У Запоріжжі та на Полтавщині є загиблі та поранені через комбіновану атаку РФ – влада
Щонайменше троє людей загинули, до двох десятків зазнали поранень унаслідок російських повітряних ударів по Запоріжжю та Полтавщині вночі 24 березня, повідомили очільники обласних військових адміністрацій.
«У Полтавській громаді зафіксовано пошкодження житлових будинків та готелю. Виникли пожежі», – вказав голова Полтавської ОВА Віталій Дяківнич, а згодом додав, що загинули двоє людей, число поранених сягнуло 11.
Одна людина загинула і п’ятеро поранені в Запоріжжі, яке зазнало комбінованого удару безпілотниками та ракетами, інформує голова ОВА Іван Федоров.
«Пошкоджені шість багатоквартирних та два приватних будинки, магазин, нежитлові будівлі, об'єкт промислової інфраструктури», – написав чиновник у телеграмі.
Естонія офіційно приєдналась до створення спецтрибуналу щодо злочинів РФ
Естонія офіційно приєдналася до Розширеної часткової угоди про Управлінський комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України, йдеться у повідомленні міністерства закордонних справ (МЗС).
У відомстві кажуть, що підписання відповідного документа є «черговим кроком» до створення спеціального трибуналу, який має забезпечити притягнення до відповідальності за злочин агресії проти Україна.
У МЗС Естонії наголосили, що таким чином «наближається запуск повноцінної роботи трибуналу».
«Відповідальність має значення. Безкарність не переможе», – йдеться у заяві.
Очікується, що формування міжнародного механізму правосуддя стане «важливим елементом» у процесі притягнення винних до відповідальності за розв’язання війни проти України.
У ГУР оцінили ймовірність оголошення загальної мобілізації в Росії і темпи поповнення армії
У Росії наразі не спостерігається підготовки до повноцінної загальної мобілізації, бо армія поповнюється за рахунок контрактників, заявив в інтерв’ю Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Черняк.
«За даними Головного управління розвідки, підготовки до справжньої мобілізації ми поки що не бачимо», – зазначив він.
За словами Черняка, російська влада «активно» стимулює підписання контрактів фінансовими виплатами, які відрізняються залежно від регіону. У деяких випадках місцева влада навіть конкурує між собою.
«Губернатори якихось певних регіонів, один перед одним хваляться, хто може заплатити більше, хто може дати більше призовнику», – пояснив представник ГУР.
Водночас, за оцінками української розвідки, щомісячні втрати армії РФ становлять приблизно 30-40 тисяч осіб – на рівні з кількістю новобранців.
Росія готує новий масований удар по Україні: Зеленський закликав реагувати на сигнали тривоги
За інформацією розвідки, російські військові готують новий масований удар по території України у ніч проти 24 березня, попередив у новому відеозверенні президент Володимир Зеленський.
«Будь ласка, сьогодні звертайте увагу на сигнали тривоги. Є інформація від розвідки, що росіяни можуть готувати масований удар. Відповідні наші розпорядження для ППО вже були. Бережіть, будь ласка, себе та Україну», – підсумував глава держави.
Мінцифра: в Україні планують обмежити доступ військовослужбовців до азартних ігор
В Україні планують обмежити доступ військовослужбовців до азартних ігор на час воєнного стану. Відповідний механізм розробляють спільно з Міністерством оборони, йдеться у повідомленні Міністерства цифрової трансформації.
«Продовжуємо системну боротьбу з лудоманією. Наша мета – захистити військових та родини від ризиків і наслідків ігрової залежності», – наголосили у відомстві.
Згідно з задумом, під час входу в азартну гру користувача перевірятимуть через реєстр осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор, а також реєстр військовослужбовців. Якщо система підтвердить обмеження, доступ до гри автоматично блокуватиметься.
Водночас організатори азартних ігор не матимуть доступу до інформації про статус користувача як військового. Система передаватиме лише факт обмеження – без розкриття персональних даних.
За впровадження механізму відповідатиме державний регулятор грального ринку – агентство PlayCity.
Раніше, у січні 2025 року, президент Володимир Зеленський підписав закон № 9256-д щодо посилення контролю на гральному ринку та ліквідації Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ). Документ передбачає боротьбу з ігровою залежністю та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей.
Визначено, що замість Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до 1 квітня 2025 року утвориться новий уповноважений орган та визначиться профільне міністерство, яке формуватиме політику у сфері грального бізнесу та лотерей. Процес видачі ліцензій для учасників ринку буде цифровізований.
Закон також запроваджує заборону реклами азартних ігор, крім обмеженого переліку дозволених способів, до яких входить трансляція даної реклами на ТБ та радіо у нічний час, у медіа для осіб старше 21 року, на платформах та пошукових системах із цільовою аудиторією старше 21 року.
Крім того, у рекламі забороняється участь військовослужбовців, волонтерів, популярних осіб, а також використання тематики, пов’язаної з війною.
Так, розрахунки при проведенні азартних ігор здійснюються виключно у грошовій формі через поточні рахунки в банках, а використання інших платіжних послуг забороняється. Забороняється й спонсорство, крім спонсорства спорту.
Впроваджується механізм обмеження доступу до нелегальних гральних вебсайтів та мобільних додатків, водночас на заміну фактичним перевіркам
Гральний бізнес був легалізований в Україні в 2020 році. Відповідний закон викликав неоднозначну реакцію. До того він в Україні був офіційно заборонений із 2009 року, але експерти звертали увагу, що гральні заклади просто перейшли працювати в «тінь».
Подвійний вибух у Бучі, поранено поліцейських: очевидці про теракт на Київщині
Перший вибух пролунав рано вранці 23 березня біля житлового будинку в Бучі Київської області. Коли на місце прибули поліцейські, стався другий вибух. Двоє співробітників поліції отримали поранення.
Підозрюваний – 21-річний мешканець Бучі, його затримали вже через півгодини. Поліція, посилаючись на його свідчення, повідомляє, що молодого чоловіка завербував через інтернет якийсь куратор, який запропонував за кожен вибух винагороду – 25 тисяч гривень (близько $570).
Деталі – у відео телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
ДТЕК: у Києві та області застосовані екстрені відключення світла
У Києві та області ввечері у понеділок, 23 березня, застосовані екстрені відключення електроенергії, йдеться у повідомленні групи ДТЕК.
Наголошується, що під час екстрених відключень графіки не діють. Причин запровадження відключень світла у ДТЕК не назвали.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив 25 лютого, що скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду матеріали щодо російських атак на енергетичну інфраструктуру України у період з липня 2025 року по лютий 2026 року.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
За даними ООН, станом на січень 2026 року Україна внаслідок окупації та пошкоджень від атак втратила понад половину потужностей з виробництва електроенергії, які мала до повномасштабного вторгнення, залишившись лише з 11 ГВт генерації, що значно менше за необхідні 18 ГВт у період пікового зимового споживання.
Розрив між потужностями генерації та потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням.
Нова хвиля обурень щодо ТЦК: жінок штрафують за неоновлені дані. Хто під прицілом?
Киянка Ірина Харациді-Логінова розповіла на своїй сторінці у фейсбуці, як її безпідставно внесли до реєстру військовозобов'язаних. Вона уточнила, що не має медичної освіти та не випускалась із військової кафедри. Про це вона дізналась після дзвінка до неї дільничного, який повідомив, що вона у розшуку через ухилення від мобілізації. Після розголосу до Ірини звернулись ще жінки з такою ж проблемою. Зі спільного – усі вони були на обліку в одному з районних ТЦК Харкова. Жодна не мала підстав для того, щоб в обов’язковому порядку стати на облік.
У програмі ми поговоримо із самою Іриною та іншою жінкою із такою ж проблемою – Галиною Цехмістро. Розпитаємо про те, як їм пояснювали їх новий статус та що будуть робити далі.
- Чи існують наразі законні підстави знятись із обліку ТЦК, якщо тебе незаконно поставили на облік?
- І чи збираються із цими проблемами щось робити депутати?
Запитаємо у Олександра Федієнка, народного депутата України фракції «Слуга народу».
- Як взагалі дані жінок могли опинитись у ТЦК?
- Чи є безпечним застосунок для військовозобов'язаних «Резерв+»?
Пояснить Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки.
Чи вже були схожі випадки в Україні та що робити жінкам далі?
Євген Филипець, військовий адвокат, кандидат юридичних наук в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live») дав рекомендації жінкам, яких безпідставно поставили на військовий облік:
«Опираючись уже на судову практику, можна порадити певний алгоритм дій. Цей алгоритм дій зводиться до певних юридичних кроків. В першу чергу потрібно зафіксувати те, що особа є на обліку. Як це можна зробити? Та дуже просто – згенерувати з «Резерв+» свій військово-обліковий документ або зробити банально скриншот такої інформації. Це можна використовувати в суді як доказ.
Після того скерувати відповідну заяву на ім'я начальника ТЦК та СП про те, щоби виправили таку неточність чи таку помилку, яка відбулася.
Очевидно, що відповідь буде негативна: «Ми не можемо такого зробити, бо в нас немає юридичного механізму, як це виправити». А тоді з цими документами звертатися до суду. І основна, єдина аргументація, яка на сьогодні є в ТЦК – це те, що нібито втрачені якісь архівні матеріали в 2022 році у зв'язку з бойовими діями. По всіх рішеннях судових ми бачимо одну і ту саму аргументацію ТЦК та СП. І суди ухвалюють рішення, це вже така склалась усталена практика, про те, що зобов'язують вчинити дії по виключенню осіб, зняттю їх з військового обліку. Тобто жінок, які на обліку не мали би і так перебувати».
Військовий адвокат додаю, що «облік жінок – це ще величезне поле, яке потребує удосконалення. І згодом, можливо, якщо будуть якісь рухи по питанню військовозобов'язаних жінок, то і оформлення відстрочок для цієї категорії осіб буде потребувати окремого детального роз'яснення щонайменше Міністерством оборони».
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Бельгія пояснила, чому не надає тимчасового захисту дітям, народженим після початку повномасштабного вторгнення РФ
Міграційна служба Бельгії пояснила ситуацію з відмовами в тимчасовому захисті для українських дітей, які народилися після 24 лютого 2022 року.
Із серпня 2025 року, після оновлення міграційного законодавства, Бельгія не надає статус тимчасового захисту українським дітям, народженим після повномасштабного вторгнення, з огляду на те, що вони не можуть виконати вимогу проживання в Україні до початку великої війни.
У відповідь на запит Радіо Свобода у міграційній службі Бельгії пояснили, якими саме процедурами натомість можуть скористатися батьки українських дітей для оформлення легального перебування в Бельгії.
Підхід різниться залежно від того, де саме діти народилися і чи був у їхніх батьків тимчасовий захист на момент народження дитини.
Як пояснили у відомстві, якщо дитина народилася в Бельгії після того, як один із батьків уже отримав статус тимчасового захисту, окрема процедура возз’єднання сім’ї не потрібна. Для таких дітей передбачено спрощений адміністративний механізм.
«Муніципалітети автоматично надають дозвіл на проживання», – зауважили у службі, якщо виконані три умови:
- один із батьків легально перебуває в Бельгії під тимчасовим захистом;
- юридично встановлений факт батьківства на момент народження;
- дитина має бельгійське свідоцтво про народження.
Натомість для дітей, народжених за межами Бельгії у батьків із тимчасовим захистом, застосовуються інші правила.
У таких випадках діє стандартна процедура возз’єднання сім’ї. Батьки повинні подати відповідну заяву до муніципалітету за місцем проживання.
«Застосовуються базові умови возз’єднання сім’ї, зокрема щодо наявності житла, медичного страхування та достатніх ресурсів», – пояснили у міграційній службі.
Водночас є виняток: якщо йдеться лише про переїзд дитини (без партнера), доводити достатній рівень доходів не потрібно.
Раніше Радіо Свобода повідомляло про низку випадків, коли українським дітям до чотирьох років не надавався статус тимчасового захисту, і через це сім’ї були змушені проходити процедуру возз’єднання, яка може бути складною і тривати в деяких випадках місяцями.
Українські родини скаржились на вимоги щодо демонстрації достатнього фінансового доходу, і що їхні діти залишались на час очікування остаточного рішення без документів та доступу до медичного страхування для дітей.
Лісовий розповів, як МОН планує посилювати енергостійкість навчальних закладів
Кабінет міністрів планує виділити 500 мільйонів гривень зі спецфонду на підтримку енергетичної автономії освітніх закладів, заявив міністр освіти та науки Оксен Лісовий, відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо енергостійкості навчальних закладів після складної зими з відключеннями світла та тепла.
Урядовець зазначив, що ключовою відповідальністю Міністерства є забезпечення доступу до освіти, тому МОН не може «знаходитись осторонь» питання енергостійкості навчальних закладів, хоча воно не належить до прямої компетенції міністерства.
За словами Лісового, енергозабезпечення освітніх закладів має включати три компоненти:
«Основне джерело залишається мережа, тобто акумулятори, інвертори і блоки управління, мережа заряджає. При відключенні повинно бути щонайменше шість годин автономної роботи. Друге джерело – сонце, додаткове відновлювальне джерело. І третє аварійне джерело – генератор. Потужний генератор, який працює не на мережу, а на акумуляцію. Тоді він працює довше, витрачає менше пального, але це аварійне джерело. Власне, хочемо, щоб таким обладнанням були оснащені всі заклади освіти», – заявив Лісовий.
Окремо міністр освіти зазначив, що наприкінці минулого року стартувала програма підтримки прифронтових закладів освіти: близько 1 500 шкіл і дитсадків отримали грантове фінансування – понад 400 тисяч гривень кожен – на впровадження енергетичних рішень.
Водночас, кількість навчальних закладів, які повністю автономні, після викликів зими 2025-26 років, за словами Лісового, динамічно змінюється.
«Органи місцевого самоврядування, власне, до сфери відповідальності яких ця складова належить, в залежності від їх рівня свідомості і готовності зробити свої школи і садочки повністю автономними, виділяють достатньо великі кошти», – зазначив Оксен Лісовий.
Як приклад міністр освіти навів місто Бровари, що на Київщині. Там, за його словами, близько половини шкіл і дитсадків уже є автономними.
«Було приємно під час блекауту приїхати туди і побачити теплий садочок, де працює харчоблок, він оснащений всім необхідним, по два акумулятори, окремі автономні котельні. Ось це правильний підхід органів місцевого самоврядування», – сказав міністр.
За його словами, міністерство планує створити «еталонні» заклади освіти, які демонструватимуть ефективні рішення з енергостійкості, а також підтримати регіони, де місцеві бюджети виснажені через війну.
Міністр наголосив, що ключовим завданням міністерства є сформувати нову культуру енергостійкості в освіті.
Російські військові після початку широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський: Росія планує розмістити в Білорусі чотири станції управління дронами дальньої дії
Росія планує подальше розгортання наземних станцій управління безпілотниками дальньої дії як на окупованій території України, так і чотирьох станцій – у Білорусі, повідомив президент Володимир Зеленський за результатами доповіді керівника ГУР Олега Іващенка.
«Маємо чітку інформацію, що Росія планує подальше розгортання наземних станцій управління безпілотниками дальньої дії як на тимчасово окупованій території України, так і чотирьох станцій на території Білорусі. Будемо реагувати відповідно. Доручив Олегу Іващенку поінформувати партнерів і представників медіа щодо тих даних, які можемо зробити відкритими», – написав Зеленський.
Раніше в лютому білоруський авторитарний лідер Олександр Лукашенко у відповідь на заяви російської розвідки сказав, що «немає сили, здатної відірвати Білорусь від Росії».
Водночас Служба зовнішньої розвідки Росії опублікувала попередження про нібито плани Заходу щодо Білорусі – мовляв, західні країни шукають у Білорусі нових «ліберальних пасіонаріїв» «для реалізації сценарію «кольорової революції».
Від початку доби на фронті вже відбулось понад 110 бойових зіткнень – Генштаб
Від початку доби 23 березня на фронті відбулось 116 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими військовими, йдеться у новому оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
Військові кажуть, що на Північно-Слобожанському та Курському напрямках відбулися 13 бойових зіткнень. На цій ділянці фронту сили РФ сьогодні вже 42 рази обстріляли населені пункти та позиції ЗСУ, зокрема один раз – із реактивних систем залпового вогню.
«На Куп’янському напрямку армія РФ шість разів штурмувала українські позиції поблизу Петропавлівки, Борівської Андріївки, Новоплатонівки й Богуславки. Одне боєзіткнення триває. На Лиманському напрямку російські війська один раз спробували покращити своє становище поблизу Діброви – успіху не здобули», – йдеться у Генштабі ЗСУ.
Відомо також, що на Покровському напрямку Сили оборони відбили 17 штурмових дій ворога в районах Родинського, Мирнограда, Гришиного, Покровська, Удачного й Молодецького, у бік Новоолександрівки та Світлого. Одне боєзіткнення триває.
Крім того, за даними командування, на Гуляйпільському напрямку сили РФ здійснили 13 атак у районах Оленокостянтинівки, Залізничного, Гуляйполя, Варварівки, Зеленого, Святопетрівки та Мирного.
Минулого тижня в інтерв’ю Радіо Свобода командир 5-ї окремої важкої механізованої бригади, підрозділи якої виконують бойові завдання на Покровському напрямку, Руслан Габінет повідомив, що підрозділи Сил оборони продовжують контролювати окремі ділянки Покровська і Мирнограда на Донеччині.
За його словами, присутність українських військ у частині Покровська й навколишніх населених пунктах не дозволяє російській армії просуватися, зокрема, в напрямку траси на Павлоград у Дніпропетровській області. Крім того, він зазначив, що це створює важливий плацдарм для подальших дій українських сил.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 19 березня заявив, що Росія в 2026 році планує рекрутувати ще 409 тисяч військових, і з покращенням погодних умов фіксується зростання активності противника на фронті.
16 березня начальник російського Генштабу Валерій Герасимов заявляв про успіхи російських військових на Костянтинівському й Лиманському напрямках, стверджуючи, що сили РФ контролюють значні частини Костянтинівки й Лиману. Українські військові в ефірі Радіо Свобода це заперечили, заявивши, що російських військових взагалі немає в місті Лимані Донецької області.
В американському Інституті вивчення війни, коментуючи заяви Герасимова, зазначили, що він продовжує перебільшувати здобутки Росії на полі бою, щоб створити хибне враження, що лінії фронту по всій Україні перебувають на межі колапсу.
У Міноборони пояснили, за яких умов Росія захоче завершення війни
Тільки тоді, як у великих російських містах, як-от Петербург, Москва чи Краснодар, життя стане небезпечним і некомфортним, Росія почне «серйозно замислюватися» про завершення війни, йдеться у заяві Міністерства оборони України.
У відомстві зазначили, що українські Сили оборони вже тривалий час працюють над тим, щоб «повернути війну туди, звідки вона прийшла».
За даними Міноборони, «останнім часом це стає дедалі відчутнішим для Росії» – фіксуються атаки на Москву, удари по об’єктах у Ленінградській області, зокрема по портовій інфраструктурі, а також «постійні нальоти на Сочі».
«Є одне просте розуміння – Росія почне замислюватися про закінчення війни, коли потворам у Москві, Пітері, Краснодарі та інших великих містах стане небезпечно і некомфортно жити», – заявили у відомстві.
У Міноборони наголосили, що це лише початок, і українські захисники тільки «прощупують почву».
Президент США Дональд Трамп раніше заявив в інтерв’ю NBC News, що укладенню мирної угоди заважає позиція українського президента Володимира Зеленського. «Я здивований, що Зеленський не хоче укласти угоду. Скажіть Зеленському укласти угоду, тому що Путін готовий укласти угоду. Із Зеленським набагато важче домовитися», – сказав Трамп.
Президент України Володимир Зеленський заявляв, що США мають чинити більше тиску на Росію, а не на нього. «Ми не довіряємо Росії, але я думаю і вірю, що американці справді хочуть закінчити цю війну. Я сподіваюся, що вони нам допоможуть, але необхідно чинити більше тиску на Росію, а не на мене», – заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню Politico.
Американський Інститут вивчення війни заявив, що Росія продовжує відкидати будь-яке мирне врегулювання з Україною шляхом переговорів, яке не задовольняє всі вимоги РФ, навіть якщо воно задовольняло б її територіальні претензії.
Перші раунди переговорів Росії, України й США відбулися 23–24 січня і 4–5 лютого в Об’єднаних Арабських Еміратах, а третій – 17–18 лютого у Швейцарії. Наступну зустріч планували провести на початку березня, але бойові дії на Близькому Сході завадили її організувати.
Радіо Свобода публікує раніше не оприлюднені радіоперехоплення армії РФ під час битви за Київ
Радіо Свобода випустило фільм-розслідування, заснований на великому масиві раніше не опублікованих радіоперехоплень російських військ під час битви за Київ у березні 2022 року. Записи були отримані завдяки Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України.
Норвегія підтримає проєкти в енергетиці та медицині в Україні – МЗС
Норвегія надасть підтримку українським і норвезьким компаніям для реалізації підготовчих проєктів у сфері відновлюваної енергетики та постачання ліків, повідомив міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде.
За його словами, програма підтримки бізнесу, допомагає зменшити ризики для компаній та стимулює інвестиції в Україну в умовах війни.
Ейде наголосив, що енергетичний сектор України «зазнав значних втрат» від початку повномасштабного вторгнення, тому Норвегія сприятиме залученню інвестицій у відновлювану енергетику та модернізацію інфраструктури. Окрім цього, підтримку отримає один проєкт у сфері охорони здоров’я.
Фінансування здійснюється в межах цивільної складової програми Програма підтримки Нансена, яку адмініструє Norad. Норвегія вже другий рік поспіль підтримує бізнес через цю ініціативу.
За оцінками ООН, загальна вартість відбудови України протягом наступного десятиліття може сягнути 588 млрд доларів. Водночас втрати енергетичної інфраструктури оцінюються приблизно у 240 млрд норвезьких крон, а загальні збитки від проблем в енергетиці – у 840 млрд доларів.
З 2022 року Норвегія вже надала близько 13,7 млрд крон допомоги енергетичному сектору України, ще 2,8 млрд крон планується виділити у 2026 році.
У норвезькому уряді також зазначили, що підтримка бізнесу в Україні «суттєво зросла» і включає, зокрема, воєнне страхування, гарантійні механізми та інші інструменти для залучення інвестицій.
У КМДА розповіли, коли в столиці завершиться опалювальний сезон
У Києві з 24 березня завершується опалювальний сезон, йдеться у повідомленні міської державної адміністрації (КМДА).
У відомстві кажуть, що відповідне рішення було схвалене із урахуванням погодних умов, прогнозованого потепління та необхідності «раціонального використання енергоносіїв».
«Завершення опалення дасть змогу жителям уникнути зайвих нарахувань за послугу в період підвищення температури повітря. Відключення житлових будинків розпочнеться вже з 24 березня», – зазначили у відомстві.
Водночас заклади соціальної сфери – лікарні, пологові будинки, школи та дитячі садки – відключатимуть за індивідуальними заявками їхніх керівників.
Централізована система теплопостачання Києва є найбільшою в Україні та однією з найбільших у Європі. На її розгортання та на завершення роботи потрібно близько тижня.
Сили РФ обстріляли Херсонщину: постраждали чоловік і жінка, є руйнування – ОВА
На Херсонщині сили РФ атакували Білозерку, Херсон та Зеленівку, двоє поранених, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації (ОВА).
В ОВА кажуть, що по Білозерці РФ вдарила близько 9.30 ранку – під обстріл потрапили 60-річний чоловік та 68-річна жінка, які перебували на подвірʼї будинку. У чоловіка діагностувати вибухову травму, поранення голови та струс головного мозку, у жінки – осколкове поранення руки, струс головного мозку, вибухову та закриту черепно-мозкову травми. Обох постраждалих госпіталізували.
Крім того, за даними місцевої влади, орієнтовно о 10:00 російські військові атакували дроном «Молнія» житловий будинок у середмісті Херсона. Внаслідок влучання оселя зазнала руйнувань, виникла пожежа. Інформація про постраждалих не надходила.
Херсонська МВА повідомляє, що близько 8.00 російська «Молнія» атакувала Зеленівку. Пошкоджено щонайменше 3 приватні будинки, лінії електропередач та інтернет-мережа. Інформація про поранених не надходила.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
251 БПЛА по Україні та палаючі бази у Росії: війна дронів у березні 2026-го
Поки російські війська випускають по Україні сотні безпілотників, у Краснодарському краї Росії нафтопереробні заводи та паливні сховища все частіше зазнають атак українських БПЛА, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Кавказ.Реалії». Нові удари, пише, нерідко стаються невдовзі після ліквідації наслідків попередніх. У чому причина частих атак і яким може бути ефект для галузі?
Північ Донбасу: армія РФ пішла в найбільший штурм за останні кілька років
Сили оборони відбили «наймасштабнішу спробу механізованого наступу» російської армії на Лимансько-Боровській ділянці фронту — про це 21 березня повідомив Третій армійський корпус у соціальних мережах.
За даними корпусу, о 5:30 ранку 19 березня агресор пішов уперед одночасно на семи ділянках фронту силами 1-ї танкової та 20-ї загальновійськової армій РФ. У штурм Росія кинула понад пів тисячі піхотинців, 28 одиниць «броні», понад сотню мотоциклів, багі та квадроциклів.
Через чотири години атаки бійці «трійки», як зазначили в корпусі, знищили :
- 405 солдатів – 288 убитими, решту – пораненими.
- 84 одиниці мототехніки, 11 БМП і БТР, 3 танки, а також ТОС «Сонцепьок», п’ять гармат і понад 160 БпЛА.
«Армії Росії не вдалося захопити ані населених пунктів, ані позицій», – зазначили в корпусі.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 23 березня також зауважив активізацію армії РФ у попередні дні на фронті – за його словами, з 17 до 20 березня агресор намагався прорватися відразу на кількох стратегічних напрямках: насамперед, Олександрівському та Покровському.
За чотири дні штурмів Росія, за його словами, втратила понад 6090 військовослужбовців.
Росія свої втрати у війні публічно не коментує з вересня 2022 року.
Вранці 23 березня Генштаб повідомив про 134 бойові зіткнення на фронті за добу – там певне затишшя.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода :
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті, оприлюдненому в ніч проти 21 березня, зазначив, що російські війська все частіше здійснюють механізовані атаки на передовій, ймовірно, в рамках «посиленої підготовки» до весняно-літнього наступу 2026 року.
ISW каже, що спостерігає збільшення кількості російських механізованих атак на різних ділянках фронту з 17 березня. Аналітики вказують, що ці й інші ознаки свідчать про те, що наземна фаза весняно-літньої наступальної кампанії РФ «наближається, якщо вона ще не розпочалася».
Українські військові підтвердили ураження «ключового експортного хабу» російської нафти на Балтиці
Уночі 23 березня безпілотники її Центру спецоперацій «Альфа» СБУ спільно з іншими підрозділами Сил оборони (СБС, ССО, ГУР та ДПСУ) атакували нафтовий термінал порту Приморськ у Ленінградській області, повідомило джерело Радіо Свобода в СБУ.
«Це найбільший нафтовий порт РФ на Балтійському морі та ключовий експортний хаб. Через нього проходить значна частина поставок нафти на зовнішні ринки, зокрема й через «тіньовий флот». Лише у 2025 році через нього перевалили понад 46,6 мільйона тонн нафти.