«Не забудемо жодного злочину» – Зеленський у роковини теракту в Оленівці
Президент України Володимир Зеленський виступив зі зверненням у четверту річницю масової загибелі українських військовополонених унаслідок вибуху в колонії, захопленій Росією в окупованій Оленівці на Донеччині.
«У ніч із 28 на 29 липня росіяни вбили наших людей в Оленівці – жорстоко, підло, абсолютно цинічно. Загинули більш як 50 українських військовополонених, понад 100 були поранені. І це один із тих злочинів війни, який демонструє, якою є Росія насправді. Це держава, яка зневажає життя на 100 відсотків, абсолютне зло, яке не може втриматися, щоб не вбивати», – написав Зеленський, вказавши, що «маємо повернути з російського полону всіх наших людей – військових і цивільних».
Президент нагадав, що за час повномасштабної війни вдалося повернути 9613 людей із російського полону.
«Не забудемо жодного злочину проти наших людей. Вічна пам’ять усім, хто загинув через російське зло. Вічна вдячність кожному, хто допомагає звільняти наших людей і захищати життя», – додав Володимир Зеленський.
28 липня в Україні – День пам’яті загиблих у полоні захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, яких стратили, закатували або які загинули в полоні.
Цю дату приурочили до трагічних подій у Оленівці, де в ніч з 28 на 29 липня 2022 року внаслідок теракту загинули 55 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Білий дім прокоментував зустрічі Трампа з Зеленським та Нетаньягу
Зустрічі президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу «позитивними та продуктивними», заявила речниця Білого дому Каролайн Левітт.
«Президент Трамп завершив свої зустрічі в Овальному кабінеті з президентом Зеленським і прем’єр-міністром Нетаньягу. Обидві зустрічі були позитивними та продуктивними!», – написала вона в соцмережі Х, не розкривши деталей.
До США президент Володимир Зеленський прибув вранці (за київським часом) 28 липня. У Білому домі у нього відбулася зустріч з Трампом, яка тривала близько години і проходила без участі ЗМІ.
Володимир Зеленський заявив про «хорошу зустріч» з Трампом. За його словами, обговорили з президентом США ліцензії на виробництво перехоплювачів для «Петріотів» та «деякі інші ідеї», які можуть допомогти, а також важливість активізувати дипломатичний процес.
Після цього Трамп зустрівся з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. Він деталей цих переговорів не повідомляв.
У Києві зростають очікування щодо візиту спецпосланців Трампа після переговорів у Білому домі – журналіст
Після переговорів президента США Дональда Трампа і президента України Володимира Зеленського в Києві знову зростають очікування щодо візиту спецпосланців Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, повідомляє кореспондент Радіо Свобода Алекс Рауфоглу.
«Цього довгоочікуваного візиту українці чекають ще з квітня, хоча жоден із них поки що не приїжджав», – написав Рауфоглу в соцмережі Х.
Перед цим він звернув увагу на відсутність Віткофф і Кушнера на сьогоднішній зустрічі в Білому домі – «вони розмовляли із Зеленським по телефону лише минулого тижня, але на зустрічі їх не було».
Президент Володимир Зеленський 28 липня прибув до Сполучених Штатів. У Білому домі відбулася зустріч Зеленського і Трампа. Вона тривала близько години і проходила без участі ЗМІ.
Володимир Зеленський заявив про «хорошу зустріч» з Трампом. За його словами, обговорили з президентом США ліцензії на виробництво перехоплювачів для «Петріотів» та «деякі інші ідеї», які можуть допомогти, а також важливість активізувати дипломатичний процес.
Раніше в Офісі президента повідомили, що о 19:30 (за київським часом) Зеленський візьме участь у Національній церемонії прощання з сенатором Ліндсі Гремом. Пізніше в украхнського президента запланована зустріч із сенаторами-співавторами законопроєкту Ліндсі Грема та іншими конгресменами.
Президент Фінляндії «відзначив наші успіхи в далекобійних санкціях» – Зеленський після зустрічі зі Стуббом
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що на зустрічі з фінським колегою Александром Стуббом у Вашингтоні 28 лютого сторони «обмінялися деталями наших зустрічей в Америці та обговорили перспективи, які зараз є в дипломатії».
«Очевидно, що Росія зазнає великих втрат на полі бою, складнішою стає і ситуація в російській економіці – Алекс відзначив наші успіхи в далекобійних санкціях. Паралельно робимо все, щоб було більше захисту для українців та українок від російських ударів. Я вдячний за детальне розуміння наших потреб. Ракети для «Петріотів» буквально потрібні кожного дня», – повідомив український лідер.
Зустріч із президентом Фінляндії була для Зеленського другою цього дня у Вашингтоні – слідом за переговорами з президентом США Дональдом Трампом. Після її завершення глава української держави заявив про «хорошу зустріч» в Овальному кабінеті.
За його словами, обговорили з президентом США ліцензії на виробництво перехоплювачів для «Петріотів» та «деякі інші ідеї», які можуть допомогти.
Президент Володимир Зеленський 28 липня прибув до Сполучених Штатів. Повідомляється, що зустріч Зленського і Трампа тривала близько години. Вона проходила без участі ЗМІ.
Раніше в Офісі президента повідомили, що о 19:30 (за київським часом) Зеленський візьме участь у Національній церемонії прощання з сенатором Ліндсі Гремом. Пізніше в українського президента запланована зустріч із сенаторами-співавторами законопроєкту Ліндсі Грема та іншими конгресменами.
Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» та «Циркон», що летять балістичною та квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
На тлі цього дефіциту українська влада закликала партнерів розширити виробництво засобів перехоплення балістичних ракет.
Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО 8 липня заявив, що США можуть надати Україні ліцензію на виробництво ракет до систем ППО Patriot.
Минулого тижня Зеленський заявив, що Україна вперше наближається до можливості виробництва ракет для Patriot і може стати третьою державою в історії, яка матиме цю домовленість.
ОВА: російський БпЛА вдарив по багатоповерхівці в Харкові, постраждали вісім людей
У Харкові через російську атаку по багатоповерхівці постраждали вісім людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його даними, у цих людей медики діагностували гостру реакцію на стрес.
Він повідомив, що внаслідок «прильоту» російського БпЛА в п’ятиховерховий будинок в Новобаварському районі спалахнула покрівля на площі 200 м2. Було пошкоджено скління вікон в прилеглих багатоквартирних будинках та цивільний автомобіль.
Співробітники ДСНС вже локалізували пожежу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Cили РФ масовано атакували Миколаїв. ДСНС повідомляє про постраждалу
У Миколаєві внаслідок російських обстрілів житлового сектору постраждала жінка, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, на одній із локацій пошкоджений приватний житловий будинок, на іншій – через повторний удар БпЛА по подвір’ю багатоповерхівки виникла пожежа контейнера для води, кіоску та сухої трави на відкритій території.
Рятувальники оперативно ліквідували пожежі.
Мер Олександр Сєнкевич повідомив, що вдень російські війська масовано атакували Миколаїв. Він повідомляв про пошкодження в приватному секторі та в багатоквартирних будинках.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ОВА: російський БпЛА вдарив по багатоповерхівці в Харкові, постраждали вісім людей
У Харкові через російську атаку по багатоповерхівці постраждали вісім людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його даними, у цих людей медики діагностували гостру реакцію на стрес.
Він повідомив, що внаслідок «прильоту» російського БпЛА в п’ятиховерховий будинок в Новобаварському районі спалахнула покрівля на площі 200 м2. Було пошкоджено скління вікон в прилеглих багатоквартирних будинках та цивільний автомобіль.
Співробітники ДСНС вже локалізували пожежу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Cили РФ масовано атакували Миколаїв. ДСНС повідомляє про постраждалу
У Миколаєві внаслідок російських обстрілів житлового сектору постраждала жінка, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, на одній із локацій пошкоджений приватний житловий будинок, на іншій – через повторний удар БпЛА по подвір’ю багатоповерхівки виникла пожежа контейнера для води, кіоску та сухої трави на відкритій території.
Рятувальники оперативно ліквідували пожежі.
Мер Олександр Сєнкевич повідомив, що вдень російські війська масовано атакували Миколаїв. Він повідомляв про пошкодження в приватному секторі та в багатоквартирних будинках.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Російські військові поблизу Одеси втретє атакували цивільне судно під прапором Ліберії – АМПУ
Російські військові 28 липня втретє поспіль атакували цивільне судно під прапором Ліберії, яке перебувало на якірній стоянці на підходах до Одеського порту, повідомляє Асоціація морських портів України.
«На момент удару судно було без вантажу та без екіпажу. Внаслідок атаки зафіксовано задимлення в районі ходової рубки. Послідовні удари по одному й тому ж цивільному судну вкотре демонструють характер російських атак: під прицілом перебувають не лише портова інфраструктура чи вантажі, а безпосередньо цивільний торговельний флот», – ідеться в повідомленні АМПУ.
Це черговий у серії російських дронових і ракетних ударів по цивільних суднах, які прямують до українських чорноморських портів. Найбільш смертоносною за останній час була атака, здійснена 19 липня по судну Golden Leo, яке ходило під прапором Гвінеї-Бісау. 10 людей, серед яких українських лоцман, загинули, ще вісім членів екіпажу евакуювали.
За даними Адміністрації судноплавства, через удар РФ «значних пошкоджень» зазнали конструкції корпусу та надбудови судна, через це воно втратило морехідність і затонуло. Судно затонуло 26 липня.
Росія регулярно атакувала Одесу, але нещодавно посилила удари по її портах, зернових та олійних терміналах, а також по комерційних суднах в українських портах. За даними одеської прокуратури, із 20 червня до 20 липня армія Росії атакувала 28 цивільних торговельних суден у портах «Великої Одеси». Загалом загинула 21 людина, 34 дістали поранення.
Ескалація в регіоні, який має вирішальне значення для світового експорту зерна, призводить до зростання міжнародних цін на пшеницю, пише AFP з посиланням на Lloyd's List Intelligence, компанія з морських даних.
Україна є основним експортером кукурудзи, пшениці, ріпаку, насіння соняшнику та рослинної олії, 90 відсотків її експорту сировинних товарів проходить через чорноморські порти в Одесі та навколо неї.
Зеленський: на зустрічі з Трампом обговорили виробництво ракет для Patriot та «деякі інші ідеї»
Президент України Володимир Зеленський заявив про «хорошу зустріч» із президентом США Дональдом Трампом в Овальному кабінеті.
За його словами, обговорили з президентом США ліцензії на виробництво перехоплювачів для «Петріотів» та «деякі інші ідеї», які можуть допомогти.
«Також говорили про дипломатію – важливо активізувати дипломатичний процес. Наші команди узгодять деталі їх подальшої комунікації. Вдячний Сполученим Штатам за міцну підтримку», – написав він у телеграмі.
Судячи з оприлюднених фото, до складу української делегації на переговорах увійшли очільник Офісу президента Кирило Буданов, його заступники Сергій Кислиця та Павло Паліса, секретар РНБО Рустем Умєров, очільник МЗС Андрій Сибіга, Очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, а також посол України в США Стефанішина.
З американського боку на зустрічі були присутні держсекретар Марко Рубіо, міністр фінансів США Скотт Бессент, міністр оборони США Піт Геґсет, а також голова адміністрації Білого дому Сьюзан Вайлз.
Трамп наразі цю зустріч не коментував.
Президент Володимир Зеленський 28 липня прибув до Сполучених Штатів. Повідомляється, що зустріч Зленського і Трампа тривала близько години. Вона проходила без участі ЗМІ.
Раніше в Офісі президента повідомили, що о 19:30 (за київським часом) Зеленський візьме участь у Національній церемонії прощання з сенатором Ліндсі Гремом. Пізніше в украхнського президента запланована зустріч із сенаторами-співавторами законопроєкту Ліндсі Грема та іншими конгресменами.
Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» та «Циркон», що летять балістичною та квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
На тлі цього дефіциту українська влада закликала партнерів розширити виробництво засобів перехоплення балістичних ракет.
Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО 8 липня заявив, що США можуть надати Україні ліцензію на виробництво ракет до систем ППО Patriot.
Минулого тижня Зеленський заявив, що Україна вперше наближається до можливості виробництва ракет для Patriot і може стати третьою державою в історії, яка матиме цю домовленість.
У США сенатори оновили законопроєкт Грема – додали Іран та зберегли санкції проти РФ
Американські сенатори оновили двопартійний законопроєкт про санкції проти Росії, включивши до нього заходи проти Ірану і перейменувавши документ на «Акт про санкції проти Росії та Ірану Ліндсі Грема 2026 року», повідомляє кореспондент Радіо Свобода Алекс Рауфоглу після ознайомлення з оновленим текстом.
«Ці поправки залишають основну структуру санкцій проти Росії в законопроєкті, включно зі вторинними тарифами та фінансовими обмеженнями, здебільшого незмінними. Поправки не вносять значних змін до архітектури санкцій, пов’язаних із Росією, що свідчить про прагнення законодавців розширити сферу дії законодавства, водночас зберігаючи двопартійну основу, розроблену для посилення економічного тиску на Кремль через його війну в Україні», – написав Рауфоглу в мережі Х.
Раніше стало відомо, що Сенат Конгресу США вже наступного тижня може розглянути законопроєкт про санкції проти Росії, серед авторів якого був нещодавно померлий сенатор Ліндсі Грем, пише видання Axios із посиланням на джерела. За його даними, демократи дали зрозуміти республіканцям, які мають більшість у Сенаті і від рішення яких залежить порядок денний, що готові вже наступного тижня підтримати останню версію законопроєкту, до якої відповідно до побажання президента Дональда Трампа було додано санкції проти Ірану.
Законопроєкт останнім часом був переглянутий двічі – спочатку, ще до смерті Грема 11 липня, сенатори за погодженням із Білим домом дещо пом’якшили його положення, зокрема про вторинне мито для країн, які купують у Росії нафту і газ. Потім, вже після смерті Грема, Трамп, посилаючись на бажання покійного сенатора, попросив додати до документа і санкції проти Ірану. До тексту додали частину запроваджених раніше адміністрацією санкцій, термін дії яких спливав цього року.
Сполучені Штати після приходу адміністрації Трампа до влади уникали запровадження масштабних санкцій проти Росії, намагаючись відігравати роль посередника для завершення війни. Законопроєкту про санкції тривалий час не давали ходи у Конгресі. Зараз Трамп дає зрозуміти, що готовий його схвалити із внесеними виправленнями.
У ЄС викликали представника Росії через дрон у небі над Румунією
Європейська служба зовнішніх зв’язків викликала представника російської дипломатичної місії у Брюсселі. Приводом для цього керівництво ЄС назвало порушення минулого тижня російським безпілотником повітряного простору Румунії.
«Ми висловили рішуче засудження через навмисне порушення повітряного простору Румунії», – заявили у вівторок у пресслужбі голови дипломатії ЄС Каї Каллас.
У пресслужбі подію назвали «безрозсудним кроком», який є «найсерйознішою ескалацією з боку Росії і загрожує безпеці громадян ЄС, регіональної стабільності та іншим країнам».
Кая Каллас запропонувала державам, що входять до ЄС, схвалити введення додаткових санкцій у зв’язку з вторгненнями безпілотників, а також через російський удар, внаслідок якого минулого тижня постраждала будівля почесного консульства Латвії на сході України – у Слов’янську.
Румунія має з Україною, яка п’ятий рік протистоїть повномасштабному військовому вторгненню Росії, спільну ділянку кордону завдовжки близько 600 кілометрів.
У понеділок, 27 липня, Румунія оголосила про видворення із країни співробітника російського посольства в Бухаресті, а румунського посла відкликали з Москви для консультацій. Офіційний представник російського МЗС Марія Захарова заявила, що Москва дасть відповідь на висилку співробітника посольства Росії з Румунії.
У повідомленні МЗС Румунії зазначалося, що російському послу, якого викликали до румунського зовнішньополітичного відомства, були представлені фрагменти одного безпілотника, збитого над румунською територією.
Румунська влада повідомляла про проникнення дронів у повітряний простір країни три ночі поспіль – з 24 по 26 липня. Усі три безпілотники були збиті румунськими винищувачами F-16 – вперше з початку російського вторгнення в Україну. Руйнувань та постраждалих не було. Місцева прокуратура підтвердила, що один із безпілотників був російським дроном типу «Шахед»; влада переконана, що два інші дрони теж були російськими.
Президент Росії Володимир Путін у вівторок на прохання прокоментувати ситуацію відповів, що встановити всі обставини події з безпілотником на території Румунії можна після ретельного та всебічного розслідування.
Глава російського МЗС Сергій Лавров раніше наголошував, що Москва ніколи не спрямовує безпілотники та ракети на країни Європи та НАТО, а Міноборони РФ неодноразово заявляло, що удари завдаються виключно по об'єктах ЗСУ в Україні
Україна вдарила по російсько-іранській логістиці: які наслідки це матиме для двох воєн?
Безпілотники іранської розробки завдали величезної шкоди українським силам, які протистоять російським військам. Москва перейняла технології Тегерана, розгорнула масштабне виробництво й почала застосовувати ці дрони сотнями у повномасштабній війні проти України.
З погляду Києва, це робить Іран опосередкованим учасником війни. А це означає, що іранські вантажні судна, які прямують до Росії, є цілком законними військовими цілями.
Саме це, за даними України, сталося минулими вихідними у Каспійському морі, і Тегеран від цього не в захваті.
Повномасштабне російське вторгнення, яке триває вже 53 місяці, змінило політику Європи. Війна США та Ізраїлю проти Ірану так само змінила політичний і безпековий ландшафт Близького Сходу.
Що ж означають українські удари по суднах, які перевозять іранські вантажі, або по російських кораблях у Каспійському морі для двох воєн?
У Білому домі закінчилася зустріч Зеленського і Трампа
У Білому домі закінчилася зустріч президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа, повідомляють медіа.
Зеленський перебував всередині Білого дому близько години.
Президент Володимир Зеленський 28 липня прибув до Сполучених Штатів. Він повідомив, що планує зустріч із Трампом, його командою і «тими, хто може підтримати наш захист».
Напередодні президент України відвідав Велику Британію, де вперше зустрівся з новопризначеним прем’єр-міністром Енді Бернемом. Повідомлялося, що після візиту до Лондона він вирушить до Вашингтона 28 липня для переговорів з президентом США Дональдом Трампом.
Блогерка Лумер спілкувалася з очільником Міноборони Хмарою – це його перше інтерв’ю
Американська блогерка Лора Лумер, яка відвідувала Україну, записала інтерв’ю з тимчасово виконуючим обов’язки міністра оборони України Євгенієм Хмарою – це його перше інтерв’ю на новій посаді.
«Я щойно провела ексклюзивне інтерв'ю з новопризначеним міністром оборони України Євгенієм Хмарою. Ми поговорили про поточний стан війни з Росією, про те, як він бачить довгострокові військові відносини України зі Сполученими Штатами, і як Україна може допомогти Сполученим Штатам стати світовим лідером у виробництві безпілотників та сучасних бойових діях, щоб обиві країни могли перемогти своїх спільних ворогів та стримати російську агресію», – написав він у соцмережі Х.
16 липня президент України Володимир Зеленський доручив Євгенію Хмарі виконувати обовʼязки міністра оборони. Президент також заявив, що пропонуватиме депутатам, які мають зібратися у сесійній залі Ради майже через місяць, призначити Хмару міністром оборони.
Bloomberg: влада Росії через удари України пропонує встановити на судна зброю – коштом власників
Російські чиновники обговорюють можливість установити на суховантажі, що перевозять зерно через Азовське море, кулемети та мобільні ракетні установки для захисту від атак українських безпілотників, розповіли джерела Bloomberg.
Військові та профільні відомства ведуть переговори із зернотрейдерами та судновласниками щодо заходів захисту вантажів. Москва рекомендує тимчасово обладнати суховантажі різними засобами захисту.
Згідно з документами, які опинилися у розпорядженні агентства, розглядається план, за яким судна на першій ділянці маршруту супроводжуватимуть військові, озброєні автоматами. Такі військові заходитимуть на суховантажі в портах Азовського моря та встановлюватимуть озброєння на спеціально підготовлені майданчики. Після проходу Керченської протоки вони залишатимуть судна разом із зброєю.
Раніше озброєну охорону бачили на танкерах так званого тіньового флоту – суднах, за допомогою яких перевозять російську нафту в обхід західних санкцій. Україна їх також атакувала.
Обговорюється також план руху суховантажів між Азовським та Чорним морями під конвоєм із військових катерів. При цьому витрати на обладнання суден та військовий ескорт пропонується покласти на трейдерів та судновласників. Частина перевізників та учасників ринку має сумнів у ефективності цих заходів, у тому числі через їхню високу вартість.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков зазначав, що за міжнародним морським правом торгові судна не можуть бути оснащені зброєю. За його словами, російський військовий флот може вдаватися до заходів щодо захисту таких суден. Пєсков також послався на заяву лідера РФ Володимира Путіна, який закликав боротися зі спробами «впливу» на комерційний флот як із піратством.
Через Азовське море відбувається до чверті російського експорту зерна. В останні два тижні на тлі ударів України по портах і суднах торгівля практично зупинилася. Якщо ситуація не зміниться, то, за оцінками експертів, Росія може щомісяця втрачати від півмільйона до півтора мільйона тонн експорту зерна.
Аналогічні удари українські військові завдають по російських портах у Чорному морі. Вони продовжують працювати, але потік вантажів через них скоротився.
У відповідь на українські атаки Росія завдає ударів по чорноморських портах України. З огляду на ці обопільні удари ціни на пшеницю зросли до дворічного максимуму.
У Держслужбі водного транспорту розповіли, як інцидент з судном Golden Leo вплинув на роботу Одеського порту
Голова Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Сергій Гурський розповів, як інцидент з судном Golden Leo вплинув на роботу Одеського морського порту.
«Ми ж розуміємо, що кожен інцидент має свій вплив, але порт (Одеський) працює, рух суден продовжується. Держгідрографія зі свого боку, випустила повідомлення для мореплавців і зробила відповідні корективи в картах», – сказав він в коментарі Радіо Свобода.
За його словами, безпека судноплавства залишається безумовним пріоритетом, після цього інциденту вже проводиться спільна робота Адміністрації судноплавства, Міністерства з відновлення інфраструктури та транспорту України, Військово-морських сил ЗСУ, АМПУ та інших компетентних органів щодо аналізу обставин події та додаткового посилення безпекових заходів.
Але, як зауважує Сергій Гурський, в умовах повномасштабної війни повністю усунути ризики для цивільного судноплавства неможливо.
«Саме тому всі учасники морських перевезень повинні неухильно виконувати всі вимоги компетентних органів і оперативно реагувати на їхні рекомендації та дотримуватися встановлених процедур безпеки... Лише тісна взаємодія цивільних і військових структур дозволить максимально знизити наявні ризики та забезпечити безперервну роботу українського морського коридору», – додав він.
19 липня судно Golden Leo, яке ходило під прапором Гвінеї-Бісау й перевозило кукурудзу, зазнало атаки під час виходу морським коридором із порту Чорноморськ. 10 людей, серед яких українських лоцман, загинули, ще вісім членів екіпажу евакуювали.
За даними Адміністрації судноплавства, через удар РФ «значних пошкоджень» зазнали конструкції корпусу та надбудови судна, через це воно втратило морехідність і затонуло. Судно затонуло 26 липня.
Росія регулярно атакувала Одесу, але нещодавно посилила удари по її портах, зернових та олійних терміналах, а також по комерційних суднах в українських портах. За даними одеської прокуратури, із 20 червня до 20 липня армія Росії атакувала 28 цивільних торговельних суден у портах «Великої Одеси». Загалом загинула 21 людина, 34 дістали поранення.
Ескалація в регіоні, який має вирішальне значення для світового експорту зерна, призводить до зростання міжнародних цін на пшеницю, пише AFP з посиланням на Lloyd's List Intelligence, компанія з морських даних.
Україна є основним експортером кукурудзи, пшениці, ріпаку, насіння соняшнику та рослинної олії, 90 відсотків її експорту сировинних товарів проходить через чорноморські порти в Одесі та навколо неї.
Понад 7 тисяч дітей із окупованих територій подали заяви до українських вишів – Міносвіти
Під час вступної кампанії 2026 року до українських вишів подали заяви понад сім тисяч вступників із тимчасово окупованих територій. Такі дані станом на ранок 28 липня оприлюднила заступниця генерального директора директорату вищої освіти Міністерства освіти і науки України Алла Рибалко.
«Станом на 9:00 сьогодні подано 26 744 заяви від 7156 вступників. Я не можу вам сказати (остаточні цифри щодо кількості вступників – ред.), бо триває ще вступна кампанія, але динаміка дуже-дуже позитивна», – сказала Алла Рибалко на пресконференції в Києві.
Директорка департаменту тимчасово окупованих територій та гуманітарних питань Міністерства розвитку громад та територій Єлизавета Степанець зазначила, що відомство спільно з Міністерством освіти і науки та ініціативою президента України Bring Kids Back UA проводить інформаційну кампанію для молоді з тимчасово окупованих територій.
«Основна мета цієї кампанії – побудувати зрозумілий маршрут повернення: від ухвалення рішення про виїзд до вступу в український заклад освіти», – зазначила вона.
За словами Степанець, до кампанії долучилися всі регіони України. На офіційних сайтах органів влади, в соціальних мережах та сайтах закладів освіти сукупно опублікували близько 11,5 тисячі інформаційних матеріалів.
«Коли ця дитина приїде до нас, ми спочатку будемо вивчати, які документи в неї є на руках взагалі, яку освіту вона отримувала. Далі прикріплятимемо її до уповноваженого закладу середньої освіти. Ця дитина буде проходити державну підсумкову атестацію в певному вигляді й складати співбесіду замість національного мультипредметного тесту», – зазначила проректорка з наукової роботи та міжнародного співробітництва Державного університету «Київський авіаційний інститут» Радміла Сегол.
Раніше уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що у 2025 році за квотою-2 до закладів вищої освіти вступили 9418 абітурієнтів із тимчасово окупованих територій, у 2024-му – 11 325.
Згідно з інформацією Міністерства освіти і науки України, якщо вступник виїхав із тимчасово окупованої території до 1 жовтня 2025 року, він вступає за результатами НМТ та бере участь у конкурсі в межах квоти-2. Якщо ж абітурієнт продовжує перебувати на тимчасово окупованій території або виїхав після 1 жовтня 2025 року, він може пройти співбесіду з предметів національного мультипредметного тесту в обраному закладі вищої освіти.
Для молоді з окупованих територій діє спрощена процедура вступу: абітурієнти можуть скористатися квотою-2, а в окремих випадках – вступити без складання національного мультипредметного тесту та повного пакету українських документів. Квота-2 – це окремі бюджетні місця для вступників на бакалаврат із тимчасово окупованих територій або територій активних бойових дій, незалежно від того, чи вони досі перебувають там, чи вже виїхали.
У Міністерстві розвитку громад та територій зазначають, що для вступу молоді з окупованих територій достатньо мати свідоцтво про народження. Вступники, які не мають повного пакета українських документів, можуть отримати супровід під час вступної кампанії.
До завершення вступної кампанії до закладів вищої освіти-2026 залишаються кілька днів – заявки прийматимуть до 18:00 1 серпня.
Роковини загибелі військових в Оленівці: МЗС закликає світ до рішучих дій задля відновлення справедливості
Україна закликає Міжнародний кримінальний суд, інші міжнародні судові інституції та компетентні національні органи продовжувати розслідування злочинів, пов’язаних з масовим убивством українських військовополонених в Оленівці, та забезпечити притягнення до відповідальності як безпосередніх виконавців, так і тих, хто віддав накази. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ.
«Українські військовослужбовці, які мали перебувати під захистом міжнародного гуманітарного права після виходу з території заводу «Азовсталь», були позбавлені найголовнішого права – права на життя. Оленівка була свідомим, цілеспрямованим та варварським злочином російської федерації у порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема положень Женевської конвенції. Масове вбивство полонених, катування, жорстоке поводження та нелюдські умови утримання є тяжкими порушеннями міжнародного гуманітарного права та воєнними злочинами, за які винні мають понести невідворотне покарання», – йдеться у заяві.
Україна наголошує, що злочин в Оленівці не був поодиноким випадком, а є складовою системної політики РФ: катувань, нелюдського поводження, позасудових страт, фізичного і психологічного насильства щодо українських військовополонених та незаконно утримуваних цивільних осіб.
Також, як зазначають у МЗС, Україна заохочує усі миролюбні держави приєднатися до Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
«Світ має памʼятати про українських героїв, які загинули в Оленівці. Пам’ять про них зобов’язує Україну та міжнародну спільноту до рішучих дій задля відновлення справедливості, захисту міжнародного права та недопущення повторення подібних злочинів», – додають у міністерстві.
28 липня в Україні – День пам’яті загиблих у полоні захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, яких стратили, закатували або які загинули в полоні.
Цю дату приурочили до трагічних подій у Оленівці, де в ніч з 28 на 29 липня 2022 року внаслідок теракту загинули 55 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Туск після побиття українців у Вроцлаві закликав Навроцького «перестати мовчати»
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після побиття пари українців у Вроцлаві закликав польського президента Кароля Навроцького відреагувати на такі інциденти.
«Я звертаюся безпосередньо до пана президента, щоб він перестав мовчати з цього питання», – заявив Туск 28 липня.
Він закликав оголосити «війну насильству, ненависті й безкарності».
«Ми повинні вести рішучу боротьбу з цим насильством, бо бандити, хулігани, ця патологія насильства набула відваги і зухвалості, отримавши також політичний захист. Не випадково людина, яка побила українку, хвалилася тим, що є захисником кордону», – додав прем’єр-міністр.
Туск наголосив, що «політики – від президента до правих лідерів – також несуть відповідальність за це зростання насильства і падіння авторитету Польщі».
Він також закликав громадян Польщі реагувати і негайно повідомляти про такі акти насильства і висловив сподівання, що правоохоронці зроблять усе можливе, щоб винуватців подібних інцидентів швидко затримували і притягували до відповідальності.
Речник президента Польщі Рафал Лешкевич, реагуючи на заяви Туска, сказав, що той «намагається маніпулювати громадською думкою, перекладаючи провину на президента чи опозицію». За словами Лешкевича, якого цитують польські ЗМІ, «акти агресії, що виникають, є проявом безпорадності уряду і неефективності міністра (внутрішніх справ – ред.)».
Він також наголосив, що «будь-яке насильство має бути засуджене з найвищою рішучістю, а винних у жорстоких побиттях чи словесній агресії слід суворо і справедливо покарати».
Раніше видання Polsatnews повідомило з посиланням на матір однієї з постраждалих, що на пару громадян України напали у Вроцлаві 26 липня. За словами жінки, її дочці знадобилися шви, в неї та її супутника підозрюють струс мозку.
Дільнична інспекторка поліції Вроцлава Александра Фреус підтвердила журналістам, що напад має ознаки такого, що відбувся на етнічному ґрунті. Правоохоронці отримали заяву від постраждалих.
Генеральне консульство України у Вроцлаві 27 липня закликало польську поліцію оперативно відреагувати на ймовірний черговий випадок нападу на громадян України.
Того ж дня міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кєрвінський повідомив про затримання двох чоловіків, підозрюваних у побитті українців у Вроцлаві. Ще одного нападника шукають.
За його словами, затримані мали судимості – одного з них затримали співробітники антитерористичного відділу поліції під час спроби виїхати з Вроцлава.
В.о. міністра закордонних справ України Андрій Сибіга подякував польській владі, правоохоронним органам і меру Вроцлава Яцеку Сутрику за «оперативну, принципову й своєчасну реакцію».
«Очікуємо на повне, об’єктивне та неупереджене розслідування, встановлення всіх обставин і мотивів злочину, а також справедливе покарання винних», – написав він у соцмережі Х.
Сибіга вкотре закликав окремих польських політиків припинити розпалювання ворожнечі, яке «зрештою перетворюється на конкретні фізичні напади на вулицях».