Доступність посилання

ТОП новини

Бюджет-2021: чи реально його виконати і що буде з економікою


Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль (праворуч) у Верховній Раді під час внесення змін до бюджету 2020 року

Проєкт бюджету на наступний рік, який Кабінет міністрів ухвалив 14 вересня, передбачає небезпечно високий дефіцит і не має зрозумілих механізмів його покриття, стверджують українські експерти та опозиційні політики, які вже відреагували на появу цього документа. Вони закликають мінімізувати додаткові бюджетні витрати, такі, як збільшення мінімальної зарплати, в іншому випадку – прогнозують проблеми з поверненням старих кредитів та з отриманням нових, а також ризик «друку» гривні для покриття дефіциту і, як наслідок, поглиблення економічної кризи. Радіо Свобода наводить основні показники з українського проєкту бюджету-2021, а також різні точки зору про нього.

Кабінет міністрів ухвалив проєкт бюджету на 2021 рік вранці 14 вересня на позачерговому засіданні та передав його до Верховної Ради (у Раді вже його зареєстрували). Урядовці встигли в останній момент: закон зобов'язує передавати урядовий проєкт бюджету до парламенту до 15 вересня.

Документ підтримали майже всі урядовці, крім двох: голови МОЗ Максима Степанова та очільника Мінекології Романа Абрамовського. За даними «Дзеркала тижня», посадовців обурили мінімальні видатки на природоохоронні заходи і недостатнє фінансування на боротьбу з пандемією COVID-19 та її наслідками.

У пресслужбі прем'єра цієї інформації не підтверджують.

Міністр фінансів Сергій Марченко обіцяє, що це буде «бюджет можливостей для розвитку економіки та підтримки наших громадян і бізнесу в умовах перезапуску економіки після удару пандемії».

Бюджет-2021 (проєкт) помітно відрізняється від бюджету на 2020 рік. Очікувані доходи поменшали через кризові явища, попри це, видатки зросли за кількома статтями, а бюджетний дефіцит майже не зменшився, порівняно з бюджетом на 2020 рік, коли він був найбільшим за останні кілька років.

Показники бюджету-2021:

  • Очікуване зростання економіки у 2021 році – 4,6%.
  • Очікувана інфляція – 7,3% річних.
  • Середній курс валюти у 2020 році буде 29,1 гривні за долар США, прогнозує Мінфін.
  • Середня зарплата в Україні (за бюджетним прогнозом) буде 13,6 тисячі гривень на місяць.
  • Доходи українського бюджету-2021 – 1017 мільярдів гривень.
  • Видатки бюджету – 1330 мільярдів гривень.
  • Граничний дефіцит держбюджету – 270 мільярдів гривень.
  • Граничний обсяг гарантованого державою боргу – майже 305 мільярдів гривень.
  • На національну безпеку і оборону планують виділити 5,9% від ВВП.
  • На підвищення мінімальної зарплати – 41,4 мільярда гривень. З січня вона підніметься до 6 тисяч гривень на місяць, а з липня – до 6,5 тисяч.
  • Бюджет передбачає збільшення фінансування освіти на 34 мільярди та медицини на 27,5 мільярдів.
  • До бюджету заклали вакцинування українців від COVID-19 – 2,6 мільярда гривень.

Дефіцит, який нічим покрити?

Дефіцит українського бюджету-2021 є завеликим, але замість його скорочення уряд планує додаткові видатки. Це є головною претензією експертів та представників опозиції до проєкту загальнонаціонального кошторису на наступний рік.

Так, фінансовий експерт і засновник інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак стверджує, що дефіцит бюджету є завеликим для України і що наступного року його буде «розкрадено».

«Гігантський дефіцит бюджету – двісті сімдесят мільярдів гривень! Це 6% від валового внутрішнього продукту України. Прийнятним в нормальних умовах вважається дефіцит до 3% ВВП. Переживаю, що в умовах високої корупції та при відсутності реформ правоохоронної та судової систем ці кошти можуть бути просто розкрадені. Прихований дефіцит бюджету – це державні гарантії. Лише на будівництво доріг передбачено 71 мільярд гривень гарантій. Традиційно, державні гарантії в Україні перетворюються на майбутні видатки бюджету, – пояснює Тарас Козак. – На вимогу президента Володимира Зеленського уряд Дениса Шмигаля заклав у проєкт бюджету 2021 року зростання мінімальної зарплатні до 6500 гривень. Вангую, що після проведення місцевих виборів і отримання «пістонів» від Міжнародного валютного фонду наші урядовці здадуть назад. І в ухваленому бюджеті на 2021 рік не буде такої мінімальної зарплати. Винним зроблять уряд Шмигаля».

Між тим, прем'єр Денис Шмигаль вважає дефіцит, закладений до проєкту бюджету-2021, цілком помірним і посильним для країни. Він оцінює обсяг цього дефіциту як 7,5% ВВП.

Рівень бюджетного дефіциту дійсно наближається до 300 мільярдів гривень, але це цифра помірна
Денис Шмигаль

«Наш рівень бюджетного дефіциту дійсно наближається до 300 мільярдів гривень, але це цифра помірна для України та абсолютно посильна для бюджету. На сьогодні немає касового розриву. І ми чітко розуміємо джерела покриття такого дефіциту, – стверджує Шмигаль. – Ця сума погоджена з нашими міжнародними партнерами та кредиторами. Вона відносно невисока, якщо порівнювати з окремими європейськими країнами, де дефіцит бюджету сягає навіть 10-14%».

Серед джерел покриття бюджету глава уряду назвав податкові надходження, дивіденди державних підприємств, позики на внутрішньому та зовнішньому фінансових ринках.

Старший економіст аналітичного центру «CASE Україна» Володимир Дубровський у коментарі Радіо Свобода розкритикував плани уряду щодо дефіциту бюджету і способів його покриття. Так, він пояснює, що такі речі, як податкові надходження та дивіденди держпідприємств, не годяться для покриття дефіциту бюджету, бо це планові джерела його наповнення, вже закладені до нього.

Питання – не в тому, дозволить МВФ чи не дозволить, а в тому, чи зруйнує цей дефіцит бюджету українську економіку
Володимир Дубровський

«Якщо ж ідеться про приватизацію – то це нерегулярні доходи. Але в Україні навряд чи буде приватизація здатна покрити хоча б десяту частину цього дефіциту. Взагалі для мене це було сюрпризом: я сподівався, що бюджет наступного року буде складено за нормальними показниками. Дійсно, МВФ погоджувався з тим, що дефіцит може бути до 8% в час пандемії. Але питання – не в тому, дозволить МВФ такий дефіцит бюджету чи не дозволить, а в тому, чи зруйнує цей дефіцит українську економіку. Великий дефіцит означає, що його треба покривати або запозиченнями, або емісією, або приватизацією, але ж такої великої приватизації немає», – підсумовує експерт.

Заступниця директора «Центру економічної стратегії» Марія Репко наголошує, що уряд закладає завеликий дефіцит бюджету, однак у реальності він буде ще більшим, деталізує вона.

Потреба в додатковому фінансуванні перевищує 550 мільярдів гривень. Це шалені суми для України
Марія Репко

«Уряд закладає дефіцит у 6% ВВП, це приблизно 270 мільярдів гривень. Це величезна сума, це забагато! А крім того, Україні ще приблизно таку ж саму суму треба віддати зовнішнім та внутрішнім кредиторам по державних боргах. Відтак потреба в додатковому фінансуванні (чи з нових запозичень, чи з інших джерел) перевищує 550 мільярдів гривень. Це шалені суми для України. І краще, щоб фіскальна політика була більш консервативною», – наголошує експертка в розмові з Радіо Свобода.

За її словами, консервативна політика означає, що автори бюджету мають вгамувати свої апетити щодо великих доходів і планувати його, виходячи не з найоптимістичніших прогнозів, а з найбільш очікуваних. Окрім того, Марія Репко закликає зменшувати дефіцит бюджету. Вона згадує про те, що у зміненому бюджеті на нинішній рік заклали ще більший дефіцит, але фактично в цьому не було потреби, бо уряд не встигає зробити всі витрати, які планував. Окрім того, настільки значний фонд протидії коронавірусу в бюджеті наступного року не потрібен (потрібні видатки передовсім на вакцинацію), однак ці суми все одно заклали до бюджету-2021, каже вона.

Ще одна деталь, на яку вказують експерти: найреалістичнішими способами покриття такого великого дефіциту бюджету є або позики МВФ та інших міжнародних донорів (під низькі відсотки), або розміщення облігацій (під досить високі відсотки), або додаткова емісія гривні, яка прискорюватиме інфляцію.

Інфляція та спокуса «друкувати гривні»

Марія Репко наголошує, що проєкт бюджету на наступний рік не передбачає фіскальної та макроекономічної стійкості України. Зокрема, каже, створює ризики нереалістичний відсоток інфляції, закладений у нього.

Цей бюджет надто оптимістичний
Марія Репко

«Закладена до проєкту інфляція 7,3% впливає на зростання доходів бюджету. Тобто ціни на товари, послуги, продукти будуть вищими і бюджет отримає більші податкові надходження. Але ж зараз маємо реальну інфляцію 2% на рік. Тобто бюджет надто оптимістичний. А до цього додається ще й значний дефіцит», – визнає експертка. Вона припускає, що українська влада матиме дуже велику спокусу дещо скоригувати інфляцію, «додрукувавши» певну кількість грошової маси, чим самим суттєво нашкодить економіці.

«Звісно, така спокуса виникне! Бо залучити таке величезне фінансування (дефіциту бюджету) під низькі ставки – це з розряду фантазій. І таке «мрійництво» Україні може реально дуже дорого обійтися», – попереджає заступниця директора «Центру економічної стратегії».

Тарас Козак, зі свого боку, припускає, що ідеї уряду суттєво підвищувати «мінімалку» не лише збільшать податковий тиск на тих, хто працює, а й підганятимуть інфляцію, а відтак і поставлять хрест на доступних кредитах, запуск яких декларує влада.

«Підвищення мінімальної заробітної платні – це потужний інфляційний чинник. Нацбанку доведеться піднімати облікову ставку. Про іпотечні кредити, менші за 10% річних у гривні, доведеться забути. Моя оцінка проєкту бюджету: хочеться жити на широку ногу, по-багатому, а в кишенях дірки. Без допомоги МВФ, Світового банку та інших іноземних партнерів бюджет наступного року Україні не виконати», – попереджає фінансист. І припускає, що від цього кроку відмовляться під тиском МВФ.

Що скаже МВФ?

Міжнародний валютний фонд взяв паузу у співпраці з Україною, зокрема, після кадрових змін у Нацбанку та подіях навколо САП та НАБУ. Представники МВФ нагадують про важливість нової антикорупційної інфраструктури в Україні і поки не можуть назвати дату місії для траншу stand by. Втім, в Нацбанку очікують, що фінансова допомога прийде до кінця року, і саме на цьому засновують свої прогнози економічної ситуації в Україні. Спираючись на них, Нацбанк кілька разів за цей рік знижував облікову ставку, щоб знизити вартість кредитів і допомогти бізнесу вийти з кризи.

За словами Володимира Дубровського, зараз Україна може розраховувати на допомогу донорів (щоб покрити дефіцит бюджету) лише за умови адекватної економічної та фінансової політики, яка передбачає скорочення дефіциту бюджету.

Для мене цифра дефіциту бюджету означає, що Україна прямує до кризи
Володимир Дубровський

«Допомогу дають тоді, коли країна веде відповідальну макроекономічну політику, зокрема, не робить таких великих бюджетних дефіцитів. Для мене цифра дефіциту бюджету означає, що Україна прямує до кризи. І якщо урядовці та депутати не схаменуться і не відкинуть цих дурних рецептів «підганяння» економіки за рахунок великих державних видатків, то це призведе до катастрофічних наслідків», – попереджає економіст.

За його словами, за політикою держави спостерігають не лише МВФ, а й інвестори, і якщо вона буде неадекватною, єдиним потенційним джерелом коштів залишиться Росія. На цьому певний час протримався Віктор Янукович, але в більш тривалій перспективі ця політика не допомагає, попереджає Володимир Дубровський.

Великий дефіцит бюджету є свідченням того, що українські високопосадовці вже заклали в нього свої «хотєлки», про це говорять майже всі експерти, які спілкувалися з Радіо Свобода і з економічних питань, і щодо проблеми зростання корупції в Україні.

«Центр економічної стратегії» у своєму аналізі щодо проєкту бюджету попереджає, що він спричиняє збільшення боргів держави.

«Уряд повністю прибрав ліміти з обсягів державних гарантій – це означає ризик безконтрольного нарощування гарантованого державою боргу і великі проблеми на наступні роки. Заплановане фінансування бюджетного дефіциту та погашення зовнішніх і внутрішніх боргів за рахунок нових запозичень вже зараз складає 643 мільярди гривень, або 23,6 мільярда доларів», – ідеться в аналізі.

В цій ситуації уряд може погасити внутрішній борг перед українськими банками, випустивши ОВДП під вищі відсотки і перекредитувавшись, визнають у «Центрі економічної стратегії». Однак на зовнішньому ринку це повторити не вийде, оскільки Україна сприйматиметься як надійний фінансовий партнер лише після поновлення співпраці з МВФ.

Однак часу на всі ті зміни, про які говорять експерти, дуже мало. Адже Верховна Рада розгляне державний бюджет на наступний рік 18 вересня.

Це підтвердив спікер Дмитро Разумков під час засідання погоджувальної ради парламенту.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG