Доступність посилання

ТОП новини
19 Березень 2019, Київ 07:41

Розстріл Небесної сотні: що ми знаємо про 20 лютого


Спецпризначенці з автоматами Калашникова і снайперською гвинтівкою ведуть вогонь по учасниках протесту. Київ, 20 лютого 2014 року

Минає п’ять років від найкривавішого дня протистоянь серед усіх подій Майдану – 20 лютого. Тоді у центрі Києва загинули десятки людей. Зараз на лаві підсудних – п’ятеро спецпризначенців, ще майже 30 осіб – у розшуку. Слідство триває донині, намагаючись встановити винних. Радіо Свобода дізналося, що вдалося з’ясувати за цей рік, як просунулись суди і що гальмує ці процеси станом на зараз.

Слідство

До кінця 2017 року слідство встановило причетність до розстрілів 20 лютого 34 осіб: п’ятеро з них постали перед Святошинським судом, решту оголосили в розшук, розповів Радіо Свобода начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк.

Крім того, зазначає він, у листопаді минулого року заарештували бійця спецпідрозділу Нацгвардії «Омега» за підозрою у вбивстві одного протестувальника 20 лютого на Інститутській. Слідство щодо нього триває.

Сергій Горбатюк
Сергій Горбатюк

Також протягом минулого року, за словами прокурора, слідчі збирали додаткові докази, насамперед, щодо підозрюваних в організації цього злочину – тодішніх високопосадовців.

Суд надав дозвіл на здійснення заочних розслідувань щодо екс-президента, колишніх міністра внутрішніх справ та його заступника, а також екс-голови СБУ та його заступника. Але завершити їх не можна, зауважує прокурор.

За його словами, загальний порядок завершення кримінальних проваджень такий: має бути присутній підозрюваний, якому оголошують про підозру, обирають запобіжний захід, слідство завершується – справу передають у суд.

«Це загальна процедура, – пояснює Горбатюк. – У 2014 році була запроваджена процедура заочного судочинства так званого, підставою для якого є перебування особи в міжнародному розшуку. Судова практика пов’язує цей міжнародний розшук із перебуванням особи у базах Інтерполу. Але оскільки вносити в базу більшість українських розшукуваних високопосадовців Інтерпол відмовлявся, у 2014-му ухвалили зміни – особливості застосування «заочки», які дозволяли розпочинати цю процедуру, навіть якщо особа не перебуває у базах Інтерполу, але розшукується більше шести місяців або перебуває за кордоном. І ці зміни діяли до 27 листопада 2018-го, до початку діяльності ДБР».

За словами Сергія Горбатюка, наразі у Верховній Раді зареєстрований законопроект 9353, ініційований депутатом Сергієм Алексєєвим, який міг би унормувати це питання – але він не набирав достатньо голосів для включення до порядку денного парламенту. За даними, опублікованими на сайті парламенту, головне науково-експертне управління рекомендувало повернути законопроект на доопрацювання.

Загалом, як пояснює прокурор, у його департаменту є час до 20 листопада, тобто менше від року, щоб завершити поточні провадження, а потім доведеться передати їх новоствореному Державному бюро розслідувань.

Революція гідності. Майдан Незалежності в Києві, 20 лютого 2014 року
Революція гідності. Майдан Незалежності в Києві, 20 лютого 2014 року

Суди щодо беркутівців

П’ятеро екс-бійців спецпідрозділу «Беркут» – Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Олександр Маринченко, Сергій Тамтура та Олег Янішевський – звинувачуються у розстрілі протестувальників на Іститутській, але свою провину заперечують.

Святошинський суд розглядає по суті цю справу із 2016-го, призначаючи, у середньому, по два засідання на тиждень.

Не ідеальним, але найкращим судовим провадженням в Україні називає «справу беркутівців» адвокат родин постраждалих Віталій Титич.

«Зараз ми переходимо до дуже важливих речей – допитів свідків. Ви ж пам’ятаєте, як про ті події говорять – «снайпери Майдану», так? Так от зараз насправді почнуть допитувати снайперів, які там перебували три дні – з 18 до 21 лютого, і це є ключовими показами, на мою думку», – зауважує Віталій Титич.

Віталій Титич
Віталій Титич

Один із адвокатів екс-беркутівців Стефан Решко також називає швидкий темп розгляду справи виправданим з огляду на величезний обсяг матеріалів, які треба опрацювати. За його словами, наприклад, ішлося про близько 20 тисяч сторінок тільки письмових доказів.

Підбиваючи підсумки за рік, Решко зазначає, що суду вдалося «більш широко» подивитися на події того часу.

«Ми здобули докази того, що акції протесту станом на 18, 19, 20 лютого були зовсім не мирні, були провокаційні групи серед мітингувальників, більшість із яких була лояльно налаштована, але були групи цілі людей, які підбурювали. І головне, що ми встановили, – що по правоохоронцях систематично, починаючи з 18 лютого, застосовувалася вогнепальна зброя, і події 20 лютого почалися саме з поранених правоохоронців», – каже адвокат.

Стефан Решко
Стефан Решко

На думку Стефана Решка, у центрі Києва того дня було не дві, а три групи, які боролись між собою.

«З одного боку цього бою були протестувальники, з другого боку це були, очевидно, співробітники правоохоронних органів. І була третя сторона, яка теж брала участь, і є численні цьому підтвердження, адже багато людей були поранені з інших боків, а не з тих, де перебували правоохоронці. Тому, скажімо так, з усім цим нам треба розбиратися», – говорить він.

Ні у кого з Небесної сотні не виявили в руках зброї, наголошує син загиблого під час подій Майдану Сергія Бондарчука Володимир.

Володимир Бондарчук
Володимир Бондарчук

Він очолює організацію «Родина героїв Небесної сотні» та відстежує пов’язані з Майданом розслідування та судові процеси.

Інформація щодо 157 поранених і одного загиблого не збігається з сектором обстрілу «чорної роти» «Беркуту». Ймовірно, до цих убивств причетний якийсь інший підрозділ
Володимир Бондарчук

«Що ж до участі інших підрозділів МВС, можливо, якихось зовнішніх сил, які діяли спільно з підрозділом «Беркут»... Можливо, були інші підрозділи, так як зараз, наприклад, ми маємо підозру, оголошену одному зі снайперів «Омеги», якого звинувачують у вбивстві Олександра Храпаченка. Це, звичайно, таємниця слідства, але, можливо, управління Горбатюка готує якісь нові матеріали, і у них є якісь нові дані. Тому що, наприклад, інформація щодо 157 поранених і одного загиблого не збігається з сектором обстрілу «чорної роти» «Беркуту». Ймовірно, до цих убивств причетний якийсь інший підрозділ, який перебував на території і здійснював стрільбу у тому ж напрямку», – зазначає Володимир Бондарчук.

​На його думку, попри досить швидкий розгляд справи беркутівців, до винесення вироку залишився, щонайменше, рік.

Моніторинг міжнародних організацій

Загалом, за даними Моніторингової місії ООН, під час усіх подій Майдану загинули 98 осіб: серед них 84 – учасники протестів, 13 – правоохоронців та одна людина, яка не брала ні в чому участі і опинилася там випадково.

Тіла загиблих учасників Революції гідності на майдані Незалежності в Києві, 20 лютого 2014 року
Тіла загиблих учасників Революції гідності на майдані Незалежності в Києві, 20 лютого 2014 року

«Лише трьох осіб визнали винними у діях, які призвели до смерті двох протестувальників. Розслідування щодо ще 12 підозрюваних, серед яких співробітники поліції та СБУ, триває. Ще не встановлені конкретні причетні до вбивства 17 протестувальників та 13 правоохоронців», – зазначає голова місії Фіона Фрейзер.

За даними Amnesty international, станом на кінець 2018 року Генеральна прокуратура України визначила 441 підозрюваного, більшість із яких під час подій були силовиками, чиновниками та суддями.

Справи 288 осіб були направлені до суду. У 52 справах були винесені судові рішення
Amnesty international

«Справи 288 осіб були направлені до суду. У 52 справах були винесені судові рішення. Лише 9 із них були обвинувальними вироками, що передбачали подальше позбавлення волі. Жоден колишній співробітник поліції не був засуджений до реальних термінів ув'язнення», – мовиться у заяві на сайті організації.

Сарший директор офісу Генерального секретаря Amnesty International Колм О’Куанахайн на прес-конференції 19 лютого закликав українську владу не зволікати із розслідуваннями цих справ.

Цю думку висловив і Володимир Бондарчук. На тому ж заході він розповів, що за останні два місяці померли четверо батьків загиблих Небесної сотні, а за увесь період після революції – 17. Ці люди так і не дочекалися покарання для вбивць їхніх дітей.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG