У середині липня в московський центр прийому біженців звернувся ВІЛ-позитивний громадянин Узбекистану. На його батьківщині за сексуальні відносини між чоловіками можна потрапити до в'язниці до трьох років, в Росії ж гомосексуальні відносини декриміналізовані.
Однак під час бесіди з ним і його адвокатом співробітниця міграційної служби дала зрозуміти, що не співчуває становищу геїв. «Була б моя воля, всіх би до стінки», – говорить вона на аудіозаписі, яке є в нашому розпорядженні.
У якийсь момент співробітниця, яка, за її словами, походить з Центральної Азії, висловила несхвалення сексуальної орієнтації чоловіка його рідною мовою: «Хай буде проклятий твій батько. Собако, ти зрозумів мене?».
Адвокат заявника подав скаргу на це зауваження співробітниці від групи геїв, які шукають притулку в Росії.
Правозахисники зазначають, що представники ЛГБТ з Росії почали частіше звертатися з проханням про притулок на Заході після того, як президент Росії Володимир Путін підписав у 2013 році закон про заборону «пропаганди нетрадиційних сексуальних відносин серед неповнолітніх».
Кількість тих, хто біжить до Росії з країн, де гомосексуальні стосунки заборонені, вкрай невелика, вважають активісти, які працюють з такими біженцями. Їх стало трохи більше після Чемпіонату світу з футболу, що відбувся цього літа в Росії, оскільки деякі геї приїхали за паспортом вболівальника і подали прохання про статус біженця, вважає координатор російської благодійної організації з питань допомоги біженцям і іммігрантам «Громадське сприяння» Варвара Третьяк.
Деякі гомосексуали, які біжать в Росію, зокрема згаданий в скарзі адвоката громадянин Узбекистану, походять із переважно мусульманських пострадянських республік Центральної Азії, де їм загрожує кримінальне переслідування і вороже ставлення через їхню сексуальну орієнтацію.
Такі заявники зазвичай більш-менш орієнтуються в російських реаліях, але деякі, наприклад, з Африки, не знають про те, що відбувається з правами ЛГБТ в Росії: правозахисники і західні політики звинувачують Москву в створенні сприятливого режиму для дискримінації та насильства щодо сексуальних меншин впродовж останніх років.
«Вони вважають, що в Росії, як в Європі, вони потрапили в безпечний простір. І, звичайно, вони дуже сильно розчаровуються вже на тому етапі, коли звертаються з проханням про притулок, тому що там стикаються з дуже сильною гомофобією співробітників, які їх ображають», – сказала в телефонній розмові кореспонденту Радіо Свобода Варвара Третьяк.
Путін та інші офіційні особи Росії відкидають звинувачення в дискримінації сексуальних меншин, стверджуючи що закон про гей-пропаганду націлений лише на захист дітей.
«При Сталіні як було все добре»
Юрист ЛГБТ-ініціативної групи «Стимул» Антон Рижов представляє інтереси узбецького громадянина, якого співробітниця відділу з питань біженців, тимчасового притулку і вимушених переселенців управління з питань міграції ГУМВС Росії в Москві назвала «собакою». Він каже, що вирішив разом з колегами подати офіційну скаргу в МВС, щоб змінити «порочну систему» щодо тих, хто звертається з проханням про притулок чи статус біженця.
«Ми прийняли рішення намагатися змінити загальний підхід до проблеми: не виходити з інтересів конкретних людей, а більше замислюватися про майбутнє, щоб ставлення співробітників міграційних служб було іншим», – говорить Рижов. На цьому тижні він відправив поштою скаргу від імені громадянина Узбекистану, а також геїв з Туркменістану, Нігерії та Сирії, які попросили в Росії про статус біженця.
У скарзі, зі змістом якої ми ознайомилися, мовиться про те, що співробітники МВС, які займаються біженцями і шукачами притулку, чинять перешкоди клієнтам Рижова, зокрема, вимагаючи доказів, що ті були геями на момент подачі прохання.
Росія – не єдина країна, яка потребує в таких випадках доказів сексуальної орієнтації. Зокрема, США також просять таке підтвердження, розповіла представник нью-йоркської громадської організації «Імміграційна рівність» Джекі Йодашкін. «Біженцям з країн, де представникам ЛГБТ перебувати небезпечно і де вони поза законом, буває вкрай складно уявити такі докази, оскільки вони живуть приховано, в постійному страху за своє життя», – зазначила вона.
Однак до надання доказів ще далеко, каже Рижов: «Згідно із законом, є процесуальні гарантії: будь-яка людина, яка приїхала до Росії, може подати заяву на біженство, і влада зобов'язана її прийняти. Так вони навіть прийняти не можуть».
У скарзі Рижов також звинувачує співробітників міграційної служби в «образі і дискримінації» своїх клієнтів. У документі наводяться кілька висловлювань співробітниці міграційної служби на адресу громадянина Узбекистану: зокрема, вона називає ВІЛ-інфікованих «СНІДниками» і каже, їй «шкода, що терапію придумали».
«Ганьба суспільства!», – вигукує співробітниця міграційної служби на наявному в нас запису.
У відповідь на слова заявника, що він сподівається вступити в шлюб зі своїм партнером в Росії, співробітниця міграційної служби радить йому спробувати щастя в Узбекистані. У травні заступник міністра юстиції Узбекистану заявив, що заклики з-за кордону дотримуватися прав ЛГБТ залишаться без уваги.
Коли Рижов і його клієнт зазначили, що в Узбекистані гомосексуальні відносини поки є кримінальним злочином, співробітниця міграційної служби почала ностальгувати за часами, коли в СРСР це теж вважалося злочином.
«При Сталіні як було все добре», – каже вона.
МВС Росії не змогло відразу прокоментувати аудіозаписи зі словами співробітниці міграційної служби на адресу громадянина Узбекистану, а також скарги Рижова на поводження з його клієнтами.
Прес-секретар МВС Росії підтвердила, що запит був отриманий 5 вересня і переданий в міграційну службу.
«Не так погано, як в Камеруні»
Тьєрі, гей з Камеруну близько 30 років, каже, що не знав про погіршення становища ЛГБТ в Росії, коли вирішив подати заяву на отримання статусу біженця.
«Я не знав про закон щодо гей-пропаганди. Мені розповіли, коли я вже приїхав в Росію», – сказав Тьєрі під час телефонної розмови. Його справа також згадується в скарзі Рижова.
Тьєрі погодився на інтерв'ю тільки за умови, що не буде вказане його прізвище. Він розповів, що в Камеруні вони з партнером почали піддаватися «фізичним і словесним» нападкам після того, як оточення дізналося, що він гей. Батько і інші родичі поглумилися над ним.
«Мама намагалася мене підтримати і сказала, щоб я поїхав з країни», – згадує він.
Тьєрі приїхав в Росію на початку 2018 року. До цього він чотири роки намагався покинути Камерун, де за гомосексуальні відносини передбачений тюремний термін до п'яти років.
Спочатку він поїхав в Марокко, звідки намагався перебратися на човні в Іспанію. Човен перекинувся, але його врятували члени корабля, який проходив повз. Знайомий в Марокко порадив йому поїхати в Росію.
«У нього був хтось, хто міг надіслати нам запрошення для візи. Слава Богу, він допоміг, і я отримав візу. Але тоді в мене не було грошей, щоб купити квиток на літак, і віза закінчилася. Я отримав другу. Так я потрапив в Росію. Я тут вже три-чотири місяці», – розповів Тьєрі.
Він виїхав з Камеруну «через насильство»: «Гомосексуалів там не приймають. ЛГБТ не приймають в Камеруні. Створюють проблеми, іноді навіть погрожують вбити». У Росії він відчуває себе «трохи безпечніше», ніж в Камеруні. «У Росії ЛГБТ теж не приймають, але в Москві щонайменше ситуація краща, ніж в провінції. Представники ЛГБТ тримаються разом. Я знайшов партнера. Тож тут не так погано, як в Камеруні», – сказав Тьєрі.
Привід для оптимізму?
Отримання статусу біженця представниками ЛГБТ в Росії – завдання вкрай непросте. У 2017 році біженцями були визнані всього 598 осіб – це найнижчий показник з 2008 року.
Із 228 392 осіб, які отримали тимчасовий притулок в Росії в 2017 році, майже 99% – українці. В результаті бойових дій між підтримуваними Москвою бойовиками і українськими військовими з квітня 2014 року на Донбасі загинуло понад 10 300 людей.
Варвара Третьяк з «Громадського сприяння» говорить, що її організації «невідомо про жоден випадок, щоб статус біженця або тимчасовий притулок давали заявникові, який повідомив, що на батьківщині його переслідують через сексуальну орієнтацію».
Говорячи про шістьох ЛГБТ-претендентів на притулок в Росії, Третяк зазначає: «Дуже цікаво, що цього разу скаже міграційна служба, чому вони не нададуть цього разу людям статус біженця».
Однак у тих, хто хоче отримати статус біженця, є якийсь привід для оптимізму.
Прес-секретар російського управління Верховного комісара ООН у справах біженців Анастасія Солтановська зазначає, що хоча статус біженця в Росії, за даними МВС, отримують одиниці, є випадки, коли представники ЛГБТ отримували тимчасовий притулок.
