Вісім років тому в небі над Донбасом загинув літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines. Пасажирський борт виконував регулярний рейс MH17 із нідерландського Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпуру. Через три години польоту в нього влучила ракета з російського «Буку». Загинули 283 пасажири та 15 членів екіпажу.
Судовий процес у кримінальній справі MH17 проходить за національним законодавством Нідерландів. Вирок Окружний суд Гааги (Нідерланди) планує оголосити до кінця цього року.
Утім, це зовсім не крапка у справі про збиття пасажирського літака. Скоріше, багатокрапка, позаяк у січні в Європейському суді з прав людини відбулися усні слухання щодо прийнятності спільної міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії». Знищення російською ракетою MH17 є одним з її епізодів.
Хто проводив розслідування?
Розслідування проводили слідчі з Нідерландів, України, Малайзії, Австралії та Бельгії.
Кожна з держав у складі JIT (Joint Investigation Team – Спільна слідча група) мала відповідні правові підстави для кримінальної юрисдикції щодо переслідування злочинців. Над Україною літак збили. Малайзія – країна прапору повітряного судна. Нідерланди, Австралія, Бельгія – тому що в авіакатастрофі загинули громадяни цих держав.
Від України слідчу групу очолював Гюндуз Мемедов, заступник генерального прокурора в 2019–2021 роках.
Зібрані матеріали нідерландські прокурори виклали на спеціально створеному інформаційному порталі з хронологією подій та їхнім бекграундом, мапами, фото, відеоінтерв’ю з обвинуваченими.
Також сайт містить маршрут пересування ЗРК «Бук», ракета з якого влучила в пасажирський літак.
Зенітний ракетний комплекс стояв на озброєнні 53-ї зенітної ракетної бригади Збройних сил РФ. Слідство довело, що напередодні трагедії його було перевезено до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Україні ділянку кордону з Росією. Після збиття літака ЗРК повернули назад до Росії.
Такий висновок JIT у 2018 році оголосив голова кримінального відділення Національної поліції Нідерландів Вільберт Поллісен.
Версія збігається з результатами дослідження міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm. Її волонтери, а також дослідники Bellingcat провели ідентифікацію осіб, причетних до катастрофи рейсу MH17 над окупованим Донбасом, а також встановили інші обставини подій. Наприклад, що зенітну ракетну установку з номером 332 назад до РФ повернули на білому тягачі Volvo.
Чому кримінальне переслідування здійснюють Нідерланди?
Уряди 5 держав – України, Нідерландів, Малайзії, Австралії, Бельгії – домовилися, що кримінальне переслідування здійснюватимуть Нідерланди.
У меморандумі від 2017 року про взаєморозуміння йдеться: «Кримінальне переслідування винних уповноваженими органами Нідерландів є найефективнішим механізмом для притягнення до відповідальності згідно з найвищими міжнародними стандартами».
193 із 298 жертв катастрофи були громадянами Нідерландів. Фактично, наголошують правники, нинішній судовий процес є нідерландським національним, але із міжнародною допомогою в розслідуванні.
У справі MH17 була ідея створити міжнародний кримінальний трибунал ad hoc (тобто для конкретного випадку). Проте на засіданні Ради безпеки ООН в липні 2015 року Росія наклала вето на проєкт відповідної резолюції.
Скільки триває процес в Окружному суді Гааги?
Перше судове засідання в Окружному суді в Гаазі відбулося 9 березня 2020 року. В червні торік розпочався, а в червні 2022 року завершився розгляд справи по суті.
На 22 вересня цьогоріч в Окружному суді Гааги (Нідерланди) заплановано проведення технічного засідання. На ньому стане відома дата оголошення вироків – або 17 листопада, або 15 грудня цьогоріч, йдеться на сайті суду.
Хто фігуранти справи?
Обвинуваченими у справі проходять четверо осіб: громадяни РФ Ігор Гіркін (позивний «Стрєлков»), Сергій Дубинський («Хмурий»), Олег Пулатов («Гюрза»), а також громадянин України Леонід Харченко («Кріт»), який на той час перебував у лавах угруповання «ДНР».
У причетності до збиття малайзійського «Боїнгу» рейсу MH17 також підозрювався Володимир Цемах – колишній командир протиповітряної оборони угруповання «ДНР» у місті Сніжне, поблизу якого сталася авіакатастрофа. У вересні 2019 року Україна передала його Росії під час обміну утримуваними особами та військовополоненими. Коли в листопаді того ж року прокуратура Нідерландів надіслала російській стороні запит на арешт Цемаха, відповіддю було, що «відсутні дані про його місцеперебування на території РФ».
Яке покарання загрожує обвинуваченим?
Нідерландські прокурори вимагають для Гіркіна, Дубинського, Пулатова, Харченка довічного ув’язнення як максимального терміну покарання за статтями 168 і 289 Кримінального кодексу Нідерландів – про навмисне знищення літака та про умисне вбивство.
Чого чекати по кейсу MH17 в інших судах?
Епізод MH17 є частиною спільної міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії» в Європейському суді з прав людини. Усні судові слухання в Страсбурзі в січні цього року стосувалися прийнятності справи для цього суду. Тепер ЄСПЛ має оголосити рішення. У випадку позитивного – перейти до розгляду міждержавної справи по суті.
Скільки часу це триватиме – прогнозувати складно. Найчастіше ЄСПЛ розглядає суперечки окремих осіб та держав, міждержавних справ в його історії було небагато – близько 30. Водночас відомо, що близько 400 родичів загиблих у катастрофі MH-17 подали скарги проти РФ в Європейський суд з прав людини. Такі дані в інтерв’ю кілька років тому наводив голова Фонду «Авіакатастрофа Піт Плуг.
Те, що Російська Федерація перестала бути учасницею Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, жодним чином не впливатиме на позови, які були подані до виходу РФ із ЄСПЛ (до 16 вересня 2022 року).
Також матеріали справи MH17 використовуються в позові України проти Росії до Міжнародного суду ООН у частині порушення міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
