Візит президента США Джо Байдена до Києва 20 лютого є підтвердженням відданості Америки боротьбі України з Росією у нинішній війні аж до повної української перемоги. На цьому в спецетері Радіо Свобода наголосив Олександр Моцик, український дипломат, надзвичайний і повноважний посол України у Сполучених Штатах Америки (2010–2015 роках). Він назвав цей візит історичним і зауважив, що США зацікавленні в якнайшвидшому припиненні війни РФ проти України.
– Коли я зранку виїхав на роботу, а я живу за містом, почув, що в Києві перекриті деякі вулиці. Для мене вже темниці не було, щоб мати сьогодні найвищого гостя, принаймні за півтора десятиріччя, саме президента Джо Байдена, що Байден сьогодні буде в Києві.
– А чому? Там ще були зранку ізраїльські депутати. Теж були світлини. Я подумала, може заради них перекрили.
– Ви знаєте, коли перекривається, то це прикривається з точки зору безпеки. І безпека американського президента є явищем найбільш таким серйозним, і для мене стало зрозуміло, що це буде візит. Хочу сказати далі, що візит справді історичний, і з точки зору, що у нас зараз іде війна, ми чинимо опір російській агресії, боремося за те, щоб агресора перемогти.
Америка з нами, Америка дуже сильно з нами, це дуже важливо
І візит президента Байдена – це підтвердження відданості Америки і особисто президента, його адміністрації цій боротьбі і допомоги нам у боротьбі з Росією аж до повної нашої перемоги над агресором, звільнення всіх українських земель і виконання одного плану, про який сказано у пропозиціях нашого президента Зеленського, який складається з 10 пунктів. Америка з нами, Америка дуже сильно з нами, це дуже важливо.
Несподіваний візит Байдена в Україну (фотогалерея)
– В мене немає сумнівів у тому, що в Києві і загалом в Україні дуже позитивно ставляться до цього візиту. Ми бачимо позитивні заяви українського політикуму. Я вже мовчу про ту кількість жартів і мемів, які з'явилися в інтернеті від звичайних інтернет-користувачів: Бадейн у черзі за перепічкою, Байден у черзі за кавою.
Що стосується Путіна, то йому дуже чіткий меседж, що він зробив велику помилку і злочин з тим, що напав на Україну
– На Заході цей візит говорить про те, що Захід єдиний, колективний Захід єдиний у допомозі Україні і лідером колективного заходу є Сполучені Штати Америки і персонально президент Байден.
Що стосується Путіна, то йому дуже чіткий меседж, що він зробив велику помилку і злочин з тим, що напав на Україну. Перше – він зробив помилку. Думав, що Захід розколотий, і він зробив помилку. Надіявся на те, що Україна слабка і що тут російську армію, армію агресора будуть вітати з квітами. Тобто він дуже помилився і зараз пожинає плоди. І мова йде про те, що Україна обов'язково переможе. Але звичайно, що ми зацікавлені в тому, щоби ця перемога настала якнайшвидше, щоб наші землі були звільнені якнайшвидше.
Нам дуже важлива допомога з боку колективного Заходу. Зброя. Фінанси. Санкційний режим проти Росії. Допомога Україні в боротьбі з російською пропагандою
І в цьому контексті нам дуже важлива допомога з боку колективного Заходу. І перш за все – це зброя. Друге – це фінанси, допомога фінансова Третє – це санкційний режим проти Росії і персонально проти всієї кремлівської верхівки. І четверте – це допомога Україні в боротьбі з російською пропагандою, яка так засмітила так, отруїла мізки переважний більшості росіян і користується, на жаль, впливом у всьому світі. І це все це дуже важливо, що візит відбувся сам по собі. Це дуже важливо, і що візит був ще і напередодні першої річниці нападу, цієї повномасштабної війни Росії проти України. Ну і вдень, коли Україна вшановує загиблих героїв на Майдані.
Люди прості розуміють, що від того, як вона буде допомагати, саме Америка і саме лідер Америки, багато в чому залежать темпи того, як будем просуватися швидко до нашої перемоги. Тому що Америка не тільки сама допомагає, і ця допомога справді фантастична, велика і важлива, лише Америка є лідером у тандемі: Сполучені Штати Америки, Європейський союз.
Ну дивіться, Барак Обама прийшов до влади, тобто був обраний багато ще в чому й тому що він обіцяв закінчити дві війни: війну в Афганістані і війну в Іраку. Тому він був дуже обережним у ситуації, коли Росія почала свою агресію в 2014 році, це з одного боку, але з іншого боку, треба розуміти, що якби не та допомога, яку ми отримали, ми, звичайно, хотіли в той час отримати більше, але якби не та допомога, яку тоді нам надала Америка і той же президент Обама, то я переконаний, що Путін пішов би набагато далі. Але саме втручання Америки, і я можу навести кілька таких фактів, коли, скажімо, я отримав сигнал з Києва, що йде армада, що більше сотні танків з Росії збирається увійти в Україну, і мене попросили, щоб я взявся за американську адміністрацію, за адміністрацію президента, щоб президент Обама переговорив з Путіним і попередив його не робити цього. І така розмова відбулася, і ця колона була зупинена. Тож Америка в той час все-таки нам допомогла і допомагає в тому, щоби Путін не розширив агресію.
Я хочу сказати окремо, що тоді такою посадовою особою в адміністрації президента Обами, хто повністю підтримував у всьому Україну, – це був Байден, а в державному департаменті – це була Вікторія Нуланд. І багато в чому завдяки їхнім особистих зусиллям ми отримали ту допомогу, яку могли б, може, і не отримати в такому обсязі, як ми отримали.
Президент Байден є дуже сильним експертом, хочу підкреслити це слово, експертом по Україні, тобто він Україну дуже добре знав тоді, коли був віцепрезидентом, я переконаний, що знає дуже добре як президент, тому що, очевидно, кожен ранок його починається з того, що він отримує звіти від різних відомств американських відразу, від департаменту, від Міністерства оборони, від розвідки про те, яка ситуація в країні, як Україна бореться проти російської агресії і чим Америка може далі допомагати Україні з тим, щоб Україна перемогла.
Я скажу так загально, що при таких закритих зустрічах обговорюються найважливіші питання і найсенситивніші питання. Тому цілком можливо, що там будуть розглянуті всі питання, які цікавлять обидві сторони, в тому числі ті питання, про які ви говорите.
Я думаю, що, можливо, це не рівень президента Байдена, щоб прості теми обговорювати, є інші посадові особи, які говорять про ці речі постійно.
Президент Байден прибув більше з тим, щоб стратегічно продемонструвати підтримку, як ви вже сказали.
Сполучені Штати Америки зацікавлені в тому, щоб війна якнайшвидше завершилася
Звичайно, що Сполучені Штати Америки зацікавлені в тому, щоб війна якнайшвидше завершилася, тому що це питання і стабільності, і питання розвитку економік всіх країн світу, в тому числі і Сполучених Штатів Америки. Це питання боротьби з голодом. Це питання екології тощо...
Європейські країни в тому, щоб війна завершилася якнайшвидше, що стосується європейських лідерів, то вони проявляють певну обережність, тому що виходять з того, що якщо вони скажуть, що от війна закінчиться в цьому році, вона продовжиться, то потім ці їхні оцінки, їхні фрази обов'язково будуть використані проти них під час наступних там якихось виборчих процесів і під час внутрішньої внутрішньополітичної боротьби.
– Ми можемо припустити, що перемога України, можливо, передбачає швидкий розпад Росії. Чи можемо ми припустити, що цього також бояться у Вашингтоні зараз?
– По-перше, то різні епохи, коли був президент Буш з візитом в Києві. І коли Україна вже 30 років є незалежною.
Зараз для всіх очевидна істина, що Росія набагато сильніша країна за Україну, яка до цього ніколи не поважала міжнародне право, яка для себе вигадала своє міжнародне право, яка ухвалила там рішення на рівні вироку суду свого, на рівні свого парламенту, що закони Росії вони вищі від законів світових чи міжнародного права. Зараз взагалі здійснили злочин, напавши на суверенну державу, щоб її знищити і знищити її народ, і це не може бути прийнятним ні для кого в світі, тим більше для лідера світового, який захищає демократію, і країни, яка, власне, виникла як країна свободи і демократії.
Американці зацікавлені зараз, щоб ми перемогли і якнайшвидше, щоб було торжество правди і торжество міжнародного закону. Чим швидше Україна переможе, тим менше буде негативу для міжнародних економічних відносин та для інших речей. Звичайно, що американці десь думають і стосовно того, а що буде з Росією після того, як Україна переможе. Але це ж не означає, що наша перемога буде виглядати так, що ми ідемо брати Москву. Наша перемога буде виглядати вже тоді, коли ми звільнимо всі свої території і випхнемо ворога із нашої землі. І тоді зможемо вже разом із нашими партнерами виробити гарантії безпеки, а вони нам потрібні.
І цією гарантією безпеки найкраще було б членство України в НАТО і членство України в Європейському союзі...
Ми маємо про це говорити сьогодні, не чекати, поки закінчиться війна. І нам про це західні партнери кажуть, що найголовніше зараз – це перемога, це так, але паралельний трек має бути про те, що коли ми будемо мати перемогу, то щоб не було якогось вакууму, щоб ми зразу розуміли, що є якась парасолька безпеки, яка нас захищає від подальших таких агресивних актів.
З боку Росії це дуже важливо, бо ми знаємо, що був у нас 2014 рік. Так і нам здавалося, багатьом принаймні здавалося, може, не багатьом, але були такі думки, що ми втратили Крим, втратили Донбас. Але якби на цьому історія завершилась, як ми бачимо, не завершується.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
