Доступність посилання

Супутниковий знімок удару українського дрона по російському прикордонному кораблю проєкту 10410 поблизу села Юркіно в Криму
Супутниковий знімок удару українського дрона по російському прикордонному кораблю проєкту 10410 поблизу села Юркіно в Криму

Live Війна Росії проти України. Переговори. Всі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби досягти миру

Крим: російські силовики забрали з дому Ленура Халілова. Раніше суд звільнив його від покарання

В окупованому Криму колишнього голову незалежної мусульманської громади «Алушта» Ленура Халілова 8 листопада забрали з дому представники російських правоохоронних органів – про це повідомляє правозахисна організація «Кримська солідарність» з посиланням на його дружину Уміду Худойбердієву.

У середині жовтня Архангельський обласний суд РФ задовольнив клопотання прокурора та ухвалив повернути Халілова назад до колонії. Він перебував удома, чекаючи на оригінал апеляційного рішення суду. Тільки з ним його могли знову взяти під варту.

За словами Худойбердієвої, забирати її чоловіка вранці прийшли четверо людей у цивільному одязі. За її словами, жодних паперів силовики не залишили, рішення суду показали на руках, запропонувавши Халілову ознайомитися.

«Вони почекали, поки Ленур-ага омивання зробить перед дорогою, поки перевдягнеться. Він же хворіє, навіщо так робити і забирати його з дому?» – прокоментувала його дружина.

Вона не знає, куди повезли її чоловіка й де він перебуватиме до етапу в колонію. А силовики у відповідь на питання «нічого не сказали», не сповістили ні Халілова, ні його дружину.

У кримського мусульманина Халілова діагностували кілька захворювань: зокрема, первинний рак печінки з метастазами у лімфовузли, хронічний гепатит C, гіпертонію II ступеня, дрібні кісти печінки, кіста лівої нирки та каміння у нирках.

Захворювання Халілова входить до списку постанови уряду № 54, згідно з якою кримський татарин «не може утримуватись у виправній установі на загальних підставах, потребує лікування у спеціалізованій установі», наголошував суд Ісакогорський райсуд Архангельська, який ухвалив рішення про звільнення. Його звільнили з-під варти в серпні.

Однак після повернення чоловіка додому прокурор оскаржив це рішення і зазначив, що висновки суду з посиланням на висновок медкомісії, що Халілова не можна тримати у виправній установі на загальних підставах, «не свідчать про безумовну необхідність звільнення від відбування покарання».

Ленур Халілов – колишній глава незалежної мусульманської громади «Алушта». Він був одним із затриманих після обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах. Тоді затримали загалом вісьмох людей: Руслана Нагаєва, Ельдара Кантимірова, Руслана Месутова, Ленура Халілова, Різу Омерова, Енвера Омерова, Айдера Джеппарова та Ескендера Сулейманова.

23 вересня 2020 року правозахисний центр «Меморіал» визнав фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» Ельдара Кантимірова, Руслана Месутова, Руслана Нагаєва і Ленура Халілова політичними в'язнями і вимагав їх негайного звільнення.

Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків у Криму. МЗС України висловило протест у зв'язку з арештами в Криму, а також закликала посилити політичний, економічний і санкційний тиск на Росію.

«Наймасованіший удар»: «Центренерго» повідомляє про зупинку генерації після атаки РФ

Теплоелектростанції компанії «Центренерго» зупинили роботу через російську атаку вночі проти 8 листопада, заявляє компанія на своїй фейсбук-сторінці.

Підприємство назвало атаку «наймасованішим ударом по нашим ТЕС з початку війни».

«Небачена раніше кількість ракет та незліченна кількість дронів, які по кілька штук на хвилину цілили по тих самих ТЕС, які ми відновили після нищівної атаки 2024 року», – йдеться в повідомленні.

«Центренерго» зазначає, що удари по генерації мали місце менше ніж за місяць після попередньої атаки. Пресслужба нагадує, що станції є цивільними об’єктами, на яких працюють цивільні люди.

«Ми зупинилися… Нині – нуль генерації. Нуль! Ми втратили те, що відновлювали в цілодобовому режимі. Повністю!» – заявили в компанії.

За повідомленням, після нічного удару тривають відновлювальні роботи:

«Ремонтні бригади роблять все можливе і необхідне для якнайшвидшої ліквідації наслідків атаки. Ми зробимо усе, аби відновити зруйноване якнайшвидше!»

Водночас компанія зазначає, що збиття балістичних ракет – «надскладне завдання», можливе лише для кількох систем у світі.

До структури «Центренерго» входять три теплові електростанції: Трипільська ТЕС у Київській області, Зміївська ТЕС у Харківській області та Вуглегірська ТЕС на Донеччині, а також відокремлений підрозділ «Ременерго» в Черкасах.

Після масованої російської атаки вночі проти 8 листопада оператор «Укренерго» анонсував дію обмежень енергоспоживання обсягом від двох до чотирьох черг 9 листопада. Компанія «ДТЕК» повідомляла про ураження своєї теплоелектростанції.

«ДТЕК» повідомляє про ще один удар Росії по теплоелектростанції

Росія вчергове атакувала теплоелектростанцію компанії «ДТЕК», повідомляє її пресслужба 8 листопада.

«Серйозно пошкоджено обладнання. Працюємо над усуненням наслідків обстрілу», – йдеться в повідомленні.

Компанія не уточнює, де розташована пошкоджена ТЕС.

За даними «ДТЕК», від початку повномасштабного російського вторгнення її теплоелектростанції зазнали атак понад 210 разів.

Оператор «Укренерго» анонсує, що заходи обмеження триватимуть до кінця доби 8 листопада. Завтра вони діятимуть протягом всієї доби обсягом від двох до чотирьох черг.

Також обмеження потужності триватимуть для промислових споживачів.

Росія вчергове атакувала Україну вночі проти 8 листопада. За даними Повітряних сил, війська РФ запустили 45 ракет, із яких 32 були балістичними, а також 458 дронів. Сили ППО збили або подавили 415 повітряних цілей. Зокрема, наразі відомо про трьох загиблих у Дніпрі.

Російські військові впродовж осені активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.

У серпні Міненерго повідомляло, що від березня 2025 року російські сили здійснили понад 2900 атак на енергетичну інфраструктуру України.

Прокуратура: армія РФ поцілила дроном у маршрутку на Донеччині, поранені цивільні

Російські війська атакували маршрутку в Дружківській територіальній громади, повідомляє Донецька обласна прокуратура 8 листопада.

Відомство уточнює, що військові РФ вдарили FPV-дроном по автомобілю «Газель», який здійснював приватні перевезення, в селі Кіндратівка.

«В результаті влучання БпЛА постраждали 47-річний водій маршрутки та двоє його пасажирів – чоловіки 71 та 86 років. Вони дістали мінно-вибухові травми, опіки голови та кінцівок та контузії», – йдеться в повідомленні.

Поранених доставили до медичного закладу, їм надали медичну допомогу, додає прокуратура.

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом воєнного злочину.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Удар по військових: суд заарештував командира, який зібрав підлеглих на нагородження

Центральний районний суд Дніпра обрав запобіжний захід командиру одного з батальйонів, який зібрав підлеглих на нагородження, повідомляє Державне бюро розслідує.

За повідомленням, суд взяв підозрюваного під варту.

«Слідством встановлено, що рішення командира провести масове зібрання в умовах високої ракетної небезпеки суперечило чинним вимогам та наказам військового керівництва», – зазначає ДБР.

Офіс генерального прокурора уточнив, що суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Його підозрюють у недбалому ставленні до служби в умовах воєнного стану, що спричинило загибель 12 військовослужбовців та семи цивільних, додає ОГП.

Раніше 8 листопада ДБР повідомило про підозру командиру батальйону, який попри заборону Генерального штабу зібрав понад 100 підлеглих для проведення урочистостей на Дніпропетровщині 1 листопада.

За даними слідства, в той день російські військові «атакували Дніпропетровську область двома балістичними ракетами, ймовірно, типу «Іскандер», та трьома ударними безпілотниками «Герань» безпосередньо під час нагородження».

2 листопада угруповання військ «Схід» повідомило, що внаслідок російського удару 1 листопада по Дніпропетровській області є загиблі та поранені серед військовослужбовців Збройних сил.

Генштаб ЗСУ повідомляє про понад 100 боєзіткнень від початку дня, половина – на Покровському напрямку

Сили оборони стримують російський наступ на низці напрямків, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 8 листопада. На цей час командуваня зафіксувало 116 бойових зіткнень.

