Поліція: двоє людей постраждали через вибух автомобіля в Дніпрі
У Дніпрі 7 травня вибухнув автомобіль, повідомляє поліція області.
Подія сталася в Соборному районі міста – попередньо, вибухнула припаркована автівка.
«Внаслідок вибуху транспортного засобу травмовано двоє чоловіків», – йдеться в повідомлення.
Поліція додає, що на місці працюють слідчі, працівники вибухотехнічної служби, криміналісти. Правоохоронці з’ясовують обставини події.
У лютому в Київському районі Одеси вибухнув автомобіль. Його 56-річний водій постраждав і був госпіталізований. Служба безпеки згодом затримала підозрюваного.
Найбільше боєзіткнень напередодні було на Покровському та Гуляйпільському напрямках – командування
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 157 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 7 травня.
Зокрема, дві російских штурмових дії зафіксували на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, 17 – на Південно-Слобожанському.
Російські загарбники 10 разів атакували на Куп’янському напрямку, по 17 – на Лиманському та Костянтинівському. Штаб зазначає, що не фіксував російських атак на Слов’янському та Краматорському напрямках.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 29 штурмових дій агресора у бік населених пунктів Никанорівка, Родинське, Новоолександрівка, Шевченко, Покровськ, Гришине, Сергіївка, Молодецьке, Новий Донбас», – йдеться в зведенні.
Повітряні сили: Росія запустила 102 ударних дрони вночі, у шести місцях є влучання
Російські війська атакували України 102 ударними безпілотниками та імітаторами вночі на 7 травня, повідомляє командування Повітряних сил вранці в четвер.
За даними військових, дрони «Шахед», «Гербера», «Італмас» та імітатори типу «Пародія» запускали з напрямків Брянська, Курська, Міллєрова, Орла, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Донецька та Гвардійського в Криму.
«За попередніми даними, станом на 08.00, протиповітряною обороною збито/подавлено 92 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дрони інших типів на півночі та сході країни», – йдеться в зведенні.
Повітряні сили зафіксували влучання восьми ударних БПЛА на шести локаціях, а також падіння уламків у чотирьох місцях.
Читайте також: Нічний удар РФ по Дніпру: постраждали двоє людей, в тому числі вагітна жінка
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ISW: удари України можуть нівелювати для Росії прибутки від зростання ціни на нафту
Російська влада намагається нівелювати для свого населення вплив росту глобальних цін на нафту та руйнувань власної нафтової інфраструктури, і це знижує для неї вигоду від цінової динаміки енергоносіїв – про це йдеться в звіті Інституту дослідження війни від 6 травня.
«Зусилля Росії щодо захисту російського населення від наслідків зростання світових цін на нафту та пошкодження російської нафтової інфраструктури заважають Росії повною мірою скористатися перевагами збільшення доходів від нафти і газу», – повідомляють аналітики.
ISW посилається на опубліковані в середу дані Міністерства фінансів Росії, за якими доходи Росії від нафти і газу у квітні 2026 року подвоїлися порівняно з березнем 2026 року на тлі зростання світових цін на нафту через конфлікт в Ірані.
Генштаб ЗСУ: втрати армії Росії перевищили 1,338 мільйона військових
Російські війська втратили близько 890 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 7 травня.
Українське командування оцінює загальні втрати Росії за час повномасштабного вторгнення в близько 1 338 060 війскових.
Крім того, штаб фіксує знищення:
- 11 918 російських танків
- 24 521 бойової броньованої машини (+6 за добу)
- 41 539 артилерійських систем (+61)
- 1 776 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 365 засобів протиповітряної оборони (+2)
- 435 літаків
- 352 гелікоптери
- 1 336 наземних робототехнічних комплексів (+4)
- 277 912 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+1 851)
- 4 585 крилатих ракет
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 94 545 автомобілів і автоцистерн (+233)
- 4 172 одиниці спеціальної техніки (+2)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Читайте також: «Вони упустили стратегічний момент». Чи здатна Росія завадити українським ударам?
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
«Вони упустили стратегічний момент». Чи здатна Росія завадити українським ударам?
Чому російська ППО почала так часто пропускати удари українських далекобійних дронів та ракет, Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) пояснили у першій частині. Коротко – через зростання кількості та технологічності українських БПЛА, ставку РФ на дорогі «Панцирі» проти дешевих дронів, а також завдяки цілеспрямованій кампанії Сил оборони з винищення російської ППО, про що говорили українські фахівці, іноземні аналітики та російські блогери.
Зараз розглянемо, як Росія уже зараз пробує захищатися, чи вдасться їй це зробити швидко (спойлер – навряд) та як цей факт може вплинути на хід війни.
«Україна намацала нашу «ахіллесову п'яту» та подвоїть виробництво дронів до літа. Європа штампує їх тисячами. А ми продовжуємо збивати дешеві БПЛА дорогими ракетами та виправдовуватися: «абсолютної ППО не існує», – так російський мілблогер завершує пост про низку кроків, які, на його думку, можуть поліпшити ефективність російської ППО.
Донбас Реалії виділили три великі блоки кроків, які зробила свого часу Україна і, ймовірно, намагатиметься зробити Росія, щоб завадити ударам: створення «малої ППО», залучення армійської авіації до роботи ППО, а також креативні дії.
Разом із українськими експертами спробуємо їх проаналізувати та визначити, чи допоможуть вони агресору прикрити своє небо.
1. Створення «малої ППО»
Україна вирішила проблему захисту тисяч об'єктів по всій країні побудовою системи, в якій ракети-перехоплювачі здебільшого витрачаються тільки у разі застосування ракети із великою бойовою частиною або у інших екстрених випадках. Для побудови аналогічної Росії доведеться майже «з нуля» створити так звану «малу ППО», а саме зробити три кроки:
- рекрутувати та розгорнути мобільні вогневі групи (МВГ)
У листопаді минулого року російські ЗМІ повідомили про старт набору резервістів у 20 регіонах РФ для охорони «критично важливих об'єктів».
«Росія так чи інакше копіює найбільш вдалі практики, які використовують наші Сили безпеки і оборони. Це, до прикладу, організація загонів так званих БАРС («Боевой армейский резерв страны», проєкт Міноборони РФ із набору резервістів – ред.), це мобільні вогневі групи», – каже оглядач видання «Мілітарний» Вадим Кушніков.
Читайте далі ТУТ
Нічний удар РФ по Дніпру: постраждали двоє людей, в тому числі вагітна жінка
Російська армія атакувала Дніпро вночі на 7 травня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його даними, постраждали двоє людей:
«Це вагітна 21-річна жінка і чоловік 45 років. Обом надали меддопомогу на місці».
Раніше Ганжа повідомляв про одного пораненого й пожежу в квартирі в п’ятиповерховому будинку внаслідок нічного удару Росії, також пошкоджені кілька будинків поруч та автомобілі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Читайте також: За перші п’ять днів травня через удари РФ в Україні загинули 70, поранені понад пів тисячі цивільних – ООН
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
За перші п’ять днів травня через удари РФ в Україні загинули 70, поранені понад пів тисячі цивільних – ООН
Із 1 травня в результаті атак по всій Україні загинуло щонайменше 70 людей, понад 500 зазнали поранень, ідеться в повідомленні моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Лише 5 травня в результаті хвилі атак з боку Російської Федерації загинуло 28 осіб і 194 отримали поранення, відзначають спостерігачі.
«Особливе занепокоєння викликають як масштаби жертв серед цивільних осіб, так і територія ураження лише за кілька днів… Багато з загиблих і поранених цивільних осіб займалися звичайними повсякденними справами – їхали на роботу, працювали, робили покупки, гуляли або займалися ліквідацією наслідків попередніх ударів. За таких обставин шкода, заподіяна цивільному населенню, є передбачуваною», – зазначила голова місії Даніель Белль.
В ООН констатують, що 5 травня авіабомби влучили в промисловий район Запоріжжя, в результаті чого загинуло щонайменше 12 осіб і 46 були поранені. Того ж дня авіабомби вразили центральні райони Краматорська, де загинули щонайменше шестеро осіб і 13 були поранені. Серія ударів далекобійними ракетами та безпілотниками, що триває з 1 травня, спричинила загибель та поранення цивільних осіб по всій Україні, зокрема на заході країни, у таких містах як Тернопіль та Рівне, а також у Харківській, Дніпропетровській, Херсонській, Полтавській та Одеській областях, ідеться в повідомленні.
«Деякі з загиблих та поранених під час повторних ударів по об’єктах, які вже зазнали атак раніше, були працівниками екстрених служб та рятувальниками. У Полтавській області двоє рятувальників загинули, а інші отримали поранення, коли другий удар був нанесений по газовидобувному об’єкту, який раніше зазнав удару в ніч з 4 на 5 травня. У Херсоні 3 травня медичний персонал потрапив під атаку безпілотника малої дальності, коли прибув для надання медичної допомоги людям, які постраждали від попереднього удару безпілотника», – відзначає місія ООН.
Згадують у місії і про втрати на території, окупованій Російською Федерацією. Там загинули 10 осіб, у тому числі п’ятеро – внаслідок удару безпілотниками 5 травня в місті Джанкой у Автономній Республіці Крим.
«Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, сторона, що здійснює атаку, зобов’язана вживати всіх можливих заходів для мінімізації жертв серед цивільних осіб, зокрема з огляду на час проведення атак та тип зброї, що застосовується», – пишуть у повідомленні моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.
На фронті відбулося 120 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 6 травня на фронті відбулося 120 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав одного ракетного удару із застосуванням двох ракет та 47 авіаційних ударів – скинув 173 керовані авіабомби. Крім того, задіяв для ураження 5649 дронів-камікадзе та здійснив 1862 обстріли населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Активними були п’ять напрямків, але найбільше боїв, як і раніше, зафіксовано на Покровському напрямку на Донеччині.
«На Південно-Слобожанському напрямку противник 11 разів атакував позиції наших підрозділів в районах Вовчанська, Стариці та в бік Липців, Лиману, Ізбицького, Малої Вовчої, Симинівки. Одна з цих атак триває.
На Лиманському напрямку українські воїни відбивали 15 штурмів окупантів в районах населених пунктів Надія, Ставки, Ямпіль та в бік Лиману, Новосергіївки, Озерного. Одне боєзіткнення іще триває.
На Костянтинівському напрямку окупанти сьогодні 14 разів штурмували позиції наших оборонців в районах населених пунктів Іванопілля, Іллінівка, Плещіївка, Степанівка та в бік Костянтинівки, Новопавлівки.
На Покровському напрямку ворог здійснив 25 атак. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Никанорівка, Родинське, Новоолександрівка, Шевченко, Покровськ, Гришине, Сергіївка, Молодецьке. Одна з цих атак триває.
На Гуляйпільському напрямку зафіксовано 15 атак окупантів у районах Злагоди, Добропілля, Староукраїнки Зеленого та в бік населених пунктів Гірке, Гуляйпільське», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Куп’янському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
МЗС РФ закликало іноземні посольства в Києві до евакуації перед 9 травня
Міністерство закордонних справ Росії увечері 6 травня нагадало дипломатам і представникам міжнародних організацій про поширену раніше цього тижня заяву міністерства оборони РФ, яка містить погрози завдати «масований ракетний удар по центру Києва».
«МЗС Росії наполегливо закликає владу вашої країни або керівництво вашої організації з максимальною відповідальністю поставитися до цієї заяви та забезпечити завчасну евакуацію з міста Києва персоналу дипломатичних та інших представництв, а також громадян у зв’язку з невідворотністю завдавання Збройними силами Російської Федерації удару у відповідь по Києву, в тому числі по центрах ухвалення рішень, у разі реалізації київським режимом своїх злочинних терористичних задумів у дні святкування Великої Перемоги», – вказано в коментарі речниці МЗС РФ Марії Захарової.
У військовому відомстві РФ 4 травня також оголосили про одноосібне рішення російського лідера Володимира Путіна оголосити перемир’я 8 і 9 травня. «Розраховуємо, що українська сторона наслідуватиме цей приклад», – указали в Міноборони Росії, хоча ніяких формальних домовленостей про припинення вогню Москва Києву не пропонувала.
Президент України Володимир Зеленський увечері 4 травня заявив, що українська сторона оголошує у війні з Росією «режим тиші, починаючи з 00:00 у ніч із 5 на 6 травня».
«Одну особу в Москві цікавить тільки парад» – Зеленський про зрив запропонованого Україною режиму тиші
Росія отримала від України пропозицію про запровадження режиму тиші з півночі 6 травня, але відповіла на неї «тільки новими ударами, новими атаками», заявив президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні.
«Україна буде діяти дзеркально. Залежно від ситуації вночі та завтра теж будемо визначатись із нашими цілком справедливими відповідями… Якщо ж ту одну особу в Москві, яка не може жити без війни, цікавить тільки один парад і більше нічого, то це інша справа. Україна готова працювати заради миру. Україна прагне достойно закінчити цю війну. Росія довоювалася до того, що і їхній головний парад уже залежить від нас», – сказав глава української держави, назвавши це «чітким сигналом: треба завершувати».
Президент України Володимир Зеленський увечері 4 травня заявив, що українська сторона оголошує у війні з Росією «режим тиші, починаючи з 00:00 у ніч із 5 на 6 травня».
«За час, що є до цього моменту, реалістично забезпечити настання тиші. Будемо діяти дзеркально, починаючи зі вказаного моменту. Настав час російським керманичам робити реальні кроки для завершення їхньої війни, якщо вже російське міністерство оборони вважає, що не проведе парад у Москві без доброї волі України», – написав голова держави в соцмережах.
Зеленський наголосив, що «на сьогодні не було жодного офіційного звернення до України щодо модальності припинення бойових дій, про яке заявляється в російських соціальних мережах».
Раніше 4 травня у військовому відомстві РФ оголосили про одноосібне рішення російського лідера Володимира Путіна оголосити перемир’я 8 і 9 травня. «Розраховуємо, що українська сторона наслідуватиме цей приклад», – вказали в Міноборони Росії, хоча ніяких формальних домовленостей про припинення вогню Москва Києву не пропонувала.
Міністерство оборони Росії також виступило з погрозами завдати «масований ракетний удар по центру Києва», який воно називає відповіддю на ймовірні зусилля «київського режиму… з метою зриву святкування 81-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні».
Російська влада раніше заявила, що на День перемоги 9 травня оголосить перемир’я, причому незалежно від дій України. Зеленський підкреслив, що виступає за припинення вогню, але не на кілька годин, лише щоб дати провести парад у Москві.
Розмінування України 2026: як працює ШІ та скільки територій залишаються небезпечними
За приблизними підрахунками, в Україні заміновані 137 тисяч кілометрів – це 23% території країни. Раніше окуповані території та райони, де велися бої, всіяні мінами, українські рятувальники постійно проводять операції з розмінування від мін та боєприпасів, що не вибухнули, зокрема касетних.
Через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення в районі Бучі під Києвом, де побували кореспонденти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії), продовжують роботи з розмінування. Після деокупації навесні 2022 року тут досі знаходять міни та снаряди, залишені російськими військами під час відступу.
У Запорізькому районі через удар РФ загинула 87-річна жінка, поранені двоє – влада
Одна людина загинула, двоє зазнали поранень через російські удари по Запорізькому району, повідомив голова ОВА Іван Федоров увечері 6 травня.
«Керованою авіабомбою росіяни ударили по Жовтій Кручі. Зруйнований приватний будинок, загинула 87-річна жінка.
Ворожий безпілотник зруйнував приватний будинок у Вільнянську. Внаслідок удару поранені жінки 21 та 81 років. Їм надана необхідна медична допомога» – вказав очільник області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Берліні заборонили демонструвати радянську та російську символіку біля військових меморіалів 8 і 9 травня
Поліція Берліна опублікувала адміністративну постанову, згідно з якою з 6:00 8 травня до 22:00 9 травня заборонено демонструвати радянську та російську символіку поблизу трьох радянських військових меморіалів, пише Deutsche Welle.
У зоні обмежень – райони Берліна Трептов-Кепеник, Мітте та Панков.
Забороняється військова форма та відзнаки, демонстрація букв Z і V, «георгіївські стрічки», прапори та предмети з російською символікою, прапори СРСР, Білорусі, Чеченської Республіки та портрети їхніх керівників, а також зображення мапи України без окупованих територій. Також забороняється виконувати військові та маршеві пісні.
Заборона поширюється на всіх, окрім дипломатів і ветеранів Другої світової війни, йдеться у постанові.
Посольство Росії в Німеччині «наполегливо вимагало» від німецької сторони скасувати заборону.
Такі обмеження запроваджуються в Берліні з 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Влада вказує, що використання російською пропагандою пам’яті про війну з нацизмом у Другій світовій війні для виправдання нової агресії в Україні унеможливлює публічну демонстрацію цих символів.
Зеленський знову взявся за мобілізацію: зарплати ЗСУ, бронювання, терміни служби
Що відомо про реформу армії, яку президент України Володимир Зеленський анонсував на червень? Раніше він заявив про збільшення грошового забезпечення військових, нові контракти, можливість поетапної демобілізації.
- 30 тисяч для тилових посад – і до 400 тисяч гривень для піхотинців: чи зможуть військові отримувати такі гроші?
- І чи достатні це суми для мотивації військових?
- В країні є кошти для таких виплат?
- І до чого тут «Міндічгейт»?
- А також: яким буде перегляд бронювання?
Сергій Гнезділов, військовослужбовець ЗСУ сказав в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live»), що можна переглянути бронювання для певних працівників культури та навіть деяких держслужбовців. Проте називає і критично важливі професії, серед яких, наприклад, медики та енергетики:
«Усі інші, я не бачу проблеми в тому, щоб знімати бронювання з цих людей і мобілізовувати їх, тому що у війську є люди абсолютно різних спеціальностей, які теж можуть їх замінити. Ми ж не говоримо, що цих людей не стане, якщо з них знімуть бронювання. Ні, вони змінять свого колегу військового, який повернеться до цивільного життя, який повернеться на ту роботу, де по факту вони працювали».
Дмитро Козятинський, ветеран медичної служби «Ульф» батальйону «Вовки Да Вінчі» наголошує на тому, що наразі під бронювання підпадають не тільки критично важливі спеціальності, і критерії точно можна переглянути:
«Коли я казав, що війна – це в нас зараз в якомусь сенсі справа бідних, то якраз виникають питання до, наприклад, заброньованих айтішників, людей, які абсолютно не дотичні до оборонки або до життєво необхідних країні галузей. Таких, як медицина, освіта і так далі. От у мене плюс ще питання до бронювання студентів, наприклад».
- Що буде із термінами служби?
- Якою врешті буде мобілізація: що далі?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Удар по дитсадку в Сумах: кількість загиблих зросла до двох – ОВА
Внаслідок російського удару по Сумах загинули двоє працівниць закладу освіти, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 6 травня.
«Це жінки 48 та 45 років. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих», – заявив він.
За даними голови області, постраждали ще семеро людей, їм надали необхідну допомогу. У лікарні залишається 52-річна жінка, яка зазнала більш важких поранень.
Григоров зазначив, що в ході ранкової атаки над областю зафіксували близько 10 російських безпілотників:
«Частину безпілотників Силам оборони вдалося знищити. Та, на жаль, два безпілотники влучили у будівлю дошкільного закладу».
Раніше було відомо про одну загиблу внаслідок російського удару по дитячому садку в Сумах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Прокудін: з окупованої Херсонщини вивезли шістьох дітей від 8 до 17 років
Ще шістьох дітей вдалося вивезти на вільну територію з окупованої частини Херсонської області, заявив голова обласної військової адміністрації Олексій Прокудін.
«Це – чотири хлопчики та дві дівчинки віком від 8 до 17 років. Серед врятованих – сімнадцятирічна дівчина, яку змушували відвідувати окупаційну школу, де дітей насильно зараховували «курсантами», одягали у військову форму ворожої армії, і щодня розповідали, що війна – це нормально», – повідомив він.
Серед вивезених дітей також є 14-річна дівчинка, яка, за даними голови області, таємно продовжувала навчання в українській школі. Окупаційна влада відмовила їй у лікуванні та реабілітації, оскільки її родина не отримала російські документи.
«Всі вони жили під тиском, страхом та під постійними загрозами своєму життю, але тепер ці діти нарешті у безпеці та отримують необхідну допомогу», – додав Прокудін.
За даними пресслужби президента на 22 квітня, за час роботи ініціативи Bring Kids Back UA до України вдалося повернути більш ніж 2100 українських дітей, яких викрала Росія, 150 із них – від початку цього року.
За офіційними даними України, за час повномасштабної війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей, а уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називала цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова в липні 2023 року заявила, що Росія з початку повномасштабного вторгнення «прийняла» близько 4,8 мільйона жителів України, з них понад 700 тисяч – діти. За її словами, більшість українських дітей нібито приїхали до Росії з батьками чи іншими родичами.
ДСНС: з 11 тисяч пожеж в екосистемах від початку року лише 350 спричинила агресія Росії
Протягом перших чотирьох місяців 2026 року в Україні виникло понад 11 тисяч пожеж в екосистемах, повідомила 6 травня Державна служба з надзвичайних ситуацій з посиланням на брифінг директора Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності Віктора Вітовецького.
За його даними, внаслідок цих пожеж загинули 27 людей, ще 32 зазнали поранень.
«Водночас лише близько 350 пожеж із загальної кількості сталися через агресію Росії – усі інші були спричинені саме людською недбалістю або навмисним спалюванням сухої рослинності», – заявляє ДСНС.
Рятувальники здійснили понад 8 тисяч заходів із запобігання пожежам, в тому числі більше ніж тисячу – із застосуванням БПЛА. Вітовецький повідомив, що використання дронів є новою практикою для служби, яка допомагає виявляти підпали сухої рослинності та встановлювати винних.
«ДСНС продовжує притягати до відповідальності тих, хто випалює траву та листя, однак суми штрафів не здатні компенсувати завдану шкоду. Станом на сьогодні з початку 2026 року штрафи накладено на понад1600 осіб на загальну суму близько 3,5 млн грн», – розповів він.
Відомство нагадує, що за спалювання сухої рослинності для громадян передбачені штрафи від 3 060 до 6 120 гривень, для посадовців – до 30 600 гривень. За підпали на територіях природно-заповідного фонду сума штрафу може сягати 12 240 гривень.
У березні в ДСНС зафіксували понад 3 тисячі пожеж в екосистемах за неповні перші три місяці року, на той момент загинули четверо людей.
Суд у Росії засудив українського полоненого до 22 років ув’язнення
Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив до 22 років позбавлення волі українського військовополоненого Романа Клюкіна – про це заявила пресслужба суду 6 травня.
Згідно з вироком, перші п’ять років Клюкін має провести у в’язниці, а решту терміну – в колонії суворого режиму.
Російське слідство звинуватило 49-річного українського військовополоненого в «шпигунстві та участі у діяльності терористичної організації». За заявою суду, в жовтні 2024 року він уклав контракт із кримськотатарським батальйоном імені Номана Челебіджихана, який воює в лавах ЗСУ, де був стрільцем-санітаром. Цей батальйон у Росії визнаний терористичною організацією.
Російська служба Радіо Свобода з посиланням на дані проєкту «Если б не было войны» припускає, що Романа Клюкіна взяли в полон 7 березня 2025 року на території Курської області. Звинувачення стверджує, що він за «шпигунським завданням» збирав відомості про російських військових на Донеччині.
У повідомленні суду також йдеться, що Клюкін нібито визнав провину. Можливості незалежно отримати його позицію щодо звинувачень немає.
Правозахисники зазначають, що Росія у порушенні Женевської конвенції та інших норм міжнародного права судить українських полонених за різними звинуваченнями, найчастіше пов’язаними з тероризмом, не надаючи їм статусу військовополонених та належного за цим статусом імунітету комбатантів.
Загалом у Росії було винесено вироки сотням українських полонених. Декого з них обміняли згодом на російських військовополонених в Україні.
Як повідомляв у грудні 2025 року правозахисний проєкт «Перший відділ», 2025 рік став рекордним за кількістю вироків за статтями про держзраду, шпигунство та конфіденційну співпрацю з іноземцями. За ними російські суди минулого року засудили 468 людей. Виправдувальних вироків не було.
Сумщина: житель Великописарівської громади загинув через підрив на російській міні
Житель Сумської області загинув внаслідок підриву на російській міні, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 6 травня.
За його даними, 69-річний чоловік підірвався у Великописарівській громаді:
«Він натрапив на неї біля свого подвірʼя. Ймовірно, росіяни скинули міну з дрону. Чоловік отримав надважкі поранення і загинув на місці».
Григоров закликав жителів регіону бути максимально обережними та не наближатися до невідомих предметів, не торкатися їх і звертатися до поліції або рятувальників. Найбільш небезпечною, за його даними, є ситуація в прикордонних населених пунктах.
За даними Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, від початку повномасштабної війни до 1 грудня 2025 року в Україні через російські міни та вибухонебезпечні пристрої постраждали 1 374 людини, в тому числі 140 дітей.
На початку квітня 2025 року Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.