Міністри закордонних справ ЄС обговорять допомогу Україні, ситуацію в Газі та Грузії
Міністри закордонних справ 27 країн-членів ЄС зустрінуться у Брюсселі, щоб обговорити війни в Україні та Газі, а також майбутні вибори у Венесуелі та новий «закон про іноагентів» у Грузії.
Саміт під головуванням високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля триватиме два дні. Очікується, що сьогодні, 27 травня, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проінформує учасників зустрічі про хід війни по відеозв’язку.
28 травня глави МЗС країн ЄС оцінюватимуть різноманітні поточні військові ініціативи. Повідомляється, що міністри матимуть можливість неформально обмінятися інформацією з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом і міністром оборони України Рустемом Умеровим, які поінформують про останні події та найнагальніші потреби України.
Міністри обговорять підтримку ЄС зусиль України захистити себе від російського вторгнення, включаючи використання прибутків від російських активів, заморожених в ЄС, для військової допомоги, пише DPA.
Міністри закордонних справ також обговорять санкції проти Росії, сказав дипломат ЄС. Наразі ЄС запровадив 13 раундів санкцій проти Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Минулого вівторка Рада ЄС схвалила використання «надприбутків від заморожених активів Росії для підтримки військової оборони та відновлення України на тлі російської агресії». Представники країн «Групи семи» також обговорюють можливість використання доходів від заморожених російських активів для допомоги Україні.
Колишнього найманця ПВК «Вагнер» затримали в Росії за вбивство
Жителя Красноярського краю, який повернувся з фронту в Україні, затримали за звинуваченням у вбивстві. У 2019 році обвинувачений отримав 18 років за розбій, здирство та погрози журналісту, однак був помилуваний після участі в бойових діях в Україні.
За даними видання «Взгляд-Инфо», колишній найманець ПВК «Вагнер» Андрій Ащеулов застрелив 50-річного жителя селища Велика Ірба Анатолія Хохлова. «Їхали повз нього на велосипеді, щось йому не сподобалося. Вистрілив упритул у голову», – розповіла родичка Хохлова.
Після вбивства селище оточили співробітники поліції, у Слідчому комітеті заявили, що обвинуваченого затримано. Жителька Великої Ірби, обізнана з ситуацією, підтвердила проєкту Радіо Свобода «Сибір.Реалії», що Ащеулова затримали за вбивство Анатолія Хохлова.
У 2019 році Андрія Ащеулова засудили на 18 років та 2 роки колонії особливого режиму за 11 епізодів здирництва, розбою, побиттів, викрадення автомобілів, а також за погрози журналісту з Абакана Михайлу Афанасьєву. Афанасьєв писав про вбивство, яке, за його даними, вчинило так зване «Курагінське озброєне злочинне угруповання» під проводом Ащеулова, але суд не знайшов доказів злочину. Під час очної ставки Ащеулов погрожував її учасникам та намагався вибити двері до камери, де утримувався.
З публікації «Взгляд-Инфо» випливає, що Ащеулов отримав помилування, взявши участь у бойових діях в Україні у складі ПВК «Вагнер». Після повернення з фронту він жив у селі Велика Ірба.
2023 року журналіст Михайло Афанасьєв отримав пʼять з половиною років колонії у справі про військові «фейки». Він написав текст про те, що співробітники загону спецпризначення поліції (ОМОН) із Хакасії відмовилися від участі в бойових діях в Україні через погане забезпечення та непродумані рішення командування.
ОГП: в Україні зросла кількість дітей, загиблих і поранених через агресію Росії
Через російську агресію в Україні станом на 27 травня загинули 548 дітей, понад 1351 дитина зазнала поранень різного ступеня тяжкості, повідомляє Офіс генпрокурора.
За даними прокуратури, найбільше постраждало дітей у Донецькій області – 532, Харківській – 378, Херсонській – 152, Дніпропетровській – 139, Київській – 130, Запорізькій – 108, Миколаївській – 105.
В Офісі генпрокурора зазначають, що протягом вихідних одна дитина – 12-річна дівчинка – загинула внаслідок авіаудару РФ по гіпермаркету у Харкові, ще троє – 13-річний, 9-річний та 12-річний хлопчики – поранені внаслідок російських обстрілів Харкова та села Богуславка на Харківщині.
13 травня дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ заявив, що щонайменше 1 993 дитини в Україні були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії. В середньому це дві дитини щодня, заявили у фонді. За повідомленням, це цифри, які змогла перевірити ООН, але справжня кількість, ймовірно, – набагато вища.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
За добу на Херсонщині поранені троє людей – ОВА
За минулу добу на Херсонщині поранень зазнали троє людей, повідомив станом на 6:00 27 травня голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Минулої доби під ворожим вогнем опинилися Комишани, Білозерка, Садове, Антонівка, Новотягинка, Михайлівка, Бургунка, Раківка та місто Херсон. Авіаційні удари КАБами ворог наніс по Бериславському і Херсонському районах. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкоджено 12 приватних будинків. Зафіксовано також влучання в адмінбудівлю та пункт незламності. Побиті господарча споруда, складські приміщення та приватний автомобіль», – написав чиновник у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Сили РФ атакували Нікополь і район дронами та артилерією – Лисак
Російські військові увечері 26 травня та з початку доби 27 травня здійснили кілька атак по Нікопольському району, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Учора ввечері вдарили дроном-камікадзе по Марганецькій громаді. Вночі – обстріляли з важкої артилерії сам Нікополь. По райцентру поцілили і вранці. Виникла пожежа. Пошкоджені приватне підприємство й два житлові будинки. Триває обстеження уражених територій», – написав чиновник у телеграмі, додавши, що потерпілих унаслідок обстрілу немає.
Нікополь регулярно зазнає російських атак з різних видів озброєння – ударних БПЛА, артилерії. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Радіо Свобода Weekly: Знайдено військових РФ, які, ймовірно, вбили полковника СБУ
Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цій добірці.
Викрадені нагороди. Радіо Свобода знайшло військових РФ, які, ймовірно, закатували полковника СБУ
Радіо Свобода вдалося встановити російських військових, які, ймовірно, причетні до викрадення, знущань, катувань та вбивства полковника Служби безпеки України Олексія Теліженка під час окупації Бучі у березні 2022 року.
Ймовірних відповідальних вдалося знайти завдяки викраденим нагородам полковника Теліженка, які зараз, ймовірно, експонуються в так званому музеї бойової слави спецназу Росгвардії «Кузбас», та професійним провалам високопоставлених псковських розвідників, які використовували телефон вбитого полковника СБУ для координації своїх дій на окупованій Київщині у березні 2022 року. Загалом, вдалося ідентифікувати близько 500 військових РФ.
Про це йдеться в документальному проєкті Радіо Свобода. Це перша частина циклу фільмів про масові вбивства, які сталися за час російської окупації в місті Буча на Київщині. Дивіться і читайте тут
Росія втратила за добу ще 1150 військових і 28 артсистем – Генштаб ЗСУ
Російська армія втратила близько 502 340 людей особового складу за час повномасштабної війни в Україні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил 27 травня.
За даними штабу, протягом попередньої доби втрати російської армії сягнули близько 1 150 військових.
Також, за даними Генштабу, армія РФ втратила:
- танків – 7671 (+9 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 14 818 (+15)
- артилерійських систем – 12 981 (+28)
- РСЗВ – 1084 (+1)
- засобів ППО – 815 (+1)
- літаків – 357
- гелікоптерів – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 10 467 (+42)
- крилатих ракет – 2221 (+12)
- кораблів/катерів – 27
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 17 694 (+55)
- спеціальної техніки – 2118 (+7)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
За даними розвідки Британії, станом на початок травня загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становила понад 465 000 осіб.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
В Орловській області РФ унаслідок атаки дрона горить паливозаправна станція
У місті Лівни в Орловській області РФ 27 травня безпілотники атакували паливозаправну станцію, повідомив губернатор Андрій Кличков.
«Частина фасаду адміністративної будівлі постраждала, на локалізацію та усунення наслідків негайно прибули співробітники оперативних служб та адміністрації міста. У момент їхньої роботи на території АЗС сталося падіння ще одного БпЛА», – повідомив Кличков, додавши, що на місці події загинув водій пожежної частини, поранень зазнали ще троє рятувальників.
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії та в цілому паливну інфраструктуру РФ. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
Росія концентрує сили на кордоні з Харківською та Сумською областями – ISW
Російські військові накопичують сили в Бєлгородській області РФ неподалік від кордону з Харківською та Сумською областями України, пишуть у своєму черговому звіті аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
За повідомленнями, російські війська концентрують сили невстановленої чисельності на заході Бєлгородської області поблизу кордону з Україною, ймовірно, для того, щоб зафіксувати і відтягнути українські сили в цей район і підготуватися до наступальних операцій, які мають на меті розширити російський плацдарм у прикордонній зоні на північному сході України.
В ISW звертають увагу на заяву президента України Володимира Зеленського 26 травня, що російські війська готуються до нових наступальних дій і концентрують угруповання невизначеного розміру поблизу українського кордону за 90 кілометрів на північний захід від Харкова.
Аналітики припускають, що Зеленський має на увазі район Грайворон – Борисівка – Пролетарський на заході Бєлгородської області, а супутникові знімки цього району свідчать про те, що за останні тижні російські війська активізували діяльність на базах і складах у населених пунктах цього району.
Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко заявив 26 травня, що російські війська можуть розпочати наступальні операції в Сумській області або в районах Харківської області, що межують з Сумською областю, з метою розтягнути і закріпити українські сили далі вздовж кордону на північному сході України.
«Район Грайворон – Борисівка – Пролетарський, зокрема, надасть російським військам можливість розпочати наступальні операції на південь у напрямку Золочева і Богодухова, двох українських міст на північний захід від Харкова в межах 25 кілометрів від кордону, або на захід у напрямку населених пунктів уздовж траси, що зʼєднує Богодухів із Сумами», – ідеться у звіті.
Російські війська також зосереджують обмежені сили в Курській і Брянській областях поблизу кордону з Сумською областю, і навіть обмежена концентрація в цих областях може бути спрямована на досягнення ймовірного бажаного ефекту подальшого відтягування і закріплення українських сил у районі кордону.
Російські війська наразі доводять своє Північне угруповання у районі кордону до запланованої кінцевої чисельності і, ймовірно, розпочнуть лише обмежені наступальні операції вздовж лінії Суми – Харків, поки Північне угруповання не буде ближче до кінцевої чисельності.
Однак Північному угрупованню військ, навіть при верхній межі його заявленої кінцевої чисельності, не вистачатиме живої сили, необхідної для проведення успішної операції з оточення або захоплення міст Харків або Суми, ідеться у звіті ISW.
Понеділок, 27 травня, у Харкові оголосили днем жалоби на знак скорботи за загиблими внаслідок російського удару керованими авіабомбами 25 травня.
За останніми даними, унаслідок удару РФ по гіпермаркету «Епіцентр» загинуло 16 людей, 43 – постраждали. Рятувальники продовжують розбирати завали.
У Харкові 27 травня оголосили днем жалоби. Працівники ДСНС розібрали близько 30% завалів – влада
Понеділок, 27 травня, у Харкові оголосили днем жалоби на знак скорботи за загиблими внаслідок російського удару керованими авіабомбами 25 травня.
«На будівлях і спорудах місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій буде приспущений державний прапор з чорною стрічкою.Також буде заборонена розважальна музика на ринках, у закладах торгівлі, громадського харчування», – розповіли у мерії.
За останніми даними, унаслідок удару РФ по гіпермаркету «Епіцентр» загинуло 16 людей, 43 – постраждали. Рятувальники продовжують розбирати завали.
«Працівники ДСНС розібрали близько 30% завалів. Призупиняємо роботи під час сигналів повітряної тривоги. Адже окупант не вперше застосовує тактику подвійних ударів», – повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Раніше у поліції розповіли, що ідентифікували тіла 10 осіб, вісім з яких – за допомогою ДНК-тестів. Серед загиблих – 12-річна дівчинка та її мати. Вісім людей вважаються зниклими безвісти.
25 травня сили РФ завдали удару по будівельному супермаркету в Харкові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Прокуратура: через обстріли РФ Донеччини загинуло троє людей, ще двох – поранено
Унаслідок російський обстрілів Донеччини вдень 26 травня загинуло троє місцевих жителів, ще двох було поранено. Про це повідомляє обласна прокуратура.
Правоохоронці розповіли, що війська РФ обстріляли місто Сіверськ – на подвір’ї будинку загинула 86-річна жінка.
«Крім того, під приціл російської армії вкотре потрапило місто Часів Яр. Від отриманих травм, несумісних з життям, загинув чоловік 42 років, який перебував на вулиці. Дістала поранення спини 54-річна місцева жителька», – вказано у дописі.
Також, кажуть у прокуратурі, війська РФ завдали удару по місту Красногорівка – загинув містянин 46 років, а 66-річного чоловіка поранено.
24 травня у Сіверську на Донеччині від обстрілів російської армії загинули двоє чоловіків. Ще один чоловік загинув селі Зелене Поле внаслідок вибуху авіабомби, повідомляла Донецька обласна прокуратура.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Росія посилює диверсійну кампанію у Європі, спрямовану на послаблення підтримки України – NYT
Співробітники розвідки США та союзників фіксують збільшення диверсійних операцій в Європі, які, на їх думку, є частиною російської кампанії з підриву військової підтримки України, пише американське видання New York Times.
Журналісти зазначають, що цими таємними операціями здебільшого були підпали або спроби підпалів зокрема складу в Англії, лакофарбового завод у Польщі, будинків у Латвії і магазину Ikea в Литві.
Також, за даними видання, підозрюваних у тому, що вони є російськими оперативниками, заарештували за звинуваченнями у підготовці нападів на військові бази США.
«Хоча ці дії можуть виглядати випадковими, американські та європейські чиновники з безпеки кажуть, що вони є частиною узгоджених зусиль Росії, щоб уповільнити поставки зброї Києву та створити видимість зростаючої європейської опозиції щодо підтримки України. А офіційні особи кажуть, що цією кампанією керує російська військова розвідка ГРУ (центральний орган управління військової розвідки РФ – ред.)», – пише New York Times.
За даними авторів матеріалу, на тлі зростаючого занепокоєння з приводу диверсій, наступного місяця посли НАТО планують зустрітися з Авріл Хейнс – директоркою національної розвідки США. Очікується, що Хейнс проведе брифінг розвідки про війну в Україні, і також, ймовірно, обговорить таємну диверсійну кампанію Москви в Європі.
Напередодні у Лондоні співробітники контртерористичної поліції затримали жителя міста Харлоу, якого підозрюють усприянні російській розвідці. Подробиць про те, якою незаконною діяльністю займався чоловік, слідство поки не наводить. При цьому наголошується, що у справі згадано сприяння матеріального характеру.
Раніше ще одному громадянину Британії висунули обвинувачення в організації підпалів лондонських підприємств після того, як він, імовірно, був завербований Росією.
Також у травні у Польщі заарештували дев’ятьох підозрюваних у саботажі і скоєнні диверсій на замовлення російських спецслужб. Прем’єр-міністр Дональд Туск назвав ситуацію «дуже серйозною» і заявив, що подібні диверсії планувалися і в інших країнах, зокрема, у Латвії, Литві й, можливо, Швеції.
До цього президент Польщі Анджей Дуда заявив, що останніми днями в країні сталися кілька серйозних пожеж, причиною яких, ймовірно, були підпали. На його думку, це «могло бути спробою дестабілізації ситуації у Польщі». Москва такі заяви традиційно відкидає.
«Це російський фашизм». За нищення Росією української культури її чекає розплата – Люк Гардінґ
Знищення типографій чи видавництв у Харкові не зупинить письменників від видавання книг українською мовою, про це в інтерв'ю «Голосу Америки» заявив британський журналіст і письменник Люк Гардінґ, реагуючи на російський удар у ніч проти 23 травня по Харкову, що зруйнував одну з найбільших в Україні типографій «Фактор-Друк».
На цьому підприємстві друкували свої книжки більшість українських видавництв. Крім того, типографія обслуговувала замовлення із 16 країни Європи та зі США.
Тут також видавали український переклад книжки Люка Гардінґа «Вторгнення. За лаштунками кривавої війни Росії та боротьби України за виживання» від видавництва Vivat. Гардінґ написав цю книжку про російську війну, перебуваючи в Україні як кореспондент британської газети The Guardian.
В інтерв'ю «Голосу Америки» британський письменник, автор книжок про путінську Росію, сказав, що переконаний, що росіяни навмисне завдали удару саме по друкарні, щоб знищити україномовні книги. Читайте і дивіться тут
Генштаб: на фронті відбулось 83 бойових зіткнення, найбільше на Покровському напрямку
Майже в два рази протягом дня, зросла активність російської армії на Куп’янському напрямку, але найбільше спроб прорвати оборону Збройних сил України зафіксовано на Покровському напрямку, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу 26 травня.
«На Куп’янському напрямку продовжуються шість бойових зіткнень із 21 з початку дня. Ворожі штурмові дії тривають в районах Новоєгорівки, Петропавлівки, Берестового та Греківки», – вказано у дописі.
За даними Генштабу, на Харківському напрямку війська РФ продовжують спроби покращити тактичне положення у районах Вовчанська і Липців. Загалом на півночі Харківщини сьогодні російські військові скинули уже 22 керовані авіабомби, кажуть у ЗСУ.
Також 31 бойове зіткнення відбулося на Покровському напрямку, де військові РФ спрямовують основні зусилля в районах населених пунктів Новоолександрівка, Сокіл та Уманське, зазначено у зведенні.
Від початку доби на фронті зафіксовано 83 бойових зіткнення.
Після засідання Ставки головнокомандувача президент Володимир Зеленський заявив, що намір російських військ – відтягнути Збройні сили України на північ, щоб просунутися на сході. За його словами, ЗСУ знають, як відповідати на ці плани російської армії.
Раніше Сирський повідомляв, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
Війська РФ обстріляли село на Херсонщині, поранено чоловіка – ОВА
Ввечері 26 травня російські війська атакували Михайлівку, Бериславського району на Херсонщині, повідомляє обласна військова адміністрація.
«Внаслідок обстрілу поранення зазнав чоловік, 80 років. Нині потерпілого доставляють до лікарні для надання меддопомоги», – вказано у повідомленні.
Напередодні в Херсонській області внаслідок російських ударів були поранені четверо людей.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Рішення, яке потрібно ухвалити»: Зеленський про дозвіл наносити удари по території Росії
Важливо, щоб засудження російського терору привело до цілком справедливих наслідків, прокоментував обстріл Харкова президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому відеозверненні 26 травня.
Він зазначив, що багато світових лідерів висловились зі співчуттям Україні та Харкову і «засудили російський терор». Зеленський наголосив на важливості «достатньої рішучості для превентивного захисту від російських терористів».
«Ми бачимо кожну точку концентрації російських військ. Знаємо всі райони запуску російських ракет і бойових літаків. Знищити цю терористичну силу, а отже, врятувати тисячі життів і гарантовано зупинити розширення війни – це суто політичне рішення. Рішення, яке потрібно ухвалити», – заявив Зеленський.
Він також нагадав про необхідність посилити ППО та прискорити і збільшити постачання F-16 для України.
Напередодні генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ сказав, що союзникам по НАТО варто переглянути свою політику, яка не дозволяє Україні використовувати їхню зброю для ударів по території Росії.
22 травня спікер Палати представників республіканець Майк Джонсон заявив, що Україні треба дати можливість воювати так, як вона вважає за потрібне. До цього стало відомо, що 13 членів Конгресу США закликали дозволити українській армії використовувати американську зброю для ударів по території Росії. Лист до глави Пентагону підписали і демократи, і республіканці.
20 травня глава Пентагону Ллойд Остін на пресконференції за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України висловив очікування, що Україна не буде застосовувати американську зброю за межами країни.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
14 травня видання Politico з посиланням на двох неназваних офіційних осіб США повідомило, що політика адміністрації Джо Байдена щодо заборони використання Україною наданої США зброї для ударів по території Росії не змінилася. Джерела Politico заявили, що військова допомога США Україні призначена «для оборони, а не для наступальних операцій» на території Росії.
Аналітики Інститут вивчення війни заявили, що українська операція щодо завдання ударів по системах у Росії, які безпосередньо підтримують наступальні наземні операції Росії на півночі Харківської області, за своєю суттю була б оборонною, і характеризувати таку спробу як «наступ» було б некоректно.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, яка виступила проти закону про «іноземних агентів», у своїй промові з нагоди Дня незалежності наголосила на важливості тісних зв’язків країни з Європою та США, повідомляє грузинська служба Радіо Свобода.
«Сьогодні, коли перед нами стоїть привид Росії, партнерство і зближення з Європою і США – це справжній шлях до збереження нашої незалежності, миру і сили», – сказала вона 26 травня на площі Свободи в Тбілісі.
За словами Саломе Зурабішвілі, Європейський Союз за своєю суттю та ідеєю створений для миру.
«Жодна війна не була розпочата (країнами-учасницями) Європейського Союзу з моменту його заснування, – додала президентка Грузії. Натомість, справжньою стороною війни є одна-єдина сторона, яку ми бачимо сьогодні на наших окупованих територіях – російський імперіалізм».
Зурабішвілі нагадала про російську агресію та підтримку, яку надали західні країни для розвитку грузинської держави.
«Сьогодні мене дивує той факт, що мені доводиться переконувати деяких людей у тому, хто ворог, а хто друг; Чи знаємо ми, хто забрав наші території, хто порушив нашу територіальну цілісність і хто захищає наш суверенітет і політику невизнання; Чи знаємо ми, хто заборонив вивчення грузинської мови і хто визнав і захистив грузинський алфавіт?... Тому зовнішній курс, відображений у нашій конституції, – це наше безальтернативне майбутнє», – сказала очільниця країни.
Також президентка наголосила на важливості «ніколи не допустити повторення радянського минулого».
26 травня – День незалежності Грузії і національне свято. 26 травня 1918 року Національна рада Грузії прийняла Акт про державну незалежність, на основі якого була створена грузинська держава європейського типу. У лютому 1921 року Червона армія вторглася в Грузію і анексувала країну.
У Тбілісі в День незалежності Грузії, проходить акція протесту проти закону «Про прозорість іноземного впливу».
Парламент Грузії 14 травня в третьому, остаточному читанні затвердив закон «Про прозорість іноземного впливу», який називають також законом про «іноагентів». Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на закон. Проте «Грузинська мрія» має достатньо голосів у парламенті, щоб подолати президентське вето.
ЄС та США засудили документ. Єврокомісія закликала грузинську владу відмовитися від ухвалення закону, зазначивши, що це «негативно вплине на європейські перспективи Грузії».
США оголосили про запровадження візових обмежень і початок «всеосяжного перегляду» співпраці з Грузією через закон про «іноземних агентів».
Обстріл Богуславки: кількість постраждалих зросла до п’яти, серед них двоє дітей – прокуратура
Кількість постраждалих унаслідок російського обстрілу 26 травня села Богуславка Ізюмського району на Харківщині зросла до п’яти, повідомляє обласна прокуратура.
За даними правоохоронців, війська РФ завдали удару по селищу орієнтовно о 14:20.
«Авіаційний боєприпас влучив на територію приватного домоволодіння. Загинула 71-річна жінка, ще пʼять людей постраждали, серед них хлопчики 9 та 12 років. Дітей госпіталізовано до лікарні», – йдеться у дописі.
Раніше голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив про загиблу жінку та двох поранених через удар по Богуславці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В «Укренерго» розповіли, в які години можливе відключення світла 27 травня
Завтра ліміти на споживання електроенергії для побутових та промислових споживачів будуть діяти в усіх регіонах України з 06:00 до 24:00, повідомляє компанія «Укренерго».
Енергетики зазначають, що в ці години обленерго можуть застосовувати графіки погодинних відключень при перевищенні лімітів споживання.
«Енергоживлення обʼєктів критичної інфраструктури, які виконують функцію життєзабезпечення населення, не обмежується», – зазначили у компанії.
Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, вночі і вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації й передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила спершу обмеження на енергопостачання для промисловості й бізнесу, згодом – відключення для побутових споживачів.
Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.
«Військові обʼєкти»: що відбувається в окупованих РФ портах Херсонщини, Бердянська та Маріуполя?
Як працюють під контролем окупаційної влади порти Бердянська, Маріуполя і Скадовська? Чи використовують їх для перевезення і зберігання російської зброї? Чи можуть окупанти запустити порти на повну потужність і вдосконалити свою військову логістику?
Про все це читайте і дивіться в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» за лінком