Доступність посилання

ТОП новини

«Не знаю нікого, хто б захворів на коронавірус»: як говорити з людьми, які не вірять в загрозу COVID-19


«COVID-це обман», – йдеться на плакаті одного з протестувальників у Лондоні
«COVID-це обман», – йдеться на плакаті одного з протестувальників у Лондоні

«Молодим нічого не буде», «не знаю нікого, хто б захворів» – подібні твердження під час пандемії COVID-19 почути можна досить часто. Звідки вони беруться і чому вони сумнівні?

Європу накриває друга хвиля коронавірусу – кількість інфікованих стрімко зростає, а кількість вільних ліжок у шпиталях зменшується.

Однак наукові дані або статистика смертності все ще не є достатніми доказами для прихильників теорій змови та так званих «COVID-дисидентів», яких дуже складно переконати вдягати маску або дотримуватися соціальної дистанції.

«Коронавірус – це брехня»: такі плакати можна було побачити під час масових акцій протестів проти урядових обмежень, введених для боротьби з пандемією COVID-19 у німецькому місті Дюссельдорф 20 вересня.

За день до цього у Лондоні протестували проти обмежень щодо коронавірусу та масових щеплень. За даними ЗМІ, більше від тисячі людей приєдналися до мітингу – серед них прихильники теорії змови про зв’язок коронавірусу і 5G та люди, які виступають проти щеплення.

«Ні маскам», і «моє тіло – моє діло» – такі гасла можна було побачити в руках протестувальників. І приклади з Німеччини та Лондона – лише одні з останніх масових демонстрацій скептицизму щодо коронавірусу.

Звідки береться відкидання загрози коронавірусу, який станом на 24 вересня забрав життя понад 976 тисяч людей, і якими аргументами оперують скептики?

«Я молодий, мені нічого не буде»

Статистично, цей аргумент небезпідставний, адже ризики отримати серйозні для життя ускладнення від коронавірусу та померти дійсно значно вищі у літніх осіб, ніж у молодих людей.

Проте є принаймні дві речі, які таке твердження випускає.

По-перше, метою таких правил, як дотримання соціальної дистанції та носіння масок, є захист не лише себе, але й інших. Простими словами, без маски шанси інфікувати чиюсь (або свою) бабусю або дідуся значно вищі.

Молоді люди часто є безсимптомними носіями коронавірусу. Носіння масок з наукової точки зору є дуже ефективним у протидії зараженню коронавірусом. Але для зведення ризику зараження нанівець у масці повинні бути всі, а не лише ті, хто у групі підвищеного ризику.

По-друге, нижчі шанси отримати ускладнення і померти не означають, що їх немає.

«У мене є повідомлення для молодих людей: ви не є невразливими, цей вірус може на кілька тижнів покласти вас у лікарню або навіть вбити. Навіть якщо ви не хворієте, вибір, який ви робите, коли кудись ідете, може бути різницею між життям і смертю для когось іншого», – пояснив навесні голова Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адханом Гебреєсус під час новинної конференції у Женеві.

Нещодавно ВООЗ повідомили, що молоді люди все частіше поширюють коронавірус і повинні продовжувати триматися на безпечній відстані від інших людей.

«Не знаю нікого з COVID-19»

Один з найбільш поширених аргументів – те, що людина не чула, щоб у когось із знайомих був коронавірус. Цей аргумент можна вважати щонайменше статистично слабким.

Але навіть якщо взяти його до уваги, тут виникає цілком логічне запитання: скількох людей знає ця людина? Зазвичай відносно близьке коло спілкування пересічної людини набагато менше, ніж здається.

Іншими словами, не знати жодного космонавта не означає, що ніхто не літав у космос. Не бачити війну, не означає, що її не існує. Неможливість на власні очі переконатися у тому, що Земля кругла, не означає, що це так (і тим не менш, є чимала кількість людей, які вірять, що Земля пласка).

Ба більше, враховуючи кількість інфікованих на коронавірус у світі, є чимало людей, які точно знають когось, хто захворів.

«Вірус вигадали, щоб заробити на вакцині»

«Твердження неправильне, – говорить в інтерв'ю німецькому мовнику Deutsche Welle один з провідних німецьких експертів-інфекціоністів Гендрік Штрек, – фармацевтична промисловість, звичайно ж, заробляє на вакцині. Однак у лікарняних кас у Німеччині витрати на вакцини складають в середньому всього 0,3 відсотка їхніх річних витрат на медикаменти. Крім того, фарміндустрія також повинна заробляти, щоб покрити свої витрати на розробку вакцин».

Це – лише деякі приклади з численних аргументів скептично налаштованих до коронавірусу людей з різних країн світу. Вони наводять як докази публікації з невідомих джерел у соціальних мережах, міркування неавторитетних у питаннях епідемії людей та дезінформацію.

Але чому?

Не без теорій змов

Світові ЗМІ вже не раз намагалися розібратися з тим, чому людям настільки складно носити маску та не підходити близько до інших на вулиці. Оглядачка Vox Емілі Стюарт вирішила особисто поговорити з десятками людей, які не бажали діяти за правилами, введеними урядом.

«Серед тих, з ким я спілкувалася, я помітила, що, хоча розмова могла й розпочатися із суперечливих повідомлень та сумнівів щодо ефективності, вона часто переростала у теорії змови. Вони казали, що провідні ЗМІ брешуть, запитуючи, чи бачив я таке-от відео на YouTube, чи читав, що пише оця-от людина в Twitter», – йдеться у статті.

Більшість людей, з якими вона спілкувалися, отримували інформацію з власних «незалежних розслідувань» або дописів у Facebook, YouTube та Twitter.

«Неточної інформації в інтернеті дуже багато, особливо у соціальних медіа. Її поширюють і боти, і люди, які не підозрюють про те, що вони поширюють фейки», – пояснювала професорка комп’ютерних наук Кетлін Карлі, яка очолює групу, що проводить дослідження про поширення фейків в інтернеті.

«Людський мозок шукає прості варіанти. Читачі зрізають кути, часто ділячись історіями із захоплюючими заголовками, перш ніж заглибитися в саму історію», – пояснюють після розмови зі спеціалістами журналісти The National Geographic.

Дослідниця теорій змови Піа Ламберті в інтерв’ю Deutsche Welle пояснила, що в ситуації невизначеності, коли люди не можуть контролювати те, що відбувається, вони починають вірити теоретикам змови, які дають чіткі відповіді на запитання та вносять сенс у ситуацію.

Ба більше, дезінформація про коронавірус (або будь-яке інше питання) є часто націленою, тобто якщо людина переконана, що її уряд обманює її, хтось хотів, щоб вона так думала.

Боти в інтернеті протягом багатьох місяців поширювали дезінформацію, зокрема, щодо ліків проти COVID-19, зв’язку веж 5G у спричиненні вірусу та низки інших фейкових тез.

«Теорії змови збільшують поляризацію в групах. Це те, на що спрямовано багато дезінформаційних кампаній», – сказала Кетлін Карлі, професорка Інституту програмних досліджень у галузі комп'ютерних наук та директорка Центру обчислювального аналізу соціальних та організаційних систем та Центру інформованої демократії та соціальної кібербезпеки.

«Люди по-справжньому побоюються щодо здоров’я та економіки, і є такі люди, які на цьому наживаються, створюючи розкол», – стверджують дослідники.

Експерти з європейської групи зі стратегічних комунікацій, наприклад, пояснювали, що теорії змов активно ширяться і за підтримки Кремля. Там мова й про «змову Сороса», і про «лабораторії НАТО», і про «масове чіпування Біллом Ґейтсом».

Скептиків у питанні існування коронавірусу переконати навряд чи вдасться. Тому у більшості держав за, скажімо, відсутність масок в публічних місцях, введені штрафи.

Проблема безпосередньо з скептицизмом щодо COVID-19, на відміну від невіри в висадку американців на Місяць чи у те, що Земля пласка, – у тому, що він може коштувати зрештою багатьох життів, довшого карантину і більш серйозних економічних наслідків.

  • Зображення 16x9

    ​Тетяна Савчук

    Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG