ОВА: війська РФ вдарили по об’єкту телевізійної інфраструктури у Харкові
Російські війська під час ракетного удару по Харкову 22 квітня обстріляли об’єкт телевізійної інфраструктури міста, повідомляє очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На цю хвилину є перебої із сигналом цифрового телебачення», – йдеться у дописі.
За словами очільника ОВА, вдалося уникнути людських жертв оскільки під час тривоги співробітники перебували в укритті.
Крім того, пише Синєгубов, вдень війська РФ завдали ударів по трьом населеним пунктам області. У Вовчанську керована авіабомба влучила на територію недіючого м’ясокомбінату, у населиних пунктах Слобожанське та Дергачі зафіксований удар по відкритій території.
«Без постраждалих по всім обстрілам станом на цю хвилину», – додали в ОВА.
Напередодні у Вовчанську на Харківщині двоє людей загинули внаслідок російського удару вранці 20 квітня. Під час обстрілу також була пошкоджена 9-поверхівка.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Везуть углиб Росії, куди саме, невідомо»: доля засудженого журналіста з Нової Каховки Сергія Цигіпи
На початку квітня стало відомо, що журналіста, активіста та ветерана АТО з Нової Каховки Сергія Цигіпу, засудженого в анексованому Криму у справі про «шпигунство», етапували з Сімферополя до Росії. Дружина українця Олена розповіла проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя», що понад два роки не бачила і не чула голос свого чоловіка, їй достеменно невідомо, де він зараз перебуває та яка його подальша доля.
Зеленський вважає, що надходження необхідної допомоги «вирівняє» ситуацію на фронті
Армія Росії має завдання попри втрати демонструвати певні перемоги до 9 травня. Про це зазначив президент України Володимир Зеленський за результатами засідання Ставки верховного головнокомандувача, написав очільник країни у телеграмі.
«Нашим воїнам складно, але надходження необхідної допомоги вирівняє ситуацію. Саме тому підтримка конкретною зброєю, яка є в наших партнерів, необхідна нам невідкладно», – наголосив Зеленський.
Президент також повідомив, що під час засідання йшла мова про виробництво зброї українськими компаніями.
«Ми працюємо над новим форматом угод, який, з одного боку, не переобтяжуватиме військовий бюджет, а з іншого – гарантуватиме виробникам довготривалі зобов’язання держави», – йдеться у повідомленні.
Вказано, що під час наступного засідання Ставки заслухають доповідь спецслужб про наміри російських військових щодо атак на цивільну інфраструктуру України та обговорять план посилення протиповітряної оборони.
Раніше Зеленський в інтерв’ю для NBC News розповів, що до 9 травня, коли в Росії святкують День перемоги у Другій світовій війні, війська РФ прагнуть захопити Часів Яр у Донецькій області. За словами Зеленського, «сьогодні українським бійцям, які тримають оборону на тому напрямку, не вистачає потрібного озброєння». Саме тому він «розраховує на допомогу від США».
Палата представників США під час голосування 20 квітня підтримала виділення допомоги для України.
Законопроєкт про допомогу Україні підтримала більшість конгресменів у Палаті представників. «За» проголосували 311 конгресменів, проти – 112.
Тепер це питання має розглянути американський Сенат і потім підписати президент США Джо Байден.
Загальний розмір законопроєкту щодо допомоги Україні, який ініціював спікер-республіканець Палати представників Майк Джонсон становить 60,84 мільярда доларів. Третина цих коштів, саме 23,2 млрд доларів, залишаться в США та будуть витрачені на поповнення американських запасів.
Лубінець закликав публічно не поширювати інформацію щодо полонених – це може зашкодити
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець застерігає від публічного розповсюдження персональних даних військовополонених і цивільних, яких незаконно утримує Росія, та їхніх родичів, написав він у телеграмі 22 квітня.
Лубінець зазначив, що таку інформацію можуть використати шахраї, а особливо російські спецслужби.
«Вона їм необхідна для того, аби й так нестерпні умови наших захисників та захисниць перетворити на ще гірші. Моральне приниження чи залякування за умов знання персональних даних військовополоненого чи цивільного заручника може спричинити ще більшу шкоду, ніж фізичний вплив», – йдеться у повідомленні.
Омбудсмен наголосив, що на мирних мітингах та у соціальних мережах варто дбати про те, аби росіяни не отримали інформацію щодо прізвища, імені, звання, позивного, номеру бригади, частини, місця дислокації та фото.
31 січня між Україною і Росією відбувся обмін полоненими, в ході якого додому повернули 207 українців. За словами президента Зеленського, половина звільнених полонених брала участь в обороні Маріуполя. Загалом в ході обмінів, за його даними, звільнили 3 035 полонених.
Командир бригади спеціального призначення «Азов» Денис Прокопенко вказав на те, що понад 900 «азовців», які обороняли Маріуполь, лишаються в полоні, і військові цієї бригади майже не потрапляють у списки на обмін.
Словаки попри позицію уряду зібрали 3 мільйони євро на боєприпаси для України
Словацькі активісти запустили акцію зі збору коштів на закупівлю боєприпасів для України. За сім днів до неї долучилися понад 50 тисяч жителів Словаччини. Наразі зібрано понад 3 мільйони євро, вказано на сайті ініціативи.
Зазначено, що збір коштів триває в межах глобальної ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України, до якої приєдналося понад 20 країн, але відмовився приєднатися уряд Словаччини.
«Уряд Словацької Республіки та прем’єр-міністр Роберт Фіцо відмовилися приєднатися до ініціативи. Було б прикро, якби так і залишилося. Ми відмовляємося прийняти відмову в допомозі постраждалому війною сусіду», – йдеться на платформі.
Спочатку активісти сподівалися зібрати мільйон євро.
Уряд Фіцо після вступу на посаду восени минулого року припинив військову допомогу Україні з державних резервів. Але залишив можливість комерційних поставок зброї Києву.
Також прем’єр неодноразово виступав на підтримку Росії. Нещодавно Фіцо заявив, що Крим і Донбас назавжди залишаться у складі Росії, а Москва переможе у війні з Україною.
Напередодні прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала заявив, що 20 країн, які приєдналися до чеської ініціативи із закупівлі артилерійських снарядів для Сил оборони України,пообіцяли надати кошти для придбання 500 тисяч боєприпасів.
Армія РФ майже захопила Новомихайлівку: загроза для Вугледару?
Армія Росії просунулась у Новомихайлівці – це село на південь від нещодавно захопленої Мар'їнки, що лежить на захід від Донецька. Про це повідомив DeepState вночі 21 квітня. Судячи з карти проєкту, вже майже вся територія села окупована.
Агресор мав просування там три дні поспіль – починаючи з 19 квітня. До цього Сили оборони протягом кількох місяців чинили запеклий опір військам РФ – на околицях Новомихайлівки було знищено понад 300 одиниць російської техніки, підрахувала 79-а окрема десантно-штурмова Таврійська бригада.
«Щоб захопити цей населений пункт, ворог зосередив на вузькій ділянці фронту відразу 10 своїх бригад і полків загальною чисельністю до 30 тисяч бійців. І щодня кидає в атаку танки, бойові броньовані машини, не шкодує піхоти», – написали на сторінці бригади у «Фейсбуці».
На південь від Новомихайлівки лежить Вугледар – саме спробою штурмувати його та оточити угруповання ЗСУ у цьому районі військові аналітики пояснювали активність агресора на захід від Авдіївки.
На цьому тлі Палата представників Конгресу США нарешті схвалила пакет військової допомоги Україні на близько 61 мільярд доларів – тепер його мають затвердити Сенат та підписати президент.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що тепер війська РФ можуть піти вперед із новою силою – щоб скористатися «вікном» до появи американської зброї в Україні.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Схід
- З середини травня ситуація для України буде складною, але не катастрофічною, заявив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю BBC Україна, опублікованому 22 квітня.
- Армія Росії розпочне новий наступ на Донбасі наприкінці весни – на початку літа цього року, заявив в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD, опублікованому 7 квітня, Буданов. За його прогнозом, російські сили намагатимуться рухатись у напрямку Покровська.
- Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ в разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць і сотень тисяч снарядів і ракет.
- У українських військових закінчуються боєприпаси на Донбасі – такими оцінками поділився радник Білого дому з питань комунікацій у сфері нацбезпеки Джон Кірбі в інтерв’ю каналу АВС News 17 березня.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив 15 березня, що війська РФ продовжать тиснути на Донбасі, щоб дестабілізувати українські оборонні лінії – аби розпочати вже новий наступ влітку 2024 року. За прогнозами аналітиків, успіхи Кремля у ньому залежатимуть від військової допомоги Заходу Україні.
- Ситуація в зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) «Таврія» залишається «складною, проте контрольованою», а на Авдіївському напрямку «стабілізується». Про це вдень 3 березня написав у телеграмі командувач угруповання Олександр Тарнавський.
- 18 грудня минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Мінцифри повідомляє про нові військові облігації в «Дії» – на честь Бахчисарая та Макіївки
У застосунку цифрових послуг «Дія» з’явилися нові військові облігації внутрішньої державної позики – про це повідомив 22 квітня міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
За його словами, нові цінні папери мають назви «Бахчисарай» та «Макіївка». Обидва міста наразі окуповані Росією.
«Військові облігації — це цінні папери й дієвий спосіб підтримати українську економіку та армію. Українці вже придбали через «Дію» понад 4 мільйони облігацій і заробили на цьому більш ніж 94 мільйони гривень», – повідомив Федоров.
Міністр уточнив умови облігацій:
- «Бахчисарай» – ставка від 17%, дата виплати – 28 січня 2026 року
- «Макіївка» – ставка від 16%, дата виплати – 12 березня 2025 року
Міністр додав, що при покупці облігацій не стягуються комісії чи додаткові платежі: «це донат державі, який вам повертається».
Міністерство цифрових трансформацій уможливило купівлю військових облігацій у застосунку «Дія» у жовтні 2022 року. Наразі сервіс пропонує 10 варіантів військових ОВДП.
СБУ повідомила про підозру настоятелю храму УПЦ (МП): «вихваляв Путіна» на літургіях
Служба безпеки України підозрює настоятеля храму Української православної церкви (Московського патріархату) у підтримці російської агресії – про це відомство заявило 22 квітня.
Йдеться про настоятеля храму Шепетівської єпархії УПЦ (МП) на Хмельниччині, який «підтримував агресивну війну проти України та розпалював релігійну ненависть».
«Після початку повномасштабного вторгнення Росії він проводив літургії, під час яких вихваляв Путіна та звинувачував у війні українську владу. Крім того, протоієрей поширював на власній сторінці «Вконтакте» російські фейки про війну в Україні та міжконфесійні відносини у нашій державі», – заявляє СБУ.
Також, за даними СБУ, підозрюваний називав російську агресію «громадянським конфліктом», ображав парафіян інших релігійних громад, відтак намагаючись розхитати суспільно-політичну обстановку в області на користь Росії.
Правоохоронці повідомили священнику про підозру в порушенні рівноправності громадян на основі расової, національної, регіональної належності чи релігійних переконань, а також у виправдовуванні агресії Росії проти України.
У разі обвинувального вироку йому загрожує до п’яти років тюрми.
УПЦ (МП) не коментувала звинувачення, імені підозрюваного Служба безпеки не називає.
УПЦ (МП) – одна із двох найбільших православних релігійних організацій України поряд із автокефальною Православною церквою України (ПЦУ). Після початку повномасштабної російської агресії УПЦ (МП) заявила про «незалежність» від Московського патріархату, проте цю незалежність не оформлено юридично.
У минулому році українські суди ухвалили низку вироків священникам УПЦ (МП). У серпні суд у Вінниці вперше засудив чинного главу Тульчинської єпархії УПЦ (МП) митрополита Йонатана (Анатолія Єлецьких) до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна за звинуваченням у виправданні російської агресії в Україні.
«Ми рятуємо громадян України». Як волонтери евакуюють маломобільних людей зі сходу?
У шелтері для маломобільних та літніх переселенців у Дніпрі від початку повномасштабного вторгнення Росії допомогли тисячам людей. Хтось пробув у прихистку лише кілька днів, доки йому допомагали відновити документи й оформити «переселенські». Хтось – кілька місяців, бо потребував належного догляду, консультацій медиків чи операцій. Далі людей переправляють до безпечніших місць у центрі та на заході країни, а подекуди – і за кордон. Як працює команда тих, хто допомагає таким групам ВПО, – у репортажі проєкту Радіо Свобода «Ти як?»
Компанія Knauf передасть свій бізнес у Росії місцевому менеджменту – медіа
Німецька компанія-виробник будівельних матеріалів Knauf виходить із російського ринку – про це її пресслужба повідомила журналістам 22 квітня.
«У світлі поточних подій Knauf Group вирішила відмовитися від свого бізнесу в Росії після більш ніж 30 років роботи», – цитує Forbes.
Керівництво компанії вирішило передати свій бізнес у Росії місцевому менеджменту. Йдеться в тому числі про видобуток сировини, виробництво й продаж. Компанія очікує, що це дозволить зберегти робочі місця для понад 4 тисяч співробітників. При цьому угоду ще має схвалити російська влада.
Knauf не назвала конкретну причину, з якої було ухвалено таке рішення. Перший актив у Росії компанія придбала у 1993 році.
На початку квітня німецький телеканал ARD оприлюднив розслідування про участь компаній цієї країни в російському будівництві в окупованому Маріуполі.
Насамперед йшлося про корпорацію Knauf. Сама корпорація стверджувала, що вона працює виключно на російському ринку, проте, як йдеться в розслідуванні, на будівництві в Маріуполі, зокрема, на замовлення Міноборони Росії, використовуються будматеріали Knauf.
Ще одна компанія, про яку згадували журналісти – фірма з Мюнстерланду в Північному Рейні-Вестфалії – WKB Systems. Вона виготовляє обладнання для виробництва пористого бетону. Це обладнання, як стверджується, використовується на будівництві в Маріуполі. Основним акціонером компанії, як кажуть у розслідуванні, є російський бізнесмен Віктор Бударін.
На суді в Росії для учасника опитування Радіо Свобода вимагають 5,5 років колонії
В Останкинському районному суді столиці Росії Москви сторона обвинувачення запросила п’ять із половиною років колонії загального режиму для 38-річного Юрія Коховця, проти якого порушили кримінальну справу після участі у вуличному опитуванні Радіо Свобода. Про це 22 квітня повідомив, зокрема, російський правозахисний проєкт «ОВД-Инфо» з посиланням на адвокатку підсудного Олену Шереметьєву.
Під час засідання прокуратура також попросила взяти Коховця під варту в залі суду. До цього він перебував під підпискою про невиїзд. Вирок очікується вже сьогодні, зазначає «ОВД-Инфо».
Жителя Москви Юрія Коховця звинувачують за статтею про поширення «фейків» про російську армію з мотивів політичної ненависті чи ворожнечі. Про справу стало відомо у березні минулого року.
За словами Коховця, його затримали 25 березня й утримували в поліції майже два дні, після чого відпустили під підписку про невиїзд. Його також оштрафували на 500 рублів за адміністративною статтею про дрібне хуліганство.
Згодом звинувачення проти Коховця посилили – після лінгвістичної експертизи, проведеної вчителькою математики Наталією Крюковою і перекладачем Олександром Тарасовим. Вони знайшли у висловлюванні москвича «мотив ненависті і ворожнечі».
Раніше Крюкова і Тарасов були експертами у справі з ліквідації Центру захисту прав людини «Меморіал» і виступали в обвинувальному висновку проти співголови «Меморіалу» Олега Орлова.
У липні 2022 року журналісти Радіо Свобода запитували у перехожих на вулицях Москви про їхнє ставлення до війни РФ проти України. Серед тих, хто погодився відповісти, виявився 37-річний технік із дезінфекції Коховець. Він відповів, що війну розв’язав російський уряд і він повинен її зупинити. Вже під час слухань у суді Коховець говорив, що у розмові з журналістами він висловив свою думку, користуючись конституційним правом на свободу слова.
«Фейками» російська влада називає будь-яку інформацію про війну в Україні, відмінну від версії Міноборони Росії. Статтю про «фейки про армію» додали до Кримінального кодексу РФ невдовзі після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну. Покарання за нею може становити до 10 років позбавлення волі чи штраф у вигляді п’яти мільйонів рублів.
Святий престол досі не відреагував на заяву Всесвітнього російського народного собору (ВРНС) під патронатом Російської православної церкви (РПЦ) про «священну війну» Росії проти України та світу.
Ідеологічно-політичний наказ ультранаціоналістичного змісту, схвалений 27 березня 2024 року Московським патріархом Кирилом (Володимиром Гундяєвим), не є виключно церковним документом, щоб на нього прелатам звертати увагу?
Або все ще йдеться про надмірну обачливість у відносинах з російським православним світом? Можливо, це відображає традицію ватиканської дипломатії: засудити факт агресії, але не розривати з агресором зв’язків? Чи причина криється у неготовності понтифіка взяти на себе лідерство в зусиллях із захисту християнського православ’я від його маніпуляторів? Про це тут
Речник ВМС Плетенчук очолив пресцентр Сил оборони Півдня
Речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук також очолив Об’єднаний координаційний пресцентр Сил оборони Півдня – про це він повідомив журналістам 22 квітня.
Плетенчук уточнив, що приступає до виконання обов’язків від сьогодні.
Водночас у коментарі «Українській правді» він заявив, що має власне бачення роботи на цій посаді.
Він запевнив, що буде намагатися «бути максимально відкритим і демократичним до преси».
Речник додав, що за ним зберігається і статус речника ВМС.
Генеральний штаб ЗСУ зранку 19 квітня повідомив про завершення відрядження Наталії Гуменюк, яка доти очолювала Центр стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня.
Перед цим у зверненні до ЗСУ та Міноборони українські та іноземні медійники стверджували, що Гуменюк забороняє висвітлювати воєнні злочини РФ в її зоні відповідальності та вимагали забезпечити доступ до районів Херсонщини.
Сама Наталія Гуменюк 17 квітня в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода.Ранок») заявила, що доказів журналісти не навели, а пресцентр Сил оборони півдня не порушив жодних наказів командування.
У березні 2023 року Міністерство оборони повідомило про зміни до наказу Головнокомандувача ЗСУ №73, який регулює роботу журналістів під час воєнного стану в Україні. У повідомленні МО йшлося, що були враховані рекомендації Національної спілки журналістів України і профільних медійних організацій. Однак представники Медіаруху заявляли, що більшість їхніх пропозицій не врахували.
Влада Херсону повідомила про ще двох поранених через російські обстріли
Ще двоє цивільних людей поранені в Херсоні 22 квітня внаслідок російських обстрілів, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«У Херсоні ушпиталено ще двох чоловіків 48 і 51 років. У обох – вибухова і закрита черепно-мозкова травми, контузія. У старшого чоловіка ще і поверхневе уламкове поранення м’яких тканин живота. Обидва постраждалих – у стані середньої тяжкості», – написав він у телеграмі.
За словами Мрочка, чоловіки були поранені близько 11:30 під час російського обстрілу Дніпровського району міста.
Раніше сьогодні голова МВА повідомляв про двох поранених: жінку і чоловіка, у Дніпровському і Корабельному районі Херсона.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на кінець березня верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Росія: через пожежу на заводі у Воронежі загинули троє людей – МНС
У російському Воронежі на електромеханічному заводі вранці у понеділок сталася велика пожежа в одному із цехів. МНС повідомляє, що загинули троє людей, ще двоє постраждали. Пожежу зрештою загасили, повідомляє російська служба Радіо Свобода.
Державне агентство «РИА Новости» уточнює, що загоряння сталося за адресою вулиця Сонячна, 33. Там розташовується електромеханічний завод «ЕНІКмаш-В».
Агентство ТАСС повідомляє, що горів цех із виробництва електрообладнання. За даними МНС, площа пожежі становила 500 квадратних метрів. Причина займання невідома.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, зокрема, об’єкти промисловості, регулярно зазнають обстрілів та атак безпілотників. Є руйнування та жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує. У Росії також почастішали випадки пошкоджень та підпалів об’єктів критичної інфраструктури.
Розвідка Британії розповіла про російський підрозділ для ВІПів
Розвідка Великої Британії розповіла про створений у Росії підрозділ, де служать представники російської еліти, зокрема наближені до Кремля, і про перший випадок вступу в цей підрозділ з метою захисту члена сім’ї від ув’язнення.
«Чоловік відомої російської інфлюенсерки Олени Бліновської приєднався до військової кампанії збройних сил РФ в Україні, щоб запобігти потраплянню Бліновської до в’язниці за звинуваченням у несплаті податків. 16 квітня 2024 року чоловіка Бліновської Олексія показали під час служби у спеціально створеному військовому підрозділі ЗС РФ під назвою «Барс-Каскад», поблизу України», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що цей підрозділ, ймовірно, створив заступник голови Держдуми Росії з питань оборони Дмитро Саблін. «Підрозділ переважно залучений до операцій із дронами, зазвичай далеко від лінії фронту. Він діє з жовтня 2022 року, і до його складу входять щонайменше 10 членів партії «Єдина Росія», а також сини кремлівських ВІПів. Повідомляється, що завербовані ВІПи отримують охорону», – йдеться в повідомленні.
Зарахування до «Барс-Каскад», ймовірно, дозволяє представникам російської еліти обійти статутні вимоги російської військової служби, при цьому мати гарантовану безпеку й потенційно заслужити прихильність Кремля, заявили у розвідці.
«Справа Бліновського є першим зафіксованим випадком, коли особа приєдналася до підрозділу, щоб допомогти члену сім’ї уникнути в’язниці», – йдеться в повідомленні.
Минулого тижня розвідка Британії повідомляла, що Росія продовжує обманом вербувати іноземних громадян для вступу до лав російської армії для участі у бойових діях в Україні.
Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, командувач збройних сил США в Європі Крістофер Каволі попереджав Конгрес, що Росія компенсувала свої важкі втрати у війні проти України, і зробила це швидше, ніж очікувалося.
«Армія зараз фактично більша – на 15 відсотків – ніж була, коли вона вторглася в Україну. За минулий рік Росія збільшила чисельність своїх військ на передовій з 360 тисяч до 470 000», – сказав Каволі у своїй промові до представників Конгресу.
Війська РФ обстріляли Херсон, поранені двоє людей – влада
Російські війська вранці 22 квітня обстріляли Херсон, внаслідок чого поранена 44-річна жінка і 63-річний чоловік, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Внаслідок атаки у Дніпровському районі міста постраждала 44-річна жінка. Її ушпиталили у стані середньої тяжкості. Жінці діагностовано контузію, вибухову і закриту черепно-мозкову травми, уламкове поранення лівого стегна. На момент ворожої атаки травмована перебувала на вулиці», – йдеться в повідомленні.
Чоловік, за словами Мрочка, постраждав у приватному секторі у Корабельному районі Херсона, який російські війська обстріляли після 5:00.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на кінець березня верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Через обстріл шахти поранені троє гірників на Донеччині – Міненерго
Російські війська напередодні обстріляли шахту в Донецькій області, повідомило Міністерство енергетики 22 квітня.
«Учора ворог обстріляв одну з шахт на Донеччині. Поранення отримали троє працівників», – йдеться в зведені.
Крім того, армія РФ обстріляла підприємство вдруге вночі, пошкодивши будівлі.
Також внаслідок сильного вітру в області відключалася повітряна лінія, через що дві шахти та домогосподарства були знеструмлені. Під землею працювали 25 людей, вони вийшли на поверхню.
Міненерго також фіксує тимчасові відключення обладнання через технологічні порушення в Одеській та Івано-Франківській областях, а також через падіння дерева – на Сумщині.
Відомство прогнозує імпорт електроенергії в обсязі 7 858 мегават на годину, експорту не передбачається.
Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук 13 квітня заявив, що енергетики не виключають запровадження погодинних графіків відключення світла в Україні.
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Тоді РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
Брак людей і боєприпасів – що говорять бійці і як це впливає на фронт?
Ось уже кілька місяців українська армія у тотальній обороні і, паралельно, стикнулася із двома проблемами водночас – брак боєприпасів і брак людей.
Цього разу проєкт Радіо Свобода «Донбас Реалії» розбирався у тому, за яких умов сили оборони продовжують стримувати російські масовані атаки? Як проявляється брак боєкомплекту на фронті і чому там дуже чекають на нових людей? Читайте і дивіться за лінком
У 2023 році Україна була восьмою у світі за обсягом військових витрат, які зросли на 51% до 64,8 мільярда доларів і склали 58 відсотків загальних державних видатків, повідомив 22 квітня Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI).
«Військові витрати України у 2023 році становили 59 відсотків від російських. Проте протягом року Україна також отримала щонайменше 35 мільярдів доларів військової допомоги, у тому числі 25,4 мільярда від США. У сукупності ця допомога і власні військові витрати України становили приблизно 91 відсоток російських витрат», – йдеться в повідомленні.
У SIPRI зауважили, що військові витрати Росії минулого року зросли на 24 відсотки до 109 мільярдів доларів, що на 57 відсотків більше з 2014 року, коли Росія анексувала Крим. У 2023 році військові витрати Росії становили 16 відсотків від загальних державних витрат.
Загалом, за даними аналітиків, витрати на оборону в світі в 2023 році зросли на 6,8 відсотка порівняно з попереднім роком і склали понад 2,4 трильйона доларів. Це було найбільшим річним зростанням від 2009 року, кажуть у SIPRI.
Згідно зі звітом, 10 країн із найбільшими військовими витратами у 2023 році – на чолі зі Сполученими Штатами, Китаєм і Росією – всі збільшили свої витрати.
Вперше з 2009 року військові витрати зросли в усіх п’яти географічних регіонах, визначених SIPRI, причому особливо значне зростання було зафіксоване в Європі, Азії й Океанії і на Близькому Сході.
«Безпрецедентне зростання військових витрат є прямою відповіддю на глобальне погіршення ситуації з миром і безпекою, – сказав Нань Тіан, старший науковий співробітник Програми військових витрат і виробництва озброєнь SIPRI. – Держави віддають перевагу військовій силі, але вони ризикують розгорнути спіраль дії-реакції в дедалі нестабільнішому геополітичному й безпековому ландшафті».
Дослідники також зауважили, що в 2023 році на 31 члена НАТО припадало 1,34 трильйона доларів, що дорівнює 55 відсоткам світових військових витрат.
Військові витрати США зросли на 2,3 відсотка до 916 мільярдів доларів у 2023 році, що становить 68 відсотків загальних військових витрат НАТО. Минулого року, кажуть у SIPRI, більшість європейських членів НАТО збільшили свої військові витрати. Їхня сукупна частка в НАТО склала 28 відсотків, що є найвищим показником за десятиліття. Решта чотири відсотки надійшли з Канади і Туреччини.
У звіті відзначено, що через десять років після того, як члени НАТО офіційно взяли на себе ціль щодо витрат двох відсотків ВВП на військові потреби, 11 із 31 члена НАТО досягли або перевищили цей рівень у 2023 році – «це найбільша кількість з моменту взяття зобов’язання». Ще однієї цілі – спрямувати щонайменше 20 відсотків військових витрат на «витрати на обладнання» – досягли 28 членів НАТО у 2023 році, порівняно із сімома у 2014 році, кажуть у SIPRI.
Дослідники відзначили, що військові витрати Польщі, які займають 14-те місце у світі, становили 31,6 мільярда доларів після зростання на 75 відсотків між 2022 і 2023 роками, що є найбільшим щорічним зростанням серед європейських країн.
Також у SIPRI зауважили, що Китай, другий у світі за розміром військових витрат, виділив приблизно 296 мільярдів доларів на військові потреби у 2023 році, що на шість відсотків більше, ніж у 2022 році. Це було 29-те поспіль зростання військових витрат Китаю в порівнянні з попереднім роком. На Китай припадає половина загальних військових витрат у регіоні Азії та Океанії.
У березні в іншому звіті Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру зазначав, що експорт зброї з Росії в період із 2019 до 2023 року впав на 53% порівняно з періодом 2014–2018 років.