Доступність посилання

ТОП новини

Пожити в Чорнобилі: що відомо про «ринок оренди житла» в зоні відчуження


Містечко Чорнобиль – єдине місце в зоні відчуження, де можна офіційно орендувати помешкання
Містечко Чорнобиль – єдине місце в зоні відчуження, де можна офіційно орендувати помешкання

До Чорнобильської зони повертається життя: раніше там мешкали лише близько до 200 місцевих жителів-самоселів та тимчасово фахівці зони відчуження, які працюють «вахтовим» методом. Нині легальні чорнобильські туристи можуть пожити в зоні кілька днів, якщо забронюють багатоденний екскурсійний тур. Потік таких мандрівників до зони вже кілька років зростає, визнають туроператори. Водночас «тіньовий сегмент» ринку житла в зоні відчуження стосується переважно помешкань самоселів, і це радше поодинокі випадки «угод» з нерухомістю, ніж тенденція, з’ясувало Радіо Свобода.

«Пожити в Чорнобилі»: така екстравагантна розвага кілька років тому була доступна лише нелегальним відвідувачам зони – «сталкерам», які незаконно перетинали периметр зони відчуження, ночували в покинутих будинках, знімали свої пригоди для ютубу та час від часу попадалися нацгвардійцям, що охороняють зону, та платили штрафи.

Втім, в останні роки опція пожити кілька днів у Чорнобильській зоні стала доступна фактично всім охочим: для цього достатньо забронювати тур в одного з чорнобильських туроператорів – на два чи більше днів.

Чорнобильський туризм: готель, хостели, багатоденні екскурсії

Всі офіційні місця розміщення для чорнобильських туристів – або у Чорнобилі, найменш забрудненому та найбільш «живому» містечку в зоні відчуження, або ж у селі Дитятки, чи інших селах, які межують з зоною.

Втім, як виявилося, у Чорнобилі можна легально взяти в довготривалу оренду (кажуть, безоплатно) цілий багатоквартирний будинок і облаштувати його під офіс чи приватний готель. Пропонують такі об’єкти державні підприємства, розташовані в зоні відчуження, або ж Фонд держмайна.

Де і як поселять:

  • Готель «Десятка» – Чорнобиль, вулиця Богдана Хмельницького, 1А;
  • Готель «Полісся» – Чорнобиль, вулиця Кірова, 34-V;
  • Готель (гуртожиток) «Прип’ять» – Чорнобиль, вулиця Полупанова, 1;
  • Stalker Hotel & Hostel – село Дитятки, вулиця Чорнобильська, 1A.

Ці заклади, а також готелі й апартаменти у селах, прилеглих до зони, пропонують і популярні сервіси оренди житла та ресурси онлайн-оголошень.

Приватних помешкань у категорії «Чорнобиль» вони не пропонують.

Вартість проживання – від 339 і до приблизно тисячі гривень з людини за добу. В усіх варіантах розміщення є тепло, гаряча вода та інші необхідні зручності, однак у приватних готелях – кращий ремонт і, відповідно, вища ціна. Це з’ясувало Радіо Свобода, декілька разів поселяючись у готелях Чорнобиля під час підготовки репортажів.

У зоні відчуження є й інші хостели та гуртожитки, в яких мешкає переважно персонал зони та ті, хто відвідує зону по роботі – науковці, спеціалісти, представники медіа.

Турист має змогу пожити в зоні відчуження до п’яти днів, розповідає радіо Свобода експертка з питань Чорнобиля, колишня речниця Державної агенції з управління зоною відчуження, а нині туроператор Олена Ковальчук.

До зони можливі тури тривалістю до п’яти днів
Олена Ковальчук

«В зоні можуть зупинитися відвідувачі, які приїхали з пізнавальною метою, іншими словами – туристи. Якщо їхній візит триває більше одного дня, то вони можуть зупинитися тільки в одному з готелів міста Чорнобиль. Забезпечує поселення туристична компанія, яка організовує поїздку. До зони можливі тури тривалістю до п’яти днів», – пояснює Олена Ковальчук.

За її словами, просто так не можна потрапити до зони, не будучи офіційним туристом чи запрошеним фахівцем. Відтак і легального приватного ринку оренди житла в Чорнобилі не існує, підсумовує вона.

«Є готель і хостели, все інше – нелегально», – зауважує у розмові з Радіо Свобода провідний «чорнобильський» туроператор, директор компанії «Чорнобиль Тур» Ярослав Ємельяненко.

Як виглядає «тіньовий» ринок нерухомості в зоні відчуження та чи існує він взагалі?

«Сіра» нерухомість Чорнобиля: самосели та працівники зони, що поселилися в ній

«Як захочете – приїжджайте, поживіть у нас. Продукти натуральні, радіація менша, ніж у Києві», – каже знімальній групі Радіо Свобода Іван Семенюк, один із самоселів у селі Паришів на заході Чорнобильської зони. Ця розмова відбулася ще до початку пандемії, на піку туристичного сезону.

Радіаційний фон у цьому районі – дійсно у півтора раза менший, ніж у Києві. Офіційні мандрівники та відвідувачі зони охоче відвідують самоселів у рамках екскурсій та спілкуються з ними. Але зупинятися в них на ночівлю не мають права: це заборонено правилами зони відчуження.

Один зі співрозмовників Радіо Свобода – ветеран-ліквідатор, колишній оператор четвертого енергоблоку ЧАЕС, а нині художник Олексій Бреус.

Його колишня квартира розташована в одній із багатоповерхівок покинутого міста Прип’ять. Олексій неодноразово відвідував її після аварії та навіть перетворив її на своєрідний арт-об’єкт, скопіювавши на стіни свої концептуальні роботи, присвячені Чорнобильській аварії.

Прип'ять: місто-апокаліпсис – очима його жителя
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:10:48 0:00

Втім, Олексій Бреус запевняє, що з орендою чи продажем приватного житла в зоні відчуження ніколи не стикався.

«Ніколи не чув, щоб приватні будинки в зоні відчуження продавали чи здавали в оренду», – визнає ліквідатор.

Втім, є певна категорія людей в зоні відчуження, яка знає про це найбільше.

Степан (ім’я змінене з міркувань безпеки) – працівник одного з підприємств зони відчуження і водночас місцевий мешканець-самосел. Він оселився у місті Чорнобиль у будинку своїх предків, відремонтував його і довів до ладу.

За його словами, він – не єдиний, хто веде такий спосіб життя. Низка працівників зони відчуження залишаються жити у Чорнобилі й між своїми виробничими «вахтами», а то й після виходу на пенсію.

Цих людей небагато, вони жартома називають себе «здичавілими ліквідаторами», іронізує Степан.

Найчастіше селяться у вільному будинку, який приглянувся
Степан, житель Чорнобиля

«Найчастіше селяться у вільному будинку, який приглянувся, або у будинку батьків – як я. Трапляється, що ці люди можуть «продати» чи «здати» одне одному таке житло – але за символічну суму. Законної сили такі угоди не мають, бо правила зони не передбачають приватної власності на житло у ній. І статус приватних будинків, у яких вже мешкають люди, невизначений. Але, зрештою, комфортніше жити у своїй хаті, ніж у гуртожитку», – пояснює Степан Радіо Свобода.

До того ж, за його словами, Чорнобиль – єдине місце в зоні, де є вся потрібна інфраструктура: електрика, відремонтовані дороги, магазини та навіть кафе.

Слова Степана частково підтверджують українські медіа. Будинок з ділянкою в Чорнобилі можна купити за 500 доларів, повідомляють ТСН і видання «Фокус». Однак незрозуміло, як покупець може оформити право власності в зоні або ж легально в'їхати в неї та заселитися.

Степан також розповідає, що іноді він бачив, як до зони приїжджають відпочивати нелегальні відвідувачі. Втім, вони не орендують житло: за словами жителя Чорнобиля, такі відпочивальники приїжджають з Дніпра річкою Прип’ять на моторних човнах і зупиняються на природі.

Нещодавно українські яхтсмени спільно з туроператорами та адміністрацією Чорнобиля протестували перший (після катастрофи) легальний водний туристичний маршрут річкою Прип'ять.

На яхті – у Чорнобиль
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:07 0:00

Самосели з числа працівників зони відчуження, з якими говорило Радіо Свобода, наголошують: сторонні люди не купують та не орендують приватне житло в Чорнобильській зоні та не селяться в ній.

Однак є винятки.

Найвідоміший з них – художник Ігор Руденя. 15 років тому він пішки прийшов звірячими стежками у зону відчуження і зайняв одну з покинутих хат у селі Ладижичі, де на той час було 11 місцевих мешканців – самоселів. Ігор живе у зоні досі: вирощує собі продовольство чи добуває його в лісі, на дозвіллі малює чорнобильську природу та проводить виставки своїх робіт.

Що далі: вимирання самоселів чи чорнобильські «скансени»?

Самосели є носіями унікальної культури українського Полісся, способів господарювання та ремесел, і саме вони є природною «ревіталізацією» зони відчуження, наголошує в розмові з Радіо Свобода засновник «Чорнобильського університету», ліквідатор та автор книг про Чорнобиль Сергій Мирний. Оскільки «ця унікальна спільнота поступово вимирає», експерт пропонує створювати альтернативу за прикладом збережених історичних поселень 18-го століття у США.

«У Сполучених Штатах збереглися поселення з унікальною архітектурою 18-го сторіччя. І влітку, в туристичний сезон, з усієї Америки туди приїздять добровольці. Поселяються там, вдягаються, як люди тієї епохи, відтворюють ремесла, які тоді існували. Це значно більше, ніж скансен – це реальне живе поселення. Моя думка – треба стимулювати аналогічний процес в Чорнобильській зоні, – закликає Сергій Мирний. – Адже помруть останні самосели, і хто після них збереже і покаже людям традиційні українські ремесла і культуру?»

За даними Державної агенції з управління зоною відчуження, наразі в ній мешкає близько 130 самоселів, приблизно половина з них – у місті Чорнобиль.

Найчастіше це літні люди, які повернулися до своїх домівок в перші роки після Чорнобильської катастрофи, бо не захотіли жити на новому місті. Популяція самоселів вимирає: ще півтора десятиліття тому їх нараховували близько 300.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG