Зеленський: через нічну атаку РФ поранені дев’ять людей
В Україні через нічну атаку російських сил поранені щонайменше дев’ять людей, повідомив президент Володимир Зеленський.
«Знову був прицільний удар саме по об’єктах енергетики: росіяни використали значу кількість балістики в комбінації з іншими ракетами – більш ніж 70 і 450 ударних дронів. Під ударами були Сумщина, Харківщина, Київщина і столиця, Дніпровщина, Одещина, Вінниччина. Станом на зараз відомо, що дев’ять людей поранено через атаку. Є пошкодження звичайних житлових будинків, енергетичної інфраструктури. У Києві були пожежі багатоповерхівок після влучань дронів, пошкоджений дитячий садочок», – написав він у телеграмі.
Президент вкотре закликав міжнародну спільноту до тиску на Росію.
«Скористатися найхолоднішими днями зими для терору проти людей для Росії важливіше, ніж скористатися дипломатією. І це дуже чітко демонструє, що потрібно від партнерів і що може допомогти. Вчасне постачання ракет для систем ППО й захист нормального життя – наш пріоритет. Без тиску на Росію завершення цієї війни не буде. Зараз Москва обирає терор і ескалацію, і через це потрібний максимальний тиск», – додав голова держави.
Зеленський не уточнив, де саме поранені люди внаслідок російських атак.
Тим часом, Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що в Києві число потерпілих зросло до п’яти (раніше повідомляли про трьох), двоє з них – шпиталізовані.
Повітряні сили раніше заявили, що Росія атакувала Україну понад пів тисячею ракет і дронів, є влучання на 27 локаціях, а основними напрямкам удару були Київщина, Харківщина, Дніпропетровщина, Вінниччина, Одещина.
Атака, ціллю якої, зокрема, стала енергетична інфраструктура, відбулася на тлі планованих на 4 і 5 лютого тристоронніх переговорів між Україною, США і Росією в Абу-Дабі, спрямованих на припинення війни.
Квест для пенсіонерів? Чому понад 300 тисяч переселенців залишилися без виплат у січні
«Чи працюєте взагалі? Чи отримуєте якісь виплати від РФ?» А що, не видно, що вона не працює? Уже ледь ходить під руку зі мною. Я не втримала й запитала: «А хто там живе – вони ж отримують дві пенсії. То з ними як бути?» – розповідає Олена Сугак із Маріуполя.
Її 86-річна мама – одна із тих переселенців, хто не отримав пенсію у січні. За даними Міністерства соціальної політики України, таких було 337 тисяч осіб. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що багато людей дізналися про нові вимоги – пройти фізичну ідентифікацію та/або повідомити фонд про те, що не отримують виплат від Росії – вже після того, як не отримали виплат. Він наголосив, що чимало пенсіонерів не мають смартфонів, не користуються цифровими сервісами, та й «не повинні доводити державі те, що вона може перевірити сама».
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» зібрав відому інформацію про ситуацію та розповідає історії переселенців, яким для проходження ідентифікації довелося виходити на зв’язок із фронту або годинами чекати в черзі до відділення Пенсійного фонду.
Зал музею у підніжжі монумента «Батьківщина-мати» в Києві пошкоджений через удар РФ
У Києві внаслідок російського удару пошкоджений зал слави Національного музею історії України у Другій світовій війні у підніжжі монумента «Батьківщина-мати», повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
«Це памʼятка науки і техніки місцевого значення. Символічно й цинічно водночас: держава-агресор завдає удару по місцю пам’яті про боротьбу з агресією 20 століття, повторюючи злочини вже у 21-му», – написала вона у соцмережах, додавши, що музей продовжує роботу.
За словами Бережної, на місці атаки працюють профільні служби – фахівці музею, технічні служби і поліція. Вони оглядають територію, фіксують пошкодження і первинну оцінку завданих збитків, а після завершення обстеження буде відомим обсяг відновлювальних робіт.
Міністерка повідомила, що від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або зруйнувала понад 1 680 пам’яток культурної спадщини і тисячі об’єктів культурної інфраструктури України.
«Це свідоме знищення культури й пам’яті, яке потребує консолідованої відповіді міжнародної спільноти. Зокрема, через посилення санкцій проти Росії та надання Україні додаткових засобів протиповітряної оборони», – наголосила вона.
Повітряні сили раніше заявили, що Росія атакувала Україну понад пів тисячею ракет і дронів, є влучання на 27 локаціях, а основними напрямкам удару були Київщина, Харківщина, Дніпропетровщина, Вінниччина, Одещина.
Атака, ціллю якої, зокрема, стала енергетична інфраструктура, відбулася на тлі планованих на 4 і 5 лютого тристоронніх переговорів між Україною, США і Росією в Абу-Дабі, спрямованих на припинення війни.
Удар РФ: на Вінниччині без світла залишилися 50 населених пунктів, на Одещині 50 тисяч жителів
На Вінниччині й Одещині місцева влада повідомила про знеструмлення через масовану російську атаку в ніч проти 3 лютого.
«Вінниччина сьогодні опинилася під масованою ворожою атакою. Є влучання у обʼєкти критичної інфраструктури. Станом на зараз інформація про постраждалих не надходила. Відбувається гасіння пожеж. Внаслідок атаки знеструмлено 50 населених пунктів. Енергетики вже працюють над відновленням електропостачання», – повідомили у Вінницькій обласній військовій адміністрації.
Водночас в Одеській ОВА зазначили, що російські удари зафіксовані по енергетичній і цивільній інфраструктурі на півдні регіону.
«У результаті атаки понад 50 тисяч мешканців тимчасово залишилися без електропостачання. Енергетики вже працюють над відновленням. Пошкоджено три житлові будинки, а також складські та адміністративні приміщення, легкові автомобілі. Загиблих і постраждалих, на щастя, немає. Критична інфраструктура працює на генераторах», – йдеться в повідомленні.
Повітряні сили раніше заявили, що Росія атакувала Україну понад пів тисячею ракет і дронів, є влучання на 27 локаціях, а основними напрямкам удару були Київщина, Харківщина, Дніпропетровщина, Вінниччина, Одещина.
У Харкові, за даними місцевої влади, через атаку на тлі 20-градусного морозу без тепла залишаться щонайменше 820 житлових будинків.
У Києві внаслідок удару щонайменше три людини постраждали, наслідки зафіксовані у Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Печерському та Шевченківському районах, там пошкоджені житлові будинки, дитсадок, АЗС, повідомила влада.
Крім того, в Києві без теплопостачання внаслідок нічного російського удару залишилися 1170 багатоповерхових будинків, переважно в Дарницькому і Дніпровському районах. Напередодні ввечері міський голова Віталій Кличко повідомляв, що в Києві без тепла залишалося близько 80 багатоповерхівок – із тисяч, в яких опалення зникло після попередніх масованих російських атак по енергетиці України.
У ДТЕК повідомили, що внаслідок атак постраждало обладнання теплоелектростанцій в Україні. «Це вже дев’ята масована атака на теплоелектростанції компанії з жовтня 2025 року», – йдеться в повідомленні. За даними ДТЕК, загалом з початку повномасштабного вторгнення її ТЕС були атаковані військами РФ понад 220 разів, внаслідок цих атак 59 енергетиків станцій були поранені, четверо загинули.
Атака відбулася на тлі планованих на 4 і 5 лютого тристоронніх переговорів між Україною, США і Росією в Абу-Дабі, спрямованих на припинення війни.
ЗСУ: Росія атакувала Україну понад пів тисячею ракет і дронів, є влучання на 27 локаціях
Російські військові в ніч проти 3 лютого здійснили комбінований удар по Україні із застосуванням ракет різних типів повітряного, наземного базування й ударних БпЛА, загалом використали 521 засіб повітряного нападу, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
За повідомленням, російська армія застосувала:
- чотири ракети «Циркон»/«Онікс»
- 32 балістичні ракети «Іскандер-М»/С-300
- сім крилатих ракет Х-22/Х-32
- 28 крилатих ракет Х-101/«Іскандер-К»
- 450 ударних БпЛА, близько 300 із яких – дрони «Шахед».
Основними напрямкам удару були Київщина, Харківщина, Дніпропетровщина, Вінниччина, Одещина, кажуть військові.
«За попередніми даними, станом на 09:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 450 цілей – 38 ракет і 412 безпілотників різних типів: чотири ракети «Циркон»/«Онікс»; 11 балістичних ракет «Іскандер-М»/С-300; три крилаті ракети Х-22/Х-32; 20 крилатих ракет Х-101/«Іскандер-К»; 412 ударних БпЛА різних типів», – йдеться в повідомленні.
Як зазначили у Повітряних силах, зафіксовано влучання 27 ракет і 31 ударного БпЛА на 27 локаціях, а також падіння уламків дронів на 17 локаціях.
Інформація щодо шести ракет уточнюється, кажуть у ЗСУ.
У ніч проти 3 лютого російські військові завдали чергового масованого удару по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. У Харкові, за даними місцевої влади, через атаку на тлі 20-градусного морозу без тепла залишаться щонайменше 820 житлових будинків.
У Києві внаслідок удару щонайменше три людини постраждали, наслідки зафіксовані у Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Печерському та Шевченківському районах, там пошкоджені житлові будинки, дитсадок, АЗС, повідомила влада.
Крім того, в Києві без теплопостачання внаслідок нічного російського удару залишилися 1170 багатоповерхових будинків, переважно в Дарницькому і Дніпровському районах. Напередодні ввечері міський голова Віталій Кличко повідомляв, що в Києві без тепла залишалося близько 80 багатоповерхівок – із тисяч, в яких опалення зникло після попередніх масованих російських атак по енергетиці України.
У ДТЕК повідомили, що внаслідок атак постраждало обладнання теплоелектростанцій в Україні. «Це вже дев’ята масована атака на теплоелектростанції компанії з жовтня 2025 року», – йдеться в повідомленні. За даними ДТЕК, загалом з початку повномасштабного вторгнення її ТЕС були атаковані військами РФ понад 220 разів, внаслідок цих атак 59 енергетиків станцій були поранені, четверо загинули.
Повітряні сили протягом ночі повідомляли про запуски російськими військами ударних дронів, а також ракет проти українських міст. Атака відбулася на тлі планованих на 4 і 5 лютого тристоронніх переговорів між Україною, США і Росією в Абу-Дабі, спрямованих на припинення війни.
Президент США Дональд Трамп, який намагається домогтися мирної угоди між Україною і Росією, 29 січня заявив, що попросив російського лідера Володимира Путіна тиждень від неназваної дати не атакувати українські міста, і той нібито погодився. У Кремлі заявили, що погодилися не завдавати ударів до 1 лютого.
Тим часом, президент України Володимир Зеленський зазначав, що тиждень упродовж якого лідер РФ Володимир Путін обіцяв своєму американському колезі Дональду Трампу утриматися від ударів по українській енергетиці, розпочався в ніч проти 30 січня.
2 лютого Зеленський повідомляв, що протягом доби не було цілеспрямованих російських ударів по енергетиці, однак російська армія зосереджена на ударах по логістиці.
У Києві через удар РФ без тепла залишилися 1170 багатоповерхівок – Кличко
У Києві без теплопостачання внаслідок нічного російського удару залишилися 1170 багатоповерхових будинків, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Дарницький і Дніпровський райони переважно без тепла внаслідок нічної масованої ворога на інфраструктуру столиці. Загалом по місту наразі 1170 багатоповерхівок без теплопостачання. Комунальники й енергетики розпочали відновлювальні роботи. А в будинках, де до цього не було тепла, роботи теж тривають», – написав Кличко у телеграмі вранці 3 лютого.
Напередодні ввечері він повідомляв, що в Києві без тепла залишалося близько 80 багатоповерхівок – із тисяч, в яких опалення зникло після попередніх масованих російських атак по енергетиці України.
Нова атака РФ відбулася на тлі чергової хвилі холодів в Україні. Зокрема, в Києві зараз – 20 градусів морозу.
У ніч проти 3 лютого російські військові завдали чергового масованого удару по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. У Харкові, за даними місцевої влади, через атаку на тлі 20-градусного морозу без тепла залишаться щонайменше 820 житлових будинків.
У Києві внаслідок удару щонайменше три людини постраждали, наслідки зафіксовані у Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Печерському та Шевченківському районах, там пошкоджені житлові будинки, дитсадок, АЗС, повідомила влада.
У ДТЕК повідомили, що внаслідок атак постраждало обладнання теплоелектростанцій в Україні. «Це вже дев’ята масована атака на теплоелектростанції компанії з жовтня 2025 року», – йдеться в повідомленні. За даними ДТЕК, загалом з початку повномасштабного вторгнення її ТЕС були атаковані військами РФ понад 220 разів, внаслідок цих атак 59 енергетиків станцій були поранені, четверо загинули.
Повітряні сили протягом ночі повідомляли про запуски російськими військами ударних дронів, а також ракет проти українських міст. Атака відбулася на тлі планованих на 4 і 5 лютого тристоронніх переговорів між Україною, США і Росією в Абу-Дабі, спрямованих на припинення війни.
Президент США Дональд Трамп, який намагається домогтися мирної угоди між Україною і Росією, 29 січня заявив, що попросив російського лідера Володимира Путіна тиждень від неназваної дати не атакувати українські міста, і той нібито погодився. У Кремлі заявили, що погодилися не завдавати ударів до 1 лютого.
Тим часом, президент України Володимир Зеленський зазначав, що тиждень упродовж якого лідер РФ Володимир Путін обіцяв своєму американському колезі Дональду Трампу утриматися від ударів по українській енергетиці, розпочався в ніч проти 30 січня.
2 лютого Зеленський повідомляв, що протягом доби не було цілеспрямованих російських ударів по енергетиці, однак російська армія зосереджена на ударах по логістиці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У ДТЕК заявили, що РФ вкотре атакувала теплоелектростанції, пошкоджене обладнання
Російські війська вночі проти 3 лютого атакували теплоелектростанції в Україні, повідомила компанія ДТЕК.
«Внаслідок атаки суттєво постраждало обладнання теплоелектростанцій. Це вже дев’ята масована атака на теплоелектростанції компанії з жовтня 2025 року», – йдеться в повідомленні.
За даними ДТЕК, загалом з початку повномасштабного вторгнення її ТЕС були атаковані військами РФ понад 220 разів, внаслідок цих атак 59 енергетиків станцій були поранені, четверо загинули.
У ніч проти 3 лютого російські військові завдали чергового масованого удару по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. У Харкові, за даними місцевої влади, через атаку на тлі 20-градусного морозу без тепла залишаться щонайменше 820 житлових будинків.
У Києві внаслідок удару щонайменше три людини постраждали, наслідки зафіксовані у Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Печерському та Шевченківському районах, там пошкоджені житлові будинки, дитсадок, АЗС, повідомила влада.
Повітряні сили протягом ночі повідомляли про запуски російськими військами ударних дронів, а також ракет проти українських міст. Атака відбулася на тлі планованих на 4 і 5 лютого тристоронніх переговорів між Україною, США і Росією в Абу-Дабі, спрямованих на припинення війни.
Президент США Дональд Трамп, який намагається домогтися мирної угоди між Україною і Росією, 29 січня заявив, що попросив російського лідера Володимира Путіна тиждень від неназваної дати не атакувати українські міста, і той нібито погодився. У Кремлі заявили, що погодилися не завдавати ударів до 1 лютого.
Тим часом, президент України Володимир Зеленський зазначав, що тиждень упродовж якого лідер РФ Володимир Путін обіцяв своєму американському колезі Дональду Трампу утриматися від ударів по українській енергетиці, розпочався в ніч проти 30 січня.
2 лютого Зеленський повідомляв, що протягом доби не було цілеспрямованих російських ударів по енергетиці, однак російська армія зосереджена на ударах по логістиці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: армія РФ за добу втратила 760 військових
Росія за час повномасштабної війни втратила близько 1 242 290 своїх військових, зокрема 760 осіб – за останню добу, такі дані на на ранок 3 лютого навів український Генштаб.
За повідомленням, серед інших російських втрат – такі:
- танки – 11 633 (+6 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23 985 (+4)
- артилерійські системи – 36 855 (+53)
- РСЗВ – 1 633
- засоби ППО – 1 292 (+1)
- літаки – 435
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 122 388 (+1 171)
- крилаті ракети – 4 205
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 76 738 (+153)
- спеціальна техніка – 4 058 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 23 січня цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 165,6 тисячі російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Трамп очікує «хороших новин» у врегулюванні війни РФ проти України
Президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація може незабаром отримати «хороші новини» у зусиллях щодо припинення війни Росії проти України. Він сказав про це під час спілкування з журналістами в Білому домі 2 лютого.
«Я думаю, що ми дуже добре справляємося в питанні України і Росії… Думаю, що у нас, можливо, будуть якісь хороші новини», – сказав він.
Трамп також вкотре нагадав, що раніше попросив російського лідера Володимира Путіна не бити по Києву й інших містах України протягом тижня від невказаної дати, «і він погодився». Вперше президент США, який намагається домогтися мирної угоди між Україною і Росією, розповів про це 29 січня.
У Кремлі заявили, що погодилися не завдавати ударів до 1 лютого. Тим часом, президент України Володимир Зеленський зазначав, що тиждень, упродовж якого лідер РФ Володимир Путін обіцяв своєму американському колезі Дональду Трампу утриматися від ударів по українській енергетиці, розпочався в ніч проти 30 січня.
2 лютого Зеленський повідомляв, що протягом доби не було цілеспрямованих російських ударів по енергетиці, однак російська армія зосереджена на ударах по логістиці.
Водночас у ніч проти 3 лютого російські військові завдали чергового масованого удару по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. У Харкові, за даними місцевої влади, через атаку на тлі 20-градусного морозу без тепла залишаться щонайменше 820 житлових будинків.
У Києві внаслідок удару, за даними влади, щонайменше дві людини постраждали, наслідки зафіксовані у Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Печерському та Шевченківському районах, там пошкоджені житлові будинки, дитсадок, АЗС.
Повітряні сили протягом ночі повідомляли про запуски російськими військами ударних дронів, а також ракет проти українських міст. Атака ще триває. Вона відбувається на тлі планованих на 4 і 5 лютого тристоронніх переговорів між Україною, США і Росією в Абу-Дабі, спрямованих на припинення війни.
2 лютого після розмови з індійським прем’єр-міністром Нарендрою Моді президент США Дональд Трамп заявив, що Індія відмовилася від закупівлі російської нафти, і це, за його словами, «допоможе припинити війну в Україні».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
400 супутникових знімків і сотні гектарів під цвинтарі. Докази зростання втрат армії Росії?
У Криму відчувається дефіцит місць для нових поховань і російська окупаційна влада порушує питання про розширення площі цвинтарів. Водночас, Кримстат – підконтрольне Кремлю управління статистики – заявляє про зниження смертності на Кримському півострові.
Для кого ж тоді потрібні нові кладовища? Висновки напрошуються самі.
Що відбувається у цій чутливій для суспільства сфері, якими є реальні масштаби територій кримських цвинтарів та про що воліє не говорити місцева російська влада, розбиралися журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Росіяни вирішили в лютий мороз завдати по Києву чергового масованого удару»: атака триває, є постраждалі
Унаслідок російського удару вночі проти 3 лютого у Києві постраждали щонайменше три людини, наслідки зафіксували в п’яти районах столиці України, повідомляє місцева влада.
У Харкові ж кажуть про «безпрецедентну атаку» по енергетичній інфраструктурі.
Наразі в Україні – найсильніші морози за всю зиму.
Повітряні сили протягом ночі повідомляли про запуски російськими військами ударних дронів, а також ракет проти українських міст. Атака ще триває. Вона відбувається на тлі планованих на 4 і 5 лютого тристоронніх переговорів між Україною, США і Росією в Абу-Дабі, спрямованих на припинення війни.
Масована атака РФ на Київ: наслідки зафіксували в 5 районах, три людини постраждали
У Києві щонайменше три людини постраждали внаслідок російського удару вночі проти 3 лютого, повідомив очільник міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
«Росіяни вирішили в лютий мороз завдати по Києву чергового масованого удару… Станом на 3:40 зафіксовані наслідки ворожої атаки на Київ у Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Печерському та Шевченківському районах», – написав він у телеграмі.
За словами Ткаченка, у Дарницькому районі внаслідок удару сталася пожежа в нежитловій забудові, є пошкодження 25-поверхового будинку, а також на іншій локації – 5-поверхового будинку.
Нежитлова будівля пошкоджена в Деснянському районі. У Дніпровському районі на двох локаціях виявлені залишки обʼєктів на відкритій території, а також зафіксовано пошкодження території дитсадка, і на іншій локації – пошкодження житлового 5-поверхового будинку, повідомив голова МВА.
У Печерському районі зазнала ушкоджень АЗС, пошкоджені припарковані авто, будівля заправки.
У Шевченківському районі, за словами Ткаченка, через російський удар пошкоджений 22-поверховий житловий будинок.
Повітряні сили протягом ночі повідомляли про запуски російськими військами ударних дронів, а також ракет проти українських міст. Атака ще триває. Вона відбувається на тлі планованих на 4 і 5 лютого тристоронніх переговорів між Україною, США і Росією в Абу-Дабі, спрямованих на припинення війни.
Президент США Дональд Трамп, який намагається домогтися мирної угоди між Україною і Росією, 29 січня заявив, що попросив російського лідера Володимира Путіна тиждень від неназваної дати не атакувати українські міста, і той нібито погодився. У Кремлі заявили, що погодилися не завдавати ударів до 1 лютого.
Тим часом, президент України Володимир Зеленський вважає, що тиждень упродовж якого лідер РФ Володимир Путін обіцяв своєму американському колезі Дональду Трампу утриматися від ударів по українській енергетиці, розпочався в ніч проти 30 січня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Харкові через удар РФ зливають теплоносій у 820 будинках – мер
Російські війська вночі 3 лютого здійснили «безпрецедентну атаку» по енергетичній інфраструктурі Харкова, через що в місті без тепла залишиться щонайменше 820 будинків, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Обстріл Харкова триває вже понад три години. Удари йдуть цілеспрямовано по енергетичній інфраструктурі. Мета очевидна: завдати їй максимальних руйнувань і залишити місто без тепла в сильний мороз. Ми вже розуміємо, що доведеться ухвалювати важкі рішення. Одне з них – вимушене, але єдине можливе. Щоб не допустити замерзання мережі, нам необхідно злити теплоносій у системі теплопостачання 820 будинків, які живляться від однієї з найбільших ТЕЦ», – написав Терехов у соцмережах, зазначивши, що в місті – 20-градусний мороз.
За словами мера, у звʼязку з цим у місті цілодобово працюватимуть усі 101 пункт незламності, де можна зігрітися, випити гарячі напої, зарядити гаджети.
Як повідомив Терехов, також можливі перебої в роботі міського електротранспорту, міська влада запускає додаткові автобусні маршрути.
Повітряні сили протягом ночі повідомляли про запуски російськими військами ударних дронів, а також ракет проти українських міст. Атака ще триває. У Києві внаслідок удару, за даними влади, щонайменше дві людини постраждали, наслідки зафіксовані у Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Печерському та Шевченківському районах, там пошкоджені житлові будинки, дитсадок, АЗС.
Атака відбувається на тлі планованих на 4 і 5 лютого тристоронніх переговорів між Україною, США і Росією в Абу-Дабі, спрямованих на припинення війни.
Президент США Дональд Трамп, який намагається домогтися мирної угоди між Україною і Росією, 29 січня заявив, що попросив російського лідера Володимира Путіна тиждень від неназваної дати не атакувати українські міста, і той нібито погодився. У Кремлі заявили, що погодилися не завдавати ударів до 1 лютого.
Тим часом, президент України Володимир Зеленський вважає, що тиждень упродовж якого лідер РФ Володимир Путін обіцяв своєму американському колезі Дональду Трампу утриматися від ударів по українській енергетиці, розпочався в ніч проти 30 січня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Президент ФІФА підтримав повернення Росії до змагань. Київ відреагував
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував на заяву президента ФІФА Джанні Інфантіно щодо скасування для Росії заборони на участь у міжнародних футбольних змаганнях.
Він заявив, що «679 українських дівчат та хлопчиків ніколи не зможуть грати у футбол – Росія їх убила».
«І вона продовжує вбивати ще більше, поки моральні дегенерати пропонують скасувати заборони, незважаючи на те, що Росія не змогла припинити війну. Майбутні покоління сприйматимуть це як ганьбу, що нагадує Олімпіаду 1936 року», – написав він у соцмережі Х.
В інтерв’ю Sky News президент ФІФА сказав, що потрібно розглянути можливість скасування заборони на участь у змаганнях, накладеної на Росію. За його словами, заборона була безрезультатною.
«Ми повинні (розглянути можливість відновлення статусу Росії), безумовно, тому що ця заборона нічого не дала. Вона лише створила більше розчарування та ненависті. Якби дівчата та хлопці з Росії могли грати у футбол в інших частинах Європи, це допомогло б», – заявив він.
ФІФА заборонила Росії брати участь у змаганнях, коли в лютому 2022 року почалося її вторгнення в Україну. Росію виключили з чемпіонату світу з футболу того року в Катарі, і вона не брала участі у кваліфікації на чемпіонат світу 2026 року, який відбудеться цього літа в Сполучених Штатах, Канаді та Мексиці.
Генштаб ЗСУ повідомив про 147 боїв на фронті
На фронті від початку доби відбулося 147 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у вечірньому зведенні.
За даними штабу, найбільше боїв зберігається на Покровському напрямку, де російські загарбники провели 39 атак, намагаючись просунутися біля населених пунктів Родинське, Мирноград, Котлине, Удачне, Молодецьке, Світле та в бік населених пунктів Білицьке, Новоолександрівка, Новопідгородне, Новопавлівка, Шевченко, Гришине. У деяких локаціях бої досі тривають.
На Гуляйпільському напрямку протягом длня відбулося 18 російських атак – у районі Гуляйполя, Дорожнянки та у бік Святопетрівки, Залізничного, Добропілля, Зеленого.
На Слов’янському та Костянтинівському напрямках війська РФ атакували 23 рази.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Де воїнів хоронити? Суд скасував виділення землі під Національне військове кладовище
Переговори в Абу-Дабі: українські представники проведуть окрему двосторонню зустріч з США
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів нараду з українською переговорною командою перед новим раундом тристоронніх зустрічей – погодив «рамки розмови й конкретні завдання».
«Українська делегація матиме також і двосторонні зустрічі з американською стороною. Україна готова до реальних кроків. Ми вважаємо, що реально досягти достойного і тривалого миру. Ми вважаємо, що двосторонній документ щодо гарантій безпеки зі США готовий, і розраховуємо на подальшу предметну роботу щодо документів по відновленню та економічному розвитку», – написав він у телеграмі.
Зеленський додав, що Київ розраховуємо на те, що американська сторона може бути й надалі рішучою в «забезпеченні необхідних умов для діалогу».
Секретар РНБО Рустем Умєров також повідомив, що буде двостороння зустріч з США.
«Будемо обговорювати підписання гарантій безпеки й prosperity package (пакет відновлення). Також будемо обговорювати деякі двосторонні питання», – сказав він в ефірі телемарафону.
За його словами, потім запланована трьохстороння зустріч.
«Російська сторона буде представлена вагомо. Буде у них мандат, щоб обговорити військово-політичні питання. Після чого будемо доповідати президенту Зеленському і в середу, і в четвер», – заявив секретар РНБО.
Читайте також – Каллас: склад делегації РФ в Абу-Дабі свідчить про відсутність серйозних намірів щодо миру
Відповідаючи на запитання щодо переговорів з Росією, чи буде порушуватися питання щодо енергетичного перемир’я та території, Умєров сказав, що «ми постійно торкаємо всіх речей, які потрібні нашому населенню». Подробиць він не навів.
Днями стало відомо, що наступні тристоронні зустрічі між Україною, США й Росією відбудуться 4 і 5 лютого в Абу-Дабі. Перед цим повідомлялося про можливу двосторонню зустріч України та Росії в ОАЕ 1 лютого.
Мороз. Дрони. Як евакуюють поранених із поля бою і надають першу допомогу. Репортаж
Двадцятиградусні морози і дрони, які контролюють усе на лінії фронті і обабіч неї. Усі завдання з логістики і евакуації тепер дуже ускладнені. «Важко евакуювати поранених», кажуть бойові медики. Журналісти створеної Радіо Свобода телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» побували на Гуляйпільському напрямку і подивилися, як працює одна з евакуаційних груп на передовій.
За кожне життя українського військового на фронті борються медики, які самі не рідко потрапляють під російські удари.
Крім російських безпілотників та артилерійських снарядів, цієї зими для військових справжніми ворогами стали сильні морози.
Група евакуації їде за пораненими. Їх двоє: легкий і важкий. Маршрут до стабілізаційного пункту Павло з Андрієм знають напам’ять. Але звичною цю дорогу не назвеш. У небі – безліч дронів, будь-який виїзд може стати останнім.
Павло розповідає:
– Через дрони важко евакуювати поранених. Нас уже пробували наздоганяти.
Гуляйпільський напрямок попри морози – один із найгарячіших на фронті. У приміщенні стабілізаційного пункту 5–ї штурмової бригади ЗСУ медики метушаться над важким пацієнтом.
Він при свідомості.
Медики не дають йому замовкнути ні на секунду:
– Не відчуваєш ніг? Ноги на місці. Не переживай. Давай через рот видихай. Спокійно. З нами тепло, з нами добре, не боляче. Полеж
Андрій і Павло з ношами вже поруч. Вони відвезуть пораненого до лікарні. Військовослужбовець наступив на міну. Праву стопу врятувати не вдалося.
Анестезіологиня 5–ї бригади ЗСУ Тетяна каже:
– Швидше за все, там буде ампутація. Далі – протезування. Але знову–таки, на жаль, це не рідкість зараз, що є ампутації через міни.
Мінно-вибухові травми – не єдина проблема. Ворог медиків зараз ще й сильний холод. Військових часто привозять із сильними обмороженнями.
Лікарка розповідає:
– Не відразу є можливість витягнути з позиції поранених. Вони самі іноді не мають можливості дістатися до якогось місця, де можуть зігрітися. Був поранений із дуже сильним переохолодженням. Ми стабілізували, зігрівали всіма можливими способами.
Тетяна – дитяча анестезіологиня. До армії пішла в перші дні російського вторгнення.
Рідні відмовляли, але зрозуміли, що сперечатися марно:
– У мене старший брат загинув в АТО у 2019 році. Це була велика травма для нашої родини. На початку війни я вже хотіла кудись іти сама. Я дзвонила в якісь ТРО. Мене не брали, бо дівчина.
Спершу Тетяна супроводжувала поранених військовослужбовців на евакуаційних спецпотягах. Але рік тому перевелася в бойову бригаду:
– Думала про те, що я можу набагато більше робити тут, бути корисною, допомагати, рятувати.
Тепер робоче місце Тетяни – секретний підземний стабпункт. Сюди везуть прямо з поля бою:
– Закінчення війни конкретно від стабілізаційного пункту не залежить. Ми тут лише надаємо допомогу пораненим і будемо стільки, скільки потрібно. Ми свою роботу робимо. Хочеться вірити і сподіватися, що не тільки ми.
«Індія повністю підтримує його зусилля щодо миру» – Моді після розмови з Трампом
Індійський прем’єр-міністр Нарендра Моді заявив, що Індія повністю підтримує зусилля президента США Дональда Трампа щодо миру, однак він не згадав про відмову від російської нафти.
«Лідерство президента Трампа життєво важливе для глобального миру, стабільності та процвітання. Індія повністю підтримує його зусилля щодо миру. Я з нетерпінням чекаю тісної співпраці з ним, щоб вивести наше партнерство на безпрецедентні висоти», – йдеться у його повідомленні в соцмережі Х.
Моді привітав зниження тарифу до 18% на індійську продукцію.
«Коли дві великі економіки та найбільші демократії світу працюють разом, це приносить користь нашим людям і відкриває величезні можливості для взаємовигідної співпраці», – зазначив він.
2 лютого президент США Дональд Трамп заявив, що з Нарендрою Моді обговорив, серед іншого, торгівлю та припинення війни між Росією і Україною. Трамп повідомив, що Моді погодився припинити купувати російську нафту.
Президент США також повідомив про торговельну угоду між США та Індією, яка «набирає чинності негайно», відповідно до якої Вашингтон стягуватимуть взаємний тариф, який було знижено з 25% до 18%.
ДнямИ агенція Reuters з посиланням на джерела писала, що Сполучені Штати повідомили Делі, що можуть незабаром відновити продаж Індії венесуельської нафти, щоб допомогти замінити імпорт російської нафти.
Індія пообіцяла скоротити закупівлі російської сирої нафти після того, як Вашингтон також підвищив тарифи, пов’язані з цією діяльністю, і Індія має намір скоротити імпорт російської нафти на кілька сотень тисяч барелів на день у найближчі місяці, повідомили джерела.
Зусилля США щодо постачання венесуельської сирої нафти до Індії відбуваються на тлі того, що Вашингтон також прагне зменшити доходи від російської нафти, яка фінансує війну в Україні.
Індія стала найбільшим покупцем російської морської сирої нафти зі знижкою після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Історично Індія не була значним імпортером російської сирої нафти, більше залежачи від Близького Сходу. Це змінилося у 2022 році після вторгнення Росії в Україну та встановлення країнами «Групою семи» ліміту ціни в 60 доларів за барель, метою якого було обмежити доходи Кремля від нафти. Індія уникає санкційної США сирої нафти з Ірану та Венесуели, але російські вантажі були дозволені та порівняно недорогі, тому закупівлі різко зросли.
На Сумщині через російські удари по транспорту постраждали чотири людини – ОВА
На Сумщині через російські удари по транспорту постраждали чотири людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його словами, у Верхньосироватській громаді російський безпілотник поцілив у вантажівку – сміттєвоз, він загорівся. Через цю атаку постраждали троє цивільних чоловіків 48, 55 та 56 років – усі вони потрапили до лікарні, один з них перебуває у вкрай важкому стані/
У Великописарівській громаді російський дрон атакував цивільну автівку – постраждала 51-річна жінка, у якої, попередньо, ушкодження не важкі, додав Григоров.