Доступність посилання

Наслідки російського дронового удару по Одесі. 27 січня 2026 року
Наслідки російського дронового удару по Одесі. 27 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

У Росії підірвали автівку ексбойовика угруповання «ДНР» Захара Прилєпіна

У суботу, 6 травня, в Нижньому Новгороді підірвали автомобіль російського письменника-пропагандиста та колишнього бойовика угруповання «ДНР» Захара Прилєпіна, пишуть місцеві телеграм-канали.

Офіційного підтвердження про цю подію від російської влади наразі ще не надходило.

Як пише російський телеграм-канал BRIEF, водій машини загинув, а сам Прилєпін поранений. Йому надають медичну допомогу, на місці працюють екстрені служби.

Джерело видання Shot пише, що машина, в якій їхав Прилєпін, вибухнула о 10:40 в суботу, 6 травня.

«Водій Олександр загинув на місці. Сам Захар Прилєпін серйозно постраждав, у нього поранені ноги. В Audi Q7 вони їхали удвох. СВУ було закладено під капот. Авто після вибуху перекинуло. Утворилась вирва під машиною діаметром приблизно 1,5 метра та 0,7 метра глибиною. На місці чекають гелікоптер», – йдеться в повідомленні.

За даними джерел РБК, Захар Прилєпін повертався до Москви із окупованих Росією територій України.

«Сьогодні (6 травня – ред.) він перетнув пропускний пункт на прикордонній території. Імовірно, підозрювані супроводжували автомобіль Прилєпіна. Відомо, що по дорозі він зупинявся поїсти в Нижегородській області. Відразу після того, як він продовжив рух, стався вибух», - йдеться в повідомленні.

Захар Прилєпін – російський письменник, колишній бойовик контрольованого Росією угруповання «ДНР» і співголова партії «Справедлива Росія - Патріоти - За правду». В січні 2023 року він підписав контракт з Росгвардією і поїхав воювати в Україну.

20 серпня 2022 року в російському Підмосков’ї підірвався автомобіль Дар’ї Дугіної – дочки праворадикального філософа та ідеолога «російського світу» Олександра Дугіна. Як повідомляють російські медіа, Дугіна з батьком була на заході, після якого вони планували поїхати разом, проте зрештою опинилися в різних автомобілях.

2 квітня в Росії в центрі Санкт-Петербургу 2 квітня стався потужний вибух в одному із кафе. Під час вибуху загинув «воєнкор» та пропагандист Владлен Татарський, пишуть «РИА Новости» з посиланням на джерела. ТАРС із посиланням на екстрені служби заявляє про одного загиблого та 16 поранених під час вибуху.

Росія: влада Бєлгородській області заявила про постраждалого внаслідок «обстрілів» Шебекіно

Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков 6 квітня заявив про «обстріли» міста Шебекіно.

«Наразі триває обстріл міста Шебекіно. Почалося смс-оповіщення про необхідність сховатися в безпечному місці. За попередньою інформацією, є один постраждалий», – каже російський губернатор.

За словами Гладкова, оперативні служби наразі працюють на місці.

Після початку повномасштабного збройного вторгнення Росії в Україну представники влади прикордонних регіоні РФ – Бєлгородської, Брянської і Курської областей – регулярно заявляють про артилерійські обстріли територій цих регіонів. Російська влада звинувачує в них українські збройні сили. Українська сторона обстріли не коментує.

Водночас російські війська активно обстрілюють прикордонні населені пункти України, зокрема в Сумській і Чернігівській областях.

На Херсонщині армія РФ поцілила в церкву, житлові квартали та завод, поранені люди – ОВА

Впродовж минулої доби, 5 травня, армія РФ здійснила 71 обстріл Херсонщини, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олександр Прокудін.

«За минулу добу противник випустив 411 снарядів із важкої артилерії, «Градів», танків, БПЛА та авіації. Місто Херсон ворог обстріляв 11 разів», – зазначив місцевий чиновник.

За інформацією Прокудіна, російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, територію заводу в Херсоні та церкву в Бериславському районі. Внаслідок атаки дістали поранення двоє людей.

«З деокупованої території області евакуйовано 155 осіб», – підсумував голова ОВА.

3 травня російські війська обстріляли Херсон й інші населені пункти області. У Херсоні, зокрема, під обстріл потрапили гіпермаркет «Епіцентр» і залізничний вокзал. Обстріляне було селище Степанівка, що за 10 кілометрів від обласного центру. За останніми даними, від цих ударів загинули 23 людей, ще 48 – поранені.

Після деокупації восени минулого року Херсон практично щоденно зазнає російських обстрілів. Армія РФ все ще перебуває на лівобережжі Херсонщини, звідки завдає ударів по деокупованих територіях півдня України.

Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.

У британській розвідці пояснили, чому Росія скасовує паради до Дня перемоги

У низці регіонів РФ були скасовані паради до 9 травня – ймовірно, російське керівництво «починає все більше відчувати загрозу через атаки безпілотників», йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії.

Британська розвідка зазначає, що шість областей та 21 місто Росії, а також окупаційна влада Криму скасували паради до 9 травня.

«Кремль не проводитиме урочистостей, а Москва обмежиться святкуванням у менших масштабах», – кажуть британські розвідники.

Крім того, у Росії скасували ходу «Безсмертного полку», під час якої несуть фотографії померлих ветеранів Другої світової війни, а також Армійські міжнародні ігри.

«Удар безпілотників по Кремлю за кілька днів до «Дня перемоги» свідчить про все більшу вразливість Росії до таких атак і майже напевно підвищив відчуття загрози з боку російського керівництва у зв'язку із заходами, присвяченими Дню перемоги», – йдеться у повідомленні.

У розвідці вважають, що скасування заходів до 9 травня, ймовірно, «може викликати хвилю невдоволення через війну в Україні».

Зокрема, серед тих, хто відмовився від парадів «з міркувань безпеки» – Калуга, Рязань, Орел, Саратов, Липецьк, Єлець і Тюмень.

Призначений Кремлем голова окупованого Росією Криму Сергій Аксьонов також раніше повідомив про скасування демонстрації на 1 травня, ходи «Безсмертного полку» і параду 9 травня. Це рішення він пояснив міркуваннями безпеки. Пізніше і підконтрольний РФ голова Севастополя Михайло Развожаєв заявив про скасування військового параду на 9 травня в місті.

Влада прикордонних із Україною російських регіонів – Курської, Бєлгородської та Брянської областей – регулярно заявляє про обстріли територій цих регіонів і стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Київ ці повідомлення не коментує.

Окупаційна влада Криму каже про призупинення руху Керченським мостом

Окупаційна влада Криму повідомляє, що «було призупинено рух» Кримським (Керченським) мостом, розповів кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Рух Кримським мостом припинено з технічних причин і відновиться найближчим часом», – написав радник підконтрольного РФ голови Криму Олег Крючков у своєму телеграм-каналі. Він додав, що нібито «поромна переправа працює у звичайному режимі».

Кримські телеграм-канали повідомляють, що в’їзд на Керченський міст закрито з обох боків «з метою безпеки» Користувачі соцмереж пишуть, що «міст закрили на весь день, а машини розвертають».

Згодом Крючков заявив про «поновлення руху».

Уранці 8 жовтня 2022 року на мосту, що сполучає російський Краснодарський край та анексований український Крим, стався вибух. Вибухнула вантажівка, після чого на залізничній частині мосту спалахнули цистерни з паливом. Крім того, обрушилися два автомобільні прольоти. За офіційними даними, загинули четверо людей.

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу про теракт. Російська влада назвала організаторами вибуху спецслужби України. Київ причетність до вибуху заперечує. У кримінальній справі проходять 12 осіб, вісім із них заарештовані.

