Трегубов розповів, що ускладнює ситуацію під Куп’янськом для Сил оборони
Сили РФ кидають «великі сили» на підступи до Куп’янська і вже «частково контролюють» село на північ від міста, повідомив в ефірі телемарафону речник Угруповання об'єднаних сил Віктор Трегубов.
«Вони накопичували особовий склад, і, власне, потенціал для наступальних дій. І з лютого по березень, тоді якраз була знижена інтенсивність, вони зализували рани», – сказав Трегубов.
За його словами, армії РФ допомагає два сприятливих фактори – так звана «зеленка» (зелена рослинність з настанням тепла), а також погана погода у квітні.
«Ключову роль» у натиску на Куп'янськ, за словами Трегубова, відіграє Голубівка – населений пункт на північ від міста. Саме звідти сили РФ намагаються «просочуватися» всередину.
«Знищувати росіян, що намагаються зайти в місто з півночі треба, і це трішки важче, ніж тоді, коли Голубівка була більш контрольованою. Тут ми в курсі проблеми, тут ми в курсі того, як з нею боротися, просто питання в тому, що росіян багато», – заявив Трегубов.
15 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія зі зміною погоди активізувала наступальні дії та проводить їх практично по всій лінії фронту завдовжки 1200 кілометрів. Найгарячішими напрямками протягом березня були, за його даними, Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський.
17 квітня начальник комунікацій 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ Володимир Полевий в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) заявив, що війська РФ стягують ресурси до південних околиць Мирнограда на Донеччині, використовуючи житлову забудову як природне укриття.
«Росія бачить у них політичну загрозу, а не медіа». Кримські журналісти в ув’язненні РФ
«Цілеспрямовано доводять до смерті» – так сестра засудженої кримської активістки та громадянської журналістки Ірини Данилович прокоментувала умови тримання жінки в колонії РФ. У слідчому ізоляторі їй тривалий час не надавали медичної допомоги у зв’язку з гострим отитом. У результаті активістка втратила слух на одне вухо, але так і не отримує лікування.
Ірина Данилович – одна з майже двох десятків українських журналістів, яких російська влада покарала за їхню роботу в Криму.
З нагоди Всесвітнього дня свободи преси, який відзначають 3 травня, проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії нагадує імена цих кримських журналістів. Читайте і дивіться за лінком
Прокуратура: внаслідок російських обстрілів Сумщини простраждало троє людей
Протягом дня 2 травня на Сумщині троє людей зазнали поранень внаслідок російських обстрілів, повідомила обласна прокуратура.
«2 травня 2026 року в Шосткинському районі унаслідок мінометного обстрілу поранено двох жительок Середино-Будської громади, які перебували на вулиці. 69-річна та 39-річна жінки наразі перебувають під наглядом медиків», – йдеться у повідомленні.
У прокуратурі також зазначили, що у Сумському районі російський безпілотник зранку атакував цивільну інфраструктуру.
«63-річна жінка отримала незначні поранення. Їй надали допомогу без госпіталізації», – наголосили у відомстві.
Під час робіт у полі загинув чоловік, який натрапив на дрон армії РФ
Також у Сумській області під час робіт у полі загинув чоловік, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Григоров.
«На жаль, під час робіт у полі в Краснопільській громаді загинув 45-річний чоловік Чоловік натрапив на ворожий дрон. Отримані травми виявилися несумісними з життям», – зазначив місцевий чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Обман і примус: як РФ заганяє іноземців на війну проти України (доповідь)
Від лютого 2022 року Росія завербувала для участі у війні з Україною не менше від 27 тисяч іноземних громадян із понад 130 країн. Про це, посилаючись на дані української влади, свідчення військовополонених та відкриті джерела інформації, повідомили правозахисники – Міжнародна федерація за права людини (FIDH), українська правозахисна організація Truth Hounds та Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та дотримання законності (КМБПЛ).
Правозахисники в оприлюдненій доповіді проаналізували, хто вербує людей, як це відбувається, і дійшли висновку, що схему можна назвати глобальною, а з боку Росії за неї відповідають і державні структури, а не лише приватні вербувальники. І значна частина іноземців потрапляє до армії РФ під примусом або обманом.
Читайте про це тут
Зеленський запровадив санкції проти ексголови ОП Андрія Богдана
Президент України Володимир Зеленський запровадив санції проти п’яти осіб, йдеться у відповідному указі глави держави.
У документі йдеться, що «їхні дії загрожують національним інтересам, безпеці, суверенітету й територіальній цілісності України».
Відомо, що санкції застосовані щодо українського юриста Андрія Богдана (колишнього керівника Офісу президента – ред), українського бізнесмена, соратника та партнера підсанкційного Віктора Медведчука Богдана Пукіша, російського бізнесмена, ключового менеджера підсанкційної платіжної системи А7А5, яку використовують для обходу санкцій, Алана Кірюхіна, функціонерів-пропагандистів олімпійського спорту РФ Станіслава Позднякова та Михайла Маміашвілі.
«Обмежувальні заходи, зокрема, передбачають: позбавлення державних нагород України, блокування активів, припинення торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України, припинення дії або зупинення ліцензій та інших дозволів, заборона участі в приватизації та оренді державного майна», – йдеться у законі.
Санкції застосовані на 10 років, за винятком безстрокового позбавлення державних нагород України.
Андрій Богдан – юрист за фахом, у минулому особистий адвокат олігарха Ігоря Коломойського. На президентських виборах 2019 року він консультував команду Зеленського з правових питань, а після перемоги того на виборах очолив спочатку Адміністрацію, а потім і щойно створений Офіс президента.
На посаді він пробув менше ніж рік – у лютому 2020-го Зеленський його звільнив. Його місце посів Андрій Єрмак.
Через удари по НПЗ обсяг переробки нафти в Росії знизився до показників 2009 року – ISW
Українські сили упродовж 29 квітня – 1 травня завдали серії ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі в Краснодарському і Пермському краях, а також в Оренбурзькій області, йдеться у новому зведенні Institute for the Study of War (ISW).
За даними Генерального штабу України та Сил безпілотних систем, у ніч на 1 травня українські дрони уразили Туапсинський нафтопереробний завод у Краснодарському краї. Це вже четверта атака на підприємство від початку квітня – раніше удари фіксувалися вночі 15-16, 19-20 та 27-28 квітня.
Українські військові повідомили, що наразі триває оцінка наслідків останнього удару. Водночас попередні атаки, за їхніми даними, знищили щонайменше 24 резервуари, пошкодили ще щонайменше чотири, призвели до зупинки роботи заводу та спричинили кілька пожеж, які гасили протягом кількох днів. Опубліковані 1 травня супутникові знімки та геолокаційні кадри також зафіксували пожежу на території підприємства. Оперативний штаб Краснодарського краю РФ підтвердив загоряння в порту Туапсе після атаки безпілотників.
Крім того, у ніч на 1 травня українські сили вдарили по Пермському нафтопереробному заводу в Пермському краї. За даними Генштабу, там виникла пожежа, а також було пошкоджено установку первинної переробки нафти АВТ-4.
Напередодні, 29 квітня, ЗСУ також атакували Орський нафтопереробний завод в Оренбурзькій області, де після удару спалахнула пожежа.
ISW також повідомляє про удари по російських військових аеродромах. За інформацією Генштабу, 25 квітня українські сили уразили кілька винищувачів Су-57 та фронтових бомбардувальників Су-34 на аеродромі Шагол у Челябінській області – приблизно за 1676 кілометрів від міжнародного кордону з Україною. Супутникові знімки, оприлюднені 1 травня, підтверджують пошкодження кількох літаків.
Також 29–30 квітня ЗСУ завдали удару по аеродрому поблизу Бабок у Воронезькій області, де були уражені гелікоптери Мі-28 та Мі-17.
«На тлі посилення української кампанії ударів по російській нафтовій інфраструктурі середній обсяг переробки нафти в Росії впав до найнижчого рівня з грудня 2009 року», – йдеться у зведенні експертів.
За даними агентства Bloomberg з посиланням на аналітичну компанію OilX, середній добовий обсяг переробки знизився до 4,69 мільйона барелів на добу.
За оцінкою ISW, у березні та квітні 2026 року Україна «помітно активізувала» кампанію ударів по російських нафтових об’єктах.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про наслідки ударів.
Раніше 1 травня російська влада повідомила про четверту за останні тижні атаку на нафтову інфраструктуру в Туапсе в Краснодарському краї РФ. Як повідомив оперативний штаб регіону, вночі проти 1 травня в місті внаслідок атаки безпілотників сталася пожежа на території морського терміналу.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Корецький: армія РФ вдарила по об’єктах «Нафтогазу» в Запорізькій і Дніпропетровській областях
Російські військові 2 травня атакували об’єкти «Нафтогазу» у Запорізькій і Дніпропетровській областях, повідомив голова правління компанії Сергій Корецький.
«Другу добу російські війська атакують критичну інфраструктуру Групи «Нафтогаз», – зазначив Корецький.
За його даними, 1 травня обстрілів зазнав газовидобувний обʼєкт у Харківській області. Пошкоджене обладнання.
«У суботу, 2 травня, після влучання російської авіабомби пошкоджений газопровід у Запорізькій області. Частина споживачів тимчасово залишилась без газопостачання. Ремонтні служби координують дії з військовими і розпочнуть ліквідацію наслідків, щойно дозволить безпекова ситуація», – зазначив Корецький.
Також за даними голови правління компанії, 2 травня один із працівників групи «Нафтогаз» зазнав поранення внаслідок російського обстрілу у Дніпропетровській області.
«Група Нафтогаз» у лютому інформувала, що протягом повномасштабного вторгнення Росія завдала 401 удар по її інфраструктурі, у 2025 році зафіксовано 229 атак – більше, ніж за попередні три роки разом.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. У багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Cили РФ атакували Запорізький район: загинув чоловік, постраждала 7-річна дівчинка – влада
У суботу, 2 травня, сили РФ атакували керованими авіабомбами Запорізький район, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Іван Федоров.
«Одна людина загинула, двоє поранені, серед них 7-річна дитина. Ворог ударив КАБами по Запорізькому району. Ворог атакував Новоолександрівку. Зруйновані кілька приватних будинків. Вибуховою хвилею пошкоджене житло поруч з епіцентром атаки», – йдеться у повідомленні місцевого чиновника.
За даними Федорова, загинув 55-річний чоловік. Дістала поранень 7-річна дівчинка та 77-річний чоловік.
Російські дрони атакували Харків, голова ОВА повідомляє про шістьох постраждалих
Російська армія атакувала Харків безпілотниками, повідомив голова області Олег Синєгубов 2 травня.
Місцева влада зафіксувала влучання в Шевченківському, Холодногірському, Основ’янському районах Харкова.
«На цю хвилину відомо про чотирьох постраждалих. Їм надається медична допомога. Пошкоджено багатоквартирний будинок, територію двох АЗС», – заявив Синєгубов.
Згодом він уточнив, що 62-річний чоловік зазнав вибухових поранень внаслідок обстрілу в Холодногірському районі. Пораненого госпіталізували.
Ще троє людей – 61-річний чоловік, жінки 38 і 48 років – зазнали гострої реакції на стрес, їм надали допомогу на місці.
Згодом Синєгубов повідомив про ще двох постраждалих – гостру реакцію на стрес діагностували також у 57-річної жінки та 44-річного чоловіка.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Фіцо в розмові із Зеленським висловив підтримку амбіціям України вступити до Євросоюзу
Президент Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо – про це сторони повідомили 2 травня.
Зеленський заявив про важливість сильних відносин із Братиславою:
«Ми обидва зацікавлені в цьому. Важливо було почути, що Словаччина підтримує членство України у Європейському Союзі та готова ділитися своїм досвідом вступу».
Президент України додав, що запросив Фіцо відвідати Київ, і подякував за його запрошення приїхати до Братислави. Також сторони обговорили можливість особисто зустрітися найближчим часом: «наші команди попрацюють над графіком».
Фіцо у своїх соцмережах заявив, що, хоча із Зеленським «різні погляди на деякі питання», обидва лідери зацікавлені в дружніх відносинах між Словаччиною та Україною.
«Я підтвердив, що Словаччина підтримує амбіції України щодо вступу до ЄС, оскільки Словаччина хоче, щоб Україна була стабільною та демократичною країною як наш сусід», – повідомив він.
За словами прем’єра, він планує коротко зустрітися із Зеленським у понеділок на саміті Європейської політичної спільноти в Єревані. Крім того, сторони обміняються візитами до Києва та Братислави.
«Я також наголосив, що жодна мирна угода у військовому конфлікті з Російською Федерацією неможлива без згоди української сторони», – додав Фіцо.
Росія казала: «У нас такого нет». Але його відшукали в полоні. Історія про кохання і віру
«Скажіть, що я її кохаю» – цей напис на коробці з речами залишив своїй дружині Аміні її чоловік Іван. Так він попрощався перед виходом на бойове завдання, з якого не повернувся. Чоловіка вважали зниклим безвісти. Цей прощальний напис Аміна витатуювала у себе на руці.
Історія подружжя Іванченків із Херсонщини схожа на кінороман: однокласники закохались ще в 14 років і відтоді не розлучались. Разом пережили пів року окупації в рідному селищі. Коли виїхали, Іван в 19 років пішов добровольцем на фронт.
Під час оборони Кліщіївки на Донеччині військовий зник безвісти. Аміні сказали, що він загинув, але вона не вірила і продовжувала його шукати.
Що саме сталось з Іваном, де українська розвідка відшукала його та як Аміна не втрачала віру і робила все, щоб врешті обійняти коханого? Свою історію подружжя розповіло кореспондентці проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. Читайте і дивіться за лінком
Влада Краснодарського краю РФ заявила про ліквідацію відкритого горіння в Туапсе
Відкриту пожежу на місці ураження в порту Туапсе ліквідували, заявив оперативний штаб Краснодарського краю РФ 2 травня.
«На морському терміналі в Туапсе ліквідоване відкрите горіння», – йдеться в повідомленні.
На місці події продовжують працювати 143 людини та 25 одиниць техніки.
Глава Туапсинського округу Сергій Бойко зранку в суботу повідомив, що на трьох ділянках продовжується ліквідація наслідків розливу нафтопродуктів.
«У готелях міста залишаються 57 осіб, евакуйованих раніше з території поряд із НПЗ», – додав він.
Нафтова інфраструктура Туапсе від середини квітня зазнала атак чотири рази. Після атаки дронів на НПЗ 16 і 20 квітня продукти горіння потрапили в атмосферу, а через підвищення рівня води в річці нафтопродукти, що вилилися туди, перелилися через захисні бар’єри і потрапили в акваторію Чорного моря.
У ніч на 28 квітня дрони знову атакували цей нафтопереробний завод. На території Туапсинського муніципального округу запровадили режим надзвичайної ситуації регіонального рівня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ОВА: жителька Запорізького району загинула через російський авіаудар
Російські війська атакували Запорізький район, повідомив голова області Іван Федоров 2 травня.
Внаслідок цього, за його даними загинула 62-річна жінка.
«Росіяни ударили керованими авіабомбами по Таврійському. Пошкоджений житловий будинок. Загинула жінка, яка перебувала на вулиці», – повідомив Федоров.
Вранці обласна влада повідомила про удар по Запоріжжю – вибухова хвиля пошкодила вікна та балкони в житловому будинку.
За даними ОВА, напередодні внаслідок російських атак на область постраждали троє людей у Запорізькому районі.
Армія РФ вдруге за день атакувала громадський транспорт у Херсоні, поранений водій
Російські війська знову атакували автомобіль громадського транспорту в Херсоні, повідомляє місцева влада 2 травня.
За даними голови міської військової адміністрації Ярослава Шанька, російський дрон уразив автобус комунального перевізника близько 10:40 у Центральному районі Херсона.
Поранення зазнав водій, його госпіталізували.
«61-річний водій маршрутного автобуса отримав вибухову травму та уламкові поранення спини й ноги. Наразі він перебуває під наглядом медиків», – згодом уточнив Шанько.
Раніше в суботу внаслідок удару дрона по маршрутному таксі в Херсоні загинули двоє людей. Спершу було відомо про сімох поранених, згодом МВА повідомила про ще одного пораненого – його госпіталізували з контузією, вибуховою та закритою черепно-мозковою травмами.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сирський: російські війська намагаються закріпитися на околицях Костянтинівки
Активність російських військ в районах Слов’янсько-Краматорської та Костянтинівсько-Дружківської агломерацій у квітні «помітно зросла», заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 2 травня.
Він повідомив про роботу в зоні відповідальності 11-го та 19-го армійських корпусів, які обороняють цю ділянку. За даними Сирського, російська армія намагається здійснювати там наступальні дії малими піхотними групами під прикриттям артилерії та дронів. Від початку тижня на 1 травня армія РФ вдалася до 76 атак на Костянтинівському напрямку.
«Відбиваємо постійні спроби російських окупантів за допомогою тактики інфільтрації закріпитись на околицях Костянтинівки. У місті триває режим контрдиверсійних дій. Сили оборони України проводять комплекс активних заходів з виявлення та знищення противника», – написав Сирський у своїх соцмережах.
Головнокомандувач додав, що обговорив із командним складом поточну обстановку на полі бою, стан забезпечення військ, а також пропозиції командирів щодо виявлення та знищення російських піхотних груп. Основну увагу приділяють протидії російським дронам, облаштуванню оборонних рубежів та фортифікацій, потребам частин у боєприпасах та інших матеріально-технічних засобах.
Сирський заявив, що на місці ухвалив низку оперативних рішень щодо поліпшення постачання українських захисників.
27 квітня DeepState зафіксував незначне, але важливе просування агресора біля Костянтинівки – з огляду на мапу, армія РФ підійшла до її околиць зі сходу.
«Зачарованість злом». Андрій Курков про російську мову в українських школах, «кремлівського кощея» та літературні тренди
Український письменник Андрій Курков в інтерв’ю Радіо Свобода заявив про зменшення уваги на Заході до книг про російсько-українську війну. Але, зауважує, рівень зацікавленості українською темою «не був зметений» інтересом до книжок, скажімо, про Газу чи Іран.
На переконання автора, сьогодні Україна вже не сприймається як «жертва», а стає «експортером військової допомоги», що несе в собі нові виклики.
Чому автор бестселерів «Пікнік на льоду» та «Сірі бджоли» не може вийти за межі воєнної тематики, над чим працює зараз та про які культурні тренди говорить – читайте в інтерв’ю для Радіо Свобода за лінком
«Сафарі на людей»: Зеленський прокоментував удари Росії по прифронтових регіонах
Всі постраждалі внаслідок ранкової атаки РФ на маршрутне таксі в Херсоні є цивільними, і «росіяни точно це розуміли», заявив президент Володимир Зеленський 2 травня.
«Фактично таке жорстоке сафарі на людей щодня в наших прифронтових і прикордонних громадах. У Харкові дрон вдарив по житловій багатоповерхівці. Були удари по енергетиці на Миколаївщині. Били також по Дніпровщині, Одещині, Сумщині, Херсонщині та Донеччині», – перерахував він.
За даними президента, протягом цього тижня Росія випустила по Україні близько 1 600 ударних дронів, майже 1 100 керованих авіаційних бомб і три ракети. За його оцінкою, російські війська намагаються масованими атаками перевантажити українську систему ППО, тому постачання ракет «дуже важливе щодня».
«І так само важливо, щоб тиск на агресора не слабшав, бо будь-які послаблення наявних санкцій призводять лише до поповнення російського гаманця, який вони витрачають на війну. Дякую всім, хто працює над новими санкційними пакетами і допомагає обмежувати російські схеми обходу санкцій», – додав Зеленський.
Раніше голова Херсонської МВА повідомив про загибель двох людей і поранення ще сімох внаслідок удару Росії по маршрутці вранці 2 травня.
Також влада Харківщини повідомила, що за попередню добу внаслідок російських обстрілів у області постраждали 19 людей, в тому числі дитина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Частина Сумської області знеструмлена через російські удари
Внаслідок російської агресії частина Сумської області залишилася без електроенергії, повідомляє місцева компанія «Сумиобленерго» 2 травня:
«Шановні споживачі електроенергії! Маємо знеструмлення в частині Сумщини внаслідок ударів армією РФ».
Акціонерне товариство додає, що його енергетики працюють над відновленням розподілу електроенергії.
Сумська обласна військова адміністрація повідомляє про постраждалих внаслідок російської агресії протягом попередньої доби:
- у Зноб-Новгородській громаді атака російського дрона поранила 45-річного чоловіка
- у Краснопільській громаді внаслідок влучання дрона в цивільний автомобіль поранена 54-річну жінку
- у Сумській громаді 39-річний чоловік постраждав через удар БПЛА зранку суботи
Загалом, за даними ОВА, протягом доби від ранку 1 травня до ранку 2 травня російські війська завдали 60 обстрілів по 43 населених пунктах у 23 територіальних громадах Сумщини. Найбільше обстрілів зафіксували в Сумському, Конотопському та Шосткинському районах.
Генштаб ЗСУ: Сили оборони відбили 27 російських штурмів на Покровському напрямку за добу
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 138 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України в зведенні на ранок 2 травня.
За даними командвання, напередодні українські війська уразили пункт управління РФ, дві артилерійських системи, засіб протиповітряної оборони, склад зберігання боєприпасів та сім районів зосередження особового складу.
Три боєзіткнення мали місце на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. Російські війська вісім разів штурмували українські позиції на Південно-Слобожанському напрямку. Дві російських атаки мали місце на Куп’янському напрямку.
Сили оборони відбили 13 спроб російських загарбників просуватися на Лиманському напрямку, чотири на Слов’янському напрямку і сім – на Костянтинівському.
На Краматорському напрямку командування не фіксувало російських атак протягом доби.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 27 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Софіївка, Вільне, Дорожнє, Нове Шахове, Родинське, Мирноград, Новоолександрівка, Покровськ, Удачне, Муравка, Молодецьке, Гришине, Новопавлівка та в бік населених пунктів Кучерів Яр, Вільне, Золотий Колодязь», – йдеться в зведенні.
Армія РФ дев’ять разів атакувала на Олександрівському напрямку. 18 російських атак зафіксовано на Гуляйпільському напрямку – в районах Варварівки, Гуляйполя, Залізничного, Чарівного, Гуляйпільського, Цвіткового та Добропілля.
Штаб також звітує про відбиття однієї російських спроби просунутися на Оріхівському напрямку і трьох – на Придніпровському.
26 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія активізувала наступ майже по всій лінії фронту. «Водночас Сили оборони України роблять ставку на виважене планування, інноваційні рішення й ефективне застосування наявних засобів ураження. У результаті противник зазнає втрат, які перевищують його можливості щодо доукомплектування підрозділів», – зазначив він.
Президент Володимир Зеленський 23 квітня назвав ситуацію на фронті особливою, зазначивши, що позиції ЗСУ більш стабільші, ніж у попередні місяці й роки. Водночас він вказав на те, що Росія продовжує готуватися до повітряних атак на Україну.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».
Армія Росії втратила понад 1200 військових протягом доби – українське командування
Російські війська втратили близько 1 240 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 2 травня.
Українське командування оцінює загальні втрати армії Росії за час повномасштабного вторгнення в 1 332 950 військових.
Крім того, за даними штабу, російські війська втратили:
- 11 906 танків (+3 за добу)
- 24 500 бойових броньованих машин (+4)
- 41 117 артилерійських систем (+73)
- 1 763 реактивних системи залпового вогню (+6)
- 1 357 засобів протиповітряної оборони
- 435 літаків
- 352 гелікоптери
- 267 589 безпілотників оперативно–тактичного рівня (+2 305)
- 4 579 крилатих ракет
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 93 274 автомобілі й автоцистерни (+265)
- 4 151 одиниці спеціальної техніки (+1)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.