Доступність посилання

ТОП новини
26 Червень 2019, Київ 18:56

Православне розлучення України й Росії дає надії Македонській церкві на Балканах


Македонська православна віруюча запалює свічку перед зображенням Богородиці біля церкви в Скоп’є. Серпень 2017 року

У Сербській православній церкві запанувала глибока стурбованість щодо рішення Вселенського патріархату просуватись до визнання незалежності Української церкви від Москви. Причини ці виходять за рамки суто давніх історичних та політичних зв’язків між Сербської та Російської православними церквами.

РПЦ 15 жовтня оголосила про призупинення зв’язків з Константинопольською церквою через недавнє рішення щодо визнання автокефалії Української церкви.

Сербський патріархат має свої власні суперечки, яким кілька десятків років, із невизнаними православними церквами в Македонії та Чорногорії – територіями, які давно розглядаються Константинопольським патріархатом, який є духовним лідером світового православ’я, як вотчина Сербської православної церкви.

Представники Сербської церкви кажуть, що мають побоювання, що рішення Константинопольського патріархату щодо України потягне за собою і визнання Македонської православної церкви.

Єпископ Іриней Болувич, речник Сербської церкви, зазначає, що існує «реальна небезпека» нових розподілів після українського рішення і загроза розколів у православному світі.

В інтерв’ю белградському часописові «Політика» (до цього інтерв’ю відіслала Сербська церква Балканську редакцію Радіо Вільна Європа після запиту про коментар), єпископ Іриней передбачав, що розкол буде «навіть глибшим і боліснішим», аніж розкол світового християнства на Східну Православну та Західну Католицьку церкви в 1054 році.

Час рішень

Експерт із сербської релігійної тематики Мирослав Кавезді сказав Радіо Вільна Європа, що православні патріархати на Балканах і по цілому світу мають нині вирішити, чи продовжувати канонічне спілкування з Константинопольським патріархатом, чи дослухатись до Російської церкви і перервати зв’язки з інституцією, якій 1600 років.

Вселенський патріарх, яким нині є Варфоломій I, має почесну й історичну першість серед інших православних патріархів.

Його вважають «першим серед рівних», але він не має права втручатися в релігійні справив інших патріархатів.

Багато речей не з’ясовані. Буде довгий, стомливий, але необхідний процес з’ясування того, що ж, власне, відбувається
Мирослав Кавезді

Кавезді каже, що процес, через який проходять нині всі патріархати, потягне за собою довготривалий перегляд канонічних норм у питанні? чи має Константинопольський патріархат – одна з найповажніших інституцій у світі – право змінювати статус кво в інших патріархатах.

«Багато речей не з’ясовані. Буде довгий, стомливий, але необхідний процес з’ясування того, що ж, власне, відбувається», – зазначив Кавезді в інтерв’ю.

Існує «стурбованість серед членів Сербської православної церкви, бо деякі рішення, які відображені в Україні в статусі православної церкви Московського патріархату, можуть бути застосовані» у випадку із самовідділеними церквами в Македонії та Чорногорії, каже експерт.

І навпаки, зауважує Кавезді, українське рішення дало надію відокремленим церквам на визнання.

На тлі цих викликів, каже єпископ Іриней, Сербська церква віддана «повазі канонічним нормам останнього тисячоліття».

Але така позиція залишає відкритим питання, чи Сербський патріархат буде продовжувати визнавати повноваження Константинопольського патріархату, якщо останній вдасться до визнання незалежності відокремлених церков.

Московський патріархат висловив позиції на своєму Синоді у Мінську 15 жовтня, на якому головував патріарх Кирило, який є близьким до президента Володимира Путіна.

Москва підпорядкувала собі Україну в другій половині 17-го століття, а зараз РПЦ оголосила, що Константинопольський патріархат «усунув себе з канонічного поля православ’я» своїм «незаконним і канонічно неправомірним рішенням» щодо України.

Історична суперечка щодо Македонської церкви

Константинопольський патріархат розглядає прохання про визнання відокремленої Македонської церкви з травня 2018 року.

У 1967 році автономна Македонська православна церква проголосила незалежність від Сербської церкви.

Сербський патріарх відповів запереченням і назвав македонських священиків «схизматиками».

Від часу розпаду колишньої Югославії на початку 1990-х років Сербська церква намагалася поновити свій контроль у Македонії.

Відокремлена Македонська церква, яка залишається невизнаною іншими православними патріархатами, вбачає у таких спробах Сербської церкви порядок денний, пов’язаний з урядом Сербії.

Під юрисдикцією відокремленої Македонської церкви, яка фінансована македонською державою, вісім єпархій та понад тисячу церков по цілій країні, включно з історичним Охридським архієпископством, заснованим на березі Охридського озера в 1019 році, а також сотні сербських середньовічних православних храмів.

Македонська церква також воцерквляє сотні тисяч македонських емігрантів та їхніх нащадків по цілому світу, які становлять македонську діаспору.

У 1999 році главою відокремленої Македонської церкви обрали архієпископа Стефана (Вельянсковського), який називається архієпископом Охридським і Македонським, і котрий лобіює політиків у питанні визнання його церкви.

У той сам час, Сербський патріархат намагався поновити контроль над Македонською діоцезією від моменту розпаду Югославії на початку 1990-х років.

Сербський патріархат вважає суперницьку гілку, яка існує під парасолькою Сербської церкви, як єдину законну македонську церкву і визнає сербського єпископа Йована (Вранісковського) як законного лідера.

Сербський патріархат у 2005 році призначив Йована архієпископом Охридським і митрополитом Скоп’є.

Але державна комісія Македонії у справах релігії визнає відокремлену церкву Стефана і відмовляється зареєструвати підтримувану Сербією православну архієскопію Йована.

Влада в Скоп’є також видворила Йована та його прихильників з його колишньої митрополичої резиденції, арештовувала його кілька разів за звинуваченнями у провокуванні неспокою, спротиву поліції, розпалюванні національної та релігійної ворожнечі, а також незаконному збагаченні.

Йован перед самим оголошенням українського рішення сказав, що є скептичним щодо Константинопольського патріархату в плані надання автокефалії суперницькій Македонській церкві.

Йован також зауважив, що «ніхто не може забрати» юрисдикцію Сербської церкви над Македонією, «бо це спричинило б великі проблеми і було б безпринципним».

Але єпископ Тімотей, речник синоду невизнаної Македонської православної церкви, сказав Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, що процес визнання «залишається відкритим».

Тімотей каже, що очікує вирішення суперечки з допомогою Константинопольського патріархату.

Македонська православна церква буде визнана більшістю православних церков як рівна
Єпископ Тимотей

«Це означатиме, що Македонська православна церква буде визнана більшістю православних церков як рівна православна церква і яка зможе спілкуватися на рівних з іншими православними народами та церквами», – зауважує Тімотей.

«Чи Сербська православна церква або інші погодяться з таким рішенням, не повинно нас дуже переймати», – додає Тімотей.

Але деякі аналітики бачать у боротьбі Македонської церкви за визнання частину геополітичного позиціонування між Росією та Заходом і наростаючий тиск з боку Російської церкви на інші церкви.

Ніхто не буде готовим вистрибнути з вікна, якщо Москва попросить. Ніхто не розірве зв’язки з Константинополем
Диякон Андрій Кураєв

Диякон Андрій Кураєв, який є помітним теологом в РПЦ, сказав Радіо Свобода 16 жовтня, що очікує що «московські дипломати – як в рясах, так і в цивільному – будуть тиснути на інші церкви для підтримки Москви».

«Ніхто не буде готовим вистрибнути з вікна, якщо Москва попросить їх це зробити, – сказав Кураєв. – Ніхто з них не розірве зв’язки з Константинополем».

У той же час македонський прем’єр Зоран Заєв зазначає, що очікує на вирішення македонсько-сербської суперечки вже незабаром.

Заєв сказав Балканській службі Радіо Вільна Європа, що рішення Константинопольського патріархату щодо України заохочує інші церкви дивитись на питання через призму «дружби та співпраці» в інтересах віруючих.

(В статті використані матеріали Балканської та Білоруської редакцій Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Верховна Рада дозволила передати Андріївську церкву Вселенському патріархату

«Спроба перевороту чи самоізоляція». Як реагують на рішення РПЦ про розрив із Константинополем?

Порошенко про рішення РПЦ: «Ми на правильному шляху»

Росіянам припекло: томос для України здійняв переполох серед виборців Путіна

Церква України і «анафема Варфоломію»: мудре рішення роздратувало Кремль

Вселенський патріарх Варфоломій I під час вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–33 років. Київ, 26 липня 2008 року
Вселенський патріарх Варфоломій I під час вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–33 років. Київ, 26 липня 2008 року

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG