Каллас анонсувала «наймасштабніші санкції» проти Росії
Голова зовнішньополітичного відомства Євросоюзу Кая Каллас в інтерв’ю Die Welt анонсувала «наймасштабніші санкції» проти Росії, які будуть представлені восени 2026 року.
«Якщо його (санкційний пакет – ред.) затвердять, кількість російських громадян, компаній і організацій, що підпадають під санкції, відразу збільшиться на третину. Тиск необхідно посилювати доти, доки Росія не припинить війну», – зазначила Каллас.
Вона також висловила сподівання, що ухвалення в Сенаті США законопроєкту про санкції, який просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем, зблизить Сполучені Штати ті ЄС у питанні санкційного тиску на Росію.
Запроваджені раніше санкції ЄС обійшлися Росії більш ніж у один трильйон євро, наголосила Каллас.
У липні 2026 року Євросоюз ухвалив 21-ий пакет санкцій проти Росії. До списку додали 218 нових позицій – 48 фізичних осіб і 170 юридичних.
Під санкції підпали зокрема 18 організацій нафтового сектору, включаючи три НПЗ у Росії й один у Білорусі; 56 фізосіб і компаній, пов’язаних із військово-промисловим комплексом; вісім фізосіб за поширення російської військової пропаганди, а також генерал-майор Роман Демурчієв.
Крім того, ЄС заморозив активи 94 банків і великих фінансових організацій і розширив транзакційну заборону ще на 33 кредитні установи РФ.
На Херсонщині через атаку FPV-дрона загинули двоє чоловіків – влада
У селі Новокаїри Милівської громади Херсонської області удосвіта 17 серпня внаслідок російського удару загинули двоє чоловіків, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Через атаку ворожого FPV-дрона поранення, несумісні з життям, дістали чоловіки віком 66 і 58 років», – написав він у телеграмі.
За словами Прокудіна, минулої доби внаслідок російських ударів на Херсонщині постраждали шість людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На двох підлітків з України напали в польському Бидгощі через українську мову – консульство
Генеральне консульство України в Гданську заявило, що у польському Бидгощі невідомі чоловік і жінка атакували двох підлітків з України через те, що вони спілкувалися між собою українською.
«Вкотре змушені констатувати вкрай неприпустимий інцидент, що стався з неповнолітніми дітьми 14 серпня цього року у парку біля залізничного вокзалу міста Бидгощ. Двоє неповнолітніх українців, 14-річна дівчина і 12-річний хлопець, які є братом та сестрою, зазнали агресії з боку дорослих осіб лише через те, що спілкувалися між собою українською мовою», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому 16 серпня.
«Нападники (чоловік і жінка з маленькою собачкою) вдалися не лише до нецензурної лайки і погроз розправою на ґрунті національної нетерпимості, але й до фізичного насилля. Вони викрутили руку дитині, зламали іграшковий дрон та кинули уламки у хлопця, завдавши йому подряпин», – додали в консульстві.
Генеральне консульство України в Гданську заявило, що тримає справу на особливому контролі, консули перебувають на зв’язку з матір’ю постраждалих.
У консульстві також зазначили, що подана заява за фактом нападу, і поліція розшукує нападників.
Коментарів польської сторони з приводу цього інциденту поки що не було.
За даними головного управління поліції Польщі, лише за перше півріччя 2026 року громадяни України офіційно подали 180 заяв про злочини на ґрунті ненависті. Йдеться про фізичні напади, погрози, образи й інші прояви ненависті. Правоохоронці зазначають, що це на 30% більше, ніж торік, і майже на 35% більше, ніж у 2024 році. Якщо така тенденція збережеться, то до кінця року кількість зареєстрованих випадків може стати рекордною, зазначили в поліції.
У «Нафтогазі» заявили про 13 атак на свої об’єкти за тиждень
Російські війська за останній тиждень 13 разів атакувала об’єкти групи «Нафтогаз», повідомила пресслужба компанії 17 серпня.
«Росія била дронами і ракетами по об’єктах у різних регіонах країни. Один з активів за тиждень атакували кілька разів. Під ударами, зокрема, – видобувна інфраструктура. Є серйозні руйнування обладнання і виробничих потужностей. Роботу частини об’єктів зупинено, втрачено частину обсягів видобутку», – йдеться в повідомленні.
У «Нафтогазі» зазначили, що під час атак ніхто зі співробітників не постраждав.
Від початку 2026 року російські війська 293 рази атакувала об’єкти групи «Нафтогаз», кажуть у компанії.
Зокрема, 2 серпня у «Нафтогазі» зазначили, що за сім місяців 2026 року внаслідок російських атак зруйновано 37 автозаправних комплексів мережі групи, частину з них відремонтували і повернули до роботи, решта – зазнали критичних руйнувань і наразі не працюють.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Мінімальний запас – 300 ракет». Скільки насправді потрібно Україні ракет для ППО і де їх узяти
Українська влада упродовж останніх тижнів говорить про дефіцит ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot і збільшення кількості російських балістичних атак. І доки Повітряні сили змушені лишати нулі навпроти показника збитих російських балістичних цілей, президент України просить американських партнерів продати бодай 5% їхніх антибалістичних запасів, щоб «пережити зиму».
Скільки це – 5%? Скільки перехоплювачів насправді потрібно Силам оборони, щоб пережити найближчу зиму? Чи реально Україні здобути таку кількість ракет? Чи є альтернатива американській антибалістиці?
Генштаб про минулу добу на фронті: найбільше російських штурмів було на Покровському напрямку
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 236 бойових зіткнень, найбільша кількість штурмових дій російських військ була на Покровському напрямку, де українські військові зупинили 33 атаки, повідомив у ранковому зведенні 17 серпня Генштаб ЗСУ.
Крім того, за повідомленням, на Костянтинівському напрямку зафіксовано 26 російських атак, тут загарбники вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Іллінівки та Іванопілля, а також у напрямках Русиного Яру, Новоселівки і Степанівки.
«На Слов’янському напрямку противник здійснив 20 штурмових дій у районах Кривої Луки, Закітного та Різниківки, а також у напрямках Рай-Олександрівки та Миколаївки… На Гуляйпільському напрямку окупанти 19 разів атакували. Ворог намагався просунутися в районах Гіркого, Залізничного та Гуляйпільського, а також у напрямках Чарівного, Рівного, Різдвянки та Копанів», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, на Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 17 російських атак. Бойові дії також відбувалися на Північно-Слобожанському і Курському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському напрямках.
12 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що з січня у рамках наступальної операції на Олександрівському напрямку українські військові повернули під свій контроль 26 пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях, загалом 745 квадратних кілометрів.
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), російські війська на початку серпня продовжували наступальні операції на Слов’янському напрямку, але не досягли підтвердженого прогресу, оскільки українські війська контратакували в цьому районі.
Аналітики ISW у звіті за 6 серпня писали, що сили РФ нещодавно просунулися на півночі Харківської області та в тактичному районі Костянтинівка-Дружківка.
Наприкінці липня Інститут вивчення війни зазначав, що ситуація в Костянтинівці на Донеччині й поблизу неї погіршується, але російські війська не захопили місто, незважаючи на заяви Росії.
Костянтинівка – перше із півдня місто так званого «поясу фортець», Слов’янсько-Краматорської агломерації: частини Донецької області, яка залишається під контролем уряду України. Можлива окупація цього міста може призвести до різкого погіршення умов для оборони цього ланцюжка міст, з’єднаних трасою Н-20, вказував раніше проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії.
На Одещині через російський удар пошкоджене цивільне судно, постраждали 4 людини – ОВА
Російські військові вночі проти 17 серпня вкотре атакували портову інфраструктуру Одещини, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Пошкоджень зазнало цивільне судно під прапором Республіки Того. На жаль, постраждали чотири людини, троє з яких госпіталізовані, один – у важкому стані», – йдеться в повідомленні.
Кіпер додав, що внаслідок атаки виникли пожежі, які вже загасили.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили ЗСУ заявили про влучання дронів на 14 локаціях під час нічної атаки РФ
Російські військові вночі проти 17 серпня атакували Україну 128 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 106 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах зазначили, що зафіксовано влучання російських дронів на 14 локаціях, а також падіння уламків на двох локаціях.
Військові додали, що атака ще триває.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Трамп доручив Пентагону скоротити військові навчання з Південною Кореєю: «посилають недоречний сигнал» КНДР
Президент США Дональд Трамп доручив Пентагону «суттєво скоротити» спільні військові навчання з Південною Кореєю.
За кілька годин до запланованого початку навчань Трамп заявив у своїй соцмережі Truth Social, що «не задоволений» згодою США на участь у них, наголосивши на своїх «дуже добрих стосунках» з Кім Чен Ином, лідером Північної Кореї.
«Ці навчання не лише дорогі, і значну частину (як завжди!) оплачують Сполучені Штати Америки, але й посилають абсолютно недоречний і ворожий сигнал країні, яка, поки Дональд Трамп був президентом, не погрожувала і ставилася з повагою», – додав він.
Оскільки скасовувати навчання, заплановані на 17-27 серпня, було надто пізно, Трамп заявив, що наказав міністру оборони США Піту Геґсету «суттєво скоротити» їх.
Трамп також звернув увагу на відмову Сеула брати участь у діях проти Ірану. «Я нещодавно запитав президента Південної Кореї, чи хотіли б вони приєднатися до нас у денуклеаризації Ісламської Республіки Іран, і вони сказали: «Ні, дякую!», – написав Трамп.
11-денні навчання відбуваються на тлі зближення КНДР і Росії: Північна Корея надає військову підтримку, включаючи військових, для війни РФ проти України.
Полковник Раян Дональд, речник Об’єднаного командування сил США і Південної Кореї, заявив, що навчання будуть імітувати бойові дії проти північнокорейських військ, на тлі отримання ними досвіду боїв завдяки розгортанню у російсько-українській війні.
Пхеньян раніше обурювався регулярними навчаннями США і Південної Кореї, називаючи їх генеральною репетицією вторгнення.
Відносини між США й Північною Кореєю завжди були напруженими через ядерну програмуКНДР, санкції й політичні розбіжності. США закликали КНДР припинити ядерні випробування, у той час як Пхеньян розглядав це як «втручання у свої внутрішні справи». Переговори між країнами неодноразово зупинялися.
Під час свого першого президентства Трамп кілька разів зустрічався з Кімом, однак ці переговори не привели до жодного конкретного результату – КНДР так і не почала процес реальної денуклеаризації, а санкції залишилися чинними.
Після цих зустрічей Трамп, який раніше дав Кімові прізвисько «людина-ракета», сказав, що поладнав із лідером КНДР, і назвав його «розумним хлопцем».
Генштаб ЗСУ: Росія втратила 1440 своїх військових за останню добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 468 760 своїх військових, зокрема 1 440 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 17 серпня навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали дані про втрати російської військової техніки:
- танки – 12 272 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 155 (+4)
- артилерійські системи – 48 100 (+93)
- РСЗВ – 2 037 (+3)
- засоби ППО – 1 572 (+2)
- літаки – 439
- гелікоптери – 354
- наземні робототехнічні комплекси – 2 273 (+16)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 465 497 (+2 093)
- крилаті ракети – 5 010 (+3)
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 135 448 (+597)
- спеціальна техніка – 4 540 (+5).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
«Правила гри змінилися». Як українська ППО бореться із керованими реактивними дронами РФ
Упродовж останніх тижнів для української ППО з'явився новий масовий і швидкісний виклик – російська армія у значних кількостях почала застосовувати реактивні ударні БПЛА, якими оператори керують онлайн, а не просто відправляють за координатами.
Цей дрон з російського боку отримав назву «Герань-4 Сікер» – в тому числі їх фіксували над Києвом, хоча найактивніше їх застосовують у прифронтовій та прикордонній частині України. А також в районі чорноморського узбережжя.
Як повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, у деяких атаках частина цих дронів сягає двох третин від загальної кількості БПЛА. А під час нічної атаки 14 серпня противник застосував 108 БПЛА. Понад 30 із них – реактивні.
Проєкт Радіо Свобода «Донбас Реалії» поспілкувався із бійцями 1129-го зенітного ракетного Білоцерківського полку, які чергують і вже мають досвід збиття нових ударних дронів. Що вони кажуть про нову загрозу і які ризики бачать для себе – читайте у матеріалі Радіо Свобода.
МВА: внаслідок російського удару КАБами по Ізюму постраждало чотири людини
Ввечері у неділю, 16 серпня, орієнтовно о 21:38 , російські війська завдали удару по місту Ізюм, йдеться у повідомленні міської військової адміністрації (МВА).
«За попередньою інформацією, ворог застосував дві керовані авіаційні бомби (КАБ). Влучання зафіксовано неподалік від центральної та в північно-західній частині міста. Унаслідок ворожого удару пошкоджено скління та покрівлі кількох приватних житлових будинків», – зазначили у пресслужбі.
На даний час відомо про чотирьох постраждалих. Їм надається медична допомога.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сили РФ завдали удару біля АЗС на Запоріжжі, постраждав чоловік – влада
Сили РФ завдали удару біля АЗС, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Іван Федоров.
«Ворог атакував Запорізький район. Удар стався поруч із територією автозаправної станції. Пошкоджено приміщення та обладнання», – зазначено у дописі.
Постраждав 33-річний чоловік. Йому надають необхідну медичну допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Від початку доби на фронті відбулось 181 бойове зіткнення – Генштаб
Від початку доби 16 серпня на фронті відбулось 181 бойове зіткнення, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
За даними Генштабу, на Північно-Слобожанському та Курському напрямках Сили оборони успішно відбили одну атаку противника. Крім того, РФ завдала двох авіаційних ударів із застосуванням шести керованих авіабомб та здійснила 29 обстрілів позицій ЗСУ і населених пунктів, зокрема один – із реактивних систем залпового вогню.
«Упродовж доби на Південно-Слобожанському напрямку противник 11 разів штурмував позиції наших підрозділів біля Лиману, Козачої Лопані, Ізбицького, Охрімівки, Круглого та Дворічанського; ще одне боєзіткнення триває дотепер. На Куп’янському напрямку сьогодні ворог здійснив два штурми позицій Сил оборони в напрямку населених пунктів Новоплатонівка та Курилівка; одне боєзіткнення триває», – йдеться у зведенні.
На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно зупинили 15 спроб окуантів іти вперед поблизу Рай-Олександрівки, Кривої Луки, Закітного, Миколаївки та Різниківки; ще одне боєзіткнення триває.
«Усього 21 атаку відбито на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в районах населених пунктів Кучерів Яр, Новий Донбас, Білицьке, Шевченко, Новогришине, Мирне, Сергіївка, Удачне, Молодецьке, Новопідгородне та Новопавлівка. Чотири боєзіткнення тривають».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Росія намагається перетворити Чорне море на інструмент тиску й залякування – Сибіга
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів розмову з міністром закордонних справ Греції Георгіосом Герапетрітісом.
У соцмережі Х він подякував Греції за солідарність з Україною та поінформував грецького колегу про наслідки російських атак на українські міста й інфраструктуру.
«Зростаючі масштаби російського ракетного та дронового терору роблять посилення захисту українського неба нагальним пріоритетом», – написав Сибіга.
Окрему увагу під час розмови приділили безпеці в Чорному морі. За словами Сибіги, Росія продовжує атакувати українські порти, морську інфраструктуру та цивільні судна, що створює пряму загрозу свободі судноплавства, міжнародній торгівлі та глобальній продовольчій безпеці.
«Для України та Греції, двох морських держав, свобода судноплавства є питанням принципу та безпеки», – наголосив глава МЗС України.
Він заявив, що «Росія намагається перетворити Чорне море – важливу артерію, яка сполучає країни, ринки та людей, – на інструмент тиску й залякування».
«Ми зацікавлені в тому, щоб воно залишалося відкритим, безпечним і вільним для мореплавства», – зазначив Сибіга.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан 9 серпня заявив, що Туреччина запропонувала Росії й Україні мораторій на удари по торговельних суднах у Чорному морі. Фідан зазначив, що РФ і Україна отримали цю пропозицію, Анкара чекає на відповідь.
Україна є основним експортером кукурудзи, пшениці, ріпаку, насіння соняшника й рослинної олії, 90 відсотків її експорту сировинних товарів проходить через чорноморські порти в Одесі та навколо неї.
Влітку війська РФ посилили атаки по Одещині, зокрема портовій інфраструктурі, що перешкоджає українському експорту. Росія стверджує, що її атаки нібито спрямовані проти військової інфраструктури, логістичних об’єктів і суден, що транспортують іноземну зброю.
У Києві тривають протести за повернення Федорова в Міноборони: Зеленському передали петицію
У Києві 32 день тривають протести проти кадрових рішень в уряді, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Мітингувальники провели ходу центром Києва, під час якої передали на одному з блокпостів петицію до президента України Володимира Зеленського.
Ветеран і громадський активіст, колишній бойовий медик батальйону «Вовки Да Вінчі» Дмитро Козятинський зачитав цю петицію. Козятинський одним із перших закликав українців виходити на акції на підтримку ексміністра оборони Михайла Федорова.
Учасники акції пройшли з Майдану Незалежності вул. Інститутською до площі Франка, де продовжили акцію. Під час ходи вони вшанували хвилиною мовчання полеглих у російсько-українській війні.
15 липня медіа повідомили, що президент України Володимир Зеленський не вноситиме кандидатуру міністра оборони Михайла Федорова на цю посаду в новому уряді. Згодом Михайло Федоров підтвердив, що йде з посади міністра оборони.
За даними видання «Українська правда», на зустрічі з фракцією «Слуга народу» президент Зеленський пояснював, що більше не може миритися з постійним конфліктом між міністром оборони та головнокомандувачем Олександром Сирським. Хоча у червні і Сирський, і Федоров публічно конфлікт заперечували.
Від мітингувальників лунали заклики до відставки головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Зрештою головнокомандувача ЗСУ змінили: цю посаду обійняв Михайло Драпатий.
16 липня президент України Володимир Зеленський доручив Євгенію Хмарі виконувати обовʼязки міністра оборони. Президент також заявив, що пропонуватиме депутатам, які мають зібратися у сесійній залі Верховної Ради в другій половині серпня, призначити Хмару міністром оборони.
Оприлюднене 6 серпня опитування компанії Socis, проведене з 28 липня по 2 серпня, засвідчило, що 39,1% опитаних мають негативне ставлення до відставки Федорова, позитивно ставляться – 7,7%. Натомість до відставки Олександра Сирського з посади головнокомандувача Збройних сил України позитивне ставлення висловили 40,6% респондентів, 7,7% при цьому заявили про негативне ставлення.
Росія вдарила дроном по відділенню пошти у Краматорську: загинула людина, є постраждалі – Філашкін
Російські військові вдарили дроном по відділенню пошти у Краматорську, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Вадим Філашкін.
За попередніми даними, загинула щонайменше одна людина, ще шестеро дістали поранень. На місці працюють усі відповідальні служби, постраждалим надають необхідну допомогу.
Філашкін наголосив, що «ворог знову вдарив по місцю, куди люди приходять у звичайних справах».
«Росіяни знову вдарили по місцю, куди люди приходять у своїх звичайних справах. Саме так ворог намагається перетворити будь-яку буденну хвилину на смертельну небезпеку», – зазначив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Армія РФ атакувала Херсонщину: четверо постраждалих, є руйнування – прокуратура
На Херсонщині внаслідок російських атака 16 серпня постраждало четверо людей, йдеться у повідомленні місцевої прокуратури.
У відомстві кажуть, що 16 серпня армія РФ атакувала населені пункти Херсонщини за допомогою авіації, ствольної артилерії та дронів різного типу.
«Станом на 17:30 зафіксовано, що від наслідків російської агресії дістали поранень чотири людини. Крім того, пошкоджено приватні та багатоквартирні будинки, корпус лікарні, магазин, складські приміщення, гаражі, службові та легкові автомобілі», – йдеться у повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Швейцарія виділить кошти на відбудову Києво-Печерської лаври після удару РФ
Києво-Печерська лавра, пошкоджена російським ударом, отримає допомогу на відновлення від Швейцарії. Кошти передадуть через ЮНЕСКО, повідомив делегат швейцарського уряду в Україні Жак Жербе.
За його словами, Швейцарія через ЮНЕСКО виділяє 600 тисяч франків – близько 730 тисяч доларів, на захист і відновлення Києво-Печерської лаври.
За словами Жербе, він мав «змістовну розмову» з міністеркою культури Тетяною Бережною та генеральним директором ЮНЕСКО Халедом Ель-Енані.
Рішення Швейцарії привітав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він наголосив, що ця підтримка має особливе значення сьогодні – лише за два місяці до 975-ї річниці Лаври Росія навмисно вдарила по багатовіковій святині.
«Поки Росія прагне знищити культурну спадщину України та стерти нашу ідентичність, наші партнери підтримують нас у її захисті та збереженні для майбутніх поколінь», – зазначив Сибіга.
Міністр подякував Швейцарії за вияв солідарності, а також особисто Жаку Жербе – за те, що той приєднався до відзначення річниці в Києві.
Загалом унаслідок російської атаки 15 червня на території Києво-Печерської лаври постраждали 19 об’єктів культурної спадщини, але найбільших руйнувань зазнав саме Успенський собор. Після завершення аварійних робіт спеціальна комісія обстежить пам’ятки, оцінить масштаби руйнувань та визначить необхідні заходи для їхнього збереження. Результати обстеження стануть основою для розроблення проєктної документації та подальшого відновлення пошкоджених обʼєктів.
«Італійська клітка». Як евакуйований за кордон підліток боровся за повернення в Україну
«Суддя перепитала 10 чи 20 разів: «Ви розумієте, що в Україні погано, там війна? Ви точно хочете туди?». Тоді ще перекладачка дуже погано перекладала, обходила гострі кути. Я кажу: сиджу в італійській клітці, а вона каже, що я сумую за домом. Розумієте?» – пригадує Іван Зекунов судове засідання в Італії, на якому просив дозволу повернутися в Україну.
Після початку великої війни його разом з іншими вихованцями дитячого будинку евакуювали до Італії. Там Івану змінили українського опікуна на італійського, перевели з родини в комуну, де жили дорослі мігранти з інших країн. За словами хлопця, українським дітям також обмежували спілкування між собою.
Іван каже: звертався до різних служб і вивчав італійську, аби самостійно пояснити в суді, чому хоче додому, попри війну. Наприкінці 2023-го він повернувся в Україну. Нині хлопець займається захистом прав дітей. Своєю історією евакуації, життя за кордоном та боротьби за повернення додому Іван поділився з проєктом Радіо Свобода «Ти як?».