Нові супутникові знімки нафтової інфраструктури Пермі: резервуари продовжують диміти
На новому супутниковому знімку лінійної виробничо-диспетчерської станції в російській Пермі, зробленому 4 травня, видно, що пожежу на її території досі не повністю загасили, резервуари з паливом продовжують диміти, хоча відкритих вогнищ горіння на фотографії вже немає.
Удару по станції було завдано в ніч проти 29 квітня, і пожежа в північній частині об’єкту триває вже 5-й день, повідомляє Російська служба Радіо Свобода.
Служба безпеки України 29 квітня заявила про ураження російської нафтоперекачувальної станції біля міста Перм за понад 1500 км від України. Як заявили у СБУ, внаслідок атаки дронів на нафтоперекачувальній станції виникла масштабна пожежа. За попередньою інформацією, горіли майже всі резервуари для зберігання нафти.
У відомстві зазначили, що станція належить «Транснафті» і є стратегічно важливим хабом магістральної нафтотранспортної системи РФ, через неї нафта розподіляється у чотирьох напрямках, зокрема й до Пермського НПЗ.
Губернатор Пермського краю РФ Дмитро Махонін повідомив, що «приліт» безпілотника був на один із промислових майданчиків у Пермському муніципальному окрузі – на об’єкті сталася пожежа.
Наступного дня, 30 квітня в СБУ заявили про новий удар по нафтоінфраструктурі РФ поблизу Пермі. За даними української спецслужби, внаслідок нових ударів було пошкодження на нафтопереробному заводі «Лукойл-Пермнафтооргсинтез», одному з найбільших НПЗ Росії потужністю майже 13 мільйонів тонн на рік.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Кошта виступає за якомога швидше відкриття переговорів з Україною про її вступ до ЄС
Євросоюз продовжує працювати над досягненням справедливого і тривалого миру в Україні, а її підтримка лишається ключовим пріоритетом. Про це за підсумками саміту Європейської політичної спільноти в Єревані 4 травня заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта, передає кореспондентка Радіо Свобода. Чільний посадовець додав, що це було його посланням президенту України Володимиру Зеленському у вірменській столиці.
«Європейський Союз стоятиме поруч з Україною стільки, скільки потрібно, щоб досягти сталого, справедливого і тривалого миру з повагою до територіальної цілісності України. По-друге, ми повинні просувати процес вступу України, відкривши перший переговорний кластер якомога швидше», – зазначив Кошта.
Президент Євроради розповів, що лідери на саміті зосередилися на боротьбі з іноземним втручанням у демократичні процеси, а також на взаємозв’язку у створенні взаємовигідних економічних партнерств.
«Тривалий мир і безпека повинні ґрунтуватися на стійких демократичних інституціях і міцних економічних зв’язках між сусідами», – наголосив Кошта.
Україна сподівається розпочати переговори щодо всіх шести напрямків вступу до Європейського Союзу протягом двох місяців, заявив 4 травня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом Європейської ради Антоніу Коштою в Єревані.
Від червня 2022 року Україна має офіційний статус кандидата на вступ до ЄС. Переговори про вступ до Євросоюзу поділені на шість тематичних кластерів, які об’єднують 35 переговорних глав законодавства ЄС. Для формального відкриття або закриття кожного кластера необхідна одностайна згода всіх держав-членів ЄС.
Процес офіційного відкриття переговорних кластерів щодо України блокує Угорщина, яка не погоджувалася на відповідне рішення Ради ЄС.
Президент Володимир Зеленський заявляв, що чітка дата вступу України до Євросоюзу, що вважається частиною безпекових гарантій, є важливою частиною потенційного мирного врегулювання з Росією. Інакше, за його словами, президент Росії спробує зупинити процес вступу України до ЄС.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр зазначив, що Угорщина виступає проти прискореного вступу України до ЄС, а нормалізацію відносин із Києвом він обумовив дотриманням прав угорської меншини в Україні.
Удар по Мерефі: у лікарні помер ще один постраждалий, число загиблих зросло до семи
У Мерефі на Харківщині до семи зросло число загиблих внаслідок російського удару 4 травня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, в лікарні помер ще один постраждалий.
«Поранення 59-річного чоловіка виявилися надто тяжкими – лікарі до останнього боролися за його життя, але врятувати не вдалося», – написав Синєгубов у телеграмі. Раніше повідомляли про шістьох загиблих.
За його словами, у медичних закладах Харкова перебувають 14 травмованих.
Прокуратура Харківської області раніше повідомляла, що загалом внаслідок удару постраждали 36 людей, серед них є діти.
У Мереф’янській громаді тим часом оголосили триденну жалобу (з 5 по 7 травня) за жертвами ракетного обстрілу.
В обласній прокуратурі повідомляли, що сили РФ завдали ракетного удару по Мерефі на Харківщині 4 травня близько 09:35.
«Внаслідок атаки пошкоджено житлові будинки, господарчі приміщення, магазини, приміщення СТО та транспортні засоби... Попередньо встановлено, що війська РФ застосували балістичну ракету типу «Іскандер», – зазначили у прокуратурі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Подружжя загинуло через удар РФ по Вільнянську – Запорізька ОВА
Дві людини загинули, ще чотири – поранені через російський удар по Вільнянську, повідомив 4 травня очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Росіяни атакували місто БпЛА. Поцілили по території ринку й храму. Зруйновано павільйони й пошкоджені прилеглі будівлі. На місцях виникли пожежі, які вже ліквідовані. На жаль, загинуло подружжя: 51-річний чоловік і 62-річна жінка», – написав він у телеграмі.
За словами Федорова, 31-річний син загиблого подружжя зазнав поранень ніг і перебуває під наглядом лікарів. Також постраждали три жінки: 32, 36 і 52 років.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Білайн» підтвердив: мобільний інтернет у Москві з 5 до 9 травня обмежуватимуть
Російський оператор зв’язку «Білайн» розіслав своїм абонентам повідомлення про можливі обмеження мобільного зв’язку в Москві у період із 5 до 9 травня, повідомляють видання «Ведомости», «Новая газета Европа» та блогерка Ксенія Собчак.
«Білайн» рекомендував абонентам використовувати Wi-Fi для доступу до інтернету, а для дзвінків увімкнути функцію VoLTE.
Інші великі оператори зв’язку не прокоментували цю інформацію. Телеграм-канал Astra з посиланням на підписників повідомляє, що такі повідомлення отримали також абоненти іншого оператора – МТС.
Про майбутні обмеження зв’язку 29 квітня повідомляла російська служба ВВС із посиланням на джерела. Згодом аналогічна інформація з’явилася і в газеті «Коммерсант».
У березні 2026 року жителі Москви понад тиждень скаржилися на перебої з мобільним зв’язком та інтернетом. Наприкінці квітня жителі Петербурга нарікали на відключення мобільного зв’язку через приїзд до міста президента Росії Володимира Путіна.
9 травня в російській столиці парад у День перемоги пройде в скороченому вигляді – без військової техніки, суворовців та кадетів. Влада пояснила це оперативною обстановкою. Українські безпілотники атакують об’єкти в Росії практично щоночі.
У лютому 2026 року лідер РФ Володимир Путін підписав закон, що дозволяє операторам зв’язку зупиняти послуги на вимогу спецслужб та звільняє їх від відповідальності перед абонентами.
Повітряно-космічні сили РФ очолив генерал, причетний до подій у Бучі в 2022 році – ЗМІ
Головнокомандувачем Повітряно-космічних сил (ПКС) РФ призначений генерал-полковник Олександра Чайко, пише РБК з посиланням на джерело, обізнане з кадровим рішенням. Інформацію виданню підтвердило близьке до міністерства оборони Росії джерело. Про те, що Чайко вже розпочав виконання обов’язків, написав і близький до військового відомства блогер Fighterbomber.
До Чайка ПКС очолював Віктор Афзалов, який прийшов на зміну Сергію Суровікіну у 2023 році.
Олександр Чайко закінчив Московське вище загальновійськове командне училище. За даними видання, з вересня 2019 року до червня 2021 року він командував російським угрупованням у Сирії, потім очолив Східний військовий округ. Брав участь у російському вторгненні в Україну. Безпосередньо з ПКС його кар’єра не пов’язана.
У березні 2026 року Чайко та інші російські військові опинилися під санкціями ЄС. У Євросоюзі заявили, що включені до списку санкцій високопоставлені військові несуть «відповідальність за різанину в Бучі, що відбулася в період з лютого до березня 2022 року», після російського повномасштабного вторгнення в Україну.
В Україні Чайка звинувачують у зазіханні на територіальну цілісність та недоторканність України, а також плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни. За версією Служби безпеки України, генерал-полковник брав безпосередню участь у підготовці та вторгненні на територію північних регіонів України на початку війни у 2022 році. «Він керував діями підлеглих підрозділів при спробі захоплення Києва. Щоб уникнути вогневого ураження в ході контрнаступу ЗСУ, російський генерал облаштував свій штаб у захопленому дитячому садку в селищі Здвижівка Бучанського району. А на стадіоні однієї з місцевих шкіл він вручав своїм підлеглим нагороди за вчинення воєнних злочинів у Київській області», – заявили у спецслужбі.
Крім того, українське слідство вважає, що Чайко на початку березня 2022 року віддав прямий наказ на застосування бойової авіації по житлових багатоповерхових будинках у Бородянці на Київщині. Внаслідок російських авіаударів, за даними Офісу генпрокурора України, зруйновані шість багатоповерхових будинків, загинули понад 30 людей.
Поліція повідомила про 44 обшуки у посадовців ТЦК в 16 областях України
У Нацполіції повідомили про 44 обшуки за місцями проживання, у службових приміщеннях і транспортних засобах у чинних і колишніх посадових осіб із числа керівного складу територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки у 16 областях України.
«Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції проводить системні заходи щодо викриття корупційних правопорушень серед посадових осіб ТЦК. Такі відпрацювання спрямовані не лише на викриття окремих фактів корупції, а на системне очищення сфери комплектування і соціальної підтримки від зловживань», – йдеться в повідомленні.
У поліції додали, що серед задокументованих фактів – незаконне збагачення і випадки недостовірного декларування посадовців майже на 92 мільйони гривень: «Один із фігурантів – начальник РТЦК в Одесі – за час перебування на посаді значно покращив свій матеріальний стан і здобув активів на понад 45 млн грн».
У поліції зазначили, що документують діяльність як чинних, так і колишніх посадовців ТЦК і СП, які, за даними слідства, могли використовувати службове становище для отримання незаконних доходів, йдеться про керівників відділів, груп, територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки, а також їх службових осіб.
«До прикладу, сума розбіжності між активами в декларації одного з помічників начальника об’єднаного МТЦК і СП та реальним станом становить 10 млн грн, а колишнього офіцера відділення рекрутингу та комплектування вже іншого РТЦК – 6,6 млн грн», – йдеться в повідомленні.
За даними правоохоронців, під час слідчих дій вилучили автомобілі Tesla різних моделей, мотоцикли, готівку в національній та іноземній валюті, різноманітні договори, серед яких договір про отримання безповоротної грошової допомоги в один мільйон гривень.
Протягом кількох днів склали понад 150 протоколів про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією за статтями 172-4 (Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності), 172-6 (Порушення вимог фінансового контролю) і 172-7 (Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) кодексу України про адміністративні правопорушення, додали в поліції.
Коли саме проводили обшуки й імена фігурантів – у поліції не уточнюють. Позиція фігурантів – невідома.
У поліції також заявили, що досудове розслідування триває, «проводяться подальші заходи зі збору доказової бази для оголошення підозр фігурантам кримінальних проваджень».
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і цивільними громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Крім того, регулярно з’являються повідомлення про корупцію в ТЦК.
Раніше президент України Володимир Зеленський визнавав наявність проблем у роботі ТЦК і критикував практику, коли людей шукають на вулицях. У січні 2026 року він доручив міністру оборони розв’язати проблему «бусифікації», назвавши це одним із пріоритетів у сфері мобілізації. Також президент зазначав, що навколо роботи ТЦК накопичилося чимало викликів, які потребують системного вирішення.
«Безумовно, є багато викликів з ТЦК, але також є багато дезінформації, багато ШІ. Росія зробила це спеціально, щоб максимально показувати, що Україна всіх «бусифікує», хоча це не є чистою правдою. Міністерство оборони отримало завдання розібратись з цим питанням, знайти більш технологічний підхід, більш глибоко підходити до підготовки наших військових, до тренувань, хоча вони достатньо непогано тренуються. Уже це набагато краще, ніж було раніше, але недостатньо. Подивимось, як міністр це зробить, будемо точно підтримувати його, підтримувати наших військових командирів»,– заявив президент України в інтерв’ю для Tagesschau у лютому 2026 року.
У лютому 2026 року головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський повідомив, що територіальні центри комплектування і соціальної підтримки забезпечують близько 90 відсотків мобілізації особового складу. За його словами, ще орієнтовно 10 відсотків особового складу рекрутуються.
РФ в окупації вербує студентів до військ безпілотних систем: які масштаби?
«Раскроем весь твой потенциал! Преврати скиллы в профессию будущего!» – таким гаслом агітують студентів на окупованих українських територіях підписувати контракт із військами безпілотних систем РФ (ВБС РФ). Вербувальна кампанія, через яку здійнявся галас у навчальних закладах Росії (студенти публікували аудіозаписи, на яких адміністрація тисне і соромить їх за «боягузтво») відбувається і на захопленій частині України. Проте – тихо. На території, де по телебаченню щодня показують арешти місцевих за спротив, традиційно поводяться набагато стриманіше.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) з’ясували, що російські рекрутери за останні два місяці дісталися щонайменше 13 навчальних закладів окупованих частин Донеччини і Луганщини. Щоб відгукнутися на пропозицію укласти контракт, студенту не потрібно шукати військових – відповідальні за набір у ЗС РФ сидять прямо у деканаті або спеціальному кабінеті. Розповідаємо:
- як це діє, хто вербує,
- чому обіцяне – більшою мірою обман,
- на яких страхах молоді на ТОТ може зіграти Кремль, щоб поповнити окупаційну армію;
- що робити 18-20-річним донеччанам і луганчанам в цих умовах?
Україна хоче відкриття всіх переговорних кластерів щодо вступу в ЄС протягом 2 місяців – Зеленський
Україна сподівається розпочати переговори щодо всіх шести напрямків вступу до Європейського Союзу протягом двох місяців, заявив 4 травня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом Європейської ради Антоніу Коштою в Єревані.
«Із президентом Європейської ради Антоніу Коштою обговорили нашу євроінтеграцію. Розраховуємо на відкриття всіх шести переговорних кластерів упродовж цього і наступного місяців. Технічно Україна повністю готова», – написав Зеленський у телеграмі.
Крім того, президент подякував очільнику Євроради «за підтримку і за особисті зусилля» в розблокуванні фінансового пакету підтримки України на 90 мільярдів євро.
«Важливо, щоб кошти почали надходити якомога швидше і допомогли Україні підготуватися до зими», – зазначив Зеленський.
У пресслужбі президента також повідомили, що Володимир Зеленський і Антоніу Кошта обговорили й посилення санкцій проти Росії, а також дипломатичну роботу для досягнення миру в Україні.
«Президент України подякував за 20-й пакет санкцій Євросоюзу й наголосив, що Україна розраховує на посилення санкцій проти російського тіньового флоту в наступному пакеті. Сторони також обговорили дипломатичну роботу для досягнення достойного миру. Глава держави поінформував про паузу, яка виникла в переговорах через війну в Ірані, та контакти з американською стороною», – йдеться в повідомленні.
Кошта зустріч із Зеленським поки що не коментував.
З червня 2022 року Україна має офіційний статус кандидата на вступ до ЄС. Переговори про вступ до Євросоюзу поділені на шість тематичних кластерів, які об’єднують 35 переговорних глав законодавства ЄС. Для формального відкриття або закриття кожного кластера необхідна одностайна згода всіх держав-членів ЄС.
Процес офіційного відкриття переговорних кластерів щодо України блокує Угорщина, яка не погоджувалася на відповідне рішення Ради ЄС.
Президент Володимир Зеленський заявляв, що чітка дата вступу України до Євросоюзу, що вважається частиною безпекових гарантій, є важливою частиною потенційного мирного врегулювання з Росією. Інакше, за його словами, президент Росії спробує зупинити процес вступу України до ЄС.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр зазначив, що Угорщина виступає проти прискореного вступу України до ЄС, а нормалізацію відносин із Києвом він обумовив дотриманням прав угорської меншини в Україні.
Командувач СБС: армія РФ в Україні скорочується п'ять місяців поспіль. Що далі?
Сили оборони вже п’ять місяців поспіль знищують і ранять більше солдатів армії РФ, ніж та встигає вербувати – про це повідомив командувач Силами безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді 4 травня у соцмережах.
За його словами, Росія мобілізувала та взяла на службу за контрактом понад 148 тисяч осіб з грудня до квітня поточного року – а втрати агресора на фронті склали майже 157 тисяч.
Причому ця цифра, за словами Бровді, стосується лише уражень дронами, які були верифіковані в системі ситуаційної обізнаності Delta. Він зазначив, що ще понад 4,5 тисячі російських солдатів були знищені або поранені артилерією – а реальний приріст може становити близько +20%, якщо врахувати стрілецькі бої, ураження з РСЗВ та артилерії, не верифіковані на відео.
DeepState підрахував, що і просування російської армії сповільнилося – хоча штурмів стало більше. За даними аналітиків, у квітні РФ окупувала майже на 12% менше території, ніж у березні – а штурмів було більше на 2%.
Росія публічно не озвучує свої втрати у війні проти України – останні офіційні дані з'являлися восени 2022 року.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Влада Москви заявила про нічну атаку дронів
Мер Москви Сергій Собянін заявив про нічну атаку дронів. За його попередніми даними, безпілотник поцілив по будівлі в Мосфільмівському районі. Постраждалих немає.
Телеграм-канал ASTRA пише, що відстань від пошкодженого будинку в Москві до Кремля – близько 6 км. Пізніше Собянін також заявив про атаку двох безпілотників, які летіли на Москву, її нібито відбили сили ППО Міноборони.
Міноборони РФ наразі не коментувало повідомлення про атаку дронів.
Українська сторона також не коментувала ці повідомлення.
Війська РФ атакували 5 об’єктів «Нафтогазу» за добу – Корецький
Російські військові за минулу добу атакували п’ять об’єктів групи «Нафтогаз» у Сумській і Харківській областях, повідомив голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький.
«Є пошкодження обладнання, на об’єктах виникли пожежі. Довелося тимчасово зупинити виробничі процеси. Інтенсивність ворожих атак зростає. Фахівці ДСНС України і «Групи «Нафтогаз» працюють на місцях, вживають всіх необхідних заходів для мінімізації наслідків ворожих ударів», – написав Корецький у фейсбуці.
1 травня Корецький повідомив, що від початку року Росія 96 разів атакувала обʼєкти «Нафтогазу». За його словами, сили РФ за час опалювального сезону атакували всі напрями роботи «Нафтогазу» – від видобутку і транспортування газу й нафти до теплоенергетики й автозаправних комплексів.
У компанії повідомили, що з початку повномасштабного вторгнення РФ загинули 320 працівників, у 2026 році – 19 співробітників.
«Група Нафтогаз» у лютому інформувала, що протягом повномасштабного вторгнення Росія завдала 401 удар по її інфраструктурі, у 2025 році зафіксовано 229 атак – більше, ніж за попередні три роки разом.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. У багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Число загиблих від удару по Мерефі зросло до шести – Харківська ОВА
Кількість жертв російського удару по Мерефі на Харківщині зросла до шести, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На жаль, у лікарні помер 68-річний чоловік. Медики зробили все можливе для його порятунку, але поранення виявилися занадто тяжкими», – написав він у телеграмі.
Крім того, за словами голови ОВА, до 31 зросла кількість постраждалих у Мерефі. Зокрема, медики надали допомогу 2-річному хлопчику, а також хлопцям 16 і 17 років. 16-річного медики віришили шпиталізувати, 17-річний продовжить лікування амбулаторно, додав Синєгубов.
Раніше було відомо про п’ятьох загиблих і 18 постраждалих.
В обласній прокуратурі повідомляли, що сили РФ завдали ракетного удару по Мерефі на Харківщині 4 травня близько 09:35.
«Внаслідок атаки пошкоджено житлові будинки, господарчі приміщення, магазини, приміщення СТО та транспортні засоби... Попередньо встановлено, що війська РФ застосували балістичну ракету типу «Іскандер», – зазначили у прокуратурі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Комишанах під Херсоном через удар РФ загинув 71-річний чоловік – влада
У Комишанах під Херсоном через російський обстріл 4 травня загинув 71-річний місцевий житель, повідомив очільник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько.
За його словами, війська РФ атакували селище близько 12:30. Деталей очільник МВА не навів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
РФ цього року запустила у десять разів більше дронів по портах України, ніж минулого – Кулеба
Росія запустила понад 800 дронів по портовій інфраструктурі України за перші чотири місяці 2026 року, порівняно з 75 дронами за аналогічний період минулого року, заявив 4 травня віцепрем’єр-міністр із відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
«Порти залишаються серед ключових цілей атак. З початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або частково знищено понад 900 об’єктів портової інфраструктури, з них 177 цивільних суден. Інтенсивність атак дронами зростає: якщо за перші чотири місяці минулого року зафіксовано 75 БпЛА, то цього року – вже понад 800», – написав він у телеграмі.
При цьому Кулеба наголосив, що порти продовжують працювати: з початку року оброблено майже 30 мільйонів тонн вантажів.
«Наше завдання – посилювати захист портової інфраструктури і забезпечувати стабільну роботу логістики навіть в умовах постійних атак», – додав міністр, відзначивши ефективну роботу спеціальних груп ППО в українських портах. За його словами, це підрозділи, сформовані з працівників підприємств – переважно ветеранів повномасштабної війни.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Через кілька днів після телефонних переговорів Зеленський зустрівся з Фіцо у Єревані
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з премʼєр-міністром Словаччини Робертом Фіцо в Єревані на саміті Європейської політичної спільноти.
За словами Зеленського, Україна відкрита до конструктивного діалогу зі Словаччиною і зацікавлена в розвитку сильних відносин.
«Ми обговорили співпрацю в різних сферах та проведення засідання урядів у форматі міжурядової комісії найближчим часом. Говорили про обмін візитами до Києва та Братислави – домовилися, що команди працюватимуть над графіком», – написав він у телеграмі.
Зеленський зазначив, що також обговорювалося питання членства України у Європейському Союзі – «важливо, що Словаччина підтримує вступ України до ЄС і готова допомагати на цьому шляху».
Наразі Фіцо про цю зустріч не повідомляв. Його пресслужба анонсувала цю зустріч з Зеленським, щоб «обговорити продовження спільних переговорів між урядами Словаччини та України, а також підтримку проєктів, вигідних для обох країн».
Європейські лідери зібралися у Вірменії: яка мета України
Вірменія отримала рідкісну можливість опинитися в центрі світової уваги, коли десятки світових лідерів, включно з генеральним секретарем НАТО, зібралися в Єревані на два саміти під егідою Європи.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президент Європейської ради Антоніу Кошта стали господарями зустрічі для понад 40 лідерів і посадовців, переважно з країн ЄС, на саміті Європейської політичної спільноти (EPC), який розпочався 4 травня.
Наступного дня лідери ЄС проведуть саміт між блоком і Вірменією, країною без виходу до моря з населенням трохи менш як 3 мільйони осіб, яка досі відновлюється після десятиліть конфлікту з сусіднім Азербайджаном.
Європейська політична спільнота – це неформальне об’єднання всіх європейських держав, за винятком Білорусі, Росії та Ватикану. Воно збирається на рівні лідерів двічі на рік відтоді, як президент Франції Еммануель Макрон запропонував формат у 2022 році, невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Макрон прибув до Єревана 3 травня.
Разом із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та президентами всіх ключових інституцій ЄС, вірменська столиця прийме більше політичних VIP-персон, ніж будь-коли раніше в історії цієї невеликої південно-кавказької республіки.
Далі читайте ТУТ
Міненерго повідомило про знеструмлення в 4 областях через удари РФ
Частина споживачів у Донецькій, Дніпропетровській, Харківській і Херсонській областях залишилися без електропостачання 4 травня внаслідок російських обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури, повідомило Міністерство енергетики України.
«Енергетики працюють у посиленому режимі, щоб якнайшвидше повернути електропостачання для всіх абонентів. Відновлювальні роботи тривають цілодобово», – йдеться в повідомленні.
При цьому в міністерстві додали, що 4 травня застосування обмежень в електропостачанні не прогнозується.
У межах проєкту «Хочу к своим» 70 людей, засуджених за держзраду і колабораціонізм, виїхали до Росії – Охріменко
У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими заявляють, що у межах проєкту «Хочу к своим» на сьогодні 70 людей, засуджених за державну зраду і колабораціонізм, виїхали до Росії в обмін на полонених українських військових і цивільних. Про це в інтерв’ю агенції «Укрінформ» сказав керівник Секретаріату Координаційного штабу Богдан Охріменко.
«У контексті зрадників і колаборантів хочу нагадати, що в Україні діє проєкт «Хочу к своим». На сайті проєкту оприлюднені історії і фото наших громадян, які засуджені за державну зраду і колабораціонізм. Ми запропонували алгоритм: якщо РФ готова їх забрати, то вони – за умови повернення наших полонених та цивільних – можуть переїжджати до Росії. За цією схемою на даний час 70 колаборантів виїхали до Росії», – сказав він.
В Охріменка запитали, чи намагається Росія обміняти священників УПЦ МП, яких Україна звинувачує в держзраді і колабораціонізмі. За його словами, останнім часом російська сторона священниками не цікавляться.
«Можливо, вони думають, що рано чи пізно ми все одно їх відпустимо і вони знову займуться тим, чим займалися до цього… Тому, можливо, через це їх і не забирають, щоби в майбутньому мати змогу проводити заходи інформаційно-психологічного впливу», – припустив він.
Проєкт «Хочу к своим», який був запущений у липні 2024 року, зокрема, стосується засуджених за певні злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки, миру та безпеки людства, які не бажають відбувати подальше покарання в Україні, а натомість хочуть виїхати до Росії.
Путін боїться перевороту: що про це свідчить? Звіт європейської розвідки
Одразу кілька видань, зокрем CNN, Financial Times та інші, а також проєкт «Важные истории» вийшли з публікаціями даних європейської розвідки (країну не називають), які стверджують, що очільник Росії Путін боїться перевороту, в зв'язку з чим Кремль радикально посилив заходи його особистої безпеки.
Серед головних причин аналітики називають неспроможність Росії досягнути поставлених Кремлем завдань у так званій «СВО», тобто війні проти України, нарощування ЗСУ кількості та дальності ударів по нафтогазових та військових об'єктах Росії, конфлікт між силовими структурами РФ, невдоволення населення забороною вільного користування інтернетом.
Подаємо тут стислий аналіз цих публікацій.
Публікація CNN, посилаючись на отриманий звіт розвідки, детально описує заходи безпеки, запроваджені в оточенні очільника Кремля:
- у помешканнях наближених до Путіна співробітників встановлено системи відеоспостереження;
- співробітникам дозволено використовувати лише телефони без доступу до інтернету;
- кухарям, охоронцям та фотографам заборонено користуватися громадським транспортом;
- співробітники ФСО проводять масштабні перевірки з використанням кінологічних підрозділів, а також розміщуються вздовж Москва–ріки, готові реагувати на можливі атаки безпілотників;
- ФСО тепер контролює та погоджує будь-які інформаційні чи медійні публікації за участю президента, спираючись на секретний президентський указ;
- для публічності Кремль використовує заздалегідь записані відеоматеріали, щоб приховати справжнє місцеперебування президента.
- Путін перестав відвідувати свої звичні резиденції в Підмосков’ї та на Валдаї;
- Путін проводить тижні в модернізованих бункерах, зокрема в Краснодарському краї біля чорноморського узбережжя;
- від початку 2026 року очільник Кремля не відвідав жодного військового об’єкта, попри регулярні поїздки в минулому році;
Далі читайте ТУТ