Доступність посилання

Очільники дипломатичних місій іноземних держав іідвідали місце ракетного удару РФ по Києву і вшанували пам'ять загиблих. 15 травня 2026 року
Очільники дипломатичних місій іноземних держав іідвідали місце ракетного удару РФ по Києву і вшанували пам'ять загиблих. 15 травня 2026 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Лисак: через російський обстріл Нікополя постраждали двоє людей, в тому числі дитина

Російська армія завдала артилерійського обстрілу по Нікополю, заявив голова Дніпропетровської області Сергій Лисак 26 квітня.

Він додав, що внаслідок обстрілу постраждав дев’ятирічний хлопчик.

«Дитина в стані середньої тяжкості. Лікарі надали необхідну меддопомогу. Оговтуватися буде вдома», – зазначив Лисак.

Він додав, що серед потерпілих також чоловік 42 років. Крім того, атака пошкодила чотири п’ятиповерхівки та газогін у місті.

Читайте також: Удар РФ по Нікополю: Лисак повідомляє про трьох постраждалих

Нікополь та Нікопольський район регулярно зазнають російських обстрілів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

«Буде купа неприємностей» – юристи про українських чоловіків та консульські послуги

Радіо Свобода звернулось до юристів з міграційного права за розʼясненням, які наслідки може мати рішення українського уряду щодо призупинення консульских послуг для військовозобовʼязаних чоловіків за кордоном. Правозахисники пояснили, наскільки важлива наявність чинного закордонного паспорта для українців за кордоном та як можуть реагувати на ситуацію західні уряди.

Розвідка України здійснила кібератаку на сервіси правлячої партії Росії – джерело

Фахівці Головного управління розвідки здійснили «масштабну кібератаку» на ресурси російської правлячої партії «Єдина Росія» – про це Радіо Свобода повідомили джерела в спецслужбі 26 квітня.

За їхніми даними, наразі під ударом перебувають сервери та сайти партії, а також домени ER.RU та edinros.

В українській розвідці стверджують, що попри заяви «Єдиної Росії» про те, що «робота критично важливої цифрової інфраструктури підтримується», наразі частина ресурсів не працює.

Російська правляча партія вранці в п’ятницю заявила про масштабну DDoS-атаку на всі свої електронні сервіси, пов’язавши її з проведенням акції «Диктант перемоги», запланованої на сьогодні.

У березні ГУР повідомило, що його кіберфахівці влаштували масштабну DDoS-атаку на сервери Міноборони Росії та отримали доступ до шифрування цифрового забезпечення та секретної службової інформації.

Іспанія передасть Україні ракети до Patriot – ЗМІ

Іспанія планує передати Україні ракети до Patriot, пише з посиланням на неназвані джерела в уряді видання El Pais.

За повідомленням, Іспанія виключила поставку зенітних пускових установок Patriot, але надасть українським військовим невелику кількість ракет для цієї системи.

Це буде невелика партія, оскільки іспанський військовий резерв становить близько 50 одиниць, а перехоплювачі дуже дорогі, зазначає видання.

У той час, як Росія посилила повітряні атаки на українську енергетичну інфраструктуру й інші об’єкти, до урядів країн ЄС лунають заклики надати Києву більше систем ППО, таких як Patriot.

Раніше про те, що Греція не надаватиме Україні свої системи Patriot і С-300, в інтерв’ю Iefimerida заявив прем’єр-міністр країни. Вони «критично важливі» для самих Афін, сказав Кіріакос Міцотакіс.

19 квітня на засіданні Ради Україна-НАТО на рівні міністрів оборони президент України Володимир Зеленський заявив, що для оборони Україні потрібно щонайменше ще сім Patriot чи подібних систем протиповітряної оборони. Раніше Зеленський зауважував – щоб закрити Україну повністю, потрібно 25 систем Patriot, по 6-8 батарей у кожній.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ за підсумками засідання Ради Україна-НАТО заявив, що міністри оборони країн Альянсу домовилися посилити й надати Україні подальшу військову підтримку, зокрема системи протиповітряної оборони.

«Очікую нових оголошень щодо можливостей у сфері протиповітряної оборони для України найближчим часом», – сказав він.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц 18 квітня повідомив, що країни НАТО можуть надати Україні сім систем протиповітряної оборони Patriot, одну з них передасть Німеччина.

Минулого тижня високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель заявив, що в країн ЄС є системи Patriot, які, за його словами, треба забрати «з казарм, де вони стоять про всяк випадок, і відправити в Україну, де вирує війна».

До України повернули тіла 140 загиблих військових – Координаційний штаб

До України вдалося повернути загалом 140 загиблих військовослужбовців, заявив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 26 квітня.

«Зокрема, вдалося репатріювати 112 тіл Оборонців, що воювали на Донецькому напрямку, 20 полеглих воїнів на Луганському напрямку, 5 тіл Оборонців з Сумського напрямку, 2 полеглих воїна на Запорізького напрямку та одного із Херсонського напрямку», – йдеться в повідомленні.

Відомство вказує, що в поверненні брали участь представники різних відомств сектору безпеки та оборони, і дякує Міжнародному комітету Червоного Хреста за сприяння.

Надалі тіла загиблих Збройні сили України планують перевезти до визначених державних установ для ідентифікації. Після цього їх передадуть родинам для поховання.

12 квітня Координаційний штаб повідомив про повернення 99 тіл загиблих.

25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.

Готовність до мобілізації в Україні перебуває не на низькому, а на посередньому рівні – опитування

Готовність до мобілізації в Україні не перебуває на низькому рівні, заявили автори загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 27 березня 2024 року.

«Визначаючи реакцію своїх близьких і знайомих на процес мобілізації, респонденти відзначають наявність проблеми ухилення від цього процесу. Зокрема 25% опитаних зазначили, що більшість з їхнього оточення намагаються уникати мобілізації, водночас 47% відзначають, що деякі зі знайомих уникають, а деякі готові бути мобілізованими. Зважаючи на те, що в останній групі респондентів частина знайомих таки готові до мобілізації, можна говорити про те, що готовність до мобілізації перебуває не на низькому, а на посередньому рівні», – йдеться в повідомленні.

Згідно з опитуванням, про те, що їхні близькі і знайомі здебільшого готові бути мобілізованими, відповіли 10% опитаних, при цьому 18% вказали, що їм важко відповісти.

Соціологи зауважили, що прагнення уникати мобілізації більш поширене в східному регіоні. «Тут 39% опитаних вказали, що більшість з їхніх знайомих, які можуть підлягати мобілізації, намагаються уникнути цього, тоді як у південному регіоні відповідна частка становить 32%, у західному регіоні – 29%, а найменшою (15%) вона виявилася в центральному регіоні. Але й високу міру готовності долучитися до мобілізації відзначала приблизно однакова (5–9%) частка опитаних на сході, півдні й заході, і трохи більшою (15%) ця частка є в центральному регіоні», – йдеться в дослідженні.

Крім того, автори опитування зауважили, що серед опитаних загалом переважає готовність тим чи іншим чином долучатися до боротьби з російськими загарбниками. «Зокрема 7% опитаних висловили готовність приєднатися до сил оборони в разі мобілізації, 9% – готові приєднатися до сил оборони у разі, якщо військові дії наблизяться до місця їхнього проживання, а 35% – зосереджені на роботі й наданні посильної невійськової допомоги», – йдеться в повідомленні.

Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.

Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.

В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.

У грудні минулого року президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові на засіданні Ставки верховного головнокомандувача повідомили про потребу мобілізувати до лав ЗСУ 450–500 тисяч людей.

Водночас на початку квітня цього року Зеленський сказав, що мобілізовувати пів мільйона військовозобов’язаних потреби немає, але не уточнив кількість людей, яку планують призвати.

Прокуратура: посадовцю «Росатома» повідомили про підозру через викрадення й знищення майна ЧАЕС

Заступнику генерального директора з безпеки компанії «Провідний проєктно-дослідницький та науково-дослідницький інститут промислової технології» російської компанії «Росатом» повідомили про підозру, заявив Офіс генерального прокурора 26 квітня.

За даними відомства, російський посадовець причетний до викрадення та знищення майна державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» на суму понад 1 мільярд гривень.

Його звинувачують у порушенні законів та звичаїв війни «за попередньою змовою групою осіб».

Слідство встановило, що він перебував на території Чорнобильської атомної електростанції з 24 лютого по 31 березня 2022 року, коли вона була під контролем російських військових і підрозділів Росгвардії.

«Діючи за попередньою змовою зі співробітниками ДК «Росатом», підозрюваний вчинив мародерство. Він наказав демонтувати цінне обладнання та інше майно, завантажити його до військової техніки та вивезти на територію Білорусі. Інше майно, яке не могло бути вивезено, наказав знищити. Завдані збитки оцінюються у 1,038 мільярда гривень», – повідомляє прокуратура.

Чорнобильська АЕС понад місяць була під російською окупацією навесні 2022 року. 31 березня стало відомо, що російські війська залишили територію Чорнобильської атомної електростанції.

У червні того ж року американське видання The Washington Post повідомило, що російські військові вивезли з території Чорнобильської атомної електростанції обладнання на суму близько 135 мільйонів доларів.

Міноборони Естонії заявляє про передачу Україні двох патрульних катерів

Естонія передає Україні два катери, заявило Міністерство оборони 26 квітня.

«Естонія доставила до України два патрульні катери у координації із союзною Данією», – йдеться в повідомленні.

Відомство додає, що ця допомога допоможе Україні убезпечити «життєво важливі морські лінії та захистити свої води від російської агресії».

На початку квітня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що обговорив із президентом Естонії Аларом Карісом створення спільних оборонних підприємств.

У березні Офіс президента повідомив, що Україна розпочала переговори з Естонією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди у рамках виконання спільної декларації G7.

Просування військ РФ на захід від Авдіївки пришвидшилося – розвідка Британії

Просування російських військ на захід від Авдіївки на Донеччині пришвидшилося за останній тиждень, заявили у розвідці Великої Британії 26 квітня.

«Російські сухопутні війська створили вузький виступ вглиб української території для входу в місто Очеретине, розташоване приблизно за 15 кілометрів на північ від центру Авдіївки. Після того, як російські війська взяли під контроль Авдіївку в середині лютого 2024 року, цей район залишається одним із основних районів російських операцій. Незважаючи на постійні великі втрати, дуже ймовірно, що російські війська здатні продовжувати обстріли українських позицій у цьому районі й узяти під контроль кілька невеликих населених пунктів», – заявили у розвідці.

Після захоплення Авдіївки загарбники продовжили просуватися на захід від міста і водночас посилили тиск на Бахмутському напрямку, – тут епіцентром зусиль російських військ став Часів Яр.

В американському Інституті вивчення війни заявили 25 квітня, що російські війська, ймовірно, намагаються захопити якомога більше території до того, як прибуття безпекової допомоги США «значно покращить» обороноздатність України найближчими тижнями. «Російське військове командування може посилювати наступальні операції на північний захід від Авдіївки, оскільки ця територія надає більше можливостей для швидких тактичних успіхів, незважаючи на відносну оперативну незначущість цих успіхів», – зауважили аналітики.

Законодавство України не має інструментів для примусового повернення чоловіків з-за кордону – Фріс

Наразі в України немає механізму для повернення чоловіків призовного віку від 18 до 60 років, які порушили законодавство та перетнули кордон незаконно – про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») сказав Ігор Фріс, голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції, органів виконання покарань та пробації комітету Верховної Ради з питань правової політики.

Фріс припустив, що повернення таких чоловіків, якби воно було можливим, могло б здійснюватися з метою притягнення їх до відповідальності та мобілізації.

«Нам потрібно визначити (інструменти – ред.), я так прогнозую, з метою притягнення відповідних осіб до відповідальності, які виїхали незаконно, перетнули кордон України в спосіб, який унеможливлює їх повернення в законний спосіб», – сказав народний депутат.

В той же час член комітету Ради з питань правової політики звертає увагу, що для цього потрібні зміни до національного законодавства тих країн, з яких чоловіків призовного віку хочуть повернути.

«Повернути примусово Україна не може. Примусово може депортувати тільки та країна, в якій вони перебувають. Тобто якщо Україна, я так гіпотетично придумую якусь ідею, звернеться з тою метою, що поверніть нам тих людей, які виїхали незаконно. І країна, в якій вони перебувають скаже «так»… Але це певні процедури, відповідні зміни в національне законодавство тих країн», – пояснив він.

Будь-які санкції, каже Фріс, в тому числі депортацію, буде визначати законодавство тієї країни, в якій перебувають українські чоловіки:

«Національне законодавство тієї країни, в якій перебуває (громадянин України – ред.), буде визначати питання, чи будуть вони мати претензії до таких людей, і наступні дії і санкції, в тому числі депортація буде чи не буде. Питання, що будь-яких звернень в українському законодавстві до інших держав, в яких постійно перебувають українці, з метою їх депортації в Україну або припинення надання їм тимчасового або постійного притулку, ані закон про мобілізацію, ані постанова Кабінету міністрів, не містить».

Від 23 квітня МЗС України обмежило надання консульських послуг чоловікам віком 18-60 років за кордоном, включно з оформленням заявок на отримання закордонних паспортів та їхню видачу. Як пояснили в міністерстві, це пов’язано з ухваленням Верховною Радою закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня 2024 року.

Рішення у зовнішньодипломатичному відомстві назвали тимчасовим кроком, «обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном». Відновити надання послуг обіцяють після набуття чинності законом, але з урахуванням його вимог.

Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив 24 квітня, що Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків мобілізаційного віку і допомогти сусідній країні у війні проти Росії.

США вже почали постачання зброї, боєприпасів і обладнання – Пентагон про допомогу Україні

США вже розпочали процес переміщення частини зброї, боєприпасів і обладнання з нового пакету військової допомоги Україні, повідомив речник Пентагону Патрік Райдер на брифінгу 25 квітня.

«Не буду вдаватися в подробиці щодо того, коли конкретні боєприпаси чи обладнання надійдуть в Україну, окрім того, що скажу, що ми вже стартували. Ми вже розпочали процес переміщення частини зброї, боєприпасів і обладнання, яке буде доставлене протягом кількох днів, якщо не раніше», – сказав Райдер.

За його словами, для постачання деякого обладнання знадобиться більше часу, ніж для іншого. «Але коли справа доходить до таких важливих можливостей, як боєприпаси, ви знаєте, ми вже працюємо, здійснювати ці постачання», – додав речник Міністерства оборони США.

Після підписання 24 квітня президентом США Джо Байденом закону про виділення допомоги Україні загалом на близько 61 мільярда доларів Міністерство оборони США оголосило про новий пакет допомоги, щоб задовольнити критичні потреби України в сфері безпеки й оборони. Перший пакет допомоги має орієнтовну вартість 1 мільярд доларів і включає засоби ППО, артилерійські снаряди, бронетехніку і протитанкову зброю. Озброєння, за повідомленням, має надійти в Україну найближчим часом.

Війська РФ завдали удару по промисловому об’єкту Сум – ОВА

Російські війська 26 квітня завдали авіаційного удару по промисловому об’єкту міста Суми, застосувавши дві керовані авіаційні бомби, повідомила обласна військова адміністрація.

«На місці працюють всі необхідні служби. Наслідки атаки уточнюються», – йдеться в повідомленні.

Близько 11:00 26 квітня Повітряні сили попереджали про пуски російськими військами КАБів по Сумщині.

Російські війська фактично щодня обстрілюють населені пункти Сумської області з різних видів озброєння. Останнім часом ці атаки посилилися.

Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко 17 квітня повідомив, що від початку 2024 року російські війська понад чотири тисячі разів обстріляли Сумщину, при тому, що «за весь минулий рік кількість обстрілів сягала шести тисяч».

5 квітня у двох територіальних громадах Сумщини оголосили обов’язкову евакуацію дітей у примусовий спосіб. У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України заявили, що це «рішення було ухвалене через безпекову ситуацію».

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Троє дітей поранені через удар РФ по Харківщині – голова області

Російські війська завдали удару по місту Дергачі у Харківській області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 26 квітня.

Двоє неповнолітніх дівчат зазнали поранень, повідомив очільник області.

«Дівчата 16 та 5 років отримали медичну допомогу на місці, без госпіталізації», – заявив Синєгубов.

За його даними, російська армія вдарила по центральній частині Дергачів, попередньо – керованими авіабомбами.

Голова області згодом повідомив, що кількість постраждалих зросла до чотирьох: «хлопчик 4 років та жінка 52 років отримали легкі травми та гостру реакцію на стрес», без госпіталізації.

За попередню добу загалом 13 людей зазнали поранень внаслідок російських обстрілів Харківщини.

Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Сили ППО вночі збили два безпілотники на Херсонщині

Повітряні сили звітують про збиття двох російських безпілотників на півдні вночі проти 26 квітня, повідомляє командування вранці в п’ятницю.

«На Херсонщині протиповітряною обороною півдня України знищено розвідувальний БпЛА «Орлан-10», а протягом минулої доби на Одещині – БпЛА ZALA», – йдеться в повідомленні.

За даними Генерального штабу Збройних сил, на ранок 26 квітня російська армія втратила загалом 9 461 безпілотник оперативно-тактичного рівня, з них 12 – за попередню добу.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Зеленський у річницю аварії на ЧАЕС закликав тиснути на Росію: атомні об’єкти треба убезпечити від ударів

Президент України Володимир Зеленський у річницю катастрофи на Чорнобильській АЕС закликав світ тиснути на Росію, щоб її війська залишили Запорізьку атомну електростанцію і щоб усі атомні об’єкти в Україні були убезпечені від російських ударів.

«35 днів Чорнобильська атомна станція була в окупації. Російські солдати розграбували лабораторії, взяли в полон охорону й знущалися з персоналу, використовували її для розгортання подальших воєнних дій. Уже 785 днів найбільша у Європі Запорізька атомна станція в заручниках у російських терористів. І це обов’язок усього світу – тиснути на Росію так, щоб ЗАЕС була звільнена й повернута під повний контроль України та щоб усі атомні об’єкти в Україні були убезпечені від російських ударів», – заявив Зеленський.

За його словами, лише це гарантуватиме, що світ не зазнає нових радіаційних катастроф – «саме того, чим загрожує кожен день перебування російських окупантів на ЗАЕС».

Чорнобильська АЕС понад місяць була під російською окупацією навесні 2022 року. 31 березня стало відомо, що російські війська залишили територію Чорнобильської атомної електростанції.

Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС, найбільшу атомну електростанцію Європи, на початку березня 2022 року. У вересні 2023 року президент «Енергоатому» повідомив, що на станції залишаються працювати 822 українських атомників. Україна неодноразово звинувачувала російських окупантів у викраденнях і катуваннях персоналу станції.

Територія станції періодично зазнає обстрілів, в яких Україна і Росія звинувачують одна одну. Українська влада також заявляла, що російська армія використовувала ЗАЕС для зберігання військової техніки і дислокації своїх військовослужбовців.

«Настав правильний час». Поставка ATACMS Україні свідчить про зміну стратегії США?

Поставка зі США і перше використання Україною балістичних ракет великої дальності ATACMS проти російських цілей в Криму стали предметом жвавих дискусій у західній пресі та серед політичних і військових оглядачів.

Багато оглядачів хвалять адміністрацію за це рішення, хоча і критикують за те, що його було ухвалено «занадто пізно». Деякі експерти кажуть, саме зараз є шанс змінити американську стратегію перемоги Україні.

Тим часом представник Пентагону вважає, що рішення було ухвалене вчасно і відповідає ситуації на полі бою.

Politico: США готуються оголосити про закупівлю зброї для України на 6 мільярдів доларів

США завершують підготовку одного зі своїх найбільших пакетів військової допомоги Україні на сьогоднішній день, готуючись укласти контракти на постачання зброї і техніки для українських сил на суму в шість мільярдів доларів, повідомило американське видання Politico, посилаючись на двох неназваних американських урядовців.

За повідомленням, пакет, про який можуть оголосили вже 26 квітня, буде частиною фінансування України в обсязі 61 мільярда доларів, підписаного президентом Джо Байденом.

За словами двох чиновників і третього джерела, знайомого з цими планами, у пакет увійдуть системи ППО Patriot, артилерійські боєприпаси, безпілотники, зброя для боротьби з безпілотниками і ракети «повітря-повітря» для встановлення на винищувачах, повідомило Politico.

Як йдеться в публікації, озброєння і техніка, швидше за все, надійдуть в Україну лише через кілька років, оскільки кошти виділяються в рамках Ініціативи щодо сприяння безпеці України, яка передбачає укладання контрактів з американськими оборонними фірмами на виробництво нового озброєння для України, а не на використання поточних запасів США.

Очікується, що міністр оборони США Ллойд Остін оголосить про новий пакет допомоги 26 квітня на віртуальному засіданні Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн»), до якої входять понад 50 країн.

Після підписання 24 квітня президентом США Джо Байденом закону про виділення допомоги Україні Міністерство оборони США оголосило про новий пакет допомоги, щоб задовольнити критичні потреби України в сфері безпеки й оборони. Зазначено, що перший пакет допомоги має орієнтовну вартість 1 мільярд доларів і включає засоби ППО, артилерійські снаряди, бронетехніку і протитанкову зброю. Озброєння, за повідомленням, має надійти в Україну найближчим часом.

Обстріли РФ: кількість постраждалих у Балаклії зросла до 11, є загиблі на Донеччині

Внаслідок російських обстрілів є поранені в кількох прифронтових регіонах за добу, заявляє обласна влада вранці 26 квітня.

Зокрема, голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив про збільшення кількості постраждалих внаслідок удару по Балаклії:

«Внаслідок ракетного обстрілу пошкоджено скління вікон та дах будівлі залізничного вокзалу, приміський електропотяг Харків-Ізюм, який був на відстані 15 метрів від місця прильоту, колії. Травмовано 7 цивільних чоловіків та 4 жінки».

Напередодні було відомо про 10 поранених.

Крім того, внаслідок удару по селу Новоосинове Куп’янського району постраждали дві жінки віком 73 та 60 років.

Читайте також: На фронті загинула військова і журналістка Алла Пушкарчук

Голова Донецької ОВА Вадим Філашкін повідомив про загиблих внаслідок ударів по області.

«За 25 квітня росіяни вбили п’ятьох жителів Донеччини: трьох в Удачному, одного у Курахівці та Очеретиному», – написав він у своїх соцмережах.

За даними голови області, ще вісім жителів Донеччини зазнали поранень.

Очільник Херсонщини Олександр Прокудін заявив про обстріл кількох населених пунктів області, в тому числі Херсона та Берислава. Постраждали житлові будинки, зафіксовані влучання в торговий центр, дитячий садок, сільгосппідприємство та автомобілі.

«Через російську агресію шестеро людей дістали поранення», – заявив він.

Очільники Дніпропетровської, Миколаївської, Запорізької та Одеської областей також повідомляли про російські обстріли та руйнування, без постраждалих.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

У Генштабі ЗСУ оновили дані про втрати військ РФ: майже 464 тисячі

Росія у війні проти України втратила близько 463 930 своїх військових, зокрема 950 осіб – за останню добу – свідчать дані українського Генштабу станом на ранок 26 квітня.

Генштаб також оновив дані про загальні втрати російської техніки:

  • танків ‒ 7262 (+7 – за останню добу)
  • бойових броньованих машин ‒ 13957 (+15)
  • артилерійських систем – 11867 (+31)
  • РСЗВ – 1049
  • засобів ППО ‒ 772
  • літаків – 348
  • гелікоптерів – 325
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9461 (+12)
  • крилатих ракет ‒ 2119 (+1)
  • кораблів /катерів ‒ 26
  • підводних човнів – 1
  • автомобільної техніки й автоцистерн – 15984 (+35)
  • спеціальної техніки ‒ 1962 (+16).

Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.

Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.

Американський Інститут вивчення війни у своєму нещодавньому звіті зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.

На що піде ЄС, щоб повернути чоловіків в Україну?

  • У Польщі не виключають можливість депортації додому військовозобов’язаних громадян України. Про це пише Financial Times із посиланням на міністра оборони Польщі. Від чого це залежатиме і чи справді у Європі готові піти на такий крок?
  • Натомість у Німеччині заявляють, що громадяни України, які отримують або продовжують у цій країні тимчасову посвідку на проживання, необов’язково повинні мати для цього чинний український закордонний паспорт. Пише видання Deutsche Welle.
  • Представниці України Alyona Alyona і Jerry Heil вирушили до Мальме, де відбудеться пісенний конкурс «Євробачення-2024. Відкриття конкурсу відбудеться 7 травня. Цього дня виступатимуть учасники першого півфіналу, серед яких і представниці від України з піснею Teresa & Maria.

Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG