Доступність посилання

ТОП новини

Румунські мігранти заражаються COVID-19: пандемія висвітлює погані умови для східноєвропейських робітників у ЄС


Румунський працівник стоїть за загорожею, влаштованою на вході до місця поселення румунських працівників бойні в Розендалі в Німеччині, фото 12 травня 2020 року

Alison Mutler

Бухарест – Сотні румунських трудових мігрантів заразилися новим коронавірусом на бойнях у Німеччині й Нідерландах – такий новий аспект пандемії, що висвітлює проблему сезонних працівників, які мандрують на захід із бідніших країн Європейського союзу.

Фермери у Франції, Італії, Німеччині й інших країнах регулярно беруть на роботу трудових мігрантів для збирання врожаю, але і м’ясокомбінати в цих та інших країнах значною мірою залежать від румунів та інших східних європейців.

Інституції Євросоюзу визнають, що такі працівники «становлять життєво важливу частку робочої сили на фермах у Німеччині, Франції й інших країнах-членах ЄС і забезпечують виробництво продуктів харчування по всій Європі, але їм часто відмовляють у їхніх правах».

Європейський парламент і Європейська комісія 25 і 26 травня заявили, що вони «глибоко занепокоєні повідомленнями про небезпечні умови праці і брак заходів безпеки для працівників із прикордонних зон сусідніх країн і сезонних працівників».

Але навіть після того, як уряди з обох сторін пообіцяли надавати більшу підтримку румунам, охочим працювати на схожих роботах у себе вдома, чи вирішувати «структурні проблеми» ринку роботи в прикордонних зонах сусідніх країн, існує скептичне ставлення до таких обіцянок швидко вирішити згадані проблеми.

Пандемічна паніка

Румуни, як і громадяни низки інших східноєвропейських країн, часто охочі взятися за низькооплачувані роботи, які не цікавлять їхніх західних колег на ринку праці.

За словами експертів, робота, за яку в Німеччині платять близько 1500 євро на місяць «чистими», в Румунії принесла б суму приблизно в 430 євро – мінімальну платню в цій країні.

Тож закриття багатьох виробництв у Європі в березні в час, коли уряди намагалися втримати розповсюдження коронавірусу, залишило деякі заможніші країни Євросоюзу без сотень тисяч працівників із бідніших країн континенту, на яких вони зазвичай розраховують.

Цих румунських працівниць на винограднику поблизу Трентіно в Італії власник виноробного маєтку доставив із Румунії приватним літаком
Цих румунських працівниць на винограднику поблизу Трентіно в Італії власник виноробного маєтку доставив із Румунії приватним літаком

4 квітня румунський уряд меншості під керівництвом лідера Національно-ліберальної партії Лудовіка Орбана погодився дозволити сезонним працівникам вилітати за кордон чартерними авіарейсами за умови домовленостей із владою країн призначення.

Бухарест пішов на цей крок після того, як у березні країни-члени ЄС виступили з заявою, що постачання продуктів харчування є питанням національної безпеки. І, як сказав посол Румунії в Німеччині Еміл Хурезяну, німецькі міністерства сільського господарства і внутрішніх справ на початку квітня зняли обмеження на поїздки, щоб німецькі господарі могли оплачувати чартерні авіарейси для транспортування сезонних працівників із Румунії.

Через кілька днів по тому, 9 квітня, тисячі людей із бідних сіл зібралися на летовищі міста Клуж-Напока на північному заході Румунії, щоб вилетіти за кордон рейсами низькобюджетних авіакомпаній.

Фотографії пари тисяч людей, які без ніяких дотримань дистанції юрбами виходили з переповнених автобусів на тамтешнє регіональне летовище, викликали гучну реакцію.

І, як сказав пізніше в парламенті міністр транспорту Румунії Лучан Боде, за час від припинення регулярних авіарейсів 16 березня і до 4 травня з Румунії до Німеччини, Нідерландів, Великої Британії, Італії, Бельгії й Австрії вилетіли 188 чартерних рейсів із сезонними працівниками.

Криза в бойні

28 квітня спалах коронавірусної інфекції серед працівників бойні в Біркенфельді на південному сході Німеччини привернув увагу до тяжкого становища вихідців зі східноєвропейських країн на робочих місцях у Західній Європі. Тоді там заразилися близько 200 румунів, принаймні один із них пізніше помер.

А на початку травня надійшли новини про позитивні тести на коронавірус на м’ясокомбінаті в Нідерландах, де працюють 270 румунів.

11 травня Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що 13 із 80 румунських працівників, які отримали позитивні тести на коронавірус на м’ясокомбінаті в Кесфельді на заході Німеччини, були шпиталізовані з симптомами COVID-19.

Той комбінат, де працювали румуни і болгари, після того закрили до поліпшення ситуації.

Вхід до м’ясокомбінату Westfleisch у Гаммі біля Кесфельду, 10 травня 2020 року
Вхід до м’ясокомбінату Westfleisch у Гаммі біля Кесфельду, 10 травня 2020 року

Медіакомпанія «Німецька хвиля» цитувала тоді міністра охорони здоров’я землі Північний Рейн-Вестфалія Карла-Йозефа Лауманна, який казав, що спалах могли спричинити житлові умови працівників, які живуть разом у тісних приміщеннях.

«На бойнях захворіли сотні людей», – сказав Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа посол Хурезяну 21 травня. За його словами, існує цілий ланцюг посередників, які домовляються про умови оплати і поселення від імені таких працівників. «Працедавці не перевіряють умови проживання працівників, – сказав посол. – Їм тільки платять погодинно».

За словами Хурезяну, від 70 до 75 відсотків із 300 тисяч іноземних працівників, які щороку наймаються на працю в Німеччині на збирання фруктів і овочів, походять із Румунії, Польщі й Болгарії.

Від часу, коли в березні в більшій частині Європи спалахнула коронавірусна пандемія, до Німеччини на збирання врожаю шпараґ і полуниці прибули близько 27 тисяч сезонних працівників – за словами Хурезяну, переважно румунів, а також українців, поляків, болгар і чехів.

За словами румунського дипломата, відбулися й певні поліпшення. Здійснюються перевірки, щоб унеможливити оплату за зібрані кілограми, а не погодинно. А колективне страхування здоров’я розширило покриття з 70 до 115 днів.

«Це важка праця, і багато румунів роблять її роками, чи найняті безпосередньо фермами, чи через посередників у Німеччині й Румунії», – каже він.

Ставлення як до рабів?

Сотні працівників із Румунії влаштували 19 травня в німецькому Бонні протест через невиплачену платню і погані умови роботи. Вони заявляли, що до них ставилися «як до рабів» після того, як полунична ферма, де вони працювали, збанкрутувала.

Того ж дня в намаганні привабити хоч частину з них додому міністр сільського господарства Румунії Некіта-Адріян Орос оголосив про пакет підтримки молодих фермерів, які раніше працювали за кордоном, на суму принаймні в 20 мільйонів євро.

Він також заявив у парламенті, що, починаючи з 1 червня, уряд збільшить мінімальну місячну платню в сільськогосподарській галузі до 3 тисяч леїв (майже 620 євро), щоб переконати румунських мігрантів залишатися вдома.

Дехто з тих, хто протестував у Бонні, знайшов роботу в інших сусідніх господарствах, іще дехто повернувся до Румунії.

Після спалахів коронавірусної інфекції на бойнях у Німеччині міністр праці Румунії Віолета Александру відвідала 18 травня цю країну, щоб дізнатися про ситуацію особисто. Вона зустрілася з німецькими міністрами праці Губертусом Гайлем і продуктів харчування й сільського господарства Юлією Клекнер.

Через два дні, 20 травня, внаслідок тиску з боку німецьких фермерських профспілок уряд Німеччини заявив, що підготує закон про усунення посередників із процесу працевлаштування. Цей крок, кажуть його прихильники, забезпечить кращі умови для сезонних працівників із бідніших країн.

Гайль говорив тоді про «структурні проблеми» в його галузі, які вимагають глибоких реформ. Він зазначив, що до 80 відсотків працівників на деяких бойнях найняті на роботу через посередників чи й через цілий ланцюг послідовних посередників.

Як очікують, уряд Німеччини подасть законопроєкт, що буде вимагати від компаній безпосередньо наймати на працю будь-яких працівників, які будуть працювати на забої худоби і на переробці м’яса, починаючи з січня, хоча для малих господарств із ручною працею залишаться винятки.

Хурезяну, який був на зустрічі з чільними посадовцями німецьких міністерств внутрішніх справ і сільського господарства, на якій обговорювали законопроєкт, назвав його радикальною зміною законодавства.

«Ми були співавторами, – сказав він. – Цей документ збудовано на наших стражданнях».

Румунські доглядачки в супроводі поліції й охорони прибувають на залізничну станцію на летовищі Відня, 11 травня 2020 року
Румунські доглядачки в супроводі поліції й охорони прибувають на залізничну станцію на летовищі Відня, 11 травня 2020 року

Інші ставляться до цього більш скептично.

Діячка опозиційної Соціал-демократичної партії Лія Олґуца Васілеску, колишня міністр праці, порівняла 9 травня прив’язаність Румунії до праці своїх мігрантів за кордоном з «колоніальним статусом».

«Я чула, що дехто з іноземних послів цими днями показав себе корисними людьми», – сказала вона, натякаючи на домовленості, за якими сезонним працівникам дозволили вилетіти з країни, незважаючи на закриті кордони.

За її словами, посадовці «турбуються вже не про боротьбу з корупцією чи про те, чи вистачить нам матеріалів в охороні здоров’я, щоб ми не повимирали, а про свої плантації, на яких не лишилося рабів».

Як сказала Васілеску, Румунія садить на карантин румунів, які прибувають із-за кордону, «за державний кошт, а коли ми переконуємося, що вони здорові, ми посилаємо їх знову за кордон, щоб наші шпараґи лишилися на полях, бо в будь-якому разі в нас продається не те, що виростили ми, а тільки те, що імпортоване».

Міністр праці Александру після своєї поїздки в Німеччину відкинула такі характеристики. «До румунів переважно ставляться не як до рабів», – сказала вона 27 травня, натякаючи на те, що умови роботи і проживання бувають різні.

І додала: «Пристойні умови – відносна річ».

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG