Сили РФ знову били по Запоріжжю, загинули двоє людей, поранені 15 – ОВА
Унаслідок нової атаки РФ по Запоріжжю дві людини загинули, 15 зазнали поранень, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«За півтори години росіяни скинули на Запоріжжя сім керованих авіабомб. 62-річний та 45-річний чоловіки загинули. 15 мешканцям обласного центру, віком від 47 до 87 років, знадобилася допомога лікарів через отримані осколкові поранення, контузії та травми. 76-річна жінка госпіталізована у тяжкому стані. Усім постраждалим надається необхідна медична допомога», – написав очільник області.
Раніше він інформував, що через удар по дитячому садку поранень зазнав охоронець будівлі, а число потерпілих унаслідок ще одного попереднього удару зросло до дев’яти.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Светр у крові, форма полоненого і дитяча пляшечка: чехам привезли «додаткову аргументацію» з російсько-української війни
На столах у коридорі парламенту Чехії в Празі розкладені речі: дитячі іграшки, прострелений шолом українського військового, шматок ліпнини з Драматичного театру імені Шевченка в Чернігові, пляшка води з написом «Тримайтесь». Поряд – фото військових, а біля них – одяг: закривавлений светр жінки, яку поранив російський снаряд, халат лікаря «Охматдиту», який був на ньому в день обстрілу та куртка звільненого з російського полону українського військового.
Усе це привезли до Чехії в рамках виставки «Війна. Зроблено в Росії».
Спецпосланниця ЄС не вважає набуття українцями громадянства країн Євросоюзу «відтоком мізків»
Набуття українцями громадянства країн Європейського Союзу не обов’язково означатиме втрату Україною людського капіталу чи «відтік мізків», про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявила спеціальна представниця Європейської комісії у справах українців у ЄС Ілва Йогансон.
«Ні, я не вважаю, що це так. Я обговорюю це питання з українськими партнерами практично щотижня», – сказала Ілва Йогансон, відповідаючи на запитання про перспективу отримання українцями громадянства окремих держав-членів ЄС.
За її словами, українці, які зараз живуть у країнах Євросоюзу, можуть стати «важливим людським мостом» між Україною та ЄС.
«Багато хто з них захоче повернутися, але багато хто також захоче залишитися в країні, яка їх прийняла. І я вважаю, що майже всі вони, навіть якщо вирішать залишитися в державі-члені ЄС, все одно сприятимуть відбудові України, тому що зберігають свою українську ідентичність», – зазначила вона.
Йогансон також нагадала, що Україна відкрила можливість подвійного громадянства, усвідомлюючи, що значна кількість українців у майбутньому житиме між Україною і країнами ЄС.
«Це частина інтеграції до Європейського Союзу. Ці люди живуть за європейськими стандартами, а тепер завдання України – привести все суспільство до стандартів ЄС, щоб відповідати вимогам для вступу», – сказала спецпредставниця Єврокомісії.
За її словами, робота та інтеграція українців у країнах ЄС не суперечать їхньому внеску у відбудову України в майбутньому.
Раніше цього місяця в Єврокомісії на зпит Радіо Свобода повідомили, що в директиві Європейського Союзу немає заборони зараховувати українцям роки перебування під тимчасовим захистом для отримання громадянства або національних довгострокових дозволів на проживання, і країни ЄС можуть самостійно вирішувати це питання. Водночас для отримання статусу довгострокового резидента ЄС такі періоди не враховуються.
Радіо Свобода звернулося по розʼяснення до Єврокомісії, оскільки в Німеччині уже відбуваються дискусії про можливу «безпрецедентну хвилю заяв на отримання громадянства від українців» наступної весни, коли сотні тисяч з них уже перебуватимуть у країні 5 років.
В Німеччині, як і в Франції, Бельгії, Нідерландах, Португалії, Фінляндії, Швеції, Ірландії та кількох інших країнах ЄС, однією з умов набуття громадянства є 5 років проживання в країні, певний робочий стаж та знання мови.
У лютому 2026 року країни ЄС вирішили не враховувати роки під тимчасовим захистом для загальноєвропейського довгострокового дозволу на проживання, щоб допомогти Україні з поверненням громадян додому та відбудовою.
Згідно з даними Євростату, станом на квітень 2025 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,37 мільйона українців, з них 1,28 мільйона – в Німеччині.
На Сумщині за пропозицією аграріїв скоротили комендантську годину
У Сумській області тимчасово скорочують тривалість комендантської години – за пропозицією аграріїв, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«Рішення ухвалили на засіданні Ради оборони області разом з військовим командуванням та профільними службами. З 1 липня до 15 вересня 2026 року включно вона діятиме з 00:00 до 04:00. З такою пропозицією до нас звернулися аграрії області. Для них ця додаткова ранкова година, яка вкрай необхідна у період активних сезонних робіт, коли важливі і світловий день, і погодні умови, і можливість вчасно вийти в поле», – зазначив він.
При цьому голова ОВА додав, що з міркувань безпеки у прифронтових громадах тривалість комендантської години може змінюватися залежно від оперативної ситуації.
«Там, де це дозволяє безпекова ситуація, маємо ухвалювати практичні рішення – для людей, громад і роботи області», – заявив Григоров.
Сумщина, яка межує з Росією, регулярно зазнає атак військ РФ з різних видів озброєння.
У квітні цього року комендантську годину на Сумщині скоротили на одну годину, встановивши її з 00:00 до 05:00. Як пояснив тоді голова ОВА, це був крок з урахуванням потреб людей і підтримки економічної активності – для створення сприятливіших умов роботи бізнесу, запобігання релокації підприємств і покращення транспортного сполучення.
«Роззброїти мову», мислити майбутнім – закликало духовенство на тлі зростання напруги в українсько-польських відносинах
Напруга в українсько-польських відносинах зростає. Щодня звучать нові заяви від польських політиків і представників влади. Останні з них – про те, що Польща не передаватиме Україні винищувачі МіГ-29, блокуватиме євроінтеграцію України.
Тим часом у Римі троє польських кардиналів і один український, глава Української греко-католицької церкви, блаженніший Святослав (Шевчук) підписали спільну заяву до українського і польського народів про припинення напруги у польсько-українських відносинах і закликом продовжити шлях примирення.
У Запоріжжі через удари РФ одна людина загинула, кілька поранені – ОВА
У Запоріжжі одна людина загинула, ще кілька зазнали поранень через російські удари, повідомила обласна влада.
О 15:55 голова ОВА Іван Федоров інформував про поранення однієї людини.
«Виникла пожежа внаслідок ворожої атаки на Запоріжжя. Росіяни безпілотником атакували об’єкт промислової інфраструктури. Виникла пожежа», – написав керівник області.
Унаслідок наступної атаки був один загиблий.
«Ще чотири людини отримали осколкові поранення. Їм надається уся необхідна допомога», – додав Федоров о 17:25.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Федоров оголосив про запуск проєкту «Базовий рівень» для постачання безпілотників підрозділам
Міністерство оборони України запускає перший етап проєкту «Базовий рівень» – мінімально гарантований рівень щомісячного забезпечення підрозділів безпілотниками, повідомив 30 червня очільник відомства Михайло Федоров.
«Один із ключових запитів військових – більш рівномірне і прогнозоване укомплектування дронами. Сьогодні забезпечення безпілотниками й технікою між бригадами залишається нерівномірним. Через це бригадам складніше планувати свою роботу та бойові операції. Саме для цього разом з Генеральним штабом запускаємо «Базовий рівень забезпечення», – написав він у телеграмі.
За словами міністра оборони, до першого етапу увійдуть найбільш затребувані типи дронів: FPV (на радіозв’язку й оптоволокні), «мавіки», «бомбери», крила-розвідники і легкі middle-strike.
Далі «Базовий рівень» поступово розширюватимуть на інші категорії озброєння й військової техніки, додав Федоров.
«Підрозділи отримають визначений ресурс, який дасть змогу планувати роботу й бойові операції на кілька місяців уперед. Водночас виробники матимуть прогнозований попит на 6–12 місяців, що допоможе масштабувати виробництво», – зазначив він.
Міністр заявив, що підрозділи матимуть можливість самостійно вибирати запропоновані безпілотники через DOT-Chain, а система формуватиме постачання за прозорими правилами: якщо потрібного типу дрона тимчасово немає в наявності, підрозділ отримає інший із такими ж або схожими характеристиками.
Поставки в межах проєкту розпочнуться вже в липні, уточнив Федоров.
«Це лише перший етап. Далі поступово масштабуватимемо «Базовий рівень забезпечення» не лише на дрони, а й на інші категорії озброєння та військової техніки, щоб цей підхід став новим стандартом забезпечення для Сил оборони», – додав він.
У березні цього року в Міноборони анонсували запуск базового мінімуму забезпечення бригад дронами. «Це дасть змогу бригадам планувати оборону й бути впевненими в ресурсі», – зазначив тоді Федоров. Він також анонсував перегляд цільових показників забезпечення дронами на рік.
Напередодні проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії написав, що російська армія все більше потерпає від українських ударів в оперативному тилу – їхня глибина вже досягає 150 кілометрів і часом перевершує цю дистанцію. Під ударом – шляхи сполучення на окупованій території, особливо на Донбасі та в районі Криму, йдеться в матеріалі.
Спецпредставниця ЄС порушила перед Польщею питання доступу вразливих українців до медицини
Спеціальна представниця ЄС у справах українців Ілва Йогансон порушила перед польською владою питання доступу вразливих категорій українців до медичної допомоги після повідомлень про втрату ними права на більшість послуг із медичного обслуговування. Про це Йогансон розповіла в інтерв'ю Радіо Свобода.
«Я сьогодні порушила це питання в розмові із заступником польського міністра і наголосила на важливості забезпечення належного захисту та підтримки також для вразливих категорій населення, особливо для найбільш вразливих», – сказала Йогансон, спілкуючись з Радіо Свобода на полях Конференції з відбудови України у Гданську 26 червня.
За її словами, польська сторона відреагувала на це звернення, однак питання залишається предметом подальшої роботи.
«Я отримала відповідь, але це також питання, яким вони зараз займаються, і я очікую, що робота над ним триватиме», – зазначила вона.
Раніше Радіо Свобода повідомляло, що вразливі категорії українців у Польщі, які не працюють і не сплачують внески до системи соціального страхування, втратили доступ до більшості медичних послуг. Найбільше це зачепило літніх людей та осіб з інвалідністю.
Під час інтерв'ю Йогансон наголосила, що захист найбільш вразливих людей є однією з ключових цілей Директиви ЄС про тимчасовий захист, яка діє для українців, що виїхали до країн Євросоюзу після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Паливна криза в РФ: на Байкалі та Ангарі обмежують рух суден
«Східно-Сибірське річкове пароплавство» скорочує регулярні та екскурсійні рейси у зв’язку з дефіцитом палива та зростанням його вартості в Іркутській області, повідомляє сайт компанії.
За умов браку палива компанія має намір зосередитися на субсидованих перевезеннях і забезпеченні поромних переправ у регіоні. Йдеться про маршрути на острів Ольхон та порт Байкал, а також у Великі Коти, Листв’янку та Байкальські Дюни.
«Східно-Сибірське річкове пароплавство» є монополістом у галузі річкових перевезень Ангарою та її притоками, а також озером Байкал.
Тим часом у Забайкаллі розпочали продаж бензину за талонами та паливними картами, пише проєкт Радіо Свобода «Сибір.Реалії». У Читі на АЗС, які належать компанії «Нафтмаркет», з’явилися оголошення про продаж по талонах бензину марок АІ-92 та АІ-95. Мережа автозаправних станцій БРК у Забайкаллі також припинила продаж АІ-100 та АІ-92 фізичним особам. З 1 липня компанія припинить продаж АІ-95. Причиною припинення продажу в БРК назвали невиконання постачальниками зобов’язань за чинними договорами.
Паливна криза в Росії виникла в червні внаслідок ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах. У більшості російських регіонів фіксується або фактичний дефіцит палива, або обмеження на продаж.
Синєгубов: російський БпЛА вдарив по Богодухову, постраждали сім людей
Російський БпЛА вдарив по Богодухову на Харківщині, постраждали сім людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його даними, в місті пошкоджені багатоквартирний будинок, магазин, АЗС та чотири автомобілі.
Харківщина регулярно зазнає російських атак з застосуванням різних видів озброєння – ударних БпЛА, ракет, КАБів, РСЗВ.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують удари по українських населених пунктах як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Росії засекретили дані про ціни на бензин
Російська Федеральна служба державної статистики (Росстат) припиняє публікацію бюлетеня про споживчі ціни на бензин та дизельне паливо. Відповідні зміни до Федерального плану статистичних робіт уряд РФ вніс минулого тижня, пише видання The Bell.
У документі, першим на який звернув увагу профільний телеграм-канал «Луцет», є пункт: «Позицію 1.5.13 виключити». Йдеться про «інформацію про споживчі ціни на нафтопродукти».
У відповідний бюлетень Росстат включав дані про ціни на паливо з розподілом за марками (АІ-92/95/98/ДТ), регіонами та 1800 АЗС у 280 містах. По суті, пише The Bell, закрито доступ до інформації, за якою можна відстежувати інфляцію палива.
Дані про динаміку споживчих цін на пальне публікуються на сайті Росстату раз на тиждень, у середу. Поки що на сайті є анонс чергової публікації, запланованої на 1 липня. Повідомлення про припинення публікації бюлетеня про споживчі ціни на пальне пресслужба Росстату наразі не коментувала.
На тлі паливної кризи, коли по всій Росії запроваджують обмеження на продаж бензину та дизеля, ціни на пальне різко зросли. За офіційною статистикою, з 16 до 22 червня бензин у Росії подорожчав на 3%, а дизельне паливо – на 2,7%. За даними Bloomberg, це максимальне тижневе зростання за останні 20 років.
Російські авіаудари по Сумщині: кількість постраждалих зросла
Кількість постраждалих через російські авіаудари по Сумській громаді зросла до 12 людей, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«Наразі п’ятеро поранених перебувають у лікарнях. Це жінка та четверо чоловіків, вони – під наглядом медиків. Решта постраждалих отримали необхідну допомогу та лікуються амбулаторно», – написав він у телеграмі.
Російська армія вдарила по об’єкту цивільної інфраструктури в Сумській громаді керованими авіабомбами. Спочатку повідомлялось про семеро постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ заявив про повторне ураження залізничного мосту в окупованому Криму
Генеральний штаб ЗСУ заявив про ураження двох мостів, які РФ, за твердженням штабу, використовує для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів та матеріально-технічних засобів.
За даними штабу, було уражено автомобільний міст у районі Азовського Запорізької області, а також залізничний міст у районі населеному пункті Ічкі у тимчасово окупованому Росією Криму.
Українське командування заявляє про ураження пунктів управління БпЛА противника у районах Веселої Лопані Бєлгородської області (РФ), Комара на Донеччині, Мирного, Лугового та Скельок Запорізької області, а також командно-спостережного пункту військ РФ в районі Старомлинівки Донецької області.
Генштаб ЗСУ також уточнив, що після удару 28 червня по НПЗ «Слов’янський» у Краснодарському краю Росії підтверджено знищення чотирьох резервуарів загальним об’ємом 35 тис. м³, пошкодження ще дев’яти резервуарів загальним об’ємом 30 тис. м³, а також установки переробки нафти.
Раніше, 28 червня, український Генштаб ЗСУ повідомляв про ураження залізничного моста в районі Ічок в окупованому Криму, який, за його даними, армія РФ використовує для перекидання військ та їх забезпечення.
Російська сторона цих повідомлень не коментує. У Міноборони РФ заявили, що в ніч на 30 червня російська ППО нібито збила 419 дронів над 18 регіонами Росії та окупованим Кримом.
В окупованому Росією Криму у ніч проти 30 червня знову було чутно вибухи, пише проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії. Зокрема, телеграм-канал «Кримський вітер» з посиланням на місцевих жителів повідомляв про вибухи у Сімферополі та околицях, а також у Кіровському та Бахчисарайському районах. Під удар, ймовірно, могла потрапити тягова підстанція залізничної станції Поштова. Вранці 30 червня російська «Південна приміська пасажирська компанія» повідомила про зупинення руху електричок на ділянці Бахчисарай – Сімферополь, а на знімку сервісу NASA FIRMS у районі станції Поштова була зафіксована пожежа.
У червні військові та енергетичні об’єкти, а також російські логістичні шляхи в Криму зазнають найбільш масових атак ЗСУ за весь час повномасштабної війни. Щодня з’являються повідомлення про нові уражені цілі, у Криму через дефіцит палива заборонили продаж бензину цивільним, запроваджені графіки відключення електроенергії, а перед Керченським мостом спостерігаються черги. Дитячі оздоровчі заклади та табори до вересня скасували прийом відпочивальників.
Як пояснив мету ударів міністр оборони України Михайло Федоров, «відбувається ізоляція Криму дронами». Це, за його словами, може призвести до «дуже несподіваних наслідків для росіян».
«Ми мали зробити це раніше». Спецпредставниця ЄС про чоловіків, громадянство та тимчасовий захист
Ще один рік тимчасового захисту чи ще один рік невизначеності? Чи не порушує ЄС права людини, обмеживши право на захист для військовозобовʼязаних? Як у Брюсселі ставляться до можливості для українців отримувати громадянство у ЄС і чи не загрожує Україні відтік фахівців?
На ці питання в інтерв'ю проєкту Радіо Свобода «Ти як?» відповіла спеціальна представниця ЄС у справах українців Ілва Йоганнсон.
ЄС видав перший транш на дрони із кредиту на 90 мільярдів євро
Європейська комісія оголосила 30 червня про початок виплати 3,9 мільярда євро «як першого платежу в рамках першого траншу приблизно на 6 мільярдів євро, призначеного для закупівлі дронів, ключового потенціалу, який дозволяє Україні протистояти агресивній війні Росії». Про це йдеться в повідомленні на сайті Єврокомісії.
«Ця виплата відбувається після першого траншу комісії в розмірі 3,2 мільярда євро Україні в рамках цільової програми макрофінансової допомоги, здійсненого 25 червня. Наступні платежі здійснюватимуться найближчими днями, доки перший транш на дрони не буде повністю покритий відповідно до платіжних запитів України», – вказано в повідомленні
«Далі буде ще більше. Ці інвестиції допоможуть Україні захистити своїх громадян, захистити свій суверенітет і зміцнити безпеку Європи. Європа твердо стоїть на боці України стільки, скільки потрібно для досягнення справедливого та тривалого миру», – наголосила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
25 червня Євросоюз перерахував Україні перший транш макрофінансової допомоги обсягом понад 3 мільярди євро в межах 90-мільярдного кредиту Ukraine Support Loan.
Україна підписала й ратифікувала угоду про отримання Ukraine Support Loan наприкінці травня. Це кредитний інструмент Європейського Союзу обсягом до 90 мільярдів євро, розрахований на 2026-2027 роки. 60 мільярдів із цієї суми, як передбачається, будуть спрямовані на оборонні потреби України.
Депозитарій Euroclear позивається до Банку Росії в бельгійському суді
Депозитарій Euroclear позивається до Банку Росії в Брюссельському комерційному суді. Як повідомляє The Brussels Times, попереднє слухання відбулося минулого четверга, 25 червня.
У травні Арбітражний суд Москви задовольнив позов російського Центробанку до Euroclear про стягнення 200 мільярдів євро збитків. Позов був поданий у грудні 2025 року. Тоді в Банку Росії заявили, що це рішення ухвалене у зв'язку з «незаконними діями Euroclear» та розглядом Єврокомісією механізмів використання заморожених активів російського регулятора.
Euroclear стверджує, що російський суд не був уповноважений ухвалювати рішення в цій справі. Юрист організації назвав судовий процес, який відбувся в закритому режимі, «несправедливим» та «фіктивним судом». У депозитарії стверджують, що лише бельгійський суд має право розглядати цю справу.
Після початку війни Росії проти України в західних країнах були заморожені російські активи приблизно на 260 мільярдів євро, з них близько 193 мільярдів перебувають у Бельгії на рахунках Euroclear.
У Білорусі затримали громадянина України, який їхав автобусом із Латвії до Польщі
У Білорусі затримали громадянина України Богдана Геріша та утримують його під вартою другий місяць, повідомляє правозахисний центр «Вясна» з посиланням на його родичів.
За їхніми словами, 29-річний Геріш працює та живе в Римі. Він їхав рейсовим автобусом із Латвії до Польщі через територію Білорусі. Під час проходження прикордонного контролю 6 травня силовики затримали його, вилучили телефон та документи, в тому числі чинну італійську посвідку на проживання. 8 травня він зателефонував із ізолятора та повідомив, що його заарештували на 15 діб – до 22 травня.
Після цього він не виходив на зв'язок. Родичам вдалося дізнатися, що його помістили до Жовтневого ізолятора тимчасового тримання в місті Гродно, а адвокат не може отримати дозвіл на відвідування свого підзахисного.
Правозахисники зазначають, що після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в Білорусі стали частіше затримувати громадян України з політичних мотивів. Деякі з них місяцями утримуються під вартою без висунення звинувачень. Наприклад, громадянка України Наталія Баташева перебуває в ізоляторі в Білорусі вже рік, і їй досі не оголосили про причини тримання.
За даними «Вясни», громадян України при перетині кордону посилено перевіряють: силовики допитують їх, перевіряють вміст телефонів та розпитують про війну та мету візиту до Білорусі.
У Румунії виявили уламки безпілотника з бойовою частиною
У Румунії на території села Ракелу в повіті Тулча виявили уламки, ймовірно російського, безпілотника з бойовою частиною.
Як повідомляє Міністерство оборони Румунії, уламки дрона знайшов місцевий житель.
Експерти, які прибули на місце події, підтвердили наявність бойової частини.
«Бойова частина була знищена шляхом контрольованого підриву на місці вранці 30 червня у спеціально підготовленій локації групою фахівців Міністерства національної оборони в повному дотриманні всіх процедур, передбачених для таких ситуацій, та з повним забезпеченням безпеки як для населення, так і для персоналу, залученого до операції», – йдеться у повідомленні.
Попередні дані фахівців, як пише Міноборони, свідчать про те, що фрагменти походять від безпілотника, який використовувався під час атак РФ на українську портову інфраструктуру у квітні 2026 року.
За даними румунського Міноборони, від початку повномасштабної агресії Росії проти України було зафіксовано понад 100 атак на об'єкти на українській території поблизу кордону з Румунією, було зареєстровано 29 випадків несанкціонованого входження російських дронів у повітряний простір Румунії, а безпілотники або їхні уламки були виявлені на території країни приблизно у 50 випадках.
Лише у 2026 році зареєстровано 15 випадків несанкціонованого входження безпілотників у повітряний простір Румунії, а безпілотники або їхні уламки були виявлені на території країни у 14 випадках додають у відомстві.
Удосвіта 29 травня Міністерство оборони Румунії повідомило, що російський безпілотник вночі залетів у румунський повітряний простір і врізався в багатоповерховий будинок у Галаці поблизу кордону з Україною, внаслідок чого спалахнула пожежа на даху будівлі. Місцева влада повідомила про щонайменше двох поранених.
Румунська влада зазначила, що безпілотник, який у ніч на 29 травня влучив у житловий будинок у Галаці, був російським дроном типу «Герань-2».
Нікушор Дан наголосив, що той факт, що такий пристрій влучив у багатоквартирний будинок у Румунії, спричинивши поранення та матеріальну шкоду, має особливу серйозність, і виключно Росія несе відповідальність за це.
Президент РФ Володимир Путін заявляв російським медіа, що дрон нібито міг бути українським. Як передає державне агентство ТАСС із його слів, Москва нібито готова здійснити «об’єктивне розслідування», якщо їй передадуть уламки дрона.
СБУ затримала в Києві колишнього російського «міністра енергетики» окупованого Криму
Служба безпеки затримала в Києві колишнього члена окупаційного уряду Криму – про це відомство та Офіс генерального прокурора повідомили 30 червня.
Йдеться про колишнього голову Республіканського комітету Автономної республіки Криму з палива, енергетики та інноваційної політики, який «після тимчасового захоплення півострова у 2014 році пішов на співпрацю з ворогом».
За твердженням СБУ, одразу після окупації Криму він оформив російське громадянство і запропонував окупаційній владі свою допомогу:
«Далі місцевий гауляйтер Аксенов призначив його так званим «міністром палива та енергетики Республіки Крим». На цій «посаді» фігурант допомагав окупаційній адміністрації рф встановлювати контроль над стратегічно важливою енергетичною інфраструктурою півострова».
У Кремлі визнали, що Росія веде переговори щодо імпорту палива з інших країн
Росія веде контакти з іншими країнами щодо можливого імпорту нафтопродуктів, заявив прессекретар президента Дмитро Пєсков.
За його словами, Москва готова закуповувати паливо за кордоном, якщо сторони домовляться про прийнятні ціни.
З якими саме країнами ведуться переговори, Пєсков не уточнив.
«Контакти здійснюються. Якщо буде досягнуто домовленостей за прийнятними цінами, то це відбуватиметься. Це буде ще один крок на шляху стабілізації ринку і націлений на те, щоб ось збити цей ажіотажний попит», – сказав він.
Читайте також: Путін визнав: «черги на заправках є»
24 червня агентство Reuters повідомило, що Росія звернулася до Казахстану з проханням про постачання близько 50 тисяч тонн бензину АІ-92. Тоді Астана офіційно заперечувала факт переговорів – міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов заявляв, що офіційного запиту від Москви не надходило.