Доступність посилання

ТОП новини

«Наступним плацдармом для вербування в російську армію буде Крим» – правозахисниця


Ілюстраційне фото
Ілюстраційне фото

1 жовтня в Росії та окупованому Криму розпочинається осіння призовна кампанія до російської армії, яку проводитимуть на тлі війни в Україні. Ще у серпні російський президент Володимир Путін підписав указ, яким з 1 січня 2023 року збільшується чисельність ЗС РФ на 130 тисяч осіб. У Криму після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну було заново створено «комісію з мобілізації». Як може відбуватися осіння призовна кампанія в окупованому Криму? Які альтернативи службі в російській армії можуть використати кримчани? І що відомо про батальйон «Таврида», який нібито сформувався у Криму для участі в нинішній війні? Про це журналіст Сергій Мокрушин говорив в ефірі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії з експертом Кримської правозахисної групи Іриною Сєдовою, керівником російської правозахисної організації «Громадянин та армія» («Гражданин и армия») Сергієм Кривенком та кореспондентом українського Центру журналістських розслідувань Микитою Панасенком.

Або в’язниця, або армія

Російська влада Криму вже кілька років не розкриває планових показників призовних кампаній в окупованому Криму. За даними українських правозахисників, останні роки план становив близько 6000 людей на рік. Водночас зростає і кількість судових вироків щодо кримчан за ухилення від служби у російській армії.

У Кримській правозахисній групі, починаючи з 2015 року, зафіксували 330 подібних вироків щодо кримчан, розповідає Ірина Сєдова, при цьому 67 з них – починаючи з повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Ірина Сєдова
Ірина Сєдова

– Тобто чимала частина, – вважає експертка КПГ. – Побільшало вироків, більше залякувань. Бувають випадки, що щодо людини порушують кримінальну справу, викликають її до суду, залякують, закривають кримінальну справу і змушують її служити в армії. Тобто ставлять перед вибором: чи кримінальне переслідування, чи армія.

Побільшало вироків, більше залякувань
Ірина Сєдова

На думку Сєдової, крім стандартного призову російська влада ще тиснутиме морально на різні верстви суспільства, намагаючись схилити їх до служби в російській армії. Така увага, на її думку, може бути зосереджена на ув’язнених, малозабезпечених чи питущих людях, а також людях із наркотичною залежністю.

– Це так звана підпільна мобілізація, коли вони намагаються взяти їх із тих верств суспільства, на які люди не звертають уваги. Тому ця група кримчан – у великій зоні ризику, – вважає Сєдова.

Вона звертає увагу, що Росія вже активно вербувала до своєї армії жителів ОРДЛО.

– Просто на вулицях ловлять цих людей і змушують служити в російській армії. Думаю, що наступним плацдармом, де відбуватиметься таке жахливе вербування і такий воєнний злочин, як примусовий призов у масових масштабах, – швидше за все, буде Крим, – каже правозахисниця.

Україна вважає призов своїх громадян до російської армії в анексованому Криму воєнним злочином. Москва наполягає на законності військового призову на території півострова. Речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва «має право на своїй території проводити навчання, розміщувати будь-які об'єкти, оголошувати призов до армії та організовувати патріотичне виховання молоді».

Альтернативна служба

Осіння призовна кампанія в Росії розпочнеться першого жовтня і відбуватиметься за тими ж правилами, що й у мирному житті – жодних новацій чи змін із цього приводу ще не було, зазначає керівник «Громадянина та армії» Сергій Кривенко.

Сергій Кривенко
Сергій Кривенко

Він нагадує, що для всіх призовників у Росії (а також в окупованому Криму) існує можливість відмовитися від призову та вимагати заміни альтернативною цивільною службою. Кривенко зазначає, що закон про таку службу реально діє і її можна вимагати на підставі будь-яких переконань: антивоєнних, пацифістських, релігійних.

Для всіх призовників у Росії (а також в окупованому Криму) існує можливість відмовитися від призову та вимагати заміни альтернативною цивільною службою

– Людина може заявити про наявність таких переконань і подати заяву до військкомату, призовної комісії та отримати це право. Чимало випадків, коли це право реалізується, – розповідає Кривенко. – Така служба проходить 21 місяць, але зовсім за іншими умовами, ніж в армії. Це служба у соціальній сфері переважно. Людина живе вдома і працює на тій посаді, куди її відправили – за Трудовим кодексом, 8 годин на день, із двома вихідними, з відпусткою.

До заяви у військкомат слід додати автобіографію та довідку з останнього місця навчання чи роботи, підказує Кривенко.

Він же наголошує: військовослужбовцям за контрактом, яких переважно посилають на війну в Україні, можна відмовитися від служби у будь-який момент – на підставі появи антивоєнних переконань.

Імовірність стати «гарматним м’ясом»

Кримчан набирають на війну проти України не лише у складі російських регулярних військових з’єднань. За словами російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов), 1200 добровольців із Криму вже поїхали на фронт і ще два батальйони готуються.

«Крим уже виставив понад 1200 добровольців і формує ще два батальйони. Ми повністю забезпечуємо їх екіпіруванням, засобами захисту, зв'язку та розвідки. Процес іде, намагаємося, щоб усі йшли повністю екіпіровані», – повідомив він у своєму телеграм-каналі.

Наразі відомо лише про однин «добровольчий батальйон» на боці Росії, сформований у Криму. Це «казачий» штурмовий батальйон «Таврида».

Журналіст Микита Панасенко сумнівається в озвучених Аксьоновим цифрах про 1200 добровольців.

Через низький рівень підготовки ці люди просто стануть «гарматним м'ясом», як ми вже бачили – це відбувається з «мобілізованими» з ОРДЛО
Микита Панасенко

Ці дані не підтверджені нічим. За тими матеріалами, що ми бачили, набереться, можливо, кілька взводів, максимум – пара рот. Про батальйон не варто говорити, – упевнений Панасенко. – Можливо, це було сказано з пропагандистською метою, щоб стимулювати інших людей йти на такі дії. Там же обіцяють і екіпірування, і чималі, за російськими мірками, гроші.

За інформацією російських джерел, «Таврида» перебуває в Запорізькій області. Панасенко не знайшов бойових відео з учасниками батальйону, лише те, в якому ті ховаються від обстрілу.

– Зрештою, через низький рівень підготовки ці люди просто стануть «гарматним м'ясом», як ми вже бачили – це відбувається з «мобілізованими» з ОРДЛО, – вважає Панасенко.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG