Єрмак повідомив про зустріч із посланцем Трампа й радниками лідерів 4 країн у Парижі

Очільник Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив, що разом із секретарем Ради нацбезпеки й оборони Рустемом Умєровим зустрівся в Парижі зі спеціальним посланцем президента США Дональда Трампа Стівом Вітткоффом, а також радником прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатаном Пауеллом, дипломатичним радником президента Франції Еммануелем Бонном, радником канцлера Німеччини з нацбезпеки Гюнтером Зауттером і дипломатичним радником голови Ради міністрів Італії Фабріціо Саджо.

«Головна задача – практична реалізація домовленостей лідерів держав щодо гарантій безпеки для України. Вони мають бути сильними й дієвими у небі, на морі й на землі, а також у кіберпросторі. Ми також обговорили посилення санкційного тиску, повернення українських полонених та викрадених Росією дітей. Продовжуємо координацію позицій, щоб наблизити сталий і справедливий мир для України», – написав Єрмак у телеграмі 4 вересня.

Цього дня в Парижі лідери близько 30 західних союзників України розпочали зустріч із президентом Володимиром Зеленським, щоб обговорити гарантії безпеки для України після можливої майбутньої мирної угоди з Росією.

Зустріч так званої Коаліції охочих у Парижі 4 вересня, на якій Зеленський присутній особисто, має на меті визначити рівень військової підтримки, яку група може надати Києву після війни.

«Наповнюємо реальним змістом гарантії безпеки для України довгостроково і забезпечуємо підтримку для наших Сил оборони України зараз», – написав у телеграмі президент Зеленський, коментуючи початок зустрічі.

Коаліція поки що не змогла досягти значного прогресу у визначенні своєї ролі, значною мірою тому, що Сполучені Штати ще не взяли на себе зобов’язання щодо післявоєнної ролі. Участь Вашингтона вважається вирішальною для підтримки зусиль союзників.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 3 вересня заявив, що очікує «ясності» щодо того, що може бути досягнуто. Він додав, що це дозволить обговорити з Вашингтоном, які гарантії він може надати для посилення підтримки. «Я очікую, що завтра або невдовзі після завтрашнього дня буде ясність щодо того, що ми можемо колективно зробити», – сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте журналістам у Брюсселі.

Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, спецпосланець Трампа Віткофф був частково присутній на зустрічі «Коаліції охочих», він повернеться до учасників на дзвінок президентові США.

Через 20 хвилин після початку засідання зʼявилися повідомлення, що Віткофф залишив зустріч. У Єлисейському палаці пояснили, що спецпосланець брав участь у частині роботи «Коаліції охочих» і звернувся до всіх присутніх голів держав й урядів, а потім був змушений покинути зустріч, як планувалося, для інших переговорів.

Як стало відомо раніше, у засіданні не беруть участь лідери Угорщини, Словаччини і Мальти. Про це кореспондентці Радіо Свобода стало відомо від чиновників у Єлисейському палаці.

Фізично присутні на засіданні, згідно з попередніми списками, окрім президентів Франції й України, є лідери Польщі, Данії, Фінляндії, Нідерландів, Бельгії, а також голови Єврокомісії та Ради ЄС.

Онлайн долучаються генеральний секретар НАТО, лідери Великої Британії, Норвегії, Канади, Іспанії, Японії та очільники решти країн ЄС, окрім Угорщини, Словаччини та Мальти. Австрія представлена міністром закордонних справ.

З-поза меж ЄС до обговорення онлайн приєдналися також лідери Нової Зеландії, Австралії, Чорногорії, Албанії, віцепрезидент Туреччини і міністр закордонних справ Ісландії.

Президент США Дональд Трамп, який раніше заявив, що європейські країни повинні будуть взяти на себе більшу частину тягаря щодо надання гарантій Україні, а Вашингтон підтримуватиме операції «ймовірно... з повітря», планує поговорити із Зеленським й іншими лідерами після зустрічі в Парижі.

Трамп не надав подробиць щодо того, які саме повітряні сили США будуть надані, але заявив, що Вашингтон може підтримати розгортання європейських військ, підтримане «Коаліцією охочих».

Росія відхилила ідею розміщення європейських військ на території України, а президент РФ Володимир Путін попередив, що Москва готова «вирішити всі свої завдання військовим шляхом», якщо прийнятної мирної угоди не буде знайдено.

«Коаліція охочих» включає близько 30 країн, які підтримують Україну, переважно європейських, а також Канаду, Австралію і Японію.

Російський бізнесмен Фрідман просить Іспанію про допомогу для виходу з-під санкцій ЄС

Російський бізнесмен Михайло Фрідман попросив уряд Іспанії підтримати його виключення зі списку санкцій Євросоюзу, пише El Mundo з посиланням на лист мільярдера до іспанського зовнішньополітичного відомства.

Фрідман є ключовим акціонером інвестиційного фонду LetterOne, який контролює іспанську мережу супермаркетів Dia. За даними El Mundo, аргументуючи своє прохання, бізнесмен зазначив у листі, що мережа Dia в Іспанії має понад 2300 магазинів, які забезпечують економічний ефект у 6,8 мільярда євро і підтримують зайнятість близько 100 тисяч людей.

У листі Фрідман стверджує, що якщо він відновить свою участь в управлінні групою, від якого зараз усунутий, то його повернення стане «важливою гарантією» реалізації п’ятирічного стратегічного плану. Він передбачає відкриття 300 нових магазинів та щорічні інвестиції близько 180 мільйонів євро до 2029 року.

Бізнесмен, як пише El Mundo, вже зміг здобути підтримку Угорщини, Словаччини та Люксембургу щодо зняття санкцій. Позитивно до такого кроку налаштовані також Італія, Греція, Австрія і Хорватія, а проти виступає Латвія – через зв’язок Фрідмана з іншим співзасновником «Альфа-груп», громадянином Латвії Петром Авеном, який перебуває під санкціями.

Санкції щодо Фрідмана та Авена були запроваджені невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Євросоюз вважає, що бізнесмени входять до ближнього кола Путіна. Обидва подали позови про зняття санкцій, але змогли добитися лише перегляду підстав для продовження санкцій (це відбувається кожні півроку) – самі обмеження залишилися чинними.

Санкції змусили Фрідмана та Авена поступитися контролем над інвестиційною групою LetterOne і вийти з її ради директорів. Крім того, у 2024 році Фрідман та Авен продали свої частки в «Альфа-банку» та «Альфа-страхуванні». У серпні 2024 року Рада ЄС укотре відмовила Фрідману у знятті санкцій.

ISW: нові заяви Путіна свідчать, що він «абсолютно несерйозно» ставиться до переговорів

Російський лідер Володимир Путін залишається відданим досягненню своїх цілей на полі бою в Україні шляхом тривалої війни і не зацікавлений у справжніх мирних зусиллях, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW), аналізуючи вчорашні заяви очільника Кремля.

Зокрема, аналітики звернули увагу на слова Путіна про українського президента Володимира Зеленського, якого той назвав «чинним головою адміністрації» і заявив, що зустріч із Зеленським буде «дорогою в нікуди».

«Путін прямо заявив, що не вважає президента України Володимира Зеленського легітимним президентом України, що зводить нанівець саму основу будь-якої майбутньої мирної угоди між Україною і Росією. Путін виступив перед журналістами в Пекіні 3 вересня і неправдиво заявив, що Конституція України «не містить способів розширити повноваження президента» і що «повноваження Зеленського закінчилися», коли його п’ятирічний термін повноважень «минув» у 2024 році», – йдеться в повідомленні.

Путін також стверджував, що двостороння зустріч можлива, але Зеленському слід приїхати до Москви.

«Путін неодноразово хизувався неточним тлумаченням Конституції України, щоб хибно стверджувати, що Зеленський не є легітимним президентом України – твердження, які ISW неодноразово доводив як неправдиві. ISW продовжує вважати, що заяви Путіна про нелегітимність Зеленського демонструють незацікавленість Путіна в мирному врегулюванні й встановлюють умови для відмови Росії від будь-якої можливої мирної угоди, яку б Путін підписав із Зеленським, у час, який Росія обере в майбутньому», – йдеться у звіті.

В ISW також звернули увагу на повідомлення кремлівського новинного агентства ТАСС, яке у травні 2024 року писало, що Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило Зеленського в розшук з невказаних причин, «що надає зовсім іншого відтінку нібито запрошенню Путіна Зеленському приїхати до Москви, зважаючи на його заяви про невизнання легітимності Зеленського».

Аналітики також наголосили, що саме Путін відповідальний за нездатність України законно провести референдуми і вибори, до яких закликає російський лідер. Путін заявив, що українська влада повинна провести референдум, зокрема для вирішення «територіальних питань», «якщо вони хочуть бути легітимними і повноцінно брати участь у процесі врегулювання».

«Путін правильно зазначив, що українське законодавство не дозволяє проводити вибори під час воєнного стану, але заявив, що Україна «повинна» скасувати воєнний стан. Українське законодавство говорить, що українська влада не може скасувати воєнний стан, поки залишається «загроза нападу або небезпека для державної незалежності України і її територіальної цілісності». Українська влада не може провести референдуми і вибори, до яких закликає Путін, принаймні доти, поки Росія не погодиться на припинення вогню, від чого Путін неодноразово відмовлявся», – йдеться в повідомленні.

Аналітики наголосили, що заява Путіна про те, що Україна насправді не може піти на поступки, яких він вимагає, за умов, які він нав’язує, «є ще одним свідченням того, що Путін абсолютно несерйозно ставиться до переговорів».

Про готовність до особистої зустрічі з Путіним з метою мирного врегулювання раніше заявляв президент України Володимир Зеленський. «Україна пропонує перейти від обміну заявами і зустрічей на технічному рівні до рівня розмови лідерів. Америка це пропонувала. Україна це підтримала. Потрібна готовність Росії. Україна ще раз підтверджує свою готовність до зустрічі на рівні лідерів у будь-який час», – казав він.

Можливу зустріч Путіна і Зеленського, а після неї тристоронню за участю лідерів США, України і Росії, прогнозував президент США Дональд Трамп після зустрічі з Путіним на Алясці у середині серпня.

3 вересня в телефонному інтерв’ю телеканалу CBS News Трамп зазначив, що Путін і Зеленський ще не готові до переговорів, але, за його словами, «щось станеться».

Декілька країн Європи й Туреччина пропонували організувати таку зустріч, серед можливих локацій називали, зокрема, Угорщину і Швейцарію.

При цьому в МЗС Швейцарії пообіцяли надати Путіну імунітет від переслідування Міжнародним кримінальним судом (МКС) у Гаазі на території країни, якщо він приїде для участі у переговорах щодо миру в Україні до Швейцарії.

Але у відповідь кілька представників Кремля, зокрема помічник Путіна Юрій Ушаков, ще кілька днів тому заявляли, що ніяких домовленостей щодо зустрічі двох політиків немає. Ушаков, який брав участь у зустрічі на Алясці, зокрема сказав: «Наскільки я знаю, між Путіним і Трампом про це домовленостей не було».

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган після повернення із саміту ШОС у Китаї також заявив журналістам, що Путін і Зеленський «поки не готові до зустрічі».

Путін пропонував Зеленському зустрітися у Москві вже двічі. Першу таку пропозицію президент України категорично відкинув.

В американському Інституті вивчення війни раніше зазначали, що кремлівські чиновники регулярно повторюють свою «давню і неправдиву» заяву про те, що нібито українська влада є нелегітимною, для того, щоб створити умови для маніпулювання переговорами про припинення вогню і для відмови від будь-яких майбутніх російсько-українських угод у час, який обере Росія.

В ISW наголошували, що будь-яка довгострокова мирна угода між Росією й Україною повинна містити чітке визнання Росією легітимності президента, уряду і Конституції України, а також суверенітету України.

Медведєв погрожує Британії через допомогу Україні

Колишній президент Росії Дмитро Медведєв погрожує Великій Британії «вилученням цінностей Британської корони» за допомогу Києву коштом відсотків від активів РФ, заморожених у відповідь на російську агресію проти України.

У своєму телеграм-каналі Медведєв також погрожує «повернути захоплене в натуральній формі. Тобто «українською землею» та іншим нерухомим та рухомим майном, розташованим на ній».

Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі під час візиту до Києва оголосив про надання Україні військової допомоги коштом прибутку від заморожених російських активів на суму понад 1 мільярд фунтів стерлінгів. Ці гроші дозволили передати Україні сотні тисяч артилерійських боєприпасів, сотні зенітних ракет, запасних частин для озброєнь, а також укласти нові контракти на обслуговування та ремонт обладнання та військового транспорту, повідомляє сайт британського уряду.

У Європі та країнах «Групи семи» заморожені російські активи на суму приблизно 210–220 мільярдів євро, більшість із них – це державні резерви, розміщені переважно на бельгійській платформі Euroclear.

Великі суми також заблоковані у Франції – 19 мільярдів євро. Німеччина заморозила близько 210 мільйонів євро. Окрім резервів Центробанку Росії, під санкції потрапили й приватні кошти російських бізнесменів та компаній – їхній обсяг становить близько 24 мільярдів євро.

Доходи від управління цими активами ЄС частково передає Україні. За перше півріччя 2025 року Київ отримав понад 10 мільярдів євро із таких доходів.

30 серпня голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що Росія не отримає назад свої заморожені активи доти, доки не виплатить репарації Україні.

У Дружківці через удари РФ поранені 7 людей, за добу на Донеччині 11 загиблих – влада

У Дружківці на Донеччині внаслідок російських обстрілів поранені сім людей, повідомила 4 вересня Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Крім того, під ворожий удар потрапили Слов’янськ, а також Новодонецька й Олександрівська громади, спалахнули пожежі. Горіли адмінбудівля, склад... Пошкоджені нежитлові будівлі та приватні будинки, відділення пошти, крамниця і кав’ярня», – йдеться в повідомленні.

У ДСНС додали, що рятувальникам доводилося призупиняти гасіння пожеж через повторні атаки РФ.

Тим часом поліція Донеччини зазначила, що попередньої доби 11 жителів Донеччини загинули, ще 16 зазнали поранень внаслідок російських атак.

«За 3 вересня поліція зафіксувала 2 402 ворожих удари. Під вогнем перебували сім населених пунктів: міста Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Лиман, Сіверськ, села Каленики, Торське. Руйнувань зазнав 101 цивільний об’єкт, із них 25 житлових будинків», – йдеться в повідомленні.

Обласна військова адміністрація повідомила, що на підконтрольній українській владі території Донеччини залишаються 216 тисяч цивільних жителів, серед яких 15 830 дітей. При цьому, за повідомленням, у зоні активних бойових дій живуть 17 тисяч цивільних, із них 34 дитини. ОВА незмінно наголошує, що на Донеччині не залишилося безпечних місць, і закликає до евакуації.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

У Запоріжжі та області через удари РФ поранені п’ятеро людей – ОВА

Російські військові зранку 4 вересня завдали удару по Запоріжжю, внаслідок якого зазнали поранень щонайменше четверо людей, повідомив голова ОВА Іван Федоров.

За цим повідомленням, атаку здійснив російський безпілотник, постраждалим надана необхідна допомога.

Ще одна людина зазнала поранень у прифронтовому Оріхові.

«Ворог атакував автівку комунального підприємства в Оріхові. Росіяни ударили артилерією по прифронтовому місту. Пошкоджене авто. Пораненому надається вся необхідна допомога», – вказав високопосадовець.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Лідери трьох країн ЄС можуть пропустити зустріч «коаліції охочих» у Парижі – список учасників

Лідери Угорщини, Словаччини та Мальти можуть пропустити зустріч «коаліції охочих» в Парижі 4 вересня. Про це кореспондентці Радіо Свобода стало відомо від чиновників у Єлисейському палаці.

Фізично присутніми на засіданні, згідно з попередніми списками, окрім президентів Франції та України, будуть лідери Польщі, Данії, Фінляндії, Нідерландів, Бельгії, а також голови Єврокомісії та Ради ЄС.

Онлайн долучаться генеральний секретар НАТО, лідери Великої Британії, Норвегії, Канади, Іспанії, Японії та очільники решти країн ЄС, окрім Угорщини, Словаччини та Мальти. Австрія буде представлена міністром закордонних справ.

З-поза меж ЄС до обговорення онлайн приєднаються також лідери Нової Зеландії, Австралії, Чорногорії, Албанії, віцепрезидент Туреччини та міністр закордонних справ Ісландії.

Список учасників ще може оновлюватися.

Читайте також: Рютте розповів, як просуваються дискусії про гарантії безпеки для України

Президент України прибув до Парижа 3 вересня. Під час брифінгу із Володимиром Зеленським його французький колега Емманюель Макрон висловив готовність надати політичну підтримку домовленостям, які дозволять завершити війну. За його словами, партнери України готові будуть надати їй гарантії безпеки в день підписання мирної угоди.

Зустріч лідерів «коаліції охочих» запланована в Парижі на 4 вересня. Після неї європейські лідери й Зеленський поговорять із президентом США Дональдом Трампом телефоном, повідомив раніше Єлисейський палац.

В Угорщині зі списаних МіГ-29 зникли важливі деталі. Офіційно Будапешт не надає збройної підтримки Києву

В Угорщині обговорюють зникнення важливих деталей та обладнання з восьми списаних літаків МіГ-29, розташованих на військовому аеродромі в Кечкеметі. Як повідомляє 4 вересня угорська служба Радіо Свобода, предметом обговорення є також те, чи могли ці деталі та обладнання потрапити в Україну – попри те, що офіційно Будапешт не надає збройної підтримки Києву.

Невстановлені особи забрали важливі деталі з кількох літаків МіГ-29 ще в липні. Після інциденту поліція розпочала розслідування, а міністр оборони Крістоф Шалай-Бобровницький також оголосив, що у справі буде проведено внутрішнє розслідування для встановлення винних.

Міністерство оборони підозрює, що люди, які знімали обладнання, не проникли на авіабазу ззовні, і це була робота інсайдерів. Схоже, військове відомство шукає джерело витоку інформації про інцидент ще інтенсивніше, ніж викрадачів, ідеться в публікації Радіо Свобода.

Росія не використовує МіГ-29 у війні проти України, натомість на озброєнні ЗСУ ці літаки перебувають. «Звичайно, це теж лише теорія, але як ми вже писали, крім різко антиукраїнської політичної риторики, угорська влада тихо надає серйозну підтримку Україні, наприклад, дизельним паливом, що продається нижче від ринкової ціни», – пише угорська служба.

Наприкінці серпня між Угорщиною та Україною на офіційному рівні відносини знову загострилися: міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив про заборону в’їзду до Угорщини командиру підрозділу, відповідального за удари по російському нафтопроводу «Дружба» (ним нафта постачається до Угорщини).

До МЗС України після цього викликали угорського посла, якому вручили ноту протесту «у відповідь на дискримінацію Угорщиною угорської меншини в Україні, зокрема нашого захисника угорського походження, якому заборонили в’їзд до країни його предків». Ідеться про Роберта Бровді (позивний «Мадяр»), який у ЗСУ очолює Сили безпілотних систем.

Повітряні сили повідомили про знешкодження 84 російських дронів зі 112

У ніч на 4 вересня російські військові атакували Україну 112 ударними БпЛА типу «Шахед» і безпілотниками-імітаторами різних типів із п’яти напрямків у Росії та з Гвардійського в окупованому Криму, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.

«За попередніми даними, станом на 09:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 84 ворожих БпЛА типу «Шахед» і дронів-імітаторів різних типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання 28 ударних БпЛА на 17 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на п’яти локаціях», – ідеться в повідомленні.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Путін і Зеленський не готові до переговорів, але невдовзі «щось станеться» – Трамп

Президенти України та Росії Володимир Путін і Володимир Зеленський ще не готові до переговорів, констатував американський президент Дональд Трамп 3 вересня в телефонному інтерв’ю телеканалу CBS News.

«Я говорив про це з президентом Путіним та президентом Зеленським. Щось станеться, але вони ще не готові. Але щось станеться», – сказав Трамп, додавши, що «думав, що переговори з Росією були б легшими… але, здається, це дещо складніше, ніж деякі інші».

Про свій намір організувати переговори між лідерами України та РФ президент США заявляв за підсумками зустрічі з Володимиром Путіним в Анкориджі 15 серпня.

У Пекіні 3 вересня Путін прокоментував можливість особистої зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським, за проведення якої виступав Трамп. Він заявив, що така зустріч може відбутися у Москві, якщо Зеленський «готовий» приїхати до столиці Росії.

Путін пропонував Зеленському зустрітися у Москві вже вдруге. Першу таку пропозицію президент України категорично відкинув, хоча і виступає за прямі переговори з Путіним.

Розмови про переговори відбуваються на тлі продовження російських ударів по Україні. Завданий 28 серпня комбінований удар по Києву забрав життя 23 людей, серед яких було четверо дітей.

На фронті відбулося 180 боїв за добу – Генштаб ЗСУ

Упродовж доби 3 вересня на фронті відбулося 180 боєзіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«Вчора противник завдав 4 ракетних та 63 авіаційних ударів, застосував 28 ракет, скинув 118 керованих авіабомб. Крім цього, здійснив 5088 обстрілів, зокрема 25 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 6104 дронів-камікадзе… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили п’ять районів зосередження особового складу, озброєння і військової техніки та три артилерійські засоби противника», – вказано в ранковому зведенні.

