15 грудня на Об’єднавчому соборі у Києві обрали предстоятеля єдиної української помісної православної церкви – Епіфанія. Він був митрополитом Переяславським і Білоцерківським, намісником Видубицького чоловічого монастиря у Києві, ректором Київської православної богословської академії. До вашої уваги ексклюзивне бліц-інтерв'ю глави Православної церкви України, яке митрополит Епіфаній дав Радіо Свобода.
– Розкажіть трохи про себе?
– Багато мого життя пов’язано з Михайлівським золотоверхим монастирем. Бо саме тут я, як вихованець Київської духовної семінарії, отримав вищу духовну освіту. Потім отримав чернечий постриг у Михайлівському золотоверхому соборі. Надалі я навчався, стажувався в Афінах, поглиблював свої знання з грецької мови. Потім став ректором Київської православної богословської академії, вона отримала визнання держави під час мого керівництва.
– Експерти стверджують, що у вас є можливості реформувати, змінити церкву. Які ваші перші кроки?
Потрібно працювати так, щоб це об’єднувало, а не роз’єднувалоЕпіфаній
– Нам потрібно довершити повноцінне єднання. Ми отримуємо томос, формуємо усі відповідні керівні органи цієї церкви. Це практично нова структура. Є багато роботи з формування. Але ми будемо це робити спокійно, мудро, виважено, тому що потрібно працювати так, щоб це об’єднувало, а не роз’єднувало.
Навіть якщо ми згадаємо про святкування Різдва Христового, про календар. Якщо ми змінимо з 7 січня на 25 грудня, український народ цього не сприйме. Потрібно пояснювати, доводити. Коли люди зрозуміють, що це не догма, це просто дата, тоді можливо робити й приймати рішення.
Тому ми будемо виважено працювати на розбудову церкви, яка буде духовною основою та опорою нашої української держави у цей нелегкий час випробувань. Ми маємо окупований Крим, ми повинні його повернути, ми маємо частково окупований Донбас, і ми віримо, що Господь за нашими молитвами пошле нам довгоочікуваний справедливий мир.
Як обрали голову єдиної помісної православної церкви в Україні – фотогалерея
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
– Яким чином ви будете продовжувати спілкуватися з представниками Московського патріархату, які не увійшли в єдину помісну церкву? І які кроки ви зробите, щоб вони повернулися?
Ми почнемо працювати, спілкуватися, запрошувати, проявляти нашу любов і взаємоповагу
– Це процес. Потрібно отримати томос. Коли буде томос, це буде свідченням того, що ми насправді є автокефальною незалежною церквою. Тоді ми почнемо працювати, спілкуватися, запрошувати, проявляти нашу любов і взаємоповагу. На цій основі, я думаю, поступово вони зрозуміють, що немає іншого виходу, як бути у цій єдиній українській церкві й спільно будувати наше майбутнє.
– Привідкрийте завісу, що відбувалося на самому соборі? Хто як голосував?
Кожен архієрей, який брав участь у соборі, міг стати кандидатом на предстоятеля цієї церкви. Було рейтингове голосування
– Напередодні собору було багато інформації, за якою саме процедурою буде обрання предстоятеля. Обрання відбувалося за демократичною процедурою. Спочатку кожен архієрей, який брав участь у соборі, міг стати кандидатом на предстоятеля цієї церкви. Було рейтингове голосування. Учасникам собору були роздані бюлетені. Відповідно, з цього рейтингу голосування я набрав найбільшу кількість голосів.
Було 200 делегатів собору. У першому турі було обрано трьох кандидатів, потім був другий тур. Із цих трьох кандидатів було обрано одного. Я думаю, з часом це буде вже оприлюднено.
Митрополит Епіфаній провів першу літургію – фоторепортаж
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Вселенський патріархат офіційно запросив митрополита Епіфанія для отримання томосу
Епіфаній – очільник єдиної Української помісної православної церкви. Хто він і чого чекати?
Об’єднавчий собор. Майбутнє України та її церкви створюється у Києві, а не в Москві
-
Мар'ян Кушнір
Мар’ян Кушнір працює на Радіо Свобода із 2015 року, висвітлює події російсько-української війни як фронтовий кореспондент. У березні 2022 року отримав контузію під час зйомок штурмових дій у ході відбиття російського наступу на Київщині.
Протягом усіх років війни, спочатку гібридної, а потім і повномасштабної, він документує бойові дії на всіх гарячих напрямках – на Київщині, Харківщині, Донеччині, Запоріжжі, Херсонщині. Кушнір є лауреатом журналістської премії «Честь професії» за 2022 і 2024 роки.
Його матеріал «Бій на Київщині: Українські військові пішли у контрнаступ» переміг у номінації «Найкраще новинне висвітлення резонансної події», а згодом журі відзначило репортаж «ЗСУ пішли в контратаку під Бахмутом: перші кадри з поля бою».
У 2023 році Мар'ян Кушнір отримав спеціальну відзнаку від Bucha Journalism Conference за «непохитність відданості принципам і цінностям журналістської професії та винятковій мужності під час російсько-української війни».
У лютому 2026 року отримав орден «За мужність» за порятунок чотирирічної дитини з квартири, охопленої вогнем унаслідок російської атаки ударними дронами на Київщині