкісні. У нас на сьогоднішній день в колекції заповідника нараховується три кинджали, два серпи і прикраси», – розповідає старший науковий співробітник заповідника «Хортиця» Тетяна Шелеметьєва.
Всі представлені на виставці експонати у національному заповіднику «Хортиця» планують використати згодом для реекспозиції музею запорозького козацтва.
Вночі 6 червня у соцмережах з’явилися повідомлення про руйнування Каховської ГЕС. Вранці в ОК «Південь» підтвердили факт підриву російськими військами Каховської ГЕС. Російська окупаційна влада спочатку заперечувала факт руйнування, а згодом заявила, що верхню частину Каховської ГЕС зруйновано нібито внаслідок обстрілу українськими військами, дамбу водосховища не зруйновано.
В «Укргідроенерго» заявили, що через підрив Каховська ГЕС зруйнована повністю. Водночас в ефірі Радіо Свобода речниця Сил оборони півдня Наталія Гуменюк казала, що не вся дамба зруйнована, але є суттєві пошкодження.
Вночі 6 червня з’явилися повідомлення про руйнування Каховської ГЕС, які вранці офіційно були підтверджені. Українська влада оголосила про евакуацію з небезпечних районів Херсонщини. За фактом підриву Каховської ГЕС прокурори відкрили справу про екоцид.
60% українців заявили про готовність відкласти в часі набуття членства в ЄС, щоб Україна відстоювала свої інтереси під час переговорів. Про це йдеться в опитуванні КМІС, проведеному на замовлення Консультативної місії ЄС у вересні.
За даними опитування, лише 27% українців віддають перевагу прискореному темпу інтеграції в ЄС і підтримують схвалення всіх законів та вимог ЄС.
Як зазначають соціологи, лише 22% респондентів вважають, що Україна вже готова до вступу до ЄС, 43% переконані, що необхідні подальші реформи. Кожен четвертий (25%) взагалі дотримується погляду, що Україна взагалі не готова до приєднання
Хоча порівняно з 2021 роком ситуація стала трохи кращою, але все одно переважна більшість респондентів (71%) вважають дії вищого керівництва України щодо проведення реформ недостатніми – наразі лише 19% вважають зусилля достатніми, додають у КМІС.
За даними опитування, для 77% респондентів важливо, щоб Україна була частиною ЄС ( для 51% – «дуже важливо»), тоді як 8% вважають, що це зовсім неважливо.
Всеукраїнське опитування КМІС проводив упродовж 4-20 вересня 2023 року методом особистих (face-to-face) інтерв’ю. Опитано 2005 респондентів, що проживають у всіх регіонах України, які контролюються урядом України. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 3,3%.
Раніше повідомлялося, що Європейська комісія збирається представити 8 листопада оцінку прогресу, досягнутого Україною у виконанні критеріїв щодо членства в ЄС. Це ключовий крок у рішенні блоку про початок переговорів про вступ.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу.
Відновлення Ірпеня: як відбудовують місто після російської окупації
Десятки працівників в місті Ірпені продовжують відновлювати дороги та будинки, які були зруйновані після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Велика частина міста, що поблизу столиці Києва, була знищена під час окупації. Ірпінь звільнили від окупантів 28 березня 2022 року.
Джерело: EPA-EFE
Відновлення Ірпеня: як відбудовують місто після російської окупації
Чорне море стає «гравітаційним центром майбутнього Європи» і відіграє важливу роль у суперництві між Росією, США та Китаєм. А план України «виштовхнути Росію з Криму» повинен здійснитися за непохитної американської підтримки. Такі заяви озвучив сенатор-республіканець Піт Рікеттс під час слухань у підкомітеті Конгресу США з питань Європи та регіональної безпеки.
Йшлося про головні положення комплексної міжвідомчої стратегії США щодо Чорноморського регіону та її фінансування у рамках оборонного бюджету країни, а також про загрози, які створюють Росія та Китай у регіоні Чорного моря.
Київрада виділила ще майже 1,5 млрд грн на потреби військових – Кличко
Київрада виділила майже 1,5 мільярди гривень додаткових коштів силам безпеки та оборони, з яких 980 мільйонів гривень – ЗСУ, 100 мільйонів – Нацгвардії, 300 мільйонів – на фінансування міської цільової програми «Захисник Києва». Про це мер Віталій Кличко повідомив за результатами позачергового засідання Київради.
Це кошти на придбання автотранспорту, БПЛА, оптичних прицілів, приладів нічного бачення, ремонт та відновлення техніки тощо.
«Також, як і минулого року, виділяємо гроші та здійснюємо виплату матеріальної допомоги бійцям київських добровольчих формувань територіальної оборони, які виконують бойові розпорядження. Це – 100 мільйонів гривень», – повідомив Кличко.
Він зазначив, що до КМДА постійно звертаються різні підрозділи, бійці і командири. Але, кошти, за законом, місцева влада може перераховувати тільки військовим підрозділам, зареєстрованим у Києві.
Раніше КМДА скерувала з міського бюджету понад 6,2 мільярди гривень на потреби військових. Із яких 1,2 мільярди виділили додатково на позачерговому засіданні Київради 3 жовтня.
Серед 5 кораблів РФ у Чорному морі є один підводний ракетоносій – ОК «Південь»
П’ять бойових кораблів тримає армія РФ у Чорному морі на чергуванні, передає Оперативне командування «Південь»
«На бойовому чергуванні один підводний ракетоносій споряджений до 4 крилатих ракет типу «Калібр», – йдеться в повідомленні.
Раніше ВМС ЗСУ (станом на 8:00) повідомляли про один корабель, який виставила російська армія на бойове чергування.
Напередодні у ВМС України повідомили, що в акваторії Чорного моря постійно тривають протимінні заходи, оскільки Росія періодично застосовує міни, аби нашкодити цивільному судноплавству. Хоча Україна контролює свою акваторію, кажуть військові, російська авіація все ще залишається активною в повітрі.
У Міненерго анонсували надання Німеччиною понад 54 млн євро для підтримки енергетики України
Міністерство енергетики України анонсувало надання Німеччиною понад 54 млн євро для підтримки українського енергетичного сектора.
«Федеральне міністерство економіки й захисту клімату Німеччини зробить внесок у 54,3 мільйона євро до Фонду підтримки енергетики України. Це результат співпраці між Міністерством енергетики України та Федеральним міністерством економіки і захисту клімату Німеччини», – йдеться в повідомленні пресслужби відомства.
Повідомляється, що кошти будуть надані для закупівлі енергетичного обладнання, необхідного для відновлення і ремонту українських енергетичних об’єктів.
За даними Міненерго, Німеччина вже зробила найбільший внесок до Фонду підтримки енергетики України – 129,5 млн євро. Також було надано додаткові 20 млн євро на фінансування закупівель та постачання технічного обладнання.
Увесь попередній осінньо-зимовий період війська РФ здійснювали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. Наразі атаки РФ по енергетиці не є інтенсивними. Цьогоріч Україна змогла значною мірою відновити потужності енергетики, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Лідери 27 країн-членів Євросоюзу на саміті у Брюсселі планують засвідчити стійку військову підтримку Україні, в тому числі, через задоволення нагальних військових потреб у її протистоянні агресії РФ. Про це йдеться у наявному в розпорядженні Радіо Свобода проєкті підсумків саміту в Брюсселі, які, як очікується, будуть ухвалені лідерами ЄС.
«Європейська рада наголошує на важливості зусиль держав-членів і, у найближчому майбутньому, необхідності прискорити надання військової підтримки Україні, щоб допомогти задовольнити її нагальні військові та оборонні потреби, включаючи ракети та боєприпаси, зокрема в обсязі одного мільйона снарядів, ініціативи щодо артилерійських боєприпасів, а також систем протиповітряної оборони для захисту її населення та критичної та енергетичної інфраструктури», – йдеться у проєкті висновків саміту.
Текст не є остаточний і в нього ще можуть бути внесені зміни.
Крім того, у довгостроковій перспективі ЄС обіцяє свій «внесок у майбутні зобов’язання щодо гарантування безпеки України», і пропонує для цього проконсультуватися попередньо з Україною.
«Здатність Росії вести агресивну війну має бути ще більше ослаблена, у тому числі шляхом подальшого посилення санкцій, а також шляхом їх повного та ефективного здійснення та запобігання обходу, особливо щодо товарів з групи високого ризику», – йдеться в документі.
У березні ЄС затвердив рішення про відправку Україні одного мільйона боєприпасів протягом найближчого року. Агенція Bloomberg із посиланням на джерела повідомила, що ЄС відстає від планів у цьому питанні. Раніше ЄС обіцяв надати Україні артилерійські боєприпаси протягом 12 місяців, спочатку за допомогою наявних запасів, а потім через контракти про спільні закупівлі та збільшення промислових потужностей. Але минула більш ніж половина цього часу, а план виконаний на 30%, пише агенція.
Саміт лідерів ЄС у Брюсселі триватиме 26-27 жовтня. Засідання розпочнеться сьогодні о 15-й за центральноєвропейським часом із відеозвернення від президента України Володимира Зеленського.