Велика Британія має намір передати Україні 8 мільярдів фунтів російських активів – The Times
Уряд Великої Британії планує передати Україні вісім мільярдів фунтів стерлінгів російських активів, заморожених у країні після початку повномасштабної війни в 2022 році, пише The Times. За словами джерела видання в британському уряді, точний механізм розблокування цих фінансових ресурсів та їхньої передачі Києву наразі не погоджено.
Міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер підтримала ідею використання заморожених коштів. На думку міністра, «значне фінансування» України може підштовхнути Росію до переговорів.
Дрони атакували центр Грозного
Російський регіон Чечня 5 грудня зазнав атаки безпілотників. Під удар потрапив комплекс висотних будівель «Грозний Сіті», де розташовані, серед іншого, офіси державних структур. Пошкоджені кілька поверхів однієї з веж, виникла пожежа. Інформації про постраждалих чи жертви немає.
Це друга атака на республіку за тиждень. Мерія Грозного та голова регіону Рамзан Кадиров на момент публікації новини удари не коментували.
За інформацією джерела проєкту Радіо Свобода Кавказ.Реалії, після атаки на «Грозний-Сіті» в столиці республіки сталося ще щонайменше чотири вибухи. Ці дані підтверджують у чеченському русі NIYSO. Там стверджують, що в місцевих школах скасували заняття. Вранці аеропорт Грозного повторно зупиняв роботу.
Мерц летить до Брюсселя рятувати репараційний кредит для України: що відбувається?
- Брюссель входить у вирішальну фазу суперечки навколо «репараційної позики» для України.
- Поки Єврокомісія шукає юридичний вихід, а дипломати – позицію Бельгії назвали «найціннішим російським активом».
- Чи зможе Німеччина зрушити позицію Брюсселя – і що це означає для всієї Європи?
БРЮССЕЛЬ - 5 грудня канцлер Німеччини вирушає до Брюсселя, щоб спробувати переконати керівництво Бельгії підтримати виділення «репараційної позики» Україні, використовуючи заморожені російські активи. Москва ж, заявив бельгійський прем'єр, пригрозила Бельгії, що країна відчуватиме наслідки такого рішення «вічно».
Чи піддасться Європа прямим погрозам Путіна?
Радіо Свобода з'ясувало, які тепер очікування у європейських дипломатів.
У середу, 3 грудня, Єврокомісія представила юридичну пропозицію, яку напружено останні тижні чекали європейські столиці, щодо репараційної позики для України на основі заморожених російських активів.
За кілька годин до цього міністр закордонних справ Бельгії у штаб-квартирі НАТО (там саме мало розпочатись засідання міністрів) вийшов до журналістів із заявою, суть якої зводилась до того, що Бельгія незадоволена пропозицією Єврокомісії, яку ось-ось мали представити.
«Текст, який Єврокомісія представить сьогодні, не відповідає на наші занепокоєння задовільно», – виголосив міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево, повторивши низку аргументів про загрози від використання російських активів, згорнув папірець і пішов, не відповідаючи на уточнюючі питання журналістів.
Цій заяві передували тижні консультацій Єврокомісії з юристами, послами країн ЄС та Бельгією, та все ж позиція бельгійського премʼєра Барта де Вевера залишилась непохитною - Бельгія виступає за інші варіанти допомоги Україні, які б залишили російські активи у спокої.
Після цього 4 грудня видання Politicо написало, що «Бельгія стала найціннішим російським активом».
Далі читайте тут
Повітряні сили: під час удару РФ уночі зафіксували влучання 57 ударних БпЛА
Російські військові в ніч проти 5 грудня атакували Україну 137 ударними безпілотниками, близько 90 з яких – «Шахеди», повідомляють Повітряні сили Збройних сил України.
«За попередніми даними, станом на 08:30 протиповітряною обороною збито/подавлено 80 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, півдні, сході та у центрі країни», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксували влучання 57 ударних БпЛА на 13 локаціях.
НАБУ і САП повідомили про викриття злочинної групи на чолі з депутаткою Верховної Ради
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили зранку 5 грудня, що «спільно зі Службою безпеки України викрили злочинну групу, очолювану народною депутаткою України».
«Тривають першочергові слідчі дії. Деталі – згодом», – ідеться в короткому повідомленні антикорупційних органів.
Видання «Українська правда» з посиланням на джерела в правоохоронних органах стверджує, що йдеться про народну депутатку від партії «За майбутнє» Анну Скороход, а предметом розслідування є вимагання з підприємця 250 тисяч доларів США. Ці повідомлення наразі неможливо перевірити.
Сама Анна Скороход підтвердила, що в її помешканні тривають слідчі дії.
«Мені нічого приховувати, моя діяльність - на долоні. Втім, час та контекст цих подій наштовхують на однозначні висновки: вбачаю в цьому прямий тиск на опозицію та спробу заблокувати мою політичну діяльність через принципову позицію», – написала вона в телеграмі.
У 2019 році Анна Скороход входила до складу владної фракції «Слуга народу», але була виключена з фракції через голосування всупереч позиції «Слуги народу».
Ірландські ЗМІ: під час візиту до Дубліна на шляху літака Зеленського фіксувалися дрони
Ірландські засоби інформації стверджують, що ввечері 1 грудня в Дубліні, незадовго до посадки літака президента України Володимира Зеленського в небі біля столиці острівної країни зафіксували кілька невідомих дронів військового типу, які летіли в напрямку маршруту президентського літака. Про це повідомили видання The Journal і The Irish Times із посиланням на джерела.
За їхньою інформацією, безпілотники, ймовірно, злетіли з північного сходу Дубліна. «Дрони досягли місця, де мав перебувати літак Зеленського, в той момент, коли було заплановано його проліт там», – ідеться в публікації The Journal. Літак Зеленського приземлився в аеропорту Дубліна із невеликим випередженням графіка, зазначає видання.
Потім, як стверджують співрозмовники, безпілотники пролетіли над кораблем ВМС Ірландії, який розмістили в Ірландському морі під час візиту українського президента. Триває розслідування, яке має визначити, чи злетіли дрони з суходолу або не виявленого поки корабля. Хто керував дронами і де вони приземлилися, також невідомо.
Лідери Європи радять Зеленському не погоджуватися на вимоги РФ без гарантій безпеки з боку США – WSJ
Лідери європейських країн, які 1 грудня мали телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським, порадили йому не приставати на вимоги Росії щодо мирної угоди, допоки не буде зафіксована роль США в гарантіях безпеки, пише The Wall Street Journal із посиланням на два джерела.
У розмові взяли участь президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та інші лідери. За даними співрозмовників WSJ, Макрон заявив, що Вашингтону необхідно донести чіткий сигнал, що він має «докладно пояснити», як саме Україна буде захищена з боку США.
Європейські лідери наполягають на ключовій ролі США в гарантіях безпеки, які буде запропоновано Україні за будь-якою угодою.
На фронті за минулу добу відбулося 167 боїв – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 4 грудня на фронті зафіксовано 167 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав 61 авіаційного удару, скинув 173 керовані авіабомби. Крім цього, здійснив 6 664 обстріли, зокрема 153 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 4 480 дронів-камікадзе… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили два райони зосередження особового складу, озброєння і військової техніки та три артилерійські системи противника», – вказано в ранковому зведенні.
Майже третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 52 штурмові дії агресора у районах Шахового, Нового Шахового, Червоного Лиману, Мирнограда, Вільного, Новоекономічного, Дорожнього, Шевченка, Родинського, Новопавлівки, Покровська, Світлого, Котлиного, Удачного, Молодецького, Дачного», – йдеться в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Прогноз на 2026 рік: «Путін нападе на Європу одночасно з атакою Китаю на Тайвань». Як цього не допустити?
На тлі загострення на полі бою та нового раунду мирних перемовин лідер Росії Володимир Путін заявив, що «бойові дії в Україні припиняться, коли Збройні сили України покинуть територію, яку вони займають на Донбасі».
- Як ситуація на фронті впливає на переговори?
- Чи погодиться Росія за заморозку війни в обмін на можливе визнання окупованих територій російськими з боку США?
- Та які це матиме наслідки для Європи, США та світу?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили із директором Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентином Бадраком.
– Загострення на фронті та заяви Путіна – чи пов'язані це речі?
– Я думаю, пов'язані. Я думаю, що зараз все, що відбувається на фронті, пов'язано з внутрішньою політичною кризою в Україні та наміром [президента США Дональда] Трампа використати цю ситуацію у своїх цілях.
А Путін, звісно ж, хоче зараз відхопити якомога більший шматок території, щоб це все піднести як часткову перемогу, бо після неї він неодмінно піде далі.
І навіть якщо буде заморожена війна на якийсь період часу, то цей період може виявитися набагато коротшим, ніж президентська каденція Трампа.
Я хочу звернути увагу на зовсім іншу точку планети, яка віддзеркалює ту ситуацію, що відбувається у нас. Я маю на увазі дії Китаю.
Лише протягом останнього тижня Китай порушив кордони Філіппін, Японії та Південної Кореї (розмова відбулась в ефірі Радіо Донбас Реалії 28 листопада – ред.). Тільки Південна Корея більш-менш притомно відповіла: і судно було захоплене, і застосування сльозогінного газу було, і видворення з територіальних вод.
Китай продемонстрував нову гіперзвукову ракету, й офіційне відео свідчить, що ціллю є Японія. Тобто Китай готується до вторгнення в Тайвань, і ми бачимо однозначно – це теж пов'язане з нашою війною, і ці погрози адресовані конкретно Трампу.
Повністю читайте тут
Путін нападе на Європу одночасно з атакою Китаю на Тайвань? Про що свідчать дії Москви та Пекіна
- Експерт Валентин Бадрак вважає, що Китай і Росія можуть одночасно атакувати Тайвань та Європу вже у 2026 році, якщо Путіну дозволять просуватися в Україні.
- Путін прагне юридичної відмови США від захисту України та Європи, що відкриє шлях до повного захоплення українських територій.
- Європейські армії мають серйозний дефіцит боєприпасів і особового складу, а передача Україні сучасних озброєнь залишається обмеженою.
На тлі загострення на полі бою та нового раунду мирних перемовин лідер Росії Володимир Путін заявив, що «бойові дії в Україні припиняться, коли Збройні сили України покинуть територію, яку вони займають на Донбасі».
- Як ситуація на фронті впливає на переговори?
- Чи погодиться Росія за заморозку війни в обмін на можливе визнання окупованих територій російськими з боку США?
- Та які це матиме наслідки для Європи, США та світу?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили із директором Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентином Бадраком.
Повністю прогнози читайте тут
Російський дрон убив 12-річного хлопчика на Дніпропетровщині – ОВА
Два райони Дніпропетровської області зазнали російських ударів, є загиблий і поранені, повідомив зранку 5 грудня виконувач обов’язків голови ОВА Владислав Гайваненко.
«На Синельниківщині російські війська поцілили БпЛА по Васильківській громаді. Загинув 12-річний хлопчик. Постраждали жінка 37 років та 39-річний чоловік. Вони отримали необхідну медичну допомогу. Виникла пожежа. Зруйнований приватний будинок, ще один пошкоджений», – інформує посадовець.
У РФ після атаки дронів горять газовий термінал і НПЗ
У Росії після атаки дронів, що відбулася вночі 5 грудня, горять газовий термінал у Темрюку Краснодарського краю та нафтопереробний завод у Сизрані Самарської області, повідомляють російські телеграм-канали, зокрема Astra.
Про пожежу на НПЗ в Сизрані повідомили місцеві жителі, а мер міста Сергій Володченков підтвердив атаку дронів.
«Оперативні служби здійснюють усі необхідні заходи для гарантування безпеки. Прошу зберігати спокій і без необхідності не залишати житлові будинки. Не наближайтеся до можливих місць падіння БПЛА. Утримайтеся від поширення фото- та відеоматеріалів із безпілотниками в соціальних мережах і не коментуйте роботу наших служб», – написав очільник Сизрані в телеграмі.
Переговори про мир: Україна має компенсувати збитки через «блокаду води і електроенергії» до Криму?
Російська влада Криму домагається визнання Україною та відшкодування нею збитків у зв’язку з припиненням після російської окупації постачання на Кримський півострів дніпровської води та електроенергії. Це питання може бути внесене до майбутнього мирного договору між Україною та РФ, заявив спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов.
Чи можливий такий варіант розвитку подій, з’ясовували журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Обговорення на рівні держав представленого президентом РФ мирного плану для України та РФ із 28 пунктів надихнуло російську владу Криму висунути свої пропозиції. За допомогою можливого майбутнього документа вони хочуть стягнути з України збитки за припинення поставок дніпровської води та електрики з 2014 і 2015 років. Такі ініціативи лунають не вперше. Хоча до них є як політичні, так і юридичні питання.
«Вікно можливостей»
Збитки від «блокади» Криму могли б стати одним із пунктів обговорюваного плану завершення повномасштабного вторгнення РФ в Україну, заявив спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов.
«Зараз політично сформувалося вікно можливостей, як мені здається. У тому плані, що мирні переговори щодо України зараз перебувають в епіцентрі суспільної уваги та обговорюють усі питання, зокрема, як поцупити наші заморожені активи за кордоном... але ніхто не обговорює, як повернути Криму завдані збитки до СВО («специальною воєнною операцією» в РФ називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР) – ось ця тема цілком могла б бути 29-м пунктом мирного плану, і це було б дуже справедливо», – заявив він в ефірі російського телебачення.
Далі читайте тут
Понад 1200 військових і більш як 30 артсистем – Генштаб ЗСУ повідомив про втрати сил РФ за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 178 610 своїх військових, зокрема 1 240 – за останню добу, такі дані станом на ранок 5 грудня повідомив український Генштаб.
Крім того, у командуванні ЗСУ навели такі дані про втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 11 396
- бойові броньовані машини – 23 686 (+1 за останню добу)
- артилерійські системи – 34 843 (+34)
- РСЗВ – 1 558 (+2)
- засоби ППО – 1 253
- літаків – 431 (+1)
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 86 900 (+424)
- крилаті ракети – 4 024
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 68 907 (+94)
- спеціальна техніка – 4 014 (+2).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
«Джерело постійного розчарування» – віцепрезидент США про війну РФ проти України
Невдачу в досягненні домовленостей про припинення війни Росії проти України назвав найбільшим розчаруванням за майже рік на посаді віцепрезидента США Джей Ді Венс.
«Російсько-українська річ була джерелом постійного розчарування для всього Білого дому. Ми справді думали – і ви чули, як президент говорив це мільйон разів – що це буде найлегша війна для вирішення. І якби ви назвали мир на Близькому Сході легшим для досягнення, ніж мир у Східній Європі, я б сказав вам, що ви збожеволіли», – розповів Венс про розбіжності очікувань і реальності в інтерв’ю телеканалу NBC News.
Водночас віцепрезидент США сказав, що залишається оптимістом у цьому питанні.
«Я справді думаю, що ми досягли значного прогресу, але ми ще не зовсім перетнули фінішну пряму. Гадаю, що є надія – сподіваюся, що наступні кілька тижнів на цьому фронті будуть якісь хороші новини», – зауважив Джей Ді Венс.
Інтерв’ю віцепрезидента США оприлюднене на тлі візиту до Флориди українських переговорників – секретаря Ради нацбезпеки і оборони Рустема Умєрова і начальника Генштабу Андрія Гнатова.
Як повідомив радник Офісу президента і член делегації Олександр Бевз, метою візиту є отримання інформації про результати поїздки спецпосланця президента США Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера до Москви, а також – фідбеку після обговорення цього візиту з президентом США Дональдом Трампом і його командою.
Читайте також: Умєров повідомив про «продуктивну зустріч» у Брюсселі із радниками з нацбезпеки низки країн Європи
Пізно ввечері 2 грудня в Москві завершилися переговори американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні. Після цієї розмови помічник Путіна Юрій Ушаков розповів, що «наразі компромісного варіанту (мирного врегулювання) знайдено не було, але деякі американські напрацювання виглядають більш-менш прийнятними».
Згодом президент Росії Володимир Путін підтвердив, що під час зустрічі з Віткоффом та Кушнером 2 грудня російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану щодо завершення війни Росії проти України. Путін зазначив, що під час зустрічі довелося «пройтися по кожному пункту» мирної ініціативи. Раніше помічник Путіна Юрій Ушаков говорив, що предметно пункти не обговорювалися, а йшлося швидше про загальну концепцію.
ЗМІ: білоруський завод посуду постачає до Росії дрони в обхід санкцій
Гомельський завод посуду «Сантекс» постачає армії Росії безпілотники в обхід санкцій – про це йдеться в розслідуванні «Білоруського розслідувального центру» (БРЦ), опублікованого 4 грудня.
Журналісти вивчили митну документацію підприємства, за якою в 2022-2023 роках «Сантекс» поставив до Росії 309 дронів китайської фірми DJI загальною вартістю 2 мільйони доларів.
Замовлення отримували російські компанії «Сантрос» та «Рустакт», в них спільний власник – уродженець Мінська Павло Нікітін.
Командування повідомляє про 51 боєзіткнення на Покровському напрямку за день
На лінії фронту від початку доби відбулося 154 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 22 годину 4 грудня.
Російська армія завдала авіаудару, атакувала керованими авіабомбами та здійснила 98 обстрілів на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку, за зведенням, українські війська зупинили чотири російських атаки в районах Ізбицького, Приліпки та Синельникового.
Командування зазначає, що російські війська не проводили наступальних дій на Куп’янському та Краматорському напрямках від початку доби.
На Лиманському російські загарбники дев’ять разів атакували позиції ЗСУ, триває одне боєзіткнення. На Слов’янському напрямку Сили оборони відбили 11 російських атак, триває один бій.
Російська армія 15 разів атакувала українські позиції на Костянтинівському напрямку, зосередивши основні зусилля в районах Щербинівки, Плещіївки, Олександро-Шультиного, Костянтинівки, Миколайпілля, Торського та в напрямку Берестка і Софіївки.
«На Покровському напрямку загарбницькі підрозділи 51 раз намагалися прорвати нашу оборону у районах Шахового, Нового Шахового, Червоного Лиману, Мирнограда, Вільного, Новоекономічного, Родинського, Новопавлівки, Покровська, Світлого, Котлиного, Удачного, Молодецького, Дачного. У чотирьох локаціях бойові зіткнення тривають дотепер», – йдеться в зведенні.
Генштаб також зафіксував 19 російських атак на Олександрівському напрямку, ЗСУ відбили всі атаки.
Сили оборони відбили 12 російських атак на Гуляйпільському напрямку та зупинили російську спробу прорвати позиції ЗСУ на Оріхівському.
Штаб додає, що на Придніпровському напрямку російська армія здійснила «марну спробу» просунутися в напрямку Антонівського мосту.
Наприкінці листопада американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зазначив, що російська пропаганда поширює заяви президента РФ Володимира Путіна, намагаючись створити враження, що українська лінія фронту нібито «скоро обвалиться». Але, за оцінкою аналітиків, ці твердження не мають під собою підстав й спрямовані на те, щоб змусити Україну й західних союзників погодитися на умови Кремля, яких Росія не здатна досягти у військовий спосіб.
1 грудня Міноборони РФ на своїх ресурсах заявило про нібито захоплення Покровська. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрав заяви та дані, що спростовують окупацію міста.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Зеленський анонсував рішення щодо нового голови свого офісу «найближчим часом»
Президент Володимир Зеленський сьогодні провів додаткові зустрічі з кандидатами на посаду нового голови Офісу президента – про це він заявив у зверненні 4 грудня.
«Ми обговорили формати роботи Офісу, взаємодію з іншими державними інституціями, яка потрібна для інтересів України. Найближчим часом буде рішення щодо нового очільника Офісу», – заявив голова держави.
Він не навів імен кандидатів на посаду.
Також Зеленський повідомив, що призначив на завтра засідання Ставки Верховного головнокомандувача, і серед питань буде новий розподіл особового складу серед підрозділів:
«Більш раціональний, – щоб бригади могли відчувати себе більш упевнено. В кожній бойовій бригаді про це говорять – готуємо рішення».
Раніше 4 грудня народний депутат від «Слуги Народу» Богдан Кицак в ефірі Радіо Свобода заявив, що, за його інформацією, найбільш вірогідним кандидатом на посаду керівника Офісу президента є міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
28 листопада стало відомо про проведення обшуку у голови Офісу президента. Андрій Єрмак прокоментував обшуки, заявивши, що «жодних перешкод у слідчих немає». Про те, в якій справі відбувалися обшуки, і який статус має голова Офісу президента, офіційно не інформували. За даними ЗМІ, Єрмак не перебуває у статусі підозрюваного.
Згодом того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив, що керівник його Офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку. Голова держави подякував Єрмаку за представлення української позиції на переговорах, але висловив бажання, «щоб не було чуток і спекуляцій».
Генштаб звітує про ураження заводу з виробництва аміачної селітри в Ставропольському краї РФ
Сили оборони України уразили підприємство російського військово-промислового комплексу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 4 грудня.
Йдеться про хімічний завод «Невинномиський Азот» у Ставропольському краї. Штаб зазначає, що удару завдали в рамках зниження наступального потенціалу, а також «спроможностей противника щодо ракетно-бомбових ударів».
«Завод є критично важливою складовою військово-промислового комплексу ворога з потужністю виробництва понад 1 млн тонн аміаку та до 1,4 млн тонн аміачної селітри на рік, що робить його одним із ключових постачальників базових компонентів для вибухових речовин і виробництва боєприпасів. Об’єкт на постійній основі забезпечує низку підприємств ВПК РФ і виконує функції хімічного хабу в системі технічного забезпечення бойових дій», – повідомляє командування.
За його даними, уражений один з цехів виробництва, на об’єкті зафіксовано пожежу.
Влада Росії офіційно не повідомляла про ураження заводу. Губернатор Ставропольського краю Володимир Владіміров вранці 4 грудня заявляв про атаку безпілотників у Невинномиську та роботу протиповітряної оборони. За його твердженням, постраждалих і руйнувань немає.
Також Генштаб ЗСУ заявив про ураження скупчення живої сили російської армії на полігоні поблизу Докучаєвська на окупованій Донеччині. Підтверджені втрати оцінюють у 60 військових вбитими і пораненими.
Російське командування не підтверджувало ураження. Росія офіційно не повідомляє про свої втрати на повномасштабній війні проти України.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані.
Українські війська завдавали удару по заводу «Невинномиський завод» у липні 2025 року.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Напередодні агентство Bloomberg із посиланням на публічні заяви країн повідомило, що в листопаді Збройні сили України здійснили щонайменше 14 атак на російські нафтопереробні заводи за допомогою безпілотників – це максимальна кількість атак за місяць з початку повномасштабної війни.
Упродовж осені цього року Збройні сили України, за даними Генерального штабу, уразили понад 50 об’єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. Настільки високої кількості успішних влучань за такий короткий проміжок часу в українських оборонців ще не було, вважають військові та економічні експерти, з якими поспілкувалися «Схеми» (проєкт Радіо Свобода).
ОВА: російські дрони атакували місто Городня на Чернігівщині, поранені двоє людей
Російські війська атакували дронами місто Городня на Чернігівщині, двоє людей зазнали поранень, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«У Городні через удари безпілотниками поранені двоє цивільних чоловіків 54 і 33 років. Це працівники місцевого деревообробного підприємства. Одного із них у вкрай важкому стані госпіталізують в обласну лікарню. Інший пацієнт перебуває під наглядом лікарів у Городні», – написав він у телеграмі.
За його словами, через удар РФ також пошкоджений склад і техніка, в одному із сіл у передмісті Чернігова пошкоджене житло.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.