На місці удару РФ у Конотопі виявили тіло літньої жінки – влада
У Конотопі на Сумщині внаслідок російського удару загинула одна людина, ще 11 – постраждали, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його словами, тіло літньої жінки виявили під завалами на місці удару російського БпЛА по пʼятиповерховому будинку.
«Жінці, яка загинула внаслідок російської атаки на Конотоп, було 94 роки – виповнилося у неділю. А через два дні її життя забрала російська атака. Вона мешкала у тому підʼїзді, куди влучив російський БпЛА. Ворожий удар не залишив їй шансів врятуватися. Ще 11 людей постраждали внаслідок удару РФ по Конотопу. Більшість із них – люди літнього віку», – написав він у телеграмі.
Сирський розповів колегам у НАТО про втрати РФ – 83 тисячі вбитих і тяжкопоранених з початку року
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський розповів колегам із країн Північноатлантичного альянсу про успішність застосування «тактики активної оборони», яка, за словами воєначальника, «дозволяє виснажувати противника, відновлювати позиції та завдавати ворогу максимальних втрат».
«Щодня російська армія втрачає щонайменше тисячу військовослужбовців убитими та пораненими. Від початку 2026 року загальні втрати противника вже перевищили 141,5 тисячі осіб, з яких понад 83 тисячі – безповоротні», – сказав Сирський, який 20 травня виступав по відеозв’язку на засіданні Ради Україна–НАТО на рівні головнокомандувачів збройних сил у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
За словами головнокомандувача ЗСУ, «важливу роль у цьому відіграють наші підрозділи безпілотних систем». «Уже п’ятий місяць поспіль лише завдяки їхній роботі Росія втрачає більше особового складу, ніж здатна мобілізувати», – твердить Сирський.
Також він відзначив, що Україна суттєво наростила кількість ударів у глибокому тилу противника завдяки швидкому розгортанню безпілотників типу Middle Strike. «Маємо й певні успіхи у придушенні російської протиповітряної оборони на ближчих дистанціях, що дозволяє дедалі ефективніше уражати логістичні вузли, нафтопереробні підприємства та об’єкти оборонно-промислового комплексу РФ», – додав головнокмандувач.
Енергетика, Іран і протистояння із Заходом: про що говорили Путін і Сі в Пекіні
Президент Росії Володимир Путін зустрівся з китайським лідером Сі Цзіньпіном у Пекіні 20 травня для переговорів, зосереджених на поглибленні енергетичних зв'язків та демонстрації єдиного фронту проти того, що обидва лідери називають світовим порядком, в якому домінує Захід.
Виступаючи на початку зустрічі у Великій залі народів, Сі заявив, що Китай і Росія мають й надалі підтримувати «розвиток і відродження» одне одного. Путін, своєю чергою, назвав двосторонні відносини такими, що перебувають на «безпрецедентному рівні» і заявив, що Росія залишається «надійним постачальником енергії» на тлі війни в Ірані та закриття Ормузької протоки, що вплинуло на світові поставки й ціни на нафту та газ.
Саміт відбувається в той час, коли Росія прагне укласти нові довгострокові енергетичні угоди з Китаєм, зокрема просунути реалізацію давно відкладеного газопроводу «Сила Сибіру-2» – проєкту, який Москва вважає критично важливим для заміни втраченого європейського ринку газу після повномасштабного вторгнення в Україну.
«Досі Китай зволікав, але це може змінитися на цій зустрічі», – сказав Радіо Свобода Генрік Вахтмейстер, дослідник Китайського центру Шведського інституту міжнародних відносин.
Підписання нових угод
Війна в Ірані та перебої в судноплавстві через Ормузьку протоку додали терміновості цим переговорам, посиливши занепокоєння Пекіна щодо енергетичної безпеки та нової нестабільності на світових нафтових ринках.
Аналітики кажуть, що криза посилила аргументи Москви про те, що наземні поставки російських енергоносіїв можуть допомогти Китаю зменшити залежність від вразливих морських маршрутів, хоча Пекін і надалі обережно ставиться до надмірної залежності від Росії.
Далі читайте ТУТ
СБУ повідомила про викриття «злочинної діяльності керівників обласних підрозділів поліції»
Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора за сприяння міністра внутрішніх справ і департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції провели операцію щодо посадовців регіональних управлінь поліції. Про це пресслужба СБУ інформує зранку 20 травня.
«За матеріалами справи, фігуранти займалися «кришуванням» діяльності моделей в інтернет-платформах із відвертим контентом. Так, за різні суми неправомірної вигоди посадовці гарантували «підопічним» непритягнення їх до відповідальності за протиправний контент.
Серед затриманих правоохоронцями:
▪️ начальник ГУНП в Івано-Франківській області;
▪️ заступник начальника ГУНП в Івано-Франківській області;
▪️ перший заступник начальника ГУНП у Тернопільській області;
▪️ заступник начальника ГУНП у Житомирській області;
▪️ водій автогосподарства ДУ «Центр обслуговування підрозділів МВС», який виконував роль посередника-кур’єра.
Під час обшуків вилучено докази незаконної діяльності та грошові кошти, ймовірно отримані злочинним шляхом», – ідеться в повідомленні спецслужби.
Фігурантам повідомили про підозру за ст. 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Досудове розслідування в цій справі триває.
Коментарі затриманих чи їхнього захисту наразі не оприлюднювалися.
В ISW проаналізували неанонсовані ядерні навчання в РФ і її погрози країнам Балтії
Росія використовує неоголошені стратегічні ядерні навчання, щоб демонструвати свою силу проти союзників України і відволікти увагу від зростання слабких місць РФ на полі бою, пише в своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
В ISW проаналізували заяву Міноборони Росії, яке на 19-21 травня оголосило навчання з «підготовки і застосування ядерних сил в умовах загрози агресії». Раніше підготовку цих навчань не анонсували, проте за день до цього про початок «тренування» із застосування ядерних сил на території Білорусі заявило Міноборони цієї країни, зазначивши, що воно проводиться у взаємодії з російськими військовими.
«Російські збройні сили востаннє проводили несподівані ядерні навчання влітку 2024 року, зосереджені на нестратегічній (тактичній) ядерній зброї, щоб, ймовірно, вплинути на західні політичні дебати щодо постачання Україні далекобійної зброї», – вказують аналітики.
В ISW додали, що Кремль також повторює свої давні погрози на адресу НАТО на тлі цих навчань.
Сі і Путін підписали декларацію «про становлення багатополярного світу»
Голова Китаю Сі Цзіньпін і президент Росії Володимир Путін підписали в Пекіні 20 травня «Декларацію про становлення багатополярного світу та міжнародних відносин нового типу». Помічник Путіна Юрій Ушаков називав цей документ «концептуальним та програмним».
Підписано й інші документи, серед яких заява про «зміцнення всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії» між Росією та Китаєм. Сторони також домовилися про продовження чинного договору між країнами про дружбу та співробітництво. До його 25-річчя і був приурочений візит Путіна до Пекіна.
«Відносини КНР і РФ піднімаються на все нову висоту», заявив ща підсумками переговорів Сі Цзіньпін, зазначивши, що в умовах трансформації світового порядку вони відіграють роль «ключової константи». Путін сказав, що Росія і Китай «прагнуть побудови більш справедливого демократичного світоустрою», а в нинішній напруженій ситуації на міжнародній арені їхня «тісна зв’язка» особливо необхідна.
Як заявив російський президент, відносини двох країн «вийшли на безпрецедентно високий рівень». Локомотивом економічного співробітництва між Росією та Китаєм, за його словами, є взаємодія у сфері енергетики. «На тлі кризи на Близькому Сході Росія, як і раніше, зберігає за собою роль надійного постачальника ресурсів, а Китай – відповідального споживача цих ресурсів», – заявив президент Росії.
У Ставропольському краї РФ заявляють про пожежу на хімкомбінаті на тлі атаки дронів
Безпілотники в ніч проти 20 травня атакували Ставропольський край Росії. Губернатор краю Володимир Володимиров заявив, що атака була націлена на промислову зону міста Невинномиськ, і нібито обійшлося без руйнувань.
Проте видання Astra стверджує, що на території місцевого хімкомбінату «Азот» почалася пожежа.
Українські військові атаку поки що не коментували.
Міноборони Росії традиційно заявило, що за ніч над багатьма регіонами РФ, окупованим Кримом й Азовським і Чорним морями збили 273 українські БпЛА. Незалежного підтвердження цієї інформації немає.
Про атаку на згаданий завод в Генштабі ЗСУ повідомляли в кінці 2025 року.
Про що Путін просить Сі: купувати газ, підтримати Іран чи таємно погодити новий наступ на Київ?
Чому Путін полетів до Китаю одразу після того, як туди здійснив візит президент США Дональд Трамп? Що очільник Росії просить у лідера Китайської Народної Республіки (КНР)? Чого він хоче від Сі Цзіньпіна на тлі проведення безпрецедентних російсько-білоруських ядерних військових навчань, заяви МЗС Росії про зростання загрози «лобового зіткнення» між РФ і НАТО і підтвердження керівництвом України, що російська армія може знову здійснити спробу наступу на Київ з території Білорусі?
Очільники Китаю і Росії провели переговори в Пекіні вранці 20 травня. Перша частина переговорів відбулася у вузькому складі в Будинку народних зборів на площі Тяньаньмень і тривала близько півтори години. Потім делегації продовжили переговори у розширеному форматі, повідомляють російські ЗМІ. Китайське видання «Сіньхуа» цитує Сі Цзіньпіна, який заявив, що міжнародна обстановка залишається нестабільною та неспокійною, а силу набирають «односторонні дії та гегемонізм». За словами лідера КНР, Китай і Росія повинні «сприяти розвитку та відродженню» обох країн і «намагатися зробити систему глобального управління більш справедливою та розумною».
Путін сказав, що «всеосяжне партнерство Москви та Пекіна стало взірцем міждержавних зв’язків у нову епоху», а відносини двох країн «неодноразово пройшли випробування на міцність».
Згідно з офіційною програмою Кремля, протягом дводенного візиту Путін зустрічається із Сі Цзіньпіном і з прем’єром Держради КНР Лі Цяном, щоб обговорити «найбільш чутливі питання двосторонніх відносин», міжнародний порядок денний, а також проєкт газопроводу «Сила Сибіру-2». До програми включено ще урочистий прийом на честь 25-річчя російсько-китайського «Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво» та неформальну бесіду двох лідерів «за чаєм».
Читайте ТУТ
Набули чинності зміни, що скасовують обмеження на перетин кордону для жінок – ДПСУ
Державна прикордонна служба повідомляє, що набули чинності зміни, які скасовують обмеження на перетин кордону для всіх жінок без винятків, зокрема і для дерслужбовиць.
«Відсьогодні набрали чинності зміни до Правил перетину кордону, затверджених постановою № 57, в частині внесення змін до пункту 2-14 цих правил. Зокрема, уряд постановою від 15 травня 2026 року № 623, зняв обмеження з осіб з числа жінок щодо перетину державного кордону на підставі відповідних рішень про службові відрядження», – йдеться в повідомленні.
У прикордонній службі додали, що вже почали застосовувати нову норму під час контролю в пунктах пропуску.
Сенат США просунувся в ухваленні резолюції щодо обмеження військових повноважень Трампа
Сенат США 19 травня проголосував за просування резолюції, спрямованої на обмеження військових повноважень президента США Дональда Трампа в Ірані, якщо він не отримає дозволу Конгресу.
Це була восьма спроба демократів у Сенаті проштовхнути цю резолюцію і вона досягла успіху, оскільки четверо республіканців вирішили підтримати її, а інші не голосували. Результатом процедурного голосування стало схвалення 50 головами проти 47.
Голосування відбулося на тлі неодноразових заяв Трампа 18 і 19 травня про те, що він серйозно розглядає можливість подальших ударів по Ірану.
Резолюція все ще потребуватиме схвалення на подальших голосуваннях у Сенаті й Палаті представників США, і навіть тоді вона може бути ветована президентом.
Білл Кессіді, один із чотирьох сенаторів-республіканців, що підтримав резолюцію, спрямовану на посилення контролю Конгресу над військовими діями США проти Ірану, пояснив, чому він проголосував за цей крок.
Українські дрони повторно атакували НПЗ у Нижньогородській області
Українські дрони в ніч на 20 травня завдали удару по місту Кстово в Нижньогородській області. Видання Astra опублікувало кадри, на яких безпілотники пролітають поряд із житловими будинками.
Удар, за даними видання, був завданий по нафтопереробному заводу (НПЗ) «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез», там розпочалася пожежа. Про пожежу на нафтопереробному заводі написав також український телеграм-канал Exilenova+.
Генштаб: на фронті за добу було 250 боєзіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 250 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 20 травня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 43 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Дорожнє, Родинське, Олександрівка, Покровськ, Гришине, Котлине, Новопавлівка, Новоолександрівка, Удачне, Молодецьке та в напрямку населених пунктів Кучерів Яр, Вільне, Сергіївка, Грузьке», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування, на Гуляйпільському напрямку відбулося 23 російські атаки.
Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Олександрівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
Повітряні сили про нічну атаку РФ: зафіксували влучання ракети і 23 БпЛА
Російські військові в ніч проти 20 травня атакували Україну балістичною ракетою «Іскандер-М» і 154 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:00 протиповітряною обороною збито/подавлено 131 ворожий БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання балістичної ракети і 23 ударних безпілотників на 20 локаціях, а також падіння уламків на шести локаціях.
Військові попередили, що вранці 20 травня в повітряному просторі України фіксують нові групи російських БпЛА.
У Дніпрі через удар РФ загинули дві людини, шестеро поранені – ОВА
У Дніпрі внаслідок нічного російського удару загинули дві людини, ще шість – зазнали поранень, троє з них перебувають у тяжкому стані, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«У Дніпрі через нічну атаку пошкоджений продуктовий склад, приватні будинки й автомобіль. Загинули двоє людей. Поранені шестеро. 42-річна жінка і чоловіки 47 і 25 років в лікарні у важкому стані. Двоє чоловіків 47 і 40 років госпіталізовані у стані середньої тяжкості. 27-річний чоловік лікуватиметься амбулаторно», – написав Ганжа у телеграмі.
За його словами, удару російські військові завдали і по Петриківській громаді Дніпровського району, там понівечене підприємство.
Пентагон оголосив про скорочення бригад США в Європі з чотирьох до трьох
У Пентагоні оголосили, що США скорочують загальну кількість бойових бригадних груп, які розміщені у Європі, із чотирьох до трьох.
«Це повертає нас до рівнів бойових бригадних груп у Європі у 2021 році. Рішення стало результатом комплексного, багаторівневого процесу, зосередженого на розгортанні сил США в Європі», – повідомили у Міністерстві оборони США.
Там додали, що через таке рішення «тимчасово затримується» розгортання сил Сполучених Штатів у Польщі, «яка є зразковим союзником США».
«Міністерство оборони визначить остаточне розташування цих та інших сил США в Європі на основі подальшого аналізу стратегічних та оперативних потреб США, а також власної здатності наших союзників надавати сили для оборони Європи», – йдеться в повідомленні.
П’ять людей постраждали через удар РФ по Дніпру – ОВА
Російські військові вночі проти 20 травня атакували Дніпро, внаслідок чого виникла пожежа, постраждали п’ять людей, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«Усі госпіталізовані. Чоловік і жінка у важкому стані. Медики надають необхідну допомогу», – написав він у телеграмі.
За словами Ганжі, через удар понівечені склади з продуктами.
У Конотопі через атаку РФ обвалилася частина 5-поверхівки, 8 людей постраждали – влада
У Конотопі на Сумщині через масований російський удар вночі проти 20 травня обвалилася частина 5-поверхівки, під завалами можуть перебувати люди, повідомив міський голова Артем Семеніхін.
«Постраждалих чимало. Кількість точна поки невідома. Про жертви поки достеменно не відомо», – написав Семеніхін у телеграмі, додавши, що триває рятувальна операція в багатоповерхівці, де обвалилися три поверхи в результаті влучання «Шахеда».
«Вибиті вікна в лікарні… Безліч вибитих вікон і дверей в адміністративних будівлях, в домівках і квартирах… Нашого музею більше немає», – зазначив міський голова.
Водночас очільник Сумської ОВА Олег Григоров повідомив, що в Конотопі відомо щонайменше про шістьох постраждалих, ці дані уточнюються.
Українські «дронові санкції» змусили мовчати російські «Панцирі» в окупованому Криму?
В окупованому Росією українському Криму в російської армії виник дефіцит ракет для зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцирь». Чи пов'язано це з далекобійними ударами України по підприємствах російського військово-промислового комплексу, з'ясовували кореспонденти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Панцирі» мовчать
Починаючи з березня поточного року місцеві пабліки в окупованому Криму часто повідомляли, що під час ударів українських БпЛА мовчать зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцирь», лунає лише стрілянина з автоматів і кулеметів.
«Стрілянина над Фіолентом зі стрілецької зброї, «панцирі» мовчать», – писав 13 березня український телеграм-канал «Крымский ветер» із посиланням на інформацію від підписників.
Надалі таких повідомлень під час атак безпілотників ставало дедалі більше. Невдовзі про проблему заговорили російські провоєнні блогери.
Так, блогер Володимир Романов передав прохання до Міноборони Росії «від севастопольської ППО». «Дайте ракети для черепах (так на військовому жаргоні називають ЗРГК «Панцирь» – ред.)! Цілі бачать, технічно уразити можуть, але нічим», – написав Романов у своєму телеграм-каналі.
Він зазначив, що спостерігається серйозний дефіцит ракет ППО. «Особливо в частині «панцирів». Часто машини стоять без БК (боєкомплекту – ред.) або з неповним БК», – додав Романов.
Як повідомив Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за підсумками 6 квітня, російський військовий блогер, пов'язаний із Кремлем, заявив, що постійні українські удари по російських об'єктах «розтягують» російські сили ППО, оснащені зенітними ракетами, «до межі» і вичерпують боєприпаси «прискореними темпами». Він додав, що Росія не може просто «з повітря» виготовити «тисячі» ракет для систем ППО «Панцирь».
Далі читайте ТУТ
Reuters: НПЗ у Москві та Рязані призупинили роботу після ударів українських дронів
Московський нафтопереробний завод, ймовірно, зупинив обробку нафти після ударів українських безпілотників на вихідних – про це повідомляє агентство Reuters з посиланням на два анонімних джерела в індустрії.
За їхніми даними, хоча удар завдав заводу незначної шкоди, роботу зупинили з міркувань безпеки, щоб зменшити ризики. Співрозмовники агентства додали, що перезапуск триватиме кілька днів.
Нафтопереробний завод розташований у південно-східній частині Москви та допомагає постачати паливо до столиці Росії.
Читайте також: Генштаб ЗСУ підтвердив ураження нафтопереробного заводу та нафтоперекачувальної станції у Росії
Російська «Газпромнефть», яка володіє цим підприємством, не відповіла на запит про коментар.
Джерела в галузі повідомили Reuters, що в 2024 році Московський нафтопереробний завод переробив 11,6 мільйона метричних тонн сирої нафти та виробив 2,9 мільйона тонн бензину, 3,2 мільйона тонн дизельного палива та 1,3 мільйона тонн бітуму.
Окремо агентство повідомило з посиланням на два джерела 19 травня, що Рязанський нафтопереробний завод, на який припадає майже 5% від загального обсягу переробки країни, також припинив переробку після атаки українського безпілотника минулої п’ятниці.
«Нафтогаз»: Росія вдарила ракетою по нафтогазовій інфраструктурі на Чернігівщині
Російські війська продовжують атакувати інфраструктуру національної компанії «Нафтогаз», повідомила пресслужба групи увечері 19 травня.
«Ввечері росіяни завдали ракетного удару по нафтогазовій інфраструктурі Нафтогазу на Чернігівщині. До цього атака дронами тривала упродовж всього дня. Під ударами були одразу кілька обʼєктів», – йдеться в повідомленні.
Група зазначає, що прицільні обстріли по її активах тривають четверту добу поспіль, внаслідок влучань зруйноване обладнання. Персонал виробничих обʼєктів не постраждав.
«Щойно дозволить безпекова ситуація, фахівці компанії розпочнуть оцінку наслідків та відновлювальні роботи», – додає компанія.
Читайте також: До чотирьох зросла кількість загиблих працівників «Нафтогазу» через атаку РФ 5 травня
Раніше «Нафтогаз» повідомив, що російські військові вранці 19 травня атакували кілька його інфраструктурних об’єктів на Чернігівщині.
Напередодні в «Нафтогазі» повідомили про російський балістичний удар по об’єктах нафтогазової інфраструктури на Дніпропетровщині.
Минулого тижня масованого обстрілу балістикою зазнала інфраструктура «Нафтогазу» на Полтавщині.
За даними компанії, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 324 працівників «Групи Нафтогаз».
1 травня голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький повідомив, що від початку року Росія 96 разів атакувала обʼєкти «Нафтогазу». За його словами, сили РФ за час опалювального сезону атакували всі напрями роботи «Нафтогазу» – від видобутку і транспортування газу й нафти до теплоенергетики й автозаправних комплексів.