Генштаб: на фронті від початку доби було понад сто бойових зіткнень
На фронті від початку цієї доби відбулося 106 бойових зіткнень, повідомив станом на 16:00 Генштаб ЗСУ.
Найбільше російських атак, згідно з повідомленням, було на Покровському напрямку. «Російські загарбники здійснили 28 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Маяк, Володимирівка, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Молодецьке, Котлярівка, Ялта та Дачне. Сили оборони стримують натиск і відбили вже 26 атак противника, два бойових зіткнення тривають», – йдеться в повідомленні.
На Костянтинівському напрямку було 22 штурмові дії російських військ у районах населених пунктів Олександро-Шультине, Щербинівка, Клебан-Бик, Плещіївка, Яблунівка та Русин Яр. Одне бойове зіткнення досі триває, кажуть у командуванні.
Крім того, за даними Генштабу ЗСУ, бойові дії відбувалися на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському, Придніпровському напрямках.
Наприкінці листопада американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зазначив, що російська пропаганда поширює заяви президента РФ Володимира Путіна, намагаючись створити враження, що українська лінія фронту нібито «скоро обвалиться». Але, за оцінкою аналітиків, ці твердження не мають під собою підстав й спрямовані на те, щоб змусити Україну й західних союзників погодитися на умови Кремля, яких Росія не здатна досягти у військовий спосіб.
1 грудня Міноборони РФ на своїх ресурсах заявило про нібито захоплення Покровська. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрав заяви та дані, що спростовують окупацію міста.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
38-ма бригада морської піхоти – про ситуацію в Мирнограді
Оборона Мирнограда триває – ніякого оточення української групи в місті немає, заявив командир 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ ЗСУ генерал Євген Ласійчук в ефірі телеканалу ICTV 5 грудня. За його словами, зараз українські захисники працюють «над розширенням логістичних коридорів».
Раніше низка медіа, серед яких німецький Bild і українське hromadske, повідомляли про оперативне оточення українського гарнізону в Мирнограді.
Бійці ЗСУ розповіли журналістам, що вже не можуть покинути місто, не натрапивши на засідку, дрони або міни. Логістика в місто, як повідомляв офіцер відділу комунікацій 7-го АК Сергій Окішев в ефірі Радіо Донбас Реалії 4 грудня, здійснюється важкими бомбардувальниками та наземними роботизованими комплексами.
В оновленні 5 грудня проєкт DeepState не повідомив про зміни в оперативній обстановці навколо Мирнограда – місто, як і раніше, судячи з мапи, перебуває в кільці, а єдина траса в місто з Родинського в «сірій зоні».
За даними Генштабу ЗСУ, за минулу добу на Покровському напрямку відбулось 52 штурми армії РФ.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 4 грудня заявив, що в Покровсько-Мирноградській агломерації триває надзвичайно складний етап оборони. За його словами, в районі Покровська і Мирнограда українські військові блокують спроби агресора накопичити піхоту і просуватися в обхід цих міст.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Двоє чоловіків загинули в Ізюмі внаслідок удару російського дрона по вантажівці – поліція
На Харківщині внаслідок удару російського безпілотника по вантажівці загинули двоє чоловіків, повідомила поліція області.
«5 грудня у місті Ізюм під час перевантаження дров із автомобіля ЗІЛ у тягач по транспортному засобу влучив ударний безпілотник. Унаслідок атаки БпЛА в кабіну вантажівки загинули 52- і 67-річний чоловіки, які перебували поруч із автомобілем. На місці удару зайнялася пожежа», – йдеться в повідомленні.
У поліції додали, що ведуть розслідування за статтею «воєнні злочини».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Резонансне вбивство ветерана АТО у Львові: що відомо? Реакції
5 грудня у Львові попрощались із 37-річним військовослужбовцем Територіального центру комплектування та соціальної підтримки Галицького-Франківського району Юрієм Бондаренком, якого, за даними слідства, смертельно поранив 30-річний чоловік під час перевірки документів 3 грудня близько 20-ї години.
Також сьогодні Франківський суд Львова обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у СІЗО без права внесення застави підозрюваному Григорію Кедруку.
Військовослужбовці не повинні займатися мобілізацією – Решетилова після вбивства військового ТЦК у Львові
Військова омбудсменка Ольга Решетилова закликала до змін у системі мобілізації в Україні. Вона написала про це у фейсбуці 5 грудня, коментуючи загибель у Львові військового ТЦК Юрія Бондаренка.
«Я вже неодноразово наголошувала на тому, що військовослужбовці не повинні займатися безпосередньою мобілізацією. Завдання військових – формування мобілізаційного плану, постановка на облік, розподіл особового складу. Оповіщенням, доставленням, затриманням, притягненням до відповідальності, пропагандою і формуванням відповідної інформаційної політики має займатися виконавча влада, органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи», – написала вона.
«Коли всі ці інституції самоусунулись і переклали відповідальність на плечі тих, хто не має відповідної спроможності, наслідки були очевидні і прогнозовані. Наслідки уже настали. Але краще пізно, ніж ніколи, почати зміни. При чому ці зміни – це як реформа мобілізації від держави, так і боротьба громадянського суспільства, медіа, свідомих громадян з навалою невігластва, безвідповідальності і російського ІПСО», – додала військова омбудсменка.
Решетилова також висловила сподівання на справедливий суд для підозрюваного у вбивстві військового.
В Офісі генпрокурора напередодні повідомили, що ввечері 3 грудня під час перевірки документів у Львові між 30-річним львів’янином і військовослужбовцями ТЦК виник конфлікт. За даними ОГП, чоловік, в якого перевіряли документи, завдав ножового поранення в ногу військовому ТЦК, ветеранові АТО Юрієві Бондаренку, від поранення той помер у лікарні зранку 4 грудня.
Франківський районний суд Львова 5 грудня обрав запобіжний захід підозрюваному в нападі – Григорієві Кедруку. Суд задовольнив клопотання прокуратури і призначив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом 60 діб (до 30 січня включно) без права на заставу.
Під час засідання суду підозрюваний заявив, що мало пам’ятає події вечора конфлікту, при цьому визнав, що ніж, який завдали поранення військовому, належить йому. На запитання слідчого, чи застосовував він ніж під час подій 3 грудня, Кедрук відповів: «Судячи з того, що в мене порізані пальці, і того, що ви кажете, то, мабуть, застосовував».
Як повідомили в ОГП, справу розслідують за статтею про «умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у зв’язку з виконанням службових обов’язків, що спричинило смерть потерпілого».
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами.
Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.
Путін на саміті з Моді запропонував Індії «безперебійні» поставки нафти
Президент Росії Володимир Путін 5 грудня заявив, що готовий продовжувати «безперебійні поставки» палива до Індії, яка стикається з тиском США, що вимагають припинити купувати нафту в Москви.
Путін сказав про це під час переговорів із прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, який приймає російського лідера на саміті в Нью-Делі. Провідними темами зустрічі є енергетика, оборона й торгівля.
«Росія є надійним постачальником нафти, газу, вугілля і всього, що потрібно для розвитку енергетики Індії. Ми готові продовжувати безперебійні поставки палива для індійської економіки», – сказав Путін Моді після переговорів.
Моді сказав, що «енергетична безпека є міцним і важливим стовпом партнерства Індії й Росії», і подякував Путіну за його «непохитну відданість Індії».
Крім того, як передають західні агенції, Путін і Моді домовилися активізувати оборонну співпрацю.
Путіна, який вперше відвідує Індію після початку повномасштабної війни РФ проти України, зустрічали на червоній доріжці з почесною вартою і салютом з 21 гармати.
У спільній заяві, опублікованій після саміту, йдеться: «Лідери наголосили, що в нинішній складній, напруженій і невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску».
22 жовтня Мінфін США оголосив про запровадження санкцій проти найбільших експортерів російської нафти - компаній «Лукойл» та «Роснефть». Обмеження торкнулися самі компанії і близько 50 дочірніх структур.
Після цього найбільші нафтопереробні заводи Індії призупинили нові замовлення на російську нафту, очікуючи на роз’яснення від уряду та постачальників про законність подальших поставок. Пізніше агентство Reuters із посиланням на джерела повідомило, що провідний нафтопереробний завод Індії – Indian Oil Corp – знову почав закуповувати російську нафту, але тепер тільки у компаній, які не потрапили під санкції.
За даними аналітичної компанії Kpler, цього року Індія імпортувала трохи більше 36% свого обсягу нафти з Росії.
Історично Індія не була значним імпортером російської сирої нафти, більше залежачи від Близького Сходу. Це змінилося у 2022 році після вторгнення Росії в Україну та встановлення країнами «Групою семи» ліміту ціни в 60 доларів за барель, метою якого було обмежити доходи Кремля від нафти, водночас забезпечуючи постачання по всьому світу. Індія уникає сирої нафти з Ірану й Венесуели, проти якої діють санкції США, але російські вантажі були дозволені й порівняно недорогі, тому закупівлі різко зросли.
«На коліна, будь ласка!». Як американець штурмує російські окопи в Україні
- Відео, зняте на передовій російсько-української війни, американським морпіхом-добровольцем, підхопили соцмережі
- Ймовірно, увагу привернула ввічливість американського бійця, який звертається до росіян: «На коліна, будь ласка».
Американський доброволець, колишній морпіх США, ламаною українською вигукує команди російським військовим, беручи їх у полон.
«Сюди, чи я буду вбити тебе!», – наказує він, зв'язує руки полоненим та встромляє їм у зуби цигарки.
Далі читайте і дивіться тут
Генштаб підтвердив ураження Сизранського НПЗ і морського порту в Краснодарському краї РФ
Український Генштаб заявив, що в ніч проти 5 грудня підрозділи Сил оборони України уразили інфраструктуру Темрюцького морського порту в Краснодарському краї Росії, а також нафтопереробний завод «Сизранський» у Самарській області РФ.
У Генштабі ЗСУ зазначили, що Темрюцький порт, зокрема, здійснює відвантаження генеральних, наливних (зріджений природний газ і хімічні вантажі), навалочних і насипних вантажів, і задіяний у забезпеченні російської армії.
«Зафіксовано влучання по території об’єкту з подальшою пожежею. Ступінь завданих збитків уточнюється», – йдеться в повідомленні.
Що для війни в Україні означають палаючі нафтопереробні заводи Росії?
До програми PURL із закупівлі зброї Україні приєдналася 21 країна – Шмигаль
До програми із закупівлі американського озброєння для України у межах механізму PURL вже долучилася 21 країна, повідомив міністр оборони Денис Шмигаль.
«Понад чотири мільярди доларів зобов’язалися виділити партнери на закупівлю озброєння у США для України в межах ініціативи PURL. Цього тижня наші партнери анонсували нові внески: 500 млн доларів від Норвегії, Польщі та Нідерландів; 200 млн доларів від Німеччини; 200 млн канадських доларів від Канади. Крім того, до PURL цього тижня долучилися Австралія і Нова Зеландія, оголосивши про внесок у розмірі понад 70 млн доларів. Таким чином, ініціатива тепер охоплює партнерів нашої держави по всьому світу», – написав Шмигаль у телеграмі 5 грудня.
Він зазначив, що від початку дії ініціативи PURL вона забезпечила близько 75% усіх ракет для систем Patriot і близько 90% ракет для інших систем ППО, які постачаються Україні.
Влітку цього року США і НАТО уклали угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України), яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО.
Збитки від війни РФ для довкілля України перевищують 6 трлн гривень – Мінекономіки
Російська агресія призвела до «безпрецедентного руйнування» природного середовища України, сума завданих довкіллю збитків, за даними Державної екологічної інспекції, становить понад шість трильйонів гривень, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
«Це – найбільші екологічні втрати, зафіксовані в Європі за сучасної історії», – заявили у відомстві 4 грудня.
За підрахунками Держекоінспекції, у загальну суму збитків входять:
- 1,29 трлн грн – шкода ґрунтам;
- 967 млрд грн – шкода атмосферному повітрю;
- 117,8 млрд грн – забруднення й засмічення водних ресурсів;
- 3,63 трлн грн – руйнування територій природно-заповідного фонду.
«Наприкінці 2024 року екологічні збитки від повномасштабної війни становили 2,78 трлн гривень, а сьогодні вони вже перевищують 6 трлн. Ця цифра, на жаль, продовжує зростати щодня, так само, як і масштаби знищення української природи. Екологічна шкода, завдана Росією, вимірюється не лише трильйонами гривень – попереду десятиліття, необхідні для відновлення зруйнованих екосистем. А масштаб екологічних руйнувань вийде далеко за межі України», – заявив заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства України Ігор Зубович.
У Мінекономіки зазначають, що 6,01 трильйона гривень – це лише підтверджені втрати на підконтрольних Україні територіях, а остаточний масштаб екологічної шкоди буде відомий після повної деокупації й можливості провести повне дослідження.
У Львові прощаються з військовим ТЦК. Підозрюваного в нападі на нього арештували
У Львові прощаються із 37-річним військовослужбовцем, працівником ТЦК Юрієм Бондаренком, який, за даними Офісу генерального прокурора, загинув від поранень, отриманих під час нападу на нього, що стався 3 грудня.
Як передає кореспондентка Радіо Свобода, Юрій Бондаренко – з Харкова, ветеран російсько-української війни. З 2015-го він майже рік брав участь у бойових діях на Донбасі, згодом був звільнений у запас за станом здоров’я. Потім служив зв’язківцем. У червні 2025 року через погіршення стану здоров’я був переведений у Галицько-Франківський ОРТЦК і СП.
У прокуратурі напередодні заявили, що ввечері 3 грудня під час перевірки документів у Львові між 30-річним львів’янином і військовослужбовцями ТЦК виник конфлікт. За даними ОГП, чоловік, в якого перевіряли документи, завдав ножового поранення в ногу Юрієві Бондаренку, від поранення той помер у лікарні зранку 4 грудня.
Після ударів РФ у шести областях застосовуються аварійні відключення – Міненерго
Через російські обстріли енергетичної інфраструктури зранку 5 грудня без електропостачання залишаються споживачі у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях, повідомляє Міністерство енергетики України.
«На пошкоджених енергооб’єктах тривають відновлювальні роботи, енергетики працюють над відновленням електропостачання», – вказано в повідомленні.
У відомстві вказують, що в Харківській, Сумській, Полтавській, Запорізькій, Дніпропетровській та Кіровоградській (частково) областях вимушено застосовуються аварійні відключення.
«Сьогодні у всіх регіонах України з 00:00 до 23:59 застосовуються графіки погодинних відключень та графіки обмеження потужності для промислових споживачів та бізнесу», – нагадують у Міненерго.
Російські військові з початком осені активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону. Внаслідок атак відбуваються аварійні відключення електропостачання. В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
Велика Британія має намір передати Україні 8 мільярдів фунтів російських активів – The Times
Уряд Великої Британії планує передати Україні вісім мільярдів фунтів стерлінгів російських активів, заморожених у країні після початку повномасштабної війни в 2022 році, пише The Times. За словами джерела видання в британському уряді, точний механізм розблокування цих фінансових ресурсів та їхньої передачі Києву наразі не погоджено.
Міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер підтримала ідею використання заморожених коштів. На думку міністра, «значне фінансування» України може підштовхнути Росію до переговорів.
Дрони атакували центр Грозного
Російський регіон Чечня 5 грудня зазнав атаки безпілотників. Під удар потрапив комплекс висотних будівель «Грозний Сіті», де розташовані, серед іншого, офіси державних структур. Пошкоджені кілька поверхів однієї з веж, виникла пожежа. Інформації про постраждалих чи жертви немає.
Це друга атака на республіку за тиждень. Мерія Грозного та голова регіону Рамзан Кадиров на момент публікації новини удари не коментували.
За інформацією джерела проєкту Радіо Свобода Кавказ.Реалії, після атаки на «Грозний-Сіті» в столиці республіки сталося ще щонайменше чотири вибухи. Ці дані підтверджують у чеченському русі NIYSO. Там стверджують, що в місцевих школах скасували заняття. Вранці аеропорт Грозного повторно зупиняв роботу.
Мерц летить до Брюсселя рятувати репараційний кредит для України: що відбувається?
- Брюссель входить у вирішальну фазу суперечки навколо «репараційної позики» для України.
- Поки Єврокомісія шукає юридичний вихід, а дипломати – позицію Бельгії назвали «найціннішим російським активом».
- Чи зможе Німеччина зрушити позицію Брюсселя – і що це означає для всієї Європи?
БРЮССЕЛЬ - 5 грудня канцлер Німеччини вирушає до Брюсселя, щоб спробувати переконати керівництво Бельгії підтримати виділення «репараційної позики» Україні, використовуючи заморожені російські активи. Москва ж, заявив бельгійський прем'єр, пригрозила Бельгії, що країна відчуватиме наслідки такого рішення «вічно».
Чи піддасться Європа прямим погрозам Путіна?
Радіо Свобода з'ясувало, які тепер очікування у європейських дипломатів.
У середу, 3 грудня, Єврокомісія представила юридичну пропозицію, яку напружено останні тижні чекали європейські столиці, щодо репараційної позики для України на основі заморожених російських активів.
За кілька годин до цього міністр закордонних справ Бельгії у штаб-квартирі НАТО (там саме мало розпочатись засідання міністрів) вийшов до журналістів із заявою, суть якої зводилась до того, що Бельгія незадоволена пропозицією Єврокомісії, яку ось-ось мали представити.
«Текст, який Єврокомісія представить сьогодні, не відповідає на наші занепокоєння задовільно», – виголосив міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево, повторивши низку аргументів про загрози від використання російських активів, згорнув папірець і пішов, не відповідаючи на уточнюючі питання журналістів.
Цій заяві передували тижні консультацій Єврокомісії з юристами, послами країн ЄС та Бельгією, та все ж позиція бельгійського премʼєра Барта де Вевера залишилась непохитною - Бельгія виступає за інші варіанти допомоги Україні, які б залишили російські активи у спокої.
Після цього 4 грудня видання Politicо написало, що «Бельгія стала найціннішим російським активом».
Далі читайте тут
Повітряні сили: під час удару РФ уночі зафіксували влучання 57 ударних БпЛА
Російські військові в ніч проти 5 грудня атакували Україну 137 ударними безпілотниками, близько 90 з яких – «Шахеди», повідомляють Повітряні сили Збройних сил України.
«За попередніми даними, станом на 08:30 протиповітряною обороною збито/подавлено 80 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, півдні, сході та у центрі країни», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксували влучання 57 ударних БпЛА на 13 локаціях.
НАБУ і САП повідомили про викриття злочинної групи на чолі з депутаткою Верховної Ради
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили зранку 5 грудня, що «спільно зі Службою безпеки України викрили злочинну групу, очолювану народною депутаткою України».
«Тривають першочергові слідчі дії. Деталі – згодом», – ідеться в короткому повідомленні антикорупційних органів.
Видання «Українська правда» з посиланням на джерела в правоохоронних органах стверджує, що йдеться про народну депутатку від партії «За майбутнє» Анну Скороход, а предметом розслідування є вимагання з підприємця 250 тисяч доларів США. Ці повідомлення наразі неможливо перевірити.
Сама Анна Скороход підтвердила, що в її помешканні тривають слідчі дії.
«Мені нічого приховувати, моя діяльність - на долоні. Втім, час та контекст цих подій наштовхують на однозначні висновки: вбачаю в цьому прямий тиск на опозицію та спробу заблокувати мою політичну діяльність через принципову позицію», – написала вона в телеграмі.
У 2019 році Анна Скороход входила до складу владної фракції «Слуга народу», але була виключена з фракції через голосування всупереч позиції «Слуги народу».
Ірландські ЗМІ: під час візиту до Дубліна на шляху літака Зеленського фіксувалися дрони
Ірландські засоби інформації стверджують, що ввечері 1 грудня в Дубліні, незадовго до посадки літака президента України Володимира Зеленського в небі біля столиці острівної країни зафіксували кілька невідомих дронів військового типу, які летіли в напрямку маршруту президентського літака. Про це повідомили видання The Journal і The Irish Times із посиланням на джерела.
За їхньою інформацією, безпілотники, ймовірно, злетіли з північного сходу Дубліна. «Дрони досягли місця, де мав перебувати літак Зеленського, в той момент, коли було заплановано його проліт там», – ідеться в публікації The Journal. Літак Зеленського приземлився в аеропорту Дубліна із невеликим випередженням графіка, зазначає видання.
Потім, як стверджують співрозмовники, безпілотники пролетіли над кораблем ВМС Ірландії, який розмістили в Ірландському морі під час візиту українського президента. Триває розслідування, яке має визначити, чи злетіли дрони з суходолу або не виявленого поки корабля. Хто керував дронами і де вони приземлилися, також невідомо.
Лідери Європи радять Зеленському не погоджуватися на вимоги РФ без гарантій безпеки з боку США – WSJ
Лідери європейських країн, які 1 грудня мали телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським, порадили йому не приставати на вимоги Росії щодо мирної угоди, допоки не буде зафіксована роль США в гарантіях безпеки, пише The Wall Street Journal із посиланням на два джерела.
У розмові взяли участь президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та інші лідери. За даними співрозмовників WSJ, Макрон заявив, що Вашингтону необхідно донести чіткий сигнал, що він має «докладно пояснити», як саме Україна буде захищена з боку США.
Європейські лідери наполягають на ключовій ролі США в гарантіях безпеки, які буде запропоновано Україні за будь-якою угодою.