Анексований Крим стає територією пріоритетного обслуговування російських військовослужбовців – учасників повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Для їхніх потреб віддають кримські лікарні та санаторії, їм надають пільги на проїзд у громадському транспорті, їм також доступні банківські кредити та багато іншого. Як російська влада Криму за допомогою соціальних привілеїв заманює кримчан на війну з Україною, читайте у матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Російська влада Криму з перших днів підтримує повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Після того, як кримчани потрапили під мобілізацію, оголошену президентом Росії Володимиром Путіним, чиновники на Кримському півострові почали всіляко заманювати місцевих жителів на війну з Україною. Для цього використовують різноманітні ресурси та обіцянки соціальних благ.
«Учасники «СВО» – це святе»
Робота з надання допомоги сім’ям учасників «спецоперації» (так у Росії називають своє повномасштабне військове вторгнення в Україну – ред.) наразі «у пріоритеті», стверджує російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов).
Переважна більшість питань, що надходять, має вирішуватися оперативноСергій Аксьонов
За його словами, щодня до нього звертається із цього приводу «пристойна кількість людей». У зв’язку з чим він доручив місцевій владі забезпечити оперативне вирішення питань, що виникають у російських військовослужбовців та членів їхніх сімей.
«Робота із сім’ями учасників СВО (російський термін «спецоперація», яким названо бойові дії проти України – ред.) та мобілізованих – це святе. Переважна більшість питань, що надходять, має вирішуватися оперативно. Для цього в кожному муніципалітеті за сім’ями наших воїнів має бути закріплена контактна посадова особа», – заявив Сергій Аксьонов на нараді в Саках 2 листопада.
Після оголошення Володимиром Путіним у Криму «середнього рівня реагування» півострів по суті почали переводити на військові рейки, зазначають правозахисники. Місцева влада, наділена указом президента Росії безпрецедентними повноваженнями, кидає всі ресурси на підтримку російських військових.
Земля, гроші та пільги
Спочатку кожному кримчанину, який добровільно або в рамках мобілізації опинився в лавах російської армії, підконтрольна Москві влада Криму обіцяла одноразову виплату в 200 тисяч рублів, а також надання позачергово земельних ділянок на півострові тим, хто має місцеву реєстрацію.
Після того, як у Росії почалися протести проти мобілізації, учасникам військових дій проти України російська влада пообіцяла кредитні канікули та можливість дострокового розірвання договору ОСАГО – страхування транспортних засобів – та повернення частини вартості полісу за невикористаний період.
Підконтрольна Москві кримська влада обіцяла забезпечити мобілізованих усім необхідним для бойових дій проти України. Але виявилося, що багатьох відправляють на передову без елементарних речей та у непридатній амуніції.
Після того, як скандали, пов’язані з неякісним забезпеченням російських військових, стали публічними, обіцянки різних соціальних благ зазвучали ще активніше.
У Севастополі місцева влада має намір надати військовим російської армії пріоритетне право отримання путівки на оздоровлення, безкоштовний проїзд у транспорті та пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг. Для їхніх потреб також обіцяють перепрофілювати міську лікарню №3 імені Даші Севастопольської.
«Усі обіцянки будуть виконані»
Сергій Аксьонов пропонує забезпечити сім’ї учасників повномасштабного вторгнення Росії в Україну можливістю пріоритетного вирішення питань, пов’язаних із працевлаштуванням та забезпеченням місць у дитсадках. 2 листопада він доручив урядовцям налагодити цю роботу.
У всіх, хто проходить службу за контрактом, та їхніх сімей, мають бути телефони посадових осібСергій Аксьонов
«Усі мають бути охоплені увагою. У всіх, хто проходить службу за контрактом, та їхніх сімей, мають бути телефони посадових осіб, відповідальних за вирішення питань, що стосуються працевлаштування, вступу дітей, забезпечення дитячими садками. Щоб діти всіх, хто бере участь сьогодні у «СВО»: і контрактників, і мобілізованих по всіх родах військ та служб – позачергово мали право піти у дитячий садок, як федеральні пільговики», – сказав Аксьонов.
В окремих кримських регіонах, нагадаємо, вже діють подібні пільгові умови для дітей учасників війни проти України. В Алушті їхні сім’ї звільнили від оплати послуг дитячих садків, а школярам мають намір забезпечити безкоштовне дворазове харчування, стверджує глава російської адміністрації курортного міста Галина Огнєва.
Такі ж заходи розробляють для російських військових у Севастополі.
Сергій Аксьонов заявив, що всі побажання російських військових та їхніх сімей будуть виконані: «Все, що ми обіцяли, відстежуватимемо, щоб дійшло до кожної людини безпосередньо. Ще не всі мобілізовані отримали засоби захисту, взуття тощо. Ми зараз доопрацьовуємо з представниками Міністерства оборони (Росії – ред.). Усі, хто стояв у строю та кому обіцяли, всі ці обіцянки будуть виконані».
«Все – для фронту»
Наслідки повномасштабного вторгнення Росії в Україну відбиваються практично на всіх сферах життя Кримського півострова. Чиновникам рекомендують відмовитися від використання бюджетних коштів на святкування Нового року через воєнне вторгнення Росії в Україну.
У Севастополі лунають пропозиції призупинити будівництво великих об'єктів у місті та спрямувати наявні кошти на «потреби спецоперації».
З урахуванням потреб російських військових у Криму, на доручення Сергія Аксьонова, розробляють план завантаження санаторіїв та закладів охорони здоров’я на 2023 рік.
Т.в.о. військового комісара окупованого Криму Євген Кутузов заявив, що на війну з Україною «записалися в добровольці близько 2,5 тисячі кримчан». Одними з перших на передову, за його словами, вирушили «казаки» «Чорноморського казачого війська» – структури, створеної в Криму, що співпрацює з місцевою російською владою. На початку вересня російський глава Криму Сергій Аксьонов повідомляв, що воювати з Україною поїхали 1,2 тисячі «добровольців» із Криму.
За даними української прокуратури, з 2015 року Росія провела у Криму 15 незаконних призовних кампаній до збройних сил РФ. Правозахисники називають призов жителів Криму та Севастополя до армії РФ порушенням міжнародного права.
21 вересня на тлі оголошення в Росії «часткової» мобілізації російська влада Криму та Севастополя заявила про створення призовних комісій. За даними правозахисників, повістки отримали понад 5 тисяч кримчан. Російська влада Севастополя заявила, що близько 2 тисяч резервістів уже прийняли російську присягу. За даними Генштабу ЗСУ, їх уже доправили у Херсонську область.
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
