Екіпажі AMX-10RC брали участь у штурмі російських позицій і звільненні територій на південь від Великої Новосілки – майже на межі Донецької і Запорізької областей. Бронемашини AMX-10RC, або так звані колісні танки, Україні надала Франція. Саме танками військові їх називають неохоче, оскільки AMX-10RC на колесах і мають доволі легку броню. Але гармата потужна, 105-й калібр. Про враження від цієї техніки у реальних бойових умовах Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповіли військовослужбовці 37-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ.
«Адреналін зашкалював»
Морські піхотинці з 37-ї бригади на AMX разом з іншими підрозділами у цьому червні допомагали звільняти українські землі на південь від Великої Новосілки – на Бердянському напрямку.
«Ми в ролі танків були в той момент і вели, грубо кажучи, танковий бій, хоча не дуже з близької дистанції – там було 2 кілометра, по деяких цілях 3. У танку не дуже зрозуміло, що по тобі стріляє, тільки чуєш розриви з боку, але до останнього не розумієш, що це було таке. Це був взагалі перший виїзд, до того в мене досвіду взагалі не було», – розповідає військовослужбовець 37-ї ОБрМП з позивним «Каспер».
Каже, під час бою адреналін зашкалював: «Все було так – давайте ще, давайте ще». Але потім у башти закінчились фугасні снаряди, і треба було поповнити боєкомплект. Повернутись до бою однак не вдалося.
«Побачили, що уже колеса у всіх машин були пробиті, в кого два, в кого одне, уже виїжджати не було сенсу», – пояснює «Каспер».
«Коли ми заїхали на ті позиції, почали крити міномети. Одне колесо, думаємо, це був розрив протипіхотної міни, тому що його геть розірвало. А інші, швидше за все, порвав міномет. Отаку цяцьку ми доставали потом з колес», – своєю чергою розповідає ще один морпіх «Бах» і показує Донбас Реалії шматок заліза десь 7 см завдовжки.
Танк, але не зовсім
Саме тому танком АМХ військові називають неохоче – колеса значно вразливіші за гусеничну платформу, на якій побудовані «класичні» танки. Мають гусениці і радянські танки, які досі є на озброєнні у ЗСУ, і сучасні українські «Оплоти», і британські Challenger 2, і німецькі Leopard 2, і американські Abrams.
«Ця війна – це війна артилерії. Ми ворога власне не бачимо, тільки прилітає: і мінометка всіх калібрів, і артилерія. Слабке місце у цього танка – це колеса, відразу осколками січе всі колеса, це впливає на швидкість, на маневреність, всі переваги цього танка одразу втрачаються», – пояснює морпіх цієї ж бригади з позивним «Філін».
Поступається танкам ця машина і у броні – вона значно легша, а тому екіпаж всередині AMX більш вразливий.
«Намагаємось працювати, щоб не виїжджати як на прорив, тому що це не танк взагалі, це більше схоже на БТР, навіть не БМП. Легка броня, але за рахунок гармати вважають всі, що це танк», – каже «Каспер».
Однак гармата у AMX-10RC потужна – 105 калібру – і дозволяє працювати з закритих позицій. І це разом із маневреністю та швидкістю французької машини українським морпіхам до вподоби.
«Гармата тут 105-го калібру, доволі непогана, точно стріляє, якщо зробити вивірку», – відзначає переваги гармати французької бронемашини «Каспер».
Місяць замість пів року
Наступ на французьких AMX-10RC першим таким бойовим досвідом не лише для «Каспера», а й для усіх екіпажів бронемашин. До цього морських піхотинців готували не один місяць.
«Призвалися у січні та на місяць поїхали до Франції на навчання. За місяць опанували кожен свою професію, екіпаж тут з 4 осіб. За словами французів, ми за місяць опанували програму ту, яку вони освоюють за півроку», – ділиться «Філін».
Читайте також: «Готові були рвати противників на шмаття». Як морпіхи ЗСУ прорвали оборону РФ на півдні Донеччини – кадри з поля бою
Тут на півдні Донецької області та загалом у Запорізькій області триває просування Збройних сил України, але супроводжується воно активними спробами російських контратак.
«Люди теж не безкінечні, тобто командири думають, як зберегти особовий склад. Контрнаступ контрнаступом, але ж, але ж – люди не безкінечні. Повільно, але йдемо, йдемо. Бог дасть, і підемо ще далі», – каже «Бах».
Питаємо, чи дійдуть до Азовського моря. На це морпіх відповідає: «Як-то кажуть – як карта ляже. Важку техніку треба, важку техніку, потім дійдемо ще і далі. І Азовським морем попливемо».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
