Чи змінюється кількість обстрілів міста Миколаєва? Наскільки зруйнована інфраструктура цього регіону? Як жителі Миколаївщини готуються до опалювального сезону та чи збираються там залишатися зимувати, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Російські військові продовжують щоденно обстрілювати Миколаїв. Лише у ніч на 27 вересня місто двічі зазнало потужних обстрілів. Про це повідомив голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім. За його даними, російська армія здійснила обстріли з реактивних систем залпового вогню «Торнадо-С» по різних районах міста. Влада повідомила про пошкодження низки цивільних об’єктів у центрі Миколаєва, зокрема житлових будинків, магазинів і мережі водопроводу. Також внаслідок обстрілу сталося руйнування складського приміщення з подальшим горінням, зазначив Кім у дописі в Telegram. Він також додав, що на одну з центральних вулиць Миколаєва прилетіла ракета типу «Смерч». Голова Миколаївської ОВА назвав обстріли «чистим терором мирного населення».
- Напередодні, 26 вересня, близько 5-ї ранку російська армія також обстріляла Миколаїв. За інформацією мера міста Олександра Сєнкевича, ракетних ударів завдали по промисловій зоні на околицях міста. Там пошкоджені вікна, дах і двері в будівлях, а також частково зруйноване складське приміщення.
«Комбінований обстріл»
22 вересня Миколаїв, як повідомила місцева влада, зазнав масованого ракетного обстрілу зенітно-ракетними системами С-300. За цими даними, були пошкоджені багатоповерхові будинки, газопровід, водогін, подвір’я кінотеатру та театру, а також адміністративні будівлі.
Того дня кореспондент «Новин Приазовʼя» поспілкувався з місцевими жителями, майно яких постраждало внаслідок обстрілів. Люди розповіли, що обстріл стався опівночі.
«Ми самі не зрозуміли, як це відбулося. Просто вибухи – й усе, хвилею вибило вікна. Не відкинуло, нічого. Просто дитина закричала, і ми відразу попрокидалися, вибігли в коридор. Сусіда відкинуло хвилею (ударною – ред.). Тут склопластик і нічого такого, просто вивалилось. Дружину придавило трохи», – розповів один з жителів Миколаєва.
«Я не можу зрозуміти, я взагалі народ не можу зрозуміти, чому? Що їм треба? Що їм замало? От чому не можна жити як сусіди? От скільки мені вже залишилося, та й то я хочу жити, я не хочу помирати, розумієте, я не хочу помирати. А ось вони мене хочуть прибити», – пожалілася пенсіонерка, в якої повилітали шибки в квартирі.
Речник Миколаївської обласної військової адміністрації, капітан-лейтенант Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що останнім часом спостерігається зменшення інтенсивності обстрілів.
Роблять комбінований обстріл, може прилетіти «Торнадо-С» – це модифікований «Смерч», може прилетіти «Онікс» з «Бастіону» – це протикорабельний комплексДмитро Плетенчук
«Ворог має проблеми з логістикою, тому що наносяться вогневі ураження по складах з боєприпасами. Проте у них тактика дуже проста – що є, тим і обстрілюємо. Якщо раніше по нас працював зазвичай дивізіон С-300 – це 12 ракет, то зараз прилітає 3-4. Залежить від технічного стану, деякі ракети у них на сході (коли ракета не летить, як треба, а падає – ред.), тому зазвичай ми маємо 4 прильоти за ніч. Іноді вони ще докидають і роблять комбінований обстріл, може прилетіти «Торнадо-С» – це модифікований «Смерч», може прилетіти «Онікс» з «Бастіону» – це протикорабельний комплекс із тимчасово окупованої території Криму», – пояснив Плетенчук.
На його думку, змінити ситуацію з обстрілами Миколаєва може відсунення лінії фронту щонайменше за межі річки Дніпра.
«Ми тут у Миколаєві прокидаємось рано, з першими обстрілами. Це щоразу лотерея, бо не знаєш, куди прилетить. Це головна проблема, поки ми не відсунемо лінію фронту хоча б за межі річки Дніпра. Хоча насправді це не дуже нас врятує, тому що відстань, на яку працюють ці ракетні системи, вони летять понад 100 км. І, звісно, прилітає навіть з лівого берега по Миколаєву», – зазначив військовий.
«Люди без роботи, школярі на онлайн-навчанні»
Як повідомив Плетенчук, на сьогодні Миколаїв стикається з низкою гуманітарних проблем.
Понад 44 тисячі миколаївських школярів цього року не пішли в школу, лише онлайн. Через те, що багато шкіл обстріляні та зруйнованіДмитро Плетенчук
«У нас зупинилися 12 найбільших підприємств Миколаєва, люди просто залишилися без роботи. Понад 44 тисячі миколаївських школярів цього року не пішли до школи, лише онлайн. Через те, що багато шкіл обстріляні та зруйновані. Вони продовжують їх обстрілювати. Те саме стосується якості життя щодо води. В крані у нас вона просто солона, через це страждають комунікації. Вона закриває хоча б технічні потреби, тобто санітарні, – там помитися, помити підлогу й інші питання. Але питну воду люди мають наповнювати самостійно», – розповів речник ОВА.
- Ще в середині квітня через бойові дії поблизу Миколаєва були пошкоджені дві гілки водопроводу, які поставляли воду в місто з Дніпра. Тоді Миколаїв залишився без централізованого водопостачання. В середині травня його частково відновили. Але у квартири миколаївців подається технічна вода, яка в багато разів перевищує норми солоності та жорсткості, зазначає керівництво регіону.
- На початку вересня голова ОВА Віталій Кім зазначав, що гострою проблемою для жителів Миколаєва залишається нестача чистої води. По всьому місту можна побачити людей, що стоять за нею в черзі.
- Він заявляв, що проблеми з питною водою в Миколаєві неможливо вирішити найближчим часом. Найшвидший спосіб її вирішення – це деокупація Херсонської області та відновлення водогону з Дніпра.
- Голова Миколаївської обласної військової адміністрації також закликав жителів регіону, які не допомагають армії та не зайняті роботою, виїхати з області. Про це він заявив в інтерв’ю вечірній газеті Фінляндії Ilta-Sanomat, яке було опубліковане 16 вересня.
Хто залишається під вогнем?
Речник Миколаївської обласної військової адміністрації повідомив, що з обласного центру виїхали близько половини жителів.
Багато людей переїхали просто в західну частину Миколаївської областіДмитро Плетенчук
«В Миколаєві залишається 200-230 тисяч населення, незважаючи ні на що. Часто здається, що люди повертаються періодично. У нас є безкоштовні евакуаційні рейси. Вони раніше ходили чи не щодня, але з часом ми помітили, що вони ходять порожні, їх зменшували, а зараз їх взагалі не видно. У нас багато людей переїхали просто в західну частину Миколаївської області», – сказав Плетенчук.
За його словами, із сіл, які розташовані поблизу лінії фронту, частина жителів теж виїхала. Але є й ті, хто залишається там, попри постійні обстріли.
«Села, за можливості, забезпечуються всім необхідним, починаючи від їжі, ліків і закінчуючи водою. Слід відзначити, що багато волонтерів їздять у села, сам спостерігав. Насправді там не так багато людей залишилося. Також слід зазначити, що ми постійно пропонуємо людям, які живуть біля лінії фронту, евакуюватися. Вони відмовляються», – зауважив Плетенчук.
Проблем із харчами чи ліками у Миколаєві немає, стверджує речник військової адміністрації.
Не можна сказати, що у нас є якась гуманітарна катастрофа. Комунальний транспорт працює, вулиці прибираютьсяДмитро Плетенчук
«У нас працює World Central Kitchen, можна отримати їжу, воду безкоштовно. Програми із забезпечення ліками державні – теж всі працюють. Тому не можна сказати, що у нас є якась гуманітарна катастрофа. Комунальний транспорт працює, вулиці прибираються. Навіть проводиться озеленення міста», – повідомив він.
Плетенчук розповів, що через обстріли російських військ інфраструктура Миколаєва вже зазнала «величезних» збитків.
Що з опалювальним сезоном?
За словами Плетенчука, перебіг опалювального сезону наразі спрогнозувати важко.
«Ситуація з опаленням може бути різною, тому що ми не знаємо, куди завтра влучать російські ракети, тому що вони іноді б’ють хаотично, іноді навмисно пристрілюються і б’ють в об’єкти критичної інфраструктури, цивільної. Питання опалення залежить ще від того, наскільки багато ракет прилетить по комунікаціях і ТЕЦ», – пояснив речник Миколаївської обласної військової адміністрації.
Кореспондент «Новин Приазовʼя» поспілкувався з жителями Миколаєва і поцікавився, як вони готуються до зимового періоду та чого очікують.
Це південь, тут відносно тепло. Якщо доведеться одну зиму потерпіти без опалення, ми це зробимоЖителька Миколаєва Євгенія
«Що робити? Обігріватися – кондиціонери, «дуйчики», масляні радіатори. В мене «сталінка» з центральним опаленням, побачимо, коли не ввімкнуть. Думаю, що ввімкнуть, але буде прохолодно. А в принципі про це казали відверто. Це південь, тут відносно тепло. Якщо доведеться одну зиму потерпіти без опалення, ми це зробимо», – каже жителька Миколаєва Євгенія.
«В мене стоїть автономне опалення. Тому сподіваюсь, що з газом проблем не буде, і якось про це не думаю. Особисто я не переживаю. Якщо у людей в багатоповерхівках є загальне комунальне опалення, де вони залежать від підприємства та ЖКГ, і загалом від міської влади, то, напевно, потрібно буде підготуватися. Якщо у мене буде якась проблема, то я поставлю камін», – розповів миколаївець Олександр.
«Взагалі ситуація напружена, але я думаю, що будемо користуватися якимись обігрівачами. Бо навіть ще до війни в Миколаєві трішечки були проблеми. Сєнкевич (мер Миколаєва – ред.) казав, що можуть не опалювати будинки, які постраждали від обстрілів, якщо не заб’ють вікна фанерою чи ще щось. Зараз всі активно цим займаються», – зазначила Анастасія з Миколаєва.
В селах Миколаївщини жителі також активно готуються до зими, але сподіваються, що буде і газ, і електрика.
«Готуємося, хто буржуйки, хто твердопаливні котли готує, хто що. Хто пічки починає чистити, підкладати, мазати та все таке. Світло так, вимикається, але ненадовго. Година-півтори – й вмикається. Вода теж, якщо десь зламалось, ремонтують швидко. З газом ми завжди будемо», – розповіла жителька села Лимани Надія.
Цього року погоріло багато лісу, і ми планували розвозити ліс тим, хто має пічкиЖитель Лиманів Ілля
«У нас цього року погоріло багато лісу, і ми планували розвозити ліс тим, хто має пічки. У нас, наприклад, газове (опалення – ред.), але за газ дуже багато будемо платити, будемо, може, замовляти дрова», – поділився житель Лиманів Ілля.
Колишній волонтер миколаївської організації «Дім офіцерів флоту», а зараз військовослужбовець Збройних сил України Дмитро Давиденко припускає, що зимовий період буде важким для миколаївців.
«Якщо якісь комунікації з теплопостачання буде розривати, корозія буде пришвидшуватися через якість цієї води, через її хімічні характеристики, що з цим робити, я не знаю. Ми можемо констатувати, що зима буде холодною. Електроприлади, які ми зараз закуповуємо, також не можуть вирішити ситуацію, бо буде вибивати проводка. Тому я думаю, що в першу чергу потрібно запасатися теплими речами, термобілизною не тільки військовим, але й цивільним. Просто підготуватися морально, що ця зима буде важкою», – зазначив військовослужбовець.
«Люди повертаються з евакуації»
Давиденко розповів, що гуманітарної допомоги в Миколаєві зараз потребують не лише малозахищені категорії населення, а й люди, які через постійні обстріли міста втратили роботу.
«Ситуація продовжує бути складною, тому що допомогти всім не вдається, люди втратили роботу. Їм важко, вони в боргах, вони приходять до волонтерів, а їм кажуть: «Так ви ж – не ВПО, ви – не людина з інвалідністю, ми вам не можемо допомогти». Як їм бути? Це питання. Я думаю, що потрібно цей перелік людей, яким надається допомога, максимально якось розширювати, щоб охопити якомога більше людей», – каже військовослужбовець.
Колишній волонтер миколаївської організації «Дім офіцерів флоту» зазначив, що жителям, які виїхали, повертатися до Миколаєва поки не варто.
Втім, опитані нами жителі Миколаївщини налаштовані оптимістично щодо зимового періоду. Вони розповіли, що дехто вже повертається до регіону.
«Люди повертаються, хочуть до зими підготувати, у кого що, дірки залатати. І скільки я балакаю з тими, хто виїхав, зимувати не хочуть на чужій території, всі хочуть додому», – розповіла жительки Лиманів Надія.
«Я думаю, що ті, хто поїхав, які отримують виплати десь в інших містах, то вони не дуже і горять (бажанням повертатися – ред.). Бо там і роботу собі знайшли. А ті, хто тут, їм немає куди їхати, й вони будуть тут перебувати. У нас досить автономне село. Більша частина людей опалює дровами. Якось, я думаю, буде добре і не буде з цим важких проблем», – запевнив Ілля з Лиманів.
У кожного другого є дача, куди можна поїхати та перезимуватиЖитель Миколаєва Олександр
«Серед всіх моїх колег та знайомих немає жодної паніки. А якщо і є якісь побоювання, то у кожного другого є дача, куди можна поїхати та перезимувати», – зауважив Олександр з Миколаєва.
«Мій круг знайомих взагалі про це не говорить. Ті, хто мене оточує: друзі, клієнти – налаштовані позитивно. Вірять у перемогу, вважають, що скоро все закінчиться», – зазначила жителька Миколаєва Євгенія.
Ракетами С-300 по Миколаєву. Наслідки обстрілу південного міста (фотогалерея)
- Миколаївщина фактично щодня зазнає обстрілів з боку військ РФ. Москва з початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
- В ООН станом на 25 вересня змогли підтвердити 14 844 випадки загибелі або поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії: 5996 загиблих і 8848 поранених. Проте в організації вважають, що реальні цифри є значно вищими.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
