Попри війну в Україні, ЄС організовує кінофестиваль у Росії
ЄС повертає Фестиваль європейського кіно до Росії, незважаючи на війну Росії проти України.
Фестиваль, який не відбувся у 2022 році через повномасштабне вторгнення, покаже 21 фільм із країн ЄС, включаючи Німеччину, Францію, Іспанію, Італію, Чехію та Люксембург.
Подія проходитиме онлайн з 1 по 15 листопада, переважно безкоштовно, повідомляє представництво ЄС у Росії.
Як заявив посол ЄС у Росії Роланд Галхараг, навіть у складному контексті російської війни проти України ЄС хоче показати, що відносини між європейцями та росіянами можуть тривати.
У Повітряних силах повідомили про знищення вночі 5 «шахедів», запущених військами РФ
У ніч на 27 жовтня армія РФ атакувала Україну з району Приморсько-Ахтарськ, застосувавши шість ударних БПЛА типу Shahed у напрямку південних регіонів України та одну балістичну ракету «Іскандер-М» з Воронезької області у напрямку Харківщини.
«В результаті бойової роботи силами та засобами Повітряних сил, у взаємодії з ППО Сил оборони України, знищено п’ять Shahed-136/131 в межах Херсонської та Миколаївської областей», – йдеться в повідомленні.
За даними Миколаївської ОВА, вночі за межами міста Вознесенськ було зафіксовано удари «шахедами» – внаслідок влучання відбулось пожежа, яка була локалізована о 06:00. Без постраждалих.
У Херсонській ОВА також підтвердили атаку безпілотниками – без деталей.
Влада раніше сьогодні повідомила, що вночі війська РФ завдали ракетного удару по Ізюму на Харківщині – влучили у пожежну частину, в результаті чого постраждали 8 рятувальників.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ на війні в Україні
За час повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 297 680 своїх військових, зокрема 560 – за останню добу, повідомляє вранці 27 жовтня Генеральний штаб ЗСУ.
Українські військові також повідомляють про втрати РФ техніки:
- танків – 5145 (+4 – за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 9726 (+11)
- артилерійських систем – 7162 (+7)
- РСЗВ – 834
- засобів ППО – 556
- літаків – 320
- вертольотів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5390 (+1)
- крилатих ракет – 1538
- кораблів/катерів – 20
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 9513 (+6)
- спеціальної техніки – 1011 (+1)
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі та видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 20 жовтня підтвердили загибель 34 857 російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Війська РФ вдарили по пожежній частині в Ізюмі – 8 рятувальників постраждали
У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що вночі армія РФ завдала ракетного удару по Харківщині – руйнувань зазнала пожежна частина міста Ізюм.
«8 рятувальників постраждало. Також пошкоджено саму будівлю та 13 одиниць техніки. Проте головне зараз – наші люди. 4 співробітників перебувають у лікарні. Їм надають необхідну медичну допомогу», – повідомили у ДСНС.
Повідомляється, що протягом минулої доби армія РФ обстрілювала населені пункти Куп’янського та Ізюмського районів. Під вогнем опинилися Дворічна, Кислівка, Берестове, Курилівка, Борова, Богуславка та інші населені пункти. Пошкоджено приватні будинки та господарчі споруди.
Російські військові регулярно атакують регіони України, зокрема Харківщину, ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
РФ вбиває своїх солдатів? Кого підірвали у Бердянську? Радіодиктант єдності
- У нині окупованому Бердянську підірвали чотирьох окупантів. І усі вони нібито були представниками російської ФСБ. Про це заявляють в українській розвідці. Чим живе окуповане місто та як себе поводить російська влада там?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
- Щонайменше 125 одиниць бронетехніки та військового обладнання на більш як батальйон – так у США оцінюють втрати російських сил біля Авдіївки. Однак відмовлятися від подальшого штурму міста російські сили, ймовірно, не будуть, кажуть у Білому домі. Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні.
Близький до російського міністерства оборони телеграм-канал «Рибар» писав 19 жовтня, що російські війська «продовжують операцію з охоплення Авдіївського укріпрайону».
Що кажуть українські військові та експерти про ситуацію на цій ділянці фронту?
- Радіодиктант національної єдності. Щорічна традиція спільного написання диктанту в Україні змінила дату. Об 11:00 (за Києвом) актор театру та кіно Олексій Гнатковський, який зіграв Івана Довбуша у фільмі «Довбуш», зачитуватиме українцям рядки тексту «Дороги України» поетеси та перекладачки Катерини Калитко. Що розповів актор про його участь у радіодиктанті?