Зокрема, ЗСУ відбили 10 російських атак на Північно–Слобожанському і Курському напрямках, ще дев’ять – на Південно-Слобожанському, бойові дії там тривають.

На Куп’янському напрямку Сили оборони відбили чотири з п’ятьох російських атак у бік Петропавлівки й Піщаного.

Бойові дії фіксують на Лиманському, Слов’янському, Краматорському та Костянтинівському напрямках.

«На Покровському напрямку з початку доби російські окупанти здійснили 57 спроб потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Володимирівка, Федорівка, Никанорівка, Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Промінь, Лисівка, Покровськ, Зелене, Котлине, Удачне, Молодецьке, Котлярівка, Горіхове та Філія. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 52 атаки», – йдеться в зведенні.

На Олександрівському напрямку українські війська відбили п’ять російських штурмових дій. За зведенням, армія РФ намагається просуватися в районах Зеленого Гаю, Орестополя, Привілля та Красногірського.

Чотири сутички мали місце на Гуляйпільському напрямку, одна російська атака на Оріхівському, одна «невдала спроба наступу» – на Придніпровському.

7 листопада 7 корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних сил України повідомив, що російські війська зменшили активність у Покровську та очікують на поповнення основними силами.

Генштаб ЗСУ 5 листопада заявляв, що оборона Покровсько-Мирноградської агломерації триває, й «оточення наших підрозділів і частин немає».

Перед цим американський Інститут вивчення війни заявляв у своєму звіті, що російські війська продовжують просування на Покровському напрямку й діють «із дедалі більшим комфортом» всередині самого міста. Водночас українські війська продовжують оборонні зусилля і контратаки на Покровському напрямку, а також звільнили значну частину території, куди проникли війська РФ, на Добропільському напрямку.

Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.

У Києві 40% учителів порушують мовний закон – офіс мовного омбудсмена

Київ демонструє серйозне зниження показників застосування української мови в освітньому процесі, заявив заступник керівника секретаріату уповноваженої з захисту державної мови Сергій Сиротенко.

Результати моніторингового дослідження показали, що в Києві, за оцінкою учнів, 24% вчителів під час уроків та 40% під час перерв порушують мовний закон – застосовують недержавну мову. Середня цифра по Україні складає 14% на уроках та 21% – на перервах.

При опитуванні учні зазначили, що й самі порушують мовний закон – спілкуються недержавною мовою на уроках 66%, на перервах - 82% (по Україні ці цифри значно відрізняються: на уроках – 40%, на перервах – 52%).

«Київ можна віднести до зросійщених регіонів України. Всі показники нижчі, ніж по Україні. Молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки. Це ознака серйозного впливу країни-агресора. Через інтернет, соціальні мережі Росія впливає на наших дітей, на формування мовних звичок», – зазначив Сергій Сиротенко, коментуючи результати дослідження. Більше інформації тут

«Співати мають всі». У фінській школі дівчинку з українським корінням змусили виконувати російську «Калинку»

«Хто не буде співати – отримає погану оцінку. Тобто її поставили перед фактом, мою доньку, що зараз ми будемо співати «Калинку». Це була не просто пісня – це був весь урок, де вони знайомилися з російською культурою», – розповідає Ірина Горкун-Сілен.

Про інцидент на уроці музики в школі в місті Еспоо Ірині розповіла її 11-річна донька Ніколь. За її словами, попри відомову дитини співати російську пісню через українське коріння, вчителька наполягала, що її мають виконувати всі, бо «це не про війну». Ірина ініціювала зустріч із керівництвом школи. Там їй пояснили, що вчителька нібито не встигла поговорити з Ніколь про завдання перед уроком, не відреагувала на слова дівчинки, бо не хотіла травмувати дитину російського походження, та що «Калинку» співали всі в дитинстві.

Про те, чому Ірина вирішила публічно розповісти цю історію і як на інцидент відреагувала Фінська національна рада освіти, розповідає проєкт Радіо Свобода «Ти як?» Читайте і дивіться тут

«Я Україні не потрібна взагалі»: хто та що має сказати людям в окупації?

Вижити без російського паспорта на окупованих територіях практично неможливо. Тих, хто відмовляється його отримувати, окупаційні адміністрації змушують реєструватися «мігрантами», погрожують депортацією, не беруть на роботу, позбавляють «соціальних виплат» та медичної допомоги. Виїхати з окупованих територій можуть далеко не всі: адже якщо люди займалися будь-якими проукраїнськими активностями, вони ризикують не пройти «фільтрацію» й при спробі виїзду опинитися у заручниках.

Які рекомендації щодо подальших дій в таких умовах дає Україна своїм громадянам на окупованих теренах? Влітку-восени 2022 року тодішня віцепрем'єрка Ірина Верещук закликала українців в окупації, зокрема, з півдня України, негайно виїжджати, відмовлятися від російського паспорта, не брати участі у «референдумах» та інших «голосуваннях» і застерігала від повернення на захоплені РФ території, аби підтвердити своє право на житло. Як бачимо, станом на 2025-й ці поради вже виглядають не надто реалістичними.

  • Що Київ радить жителям ТОТ у 2025 році?
  • Їм варто лишатися у своїх домівках і чекати на звільнення чи будь-якими шляхами тікати на вільну територію?
  • Як рятувати тих, хто чекає Україну в окупації?

З’ясовували Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) у новій програмі «Рішення». Читайте і дивіться за лінком

Польща розгортає американські системи боротьби з дронами вздовж кордону з Білоруссю

До Польщі прибули американські системи боротьби з дронами MEROPS, повідомив оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

«Уздовж східного флангу НАТО розгорнуто системи, які підвищать наші можливості у виявленні та знищенні дронів. Наша союзницька співпраця приносить конкретні результати», – написав польський урядовець.

Міністр наголосив, що разом зі встановленням систем відбувається інтенсивне навчання польських солдатів, щоб вони могли швидко працювати з новими засобами захисту.

Система MEROPS (Multispectral Extended Range Optical Sight) призначена для виявлення та боротьби з безпілотними літальними апаратами, вказує Польське радіо. Система MEROPS не тільки виявляє дрони, але й передає дані про їхнє місцезнаходження наземним та повітряним підрозділам, які можуть їх збивати.

Окрім Польщі, під час роботи зі зміцнення східного флангу НАТО таку систему планують розгорнути також у Румунії та Данії.

Розгортання цих систем відбувається на тлі посилення загрози з боку Росії. Протягом останніх місяців польська влада неодноразово фіксувала російські безпілотники, що залітали на польську територію з Білорусі.

ДБР повідомило про підозру комбату – через загибель підлеглих на нагородженні

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру командиру батальйону, який попри заборону Генерального штабу зібрав понад 100 підлеглих для проведення урочистостей на Дніпропетровщині 1 листопада.

За даними слідства, в той день російські військові «атакували Дніпропетровську область двома балістичними ракетами, ймовірно, типу «Іскандер», та трьома ударними безпілотниками «Герань» безпосередньо під час нагородження».

Офіс генпрокурора додає, що внаслідок удару загинули 12 військовослужбовців та семеро цивільних. Також поранень зазнали ще 36 військовослужбовців.

Командиру повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України – недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану. Вирішується питання обрання запобіжного заходу, йдеться про тримання під вартою.

«У воєнних умовах масові зібрання, церемонії чи нагородження в районах можливої ракетної небезпеки є неприпустимими. Командири несуть особисту відповідальність за життя та безпеку підлеглих», – ідеться в повідомленні ДБР.

2 листопада угруповання військ «Схід» повідомило, що внаслідок російського удару 1 листопада по Дніпропетровській області є загиблі та поранені серед військовослужбовців Збройних сил.

Дрони атакували великі підстанції в двох російських регіонах

Безпілотники атакували вночі 8 листопада енергетичні підстанції у Волгоградській і Вологодській областях Росії, повідомила місцева влада. У Волгоградській області знеструмлені кілька населених пунктів, про інші наслідки не повідомляється.

У Вологодській області атаковано підстанцію «Білозерська», встановлена потужність якої становить три гігавольт-ампер. Вона є найбільшим центром живлення Вологодської області і забезпечує енергоживлення Вологди, Череповця і розташованих поруч промислових підприємств.

У Волгоградській області ціллю удару була підстанція ЛЕП «Балашовська» потужністю 1523 мегавольт-ампер. Вона забезпечує транзит електроенергії з Волзької ГЕС у центральні регіони Росії та була атакована вдруге за останній місяць.

Упродовж останніх тижнів Україна посилила атаки енергетичних об’єктів на території Росії. Це сталося після обіцянки президента Володимира Зеленського розширити географію ударів за допомогою українських ракет. Чи використовували ці ракети в нічних атаках, не повідомляється.

Міністерство оборони Росії вранці 8 листопада прозвітувало про перехоплення 82 українських дронів над сімома російськими регіонами. Вологодська область серед атакованих не згадувалася. Скільки дронів не було перехоплено, не повідомляється.

Місто «Щедрика». Українські воїни захищають Покровськ, де творив композитор Микола Леонтович

Зараз увага цілого світу прикута до Покровська на Донеччині – чи втримають його українські військові. Але з Покровськом пов’язана і сторінка музичної історії України – адже там жив і творив на початку 20-го століття український композитор Микола Леонтович.

Він – автор відомого «Щедрика», який перекладений багатьма мовами, але всесвітньовідомою є англомовна версія під назвою Carol of the Bells («Колядка дзвонів»).

Читайте і дивіться про це за лінком

Майже пів сотні ракет і понад 450 дронів – Повітряні сили підбили підсумки нічного удару РФ

У ніч на 8 листопада російські військові завдали комбінованого удару по об’єктах критичної інфраструктури України із застосуванням ударних БпЛА, ракет повітряного, наземного та морського базування, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.

За повідомленням, сили РФ запустили 45 ракет, із яких 32 були балістичними, а також 458 дронів із чотирьох напрямків у Росії та з Гвардійського в окупованому Криму.

25 балістичних ракет «Іскандер-М» (або північнокорейський варіант KN-23) були запущені з Курської, Воронезької та Ростовської областей, 10 крилатих ракет «Іскандер-К» летіли з Курської та Воронезької областей, сім аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал» – із Тамбовської області, три крилатих ракети «Калібр» – із акваторії Чорного моря, вказують українські військові.

Основними напрямками удару були Київщина, Дніпропетровщина та Полтавщина.

«За попередніми даними, станом на 10:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 415 повітряних цілей: 406 ударних БпЛА типу Shahed, Гербера (безпілотники інших типів); дев’ять ракет різних типів. Наразі зафіксовано влучання 26 ракет та 52 ударних БпЛА на 25 локаціях та падіння збитих (уламки) на чотирьох локаціях у різних регіонах України. Крім того, станом на 10:00 інформація щодо падіння або влучання 10 ворожих ракет уточнюється», – інформують Повітряні сили.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

У Дніпрі зросло число загиблих і поранених після нічного удару РФ – ОВА

До двох зросло число загиблих унаслідок завданого вночі 8 листопада комбінованого удару сил РФ по Дніпру, повідомив голова ОВА Владислав Гайваненко.

«Вже двоє загиблих внаслідок атаки на Дніпро. Тіло ще однієї жінки з-під завалів дістали рятувальники. За оновленими даними, постраждалих 12. Семеро потерпілих перебувають у лікарні», – ідеться в повідомленні.

Кадри з Дніпра свідчать, що один із російських дронів влучив у дев’ятиповерховий будинок.

«Укрзалізниця» повідомила про багатогодинні затримки поїздів через удари РФ на Полтавщині

У результаті російських ударів по Полтавській області є пошкодження, по кількох станціях відсутнє електропостачання, є пошкодження контактної мережі кількох ділянок, повідомила «Укрхалізниця» зранку 8 листопада.

«Через це низка потягів матиме суттєві затримки на шляху, оскільки рух зазначеними ділянками можливий лише тепловозами. Приміські рейси на Полтавщині і Харківщині також прямуватимуть із можливими затримками орієнтовно 1,5-2 години», – вказали в компанії.

Станом на восьму ранку затримки від трьох з половиною до шести з половиною годин мали сім поїздів далекого сполучення, найбільша серед них – у поїзда № 720 Київ – Харків.

«Для пасажирів поїзда №725 Харків – Київ Інтерсіті+ буде організована посадка по Полтаві, куди їх доправляємо електропотягом. Відповідно, пасажири поїзда №720 Київ – Харків Інтерсіті+ до кінцевої станції Харків будуть довезені з Полтави електропоїздом», – інформує «Укрзалізниця».

На Полтавщині після нічної атаки РФ застосовані екстрені відключення електроенергії, повідомила зранку 8 листопада компанія «Полтаваобленерго».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

На фронті відбулося понад 180 боїв за минулу добу – Генштаб ЗСУ

Упродовж доби 7 листопада на фронті зафіксовано 181 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«Вчора противник завдав одного ракетного та 74 авіаційних ударів, застосував десять ракет, скинув 164 керовані авіабомби. Крім цього, здійснив 4 923 обстріли, зокрема 148 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 6 184 дрони-камікадзе… Вчора авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили три райони зосередження особового складу, озброєння й військової техніки противника», – вказано в ранковому зведенні.

Понад половина боїв відбулася на Покровському та суміжному з ним Олександрівському напрямках у Донецькій області.

«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 62 атаки агресора у районах населених пунктів Шахове, Федорівка, Никанорівка, Червоний Лиман, Родинське, Червоний Яр, Гродівка, Даченське, Новогродівка, Мирноград, Покровськ, Піщане, Звірове, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Філія, Новоекономічне та у напрямку населених пунктів Новопавлівка і Кучерів Яр.

На Олександрівському напрямку Сили оборони відбили 32 ворожі штурмові дії у районах населених пунктів Вербове, Січневе, Орестопіль, Павлівка, Новогригорівка, Нововасилівське, Рибне, Новомиколаївка та у напрямку Єгорівки і Тернуватого», – вказано в повідомленні.

Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському та Придніпровському напрямках.

Генштаб ЗСУ 5 листопада заявляв, що оборона Покровсько-Мирноградської агломерації триває, й «оточення наших підрозділів і частин немає».

Перед цим американський Інститут вивчення війни заявляв у своєму звіті, що російські війська продовжують просування на Покровському напрямку й діють «із дедалі більшим комфортом» всередині самого міста. Водночас українські війська продовжують оборонні зусилля і контратаки на Покровському напрямку, а також звільнили значну частину території, куди проникли війська РФ, на Добропільському напрямку.

Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.

Унаслідок атаки РФ на Полтавщині є масові знеструмлення – влада

На Полтавщині після нічної атаки РФ застосовані екстрені відключення електроенергії, повідомила зранку 8 листопада компанія «Полтаваобленерго».

«У зв’язку з масованою ракетно-дроновою атакою ворога для запобігання порушення роботи об’єднаної енергосистеми України сьогодні з 7:14 за командою НЕК «Укренерго» у Полтавській області було застосовано Спеціальний графік аварійних відключень», – інформують енергетики.

Після удару в Кременчуці повністю відсутнє світло, вказав міський голова Віталій Малецький.

«Наразі електропостачання відсутнє на всій території міста. Очікуємо офіційну інформацію про наслідки від Полтавської ОВА та енергетиків. Водночас міська влада проводить усі необхідні заходи, щоб забезпечити роботу систем водопостачання, водовідведення та опалення в умовах повної відсутності електрики. Також розгортається робота пунктів незламності для мешканців міста», – вказав мер Кременчука.

У наступному повідомленні Малецький додав, що через знеструмлення вода в будинки подаватиметься за графіком – три години зранку і три години ввечері.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Втрати РФ на війні третій день поспіль наближаються до 1200 осіб – Генштаб

Російська армія втратила близько 1190 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 8 листопада. У попередні дві доби Генштаб також повідомляв про значні втрати в армії РФ, які наближалися до 1200 за 24 години.

Командування оцінює загальні втрати Росії в близько 1 150 100 військових.

Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:

  • 11 330 танків
  • 23 544 бойові броньовані машини (+1 за добу)
  • 34 321 артилерійська система (+20)
  • 1 538 реактивних систем залпового вогню (+3)
  • 1 239 засобів протиповітряної оборони (+1)
  • 428 літаків
  • 347 гелікоптерів (+1)
  • 78 928 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+250)
  • 3 918 крилатих ракет
  • 28 кораблів і катерів
  • 1 підводний човен
  • 66 795 автомобілі і автоцистерни (+72)
  • 3 993 одиницю спеціальної техніки.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.

Як у Росії та в окупованому Криму переслідують за виконання та прослуховування української музики

Десятки росіян з початку повномасштабної війни зазнали переслідувань за виконання та прослуховування українських пісень. Російська влада незадоволена Вєркою Сердючкою, гуртами «Воплі Відоплясова» та Kalush Orchestra.

Проблеми з законом можуть виникнути навіть за спів пісні в караоке або репост запису в соцмережі, дослідили журналісти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії. Читайте тут

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG