Фраза «формула Штайнмаєра» стала цими днями настільки часто вживаною, що про неї вже з’явилися жарти… «Якби німецький президент Франк-Вальтер Штайнмаєр читав українською, він би дуже здивувався своїй популярності в Україні»… «Формулу Штайнмаєра не зміг би пояснити навіть сам Штайнмаєр», зазначає інший дописувач… Хоча насправді тут не до жартів. Бо від того, чи справді саміт «нормандської четвірки» візьме на озброєння формулу Штайнмаєра, як її потрактують Німеччина та Франція, і чи прийме її Україна – може залежати доля охопленого конфліктом Донбасу і вся територіальна цілісність України у майбутньому.
Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко повідомив, що він дав згоду на так звану «формулу Штайнмаєра» щодо врегулювання ситуації на окупованій частині Донбасу.
Закон про особливий статус вступає в дію в попередньому форматі на момент проведення виборів, а остаточно набуває чинності після рішення БДІПЛ ОБСЄВадим Пристайко
«Ми домовилися про формулу Штайнмаєра на зустрічі радників 2 вересня, і я можу навести те, на що я дав згоду. Закон про особливий статус вступає в дію в попередньому форматі на момент проведення виборів, а остаточно набуває чинності після рішення БДІПЛ ОБСЄ (про визнання виборів чесними – ред.)», – сказав Пристайко на спільному засіданні парламентських комітетів з євроінтеграції та закордонних справ, яке відбулося 18 вересня.
Спробуємо просто пояснити, що означає формула Штайнмаєра, і які виклики вона може становити для України, на думку політиків та експертів.
Час і обставини появи формули Штайнмаєра
Для розуміння формули Штайнмаєра треба нагадати про Мінські угоди, підписані в час піку бойових дій на сходні України. Було дві Мінські угоди (від 5.09.2014 та 12.02.2015).
І вони передбачали припинення вогню, виведення озброєнь, мали бути проведені місцеві вибори на окупованих територіях, згідно з українським законодавством із наступним особливим статусом для тих регіонів. Мали бути звільнені всі в’язні і полонені і також з Донбасу мали би вийти всі іноземні війська (читай – російські – ред.). Україна мала би не карати бойовиків, які проти неї воювали, окрім випадків тяжких воєнних злочинів. Навзамін Київ мав отримати контроль над неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону…
Але обстріли тривали, бойові сутички відбувалися регулярно, українські військові гинули, мирне населення зазнавало жертв. Одним словом, Мінські угоди не виконувались.
І в 2016 році тодішній міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр на зустрічі міністрів закордонних справ «нормандської четвірки» (України, Німеччини, Франції та Росії) висунув формулу – десь за рік як став президентом Німеччини.
Що буквально означає формула Штайнмаєра
Коротко формула зводиться до проведення виборів на окупованих територіях згідно з українським законодавством та під наглядом Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Після проведення виборів – якщо ОБСЄ їх визнає вільними – Україна надає особливий режим місцевого самоврядування теренам, які нині становлять ОРДЛО. І Київ отримує контроль над кордоном (варто зауважити, що при багатьох згадках у ЗМІ про формулу Штайнмаєра український контроль над кордоном часто не згадують, – ред.).
Як вона зафіксована
Формулу ніхто не підписував – вона, просто була озвучена Штайнмаєром. Її немає на папері. Вона – не дивлячись на помилкове сприйняття – не є конкретною «дорожньої картою» для втілення Мінських угод.
Чому на формулі Штайнмаєра наполягає Росія
27 серпня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав умовою для проведення саміту лідерів «нормандського формату» необхідність «зафіксувати на папері формулу» нинішнього президента ФРН Штайнмаєра щодо «особливого статусу» Донбасу.
В Україні Росію звинувачують у намаганні вирвати з ширшого мінського контексту саме вибори і «особливий статус» та ігнорувати безпекові компоненти, а найголовніше – ігнорувати контроль України над кордоном.
Росія також, як кажуть українські експерти, хоче легалізувати владу бойовиків і закріпити за нині окупованими територіями «особливий статус».
Франція та Німеччина
Представники Німеччини та Франції дали зрозуміти, що готові обговорювати формулу Штайнмаєра на майбутньому саміті «Норманської четвірки».
Проблема з формулою Шмайнмаєра в тому, як сказав колишній представник України в Тристоронній контактній групі Роман Безсмертний, що вона має багато інтерпретацій. Відтак, її трактують по-різному.
На нормандському саміті – в разі обговорення формули Штайнмаєра – багато залежатиме від того, чи Париж та Берлін сприйматимуть формулу Шмайнмаєра в українській чи російській трактовці. Тобто, чи політичні аспекти відірвуть від безпекових, а по-друге, чи Емманюель Макрон та Анґела Меркель розуміють, що вибори можна проводити лише в безпечному середовищі і виключно під українським контролем.
Небезпеки для України
Політика чи/і безпека
Формула Штайнмаєра ігнорує безпекову складову і підносить політичні аспекти Мінська – вибори, статус... При її буквальному розгляді, складається враження, що оминаються такі теми, як роззброєння бойовиків, виведення російських військ та військової техніки, покарання винних у воєнних злочинах, контроль над кордоном...
«Саму «формулу Штайнмаєра» не можна розглядати у відриві від інших важливих умов Мінських домовленостей… вона є тільки однією складовою загального процесу», – вважає колишній очільник МЗС Павло Клімкін.
Почерговість
Далі – почерговість кроків, що за чим.
«Для того, щоб мати вільні і справедливі вибори, має бути вільне і справедливе, безпечне середовище. Відтак, спочатку має бути безпека», – сказав спецпредставник США щодо України Курт Волкер.
«Що потрібно для того, щоб там з’явилися люди, з якими ми будемо розмовляти? Спочатку – це безпека, що там відбувається. А потім повинна бути якась нормальна кампанія – вибори. Не ідеальні, але вільні і чесні», – вважає Клімкін.
Українська участь
Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко наполягає, що у виборах повинні мати змогу брати участь українські партії.
«Треба, щоби всі партії, представлені за цим столом, всі медіа, представлені тут, мали доступ до виборів, і так далі. Тільки тоді вибори можуть бути визнані такими, що відповідають стандартам ОБСЄ», – сказав Пристайко на спільному засіданні парламентських комітетів.
Він наголосив, що для проведення виборів на окупованій частині Донбасу спочатку мають бути створені відповідні умови.
ЗМІ
Однією з перших речей, яку зробили підтримувані Росією бойовики на Донбасі – це відімкнули українське телебачення і відрізали доступ до українських ЗМІ. Місцеве населення вже понад п’ять років перебуває в антиукраїнському інформаційному полі і йому активно «промивали мізки».Чи вистачить кількох місяців виборчої кампанії аби вплинути на громадську думку в ОРДЛО?
Лунав ще один аргумент проти виборів – як можуть брати в них участь українські партії та політики на нині окупованій частині Донбасу – проведення виборчої кампанії там і, наприклад, зустрічі з виборцями можуть бути просто небезпечними для них.
Нинішній глава дипломатії Пристайко теж визнає це: «Спочатку створюються необхідні безпекові умови, і тільки (тоді) проводяться вибори, президент Зеленський це чітко сказав».
Переселенці
Що робити з переселенцями – а таких від одного до півтора мільйона, які залишили Донбас – вони ж теж повинні мати право голосувати.
Стандарти
Україна та Росія мають дуже різне уявлення про демократичність виборів. В Україні відбуваються зміни влади, українські вибори визнаються демократичними міжнародними спостерігачами, вони є конкурентними, вільними і справедливими. Чи можна це сказати про Росію та її уявлення про вибори?
«Належне проведення виборів означало б перехід контролю від Росії до України, бо лише Україна може провести справжні вибори», – сказав німецький політолог Андреас Умланд газеті Kyiv Post.
Але чи погодиться Росія на те, щоб вибори та їхнє проведення контролювала Україна?
Час виборів
Скільки треба часу від отримання контролю за виборчим процесом до, власне, самого проведення виборів? Міністр Пристайко сказав 13 вересня, що вибори на Донбасі можна було б провести разом з місцевими виборами по всій Україні. Тобто, наступного року.
Отже, терміни виборів в ОРДЛО називають різні: від року до навіть 7-10 років, як про це сказала ексзаступниця голови парламенту Оксана Сироїд.
Кордон і миротворці
На думку багатьох українських представників, реалізація формули Штайнмаєра без вирішення ключового питання для завершення конфлікту – контролю над 400-кілометровою ділянкою, яка нині не контролюється Києвом, – може викликати серйозне несприйняття в Україні.
На думку політолога Володимира Цибулька, найнебезпечніша ситуація виникне, якщо під час перемовин із Росією за участі Франції та Німеччини Путін натисне на Зеленського і той погодиться на вибори в окупованому Донецьку й Луганську, «але перед цим не закриє кордон».
І хто має стати на кордоні, через який нині перекидається техніка, йдуть військові та найманці в ОРДЛО – міжнародні миротворчі війська, про які мова вже йде кілька років, чи українські прикордонники і військові?
Все це формула Штайнмаєра оминає.
Ширші виклики для України
«Особливості самоврядування», «особливий статус», «автономія»…
Формула легалізує особливий статус – в Україні ж виступають проти якогось «особливого статусу» для бойовиків, бо на думку критиків, виходить, що можна взяти зброю проти України і за це отримати… «спеціальний статус».
Тим більше, Київ ніколи не погоджувався на якийсь «особливий статус», не говорячи вже про якусь автономію. В українському офіційному трактуванні допускались «особливості місцевого самоврядування» в окремих районах двох областей.
«Звільнені Росією українські території не можуть мати жодних особливих статусів, які б ставили під сумнів унітарний устрій України», – говориться у відкритому зверненні громадськості до президента Володимира Зеленського.
Крим
Також формула Штайнмаєра не згадує Крим.
«Застосування згаданої формули, яка базується на нав’язаних Україні Мінських домовленостях, виносить за дужки переговорів питання деокупації Криму та відповідальності Росії як держави агресора… Звільнення окремих районів Донеччини та Луганщини невіддільне від деокупації Криму», – говориться у тому ж відкритому зверненні громадськості до президента України, яке підписали дипломати, юристи, активісти, колишні комбати, журналісти...
Що далі
Формула Штайнмаєра і всі пункти Мінських угод будуть розглядатися лідерами чотирьох країн, сказав президент Зеленський в середині вересня.
Відтак переговори в «нормандському форматі» можуть відбутися у жовтні – принаймні такі очікування.
Але зараз є низка питань.
Чи на зустрічі в Парижі в рамках «Нормандії» буде обговорено формулу Штайнмаєра? Чи буде підписано щось, що зафіксує цю формулу? Що саме ляже в цю формулу? Чи вона буде вузько політичною чи ширшою з тими аспектами, які турбують Україну? Чи має рацію ексрадник попереднього президента Костянтин Єлісеєв, який попередив, що обговорення «формули Штайнмаєра» є пасткою для президента Володимира Зеленського? Чи будуть Макрон із Меркель на українському боці, чи будуть тиснути, аби досягти «швидшого миру», а чи будуть грати «три-проти-одного» Зеленського, як про це попереджає Леонід Кучма?
Все це питання, які наразі – на цей час – не мають твердої відповіді.