- У Брюсселі закінчився саміт лідерів країн-членів Євросоюзу. Чи вдалось їм засвідчити стійку військову підтримку Україні, зокрема, щодо нагальних військових потреб у протистоянні з Росією?
Суд відхилив позов російського олігарха Фрідмана в справі про утримання його маєтку у Лондоні
Високий суд Лондона 26 жовтня відхилив позов російського олігарха Михайла Фрідмана, який потрапив під санкції, і домагався скасування заборони на використання своїх заморожених активів для утримання лондонського маєтку на півночі британської столиці.
Фрідман подав позов після того, як влада відмовилася дозволити йому щомісячні виплати у 30 тисяч фунтів стерлінгів.
Прохання Фрідмана про покриття витрат на утримання власності Athlone House відхилило британське Управління з реалізації фінансових санкцій. Відомство вважає, що у випадку, якщо бізнесмен отримає можливість витрачати кошти на утримання маєтку, він зможе вести такий спосіб життя, як і до запровадження санкцій.
Співзасновник російського «Альфа-Банку» Михайло Фрідман перебуває під санкціями США, Євросоюзу та Великобританії. Фрідмана, який публічно не засудив дії влади РФ щодо вторгнення в Україну, британський уряд називає «прокремлівським олігархом», тісно пов’язаним із Володимиром Путіним. Фрідман це заперечує.
9 жовтня Фрідман заявив, що переїхав з Великобританії до Ізраїлю, але через бойові дії, які там почалися, перебуває у Москві.
Минулої доби на фронті було майже 70 бойових зіткнень – ЗСУ
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про оперативну ситуацію на фронті станом на ранок 27 жовтня. Повідомляється, що упродовж минулої доби відбулося майже 70 бойових зіткнень.
«На Бахмутському напрямку українські воїни відбили 5 атак противника в районах Богданівки та Хромового Донецької області. Також ворог намагався відновити втрачене положення біля Кліщіївки та Андріївки, де наші захисники відбили 10 атак. В свою чергу, Сили оборони України продовжують штурмові дії південніше Бахмута Донецької області, завдають ворогу втрат у живій силі та техніці, закріплюються на досягнутих рубежах… На Авдіївському напрямку ворог не полишає спроб оточити Авдіївку, активно застосовує авіацію, але наші воїни стійко тримають оборону та завдають окупантам значних втрат», – йдеться в зведенні Генштабу.
Повідомляється, що на Мар’їнському напрямку ЗСУ відбили 18 атак військ РФ.
«Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, завдають окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту», – вказують військові.
Розпочалася шістсот одинадцята доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Вугледар, Волноваха, Сєвєродонецьк… Переселенці з міст, які російська армія зруйнувала вщент або які зараз перебувають під окупацією, малюють рідні місця такими, якими вони їх знали до війни. Акцію влаштували в Дніпрі, у Будинку мистецтв. Через створення акварельних пейзажів люди проживають свої незагоєні емоційні рани – тугу й біль за малою батьківщиною.
Через що пройшли під час повномасштабної війни? Як дають собі раду з нинішнім життям? Та які місця зі своїх снів та спогадів обрали для малюнків – учасники акції розповіли проєкту «Ти як?».
Великі втрати біля Авдіївки у можуть підірвати у майбутньому наступальний потенціал сил РФ – ISW
Втрати важкої російської техніки у районі Авдіївки на Донеччині, ймовірно, підірвуть наступальні можливості Росії у довгостроковій перспективі. Про це йдеться у черговому огляді американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики звертають увагу на дані української сторони і супутникові знімки, які засвідчують втрати сил РФ у цьому районі.
«Російське командування перекинуло на Авдіївський фронт додаткові сили, щоб компенсувати великі людські втрати та зберегти здатність російських збройних сил продовжувати наступ. Проте російському командуванню, найімовірніше, буде складно компенсувати втрати російської техніки, особливо бронетехніки. Масштабні втрати та нестача російської техніки в перший рік повномасштабного вторгнення серйозно обмежили можливості РФ вести ефективну механізовану маневрену війну під час наступу російських збройних сил взимку-навесні 2023 року, що сприяло подальшим втратам у безладних механізованих атаках біля Вугледару», – повідомляють у ISW.
Важкі втрати в районі Вугледару у січні-лютому, кажуть аналітики, ймовірно, завадили російському командуванню здійснити стійкі механізовані атаки в інших частинах України вже згодом, під час наступу ближче до весни.
«Нещодавні втрати російської техніки в районі Авдіївки, схоже, набагато більші, ніж попередні втрати техніки у Вугледарі… Втрати російської техніки біля Авдіївки, ймовірно, призведуть до ще більш явної нестачі російської техніки та затримки будь-якого прогресу, якого досягли російські військові у вирішенні проблеми погіршення можливостей механізованої маневреної війни», – кажуть аналітики.
Напередодні речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що з 11 жовтня Росія зазнала значних втрат під час спроби наступу, зокрема щонайменше 125 одиниць бронетехніки, навколо Авдіївки та військового обладнання «на більш як батальйон». У Генштабі ЗСУ у четвер повідомляли, що військові відбили 14 атак на Авдіївському напрямку за добу.
Естонія та Люксембург критикують Орбана через зустріч із Путіним
Лідери Естонії та Люксембургу 26 жовтня розкритикували прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана за його нещодавню зустріч у Пекіні з російським президентом Володимиром Путіним, повідомляє агенція Reuters.
Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас заявила, що порушить це питання перед Орбаном, а прем’єр-міністр Люксембургу Ксав’є Беттель сказав, що зустріч з Путіним означає «показати українцям середній палець».
Виступаючи після свого прибуття на зустріч лідерів країн Євросоюзу в Брюсселі, Каллас повторила своє занепокоєння тим, що Орбан потиснув руку Путіну, якого вона назвала військовим злочинцем, розшукуваним Міжнародним кримінальним судом.
«Я просто запитую: навіщо? Чому це дійсно необхідно? Я б не хотіла опинитися в одній кадрі з таким хлопцем», – сказала Каллас журналістам.
Орбан натомість сказав, що «пишається» своєю стратегією.
«Ми хотіли б зробити все, щоб був мир. Тому ми залишаємо відкритими всі лінії звʼязку для росіян, інакше шансів на мир не буде», – сказав він журналістам.
Наприкінці серпня Віктор Орбан під час інтерв’ю заявив, що Захід має укласти угоду із президентом РФ Володимиром Путіним, яка не передбачатиме повернення окупованого Криму та членство України в НАТО.
У відповідь на це в МЗС заявили, що «Україна не торгує ні своїми територіями, ні своїм суверенітетом».
Угорщина в особі очільника уряду Віктора Орбана і голови дипломатії Петера Сійярта неодноразово демонструвала своє прихильне ставлення до Кремля. Від початку повномасштабного російського вторгнення Будапешт робить заяви, які суперечать загальній позиції ЄС про підтримку України.
Захід надав Україні фінансову та військову допомогу на мільярди євро та запровадив економічні санкції проти Росії після того, як Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Росія зазнала значних втрат під Авдіївкою – Кірбі
Російська армія у війні проти України здійснює наступ на кількох напрямках, зокрема, в районах Авдіївки, Купʼянська та Лимана, але ЗСУ «змогли втриматися», серед іншого, і завдяки допомозі США, заявив на брифінгу 26 жовтня координатор із питань стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.
«З 11 жовтня Росія зазнала значних втрат під час спроби наступу, зокрема щонайменше 125 одиниць бронетехніки навколо Авдіївки та військового обладнання на більш як батальйон», – вказав американський високопосадовець.
Він також звернув увагу, що російські сили «зазнали тисячі втрат, намагаючись здійснити наступ».
«У нас є інформація, що російські військові фактично страчують солдатів, які відмовляються виконувати накази. Ми також маємо інформацію, що російські командири погрожують розстрілювати цілі підрозділи, якщо ті намагатимуться відступити з-під артилерійського вогню в Україні. Російські мобілізаційні сили залишаються ненавченими, недостатньо оснащеними та непідготовленими до бою», – сказав Джон Кірбі.
У вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 26 жовтня йшлося про те, що українські військові відбили 14 атак на Авдіївському напрямку – поблизу Степового, Авдіївки, Тоненького, Сєверного.
Єрмак: на Мальті «формулу миру» готові обговорити представники понад 60 країн
Третя зустріч щодо реалізації «формули миру», запропонованої президентом України Володимиром Зеленським, «має стати майданчиком для напрацювання конкретних рішень для підготовки Глобального саміту миру на рівні лідерів держав». Про це пізно ввечері 26 жовтня написав голова Офісу президента України Андрій Єрмак.
За його словами, участь у зустрічі на рівні радників із національної безпеки, яка запланована на Мальті, вже підтвердили понад 60 представників країн світу.
«Це країни Заходу, Глобального Півдня. На зустрічі розглядатимуться пункти Формули миру щодо продовольчої, енергетичної та ядерної безпеки, гуманітарних питань включно з поверненням українських військових та викрадених Росією дітей, а також відновлення територіальної цілісності України», – написав Єрмак у телеграмі.
Попередні консультації щодо мирного врегулювання в Україні відбулися на початку серпня в місті Джидда в Саудівській Аравії. У зустрічі брали участь представники понад 40 країн. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав «історичною перемогою» участь спеціального представника уряду Китаю у справах Євразії Лі Хуея в зустрічі радників лідерів держав і представників МЗС у Джидді.
Сили РФ обстріляли Херсон із танків і артилерії – голова МВА
Російські військові ввечері 26 жовтня знову обстріляли Херсон, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Близько 20:00 армія РФ з тимчасово окупованого лівого берега здійснила одночасно артилерійський і танковий обстріл Херсона. Під вогнем були прибережні зони і центральна частина міста. Про руйнування та поранених інформація поки відсутня. Будьте обережні! Подбайте про власну безпеку і своїх близьких!» – закликав очільник міста.
Двопартійна підтримка в Польщі – стратегічний інтерес України
Після парламентських виборів у Польщі чимало відомих українців висловили свою радість з приводу переможних результатів польської опозиції і наголошували на перемозі демократії та європейської ідеї. Така реакція викликала певний подив чи навіть образу з боку прихильників чинної польської влади: вони резонно наголошували, що уряд ПіС (партія «Право і справедливість») всеохопно підтримав Україну під час війни...
Президент України Володимир Зеленський виступив на саміті Європейської ради на рівні лідерів країн Євросоюзу 26 жовтня.
У своїй промові він заявив, що російська агресія спрямована не лише на Україну, а й на Європу:
«Росія зараз воює не за те, щоб залишитись у нашому Маріуполі чи Криму, а заради того, щоб могти прийти в Тарту чи Гданськ, якщо в Кремлі цього захочуть. Багато хто з вас застав таке минуле. Росія прагне змінити кордони України не лише для того, щоб заволодіти тією чи іншою нашою областю, а щоб змінювати будь-які кордони, які їм не подобаються», – сказав він.
Читайте також: Європарламент схвалив фонд на 50 мільярдів євро для України
Також, на думку Зеленського, намагання Москви завадити вступу України до ЄС чи НАТО відображає бажання мати такий контроль і над іншими державами, які вже є членами цих блоків. Відтак «у цій війні вирішується, якою бути Європі».
Він згадав про розбудову військової промисловості в Україні:
«Багато європейських оборонних компаній приєднались. І я запрошую усі оборонні компанії Європи приходити в Україну та брати наш досвід, щоб його примножити. Це саме та співпраця, яка зробить усіх нас сильнішими – на покоління».
Зеленський подякував Європі за санкційний тиск на Росію, але закликав працювати на те, аби Кремль не міг обходити санкції.
На тлі обговорення 12-го санкційного пакету президент висловив переконання, що він має посилити обмеження щодо російської нафти.
Читайте також: Орбан «пишається» тим, що продовжує комунікацію з Росією
«Варто приділити увагу й застосованій ціновій стелі для російської нафти – очевидно, що вона працює зовсім не так ефективно, як на це розраховували при її впровадженні. Потрібне зниження стелі та посилення механізмів її забезпечення. Та я закликаю вас працювати над цим разом із нашими партнерами, з усіма нами та всіма партнерами з G7 та G20», – заявив Зеленський.
Він також подякував партнерам, які ухвалюють довготермінові програми підтримки України. На думку Зеленського, такі рішення є «чітким сигналом Росії, що її агресія марна і що хоч би скільки ресурсів Путін спалив у війні, він все одно не переможе».
Саміт Європейської ради на рівні голів держав відбувся в Брюсселі 26 жовтня.
Данія виділила Україні військову допомогу на понад пів мільярда доларів
Данія виділила Україні військову допомогу на суму 3,7 мільярда крон – це приблизно 520 мільйонів доларів. Про це 26 жовтня повідомило міністерство оборони скандинавської країни.
До пакета допомоги входять танки Т-72, бойові машини піхоти БМП-2, артилерійські боєприпаси, безпілотники та стрілецька зброя, а також броньовані інженерно-евакуаційні машини (цей вид техніки Данія надасть спільно з Німеччиною).
«Я зустрівся зі своїм українським колегою у вівторок (24 жовтня) у Києві та отримав нову інформацію про ситуацію в Україні, частково про потреби України в боротьбі з російським вторгненням. Саме на основі переговорів з українцями було зібрано тринадцятий і всеосяжний пакет пожертвувань Данії», – сказав міністр оборони Трольс Лунд Поульсен.
Тринадцятий пакет допомоги профінансований Українським фондом, який уряд Данії заснував у березні 2023 року.
Залужний зустрівся з начальником штабу Британії та командувачем армії США в Європі
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний провів зустріч із верховним головнокомандувачем Обʼєднаних збройних Сил НАТО в Європі та командувачем Збройних сил США в Європі Крістофером Каволі та начальником Штабу оборони Великої Британії Тоні Радакіним – про це він повідомив 26 жовтня.
Залужний оприлюднив відео зустрічі.
Опитування: більшість українців виступають за проведення виборів після завершення війни
Понад 60% респондентів виступають за проведення виборів лише після завершення війни – про це йдеться в опитуванні Міжнародного республіканського інституту (IRI). Результати опублікування, проведеного у вересні, оприлюднені 26 жовтня.
Опитування має кілька блоків, у тому числі присвячений виборам. 20% респондентів погодилися, що, навіть попри воєнний стан, в Україні варто провести президентські вибори, 39% – парламентські. 15% учасників висловили за проведення місцевих виборів, 19% – за те, щоб не проводити жодних.
Читайте також: 80% українців хочуть повернутися додому – інтерв’ю з представницею ООН у справах біженців
Водночас, респонденти відповіли на питання, коли варто, на їхню думку, проводити вибори:
- 22% – у березні 2024 року, навіть якщо війна триватиме
- 6% – у вересні 2024-го, навіть якщо війна триватиме
- 3% – у березні 2025-го, навіть якщо війна триватиме
- 62% – лише після завершення війни, скільки б вона не тривала
- 6% – не змогли відповісти
При цьому переважна більшість – 87% респондентів – вважають дуже або скоріше важливим, аби внутрішні переселенці брали участь у виборах.
45% «однозначно позитивно» розцінюють ідею створення ветеранами війни власної політичної партії, 33% – «скоріше позитивно».
Читайте також: Стефанчук назвав «п’ять ключових проблем» для проведення виборів у 2024 році
Опитування провели Соціологічна група «Рейтинг» на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень IRI. Участь у ньому взяли близько 2 тисяч жителів України з різних регіонів від 18 років.
Раніше сто громадських організацій оприлюднили заяву щодо неможливості проведення в Україні виборів у активній фазі війни. Вони наголосили, що вибори і повномасштабна війна є несумісними, а ідея проведення виборів за таких умов є «вкрай небезпечною та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю – і до значної дестабілізації держави в цілому».
Наступні президентські та парламентські вибори мали б відбутися 2024 року, але під час воєнного стану вибори не проводяться.
Пєсков прокоментував тренування «масованого ядерного удару» з участю Путіна
Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що тренування сил стратегічного стримування, яке відвідав Володимир Путін, мало плановий характер. Його слова наводить російська агенція «Інтерфакс».
«Вони регулярно проводяться», – сказав Пєсков, відповідаючи на запитання журналістів.
Російська державна агенція «РИА Новости» уточнює, що Пєсков сказав «щороку».
На запитання, чи Путін задоволений результатами тренування, представник Кремля відповів ствердно. «Так, воно результативне, всі цілі тренування були виконані», – сказав він.
«Армія РФ дійсно має проблеми зі снарядами» – начальник пресслужби 26-ї артбригади
У російських військових помітний дефіцит снарядів, повідомив 26 жовтня в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Live) Олег Калашніков, начальник пресслужби 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича, яка зараз перебуває на Бахмутському напрямку.
«Дійсно, у ворога дійсно теж є проблеми зі снарядами. Але от на нашому Бахмутському напрямку він їх має вдосталь. Тобто артилерійські обстріли наших позицій тривають безперервно. Тут він їх не економить», – твердить Калашніков.
За його словами, найбільш активна локація на Бахмутському напрямку – на південь від міста, де зараз тривають бої за Зеленопілля та Курдюмівку.