Київ – Від 1 квітня на Донбасі має початися великодній «режим тиші» відповідно до рішення Тристоронньої контактної групи в Мінську. Президент Петро Порошенко доручив Генштабу та Міністерству оборони припинити вогонь у зазначену дату, а міністр оборони Степан Полторак, у свою чергу, заявив, що якщо буде загроза для українських військових та зайнятих Україною позицій, то армія «відповідатиме адекватно». Чи є сенс домовлятися про перемир’я, і чи виправдовує воно існування мінського формату?
Припинення вогню має початися опівночі з п’ятниці на суботу, проте, за даними СММ ОБСЄ, ще 30 квітня важке озброєння від лінії зіткнення до кінця відведене не було. А за словами тимчасового повіреного у справах США при ОБСЄ Кейт Бернс, протягом минулого тижня було зафіксовано найбільшу кількість обстрілів з забороненої великокаліберної зброї з початку року.
Від перемир’я дуже маленький ефект, на день – два – місцевий житель
Серед населення прифронтових міст – великий скептицизм з приводу домовленостей про тишу. Житель Авдіївки Сергій на запитання Радіо Свобода відповідає словами: «70 на 30» – 70 відсотків, що перемир’я дотримуватися не буде. Він каже це з досвіду попередніх таких «святкових» режимів тиші.
«Цих перемир’їв уже було декілька десятків. Дуже слабко віриться. Дуже маленький ефект, буквально на день-на два. А потім з того боку все одно весь час стріляли, весь час. Якщо наші (українські військові – ред.) ще більш-менш тримають перемир’я – максимум стрілкове було чутно – то з того боку важким б’ють регулярно», – говорить авдіївчанин.
Для Авдіївки перемир’я, навіть у межах промзони, якщо не говорити про удари по житлових кварталах – вкрай важливе, оскільки через пошкодження комунікацій у сірій зоні місто регулярно опиняється то без світла, то без води, то без опалення. На момент, коли ми розмовляли з Сергієм, в Авдіївці було темно уже добу, оскільки ремонтну бригаду ДТЕК не пускали до пошкодженої лінії електропередач.
Найнадійніша гарантія перемир’я – це знищення озброєння, яке веде вогонь по ЗСУ – експерт
Однак, попри цей скептицизм координатор військових програм Центру Разумкова Олексій Мельник вважає, що навіть точкові домовленості про режим тиші, як от зараз, на великодні свята, мають сенс.
«Звичайно, є смисл у домовленостях про перемир’я, навіть, якщо гарантії цього перемир’я дуже низькі, тому що вимір припинення вогню, навіть на короткий час чи зменшення кількості обстрілів – людські життя», – вважає він.
Якщо говорити про перемир’я як тривалий процес, – зрозуміло, що Мінський формат – це не ті люди, з якими про нього можна домовлятисяОлексій Мельник
«Але, якщо говорити про перемир’я як тривалий процес, – продовжує Олексій Мельник, – зрозуміло, що Мінський формат – це не ті люди, з якими про нього можна домовлятися. Оскільки відкриття масштабного вогню контролюється не «ДНР» і «ЛНР», найнадійнішою гарантією перемир'я було б знищення того озброєння, яке веде вогонь по українських військах – тобто оснащення військових високоточною зброєю, яка дозволила б знищити танк чи гармату, якщо не за хвилину до першого пострілу, то за хвилину після».
У 2017-му на Донбасі вже загинула 21 цивільна людина – ОБСЄ
Цими днями ОБСЄ назвала нові дані щодо втрат серед цивільного населення: від початку року на Донбасі загинула 21 цивільна людина, поранені 95. А від початку конфлікту, за даними ООН, загинули майже 10 тисяч людей.
Військовий експерт Ігор Козій вважає, що Україні важливо демонструвати свою волю до миру, і це теж сенс домовленостей про тишу, навіть, якщо одразу зрозуміло, що виконуватися домовленості не будуть. Інших можливостей в рамках Мінська немає, все інше – це питання зміни формату мирних переговорів, вважає він.
Сторона бойовиків на випередження звинувачує ЗСУ в порушеннях – на сайтах бойовиків пишуть про «різке загострення напередоні квітневого перемир’я», медіа сепаратистів ширять таку заяву самопроголошеного «заступника командувача оперативного командування ДНР» Едуарда Басуріна.
Вживатимемо адекватні заходи, якщо буде загроза наступу – Полторак
У Міноборони України заявляють, що українська армія готова до припинення вогню навіть в односторонньому порядку, але буде відповідати, якщо станеться наступ на позиції з боку бойовиків.
Якщо режим припинення вогню не буде підтримуватися, ми будемо вживати відповідні адекватні заходиСтепан Полторак
«Якщо режим припинення вогню не буде підтримуватися, ми будемо вживати відповідні адекватні заходи для того, щоб не допустити захоплення наших територій, нових позицій і загрози життю наших військових, – заявив міністр оборони Степан Полторак. – Я сподіваюся на те, що цього разу ці домовленості будуть виконані, але це, в першу чергу, залежить від терористичних угруповань і від Росії. Ми готові до виконання домовленостей».
Чи варто домагатися долучення США до «Мінська»?
Напередодні видання «РБК-Україна» з посиланням на власне джерело «в команді президента Петра Порошенка» написало про можливість переформатування Мінська і долучення до нього Сполучених Штатів. Проте, на думку багатьох експертів, зараз приєднання США до Мінська вже не виглядає таким привабливим, як раніше.
Команда Трампа не раз демонструвала лояльність Росії, з іншого – у них є певна спадкоємність політики, яку вони так просто порушити не можутьІван Яковина
«З одного боку, команда Трампа не раз демонструвала лояльність Росії, з іншого – у них є певна спадкоємність політики, яку вони так просто порушити не можуть, – коментує оглядач видання «Новое время» Іван Яковина. – Тут можна і виграти, і програти, ми абсолютно не знаємо, тому що Трамп непередбачуваний, і що йому спаде на гадку в наступні 20 хвилин, не знає навіть він сам».
«Виграти ми можемо небагато, а втратити дуже багато, тому краще, напевне, все-таки без нього, ніж з ним», – резюмує він. Проте, чого чекати від Трампа, не знає зараз і російська верхівка, припускає Іван Яковина: Кремль перебуває у таких же роздумах, не роблячи однозначних ставок на участь США в переговорах.
Натомість, військовий експерт Ігор Козій переконаний, що участь США у мирному процесі була б неодмінно на користь Україні.
Україні перейматися не треба. Їй треба посадити Сполучені Штати за стіл переговорів. Бажано, звісно, щоб були й інші країни-підписанти Будапештського меморандумуІгор Козій
«На мій погляд, стратегія полягає у тому, щоб через санкції змусити Росію сісти за інший стіл переговорів і примусити почати не кулуарний діалог зі США, а публічний, за участю країн, які почали ці переговори з Росією, – каже Ігор Козій. – Нам не треба втручатися у ці звинувачення а адресу президента США: американський уряд, Конгрес, Сенат здатні вирішити це питання в розумний спосіб. Не забувайте, що їхня система цивільного контролю над лідером країни як верховним головнокомандувачем дуже потужна, тому за це, на мій погляд, Україні перейматися не треба. Їй треба посадити Сполучені Штати за стіл переговорів. Бажано, звісно, щоб були й інші країни-підписанти Будапештського меморандуму».
Про те, що США мають безпосередньо брати участь у переговорах, заявив і колишній представник Пентагону Майкл Карпентер. Він висловив думку, що Сполученим Штатам варто припинити «передавати повноваження Німеччині і Франції і брати безпосередню участь у допомозі пошуку дорожньої карти для імплементації Мінських угод». Ця дорожня карта, каже Карпентер, мусить містити чіткий дедлайн і наслідки за невиконання домовленостей до цього терміну, після чого США повинні в односторонньому порядку посилити санкції проти Росії.
