Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки та розвідки може викликати представників Міністерства закордонних справ для роз’яснення розпорядження про призупинення надання консульських послуг для чоловіків за кордоном. Про це в ефірі Радіо Свобода «Свобода.Ранок» сказала членкиня комітету Соломія Бобровська («Голос»).
За її словами, це питання є в компетенції комітету, тому що за час роботи над законопроєктом МЗС не подавало коментарів та правок.
«МЗС я не пригадую на жодному комітеті, з приводу коментарів і правок, які б відносилися до законодавства, до змін закону про мобілізацію. Тому я думаю, що ми на найближчий комітет їх (МЗС – ред.) викличемо, щоб вони пояснили, що за збурення, про яке вони нас не попереджали», – сказала Бобровська.
Народна депутатка назвала розпорядження міністерства «напівзаконним»:
«За три місяці фактично незаконно чи напівзаконно видали таке розпорядження, яке має сумнівний результат, адекватність і зміст».
Бобровська наголошує, що після набуття чинності закону про мобілізацію, тобто після 18 травня, у чоловіків призовного віку є два місяці на оновлення військово-облікових даних.
Вона зазначає, що обмежень на надання консульських послуг не мало б бути до цього терміну. Парламентарка нагадує, що закон набуває чинності за місяць, а відтоді військовозобов’язані матимуть ще 60 днів, щоб оновити свої дані в територіальних центрах комплектування або в електронному кабінеті.
«Міністерство оборони слізно обіцяло одну річ, що ті люди, які фізично не можуть прийти у військкомати, або які хочуть не йти у військкомат, (могли – ред.) зробити електронний кабінет, зареєструватися внести свої дані, отримати штрих-код чи QR-код, і з ним приходите в телефоні і показуєте в консульстві, і це є підставою для вас отримати консульські дії», – каже Бобровська.
Вона стверджує, що основною метою змін у законодавстві було не заборонити консульські дії, а забезпечити максимальній кількості чоловіків і жінок можливість стати на військовий облік, «щоб побачити в принципі загальний ресурс, який є в України, поза Україною».
Напередодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підтвердив повідомлення про зупинку в наданні консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном. Згодом МЗС роз’яснило, що ці заходи є тимчасовими.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Російські війська обстріляли Одесу, поранена жінка – ОВА
Жителька Одеси постраждала внаслідок ракетного удару російських військ по місту вранці 24 квітня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Наразі відомо про одну постраждалу 43-річну жінку. Вона у стані середнього ступеню тяжкості доставлена в лікарню», – написав Кіпер у телеграмі.
За його словами, близько 30 будинків пошкоджені ударною хвилею: вибиті шибки і скло, в деяких оселях впали стелі.
У Міністерстві енергетики повідомили, що в Одесі внаслідок обстрілу відключені повітряні лінії і підстанції, є знеструмлені споживачі. Там тривають відновлювальні роботи.
Близько 7:00 24 квітня в низці областей України оголошували повітряну тривогу через ракетну небезпеку. ЗМІ повідомляли про звуки вибухів в Одесі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Сунак їде до Німеччини говорити про Україну і європейську безпеку
Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак їде до Німеччини 24 квітня, де обговорить питання оборони й безпеки з канцлером Німеччини Олафом Шольцем.
Це перший візит Сунака в Німеччину, відколи він став прем’єр-міністром у жовтні 2022 року.
Як очікують, переговори будуть зосереджені на Україні, рівнях витрат на оборону і прагненні Німеччини посилити протиповітряну оборону НАТО в Європі на тлі ракетних ударів Росії по Україні.
«У цей небезпечний для світу момент Велика Британія і Німеччина стоять пліч-о-пліч, щоб зберегти безпеку і процвітання вдома і на всьому континенті», – сказав Сунак перед візитом.
Велика Британія вже кілька років не є членом Європейського союзу, проте вона все ще є одним із найважливіших союзників Німеччини в НАТО, G7 і G20. Разом із Німеччиною Британія є найважливішим європейським постачальником зброї для України. Напередодні уряд Британії пообіцяв надати найбільший пакет військової допомоги Україні.
Також 23 квітня прем’єр-міністр Великої Британії оголосив про плани збільшити витрати на оборону до 2,5% ВВП на рік до 2030 року.
«Ми переведемо оборонну промисловість Великої Британії на військові рейки. Один з головних уроків війни в Україні полягає в тому, що нам потрібні більш глибокі запаси боєприпасів і промисловість повинна мати можливість швидше їх поповнювати», – заявив Ріші Сунак на пресконференції в Польщі разом з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом.
Семеро жителів Донеччині поранені через російські обстріли за добу – ОВА
Внаслідок російських обстрілів за попередню добу є поранені в Донецькій області, заявив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«За 23 квітня росіяни поранили 7 жителів Донеччини: 5 у Костянтинівці, 1 у Нью-Йорку і Красногорівці», – заявив він.
Крім того, російські війська обстрілювали населені пункти Херсонської області, заявив очільник регіону Олександр Прокудін.
Атаки пошкодили житлові квартали населених пунктів, багатоповерхівку та 14 приватних будинків.
Також обласна влада зафіксувала влучання в об’єкти критичної інфраструктури, адмінбудівлю, автозаправну станцію, господарські споруди, гараж, приватні автомобілі та газогони.
«Через російську агресію одна людина загинула, ще п’ятеро – дістали поранення», – додав Прокудін.
За даними очільника Харківщини Олега Синєгубова, окрім постраждалих внаслідок атаки на обласний центр, напередодні російські обстріли також спричинили пошкодження в низці населених пунктів.
«23 квітня 12:10 Печенізька ТГ, с. Юрченкове, рухаючись через поле на автомобілі на невідомому вибуховому пристрої підірвався 24-річний чоловік. Доставлений до лікарні», – додав він.
Крім того, вранці внаслідок ракетного удару Росії по Одесі 24 квітня постраждала цивільна, заявив голова ОВА Олег Кіпер:
«Наразі відомо про одну постраждалу 43-річну жінку. Вона у стані середнього ступеню тяжкості доставлена в лікарню».
Ще близько 30 будинків зазнали пошкоджень від ударної хвилі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російська армія втратила понад 800 військових за добу – Генштаб ЗСУ
Російські війська втратили близько 880 людей особового складу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 24 квітня.
За даними українського командування, загальні втрати армії Росії за час повномасштабної агресії проти України сягнули 461 940 військових.
Крім того, за даними штабу, російські війська втратили за добу:
- 1 танк (загалом 7 242)
- 12 бойових броньованих машин (13 928)
- 43 артилерійські системи 11 808
- 2 реактивні системи залпового вогню (1 048)
- 2 засоби протиповітряної оборони (771)
- 32 безпілотники (9 439)
- 47 автомобілів і автоцистерн (15 892)
- 8 одиниць спеціальної техніки (1 944)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Американський Інститут вивчення війни у своєму нещодавньому звіті зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Число постраждалих через нічний обстріл Харкова зросло до шести – ОГП
У Харкові внаслідок нічного російського обстрілу кількість постраждалих зросла до шести, повідомили в Офісі генпрокурора вранці 24 квітня. Раніше повідомляли про двох поранених.
«За даними слідства, 24 квітня близько 00:30 збройні сили РФ завдали ракетні удари по Шевченківському району Харкова. Зафіксовано влучання двох ракет по території житлового комплексу. Пошкоджено три багатоповерхівки, щонайменше 33 приватних автомобілі, кафе, магазини, офісні приміщення», – йдеться в повідомленні.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов додав, що постраждали троє чоловіків віком 33, 45, 53 років і три жінки 24, 45, 54 років.
В Офісі генпрокурора уточнили, що в трьох чоловіків – легкі тілесні ушкодження, у трьох жінок – гостра реакція на стрес.
За попередніми даними, війська РФ атакували місто двома ракетами типу С-300 з території Бєлгородської області Росії, кажуть у прокуратурі.
Там також повідомили про відкриття кримінального провадження за фактом порушення законів і звичаїв війни.
Раніше американський Інститут вивчення війни ISW припустив, що Кремль проводить інформаційну операцію одночасно з повітряними атаками на Харків, щоб «переконати українців тікати» з міста перед ймовірним наступом на цьому напрямку.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ЗСУ з «Градів» накривають тил РФ і говорять про мобілізацію та призовний вік
Середній вік військового в українській армії – понад сорок років. Щоб це виправити, український президент підписав закон, який зменшує призовний вік. Особливу нестачу молоді відчувають піхотні підрозділи, де навантаження найбільші. Проте військові старшого віку не поспішають залишати службу.
Як вік сприймається на фронті – дивіться у сюжеті. Відео телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»).
Чи законно позбавити чоловіків консульських послуг?
- Сенат Конгресу США переважною більшістю голосів проголосував за ухвалення пакету допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню в розмірі 95 мільярдів доларів. Тепер залишається лише підпис президента США Джо Байдена. І, кажуть оглядачі, перше озброєння зможе надійти до України вже в квітні.
- Російські сили зайшли в південну частину населеного пункту Очеретине, що на Донеччині. В ОСУВ «Хортиця» підтверджують складну ситуацію в районі цього селища. Хоч і зазначають, що переважна частина селища контролюється Си
- лами оборони. Що ж відбувається на фронті – не попустіть далі.
- Призупинення надання послуг чоловікам мобілізаційного віку в дипломатичних установах є тимчасовим кроком та пов’язане з ухваленням Верховною Радою України нового закону про мобілізацію. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ. У нашій трансляції з гостями обговоримо цю тему детальніше. Щоб розуміти, які загрози несуть такі кроки та наскільки такі дії є законними?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
Росія: у Смоленській області повідомляють про пожежу на НПЗ після удару безпілотника
Очевидці повідомляють про пожежу на «Смоленському нафтопереробному заводі» у Росії. Губернатор регіону підтвердив пожежу на об’єктах паливно-енергетичного комплексу після атаки безпілотника.
За повідомленнями місцевих жителів, атакований НПЗ у Ярцевському районі. Телеграм-канал Astra публікує відео, зняте свідками.
Губернатор регіону Василь Анохін підтвердив інформацію про удар, за його словами, внаслідок атаки українських безпілотників пожежі виникли на паливно-енергетичних об’єктах Смоленської області.
«Ймовірно, в результаті атаки противника по цивільних паливно-енергетичних об’єктах на території Смоленського і Ярцевського району сталися загоряння. МНС на місці ліквідують наслідки», – написав Анохін.
Згодом він додав, що жертв і постраждалих немає.
Раніше російський телеграм-канал SHOT, посилаючись на своїх підписників з-поміж місцевих жителів, писав, що один або кілька безпілотників ударили по нафтобазі в селі Раздорово під Смоленськом, там видно заграву і дим.
«Перший вибух пролунав о 3:15 ночі, в районі нафтової бази біля села Раздорово (близько 20 кілометрів від Смоленська). Приблизно через 15 хвилин пролунав ще один вибух, після цього в районі промислового об’єкту з’явилася заграва і дим. Вже близько четвертої ранку було чути ще кілька гучних хлопків», – йшлося у повідомленні.
Українська влада повідомлення не коментувала.
Наприкінці минулого тижня губернатор Смоленської області Росії також повідомляв про пожежу на об’єкті ПЕК після атаки безпілотника. Це сталося у Кардимівському районі в центральній частині області; на якому саме об’єкті він не уточнював. У цьому районі, зокрема, розташована нафтобаза «Кардимово». Як повідомляє російське видання РБК, вона належить «ЛУКОЙЛ-Центрнафтопродукту».
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Усього з початку року було атаковано 15 НПЗ у 10 регіонах Росії. Їхня загальна переробна потужність – 192 мільйони тонн нафти на рік, порахувало видання The Insider.
За даними розвідки Британії, станом на 23 березня Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари безпілотників. Лондон вважає, що ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок.
Від початку повномасштабної війни Вашингтон не підтримує і не заохочує Україну в її ударах по російській території. Про це 26 березня заявив речник Державного департаменту Метью Міллер у відповідь на запитання про те, що в медіа зʼявилася інформація про прохання США припинити атаки на російські нафтопереробні заводи.
В ISW проаналізували заяви Шойгу про намір посилити удари по Україні
Російські війська, ймовірно, посилять удари безпілотниками і ракетами найближчими тижнями, щоб максимально завдати шкоди українській інфраструктурі й оборонно-промисловій базі до того, як очікуване надходження безпекової допомоги зі США почне полегшувати критичну нестачу ракет ППО в Україні, заявив у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики проаналізували заяви міністра оборони Росії Сергій Шойгу, який 23 квітня оголосив про намір РФ посилити ударну кампанію по українських логістичних центрах і сховищах західної зброї, щоб порушити українське матеріально-технічне забезпечення.
«Зосередженість Шойгу на ударах по українській логістиці свідчить про те, що російські війська можуть змінити свій набір цілей, щоб вразити українську транспортну інфраструктуру, логістику і військові складські об’єкти. 19 квітня російські війська завдали потужних ударів по українській транспортній інфраструктурі в Дніпропетровській області, і російські війська можуть мати намір відтворити і розширити ці удари найближчими тижнями, щоб перекрити українські наземні лінії зв’язку», – йдеться в повідомленні.
В ISW зазначили: російське військове командування може сподіватися, що такі їхні дії обмежать здатність України достатньо розподілити живу силу і матеріальні засоби на критично важливих ділянках фронту і затримають покращення українських позицій, до якого приведе прибуття допомоги США.
Аналітики також згадали, що російські війська завдали потужних ударів по українській енергетичній інфраструктурі під час ракетних ударів і ударів безпілотниками у березні й квітні 2024 року, використовуючи вже погіршені можливості української протиповітряної оборони і намагаючись зруйнувати енергетичну мережу України й завдати довгострокової шкоди українським можливостям ведення війни і моральному духу.
Крім того, в ISW зазначили, що російські війська, ймовірно, будуть активізувати наступальні операції в найближчі тижні, щоб використати українські матеріальні обмеження напередодні очікуваного прибуття допомоги США.
«Зосередженість Шойгу на російських наступальних операціях поблизу Часового Яру, на захід від Авдіївки, а також на захід і південний захід від міста Донецьк додатково вказує на те, що російські війська, ймовірно, посилять наступ у цих районах, де російські війська наразі віддають перевагу ширшим наступальним операціям», – йдеться в повідомленні.
20 квітня Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про національну безпеку, який передбачає військову допомогу Україні в розмірі близько 61 мільярда доларів. Сенат підтримав документ 23 квітня. Президент Джо Байден пообіцяв якнайшвидше підписати закон, «щоб ми могли розпочати надсилання зброї й обладнання в Україну цього тижня».
Президент України Володимир Зеленський 21 квітня заявив, що швидка доставка американської військової допомоги Україні може дозволити українським силам стабілізувати лінію фронту і перехопити ініціативу. В інтерв’ю NBC News Зеленський сказав, що військова підтримка США дає Україні шанс на перемогу, але попередив, що прогрес України на полі бою залежатиме від того, наскільки швидко військова допомога прибуде на лінію фронту. Зеленський зазначив, що затримки з доставкою військової допомоги вже призвели до втрат української техніки й особового складу на «кількох напрямках».
Генштаб: на фронті було понад 100 зіткнень, війська РФ атакували на сімох напрямках
Протягом минулої доби на фронті відбулося 101 бойове зіткнення, російські війська атакували позиції українських сил на сімох напрямках, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
«Загалом ворог завдав п’ять ракетних і 77 авіаційних ударів, здійснив близько 76 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – йдеться в повідомленні.
Найбільше атак російських військ, за даними Генштабу, було на Новопавлівському напрямку – 24, Бахмутському й Авдіївському – по 21, Лиманському – 19.
Днями президент Володимир Зеленський заявив, що армія Росії має завдання, попри втрати, демонструвати певні перемоги до 9 травня. Водночас він висловив переконання, що надходження західної допомоги «вирівняє ситуацію» на фронті.
Палата представників і Сенат Конгресу США вже схвалили пакет військової допомоги Україні на близько 61 мільярд доларів – тепер його мають затвердити Сенат і підписати президент. Як очікують, це станеться до кінця нинішнього тижня.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) раніше зазначали, що тепер війська РФ можуть піти вперед із новою силою – щоб скористатися «вікном» до появи американської зброї в Україні.
Це «тимчасовий крок» – МЗС про обмеження консульських послуг для чоловіків за кордоном
Рішення обмежити надання консульських послуг чоловікам віком 18-60 років за кордоном пов’язане з ухваленням Верховною Радою закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня 2024 року, і є тимчасовим кроком, йдеться в роз’ясненнях Міністерства закордонних справ України.
«Робота української консульської служби регламентується чималою кількістю підзаконних нормативних актів, які після ухвалення законопроєкту потребують актуалізації для їх приведення у відповідність до його вимог. Крім того, згадані обставини сформували необхідність внесення технічних змін до алгоритмів роботи інформаційно-комунікаційних систем Міністерства закордонних справ, які використовуються для виконання відповідних консульських функцій», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому 23 квітня.
У МЗС зазначили, що рішення призупинити надання консульських послуг чоловікам є тимчасовим кроком, «обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном, та розв’язання у взаємодії з іншими причетними органами державної влади технічних питань, які виникли у ході імплементації норм і положень згаданого закону».
Щодо того, коли саме надання послуг відновлять, у МЗС зауважили, що після набуття чинності закону про мобілізацію 18 травня 2024 року «процес прийняття і розгляду заяв про вчинення консульських дій продовжиться з урахуванням нових вимог, що випливають із положень закону».
Напередодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підтвердив повідомлення про зупинку в наданні консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном.
Міністр також вказав на те, що й до ухвалення нового закону про мобілізацію військовозобов’язані мали оновлювати свої документи в територіальних центрах комплектування.
«Перебування за кордоном не звільняє громадянина від обовʼязків перед Батьківщиною. Саме тому я вчора доручив вжити заходів щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном. Це буде чесно», – додав дипломат.
Раніше україномовне видання в Чехії Gromada повідомило, що паспортний сервіс для українців в Празі призупинив видачу готових документів. Суспільний мовник із повідомленням на дипломатичного працівника повідомив, що прийом громадян призовного віку тимчасово зупинений.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
На Сумщині через обстріли РФ за добу поранені 4 людини – ОВА
Російські війська 23 квітня здійснили 51 обстріл прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, внаслідок чого постраждали чотири людини, повідомила обласна військова адміністрація.
«Зафіксовано 242 вибухи. Обстрілів зазнали Миколаївська, Хотінська, Юнаківська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Новослобідська, Глухівська, Шалигинська, Есманьська, Середино-Будська громади», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, за даними ОВА, дві людини були поранені через обстріли Шалигинської громади, по одній людині – в Середино-Будській і Білопільській громадах.
Російські війська фактично щодня обстрілюють населені пункти Сумщини з різних видів озброєння. Останнім часом ці атаки посилилися.
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко 17 квітня повідомив, що від початку 2024 року російські війська понад чотири тисячі разів обстріляли Сумщину, при тому, що «за весь минулий рік кількість обстрілів сягала шести тисяч».
5 квітня у двох територіальних громадах Сумщини оголосили обов’язкову евакуацію дітей у примусовий спосіб. У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України заявили, що це «рішення було ухвалене через безпекову ситуацію».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Сенат США проголосував за надання допомоги Україні
Сенат США 23 квітня проголосував за пакет військової допомоги, який включає понад 60 мільярдів доларів для України, після того, як Палата представників підтримала цей захід 20 квітня після місяців суперечок.
«За» проголосували 79 сенаторів, «проти» – 18.
Тепер документ для вступу в дію має підписати президент США. Джо Байден заявив, що підпише законопроєкт, як тільки він надійде.
«Я підпишу цей законопроєкт і звернуся до американського народу, як тільки він буде на моєму столі завтра, щоб ми могли розпочати надсилання зброї й обладнання в Україну цього тижня», – цитує заяву Байдена Білий дім.
«Це важливе законодавство зробить нашу країну і світ більш безпечними, оскільки ми підтримуємо наших друзів, які захищаються від терористів, таких як «Хамас», і тиранів, таких як Путін», – додав президент США.
Президент України Володимир Зеленський подякував сенаторам з обох партій за підтримку документу, а також президентові Байдену і «всім американцям».
«Це голосування зміцнює роль Америки як маяка демократії і лідера вільного світу… З нетерпінням очікую на швидке підписання законопроєкту і надання наступного пакету військової допомоги, що відповідатиме рішучості, яку я завжди відчуваю в наших переговорах. Далекобійні спроможності України, артилерія та ППО є вкрай важливими інструментами для якнайшвидшого відновлення справедливого миру», – написав Зеленський у телеграмі.
20 квітня Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про національну безпеку, який передбачає військову допомогу на 95 мільярдів доларів для України, Ізраїлю й інших союзників США, зокрема, для України в розмірі близько 61 мільярда доларів. Також передбачається передача Україні ракет ATACMS, про які давно просить Київ.
Голосування відбулося після того, як демократи і республіканці дійшли згоди щодо законопроєктів після місяців незгоди частини республіканців із подальшою підтримкою США для України на тлі вторгнення Росії.
Директор ЦРУ Вільям Бернс 18 квітня попередив американських законодавців, що, в разі якщо США не нададуть військової підтримки, Україна може програти війну проти Росії до кінця року.
Міноборони: в Україні створять єдину систему надання допомоги пораненим за стандартами НАТО
В Україні створюють єдину систему надання допомоги пораненим на основі стандартів країн НАТО та бойового досвіду українських медиків, зазначила заступниця міністра оборони України Наталія Калмикова, пише пресслужба Міноборони.
«Ми створюємо єдину ефективну систему надання медичної допомоги пораненим на основі стандартів країн НАТО та бойового досвіду українських медиків. Тому для нас дуже важлива спільна робота і допомога тих людей, які з 2014 року створюють умови порятунку життя на передовій», – наголосила Калмикова під час обговорення реформування системи допомоги при бойовій травмі.
Під час зустрічі також обговорили реформування нової системи підготовки військовослужбовців з тактичної медицини.
«Сьогодні ми маємо перезавантажити систему підготовки і вийти на якісно новий рівень. Навчання має проходити за одними єдиними правилами і базуватися на кращому вітчизняному та закордонному досвіді», – додала керівниця Департаменту охорони здоров’я МОУ Оксана Сухорукова.
Раніше міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко та міністерка охорони здоров’я Польщі Ізабелла Лещина підписали меморандум про взаєморозуміння у сфері охорони здоров’я у рамках спільних консультацій урядів двох країн.
Сили РФ вдарили по житловому комплексу в Харкові, є поранені – влада
Російські військові вдарили ракетою С-300 по житловому комплексу в Харкові, повідомив мер міста Ігор Терехов.
«Цілеспрямований удар по житловому комплексу у Шевченківському районі. Попередньо ракетою С-300. Інформація щодо постраждалих уточнюється», – каже він.
Згодом стало відомо, що внаслідок ракетного удару постраждало двоє людей.
«Поки відомо про двох постраждалих – обидва з осколковими пораненнями. Ними вже опікуються лікарі. На місці триває пошуково-рятувальна операція. Працюють усі відповідні служби», – написав Терехов.
Також голова Харківської ОВА Олег Синєгубов каже, що війська РФ били ракетами С-300 по центральній частині Золочева Богодухівського району.
«Попередньо – двома ракетами С-300. Пошкоджені адмінприміщення», – розповів чиновник.
За його словами, станом на зараз – без постраждалих.
Раніше американський Інститут вивчення війни ISW припустив, що Кремль проводить інформаційну операцію одночасно з повітряними атаками на Харків, щоб «переконати українців тікати» з міста перед ймовірним наступом на цьому напрямку.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Залужний «найближчими тижнями» приступить до роботи послом у Британії – Подоляк
Колишній головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний «найближчими тижнями» стане до роботи на посаді посла у Великій Британії, розповів керівник Офісу президента Михайло Подоляк в ефірі телеканалу «Київ».
«Наскільки я розумію, там офіційно все вже уточнено, тобто він буде офіційно послом», – сказав він.
Подоляк зазначив, що Лондон вже погодив кандидатуру Залужного на посту посла України.
Також він додав, що наразі тривають процедурні процеси, зокрема через Міністерство закордонних справ, і «це питання вже тижнів», і «деякі логістичні складові треба довирішувати».
«Я вже не бачу політизації взагалі навколо прізвища пана Залужного», – зауважив Подоляк.
Президент Зеленський відправив Валерія Залужного у відставку з посади головнокомандувача ЗСУ 8 лютого. На посаді головнокомандувача його змінив Олександр Сирський. 7 березня колишнього головнокомандувача призначили послом України у Великій Британії. Про відставку Шаптали з посади начальника Генштабу оголосили 9 лютого.
У Білому домі розповіли, як США розподілятимуть військову допомогу для України
Після ухвалення законопроєкту з підтримкою України, США «виділять одразу пакети для задоволення негайних оборонних потреб ЗСУ, а потім зосередяться на забезпеченні довгострокової стратегії Києва щодо відсічі агресії РФ», розповів під час зустрічі з журналістами радник Білого дому Джон Кірбі.
«Путін (президент РФ Володимир Путін – ред.) вважає, що може тягнути час, тож маємо спробувати надолужити частину цього часу. Отже, щойно президент отримає законопроєкт на свій стіл та підпише його, ви побачите, що ми надамо ті можливості, які їм (українській стороні – ред.) найбільше потрібні зараз», – зазначив представник американської адміністрації.
Після цього, за його словами, «впродовж літніх та осінніх місяців, США продовжать спілкування з українською стороною про те, якою є довгострокова стратегія Києва щодо відсічі російської агресії». На основі взаємодії будуть адаптовані наступні пакети підтримки України «з метою задоволення цих потреб», каже Кірбі.
Кірбі також підтвердив оцінки, що «зволікання американським Конгресом з ухваленням пакета допомоги для України однозначно вплинуло на ситуацію на полі бою, а також на безпеку мирних громадян».
«Коли росіяни запускають ці масові атаки із БПЛА та ракетами, вони чудово усвідомлюють, що українці зможуть збити лише частину з них, інші пройдуть», – зазначив представник Білого дому.
Крім того, за його словами, «за таким самим принципом російські сили діють на сході України, зокрема, в районі Авдіївки, аби скористатися дефіцитом боєприпасів ЗСУ».
Через це Кірбі зауважив, що «у Білому домі очікують на схвалення законопроєкту з допомогою для України Сенатом США, і коли він потрапить до Білого дому, президент Байден підпише його якомога швидше».
«Я також можу вас запевнити, що дуже швидко після цього ви побачите перший пакет допомоги в галузі безпеки для України», – зазначив представник адміністрації США.
20 квітня Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про національну безпеку, який передбачає військову допомогу на 95 мільярдів доларів для України, Ізраїлю й інших союзників США, зокрема, для України в розмірі близько 61 мільярда доларів. Також передбачається передача Україні ракет ATACMS, про які давно просить Київ.
Голосування відбулося після того, як демократи і республіканці дійшли згоди щодо законопроєктів після місяців незгоди частини республіканців із подальшою підтримкою США для України на тлі вторгнення Росії.
Директор ЦРУ Вільям Бернс 18 квітня попередив американських законодавців, що, в разі якщо США не нададуть військової підтримки, Україна може програти війну проти Росії до кінця року.
Столтенберґ пояснив, чому США вигідно бути «надійним союзником» у НАТО
Сполучені Штати, ймовірно, залишаться «надійним союзником» у НАТО, незалежно від того, яким буде результат цьогорічних президентських виборів, йдеться у заяві генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберґа на пресконференції з прем’єром Британії Ріші Сунаком.
Столтенберг очікує, що «США продовжать залишатися вірним союзником з трьох причин».
Перша причина, на думку генсека, – наявність понад 30 держав-союзників відповідає інтересам національної безпеки США. Таким чином країна є «сильнішою та безпечнішою».
Столтенберґ додав, що «друга причина полягає у широкій підтримці членства США в НАТО серед конгресменів та громадськості. Це свідчать результати опитувань».
І третя причина, про яку заявив генсек, полягає в тому, що «колишній президент США Дональд Трамп критикував не членів НАТО, а їхні недостатні витрати на Північноатлантичний альянс».
Але у 2024 році, як додав Столтенберґ, «понад дві третини членів Альянсу виділять щонайменше 2% ВВП, що є загальноприйнятою нормою в НАТО».
Радник мера Маріуполя каже,що сили РФ стягують підкріплення до Мар’їнки та Часового Яру
Російські війська «стягують підкріплення до Мар’їнки та Часового Яру Донецької області, намагаючись посилити свої позиції», повідомив радник мера Маріуполя Петро Андрющенко в ефірі телемарафону.
За його словами, «росіяни здебільшого перекидають сили з Бердянського напрямку на північ Донецької області». Зокрема, фіксується переміщення гусеничної техніки, зазначив Андрющенко.
«Це означає, що десь з Криму, з-під Мелітополя вони це тягнуть на посилення Мар’їнки та Часового Яру для здійснення подальшого тиску на нас. Ми бачимо, що заходять десантні підрозділи, які потім беруть участь в штурмі Часового Яру. Тобто бачимо через Маріуполь точно пріоритет на сьогодні – північ Донецької області», – розповів Андрющенко.
Також, як зазначив радник мера Маріуполя, частково продовжуються переміщення і в бік Запорізької області.
«Це боєкомплекти та паливозаправники, однак їх системність не збігається з тією, що ми фіксуємо на півночі», – додав він.