«Я в Польщі!»: як українські юнаки віком 18-22 користуються дозволом перетинати кордон
«Ухилянт – це той, хто виїхав незаконно, той, хто втік із країни. Я з країни виїхав за законом», – розповідає блогер Валентин Войтун. Його відео після перетину українського-польського кордону зібрало мільйони переглядів у соцмережах. Одні користувачі різко розкритикували виїзд хлопця, інші ж, навпаки, створюють меми на основі його ролика.
Минуло майже три тижні відтоді, як уряд дозволив хлопцям віком від 18 до 22 років безперешкодно виїжджати за кордон під час воєнного стану. Польські прикордонники повідомили: до країни в’їхало вже понад десяти тисяч українців цього віку. А в Чехії в три-п’ять разів побільшало чоловіків з України, які стали звертатися за тимчасовим захистом.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з тими, хто вже скористався шансом виїхати чи повернутися додому, а також дослідив, чи відчув українських бізнес втрату молодих працівників після дії нововведень.
Далі читайте тут
УЗ: залізниця зазнала «комплексної атаки» РФ
Російські війська вночі здійснили чергову «комплексну атаку» на залізницю, повідомив голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський.
«Через знеструмлення матимемо затримки поїздів Дніпровського напрямку (зокрема, 86/72 Львів-Запоріжжя – Павлоград; 85/71 Запоріжжя, Павлоград – Львів, 75 Київ – Кривий Ріг, № 80 Львів – Дніпро», – написав Перцовський у фейсбуці.
Він попередив, що затримки можуть бути і з іншими поїздами, стежити за розкладом можна тут. За словами Перцовського, «резервні тепловози напоготові, локомотивні бригади виїжджають, допомагатимуть мінімізувати затримки».
Пізніше в «Укрзалізниці» додали, що внаслідок російських ударів по підстанціях є затримки пасажирських поїздів також і Одеського напрямку.
Президентка Єврокомісії повідомила про розмову з Трампом щодо санкцій проти РФ
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила ввечері 16 вересня, що мала «плідну розмову» з президентом США Дональдом Трампом. Темою діалогу було «посилення наших спільних зусиль для збільшення економічного тиску на Росію за допомогою додаткових заходів», написала вона в мережі Х.
«Комісія незабаром представить свій 19-й пакет санкцій, спрямований проти криптовалют, банків та енергетики. Воєнна економіка Росії, підтримувана доходами від викопного палива, фінансує кровопролиття в Україні. Щоб покласти цьому край, Єврокомісія запропонує пришвидшити поступову
США схвалили перше постачання зброї Україні коштом союзників по НАТО – Reuters
Уряд США вперше схвалив надсилання військової допомоги Україні, сплачене коштом союзників по НАТО, пише 16 вересня Reuters із посиланням на два джерела.
За даними агентства, заступник міністра оборони Елбрідж Колбі схвалив два пакети допомоги на суму 500 мільйонів доларів кожний. Серед наданого є, зокрема, системи ППО.
Офіційно цю інформацію ще не підтверджено, у Пентагоні не відповіли на запит Reuters про коментар.
За правління адміністрації президента Джо Байдена США переважно постачали Києву зброю власним коштом. Дональд Трамп заявив, що більше не передаватиме озброєння безоплатно, що поставило під загрозу обороноздатність України.
На фронті відбулося майже півтори сотні боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
На фронті з початку доби 16 вересня відбулося 148 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
За цими даними, сили РФ завдали одного ракетного та 47 авіаційних ударів, застосували одну ракету та скинули 69 керованих бомб. «Окрім того, загарбники залучили для ураження 2113 дронів-камікадзе та здійснили 3308 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Майже третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку впродовж цієї доби агресор 46 разів атакував наші позиції у районах населених пунктів Володимирівка, Вільне, Никанорівка, Нове Шахове, Шахове, Миролюбівка, Родинське, Червоний Лиман, Новоекономічне, Промінь, Лисівка, Звірове, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне, Новоукраїнка. Стримуючи ворожий натиск, українські захисники відбили 40 атак, шість бойових зіткнень тривають», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно–Слобожанському і Курському, Південно–Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Читайте також: Українські військові заявили про звільнення від противника Панківки на Добропільському напрямку
Минулого тижня президент Володимир Зеленський після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського заявив, що «є хороші результати у прикордонні Сумщини». За його словами, українські підрозділи продовжують просуватися в бік державного кордону України. Крім того, Зеленський заявив про значні втрати у російських сил і на Харківщині – в Купʼянську, і на Донеччині.
«Продовжуємо діяти на Добропільському напрямку. Важливо, що російські штурми – відбиваються хлопцями… Діємо відповідно до ситуації й на Запоріжжі», – зазначив президент без подробиць.
У НАТО відповіли, чи збиватимуть російські дрони над Україною
У Північноатлантичному альянсі досі утримуються від оцінок намірів Росії, що стояли за порушенням авіаційному простору НАТО російськими дронами 10 вересня, а місія «Східний вартовий» наразі не передбачає можливість збиття таких безпілотників над територією України. Про це на умовах анонімності розповів 16 вересня високопосадовець НАТО.
Появу безпілотників РФ у небі над Польщею цей чиновник знову назвав «безрозсудним і небезпечним» вчинком, і пояснив, чому його досі не названо навмисним.
«Аналізуючи таку ситуацію, потрібно враховувати багато чого. Іноді сліди дронів можуть відображатися в дублікаті. Іншими словами, ви можете бачити на радарі кілька слідів і лише один дрон, тому для зчитування цієї картини потрібно багато чого зробити… Це може коли-небудь стати повністю ясним, а може й не стати», – заявив високопосадовець, передає з Брюсселя кореспондентка Радіо Свобода.
Він зауважив, що чимало інформації можна отримати завдяки уламкам дронів, і що насамперед розслідування на місці з очевидних причин є прерогативою Польщі.
«Але, звичайно, НАТО працювало і продовжує працювати та отримувати уроки, які винесли з України, різними способами через нашу щоденну взаємодію… Це абсолютно двосторонній рух: українці вчаться у нас, і водночас наші війська – в українців… На багатьох рівнях, політичному та військовому, НАТО має дуже глибокі й тривалі зв’язки з Україною», – наголосив посадовець альянсу.
За його словами, до місії НАТО «Східний вартовий», покликаної зміцнити східний фланг, уже долучилися або мають намір це зробити вісім держав-членів. Про її запуск керівництво НАТО оголосило за кілька днів після збиття російських дронів у польському небі. Країни-учасниці – Франція, Німеччина, Чехія, Велика Британія, Данія, Італія, Іспанія, Швеція.
На уточнювальне запитання Радіо Свобода, чи обговорюється перспектива збиття повітряних цілей над територією України під час наближення до повітряного простору НАТО, до чого, зокрема, закликає очільник МЗС Польщі, посадовець зауважив, що місія «Східний вартовий» «поширюється лише на території союзних держав».
Зеленський: українська оборонна промисловість «набирає обертів»
Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь керівника Служби зовнішньої розвідки щодо ситуації з паливним сектором у Росії після ударів, які він назвав «далекобійними санкціями». Про це він розповів у вечірньому зверненні 16 вересня.
«Дякую за влучність операторам українських дронів, дякую нашим виробникам як наших дронів, так і ракет. Відчувається, що українська промисловість набирає обертів», – заявив він.
Крім того, президент повідомив про доповідь щодо намірів російської влади, зокрема, щодо інших країн:
«Жодного дружнього наміру в Росії немає, і це мʼяко кажучи. Система там перебудовується під можливості війни в будь-який момент і проти будь-якого супротивника. Це можна перебити тільки санкціями, сильними санкціями світу, і нашою далекобійністю».
Читайте також: Зеленський: потужності Європи з оборонного виробництва недостатні, є розуміння, як нарощувати
Зеленський повторив, що Україна позитивно сприймає ініціативи Сполучених Штатів щодо припинення війни, але «саме Путін зацікавлений у вбивствах». Він висловив сподівання, що світ зробить з цього висновки, особливо після вторгнення російських дронів у Польщу.
«І важливо, щоб і в Європі дійсно відчули, що, коли йдеться про Росію, йдеться не про того чи іншого її сусіда – йдеться про всіх. Інакше Росія зробить висновки й тільки розширить війну, причому не обов’язково проти саме України», – сказав президент.
Влада береться за СЗЧ: що кажуть військові?
Україна заочно засудила до тривалих термінів двох суддів із окупованого Криму
В Україні заочно засудили до 11 та 12 років позбавлення волі двох колишніх суддів із Криму, які перейшли на службу Росії, повідомляє Прокуратура АРК.
За даними проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, йдеться про Юрія Гриценка та Ольгу Павлюкову. До окупації вони працювали в Апеляційному суді та Червоногвардійському районному суді Криму відповідно.
Після 2014 року Гриценко обійняв посаду в підконтрольному РФ Верховному суді Криму, а Павлюкова – в Червоногвардійському районному суді.
«Своїми діями «служителі Феміди» сприяли становленню та функціонуванню окупаційних органів судової влади в Криму, а також надавали допомогу представникам держави-агресора в проведенні підривної діяльності проти України», – йдеться в повідомленні прокуратури.
МВА: через обстріл Херсона загинув місцевий житель
Внаслідок російської атаки на Корабельний район Херсона загинув місцевий житель, повідомив голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько.
«Травми, несумісні з життям, дістав 50-річний чоловік. Мої співчуття рідним та близьким», – заявив він.
Раніше міська влада повідомила про зростання кількості постраждалих внаслідок російського обстрілу Корабельного району близько 13 години:
«Медична допомога знадобилась ще двом херсонцям - 59-річній жінці та чоловіку 61 року. В обох – мінно-вибухова травма. Потерпіла також отримала контузію. Вона лікуватиметься амбулаторно».
Трамп: Зеленському доведеться піти на угоду для завершення конфлікту
Президент США Дональд Трамп заявив 16 вересня, що українському лідеру Володимиру Зеленському доведеться укласти угоду, щоб досягти завершення конфлікту Москви та Києва. Про це Трамп сказав журналістам перед вильотом до Великої Британії.
«Зеленському доведеться укласти угоду. А Європі потрібно припинити закуповувати нафту в Росії», – зазначив президент США.
За словами Трампа, його зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним на Алясці місяць тому дозволила «багато чого досягти», але «для танго потрібні двоє». Трамп припустив, що йому самому доведеться бути присутніми під час переговорів Зеленського та Путіна, оскільки ті «ненавидять один одного» і «не можуть перебувати в одній кімнаті».
«Добитися врегулювання складніше, ніж я сподівався, тому що між Путіним та Зеленським величезна ненависть. Але ми це зупинимо», – наголосив президент США.
Про те, що для украдення угоди він вимагатиме від Путіна, Трамп не сказав.
Держсекретар США Марко Рубіо раніше повідомив, що Трамп може зустрітися із Зеленським наступного тижня у Нью-Йорку на полях 80-ї сесії Генеральної асамблеї ООН. Очільник Держдепартаменту зазначив, що президент провів «безліч» телефонних розмов із Путіним і зустрічі з Зеленським, але все ще має намір покласти конфлікту кінець.
«У якийсь момент президент може дійти висновку, що це неможливо. Він поки що не досяг цієї точки, але це може статися», – попередив Рубіо.
Лисак: троє жінок постраждали через російські атаки на Нікопольський район
Російські війська атакували Нікопольський і Синельниківський райони Дніпропетровської області протягом дня, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак увечері 16 вересня.
Зокрема, районний центр і кілька громад Нікопольщини зазнали атак FPV-дронами та артилерією.
«Постраждали три жінки. Одна з поранених, 68 років, у важкому стані», – заявив Лисак.
За даними ОВА, в районі пошкоджені шість приватних будинків, гараж, господарські споруди та інфраструктура.
«За дорученням Путіна»: навіщо Сальдо їздив до Лукашенка в Білорусь?
Усмішки, дружні обійми – і повне повторення російської риторики про захоплені території України. Саме так коротко можна охарактеризувати атмосферу зустрічі Олександра Лукашенка та окупаційного керівника захопленої частини Херсонщини Володимира Сальда в Білорусі цього тижня.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» разом з політологами та експертами проаналізував:
- Навіщо Лукашенко прийняв у Мінську окупаційного керівника Херсонщини Сальдо?
- Як відреагували в Україні на цей візит?
- Та як подію оцінює білоруська опозиція?
Олександр Лукашенко 15 вересня прийняв у Мінську призначеного Росією так званого губернатора Херсонської області Володимира Сальдо. Під час розмови Лукашенко назвав Херсонщину однією з «нових територій Росії».
Далі про це читайте тут
На фронті відбулося 85 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Російські військові з початку доби 16 вересня 85 разів атакували позиції Сил оборони, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Від російських артилерійських обстрілів постраждали прикордонні райони нашої країни, зокрема населені пункти Лісківщина Чернігівської області; Сімейкине, Біла Береза, Бобилівка Сумської області», – ідеться у зведенні станом на 16:00.
Майже половина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 36 атак на позиції наших захисників у районах населених пунктів Володимирівка, Вільне, Шахове, Родинське, Червоний Лиман, Новоекономічне, Промінь, Лисівка, Звірове, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне, Новоукраїнка. Стримуючи ворожий натиск, українські захисники вже відбили 29 атак», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському та Придніпровському напрямках.
Читайте також: Українські військові заявили про звільнення від противника Панківки на Добропільському напрямку
Минулого тижня президент Володимир Зеленський після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського заявив, що «є хороші результати у прикордонні Сумщини». За його словами, українські підрозділи продовжують просуватися в бік державного кордону України. Крім того, Зеленський заявив про значні втрати у російських сил і на Харківщині – в Купʼянську, і на Донеччині.
«Продовжуємо діяти на Добропільському напрямку. Важливо, що російські штурми – відбиваються хлопцями… Діємо відповідно до ситуації й на Запоріжжі», – зазначив президент без подробиць.
31 серпня Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявляв, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».
В оперативно-стратегічному угрупованні військ «Дніпро» 5 вересня заявили, що російська армія має завдання захопити восени Покровсько-Мирноградську агломерацію, зокрема йдеться про три міста – Добропілля, Покровськ і Мирноград.
Нові деталі про вбивство Парубія. Що розповіли сусіди підозрюваного?
ЛЬВІВ – Розслідування справи про вбивство Андрія Парубія, колишнього спікера парламенту і секретаря РНБО, учасника усіх революцій незалежної України, коменданта Майдану під час Революції гідності, передали Службі безпеки України (СБУ).
Чому? Які мотиви скоєння злочину? Яку причину називає батько політика? Чи знайшли зброю? Що нового відомо про підозрюваного?
Радіо Свобода поспілкувалося із мешканцями будинку, де підозрюваний орендував квартиру незадовго до Андрія Парубія.
Підозрюваний у вбивстві Андрія Парубія Михайло Сцельніков прописаний у Львові на вулиці Костюшка. Як ФОП був зареєстрований на вулиці Котляревського.
Однак останнім часом Сцельніков не працював, але при цьому орендував квартиру, користувався автомобілем, а також відвідував спортивний зал, куди ходив і Андрій Парубій.
Далі читайте тут
Зеленський про останні атаки: РФ уникатиме закінчення війни, поки не зазнає «дійсно сильних втрат»
Президент Володимир Зеленський 16 вересня прокоментував останні російські удари по регіонах України, назвавши їх «типовою добою для Росії» і вказавши на брак сильного тиску міжнародної спільноти.
Зокрема, зазначив президент, армія Росії вночі атакувала будинки та міську інфраструктуру в Запоріжжі, а ранці завдала повторного удару дронами по цивільному логістичному центру на Київщині.
«День – удар по центру Харкова, по будівлях університету. Національний фармацевтичний університет для Росії – просто мішень», – прокоментував голова держави.
«Слугам народу» не потрібний військовий омбудсман? Хто гальмує ухвалення закону
Щодня у Силах оборони відбуваються чисельні правопорушення прав військових – відмови у переведенні в інший підрозділ, перекидання фахівців у штурмовики, відмови відпустити пораненого бійця чи підтвердити його поранення, невиплата бойових. Є випадки фізичних і моральних знущань над бійцями через особисту неприязнь з боку командира.
Чинна система захисту прав військових замкнена на собі: їм пропонують звертатися до військової служби правопорядку чи спеціального управління у Міноборони – через що одним із перших про скаргу бійця дізнається його безпосередній командир. Це часто призводить до погіршення ситуації.
Вирішити проблему мало би створення інституту військового омбудсмена, але Верховна Рада з березня не може ухвалити відповідний законопроєкт, а уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх родин працює де-факто без повноважень. 17 вересня парламент знову спробує проголосувати за документ – за словами опозиції, у ньому майже не враховані їхні правки, а інститут буде повністю залежний від президента.
- Кому зараз військовослужбовці можуть скаржитися на свавілля командирів?
- Чи змінить щось поява в Україні інституту військового омбудсмана?
- І хто гальмує ухвалення закону про його створення?
«Шрами на кілька поколінь»: дослідники Єлю встановили понад 200 закладів, де РФ утримує дітей з України
Лабораторія гуманітарних досліджень при Школі громадського здоров’я Єльського університету (HRL) 16 вересня опублікувала четверту доповідь щодо вивезення, перевиховання й мілітаризації українських дітей Росією.
За її підсумками, діти опиняються у одному зі щонайменше 210 закладів у Росії та на окупованих українських територіях.
Федоров: кількість поранених у Запоріжжі зросла, серед них – 4 дітей
Відомо вже про 20 поранених через нічний удар Росії по Запоріжжю, заявив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 16 вересня.
«Кількість поранених через нічну атаку на Запоріжжя збільшилася до 20. Люди продовжують звертатись до медиків за допомогою», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Федоров уточнив, що серед постраждалих – четверо дітей.
Раніше було відомо про 18 постраждалих через російський удар, у тому числі двох дітей. Федоров повідомляв, що діти - дівчата 4 і 17 років – перебувають у реанімації, їхній стан важкий, але стабільний.
Читайте також: Армія РФ вдарила по Костянтинівці, міський голова повідомляє про постраждалих
Російські війська в ніч на 16 вересня атакували Запоріжжя, внаслідок чого одна людина загинула. За попередніми даними місцевої влади, російські війська для атаки застосували РСЗВ «Торнадо-С».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ГУР заявляє про виявлення 45 іноземних компонентів у російському реактивному «Герань-3»
Головне управління розвідки Міноборони України заявляє про виявлення 45 іноземних компонентів всередині російського реактивного дрона «Герань-3» серії «У».
За даними української розвідки, половина компонентів від американських виробників, вісім – китайських, сім – швейцарських, три – німецьких, два – британських та один від японського виробника.
У ГУР нагадують, що «Герань-3» – аналог іранського безпілотника Shahed-238. У цьому БпЛА використовується китайський турбореактивний двигун Telefly JT80, завдяки якому він здатен рухатися зі швидкістю від 300 до 370 кілометрів на годину, орієнтовна операційна дальність застосування – до 1 000 кілометрів.
Читайте також: Як РФ вдосконалює дрони-камікадзе Shahed, якими атакує Київ – спецрепортаж
Головне управління розвідки 9 вересня оновило реєстр іноземних компонентів, ідентифікованих експертами українських науково-дослідних установ у російських безпілотниках і ракетах – додали дані про 111 деталей.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій. Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.