«Історична подія»: в ЗСУ офіційно підтвердили збиття «Кинджалу» над Києвом

Українським військовим вдалось збити російську гіперзвукову ракету Х-47 «Кинджал», розповів командувач Повітряних сил Збройних Сил генерал-лейтенант Микола Олещук.

«Вітаю український народ з історичною подією! Так, ми збили «не имеющий аналогов» «Кинджал»! Сталось це під час нічної атаки 4 травня у небі Київської області. Ракету Х-47 випустив МіГ-31К з території Росії», - заявив Олещук.

Як відзначив командувач Повітряних сил, гіперзвукову ракету вдалось збити завдяки зенітно-ракетному комплексу Patriot.

«І ще одне, не потрібно бігти, як кажуть в Україні: поперед батька в пекло, завчасно оприлюднювати інформацію, якою може скористатися ворог! Ми обов’язково повідомлятимемо що, де, чим, і коли збили! На все свій час» – додав генерал-лейтенант.

Нещодавно видання Defence Express повідомило, що українські бійці могли вперше збити гіперзвукову ракету «Кинджал» 4 травня та опублікували фотографії нібито уламків збитої ракети.

У КМВА також відзначили, що в ніч проти 4 травня сили ППО знищили «шахеди» та ракету, ймовірно, балістичного типу, яку запустили російські військові.

У ніч проти 4 травня Росія також атакувала Україну 24 безпілотниками, 18 із них українські військові знищили. У низці областей та Києві було оголошено повітряну тривогу, яка тривала кілька годин. У соцмережах повідомлялося про звуки вибухів на Київщині, Одещині та у Запоріжжі.

Ігнат про нічну атаку України ударними БПЛА: «маємо 100% реалізацію збиття»

У ніч проти суботи, 6 травня, армія РФ атакувала Україну безпілотниками типу Шахед-136, розповів речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.

«Хочеться поділитись іншими гарними новинами. Сьогодні (у ніч проти 6 травня – ред.) була ніч «шахедів». Їх було небагато, всього сім. З району Азовського моря летіли й усі сім були збиті над територією Донецької та Дніпропетровської області. Повітряне командування «Схід» відпрацювало. Маємо 100% реалізацію збитих «шахедів», – розповів Ігнат.

Як відзначив речник командування Повітряних сил, були також застосування С-300, які летіли по балістичній траєкторії.

«Проти них (ракет С-300 – ред.) потрібно озброєння, яке вже починає з’являтись у наших воїнів. Водночас, найкращим прийомом проти С-300 є їхнє знищення на землі, де їх запускають», – наголосив Ігнат.

У ніч проти 4 травня Росія також атакувала Україну 24 безпілотниками, 18 із них українські військові знищили. У низці областей та Києві було оголошено повітряну тривогу, яка тривала кілька годин. У соцмережах повідомлялося про звуки вибухів на Київщині, Одещині та у Запоріжжі.

Росія втратила ще 560 військових, по 14 танків та дронів – Генштаб ЗСУ

Росія за минулу добу втратила близько 560 своїх військових, від початку повномасштабного вторгнення Москва втратила 193 770 осіб, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 5 травня.

Генштаб також навів свої дані про втрати РФ військової техніки:

  • танків – 7238 (+14 – за останню добу)
  • бойових броньованих машин – 7238 (+14)
  • артилерійських систем – 2992 (+14)
  • РСЗВ – 552 (+2)
  • засоби ППО – 306 (+2)
  • літаків – 308
  • гелікоптерів – 294
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2554 (+14)
  • крилаті ракети – 947
  • кораблі /катери – 18
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 5936 (+20)
  • спеціальна техніка – 375 (+2)

Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.

Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.

Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.

Генштаб: впродовж доби ЗСУ відбили близько 50 атак російської армії

Російські військові ведуть наступ на Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, а впродовж доби ЗСУ відбили близько 50 атак, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу 6 травня.

«Протягом минулої доби противник завдав вісім ракетних, 49 авіаційних ударів та здійснив 82 обстріли з реактивних систем залпового вогню. Постраждали мирні люди, зруйновано та пошкоджено приватні житлові будинки та інша цивільна інфраструктура. Ймовірність подальших ракетних та авіаційних ударів по всій території України залишається високою», – кажуть українські військові.

Також у Генштабі уточнили, що за добу авіація Сил оборони за добу завдала десять ударів по районах зосередження особового складу та військової техніки армії РФ. Збито п’ять російських безпілотників типу «Shahed-136/131», два типу «Zala», один «Орлан-10», один «Куб» та один БПлА типу «Ланцет», зазначають в ЗСУ.

Росія активно штурмує Бахмут і населені пункти на підступах до нього з липня 2022 року, у грудні наступ посилився.

Минулого місяця розвідка Великої Британії заявила, що російські військові активізували танкові атаки навколо міста Мар’їнка, за 20 кілометрів від Донецька, воно стало ще однією «гарячою точкою» на фронті.

Чому Україна передала Росії стратегічні бомбардувальники, які зараз обстрілюють ракетами українські міста?

Нині, коли Росія періодично обстрілює крилатими ракетами українські міста, які запускаються зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС та Ту-160, багато тих, хто пам’ятає 1990-і, задаються питанням: а чому Україна тоді передала Росії ці важкі бомбардувальники? А окрім бомбардувальників Україна також передала Росії тоді понад пів тисячу крилатих ракет…

Як так сталося? Яка роль була газових боргів і чи були альтернативи – щоб не передавати Росії ті літаки, з яких нині обстрілюється Україна? Радіо Свобода розбиралося у цій темі. Про це тут

Для домашніх улюбленців. Як переселенці з Покровська почали успішний бізнес у Львові

Львівщина серед лідерів поміж областей, жителі якої скористалися грантами державної програми «єРобота» і створили свій малий бізнес. З 1 лютого до 1 травня цього року загалом у державі 1240 осіб отримали позитивну відповідь про надання гранту на підтримку малого підприємництва, з них близько 180 – з Львівської області.

Як програма «єРобота» реально допомагає українцям розпочати власну справу? Про це тут

Уряд підтримав зниження граничного віку призову на строкову службу до 25 років

Кабінет міністрів підтримав пропозицію Міністерства оборони знизити граничний вік для військового призову – про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук 5 травня.

«Схвалено проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», – повідомив він.

Законопроєкт передбачає зміни в законі «Про військовий обовʼязок і військову службу», згідно з якими граничний вік перебування чоловіків на військовому обліку знизиться з 27 до 25 років.

Міністерство оборони запропонувало ці зміни 4 травня. В оборонному відомстві вважають, що «тривале перебування на військовому обліку призовників під час дії воєнного стану призводить до того, що значна кількість придатних до військової служби громадян, які не мають статусу військовозобов’язаних, не може бути залучена до військової служби за призовом під час мобілізації».

У Польщі демонтували ще один пам’ятник воїнам Червоної армії

У місті Ґлубчиці, що на південному сході Польщі, 5 травня демонтували пам’ятник воїнам Червоної армії, повідомив польський Інститут національної пам’яті.

Як зазначив директор Інституту Кароль Навроцький, пам’ятник був символом «радянської пропаганди про визволення 1945 року і визволителів».

Навроцький наголосив, що 1945 рік у Польщі, на Опольщині (південно-східний район країни), та в інших районах «не був роком зіткнення добра зі злом, а був роком зіткнення зла зі злом, поневолювачів із поневолювачами, незалежно від того, чи то були німецькі націонал-соціалісти чи радянські комуністи».

«Від 1939 року вони хотіли знищити Польщу, хотіли знищити Середню Європу… Такі пропагандистські об’єкти не можуть стояти на теренах вільної, незалежної й демократичної Польщі, тому що це не пам’ятник. Це об’єкт», – пояснює голова Інституту.

Також Адам Сівек, директор польської Ради збереження пам’яті воєн і мучеництва, наголосив на тому, що, демонтуючи радянські пам’ятники в Польщі, «ми не нищимо історію, ми лише повертаємо правдиву історію і повертаємо правдиву пам’ять».

У 2022 р. польський Інституту національної пам’яті закликав місцеві органи влади «усунути з публічних теренів всі назви і символи, які все ще пов’язані з пам’яттю про людей, організації, події чи дати часів комунізму». Більше про це тут

Шмигаль обговорив пріоритети відновлення України з головою МЗС Британії

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зустрівся з міністром закордонних справ Великої Британії Джеймсом Клеверлі в Лондоні – про це він повідомив 5 травня.

Зокрема, за його словами, зустріч стосувалася Конференції з питань відновлення України, яка має відбутися в Лондоні цього року.

«Україна має намір зосередитися на трьох напрямках: швидке відновлення, залучення приватного бізнесу до відновлення та розбудови України, реалізація реформ. Розраховуємо на високу зацікавленість британських компаній та конкретні домовленості», – заявив Шмигаль.

Він додав, що Київ чекатиме на підтримку Лондона на саміті НАТО у Вільнюсі.

За повідомленням Шмигаля, він також взяв участь в офіційному прийнятті короля Британії Чарльза ІІІ в Букінгемському палаці разом із дружиною президента Оленою Зеленською.

«Отримали запевнення від Його Величності в непохитній підтримці українського народу до остаточної перемоги», – повідомив голова уряду.

Напередодні Олена Зеленська повідомила, що приїхала до Лондона напередодні коронації Чарльза ІІІ і зустрілася з прем’єр-міністром Ріші Сунаком і його дружиною Акшатою Мурті.

Польща викликала російського посла у Варшаві після погроз убивством на адресу польського посла в Москві

Міністерство закордонних справ Польщі викликало російського посла у Варшаві після того, як колишній російський чиновник припустив, що прийнятно вбити польського посла в Москві. 5 травня послу вручили ноту протесту, повідомляє німецька агенція DPA з посиланням на МЗС Польщі.

Зауваження, яке викликало протест, зробив відомий юрист і телеведучий Павло Астахов в ефірі програми російського телебачення. За даними польського інформаційного агентства PAP, Астахов висловлювався щодо нещодавньої суперечки між двома країнами щодо виселення школи при посольстві Росії у Варшаві.

Павло Астахов був критиком російського уряду на початку 2000-х років, але згодом став відданим прихильником президента Володимира Путіна. Він був призначений уповноваженим із прав дитини в 2009 році колишнім президентом Дмитром Медведєвим і обіймав цю посаду до 2016 року.

ООН: сторони не змогли домовитися про продовження чорноморської зернової угоди

Представники Росії, України, Туреччини та ООН не змогли досягти угоди про продовження українського експорту зерна з портів Чорного моря, повідомив 5 травня заступник речника генерального секретаря ООН Фархан Хак.

«Генеральний секретар передав усім сторонам пропозицію щодо подальших дій, спрямованих на вдосконалення та розширення Ініціативи, враховуючи позиції, висловлені сторонами. Ми закликаємо всі сторони продовжувати обговорення, подолати оперативні виклики та працювати над повною реалізацією та продовженням ініціативи», – сказав Фархан Хак.

Представники Росії, України, Туреччини та ООН входять до групи, відомої як Спільний координаційний центр. Наразі група заявила, що продовжує інспектувати раніше погоджені для проходження судна і заохочує країни продовжувати переговори щодо нових кораблів.

Зернова угода була погоджена 22 липня 2022 року двома домовленостями, укладеними з одного боку Україною, Туреччиною та ООН, з іншого – Росією, Туреччиною та ООН.

Угода забезпечує вивезення зерна з українських портів у Чорному морі, а також передбачає зняття обмежень на експорт російської сільгосппродукції.

У березні 2023 року український віце-премʼєр Олександр Кубраков заявив, що дію угоди продовжили ще на 120 днів. МЗС Росії наполягає, що її продовжено лише на 60 днів. 28 квітня ООН надіслала РФ, Україні та Туреччині пропозиції щодо продовження «зернової угоди».

Френсіс Фукуяма долучиться до напрямку розмінування платформи UNITED24 – Федоров

Філософ Френсіс Фукуяма став амбасадором одного з нових напрямків платформи зі збору коштів для України United24 – про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров 5 травня.

За його словами, сьогодні почали роботу два нових напрямки платформи: гуманітарне розмінування та освіта й наука.

«Він (Фукуяма – ред.) допомагатиме збирати гроші на машини й засоби для розмінування. Саме очищення землі та водойм після російської окупації – один із найважливіших викликів сьогодення. Всі кошти, зібрані через UNITED24 на «Гуманітарне розмінування», підуть на рахунок Мінекономіки, з якого закуповуватимуть необхідну техніку», – заявив Федоров.

Читайте також: Річниця United24: у ОП розповіли, скільки коштів вдалося залучити і на що їх витратили

Крім того, освітнім напрямком будуть опікуватися лауреати Нобелівської премії біохімік Пол Нерс, нейрофізіологи Едвард Мозер та Мей-Бритт Мозер, а також українсько-американська акторка Іванна Сахно.

У межах цього проєкту Міністерство освіти і науки через U24 збиратиме кошти на відновлення шкіл, пошкоджених російськими обстрілами.

Платформа United24 була заснована 5 травня 2022 року для збору коштів на підтримку України. Протягом року, за даними Офісу президента, платформа зібрала понад 325 мільйонів доларів.

Російська ядерна загроза і «Іскандер-М» у Білорусі: Україні та Польщі необхідний спільний потенціал стримування

22 квітня 2023 року Міноборони Білорусі відзвітувало, що його військовослужбовці, які перебували в Росії на підготовці особового складу отриманого від росіян оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер-М», вже завершили підготовку в Росії та приземлилися та аеродромі в Мачулищах.

Цей комплекс є однією із систем доставки російської ядерної зброї, яку згідно із заявами Путіна та Лукашенка, планується розмістити на спеціально побудованому складі на території Білорусі вже з 1 липня. Нести ядерну зброю можуть також літаки Су-25. Ядерна зброя залишиться під контролем Москви, самостійно нею скористатися білоруси не зможуть.

Наразі офіційні особи США та НАТО стверджують, що ознаки зростання загрози застосування ядерної зброї відсутні.

Речниця Альянсу Оана Лунгеску назвала слова Путіна «небезпечними та безвідповідальними», але сказала, що НАТО «не бачить жодних змін у ядерній позиції Росії, які б спонукали нас змінити нашу власну».

Однак схоже, що така реакції враховує виключно військові оцінки, за якими на практиці розміщення ядерної зброї в Білорусі нічого особливого в безпековій ситуації країн східного флангу НАТО та України не змінить.

Згідно з ними, за 80 кілометрів від кордону з Білоруссю є об’єкт Брянськ-18 – одне із головних сховищ ядерної зброї Росії. Інший, Можайськ-10, знаходиться за 300 кілометрів від кордону. Ще один склад, який зберігає тактичні боєголовки для флоту і місцевих підрозділів сухопутних військ, розташований у Калінінградській області, де 152-а ракетна бригада з Черняховська вже з 2018 року має на озброєнні «Іскандери», які можуть запускати балістичні ракети з ядерною боєголовкою. Ще один із російських складів зброї, Бєлгород-22 розташований за 16 кілометрів від українського кордону та за 70 кілометрів від центру Харкова, у зоні дії української артилерії.

На перший погляд, перекидання деякої кількості зброї на білоруську територію саме по собі начебто напряму не погіршить безпеку Польщі, країн Балтії та України. Ряд західних експертів взагалі дискутують, чи ведеться таке масштабне будівництво насправді і чи може вони бути завершене найближчим часом.

Але необхідно розуміти, що у політичному вимірі з точки зору Москви такий крок є ще більшим прив’язуванням Мінська до себе.

Росіяни отримують ще один привід для постійного утримання своїх військ на білоруській території. Лукашенко ж підвищує своє значення для Кремля, тому що стабільність його режиму перетворюється на безпеку найціннішої та найнебезпечнішої російської зброї. А Захід наразі фактично не має інструментів для формування політики щодо Білорусі і не в змозі заблокувати найгірший сценарій поглинання країни Росією.

До того ж міністр оборони Білорусі Хренін нещодавно заявив про початок дій, пов'язаних з передислокацією до Білорусі вже не тактичної, а стратегічної російської ядерної зброї, що може стати ще одним кроком до ескалації загрози в цілому Балто-Чорноморському регіоні.

Читайте далі тут

Річниця United24: у ОП розповіли, скільки коштів вдалося залучити і на що їх витратили

Протягом першого року роботи платформи United24 через неї вдалося залучити понад 300 мільйонів доларів – про це повідомив президент Володимир Зеленський, передає Офіс президента.

За даними адміністрації президента, протягом року рахунки Національного банку отримали більше ніж 325 мільйонів доларів внесків від міжнародних компаній, українського бізнесу, благодійних організацій, знаменитостей та донорів зі 110 країн.

За ці кошти, поміж іншого, придбали:

  • 176 автомобілів швидкої допомоги
  • сотні одиниць медичного обладнання
  • амуніцію для українських військових
  • машину для розмінування
  • законтрактували понад 3 839 безпілотників
  • відновили 11 мостів на звільнених територіях півдня України
  • започаткували «перший у світі флот морських дронів»

«Через United24 нашу країну підтримують мільйони людей у понад сотні країн. У цей день ми знову висловлюємо подяку всім донорам платформи, чиї внески рятують життя, повертають життя, захищають життя й наближають перемогу України», – йдеться в коментарі Зеленського.

Читайте також: Євросоюз остаточно схвалив виділення 1 мільярда євро на закупівлю снарядів для України

У п’ятницю голова держави також зустрівся з амбасадорами платформи. Серед них: футболіст Анрій Шевченко, боксер Олександр Усик, актори Лієв Шрайбер, Кетрін Вінник, Іванна Яхно, а також менеджер і оператор-постановник гурту Imagine Dragons Мак Рейнольдс і Тай Арнольд.

Загалом, підсумовує ОП, амбасадорами платформи стали 15 знаменитостей.

Понад 22 тисячі загиблих – журналісти оновили дані про російські втрати за відкритими джерелами

Імена 22055 росіян, загиблих за час повномасштабного вторгнення в Україну, встановили видання «Медіазона» спільно з російською службою Бі-Бі-Сі та командою волонтерів.

За останні чотири тижні список загиблих збільшився на 2,3 тисяч осіб.

«Найзначнішу частку серед втрат становлять увʼязнені з «ПВК Вагнера», які продовжують гинути під Бахмутом. За весь час ми нарахували понад 3,7 тисячі загиблих увʼязнених. Інша велика категорія втрат – мобілізовані. Їх із осені 2022 року загинуло понад 2 тисячі», – пише «Медіазона».

Група, яка підраховує російські втрати, незмінно вказує, що до моніторингу потрапляють лише ті особи, чию смерть вдалося встановити на основі відкритих джерел. Реальна кількість втрат, на думку авторів дослідження, може бути помітно більшою. Крім того, журналістам невідома кількість тих, хто зник безвісти і потрапив у полон.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG