Федоров (не) виправдав очікувань військових? Зарплати, нові контракти, терміни служби
У Міністерстві оборони України роз’яснили деталі нових контрактів, а також розповіли, що зміниться у грошовому забезпеченні військовослужбовців ЗСУ.
Зміни впроваджують у межах анонсованої реформи армії. Підписати нові контракти можна вже з 15 червня.
Кабмін оприлюднив постанову про збільшення зарплат військовослужбовцям з сумами грошового забезпечення.
- Як реагують у ЗСУ?
Андрій Кривущенко, офіцер штабу батальйону «Свобода», капітан підкреслює в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live») основні плюси: підвищення грошового забезпечення і можливість надання відстрочки після служби. Проте наголошує і на мінусах: відсутності повної прозорості:
«Формула наразі виглядає дуже складною. Мені вона не зрозуміла. Я маю на увазі зараз по термінах служби і відпочинку. Так само і по виплатах. Це дуже комбінована схема, яка не кожному буде зрозуміла».
У свою чергу, Сергій Гнезділов, військовослужбовець ЗСУ наголошує в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live») на тому, що нова команда Міноборони – перші, хто взагалі розробив хоч якийсь принцип можливості відстрочки після служби:
«Я висловлю дуже обережне, вперше за довгі роки, оптимістичне твердження, що врешті-решт ми рухаємось в цьому напрямку, ми рухаємось до того, що громадяни нашої країни будуть рівними не тільки в правах, але і в обов'язках. І що, в принципі, це стало можливим».
- Чому рішення критикують військові?
Реакції військовослужбовців на оновлені контракти, які вдалося зібрати редакції Радіо Свобода, містили критику щодо різниці в забезпеченні. Зокрема, бійці кажуть, що така велика різниця у грошовому забезпеченні піхотинців, операторів БПЛА, наземних роботизованих комплексів тощо створює градацію в армії.
Зокрема, військовий Євген Назаренко зазначив, що командири раніше вказували на проблеми з грошовим забезпеченням на для бойових посад, а для тиловиків: «без тилового забезпечення неможливий жоден штурм, жодна оборона чи операція». Колишня народна депутатка та військовослужбовиця Тетяна Чорновол заявила, що в уряді «несправедливо образили» пілотів безпілотників.
Військова Аліна Михайлова вказала на те, що люди уникають піхоти не лише через гроші, а тому що виплати «існують доти, доки ти безпосередньо на позиціях». Також, за її словами, головним питанням залишається невизначеність щодо термінів служби.
- Про які суми йдеться і з чим пов’язаний такий розрив?
Нові контракти для військових передбачають різні виплати через різницю у ризиках, заявив заступник міністра оборони Мстислав Банік на брифінгу 15 червня, відповідаючи на запитання кореспондента Радіо Свободи.
Так він пояснив, чому піхотинці будуть отримувати в середньому 300 тисяч гривень на місяць, порівняно з іншими бойовими контрактами, які передбачають від 30 до 120 тисяч гривень. Базові контракти для тилових і базових передбачають від 30 до 70 тисяч.
«Чи несе такі ж ризики (як піхотинець – ред.) військовослужбовець, який займається логістикою? Чи несе він під час своєї служби такі ж ризики, як той, хто сидить у піхоті на першій лінії? Вони точно не такі самі. Робота піхотинця все одно найризикованіша. У нас є великий брак піхоти – це ті люди, які найбільше ризикують життям. Якби у нас був нескінченний бюджет, ми б кожному дали зарплату в 500 тисяч гривень на місяць. Зараз ми вирішуємо ті задачі, які стоять перед військом», – зазначив Банік.
На зауваження, що такі рішення щодо різного грошового забезпечення військовослужбовців можуть створювати градацію у війську, заступник міністра відповів:
«Скажіть, будь ласка, а ви самі воювали? Чи ви збираєтеся воювати? Чи розуміємо ми ризики, про які ви говорите? На 101%. Можливо, більше, ніж багато людей серед вас зараз. Чи розумію я відповідальність за це? Також розумію. Але чи можемо ми роздати якісь неіснуючі гроші всім? Ні. Якщо військовослужбовець каже, що у нього такі ж самі ризики і він хоче отримувати таке ж грошове забезпечення, він може разом із піхотинцем вийти на позиції й отримувати такі ж самі 10, 20, 30, 40 тисяч. Воно стосується абсолютно всіх».
- Що буде з тиловими зарплатами?
Заступник міністра висловив свою думку і стосовно грошового забезпечення військовослужбовців, які служать у тилу. За новими контрактами ця сума становить 30 тисяч гривень.
«Нам би хотілося дати більшу зарплату – і 100 тисяч гривень. Але ми виходимо з тих ресурсів, які у нас є, і, по суті, в даному випадку це збільшує зарплату вже на 50%. Розумію, що дуже важко прожити на такі гроші. Але треба виходити з тих ресурсів, які ми маємо, щоб хоч якось покращити життя цих людей», – додав він.
- Що передбачають нові контракти?
Українські військовослужбовці, які не виявлять бажання підписувати нові контракти, що пропонує Міністерство оборони, служитимуть до демобілізації. Про це заявив заступник міністра оборони Мстислав Банік на брифінгу 15 червня, передає кореспондент Радіо Свобода.
За словами урядовця, нові контракти можна укласти вже сьогодні: «Хто не підпише контракт, то служитиме до демобілізації. А по грошах у нього буде все те саме, що і в тих, хто підписав. Тільки контрактник через 10 місяців поїде додому і отримає відстрочку, а мобілізований буде продовжувати службу до оголошення демобілізації».
Банік розповів і про спрощений механізм повернення із самовільного залишення частини (СЗЧ). Тепер це можна зробити без батальйонів резерву, з можливістю самому обрати, де служити далі.
- І на скільки можливо отримати відстрочку чи звільнитися з армії?
Найкоротший контракт для цивільної людини – піхотно-штурмовий на 14 місяців, а не на 10, як для військових, зауважив заступник міністра. Також цивільні по завершенню цих 14 місяців отримують відстрочку – шість місяців плюс «час, проведений на бойових, помножений на 3».
«Якщо ми говоримо про військовослужбовців, які служать з 2022 року, то його відстрочка в кінці цього контракту складатиме по шість місяців за кожен рік. Тобто, 2022, 2023, 2024, 2025 – це вже два роки, плюс базова 6 місяців, це вже два з половиною роки, плюс час, проведений на бойових. Тобто та людина, яка воює найдовше і підписує контракт, вона найбільше часу матиме на відстрочку по завершенню контракту», – додав заступник міністра.
Банік вказав на додаткові можливості для тих військовослужбовців, які зараз мають чинний контракт: «Додаткова річ, яку ми також зробили – ті люди, які зараз мають, наприклад, трьохрічні контракти, які у них закінчаться, умовно, завтра. То ця людина також зможе отримати шестимісячну відстрочку по закінченню того контракту. Вона не стане військовозобов’язаною післязавтра», – пояснив він.
Також, за словами заступника міністра, алгоритм механізму щодо звільнення зі служби зараз перебуває в розробці.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Міністр оборони України Михайло Федоров 12 червня повідомив, що уряд ухвалив пакет постанов, який запускає перший етап «найбільшої трансформації військової служби в історії держави».
Загиблі люди, згорілий ринок і втрата 100 тисяч унікальних костюмів українського кіно: наслідки удару РФ по Києву
У ніч проти 15 червня Росія завдала нового масованого, комбінованого удару по Києву.
У багатоповерхівці загинуло літнє подружжя, сусіди якого згадують, що наступного місяця вони планували святкувати день народження.
Російська ракета також зруйнувала один із цехів Кіностудії імені Олександра Довженка. За попередніми даними, там могли зберігатися близько 100 тисяч костюмів, серед яких – вбрання з культових українських стрічок «За двома зайцями», «Пропала грамота» та «Тіні забутих предків».
Під удар потрапили також Києво-Печерська лавра та комплекс «Мистецький арсенал».
Як пережили цю ніч жителі столиці та які наслідки російської атаки побачили кореспонденти Радіо Свобода – у репортажі.
Мер Харкова повідомив про постраждалих тварин через удар Росії по зоопарку
Російські війська атакували дронами Шевченківський і Холодногірський райони Харкова, повідомив голова області Олег Синєгубов 15 червня.
Поміж іншого, один із дронів влучив по території зоопарку, є загоряння.
Синєгубов зазначив, що на місцях ударів працюють екстрені служби.
Міський голова Ігор Терехов підтвердив влучання по зоопарку й пошкодження вольєрів.
«Надходить інформація про постраждалих тварин», – додав він згодом.
Раніше стало відомо, що в ході масованої повітряної атаки Росія завдала повторного удару по Харкову загинули п’ятеро рятувальників.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Черги за пальним, інфаркти в очікуванні та загроза для врожаю. Як «росіяни відчувають на собі війну»
На автозаправних станціях у російських Краснодарі, Анапі, Новоросійську та на головних дорогах Кубані – черги та обмеження на продаж бензину в одні руки. Губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв звинувачує в цьому «ажіотажний попит» з боку жителів окупованого Росією українського Криму, де авто заправляють лише за талонами.
Паралельно проблеми з пальним виникли у сільгоспвиробників Ростовської області: їх навряд чи можна пояснити ажіотажем, оскільки фермерів забезпечують у «пріоритетному порядку». Де і чому виникають труднощі з доступністю бензину на півдні Росії – у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Кавказ.Реалии».
У Міноборони пояснили різницю у виплатах, передбачених для піхотинців та інших військових
Нові контракти для військових передбачають різні виплати через різницю у ризиках – про це заявив заступник міністра оборони Мстислав Банік на брифінгу 15 червня, відповідаючи на запитання кореспондента Радіо Свободи.
Так він пояснив, чому піхотинці будуть отримувати в середньому 300 тисяч гривень на місяць порівняно з іншими бойовими контрактами, які передбачають від 30 до 120 тисяч гривень. Базові контракти для тилових і базових передбачають від 30 до 70 тисяч.
«Чи несе такі ж ризики (як піхотинець – ред.) військовослужбовець, який займається логістикою? Чи несе він під час своєї служби такі ж ризики, як той, хто сидить у піхоті на першій лінії? Вони точно не такі самі. Робота піхотинця все одно найризикованіша. У нас є великий брак піхоти – це ті люди, які найбільше ризикують життям. Якби у нас був нескінченний бюджет, ми б кожному дали зарплату в 500 тисяч гривень на місяць. Зараз ми вирішуємо ті задачі, які стоять перед військом», – зазначив Банік.
На зауваження, що такі рішення щодо різного грошового забезпечення військовослужбовців можуть створювати градацію у війську, заступник міністра відповів:
«Скажіть, будь ласка, а ви самі воювали? Чи ви збираєтеся воювати? Чи розуміємо ми ризики, про які ви говорите? На 101%. Можливо, більше, ніж багато людей серед вас зараз. Чи розумію я відповідальність за це? Також розумію. Але чи можемо ми роздати якісь неіснуючі гроші всім? Ні. Якщо військовослужбовець каже, що у нього такі ж самі ризики і він хоче отримувати таке ж грошове забезпечення, він може разом із піхотинцем вийти на позиції й отримувати такі ж самі 10, 20, 30, 40 тисяч. Воно стосується абсолютно всіх».
Заступник міністра висловив свою думку і стосовно грошового забезпечення військовослужбовців, які служать у тилу. За новими контрактами ця сума становить 30 тисяч гривень.
«Нам би хотілося дати більшу зарплату – і 100 тисяч гривень. Але ми виходимо з тих ресурсів, які у нас є, і, по суті, в даному випадку це збільшує зарплату вже на 50%. Розумію, що дуже важко прожити на такі гроші. Але треба виходити з тих ресурсів, які ми маємо, щоб хоч якось покращити життя цих людей», – додав він.
Реакції військовослужбовців на оновлені контракти, які вдалося зібрати редакції Радіо Свобода, містили критику щодо різниці в забезпеченні. Зокрема, бійці кажуть, що така велика різниця у грошовому забезпеченні піхотинців, операторів БПЛА, наземних роботизованих комплексів тощо створює градацію в армії.
Зокрема, військовий Євген Назаренко зазначив, що командири раніше вказували на проблеми з грошовим забезпеченням на для бойових посад, а для тиловиків: «без тилового забезпечення неможливий жоден штурм, жодна оборона чи операція». Колишня народна депутатка та військовослужбовиця Тетяна Чорновол заявила, що в уряді «несправедливо образили» пілотів безпілотників.
Військова Аліна Михайлова вказала на те, що люди уникають піхоти не лише через гроші, а тому що виплати «існують доти, доки ти безпосередньо на позиціях». Також, за її словами, головним питанням залишається невизначеність щодо термінів служби.
G7 шукатиме гроші на потреби України, які не покривають 90 мільярдів від ЄС
Кредит від Європейського Союзу на суму 90 мільярдів євро покриває дві третини фінансових потреб України на цей і наступний роки, в червні Україна отримає перший транш – про це повідомила у Франції очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Однак, за словами посадовиці, залишається закрити ще одну третину потреб України.
«Щодо ще однієї третини ми потребуємо більшої підтримки з боку партнерів України. Це буде однією з тем цього саміту G7», – заявила фон дер Ляєн.
Керівництво ЄС підтвердило, що до дискусій саміту особисто долучиться президент України Володимир Зеленський. Лідери обговорять шляхи завершення війни. Президент Європейської ради Антоніу Кошта вказав на те, що російська агресія проти України вже триває довше, ніж Перша світова війна.
«Це величезний виклик, і ми знаємо, що бойові дії стають дедалі запеклішими. І країни, представлені тут у G7, можуть сприяти досягненню угоди заради тривалого миру… Росія повинна зрозуміти і зрозуміє, що час не на її боці; затягування часу не принесе їй користі, і що необхідно терміново розпочати переговори щодо справедливого і тривалого миру», – зазначив він.
23 квітня Рада ЄС одностайно схвалила зміни до багаторічного бюджету Євросоюзу, потрібні для виділення кредиту Україні сумою на 90 мільярдів євро, а також 20-й пакет санкцій.
Міноборони: військові, які не підпишуть нові контракти, служитимуть до демобілізації
Українські військовослужбовці, які не виявлять бажання підписувати нові контракти, що пропонує Міністерство оборони, служитимуть до демобілізації. Про це заявив заступник міністра оборони Мстислав Банік на брифінгу 15 червня, передає кореспондент Радіо Свобода.
За словами урядовця, нові контракти можна укласти вже сьогодні.
«Хто не підпише контракт, то служитиме до демобілізації. А по грошах у нього буде все те саме, що і в тих, хто підписав. Тільки контрактник через 10 місяців поїде додому і отримає відстрочку, а мобілізований буде продовжувати службу до оголошення демобілізації», – заявив заступник міністра.
Банік розповів і про спрощений механізм повернення із самовільного залишення частини (СЗЧ). Тепер це можна зробити без батальйонів резерву, з можливістю самому обрати, де служити далі.
«Вже надійшло близько 80 заявок і в нас є 22 погодження. І деякі з них вже прибули в бригади. Що важливо, повернення із СЗЧ – людина подається добровільно і вона більше не їде ні в ВСП (військову службу правопорядку – ред.), ні в батальйон резерву, нікуди. Ми приймаємо цю заявку, її підтверджує бригада і ця людина отримує 72 години, щоб прибути у військову частину. Більше ніякого дискомфорту чи складнощів», – сказав він.
Заступник міністра пояснив, чи можна вважати справедливими умови в контракті для тих, хто вже у війську і для тих, хто тільки прийде на службу. Зокрема, він нагадав, що найкоротший контракт для цивільної людини – піхотно-штурмовий на 14 місяців, а не на 10, як для військових. Також цивільні по завершенню цих 14 місяців отримують відстрочку – шість місяців плюс «час, проведений на бойових, помножений на 3».
«Якщо ми говоримо про військовослужбовців, які служать з 2022 року, то його відстрочка в кінці цього контракту складатиме по шість місяців за кожен рік. Тобто, 2022, 2023, 2024, 2025 – це вже два роки, плюс базова 6 місяців, це вже два з половиною роки, плюс час, проведений на бойових. Тобто та людина, яка воює найдовше і підписує контракт, вона найбільше часу матиме на відстрочку по завершенню контракту», – додав заступник міністра.
Читайте також: Відстрочка від військової служби зростатиме залежно від строку служби – Федоров
Банік вказав на додаткові можливості для тих військовослужбовців, які зараз мають чинний контракт.
«Додаткова річ, яку ми також зробили – ті люди, які зараз мають, наприклад, трьохрічні контракти, які у них закінчаться, умовно, завтра. То ця людина також зможе отримати шестимісячну відстрочку по закінченню того контракту. Вона не стане військовозобов’язаною післязавтра», – пояснив він.
Також, за словами заступника міністра, алгоритм механізму щодо звільнення зі служби зараз перебуває в розробці. Він зазначив, що час, проведений в армії, не буде рахуватися лінійно.
«Строк служби з 2022 року й далі, і (служба – ред.) до 2022 не буде рахуватися однаково. Як буде рахуватися, буде видно ближче до кінця року, коли ми предметно підійдемо до цієї задачі. Зараз – це бачення, що ми повинні почати це робити, але самі деталі – скільки людей, за якими критеріями, яка буде формула нарахування цього рейтингу, хто стає перший в чергу на звільнення – буде зрозуміло ближче до кінця року», – додав Банік.
Міністр оборони України Михайло Федоров 12 червня повідомив, що уряд ухвалив пакет постанов, який запускає перший етап «найбільшої трансформації військової служби в історії держави».
У Єврокомісії пояснили, чи можуть українці з тимчасовим захистом отримувати громадянство ЄС
У директиві Європейського Союзу немає заборони зараховувати українцям роки перебування під тимчасовим захистом для отримання громадянства або національних довгострокових дозволів на проживання, і країни Європейського Союзу можуть самостійно вирішувати це питання. Водночас для отримання статусу довгострокового резидента ЄС такі періоди не враховуються. Про це у відповідь на запит Радіо Свобода повідомив речник Єврокомісії.
Зокрема, як пояснили в Єврокомісії, директива ЄС про тимчасовий захист зазначає, що роки під тимчасовим захистом не можуть зараховуватися лише для отримання загальноєвропейського довгострокового дозволу на проживання, який зазвичай надається після п’яти років проживання та роботи у країні ЄС та дозволяє надалі проживати та працювати у будь-якій країні Євросоюзу.
Що ж стосується національних, а не загальноєвропейських дозволів на проживання, тобто тих, що дають право перебувати і працювати лише в одній конкретній країні Євросоюзу, то країни мають право самостійно визначати, чи зараховувати роки під тимчасовим захистом для таких дозволів та для набуття громадянства.
«Законодавство ЄС не регулює питання набуття громадянства шляхом натуралізації або національні довгострокові дозволи на проживання. Саме держави-члени вирішують, чи включати отримувачів тимчасового захисту до сфери дії таких дозволів на проживання», – зазначив речник Єврокомісії.
Радіо Свобода звернулося по розʼяснення до Єврокомісії, оскільки в Німеччині уже відбуваються дискусії про можливу «безпрецедентну хвилю заяв на отримання громадянства від українців» наступної весни, коли сотні тисяч з них уже перебуватимуть у країні 5 років.
В Німеччині, як і в Франції, Бельгії, Нідерландах, Португалії, Фінляндії, Швеції, Ірландії та кількох інших країнах ЄС, однією з умов набуття громадянства є 5 років проживання в країні, певний робочий стаж та знання мови.
У той час як, наприклад, Бельгія наразі не зараховує роки під тимчасовим захистом для отримання довгострокового дозволу на проживання чи громадянства, у деяких регіонах Німеччини міграційні органи вважають, що роки під тимчасовим захистом можуть зараховуватися для тих українців, які перейшли на інший, робочий статус.
Як стало відомо Радіо Свобода від чиновника у міграційній службі Бельгії, після нових рекомендацій Єврокомісії щодо продовження тимчасового захисту, які готуються та мають бути оприлюднені найближчим часом, Бельгія планує розробити власні критерії для переведення частини українців під тимчасовим захистом на довгострокові дозволи на проживання.
Водночас у Єврокомісії відмовилися коментувати, чи відомі їм країни, які вже вирішили зараховувати роки під тимчасовим захистом для громадянства, наголосивши, що питання натуралізації регулюється виключно національним законодавством.
У лютому 2026 року країни ЄС вирішили не враховувати роки під тимчасовим захистом для загальноєвропейського довгострокового дозволу на проживання, щоб допомогти Україні з поверненням громадян додому та відбудовою.
Згідно з даними Євростату, станом на квітень 2025 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,37 мільйона українців, з них 1,28 мільйона – в Німеччині.
«Сатанинська сутність Кремля». Засудження удару по Києво-Печерській лаврі
Під час масованої комбінованої атаки на Київ у ніч на 15 червня 2026 року російський безпілотник (за даними СБУ) влучив у будівлю Успенського собору Києво-Печерської лаври, після чого покрівля храму зайнялася. Пожежа вкрила весь дах собору. За якоюсь злою іронією, кажуть у Києві, Москва вже вдруге намагається знищити собор, вперше підірваний НКВС під час Другої світової війни.
За час великої війни, за підрахунками української влади, російська армія знищила або нанесла ушкодження понад 330 храмам, а також сотням об’єктів культурної спадщини України.
Рада ЄС розширила санкції проти Росії: під прицілом виробники дронів і екосистема тіньового флоту
Рада Європейського Союзу ухвалила низку обмежувальних заходів для протидії російській агресії проти України – про це пресслужба блоку повідомила 15 червня.
До санкційних списків додали 34 людини та 47 юридичних осіб. У ЄС очікуєть, що заходи посилять тиск на російський військово-промисловий комплекс, обмежать доходи РФ від енергоносіїв через вплив на екосистему тіньового флоту.
Крім того, нові санкції мають протидіяти гібридним загрозам і поширенню російської державної пропаганди та «викривати систематичний тиск і порушення прав людини в Росії, а також неодноразове ігнорування країною Конвенції про заборону хімічної зброї».
За словами високої представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, заходи націлені на «саме серце військово-промислового комплексу Росії, її тіньового флоту та мереж, які підживлюють гібридні атаки Москви на Європу».
«Паралельно триває робота над ширшим 21-м пакетом санкцій. Кожен захід звужує простір для маневру Росії. І цифри говорять самі за себе. Західні санкції вже коштували Росії приблизно від 1 до 1,3 трильйона євро. Цеглина за цеглиною ми руйнуємо основи воєнної економіки Росії», – заявила вона.
Як уточнює Рада ЄС, санкції запровадили, поміж іншого, проти сімох осіб 21 компанії через зв’язки з російською військовою промисловістю. Зокрема, йдеться про виробників та постачальників безпілотників та іншого військового обладнання для російських збройних сил для використання у війні проти України. Серед них:
- ВАТ «Науково-виробниче об’єднання імені Лавочкіна», засноване російською державною корпорацією «Роскосмос»
- ТОВ «Рустакт»
- ТОВ «АСФПВ»
- ТОВ «ІОНОС»
- китайська компанія Shenzhen Minghuaxin
- Xinxiang Richful Lubricant Additive Company – один із найбільших виробників та дистриб’юторів мастильних добавок, розташований у Китаї
- Військовий інноваційний технополіс «ЕРА» і Фонд перспективних досліджень – обидва створені російським урядом для розробки передових безпілотних систем військового призначення
Заходи проти тіньового флоту спрямовані, поміж іншого, на «Лукойл-Західний Сибір» та низку компаній, які базуються в Росії, Ліберії, Туреччині, Об’єднаних Арабських Еміратах, Азербайджані та Гонконзі.
Крім того, Рада ЄС додає, що за підсумками щорічного огляду вирішила поновити обмежувальні заходи, запроваджені Євросоюзом у відповідь на незаконну анексію Росією Криму та Севастополя, та продовжити ці заходи до 23 червня 2027 року.
У Раді ЄС і Єврокомісії розраховують, що 21-й пакет санкцій буде затверджений до літньої перерви в роботі інституцій ЄС. Водночас навіть після політичного погодження можуть знадобитися додаткові рішення щодо конкретного механізму перевірки колишніх російських комбатантів.
ЗСУ знищили точки запуску дронів армії РФ у Покровську. Деталі від 7-го корпусу ДШВ
Збройні сили України знищили мережу запусків російських безпілотників у Покровську в Донецькій області – їх армія РФ використовувала для атак на українські позиції та логістичні маршрути. Про це повідомили у 7-му корпусі швидкого реагування Десантно-штурмових військ, які спільно з 4-м полком Сил спеціальних операцій «Рейнджери» провели операцію.
У результаті у Покровську було вражено шість позицій, серед знищених об'єктів:
- приміщення поблизу міського кафе;
- магазин дитячих товарів;
- будівля бібліотеки;
- зруйнований будинок у приватному секторі Покровська.
За даними українських військових, агресор використовував ці місця як приховані майданчики для запуску дронів.
Раніше 13 червня проєкт DeepState повідомляв про просування противника поблизу Покровська – «червона зона» збільшилася на півночі від міста.
Згідно зі зведенням Генштабу ЗСУ, на Покровському напрямку за минулу добу відбулося 30 штурмів.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
У 7-му корпусі ДШВ кореспонденту створеної Радіо Свобода телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» раніше розповіли, що російські війська намагаються перетворити Покровськ на логістичний хаб. Туди стягують і піхоту, і бронетехніку, і артилерію, і ударні дрони для подальших штурмів. Цивільну забудову і бетонні укриття по всьому місту використовують як укриття або позиції для запуску російських дронів. Знайти все це – завдання українських пілотів.
Російські війська розпочали наступ на Покровськ – місто з довоєнним населенням 60 тис. осіб – у лютому 2024 року після захоплення Авдіївки (приблизно за 39 кілометрів на південний схід від Покровська). За твердженнями аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), російські війська захопили більшу частину Покровська лише у грудні 2025 року – через 21 місяць після початку фронтальних атак на місто.
В ISW заявляли, що від кінця січня 2026 року не спостерігали доказів дій українських військ у Покровську, «що свідчить захоплення всього міста російськими військами».
Проєкт DeepState на своїй мапі позначив Покровськ як повністю захоплений російськими військами 18 травня.
Генштаб ЗСУ не підтверджував захоплення міста російськими силами і вихід із міста українських військ.
Не існує «парасольки», щоб повністю захистити Херсон від ударів – командир 34-ї бригади морпіхів
Щоб захистити Херсон, потрібен комплекс заходів, каже Дмитро Пулінець, командир 34-ї окремої бригади морської піхоти Збройних сил України в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
34-та бригада тримає оборону міста Херсон. За словами Пулінця, не існує єдиного купола, який зможе закрити місто від щоденних обстрілів:
«Унікального якось одного засобу, як говорять, парасолька, або стіна якась умовна із засобів РЕБ, або засобів БПЛА, яка буде захищати все місто і жоден дрон і жоден артилерійський снаряд не пролетить – такого не існує. Це комплекс заходів, які треба робити одночасно і паралельно».
Для протидії російським атакам ЗСУ використовують комплекс різних заходів: мобільні вогневі групи, радіоелектронну боротьбу, дрони-перехоплювачі, виявляють та знищують екіпажі противника.
Така система, за словами командира, дозволяє збивати 90-95% дронів противника, які летять на місто. Масованість атак спостерігається особливо після поставок на передову нових партій дронів. Так, після так званого перемир’я з нагоди 9 травня лише за добу російські війська атакували Херсонщину більш ніж 800 дронами.
Пулінець вказує на те, що війна не стоїть на місці й технології розвиваються дуже швидко, в тому числі й ті засоби, які застосовують російські військові. Так, армія РФ перейшла зі звичайних «Шахедів» на реактивні, згодом з аналогових FPV-дронів, на які впливали засоби радіоелектронної боротьби – на оптоволокно.
«І ця ніби «червона зона», «кілзона», як прийнято говорити, вона все ж таки розширюється. Треба розуміти, що Херсон – це фронтове місто. До нього дістає артилерійський снаряд. Унікального рецепту немає ні в кого. Це багато паралельних напрямків, які треба розвивати, нарощувати і перехопливачі, і мобільновогневі групи, і піші вогневі групи, і засоби, які перерізають оптоволоконні кабелі, які треба встановлювати на напрямках прольоту», – пояснює командир.
Населені пункти в прибережній зоні та місто Херсон мають статус зони активних бойових дій. Попри це, тут залишається близько 60 тисяч людей. Щодня російські війська атакують місто дронами, артилерією та скидають керовані авіабомби. Російська влада продовжує заперечувати удари по цивільних.
Як 34-та бригада морської піхоти ВМС ЗСУ боронить місто – дивіться ексклюзивне інтерв’ю командира бригади Дмитра Пулінця у випуску Крим.Реалії.
Війська РФ пошкодили або знищили в Україні майже 2 тисячі пам’яток культури – генпрокурор
Російські військові від початку повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році пошкодили або знищили майже дві тисячі пам’яток культури, понад сотня з них – об’єкти під егідою ЮНЕСКО, повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко, коментуючи удар РФ по Києво-Печерській лаврі.
«Удар по Лаврі перебуває в одному ряду з ударами по Спасо-Преображенському собору в Одесі, музею Григорія Сковороди на Харківщині, Іванківському музею з колекцією робіт Марії Примаченко, кіностудії Довженка в Києві, Будинку органної та камерної музики у Дніпрі та іншими символами української культури. Це свідома політика держави-агресора. Знищити те, що формує українську ідентичність», – йдеться в повідомленні.
За словами Кравченка, після нічного удару РФ по території Національної кіностудії імені Олександра Довженка у Києві на місці вилучили уламки ракет.
«За попередніми даними, відбулося влучання. На місці вилучено уламки, ймовірно, двох балістичних ракет. Знищено двоповерхову будівлю костюмерного складу, пошкоджено прибудову до знімальних павільйонів, адміністративні та виробничі будівлі. На щастя, без загиблих і поранених», – написав він у телеграмі.
Крім того, генпрокурор повідомив, що від 2014 по 2026 рік російські сили викрали або привласнили понад 7,8 мільйона об’єктів культурної спадщини України з музеїв на окупованих територіях.
«Реальні масштаби втрат можуть бути ще більшими, адже доступу до багатьох фондових колекцій досі немає. Ми документуємо кожен такий злочин. Понад 240 кримінальних проваджень. Уже 15 підозрюваних. І це лише початок. Злочини проти культурної спадщини – це також воєнні злочини. Вони не мають терміну давності», – наголосив він.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська у ніч проти 15 червня завдали масованого комбінованого удару по Україні, застосувавши 70 ракет і 611 безпілотників різних типів, основним напрямком удару був Київ, також ракетами атаковані Дніпро й Харків. За словами військових, сили ППО знешкодили 632 цілі: 50 ракет і 582 безпілотники, водночас зафіксовано влучання 20 балістичних ракет і 27 ударних дронів на 42 локаціях, а також падіння уламків БпЛА на 12 локаціях.
У Києві, за останніми даними влади, внаслідок нічного російського удару загинули п’ять людей, 35, зокрема дві дитини, – зазнали поранення. Внаслідок атаки майже у всіх районах міста виникли пожежі, є пошкодження будівель, зокрема житлових будинків. Внаслідок удару сталася пожежа в Києво-Печерській лаврі, Мистецькому арсеналі, кіностудії імені Довженка.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що загалом по Україні від цього удару загинули 11 людей, 53 людини поранені.
Міністерство оборони Росії, коментуючи масований удар по Україні, заявило, що він був завданий по «об’єктах оборонно-промислового комплексу» в Києві, Дніпрі й Харкові, вкотре повторивши позицію влади РФ, що російська армія під час повномасштабної війни нібито не завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України.
Російські війська вкотре атакували Україну після того, як 12 червня лідер РФ Володимир Путін заявив, що РФ буде нарощувати удари по Україні.
Пожежа у Лаврі, пошкоджені медзаклад та школа: Київ після чергової російської атаки
У ніч на 15 червня російські війська завдали масованого комбінованого удару по Україні, застосувавши 70 ракет і 611 безпілотників різних типів. Основним напрямком удару був Київ, також ракети РФ атакували Дніпро й Харків.
У Києві внаслідок атаки загинуло 5 людей, 35 постраждали. Пошкодження й пожежі зафіксували майже у всіх районах Києва, повідомив міський голова Віталій Кличко. Є влучання у житлові будинки, заклади освіти та медицини об'єкти історичної та культурної спадщини. Зокрема, в Успенський собор Києво-Печерської лаври, кіностудію Довженка та «Мистецький арсенал»
Пожежа у Лаврі, пошкоджені медзаклад та школа: Київ після чергової російської атаки
Удар РФ: у Києві загинули чотири людини, 25 поранені, на території Києво-Печерської лаври – пожежа
У Києві внаслідок масованого російського удару вночі проти 15 червня загинули чотири людини, 25, зокрема дві дитини, – поранені, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Міський голова Віталій Кличко повідомив, що внаслідок атаки зафіксовані пошкодження й пожежі майже в усіх районах міста: аварійно-рятувальні служби працюють на близько 50 локаціях.
Крім того, за його словами, пошкоджені лінії електропередачі, й у північній частині Києва 140 тисяч абонентів залишилися без світла.
За даними ДСНС, в Оболонському районі – масові пожежі автомобілів, житлових будинків і складських приміщень, зафіксоване влучання у житлову 9-поверхівку.
Влучання у 9-поверховий житловий будинок зафіксували, за даними рятувальників, і в Солом’янському й Деснянському районах. В останньому також внаслідок падіння уламків зруйновані три приватні житлові будинки, сталося займання на відкритих територіях й об’єктах освіти.
Пожежі в приватних будинках виникли і внаслідок падіння уламків у Дарницькому районі.
У Печерському районі, за даними ДСНС, було влучання у 17-поверховий житловий будинок, а також внаслідок подвійного удару виникли пожежі на території Києво-Печерської лаври. Віталій Кличко уточнив, що загорівся дах Успенського собору.
Крім того, пожежі й пошкодження будинків зафіксовані в Шевченківському, Голосіївському, Святошинському і Дніпровському районах.
Президент Росії Володимир Путін 12 червня вкотре заявив, що РФ буде нарощувати удари по Україні. На зустрічі з російськими військовими в Кремлі він зазначив, що українські удари шкодять російській економіці і спрямовані на те, щоб розділити росіян. «З огляду на те, що вони роблять, ми маємо… відповідати їм як слід. Ми це робимо і будемо нарощувати наші удари по інфраструктурі противника», – цитували Путіна російські ЗМІ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Виплати за поранення й початок звільнень – у Міноборони роз’яснили деталі змін в армії
Міністерство оборони 14 червня оприлюднило відповідь на перелік питань щодо трансформації Сил оборони.
«Вперше в українському війську з’являється принцип: чим більше ризикуєте, тим більше отримуєте. Це стосується як зарплат, так й відстрочок», – йдеться в повідомленні.
У відомстві анонсують, що поступове звільнення тих, хто служить з 2014-го і 2022 року, почнеться до кінця цього року:
«У першу чергу це буде стосуватися військовослужбовців із найбільшою вислугою років та найбільшим часом, проведеним на бойових».
Кабінет міністрів ухвалив постанови про трансформацію війська в пʼятницю, їх опублікують після підпису й тоді ж вони набудуть чинності.
Пояснюючи, чому уряд не збільшив базове грошове забезпечення, міністерство вказало на те, що це перший етап трансформації Сил оборони. Пріоритетним є посилення першої лінії оборони та базове грошове забезпечення для тих, хто в тилу.
Відтак передбачається, що зарплати у військових першої лінії в середньому складатимуть 300 тисяч гривень, а базове забезпечення збільшили з 20 до 30 тисяч гривень. Міноборони зазначає, що використало наявні ресурси, щоб отримати кошти на перший етап.
Також міністерство озвучило суми виплат у випадку поранення:
«Якщо людина після поранення перебуває на стаціонарному лікуванні, за нею зберігаються бойові виплати – це 100 тисяч гривень на місяць. Ці виплати можуть зберігатися протягом 12 місяців безперервного лікування».
За даними відомства, поранений військовий й надалі зможе за бажанням залишитися в бойовій військовій частині.
Міноборони зазначило, що підписання контракту, окрім виплат, забезпечує чіткі терміни служби та гарантовані відстрочки відповідно до бойового досвіду.
Міністр оборони України Михайло Федоров 12 червня повідомив, що уряд ухвалив пакет постанов, який запускає перший етап «найбільшої трансформації військової служби в історії держави».
1 травня президент Володимир Зеленський оголосив, що українське командування розпочинає реформу армії, яка «у червні стартує, і вже в червні повинні бути перші результати». Зеленський наголосив на завданні «відчутно збільшити грошове забезпечення» за принципом справедливості. На збільшення виплат мають впливати бойові завдання на першій лінії, реальний бойовий та управлінський досвід і ефективність військового.
Атака РФ на Києво-Печерську лавру: деталі та перші кадри після обстрілу (відео)
Під час атаки масованої комбінованої атаки на Київ російський безпілотник влучив у будівлю Успенського собору Києво-Печерської лаври, після чого покрівля храму зайнялася. Пожежа вкрила весь дах.
Священнослужителі та працівники Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» рятували музейні експонати, які були на виставці у храмі, а також усі інші церковні речі.
Це вже друге пошкодження Лаври внаслідок російських ударів за час повномасштабної війни.
МВС: 5 рятувальників загинули через повторний удар РФ у Харкові
У Харкові під час гасіння пожежі внаслідок повторного російського удару загинули п’ятеро рятувальників Державної служби з надзвичайних ситуацій, ще щонайменше п’ятеро – поранені, повідомив вночі проти 15 червня міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
«Під головним ударом – Київ. Є значні руйнування цивільної інфраструктури. До ліквідації наслідків задіяні необхідні служби. Залишайтеся в безпечних місцях до відбою повітряної тривоги», – написав він у телеграмі.
У Києві, за даними влади, внаслідок нічного російського удару загинули чотири людини, 25, зокрема дві дитини, – зазнали поранення. Внаслідок атаки майже у всіх районах міста виникли пожежі, є пошкодження будівель, у Києво-Печерській лаврі сталася пожежа в Успенському соборі.
Російські війська вкотре атакували Україну після того, як 12 червня лідер РФ Володимир Путін заявив, що РФ буде нарощувати удари по Україні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Удар Росії по музею в Харкові: пожежу локалізували, кількість постраждалих зросла до 6
Рятувальники локалізували пожежу в будівлі Харківського художнього музею, заявила Державна служба з надзвичайних ситуацій 14 червня:
«Локалізована пожежа в будівлі художнього музею площею 1200 квадратних метрів. Тривають роботи з остаточної її ліквідації».
Служба зафіксувала, що внаслідок удару постраждали шестеро людей, в тому числі немовля.
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що 29-річна жінка зазнала гострої реакції на стрес в Київському районі Харкова. Раніше було відомо про п’ятьох постраждалих, в тому числі одномісячне немовля.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб зафіксував 23 російських атаки на Покровському напрямку протягом дня
Протягом дня на фронті відбулося 118 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 14 червня.
Бойові зіткнення тривали на десяти напрямках, зокрема, два бої мали місце на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку російські загарбники сім разів штурмували позиції українських підрозділів у районах Гранова, Вовчанська, Стариці та в бік Ізбицького.
Три сутички мали місце на Куп’янському напрямку. На Лиманському напрямку Сили оборони відбивали 14 спроб армії РФ просунутися вперед. Вісім таких спроб було на Слов’янському напрямку.
ЗСУ відбивали 11 російських штурмів на Костянтинівському напрямку, один бій триває.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 23 атаки. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Котлине, Удачне, Філія та у бік населених пунктів Білицьке, Шевченко, Сергіївка, Дорожнє, Вільне, Кучерів Яр, Новопавлівка. Два боєзіткнення тривають», – йдеться в зведенні.
Українські війська відбили одну російську атаку на Олександрівському напрямку.
20 російських атак відбулися на Гуляйпільському напрямку – в районах Добропілля, Гуляйполя та в бік Гуляйпільського, Гіркого, Верхньої Терси, Залізничного, Воздвижівки, Чарівного. Три боєзіткнення тривають, додає командування.
За даними Генштабу, на Краматорському, Оріхівському та Придніпровському напрямках російські війська наступальних дій не проводили.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів. Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
На цьому тлі, як пише проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії, в червні різко загострилася ситуація в Костянтинівці. Мапа проєкту DeepState демонструє, що з середини травня за місяць російська армія впритул підійшла до міста («червона зона»), а її солдати почали регулярно фіксуватися чи не в усіх районах міста («сіра зона»). «Я хотів би помилитися, але, схоже, протягом червня-липня Костянтинівку Україна втратить...», – констатував 8 червня оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець.