Верховна Рада запровадила право на тримісячну відпустку для всіх військових після полону
Всі військовослужбовці після звільнення з полону матимуть право на 90-денну відпустку – відповідні зміни в законодавстві ухвалили народні депутати 18 грудня.
Зміни до закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ухвалили за скороченою процедурою. Як повідомляють народні депутати, документ отримав 258 голосів «за».
«Військовослужбовцям після їх звільнення з полону за їх бажанням надається додаткова відпустка із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини», – йдеться в тексті.
Російський суд дав кримчанину 3 роки колонії за «заклики до екстремізму»
У Радянському районі окупованого Криму місцевий житель отримав три роки колонії за «заклики до екстремізму». Про це, як інформує 18 грудня проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, повідомляє російська прокуратура півострова.
Російський суд вважає, що 52-річний чоловік у 2023 та 2024 роках кілька разів розміщував у соціальних мережах коментарі, які містять «заклики до здійснення насильницьких дій щодо осіб за ознакою національності».
Конкретних коментарів російські правоохоронці не наводять. Вказується, що дії чоловіка були виявлені та припинені співробітниками ФСБ РФ.
Російський суд із урахуванням позиції обвинувача засудив винного до трьох років позбавлення волі із відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму.
Кримчанин позбавлений права вести діяльність, пов’язану з надсиланням публічних повідомлень, розміщенням звернень та інших матеріалів в електронних або інформаційно-телекомунікаційних мережах, та адмініструванням сайтів на два з половиною роки.
У РФ правозахисника Соколова заарештували у справі про державну зраду
Суд у російському місті Єкатеринбурзі відправив до СІЗО правозахисника Олексія Соколова у справі про державну зраду, повідомляє видання «Медіазона» 18 грудня. Засідання відбулося в закритому режимі.
За словами Соколова, його звинувачують у тому, що він розповідав про тортури та порушення прав людини в системі Федеральної служби виконання покарань «у тому числі іноземним організаціям», що «є загрозою безпеці» держави.
16 грудня у Соколова, а також у правозахисників Романа Качанова та Лариси Захарової відбулися обшуки у справі про організацію діяльності «небажаної» організації. Про порушення проти Соколова справи за статтею про державну зраду стало відомо лише 18 грудня.
Качанова та Захарову суд відправив до СІЗО 17 грудня. Подробиці справи, зокрема те, у співпраці з якою саме «небажаною» організацією звинувачують правозахисників, поки що не відомі.
Суд також розглядає іншу кримінальну справу проти Олексія Соколова щодо повторної демонстрації екстремістської символіки, а саме логотипу Facebook у телеграм-каналі «Правозахисники Уралу».
Британія розширила санкційний список проти Росії
Велика Британія запровадила санкції проти 24 осіб та організацій в рамках свого режиму санкцій проти Росії. Про це свідчить повідомлення уряду, опубліковане в четвер.
Обмеження застосовували щодо шести осіб та 19 компаній, зокрема російських нафтових компаній «Татнефть» та «Русснефть».
Повідомляється, що їхні активи заморожені.
У жовтні Велика Британія запровадила санкції, спрямовані на енергетичний сектор Росії. Обмеження торкнулися найбільших нафтових компаній, їхніх глобальних партнерів та «тіньового флоту», що перевозить російську нафту. Зокрема, під санкції потрапили дві найбільші енергетичні компанії РФ – «Роснефть» і «Лукойл».
Також у жовтнї Мінфін США запровадив санкції «Роснефті» і «Лукойла».
Надходження від нафти та газу – одне з основних джерел доходів російського бюджету. За розрахунками Reuters, у грудні доходи російського державного енергетичного сектора внаслідок зниження цін на сиру нафту та зміцнення рубля можуть скоротитися майже вдвічі порівняно з попереднім роком.
Запоріжжя: кількість поранених через удар Росії напередодні зросла до 35
У Запоріжжі продовжують звертатися по допомогу постраждалі внаслідок вчорашньої російської атаки, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 18 грудня.
За його даними, відомо про вже 35 постраждалих:
«Медики діагностували людям осколкові та проникаючі поранення, контузії, гостру реакцію на стрес. Чотири людини, які отримали травми внаслідок цієї атаки, ушпиталені у тяжкому стані».
Загалом, додав голова області, в лікарнях Запорізької області залишаються 38 постраждалих від російських атак, 13 з них – у тяжкому стані.
Читайте також: Повітряні сили про нічну атаку РФ: ЗСУ знешкодили 63 БпЛА, є влучання на 12 локаціях
Вдень 17 грудня російські війська атакували Запоріжжя. За даними місцевої влади, вони завдали три удари по Запоріжжю й Запорізькому району. В обласному центрі були влучання по двох житлових будинках.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Що кажуть у Слов'янську про вимогу Путіна вивести ЗСУ з Донбасу?
Очільник Кремля Володимир Путін неодноразово заявляв, що «Донбас є частиною Росії» і навіть поставив умовою досягнення миру те, щоб Україна вивела свою армію із території Донецької області. Володимир Зеленський відповів на це, що Україна не віддасть Донбас, але потім припустив, що питання територій може бути вирішене на референдумі.
Кореспонденти онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, побували у Слов'янську і запитали у місцевих жителів, чи згодні вони на виведення українських військ в обмін на завершення війни.
Слов'янськ регулярно обстрілюють російські війська, завдають ударів ракетами, дронами, бомбами. До лінії фронту стало дуже близько. Попри це напередодні свят тут увімкнули ілюмінацію.
– Звісно, це піднімає настрій, це яскраво, красиво, хочеться усміхатися та радіти. – Якби війна закінчилася, то було б більше гарного настрою. А так – добре, красиво, майже як до війни. – Приємно, звісно. Але поки не до свят. Зате добре: калюжі видно, ями видно, ноги не переламаєш.
Намагаються якось прикрасити свої кафе та магазини і слов'янські підприємці.
«Хочемо створювати маленьке свято для людей, які нас відвідують. Це кафе швидкого харчування для всієї родини, яке ми розвиваємо, з яким ми пережили ковід, з яким ми переживаємо війну», – каже підприємець Сергій Ковальов, який займається ресторанним бізнесом.
Попри близькість фронту, в його кафе багато відвідувачів:
«Ми повністю автономні від електропостачання, у нас стоїть великий дизельний генератор для того, щоб безперебійно працювати, зокрема як «пункт незламності» для сусідніх будинків, оскільки люди до нас приходять, заряджають прилади, набирають воду, бо ми маємо і автономне водопостачання»
Повністю читайте тут
Рада ЄС запровадила санкції проти 41 судна російського «тіньового флоту»
Європейський Союз запровадив обмеження щодо ще 41 нафтового танкера, причетного до «тіньового флоту» Росії – про це Рада ЄС повідомила 18 грудня.
Як пояснює пресслужба блоку, 41 судно додали до списку тих, яким заборонений доступ до портів та широкий спектр послуг, пов’язаних із морським транспортом.
«Цей крок спрямований на танкери з країн, що не входять до ЄС, які є частиною тіньового флоту Путіна, який оминає механізм стелі цін на нафту, або підтримують енергетичний сектор Росії, або ж на судна, які відповідають за транспортування військової техніки для Росії або беруть участь у транспортуванні краденого українського зерна та культурних цінностей з України», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: ВМС Швеції твердять, що на танкерах російського «тіньового флоту» з’явилися озброєні особи
За даними ЄС, це рішення доводить загальну кількість підсанкційних суден до майже 600. Рада блоку нагадує, що нещодавно внесла до списку дев’ять суден, які сприяють розвитку «тіньового флоту», а також ухвалила декларацію ЄС та держав-членів про повне використання положень міжнародного морського права щодо загроз з боку «тіньового флоту» та захисту критичної підводної інфраструктури.
Тіньовим флотом називають танкери, які Росія використовує для обходу санкцій проти її нафтової індустрії, запроваджені після повномасштабного вторгнення до України 2022 року.
СБУ заявляє про ураження російських об’єктів на аеродромі Бельбек у Криму
Служба безпеки України заявила 18 грудня, що вночі далекобійні безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» уразили елементи російської ППО на військовому аеродромі Бельбек в окупованому Криму.
«Унаслідок прицільних влучань українських безпілотників було уражено:
- два комплекси дальнього радіолокаційного виявлення «Небо-СВУ» (ціна одного — близько 60-100 млн доларів);
- РЛС 92Н6, яка є складовою зенітно-ракетного комплексу С-400 «Тріумф» (оріентовна ціна для внутрішнього ринку 30 млн доларів, експортна - 60 млн доларів);
- зенітно-ракетний комплекс «Панцир-С2» (оріентовна ціна для внутрішнього ринку 12 млн доларів, експортна - 19 млн доларів);
- літак МіГ-31 із повним боєкомплектом (орієнтовна ціна — 30–50 млн доларів залежно від комплектації та озброєння)», – йдеться в повідомленні.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження.
У РФ журналістку Зуєву засудили за «виправдання тероризму» – через публікацію про операцію «Павутина»
Другий Східний окружний військовий суд заочно засудив журналістку Анну Зуєву до шести років колонії загального режиму за звинуваченням у виправданні тероризму та ухиленні від виконання обов'язків «іноземного агента», повідомила пресслужба суду 18 грудня.
Статтю про виправдання тероризму Зуєвій інкримінували за те, що вона опублікувала на своїх ютуб- і телеграм-каналах «відеозапис одного з проукраїнських каналів» про удар безпілотників по летовищу в Іркутській області на початку червня 2025 року, до якого вона додала схвальні коментарі.
Звинувачення в ухиленні від виконання обов’язків «іноземного агента» були висунуті за публікацію на своїх каналах матеріалів без плашки «іноземного агента» з квітня до червня 2025 року.
Анна Зуєва працювала на державному телебаченні російського регіону Бурятія. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона виступила проти війни та працювала у фонді «Вільна Бурятія». 2023 року журналістка залишила Росію. Міністерство юстиції визнало її «іноземним агентом», а Росфінмоніторинг вніс журналістку до реєстру «екстремістів і терористів».
Звернення з Куп’янська «дуже вплинуло і на американців, і на європейців» – Зеленський
Українські союзники і партнери високо оцінили записане в Куп’янську на Харківщині звернення президента України Володимира Зеленського, яке стало запереченням російської офіційної версії про окупацію цього міста. Про це глава української держави заявив 18 грудня, прямуючи на саміт ЄС до Брюсселя.
«Дуже вплинуло і на американців, і на європейців. Всі це високо оцінили: і наших воїнів, що вони тримають Куп’янськ, і те, що я був там особисто – це поставило крапку, що (президент РФ Володимир) Путін знову бреше про окуповані нові території. Це вплинуло на мої розмови з американцями. Це вплинуло дуже сильно на розмови з європейцями», – відзначив президент України.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що українські військові контролюють майже 90 відсотків території Куп’янська на Харківщині.
15 грудня речник Об'єднаних сил України полковник Віктор Трегубов повідомив, що українські війська продовжують операції з очищення території Куп’янська, у місті перебувають приблизно 100-200 російських військовослужбовців. Трегубов також натякнув, що логістична ситуація російських військ у Куп’янську є складною.
Командування корпусу Нацгвардії «Хартія» 12 грудня повідомило, що Сили оборони прорвалися до річки Оскіл і повністю перекрили маршрути поставок російському угрупованню в Куп’янську.
Президент України Володимир Зеленський 12 грудня побував у Куп’янську на Харківщині, де записав відеоролик на тлі розбитої стели на в’їзді до міста.
Зеленський прибув до Брюсселя, де сьогодні проходить саміт ЄС
Президент України Володимир Зеленський сьогодні, 18 грудня, прибув до Брюсселя.
Про це журналістам повідомили в Офісі президента.
За повідомленням, о 12:00 (за Києвом) у президента буде виступ на Європейській Раді. Також Зеленський проведе низку двосторонніх зустрічей з лідерами.
18 грудня лідери держав ЄС на засіданні Європейської ради, як очікується, мають схвалити рішення щодо репараційної позики для України.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що лідери ЄC не завершать саміт доти, доки не буде узгоджене рішення щодо фінансування України на 2026–2027 роки. За її словами, має бути погоджена одна з двох опцій – репараційний кредит на основі російських заморожених активів або спільні запозичення на основі бюджету ЄС.
Міненерго: сили РФ вночі атакували п’ять областей, без світла були понад 180 тисяч споживачів
Російські війська вночі атакували Миколаївську, Запорізьку, Черкаську, Сумську та Дніпропетровську області, повідомив в.о. міністра енергетики України Артем Некрасов.
За його словами, внаслідок атак без електропостачання залишилися понад 180 тисяч споживачів. Більшу частину з них уже заживили.
У Міненерго додають, що через попередні масовані атаки на Одещині наразі знеструмленими залишаються понад 12 тисяч споживачів. Аварійно-відновлювальні роботи в регіоні тривають цілодобово.
Компанія ДТЕК оприлюднила відео з наслідками атаки РФ в Арцизі на Одещині.
Мерц вважає, що ЄС може домовитися про фінансування для України
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що лідери країн Європейського Союзу здатні дійти згоди щодо фінансової допомоги для України на наступні два роки обсягом 90 мільярдів євро.
«Я хочу, щоб ми використали заморожені російські активи для цього. Я не бачу кращого варіанту, ніж саме цей. Моє враження таке, що ми можемо досягти результату», – сказав Мерц, прибуваючи на саміт лідерів ЄС у Брюсселі 18 грудня.
Він визнав, що Бельгія має застереження, але висловив сподівання, що ці питання вдасться врегулювати.
«Сподіваюся, що ми зможемо разом зняти ці питання і що як Європейський Союз ми зможемо зробити спільний крок, щоб продемонструвати силу й рішучість проти Росії. Наскільки це необхідно, показує реакція російського президента впродовж останніх кількох годин», – додав Мерц.
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас, прибуваючи на саміт, заявила, що вона «так само» як і німецьций канцлер, вважає шанси щодо затвердження репараційної позики «50 на 50».
Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що ця зустріч Європейської Ради є найважливішою з початку війни в Україні чотири роки тому.
«Без цього буде велика проблема для України» – Зеленський про репараційний кредит
Виділення грошей за репараційним кредитом є критично важливим для України як за умови продовження війни, так і в разі досягнення миру, заявив президент України Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів 18 грудня перед початком саміту ЄС у Брюсселі.
«Нам потрібні ці гроші, щоб підтримати нашу армію і наше оборонне виробництво. Безумовно, нам потрібні і європейські (озброєння), і ракети для ППО від Сполучених Штатів Америки – ми готові використовувати ці гроші, якщо буде ухвалене позитивне рішення. Але якщо ми зможемо погодити план закінчення війни, то рішення щодо використання цих грошей буде направлене повністю на відбудову. Зараз ми говоримо про 200 мільярдів, які знаходяться на території Європейського Союзу. Це рішення на столі, воно залежить від політичної волі. Я розмовлятиму з усіма лідерами, доводитиму наші аргументи, дуже сподіваюся, що ми зможемо отримати позитивне рішення. Без цього буде велика проблема для України», – сказав глава держави.
Атака на субмарину РФ. Що зробила Росія? І чи зменшить це кількість ударів «калібрами» по Україні?
Підводні човни проєкту «Варшавянка» використовуються Чорноморським флотом РФ для завдання ударів по Україні ракетами типу «Калібр». Удар цією ракетою, зокрема, призвів до численних цивільних жертв у Тернополі (загинули 38 людей, серед них – восьмеро дітей).
Що відомо про ці підводні човни? Скільки їх має Росія у Чорному морі? Так як спецоперація СБУ в Новоросійську може вплинути на кількість ударів «калібрами» по Україні?
Інформацію про це зібрав Крим.Реалії?
Кілька днів тому Україна провела морську операцію проти підводного човна Чорноморського флоту Росії, що стояв біля причалу у Військовій гавані Новоросійська. На опублікованих СБУ кадрах видно потужний вибух морського дрона.
Моніторингова група телеграм-каналу «Крымский ветер» із посиланням на дані власного джерела, супутникової зйомки та OSINT-аналізу стверджує, що підводний човен серйозно пошкоджений і його ремонт, ймовірно, триватиме довгий час.
Аналітики моніторингової групи з'ясували, що після удару Чорноморський флот РФ перевів до інших місць стоянки два інші підводні човни, тоді як субмарина, біля якої стався вибух, залишилася на місці. Також виявлено осідання корпусу човна нижче ватерлінії та диферент (подовжній нахил судна – ред.) на корму. Фахівці припускають, що, ймовірно, знищені гвинт та рулі, постраждав гребний вал, затоплений та пошкоджений кормовий відсік.
За даними джерела каналу, командування ЧФ «вирішує, як відбуксирувати пошкоджений підводний човен у док».
Далі читайте тут
«Ми маємо знайти рішення сьогодні» – президентка Єврокомісії про репараційний кредит
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила 18 грудня, що лідери Європейського Союзу не завершать саміт доти, доки не буде узгоджене рішення щодо фінансування України на 2026–2027 роки.
«Ми маємо знайти рішення сьогодні. Президент Європейської ради сказав – і я його в цьому повністю підтримую – ми не залишимо Європейську раду без рішення щодо фінансування України на наступні два роки», – сказала фон дер Ляєн.
За її словами, має бути погоджена одна з двох опцій – репараційний кредит на основі російських заморожених активів або спільні запозичення на основі бюджету ЄС.
Президентка Єврокомісії нагадала, що загальні фінансові потреби України на цей період оцінюються у 137 мільярдів євро, і ЄС зобов’язався покрити дві третини цієї суми.
Також фон дер Ляєн наголосила, що Європейська рада проходить «у вкрай вирішальний момент», а головною метою зустрічі є «мир для України, мир через силу».
Очільниця Єврокомісії публічно підтримала позицію Бельгії, яка наполягає на повному розподілі ризиків у разі запуску репараційної позики.
«Я повністю підтримую Бельгію в тому, що вона наполягає на врахуванні своїх занепокоєнь і побоювань», – сказала президентка Єврокомісії. «Якщо ми обираємо репараційну позику, ризики мають бути розподілені між усіма. Це питання солідарності – базовий принцип Європейського Союзу», – додала вона.
За словами фон дер Ляєн, робота над пошуком рішення триває.
Зеленський прокоментував останні заяви Путіна щодо війни
Президент України Володимир Зеленський прокоментував останні заяви російського лідера Володимира Путіна щодо війни.
Він зазначив, що сигнали, які дає Путін, не є новими.
«Я завжди казав, що він (Путін) не хоче закінчення війни. Питання – чи може він її продовжувати. Це питання залежить від наших партнерів, від їхнього тиску – насамперед санкційного і дипломатичного», – сказав він журналістам.
За словами Зеленського, США кажуть, що Путін готовий до закінчення війни.
«Ми підтримуємо (мирні) ініціативи американців…Я не думаю що економіка пітна спроможна продовжувати цю війну в тих обсягах, які були. Якщо санкції будуть діяти, якщо Путін зараз буде гальмувати цю дипломатичну хвилю – зараз вона найбільша за останній час – то США будуть тиснути на них більше», – додав український президент.
ISW: Путін публічно та прямо окреслив свою відданість максималістським воєнним цілям в Україні
Президент Росії Володимир Путін публічно та прямо окреслив свою незмінну відданість максималістським воєнним цілям в Україні – тим самим цілям, заради яких Путін розпочав своє повномасштабне вторгнення у 2022 році. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
17 грудня на розширеному засіданні колегії Міністерства оборони Росії Путін заявив, що РФ «безсумнівно» досягне своїх воєнних цілей в Україні. Він сказав, що Росія воліла б використовувати дипломатичні засоби для досягнення своїх воєнних цілей та усунення нібито «корінних причин» війни (термін, який Кремль давно використовує як скорочення для позначення своїх початкових виправдань та вимог війни проти України).
ISW зауважує, що Путін також підтвердив намір Москви зрештою досягти своїх ширших територіальних цілей в Україні, заявивши, що Росія «звільнить свої історичні землі» військовими засобами, якщо Україна і Захід «відмовляться від суттєвих переговорів».
Повітряні сили про нічну атаку РФ: ЗСУ знешкодили 63 БпЛА, є влучання на 12 локаціях
У ніч на 18 грудня російські війська атакували Україну 82 ударними БпЛА,, близько 50 із них – «Шахеди», повідомляє пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
За попередніми даними, станом на 08:30 протиповітряна оборона знешкодила 63 російських БпЛА типу Shahed, Гербера і дронів інших типів на півночі, півдні, сході та в центрі країни.
Українські військові зафіксували влучання 19 ударних БпЛА на 12 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 8 локаціях.
Повітряні сили ЗСУ додають, що атака триває, в повітряному просторі залишається кілька російських БпЛА.
Раніше місцева влада Дніпропетровщини, Запоріжжя, Черкащини, Одещини та Миколаївщини повідомила про постраждалих та пошкодження через атаку РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.