Понад половина боїв зафіксована на двох напрямках у Донецькій області – Покровському та Лиманському.

«На Лиманському напрямку ворог атакував 41 раз, намагаючись вклинитися в нашу оборону поблизу населених пунктів Новомихайлівка, Рідкодуб, Карпівка, Колодязі, Торське, Серебрянка та в напрямку Нового Миру, Шандриголового, Дробишевого, Ямполя, Дронівки, Сіверська.

На Покровському напрямку наші захисники зупинили 55 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Шахове, Заповідне, Затишок, Федорівка, Новоекономічне, Миролюбівка, Лисівка, Котлине, Удачне, Горіхове та в напрямку населених пунктів Новий Донбас, Родинське, Мирноград, Промінь, Сухий Яр, Покровськ, Звірове, Молодецьке, Філія», – йдеться в повідомленні.

Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.

3 вересня, проєкт DeepState повідомив про чергову успішну контратаку Сил оборони – цього разу біля села Толстой на півдні Донбасу. До цього на карті була вузька «червона зона» вздовж траси, яка веде до села Андріївка-Клевцове, раніше Іскра. Згодом аналітики повідомили, що попри контратаку, просочування малих піхотних груп армії Росії на Андріївку-Клевцове триває – але українські захисники знищують окупантів або беруть їх у полон.

У ДСНС повідомили про наслідки нічного удару РФ по Одесі

Унаслідок нічного російського удару по Одесі із застосуванням дронів спалахнула пожежа в складському приміщенні, пошкоджений вантажний автомобіль, повідомила зранку 4 вересня Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«За попередньою інформацією, на щастя, постраждалих немає. Понад 40 вогнеборців від ДСНС, пожежного підрозділу Нацгвардії України та добровольців оперативно локалізували й ліквідували займання», – вказали рятувальники.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Генштаб ЗСУ: Росія втратила за добу 840 солдатів і понад 40 артсистем

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 085 410 своїх військових, зокрема 840 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 4 вересня наводить Генштаб ЗСУ.

Також штаб наводить дані про знищену російську техніку:

• 11 157 танків
• 23 241 бойова броньована машина (+4)
• 32 385 артилерійські системи (+43)
• 1 479 реактивних систем залпового вогню (+2)
• 1 215 засобів протиповітряної оборони (+2)
• 422 літаки
• 341 гелікоптер
• 56 045 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+261)
• 3 686 крилатих ракет (+22)
• 28 кораблів і катерів
• 1 підводний човен
• 60 692 автомобілів і автоцистерн (+92)
• 3 956 одиниць спеціальної техніки.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

За даними російських видань «Медуза» та «Медіазона», на серпень 2025 року втрати Росії на війні проти України становили близько 219 тисяч осіб убитими – такого висновку вони дійшли, вивчивши реєстр спадкових справ та поіменний список загиблих.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

Читайте також: День пам'яті загиблих у річницю «Іловайська». Символ «підступності та віроломності» Росії

1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.

Журналісти у своїх публікаціях незмінно вказують, що реальні втрати російських військових значно вищі – не про всі смерті повідомляють ЗМІ й органи влади, не всі військові поховання можуть підрахувати волонтери.

«Дуже багато карт на руках». Навіщо Макрон кличе на розмову Зеленського, Трампа й коаліцію охочих

• Президент США не полишає спроб зачинити в одній кімнаті Володимира Путіна й Володимира Зеленського, сподіваючись на досягнення таким чином прогресу в завершенні Росії проти України.
• Глава Кремля, схоже, уникає цієї зустрічі, а його незацікавленість у мирі відкрито констатує низка європейських топпосадовців.
• Навіщо тоді, якщо перспектива мирної угоди видається настільки віддаленою, коаліція охочих у Парижі обговорюватиме післявоєнну безпекову архітектуру Європи?
• І чи будуть результативними мирні зусилля Дональда Трампа? Радіо Свобода зібрало думки західних експертів.

Більше – у нашому матеріалі.

На підконтрольній уряду Донеччині залишаються понад 200 тисяч дорослих цивільних і майже 16 тисяч дітей – ОВА

На підконтрольній українській владі території Донецької області залишаються 216 тисяч цивільних жителів, серед яких 15 830 дітей, повідомила обласна військова адміністрація.

У зоні активних бойових дій існують 17 тисяч цивільних, з них 34 дитини.

За минулий тиждень за межі області виїхали самостійно або були евакуйовані 1830 жителів Донеччини, з яких було 309 дітей, відзначає обласна влада.

ОВА незмінно наголошує, що на Донеччині не залишилося безпечних місць, і закликає до евакуації.

Від початку дня на фронті відбулося 147 боєзіткнень – Генштаб ЗСУ

Російські війська продовжували атакувати на різних напрямках, від початку доби відбулося 147 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 3 вересня.

Зокрема, українські війська відбили п’ять російських атак на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку ЗСУ зупинили вісім атак, одне бойове зіткнення досі триває.

Російські загарбники здійснили п’ять на Куп’янському напрямку в районі Загризового та в бік Куп’янська і Петропавлівки, один бій триває.

«На Лиманському напрямку протягом доби російські загарбники 34 рази атакували позиції українців поблизу населених пунктів Новомихайлівка, Рідкодуб, Карпівка, Колодязі, Торське, Серебрянка та в напрямку Нового Миру, Шандриголового, Дробишевого, Ямполя, Дронівки, Сіверська. Три бойові зіткнення тривають до цього часу», – йдеться в повідомленні.

Бойові дії тривали на Сіверському, Краматорському та Торецькому напрямках. На Краматорському, зокрема, одне боєзіткнення тривало на момент зведення.

«На Покровському напрямку загарбницькі підрозділи 49 разів намагалися прорвати нашу оборону у районах населених пунктів Шахове, Заповідне, Затишок, Федорівка, Новоекономічне, Миролюбівка, Лисівка, Котлине, Удачне, Горіхове та в напрямку населених пунктів Новий Донбас, Родинське, Мирноград, Промінь, Сухий Яр, Покровськ, Звірове, Молодецьке. Чотири бойових зіткнення тривають до цього часу», – повідомляє штаб.

Точиться один бій із 10 на Новопавлівському напрямку. Армія РФ двічі намагалася прорвати українську оборону на Оріхівському напрямку і один раз атакувала на Придніпровському.

3 вересня, проєкт DeepState повідомив про чергову успішну контратаку Сил оборони – цього разу біля села Толстой на півдні Донбасу. До цього на карті була вузька «червона зона» вздовж траси, яка веде до села Андріївка-Клевцове, раніше Іскра. Згодом аналітики повідомили, що попри контратаку, просочування малих піхотних груп армії Росії на Андріївку-Клевцове триває – але українські захисники знищують окупантів або беруть їх у полон.

Зеленський «скоординував позиції» з Макроном напередодні саміту «коаліції охочих»

Президент Володимир Зеленський провів зустріч із французьким колегою Еммануелем Макроном у Парижі, де завтра має пройти зустріч лідерів «коаліції охочих» – про це він заявив 3 вересня.

За його словами, сторони «скоординували позиції перед засіданням лідерів коаліції охочих, яке відбудеться завтра, й обговорили підготовчу роботу над гарантіями безпеки». Він висловив переконання, що ця робота призведе до сильних гарантій безпеки для України.

«Говорили також про оборонну підтримку України: забезпечення актуальних потреб, посилення санкцій проти Росії, можливості для використання заморожених російських активів. Окрема увага – нашому руху до Євросоюзу. Цінуємо підтримку Франції в цьому питанні», – додав Зеленський.

Читайте також: Рютте розповів, як просуваються дискусії про гарантії безпеки для України

Раніше у вівторок президент України прибув до Парижа. Під час брифінгу Макрон висловив готовність надати політичну підтримку домовленостям, які дозволять завершити війну. За його словами, партнери України готові будуть надати їй гарантії безпеки в день підписання мирної угоди.

Зустріч лідерів «коаліції охочих» запланована в Парижі на 4 вересня. Після неї європейські лідери й Зеленський поговорять із президентом США Дональдом Трампом телефоном, повідомив раніше Єлисейський палац.

На зустрічі, присвяченій гарантіям безпеки для Києва після можливого припинення російського вторгнення, співголовуватимуть лідери Франції і Великої Британії, деякі лідери країн будуть присутні особисто, а інші – через відеозв’язок.

Чехія виділятиме близько 40 млн євро на підтримку України щорічно з 2026 по 2030 рік – МЗС

Уряд Чехії продовжив програму гуманітарної, стабілізаційної та економічної допомоги Україні на період із 2026 по 2030 рік, заявила пресслужба чеського Міністерства закордонних справ 3 вересня.

За повідомленням, запропонована сума щорічного фінансування становить 1 мільярд чеських крон (більше ніж 40 мільйонів євро). Кошти розподілятиме МЗС іншим урядовим відомствам.

«Підтримка України є ключовою для Чехії. Це допомагає самій Україні, але також зміцнює нашу власну безпеку. Важливо, щоб Чехія допомагала Україні не лише військово, а й гуманітарною допомогою та у відбудові. Це в наших інтересах. Ми хочемо, щоб чеські компанії були залучені до відбудови та мали там довгострокову присутність», – йдеться в коментарі міністра закордонних справ Яна Ліпавського щодо ініціативи.

«Немає політичної волі діяти». Чому російська дезінформація процвітає у Чехії напередодні виборів?

Дезінформаційні сайти у Чехії сьогодні публікують більше матеріалів на день, ніж провідні медіа країни, показало розслідування видання Voxpot напередодні парламентських виборів 3-4 жовтня.

Згідно із дослідженням видання, кожна десята публікація у дезінформаційних виданнях – це прямий переклад російської державної пропаганди, що порушує режим санкцій, запроваджених ЄС. Водночас політики, які використовують ці наративи, лідирують у рейтингах.

Які загрози це несе як Чехії, так і всій Європі?

Дані спільного розслідування Voxpot та IT-колективу Druit показують масштаби явища:

16 найбільших дезінформаційних ресурсів Чехії в середньому публікують 120 статей на день, у той час, як одне із найвпливовіших видань Seznam Zprávy – 80-100.

Також розслідування виявило, що за 25 років чеські дезінформаційні сайти передрукували понад 20 тисяч статей із російських медіа:

• понад 7 тисяч зі Sputnik,
• 4 тисячі з Russia Today
• та понад 2 тисячі з RIA Novosti

Ці видання підпадають під санкції ЄС, і поширення їхнього контенту у Чехії зокрема є забороненими, пояснив у коментарі Радіо Свобода один із авторів розслідування Войтех Богач.

Влада знає, але не діє

Згідно із розслідуванням, адміністраторам сайтів, що поширюють російську пропаганду всупереч санкцям, загрожує штраф до 50 млн крон або до 8 років в'язниці, але чеська влада не псопішає карати порушників.

Богач пояснює:

«Офіційно ми отримали відповіді, що це завдання поліції, від поліції – що це завдання міністерства фінансів. Але неофіційно нам сказали, що немає політичної волі, бо антисистемні політики звинуватять уряд у цензурі»

Читайте далі тут

Генпрокуратура РФ заявила про вироки чотирьом українським військовополоненим

Другий Західний окружний військовий суд Росії виніс вироки чотирьом українським військовополоненим: підполковнику Андрію Антоненку, капітану Андрію Кулішу, молодшому лейтенанту Денису Ткаченку та сержанту Олексію Мазуренку. Про це заявила Генеральна прокуратура РФ 3 вересня.

Як цитує російське державне агентство ТАСС, військові потрапили в полон у Брянській області РФ. Антоненка засудили до 28 років позбавлення волі, з яких перші 5 років він проведе у в’язниці, а решту терміну – в колонії суворого режиму, а також призначили штрафом 2 мільйона рублів. Куліша й Мазуренка ув’язнили на 26 років позбавлення волі, Ткаченка – на 27.

Читайте також: СБУ підозрює Кадирова у жорстокому поводженні з українськими полоненими

Як передає «Медіазона», українських військових звинуватили в мінуванні залізниці, ЛЕП і нафтосховища, а також розміщенні безпілотниківпоблизу військового аеродрому Шайківка в Калузькій області в серпні 2023 року.

В останньому слові, цитує канал «Настоящее время», українські військові нагадали, що захищали свою країну та виконували накази командирів, а від влаштованих ними диверсій не постраждав жоден росіянин – ані цивільний, ані військовослужбовець.

Раніше СБУ вдруге повідомила про підозру судді Південного окружного військового суду в Росії за вироки полоненим захисникам Маріуполя.