В Україні цього тижня відбудеться зустріч радників з нацбезпеки країн «Коаліції охочих» – Зеленський
В Україні цього тижня відбудеться зустріч радників з національної безпеки країн «Коаліції охочих», повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Щойно Рустем Умєров доповів про домовленість із радниками з національної безпеки країн Коаліції охочих про зустріч уже найближчим часом. Плануємо на 3 січня в Україні», – написав він у телеграмі.
За його словами, після цього буде зустріч вже на рівні лідерів – вона запланована на 6 січня у Франції.
«Вдячний команді президента Трампа за готовність брати участь в усіх дієвих форматах. Сьогодні наші команди спілкувались, і зараз обговорили з Рустемом подальші кроки та акценти в перемовинах», – додав Зеленський.
29 грудня у Флориді (США) пройшли переговори президента США Дональда Трампа та президента України Володимира Зеленського. Вони тривали понад дві години. Потім вони провели телефонну розмову з кількома європейськими лідерами.
Згодом президент України повідомив, що на переговорах у США обговорили всі аспекти мирної рамки та досягли «значних результатів». Також обговорили послідовність подальших дій. За його словами, команди США та України зустрінуться вже наступного тижня, щоб фіналізувати всі обговорені питання щодо гарантій безпеки.
Президент Франції Емманюель Макрон, який брав участь у розмові з Зеленським і Трампом, заявив про прогрес у досягненні гарантій безпеки, які стануть «ключовими для побудови справедливого та міцного миру». Макрон також анонсував на початку січня зустріч представників країн «Коаліції охочих» у Парижі, щоб «остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни».
Генштаб ЗСУ про ситуацію на фронті: третина всіх боїв була на Покровському напрямку
З початку доби на фронті відбулося 63 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ оперативну інформацію станом на 16:00.
За даними штабу, третина боїв відбулася на Покровському напрямку, де сили РФ 20 разів атакували позиції українських захисників у районах населених пунктів Родинське, Червоний Лиман, Рівне, Покровськ, Удачне, Молодецьке, Філія та у бік населених пунктів Сухецьке, Гришине й Новопавлівка, бої тривають у п’яти локаціях.
На Костянтинівському напрямку противник атакував українських захисників біля Олександро-Шультиного, Щербинівки, Плещіївки, та у бік Костянтинівки, Степанівки, Новопавлівки й Софіївки. Сили оборони відбили дев’ять атак, ще два бойових зіткнення точиться дотепер.
На Гуляйпільському напрямку зафіксовано 11 бойових зіткнень. Окупанти наступали в районах населених пунктів Солодке, Гуляйполе та в бік Варварівки, у п’яти локаціях бої не вщухають дотепер.
Бойові дії продовжуються на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Придніпровському та Олександрівському напрямках.
Війська РФ атакували два цивільні судна в Чорному морі, є поранені – ВМС
Російські війська сьогодні завдали удару по двох цивільних суднах в Чорному морі, повідомляє у телеграмі пресслужба Військово-морські сили України.
«Сьогодні росіяни ударними БпЛА атакували судна Emmakris III та Captain Karam, яке заходило до порту для завантаження пшениці. Є поранені серед цивільних», – йдеться у повідомленні в телеграм-каналі.
У ВМС наголосили, що порти та цивільне судноплавство є об’єктами цивільної інфраструктури, а атаки на них створюють загрозу життю мирних громадян та підривають глобальну продовольчу безпеку.
Раніше віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба повідомив, що сили РФ знову атакували портову інфраструктуру Одещини, є пошкодження об’єктів у портах Південний та Чорноморськ. За його словами, пошкоджені резервуари для зберігання олії одного з промислових підприємств. Також пошкоджень зазнало цивільне судно із зерном під прапором Панами, що перебувало на території порту.
Сили РФ з початку грудня майже щоденно атакують Одещину, цілями атак були, серед іншого, порти. За даними віцепрем’єра Олексія Кулеби, Росія у 2025 році вдвічі збільшила ракетно-дронові атаки на українську портову інфраструктуру.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У МЗС відреагували на заяву Кремля про посилення переговорної позиції після атаки на резиденцію Путіна
Росія вигадала атаку українських дронів на резиденцію російського президента Володимира Путіна, щоб відхилити мирні зусилля, які нещодавно прискорилися завдяки активній роботі України та США, заявили в Міністерстві закордонних справ України.
«Саме тому росіяни вигадали містифікацію з нападом на резиденцію. Все, що їм було потрібно, це створити хибне (і досить недбале) виправдання для Росії, щоб вона відхилила мирні зусилля, які нещодавно прискорилися завдяки активній роботі України та Сполучених Штатів», – написав речник МЗС України Георгій Тихий у соцмережі Х.
«Тримати Україну на ходу». На що Європейський інвестиційний банк даватиме гроші у 2026 році
Серед усіх міжнародних фінансових інституцій, Європейський Інвестиційний Банк є одним із найбільших донорів України.
Співпраця почалася 2007 року, а під час повномасштабної війни кількість проєктів лише збільшилася.
Банк фінансує насамперед структурні зміни в країні, які будуть необхідними на її шляху до ЄС, і контролює витрату кожного євро європейських платників податків.
Голова регіонального представництва ЄІБ Крістіна Мікулова розповіла в інтервʼю Радіо Свобода, як визначається, де саме необхідні кошти, хто контролює витрати, що змінять для України 90 мільярдів євро від ЄС, погоджені на останньому саміті лідерів держав-членів, і яким буде для неї фінансовий 2026 рік.
– Як змінилися потреби України – країни, з якою ви працюєте вже 18 років? Як вони трансформувалися за час повномасштабної війни, і які проєкти зараз у пріоритеті?
– Європейський інвестиційний банк справді працює тут уже майже два десятиліття. А після початку повномасштабної війни ми мобілізувалися надзвичайно швидко…
У березні 2022 року ми за кілька тижнів перерахували майже 700 мільйонів євро екстреної підтримки для України. А сама потреба в ній свідчить про масштаб і глибину кризи, яка вибухнула разом із війною…
Далі читайте тут
Президентка Єврокомісії: вступ України до ЄС є ключовою гарантією безпеки
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що вступ України до Євросоюзу є ключовою гарантією безпеки.
«Сьогодні відбулася гарна дискусія з європейськими лідерами щодо нашої підтримки України, її безпеки та відбудови. Зрештою, процвітання вільної Української держави полягає у вступі до ЄС. Це також є ключовою гарантією безпеки. Це також є ключовою гарантією безпеки», – написала вона у соцмережі Х.
Фон дер Ляєн додала, що вступ вигідний не лише країнам, які приєднуються до блоку, а й, як показують послідовні хвилі розширення, виграє вся Європа.
Минулого тижня президент України назвав план із 20 пунктів, який створили під час обговорень між Києвом та Вашингтоном, «базовим документом про закінчення війни». В одному з пунктів йдеться про те, що Україна стане членом ЄС у певний конкретно визначений час, а також Україна отримає короткостроковий привілейований доступ до ринку Європи.
Про те, що пришвидшений вступ України до ЄС може бути частиною мирного плану, обговорюваного між Києвом, Брюсселем і Вашингтоном, раніше писало видання Financial Times.
Вступ до ЄС до 1 січня 2027 року фігурує в останньому проєкті мирної пропозиції для України, який обговорюється офіційними особами США та України за підтримки Брюсселя, повідомили FT особи, ознайомлені зі змістом документа.
Київ наразі ще офіційно не подолав жодного з 36 етапів вступу ЄС, а пришвидшений графік скасує чинний підхід блоку до прийняття нових членів і змусить Брюссель переглянути весь процес, відзначили ці джерела. Вони посилалися на чинну систему поетапного доступу до фондів ЄС, права голосу та переваг, таких як спільна сільськогосподарська політика.
ОВА: на Запоріжжі через атаки РФ загинула людина, ще одна – поранена
У Запоріжжі через російську атаку пошкоджені шість багатоквартирних та 23 будинки приватного сектора, нежитлові приміщення, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, у деяких будинках відсутнє електропостачання.
Стан жінки, яка була ушпиталена, лікарі оцінюють як середньої тяжкості.
Кулеба: російські дрони знову атакували Одещину, є пошкодження у двох портах
Сили РФ знову атакували портову інфраструктуру Одещини – постраждала людина, є пошкодження, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
За його словами, через російську атаку є пошкодження об’єктів у портах Південний та Чорноморськ.
Кулеба повідомив, що пошкоджені резервуари для зберігання олії одного з промислових підприємств. Також пошкоджень зазнало цивільне судно із зерном під прапором Панами, що перебувало на території порту.
За попередньою інформацією, постраждала одна людина. На місці працюють рятувальники – триває ліквідація наслідків.
Влада Чернігівщини оголосила обов’язкову евакуацію з 14 сіл біля кордону з Росією
Рада оборони Чернігівської області ухвалила рішення про обовʼязкову евакуацію з 14 прикордонних сіл, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус 30 листопада.
Він уточнив, що йдеться про населені пункти в Новгород-Сіверській, Семенівській, Сновській та Городнянській громадах.
«Прикордоння під щоденними обстрілами. Попри реальну загрозу, там досі мешкає 300 людей», – заявив Чаус.
Читайте також: Через атаки РФ знеструмлена частина споживачів на Чернігівщині, Харківщині та Сумщині
За його даними, цього року з прикордоння Чернігівщини виїхали трохи більше ніж 1 400 жителів. Над цим працюють обласна, районні адміністрації та громади.
«Тепер є офіційне рішення про обовʼязкову евакуацію. Таку необхідність вбачають саме військові», – додав голова області.
Він уточнив, що жителів 14 населених пунктів поінформують про місця збору, для евакуації є спеціальні маршрути й транспорт. За словами Чауса, евакуйованих забезпечать житлом для тимчасового проживання.
Голова області очікує, що евакуацію завершать протягом 30 днів.
У листопаді влада Донеччини оголосила обов’язкову евакуацію родин з дітьми із села Комишуваха Краматорської громади.
Пєсков: Росія вестиме переговори насамперед з США і посилить переговорну позицію
Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що Росія не буде виходити з переговорного процесу щодо припинення війни в Україні після нібито атаки на резиденцію президента РФ Володимира Путіна.
За його словами, президент США Дональд Трамп та президент РФ Володимир Путін зберігають «довірливий характер діалогу» і продовжують його.
«Росія не виходить із переговорного процесу, і Росія продовжуватиме переговорний процес та діалог. Передусім, з американцями», – сказав він.
Пєсков заявив журналістам, що наслідком нібито атаки буде посилення переговорної позиції Москви. Він сказав, що Росія не збирається публічно роз’яснювати, у чому полягатиме перегляд її переговорної позиції.
Сибіга «розчарований» реакцією кількох країн на заяви РФ про удар по резиденції Путіна
У Києві помітили реакцію Об’єднаних Арабських Еміратів, Пакистану та Індії на повідомлення про ймовірний удар по резиденції президента РФ, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга 30 грудня.
«Минув майже день, а Росія досі не надала жодних правдоподібних доказів своїм звинуваченням України у нібито «нападі на резиденцію Путіна». І не надасть. Бо їх немає. Такого нападу не було», – заявив він.
За словами Сибіги, у МЗС із «розчаруванням та занепокоєнням» звернули увагу на заяви еміратської, індійської та пакистанської сторін, які «висловили свою стурбованість щодо нападу, якого не було».
«Це викликає особливий подив, враховуючи, що всі три держави не зробили жодних офіційних заяв, коли справжня російська ракета влучила у справжню будівлю українського уряду 7 вересня 2025 року», – нагадав він.
ISW: Кремль «не надав жодних доказів», що Україна атакувала резиденцію Путіна
Обставини удару по резиденції Володимира Путіна, про які заявляє Москва, не відповідають тому, як зазвичай виглядають удари України по Росії – про це заявили аналітики Інституту дослідження війни (ISW) в звіті, оприлюдненому вранці 30 грудня за київським часом.
«Обставини цього ймовірного удару не відповідають патерну зафіксованих доказів, коли українські війська завдають ударів по Росії. Підтверджені українські удари по Росії зазвичай генерують докази, які можна спостерігати у відкритих джерелах», – йдеться в тексті.
Серед таких доказів ISW називає відеозаписи роботи протиповітряної оборони, вибухів, пожеж або диму поблизу цільових об’єктів, заяви російської влади, які зазвичай применшують успішні українські удари як «уламки» збитих дронів та повідомлення в місцевих медіа про пожежі або пошкодження таких об’єктів.
Через атаки РФ знеструмлена частина споживачів на Чернігівщині, Харківщині та Сумщині
Російська армія продовжила атаки на енергетичну інфраструктуру протягом попередньої доби, заявляє оператор «Укренерго» 30 грудня. За даними компанії, РФ атакувала енергооб’єкти в прифронтових та прикордонних областях.
«Внаслідок цього – на ранок знеструмлена значна кількість споживачів на Чернігівщині. Також є повністю або частково знеструмлені населені пункти у Харківській та Сумській областях. Аварійно-відновлювальні роботи відбуваються з дотриманням вимог безпеки. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше повернути пошкоджене обладнання в роботу», – заявляє оператор.
Раніше про атаки на енергетичну інфраструктуру Чернігівської області повідомило Міністерство енергетики. На ранок без електропостачання залишаються понад 75 тисяч споживачів. Також повністю або частково знеструмлені населені пункти в Харківській та Сумській областях.
Сирський: Росія змінює тактику застосування ударних дронів, атакуючи на наднизьких висотах
Перед українською армією стоїть завдання посилювати напрямок дронів-перехоплювачів, заявив головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський за підсумками щомісячної наради щодо протидії «Шахедам» 30 грудня.
«Ця боротьба потребує комплексного підходу, застосування широкого переліку засобів ураження, а отже – синергії зусиль багатьох складових Сил оборони», – заявив Сирський.
Він заслухав доповідь командувача новостворених безпілотних систем Протиповітряної оборони, а також представників Повітряних Сил, Сил безпілотних систем, армійської авіації, ППО командування Сухопутних військ, Сил логістики та інших органів військового управління.
ОВА: через обстріли Росії за добу загинули двоє жителів Херсонщини, серед поранених – дитина
Російські війська протягом попередньої доби атакували 19 населених пунктів Херсонської області, включно з обласним центром, повідомляє голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 30 грудня.
За його даними, ударів зазнали житлові квартали, пошкоджені приватні будинки, магазин і приватний автомобіль.
«Через російську агресію 2 людини загинули, ще 2 – дістали поранення, з них – 1 дитина», – заявив Прокудін.
Також напередодні загинув житель Дружківки на Донеччині, повідомив очільник області Вадим Філашкін. Четверо людей зазнали поранень: у Дружківці, Лимані, Слов’янську та Ганнівці.
Читайте також: Вночі ППО збила російську балістичну ракету та 52 дрони – Повітряні сили
«Всього за добу росіяни 19 разів обстріляли населені пункти Донеччини. З лінії фронту евакуйовано 120 людей, у тому числі 21 дитину», – повідомив він.
За даними голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, напередодні внаслідок російського обстрілу постраждав 54-річний житель села Прокопівка Куп’янської громади.
«Також медики надали допомогу 61-річній жінці, яка 22 грудня постраждала внаслідок обстрілу в с. Кіндрашівка», – додав він.
У Росії й Білорусі заявили, що «Орєшнік» заступив на бойове чергування на білоруській території
Міністерство оборони Росії 30 грудня опублікувало відеозапис урочистої церемонії початку бойового чергування російського підрозділу, оснащеного мобільним наземним ракетним комплексом «Орєшнік».
У заяві не уточнюється місце розташування російського комплексу та кількість російських військовослужбовців, які його обслуговують. Згідно з нею, «фахівці бойових розрахунків пуску, зв’язку, захисту та енергопостачання, а також механіки-водії підрозділів ракетного комплексу» пройшли перепідготовку перед виходом на бойове чергування.
Читайте також: Зеленський: Україна знає про розташування комплексу «Орєшнік» у Білорусі
«У республіці Білорусь заздалегідь створені всі умови для бойового чергування та проживання російських військовослужбовців. Особовий склад підрозділу освоює нові райони бойового патрулювання», – стверджують у російському Міноборони.
Міністерство оборони Білорусі опублікувало аналогічну заяву. Додатково там зазначили, що комплекс «здатний досягати цілей на відстані до 5000 кілометрів, може бути озброєний як звичайними, так і спеціальними боєголовками та може бути запущений з будь-якої точки маршруту бойового патрулювання».
Лідер білоруського режиму Олександр Лукашенко 18 грудня заявив про розміщення «Орєшніка» в Білорусі.
Згодом президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська сторона знає про розташування російського ракетного комплексу «Орєшнік» у Білорусі та надала всю цю інформацію своїм міжнародним партнерам.
Вночі ППО збила російську балістичну ракету та 52 дрони – Повітряні сили
Російська армія атакувала Україну двома балістичними ракетами та 60-ма безпілотниками, повідомляють Повітряні сили вранці 30 грудня.
За даними військових, військові РФ запускали ракети «Іскандер-М» з окупованого Криму та Воронезької області, а дрони Shahed, «Гербера» та безпілотники інших типів – з Орла, Брянська, Курська, Приморсько-Ахтарська, а також Гвардійського та та Чуади в окупованому Криму.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено одну балістичну ракету та 52 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера і дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни», – заявляє командування.
Читайте також: Нічна атака РФ: на Дніпропетровщині постраждала жінка
Повітряні сили також зафіксували влучання балістичної ракети та восьми ударних БПЛА на п’яти локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Путін підписав указ про цілорічний призов до армії Росії
Президент Росії Володимир Путін підписав указ, згідно з яким з 1 січня по 31 грудня 2026 року планується призвати на термінову службу в російських збройних силах 261 тисячу людей віком від 18 до 30 років, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.
Призовні заходи триватимуть протягом усього року, а відправлятимуть до місць проходження військової служби, як і раніше, двічі на рік – з 1 квітня до 15 липня та з 1 жовтня до 31 грудня.
Цього року осінній призов до збройних сил РФ став наймасовішим у Росії з 2016 року – всього до армії призвали 135 тисяч осіб.
Читайте також: Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати російської армії: понад 1,206 мільйона військових
Закон, який змінює порядок призову громадян на військову службу, Держдума ухвалила в жовтні 2025 року. Тепер цілорічно працюватимуть призовні комісії, проводитимуться медичний огляд та психологічний відбір.
Автори законопроєкту пояснюють ініціативу бажанням підвищити якість призову. Правозахисники вважають, що влада хоче створити постійно діючу інфраструктуру для поповнення армії.
Днями російська служба BBC та видання «Медіазона» оновили дані про загиблих російських військових. Вони встановили імена 158 143 військовослужбовців РФ, які загинули від початку повномасштабного вторгнення до України. За їхніми даними, 55% всіх загиблих – це добровольці, мобілізовані та засуджені, які поїхали на війну з виправних колоній. Найбільше встановлених військових серед добровольців – 51 538 людей.
У листопаді Путін також підписав закони, які уможливлювали фактично безперервний призов до лав російської армії та залучення резервістів для захисту критично важливих об’єктів.
Командування: українські війська відбили 43 російських штурми на Покровському напрямку
Протягом доби на фронті відбулося 151 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України в ранковому зведенні 30 грудня.
За повідомленням, ракетні війська і артилерія Сил оборони за добу уразили район зосередження російського особового складу, озброєння і військової техніки.
Дві сутички мали місце на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку українські війська відбили 12 атак.
На Куп’янському напрямку за добу відбулося п’ять російських атак загарбників – Сили оборони відбивали штурмові дії поблизу населеного пункту Піщане та в бік Петропавлівки.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати російської армії: понад 1,206 мільйона військових
Російські війська втратили близько 1 220 людей особового складу протягом попередньої доби, йдеться в повідомленні Генерального штабу Збройних сил України вранці 30 грудня.
Відтак командування оцінює загальні втрати російської армії в 1 мільйон 206 910 військових за час повномасштабної війни в Україні.
Також, за даними штабу, війська РФ втратили в техніці:
- 11 477 танків (+5 за добу)
- 23 841 бойову броньовану машину (+4)
- 35 589 артилерійських систем (+19)
- 1 582 реактивну систему залпового вогню (+1)
- 1 264 засоби протиповітряної оборони
- 424 літаки
- 347 гелікоптерів
- 96 932 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+400)
- 4 136 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 2 підводних човни
- 72 010 автомобілів і автоцистерн (+119)
- 4 031 одиниці спеціальної техніки (+1)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.
Читайте також: Захоплення українського КСП: Сирський прокоментував, що сталось в Гуляйполі
«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.