«Бояться, що дрони пролетять над Красною площею»: Зеленський про новий формат параду в Москві
Президент України Володимир Зеленський прокоментував зміну формату параду на 9 травня у Москві, заявивши, що там бояться, що українські безпілотники можуть пролетіти на цьому параді. Він сказав про це 4 травня, виступаючи на відкритті саміту Європейської політичної спільноти в Єревані.
«Росія оголосила парад 9 травня в Москві, але на цьому параді не буде військового обладнання. Якщо так дійсно станеться, це буде вперше за багато-багато років, коли вони не можуть собі дозволити присутність озброєння на параді й бояться, що дрони можуть пролетіти над Красною площею. Це показово. Це показує, що вони (РФ – ред.) вже не сильні, як раніше. Тому треба продовжувати санкційний тиск на них», – сказав Зеленський.
Він зазначив, що літо стане тим моментом, коли російський президент Володимир Путін робитиме вибір, чи «розширювати» війну, чи переходити до дипломатії.
Австрія вислала трьох російських дипломатів через ймовірне шпигунство
Австрія оголосила трьох російських дипломатів персонами нон ґрата через «ліс антен» на дахах дипломатичних будівель, який міг бути використаний для шпигунства, заявив уряд.
«Неприйнятно, щоб дипломатичний імунітет використовувався для шпигунства», – заявила міністр закордонних справ Беате Майнль-Райзінгер, яку цитує Reuters.
Вона підтвердила, що три дипломати вже покинули країну.
Таким чином Австрія з 2020 року вислала 14 російських дипломатів.
Російська сторона наразі це повідомлення не коментувала.
Газета Die Presse пише, що у квітні Австрія вимагала скасування дипломатичного імунітету для трьох співробітників посольства, проте Росія не виконала цієї вимоги.
Раніше в ЗМІ повідомлялося про те, що супутникове обладнання, встановлене на території російського посольства у Відні та інших російських дипломатичних будівлях, могло використовуватися для перехоплення даних міжнародних організацій, що мають штаб-квартиру в столиці Австрії.
У вересні 2025 року Міністерство закордонних справ Австрії оголосило персоною нон ґрата російського дипломата, пов’язаного зі справою топменеджера нафтогазової компанії OMV, підозрюваного в роботі на російські спецслужби.
За даними ЗМІ, звільнений співробітник OMV кілька місяців перебував під наглядом австрійської держбезпеки, зустрічався з російським дипломатом, якого західні спецслужби вважають агентом ФСБ Росії. Під час обшуків будинку в австрійця знайшли секретні документи.
Росія включила Австрію до списку недружніх держав за запроваджені проти Москви санкції за вторгнення в Україну.
Удар РФ по Мерефі на Харківщині: кількість загиблих і постраждалих зросла
Кількість постраждалих через російський удар по Мерефі на Харківщині зросла до 18 людей, повідомив у телеграмі голова обласної адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, троє людей перебувають у важкому стані, 13 людей зазнали вибухових травм середньої тяжкості, у ще двох – гостра реакція на стрес.
Голова ОВА зазначив, що пошкоджені щонайменше 10 домоволодінь, чотири магазини, СТО, адміністративну будівлю, два автомобілі, заклад харчування.
Зеленський вважає, що влітку Путін буде вирішувати – розширювати війну чи переходити до дипломатії
Президент України Володимир Зеленський вважає, що влітку президент РФ Володимир Путін буде вирішувати, що робити далі – розширювати війну чи переходити до дипломатії.
«Цьогорічне літо буде тим моментом, коли Путін буде вирішувати, що робити далі – розширювати цю війну чи переходити до дипломатичних шляхів. Ми повинні штовхати його у напрямку дипломатії», – заявив він на саміті Європейської політичної спільноти у Єревані.
У цьому контексті він подякував за останній пакет санкцій проти РФ, зазначивши, що потрібно продовжувати цей тиск на Росію, підштовхуючи її до дипломатичних шляхів завершення війни.
Зеленський також заявив, що потрібно знайти «робочий переговорний формат», і Європа повинна бути за столом будь-яких перемовин.
«Ми перебуваємо в контакті з США, ми розуміємо їхнє бачення та позицію. Але було б добре виробити спільний голос Європи для розмови з росіянами», – додав він.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час. При цьому президент України заявляв, що не вважає, що ці переговори зайшли у глухий кут.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».
Аналітики ISW також припускають, що начальник Генерального штабу Росії Валерій Герасимов, ймовірно, намагається приховати невтішну відсутність прогресу Росії у її весняно-літньому наступі 2026 року.
Як заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, Росія зазнає значних втрат, але не відмовляється від планів щодо продовження наступальних дій.
90 млрд євро позики для України: Зеленський обговорив з президенткою Єврокомісії графік щодо першого траншу
Президент України Володимир Зеленський заявив, що обговорив з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн європейський пакет підтримки – графік щодо першого траншу, який буде спрямований на спільне виробництво дронів.
За його словами, сторони домовились «активно рухатись» у напрямку Drone Deal з Євросоюзом, обговорили деталі такої можливої безпекової співпраці.
Зеленський також повідомив про підготовку плану кроків, які дозволять створити «необхідну безпекову інфраструктуру».
«Стратегічна неоднозначність» Путіна: на що готовий Кремль заради Ірану, продовжуючи війну проти України
ВАШИНГТОН – У той час як конфлікти у Східній Європі та Перській затоці існують ніби паралельно, дедалі міцніше утверджується нове загальноприйняте бачення – а саме, що війни в Україні та на Близькому Сході більше не є ізольованими подіями, а двома фронтами єдиної глобальної боротьби.
Цього тижня високорівневі контакти між Володимиром Путіним та високопосадовими іранськими чиновниками підкреслили делікатне становище Кремля, навіть попри нові повідомлення про російську підтримку іранських ударних спроможностей на Близькому Сході.
Протягом багатьох років Москва вибудовувала репутацію гнучкого посередника на Близькому Сході – здатного одночасно взаємодіяти з Іраном, Ізраїлем та арабськими державами Перської затоки.
Водночас у Вашингтоні президент Дональд Трамп переглядає пріоритети зовнішньої політики США, а в столицях країн Перської затоки, де дедалі більше остерігаються іранської ескалації, наростає стурбованість, що «стратегічна неоднозначність» Путіна обертається проти них.
Радіо Свобода поговорило з Марком Катцем, почесним професором Університету Джорджа Мейсона та старшим науковим співробітником Атлантичної ради, про те, як Москва балансує на межі – що може змінити її вплив як у Тегерані, так і далеко за його кордонами.
– Росія заявляє, що не бере військової участі в Ірані. Чи є ця стриманість справжньою, чи її краще розуміти як стратегічну двозначність?
– Гадаю, це радше стратегічна неоднозначність.
Було багато повідомлень, і представники уряду США вказували, що росіяни допомагають іранцям із наведенням цілей для іранських атак дронами та ракетами по всьому регіону, включно з базами США.
Є навіть ознаки, що вони надають певне озброєння, хоча точно незрозуміло, яке саме.
Тож здається, що Росія, очевидно, не надсилає наземні сили й не передає великі системи озброєнь. Але їхні дії чітко показують, що вони безумовно підтримують іранський уряд.
– Цього тижня відбулася зустріч між Володимиром Путіним та високопоставленими іранськими чиновниками. Кому вона була потрібніша – Тегерану чи Москві? І чи отримав Іран щось конкретне, чи переважно риторичну підтримку, замасковану під партнерство?
– Це гарне питання.
Мені здається, що на цьому етапі Іран, безперечно, більше потребує Росії.
Саме він зазнає ізраїльських атак, і хоча він вистояв, очевидно, що США та Ізраїль завдали значної шкоди. Я думаю, що іранці хочуть отримати якомога більше допомоги від росіян.
Росіяни, звісно, – Путін сказав приємні речі, активно демонстрував підтримку – але в публічному просторі немає жодних ознак конкретної допомоги. Це не означає, що її не було, але це не те, чим росіяни хизуються або що охоче виносять у публічний простір.
Мені здається, що існує межа того, що вони готові публічно визнати, і це свідчить про те, що вони прагнуть обмежити масштаби своїх дій.
Одна з причин полягає в тому, що Путін дійсно не хоче псувати відносини з Трампом.
Далі читайте ТУТ
«Не ноги грають – голова грає». Як ветерани з ампутаціями грають в футбол?
ЗАПОРІЖЖЯ – Після повернення до цивільного життя вони знайшли спільне хобі. Гра у ампфутбол нині об’єднує гравців запорізької команди «Січ». Це військові з ампутаціями кінцівок, отриманими внаслідок війни.
Радіо Свобода побувало на тренуванні команди, щоб дізнатись як займаються адаптивним спортом у прифронтовому місті.
П’ята вечора. Один за одним на футбольне поле сходяться гравці запорізької ветеранської команди з ампфутболу «Січ».
Команда вже існує майже рік.
У квітні команда дебютувала у першому раунді Першої ліги чемпіонату України з ампфутболу серед ветеранів і нині готується до нового раунду змагань у середині травня.
Між вправами з м’ячем – перерва на перепочинок і жвава дискусія. Обговорюють, як дістатися з прифронтового Запоріжжя до Чернівців, які прийматимуть другий раунд змагань.
Команда наразі не має власного транспорту і шукає спонсорів.
Читайте далі ТУТ
Удар РФ по Мерефі на Харківщині: кількість загиблих зросла
Кількість загиблих через російський ракетний удар по Мерефі на Харківщині зросла до трьох людей, повідомив у телеграмі голова обласної адміністрації Олег Синєгубов.
Число постраждалих також зросло – до 8 людей.
Синєгубов повідомив, що пожежу вже ліквідували. Влада фіксує пошкодження приватних і багатоквартирних будинків, чотирьох магазинів, СТО.
Згодом він уточнив, що загинули чотири людини – 50- і 63-річні чоловіки та 41- і 52-річні жінки. Постраждало 16 людей.
Раніше було відомо про одну загиблу людину та двох постраждалих.
ОВА: сили РФ завдали ракетного удару по Мерефі на Харківщині – загинула людина, є постраждалі
Російські війська завдали ракетного удару по Мерефі на Харківщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За попередніми даними, внаслідок удару загинула людина, ще двоє людей постраждали.
Відомо про загорання приватного будинку та автомобіля, також пошкоджено інші приватні будинки, магазин і СТО, інформує Синєгубов.
О 9:36 Повітряні сили ЗСУ попередили про загроза застосування балістичного озброєння. Моніторингові канали повідомляли про звуки вибухів на Харківщині.
ЗСУ: війська РФ вночі атакували «Шахедами», «Італмасами» та дронами-імітаторами, є влучання
Українські військові знешкодили 135 БпЛА, якими вночі атакувала Росія, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
Військові зафіксували влучання 14 ударних БпЛА на 10 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 4 локації.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 4 травня (з 18:00 3 травня) противник атакував 155 ударними БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), Гербера, Італмас та дронами-імітаторами «Пародія». Атака триває, оскільки в повітряному просторі перебувають кілька російських БпЛА.
Генштаб ЗСУ: на фронті протягом минулої доби було майже 150 боїв, половина – на трьох напрямках
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 148 бойових зіткнень, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник завдав одного ракетного удару, застосувавши дві ракети, здійснив 86 авіаційних ударів, скинув 312 керованих авіабомб. Крім того, застосував понад 10000 дрони-камікадзе та здійснив 3384 обстріли населених пунктів і позицій українських військ. Зокрема, авіаударів зазнали низка населених пунктів Сумської, Дніпропетровської та Запорізької області.
Найбільше російських атак було Покровському напрямку. На цій ділянці фронті українські захисники зупинили 26 штурмових дій російського агресора у бік населених пунктів Білицьке, Дорожнє, Родинське, Сергіївка, Новоолександрівка, Покровськ, Гришине, Муравка, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новопавлівка.
Також на Костянтинівському та Гуляйпільському напрямку російські загарбники здійснили по 23 атаки.
Читайте також: Сирський: російські війська намагаються закріпитися на околицях Костянтинівки
Бойові дії меншої інтенсивності продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
26 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія активізувала наступ майже по всій лінії фронту. «Водночас Сили оборони України роблять ставку на виважене планування, інноваційні рішення й ефективне застосування наявних засобів ураження. У результаті противник зазнає втрат, які перевищують його можливості щодо доукомплектування підрозділів», – зазначив він.
Президент Володимир Зеленський 23 квітня назвав ситуацію на фронті особливою, зазначивши, що позиції ЗСУ більш стабільші, ніж у попередні місяці й роки. Водночас він вказав на те, що Росія продовжує готуватися до повітряних атак на Україну.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».
Влада: через атаки РФ у семи областях України загинули шестеро людей, понад 70 – поранені
Через російську агресію у семи областях України загинули четверо людей, понад 70 – поранені, повідомляє місцева влада.
Як повідомив голова ОВА Вадим Філашкін, на Донеччині через російську агресію загинула людина – в Олексієво-Дружківці, ще чотири – поранені.
За даними ОВА, на Сумщині внаслідок атак російських БпЛА загинула людина, ще восьмеро – зазнали поранень.
У Харківській області, за даними місцево влади, постраждали п’ятеро людей, Зокрема, у селищі Золочів постраждала 22-річна жінка, у селі Шуби Богодухівської громади зазнала гострої реакції на стрес 74-річна жінка, у Лозовій постраждала 42-річна жінка, а на трасі біля села Кам’яна Яруга Чугуївської громади зазнали поранень 53- і 52-річні чоловіки.
Голова Дніпропетровської області Олександр Ганжа повідомив, що минулої доби в області загинула людина, 26 зазнали поранень, серед них – четверо дітей. Люди постраждали через російські атаки у Дніпрі, Криничанській громаді, Кривому Розі та на Нікопольщині.
Радіо Свобода Weekly: СБУ повідомила про ураження ракетного корабля РФ у Фінській затоці
Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цьому стислому огляді.
Хмара доповів Зеленському про атаку на порт Приморськ і ураження носія «Калібрів»
Генерал-майор Євгеній Хмара, який є тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ, повідомив президенту України Володимиру Зеленському про «успішне ураження обʼєктів порту Приморськ» у Фінській затоці, яке було спільно операцією Служби безпеки України, Сил безпілотних систем, ССО, ГУР та прикордонників.
«Уражено ракетний корабель «Каракурт», також сторожовий катер та ще один танкер тіньового нафтового флоту. Значних ушкоджень досягнуто також і в інфраструктурі нафтоналивного порту. Кожен такий наш результат обмежує російський потенціал війни», – написав Зеленський у соцмережах 3 травня.
Повністю читайте ТУТ
Британія має намір розпочати переговори щодо приєднання до кредиту ЄС для України – ЗМІ
Велика Британія має намір розпочати переговори про приєднання до позики Європейського Союзу для України у розмірі 78 мільярдів фунтів стерлінгів (106 мільярдів доларів США), повідомляє Reuters з посиланням на британський уряд. Про це також повідомляє Financial Times.
Очікується, що прем’єр-міністр Кір Стармер у понеділок заявить на саміті Європейського політичного співтовариства у столиці Вірменії Єревані – дискусійному форумі, створеному після вторгнення Росії у 2022 році – що Британія хоче співпрацювати з ЄС, щоб підтримати Україну в отриманні життєво важливого військового обладнання, повідомив його офіс.
Кредит, схвалений ЄС у квітні, має покрити дві третини потреб України протягом наступних двох років, причому основна частина цієї суми призначена для військових витрат.
Додаткове фінансування також може відкрити можливості для британського бізнесу задовольнити нагальні потреби України, зокрема в оборонному секторі, йдеться в заяві уряду.
За добу війни РФ втратила понад 1000 військових і шість танків – Генштаб ЗСУ
Росія від початку повномасштабного вторгнення втратила 1 335 150 військових, за останню добу – близько 1 120, такі дані вранці 4 травня Генеральний штаб Збройних сил України.
Крім того, за даними штабу, сили РФ втратили таку військову техніку:
- 11 914 танків (+6 за добу)
- 24 507 бойових броньованих машин (+4)
- 41 306 артилерійських систем (+113)
- 1 767 реактивних системи залпового вогню (+2)
- 1 357 засобів протиповітряної оборони
- 435 літаків
- 352 гелікоптери
- 1317 наземних робототехнічних комплексів (+11)
- 272 062 безпілотники оперативно–тактичного рівня (+2 249)
- 4 584 крилатих ракет (+5)
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 93 824 автомобілів й автоцистерн (+268)
- 4 168 одиниць спеціальної техніки(+17).
Діряве небо Росії. Кремль програє Україні «математику війни» в ППО?
Навесні 2026 року зростання ефективності ударів Сил оборони по російському тилу та окупованих територіях України стало помітним неозброєним оком. Палаючі нафтобази та станції перекачки і змішування нафти, системи ППО та радіолокаційні станції, армійські пункти управління, склади дронів, військові заводи, портова інфраструктура та військові кораблі чи не щодня успішно вражають Сили безпілотних систем, ГУР, СБУ, а також батальйони безпілотних систем у лінійних бригадах ЗСУ.
Деградацію російської протиповітряної оборони визнають і російські військові блогери, а також – регіональні російські лідери і сам президент Росії Володимир Путін, які до того применшували ефект від українських ударів.
Як і чому Україна стала ефективніше уражати російські об'єкти з повітря? Про це перша частина аналізу Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
У другій частині, яка вийде незабаром, ми розкажемо, як Росія намагається захищатися від українських далекобійних ударів – і чи вдасться це їй
«Криза ППО», – так російські військові блогери описують ситуацію із захистом неба в Росії та на захоплених нею територіях у квітні 2026 року. Скаржитись на домінування українських дронів також почали очільники віддалених від України регіонів РФ – наприклад, губернатор Ленінградської області РФ (900 км від кордону з Україною) Олександр Дрозденко.
Той на обласних законодавчих зборах 15 квітня заявив, що його регіон став «прифронтовою областю», вказавши на нещодавні українські удари по «економічних та портових» об’єктах. Згодом Дрозденко публічно заявив, що ухвалив рішення «про необхідність зміцнення на захисту Ленінградського неба від атак безпілотних апаратів» – зокрема, про створення додаткових вогневих груп для захисту підприємств та критично важливих об'єктів інфраструктури.
А після третього поспіль удару Сил оборони по нафтопереробному заводу в Туапсе на це був змушений відреагувати навіть очільник Росії Володимир Путін. Він заявив, що «все частіше завдаються удари безпілотниками по цивільній інфраструктурі», але в самому місті люди «справляються з тими викликами, з якими стикаються».
На той час в Туапсе, через багатоденну пожежу на НПЗ, стався витік нафти в море, випав «нафтовий дощ» і почалися перебої із водою, а місцева влада запровадила режим надзвичайної ситуації.
Американська аналітична організація Інститут вивчення війни (ISW) зазначив, що зазвичай Кремль не реагує на українські удари по російській нафтовій інфраструктурі.
Далі читайте тут
«Росія має завершити війну»: Зеленський підбив підсумки першого дня переговорів у Єревані
Перший день зустрічей у столиці Вірменії, Єревані, напередодні саміту Європейської політичної спільноти, був присвячений координації з європейськими партнерами, повідомив президент Володимир Зеленський у телеграмі.
За словами глави держави, наразі є три головних завдання.
«Перше: робимо все, щоб наблизити достойне завершення війни. Поінформував партнерів щодо стану дипломатії, можливих перспектив і запланованих контактів. Потрібні спільні зусилля, щоб активізувати дипломатію та не допускати зменшення тиску на агресора. Росія має завершити цю свою війну. Дякую всім, хто з Україною!» – зазначив президент.
Друге завдання, за словами Зеленського – реалізація європейського пакета підтримки для України обсягом 90 млрд євро – «прискорюємо це фінансування».
«Третє: зміцнення української протиповітряної оборони та енергетична підтримка для України й співпраця з партнерами в галузі енергетики. Вже зараз активно готуємося до нового опалювального сезону та диверсифікуємо відповідну підтримку. Поінформував про всі потреби для захисту та відновлення. Дякую кожному партнеру, який готовий допомагати!» – підсумував він.
Росія втратила за добу, 2 травня, понад тисячу військових – Генштаб ЗСУ
Російські війська втратили близько 1 080 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 3 травня.
Українське командування оцінює загальні втрати армії Росії за час повномасштабного вторгнення в 1 334 030 військових.
Крім того, за даними штабу, російські війська втратили:
- 11 908 танків (+2 за добу)
- 24 503 бойові броньовані машини (+3)
- 41 193 артилерійські системи (+76)
- 1 765 реактивних системи залпового вогню (+2)
- 1 357 засобів протиповітряної оборони
- 435 літаків
- 352 гелікоптери
- 136 (+12) наземних робототехнічних комплексів
- 269 813 безпілотників оперативно–тактичного рівня (+2 224)
- 4 579 крилатих ракет
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 93 556 автомобілів й автоцистерн (+282)
- 4 151 одиниці спеціальної техніки.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Свобода слова в тіні війни: як Росія переслідує українських журналістів
«Я не можу бути певна, що мені десь безпечно», – говорить медіаекспертка Інституту масової інформації (ІМІ) Ірина Земляна, яку в Росії заочно засудили до 13 років колонії загального режиму.
Аналогічний вирок російський суд виніс і щодо журналіста Олексія Гомона, якого у квітні 2026 року заочно засудили до дев’яти років ув’язнення.
Від початку повномасштабної війни під такі переслідування потрапили щонайменше 66 медійників.
До Всесвітнього дня свободи преси Радіо Свобода нагадує про ці справи. Читайте і дивіться тут
Вивезла пісні з окупації. Як врятували унікальні етнозаписи з Донеччини
«Вони вже такі «бойові», проїхали багато кілометрів», – так про касети з фольклорними записами розповідає проєту Радіо Свобода «Ти як?» переселенка з Донеччини Лариса Поліщук. Спершу їй вдалося вивезти їх через російські блокпости з Донецька, а після початку повномасштабної війни – з Добропілля.
На майже сотні касет – обрядові та ліричні пісні, які впродовж років від бабусь у містах та селах Донеччини записувала етномузикологиня Олена Тюрикова. Нині більшість цих населених пунктів – окуповані.
Частину записів уже вдалося оцифрувати в лабораторії музичної етнології у Львові – у місті, де Лариса знайшла прихисток. На касетах – пісні у багатоголосому виконанні, в автентичній, давній манері співу, притаманній цьому регіону, і записані в єдиному примірнику, каже музикознавець. І додає: сьогодні ці записи – не просто голоси Донецької області, а цілий пласт нематеріальної спадщини, який можна було б втратити. Більше інформації за лінком