Ірландія приєднається до угоди про створення спецтрибуналу щодо злочину агресії – Сибіга
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив про намір Ірландії приєднатися до розширеної часткової угоди про створення спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії проти України.
За словами міністра, Ірландія повідомила про це Раді Європи.
«Це логічний крок, зважаючи на послідовну і принципову підтримку Ірландією всіх зусиль, спрямованих на притягнення винних до відповідальності. Я вдячний Гелен Макенті (голові МЗС Ірландії – ред.) за цю рішучу позицію», – написав Сибіга в соцмережі Х.
Голова МЗС України також закликав «всі держави – як у Європі, так і за її межами» – приєднатися до створення спецтрибуналу.
Таким чином загальна кількість учасників угоди зросла до 26 держав.
Напередодні Сибіга нагадав, що угоду щодо спецтрибуналу планують ухвалити на засіданні комітету міністрів Ради Європи в Молдові, яке відбудеться 14-15 травня.
Міністр назвав створення спецтрибуналу історичним зусиллям у сфері притягнення до відповідальності за злочин агресії вперше з часів Нюрнберзького процесу.
Європарламент 30 квітня підтримав створення та якнайшвидший початок роботи Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України та закликав усі держави-члени ЄС приєднатися до нього.
Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе 25 червня 2025 року підписали угоду про Спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії проти України. Згодом Зеленський повідомив, що доручив команді ОП та МЗС сформувати «чіткий графік практичних кроків для створення трибуналу».
У січні генеральний секретар Ради Європи Алан Берсе повідомив, що Рада Європи та Європейський Союз домовилися створити передову групу для потенційного спеціального трибуналу, який має розслідувати злочин агресії проти України.
Засновника бренду «Хортиця» заочно засудили в РФ за звинуваченням у фінансуванні ЗСУ. В Україні щодо Черняка теж є підозри
Бізнесмен Євген Черняк, засновник алкогольного холдингу Global Spirits (бренди горілки «Хортиця», «Мороша» та «Первак»), заочно засуджений російським судом до 14 років позбавлення волі. Про оголошений Черняку вирок повідомила прокуратура Москви, не уточнюючи, який суд розглядав справу.
57-річного громадянина України Черняка звинувачували за частиною 1.1 статті 205.1 КК РФ (фінансування тероризму). За версією слідства, в період із травня 2022 року до лютого 2023 року він організував перерахування на рахунки іноземних компаній понад 300 мільйонів рублів «нібито в рахунок виконання умов договорів та контракту на постачання коньячних дистиляторів». Ці кошти, стверджувало слідство, «насправді призначалися для надання фінансової та матеріальної допомоги військовослужбовцям ЗСУ».
Кримінальна справа щодо Черняка в Росії була порушена в липні 2023 року. Росфінмоніторинг вніс бізнесмена, який перебуває за межами Росії, до списку терористів та екстремістів. У червні 2024 року активи алкогольного холдингу Global Spirits у Росії були націоналізовані.
В Україні Євгена Черняка та ще шістьох провідних менеджерів його компаній підозрюють у фінансуванні російської агресії. За даними СБУ, компанії продовжили вести бізнес у Росії навіть після початку повномасштабного вторгнення і в 2022 році перерахували до російського бюджету 6 мільярдів гривень податків та зборів.
На Уралі дослідника сталінських репресій заарештували за статтею про сприяння тероризму
Дослідника сталінських репресій Олега Новосьолова ув'язнили за статтею про сприяння терористичній діяльності, повідомляє видання 66.ru з посиланням на пресслужбу Верх-Ісетського районного суду російського міста Єкатеринбурга. Ім’я Новосьолова також включили до списку «терористів та екстремістів», це сталося 28 квітня.
Що саме інкримінують 37-річному Новосьолову, невідомо.
Олег Новосьолов досліджує репресії на Уралі під час Великого терору. Він став цікавитися темою як волонтер «Меморіалу», а з 2018 року працює в Державному архіві адміністративних органів Свердловської області. Восени 2025 року Новосьолов розповідав, що архів став обмежувати доступ до справ реабілітованих жертв політичних репресій.
Його телеграм-канал «Репресії у Свердловську» не оновлювався з 20 квітня. В останньому на цей момент пості він розповів про меморіал репресованим у Томську, який влада обнесла парканом і знесла.
«Активізація дипломатичного процесу» – Зеленський назвав завдання Умєрова в США
Президент Володимир Зеленський назвав ключові завдання, з якими секретар Ради національної безпеки й оборони України Рустем Умєров поїхав до США, де в Маямі 7 травня матиме зустрічі з представниками президента Сполучених Штатів.
«Перше – гуманітарний трек. Сподіваємося, що вдасться провести новий етап звільнення полонених. Друге – активізація дипломатичного процесу. Ми в постійній комунікації з американською стороною і знаємо про відповідне спілкування партнерів із російською стороною. Працюємо, щоб це допомогло наблизити достойний мир і гарантувати безпеку. Бачимо, що навіть по режиму тиші російська сторона, на жаль, не проявляє конструктиву. Третє – є кілька конкретних безпекових доручень для секретаря РНБО щодо нашої співпраці з Америкою», – написав Зеленський у телеграмі.
Він додав, що за підсумками сьогоднішніх зустрічей очікує на «детальну доповідь».
«Окремо обговорили з Рустемом роботу з нашими європейськими партнерами щодо Drone Deals. Готуємо угоди, про які домовилися на найвищому рівні, та нові кроки у спільній технологічній роботі», – зазначив президент.
Напередодні про те, що Умєров цього тижня вирушить до Маямі на зустріч із посланцем президента США Стівом Віткоффом, повідомляло агентство Bloomberg із посиланням на джерела.
«Ці люди (джерела Bloomberg – ред.), включаючи чиновника Білого дому, який говорив на умовах анонімності для обговорення приватних питань, відмовилися уточнювати порядок денний можливої зустрічі. Київ сподівався, що Віткофф поїде до України разом з іншим посланцем Джаредом Кушнером, але це під сумнівом. У нещодавньому інтерв’ю Bloomberg News президент України Володимир Зеленський заявив, що обох запросили, але вони ще не підтвердили візит, водночас залишаючись на зв’язку зі своїми українськими колегами», – ішлося в повідомленні.
В Офісі президента сьогодні підтвердили поїздку секретаря РНБО до США.
Минулого тижня, 29 квітня, повідомлялося про телефонну розмову президентів США й Росії, яка тривала півтори години. Очільник Білого дому Дональд Трамп назвав розмову з Володимиром Путіним «дуже гарною». За словами Трампа, обговорювалися Україна та Іран. Тоді ж президент США наголошував, що він запропонував Путіну «невелике перемир’я» в Україні.
З моменту вступу на посаду в січні 2025 року Трамп заявляє про необхідність якнайшвидшого завершення війни в Україні. США виступили в ролі посередника під час організації серії переговорів, які не привели до припинення вогню. Стверджується, що головним питанням залишається територіальне – Росія називає умовою початку діалогу про умови мирного договору контроль над усією Донецькою областю, що є неприйнятним для України.
Останні прямі тристоронні переговори відбулися у лютому. Контакти опинилися на паузі після початку війни США й Ізраїлю проти Ірану.
У Генштабі заявили про ураження малого ракетного корабля РФ і НПЗ у Пермі
Генштаб ЗСУ заявив про ураження українськими силами російського малого ракетного корабля вночі проти 7 травня.
«У районі пункту базування «Каспийск» (Каспійськ, Республіка Дагестан, РФ) уражено багатоцільовий малий ракетний корабель проекту 22800 «Каракурт», який, зокрема, має можливості для запуску крилатих ракет «Калібр», – зазначили в командуванні, додавши, що ступінь пошкоджень уточнюється.
Крім того, у командуванні ЗСУ підтвердили чергове ураження нафтопереробного заводу «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез» у Пермському краї РФ.
«Відстань до цілі – понад 1500 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Зафіксовано вибухи й пожежу на території підприємства. Займання виникло на установці ізомеризації, призначеній для збільшення октанового числа легких бензинових фракцій, а також на установці первинної переробки нафти АВТ-2», – йдеться в повідомленні.
НПЗ «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез» є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії з проєктною потужністю переробки близько 13 мільйонів тонн нафти на рік. НПЗ спеціалізується на виробництві високоякісних нафтопродуктів, зокрема автомобільних бензинів, дизельного пального, авіаційного пального, які використовуються для забезпечення потреб російської армії, додали в Генштабі.
У командуванні також заявили про ураження низки російських військових об’єктів на окупованих територіях України, зокрема, пункту управління в Соснівці Луганської області і пункту управління БпЛА у районі Ясного на Донеччині, складу боєприпасів у Калмиківці й складу пально-мастильних матеріалів у районі Смолянинового Луганської області.
Російська сторона про втрати не повідомляла.
Тим часом Російська служба Радіо Свобода, публікуючи свіжі супутникові фото за 7 травня, вказує, що пожежа на лінійній диспетчерсько-виробничій станції «Перм» після третього за останній час українського удару розгорілася з новою силою, однак чотири великих резервуари з паливом у південній частині станції залишаються цілими.
Раніше президент Володимир Зеленський підтвердив український удар по російській Пермі 7 травня, подякувавши українським «воїнам за влучність», але не уточнивши, що саме було уражено.
Губернатор Пермського краю Росії Дмитро Махонін 7 травня повідомив про нічну атаку дрону на одне з промислових підприємств регіону, але деталей не навів. Ще кілька безпілотників збили, написав Махонін у телеграм-каналі.
Вдень у четвер у Пермі звучали сирени повітряної тривоги. В аеропорту міста діяли обмеження на обслуговування авіарейсів. Видання Astra із посиланням на OSINT-аналіз кадрів очевидців писало, що в Пермі вдруге за вісім днів був атакований «Лукойл-Пермнафтооргсинтез». Влада РФ офіційно це не підтверджувала.
30 квітня в СБУ заявили про удар по нафтоінфраструктурі РФ поблизу Пермі. За даними української спецслужби, внаслідок ударів було пошкодження на нафтопереробному заводі «Лукойл-Пермнафтооргсинтез». 29 квітня також повідомляли про удар по НПЗ у Пермі.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Зеленський підтвердив український удар по Пермі
Президент Володимир Зеленський підтвердив український удар по російській Пермі 7 травня, подякувавши українським «воїнам за влучність».
«Сьогодні українські далекобійні санкції знов у Пермі: це понад 1500 кілометрів від нашого кордону. Нещодавно були й важливі результати в Челябінську – до 1800 кілометрів, – а також у Єкатеринбурзі – майже дві тисячі кілометрів. Відчували наслідки української далекобійності і в Новоросійську, Кримську, Туапсе, Самарській та Нижньогородській областях», – написав він у телеграмі. Президент не уточнив, що саме було уражено в Пермі.
Зеленський зазначив, що Україна неодноразова пропонували російському керівництву «рухатися назустріч миру».
«У відповідь отримали лише нові російські удари. Отже, саме тому українські далекобійні санкції рухаються назустріч віддаленим російським точкам, які мають стосунок до воєнної промисловості Росії, інфраструктури війни та фінансування агресії», – сказав президент, зауваживши, що Росія «може зробити вибір і зупинити свою війну».
«І не на кілька годин, щоб отримати наш дозвіл на проведення параду в Москві, а так, щоб берегти життя людей. Треба цінувати людей, а не паради. Треба встановлювати мир, а не бігати по столицях світу з благаннями про паузу на 9 травня», – додав голова держави.
Губернатор Пермського краю Росії Дмитро Махонін 7 травня повідомив про нічну атаку дрону на одне з промислових підприємств регіону, але деталей не навів. Ще кілька безпілотників збили, написав Махонін у телеграм-каналі.
Вдень у четвер у Пермі звучали сирени повітряної тривоги. В аеропорту міста діяли обмеження на обслуговування авіарейсів. Видання Astra із посиланням на OSINT-аналіз кадрів очевидців писало, що в Пермі вдруге за вісім днів був атакований «Лукойл-Пермнафтооргсинтез». Офіційно це не підтверджували.
«Лукойл-Пермнафтооргсинтез» – один із найбільших нафтопереробних заводів Росії. Підприємство, що входить до групи «Лукойл», переробляє понад 13 мільйонів тонн нафти на рік.
30 квітня в СБУ заявили про удар по нафтоінфраструктурі РФ поблизу Пермі. За даними української спецслужби, внаслідок ударів було пошкодження на нафтопереробному заводі «Лукойл-Пермнафтооргсинтез».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
У Кремлі заявили про підвищені заходи безпеки Путіна до 9 травня
У Кремлі 7 травня заявили, що президента РФ Володимира Путіна охороняють так само ретельно, як і голів держав у всьому світі, але додаткові заходи безпеки запроваджують до 9 травня, коли в Росії відзначають День перемоги у Другій світовій війні в Європі.
Як заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, напередодні подібних свят у Росії «відповідні спеціальні служби завжди вживають додаткових заходів безпеки».
Пєсков додав, що цього року підвищені заходи безпеки у РФ застосовують у зв’язку з, як він висловився, «терористичною загрозою» з боку України.
На запитання, чи посилюється охорона самого Путіна з тієї ж причини, речник Кремля відповів: «Звичайно».
Водночас він заперечив повідомлення західних ЗМІ, які раніше цього тижня, посилаючись на неназване європейське розвідувальне агентство, повідомляли, що Кремль різко посилив безпеку довкола Путіна через побоювання щодо перевороту або замаху на нього.
Міноборони Росії раніше заявило, що парад у Москві 9 травня відбудеться, але у скороченому вигляді, без військової техніки.
4 травня у військовому відомстві РФ оголосили про одноосібне рішення російського лідера Володимира Путіна оголосити перемир’я 8 і 9 травня. «Розраховуємо, що українська сторона наслідуватиме цей приклад», – вказали в Міноборони Росії, хоча ніяких формальних домовленостей про припинення вогню Москва Києву не пропонувала.
Міністерство оборони Росії також виступило з погрозами завдати «масований ракетний удар по центру Києва», який воно називає відповіддю на ймовірні зусилля «київського режиму… з метою зриву святкування 81-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні».
Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що виступає за припинення вогню, але не на кілька годин, лише щоб дати провести парад у Москві. Він оголосив «режим тиші» з півночі 6 травня, який був майже одразу порушений Росією. При цьому російська влада ніяк не реагувала на пропозицію Києва про перемир’я вже починаючи з півночі 6 травня.
6 травня речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що іноземним дипмісіям і представникам міжнародних організацій направили ноту з закликом «забезпечити завчасну евакуацію з Києва персоналу дипломатичних та інших представництв». Представниця російського зовнішньополітичного відомства також пригрозила «невідворотним» ударом по Києву, зокрема «по центрах ухвалення рішень», у разі удару по Москві 9 травня. Повідомлень про намір евакуювати персонал із Києва з боку іноземних диппредставництв поки не було. В Єврокомісії заявили, що ЄС не забиратиме своїх дипломатів із Києва після попереджень Москви.
Кількість загиблих від удару РФ по Мерефі 4 травня зросла до восьми
У Мерефі на Харківщині до восьми зросла кількість загиблих внаслідок російського удару 4 травня.
Як повідомив 7 травня очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, у лікарні помер 59-річний чоловік, поранений під час обстрілу.
Раніше було відомо про сімох загиблих, десятки людей були поранені.
В обласній прокуратурі повідомляли, що сили РФ завдали ракетного удару по Мерефі на Харківщині 4 травня близько 09:35.
«Внаслідок атаки пошкоджено житлові будинки, господарчі приміщення, магазини, приміщення СТО та транспортні засоби... Попередньо встановлено, що війська РФ застосували балістичну ракету типу «Іскандер», – зазначили у прокуратурі.
Зеленський: РФ не розглядає всерйоз можливість припинити вогонь, Україна діятиме дзеркально
Президент Володимир Зеленський заявив, що нові російські удари по Україні свідчать про те, що РФ не розглядає всерйоз можливість припинити вогонь.
«Єдине, що продовжує турбувати російське керівництво, – це короткострокова тиша на Червоній площі. Росія продовжує вбивати людей та цілком неадекватно турбується тільки про кілька годин тиші в одній частині Москви», – написав Зеленський у телеграмі 7 травня.
Він нагадав, що від початку цієї доби російська армія завдає ударів по Україні «в усіх формах: ударні дрони, ракетні удари, обстріли та штурми на фронті, застосування авіаційних бомб».
Сили безпілотних систем уразили центр підготовки пілотів БПЛА в окупованому Хрустальному
Сили безпілотних систем ЗСУ 5 травня завдали удару по навчальному центру армії РФ у тимчасово окупованому Хрустальному (колишній Красний Луч) на Луганщині. У місцевих чатах жителі окупованого міста підтверджують велику кількість дронів, передає проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії.
Подробиці операції з ураження навчального центру з підготовки операторів БПЛА російських військ у Хрустальному повідомив командувач СБС ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді.
Операцію реалізовано силами 9 батальону «Кайрос» 414 ОБр «Птахи Мадяра» сумісно з Центром спеціальних операцій «А» СБУ за координації новоствореного Центру глибинного ураження СБС.
ЄС не забиратиме своїх дипломатів із Києва після попереджень Москви – речник
Євросоюз не змінюватиме чисельність своєї місії в Києві після закликів російського Міністерства закордонних справ забезпечити дострокову евакуацію іноземного дипломатичного персоналу з української столиці з огляду на можливу ескалацію 9 травня.
«Ми не змінюватимемо нашу позицію чи присутність у Києві. Російські атаки, на жаль, є щоденною реальністю як у Києві, так і в інших частинах України», – зазначив речник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні, відповідаючи на запитання Радіо Свобода. Водночас представник ЄК не уточнив, чи вважають ризик нині вищим, ніж зазвичай.
Представник Єврокомісії додав, що публічні погрози Росії атакувати Київ є «частиною її бездумної ескалаційної тактики».
Росія: у Пермі заявляють про атаку дронів на НПЗ
Губернатор Пермського краю Росії Дмитро Махонін 7 травня повідомив про нічну атаку дрону на одне з промислових підприємств регіону, але деталей не навів. Ще кілька безпілотників збили, написав Махонін у телеграм-каналі.
Вдень у четвер у Пермі звучали сирени повітряної тривоги. В аеропорту міста діють обмеження на обслуговування авіарейсів. Видання Astra із посиланням на OSINT-аналіз кадрів очевидців пише, що в Пермі вдруге за вісім днів був атакований «Лукойл-Пермнафтооргсинтез». Офіційно це не підтверджено.
Раніше жителі Пермі, розташованої від України більш ніж за 1800 кілометрів, повідомляли про атаку й публікували фото диму.
Низка пабліків написали, що один із безпілотників у Пермі влучив у житловий будинок.
Сумщина: жителька Краснопільської громади загинула через російський обстріл
Жителька загинула внаслідок російської атаки, повідомив голова області Олег Григоров 7 травня.
За його даними, 56-річна жінка пасла корів у Краснопільській громаді, коли поруч розірвався російський снаряд.
«Жінка пасла корів, коли поруч розірвався ворожий снаряд. Вона отримала вкрай важкі травми. Односельці відвезли поранену назустріч медикам, однак, на жаль, травми виявилися несумісними з життям», – заявив Григоров.
Він додав, що внаслідок російського удару також постраждала худоба.
На Чернігівщині на кордоні з РФ через обстріли горить 2400 гектарів лісу – «Ліси України»
У Чернігівській області поблизу кордону з Росією через обстріли військ РФ горить 2400 гектарів лісу, до якого лісівники не мають доступу, повідомило 7 травня державне підприємство «Ліси України».
«Вогонь охопив території Єлинського і Тихоновицького лісництв Корюківського надлісництва ДП «Ліси України». Йдеться про п’ятикілометрову прикордонну зону біля кордону з РФ, доступу до якої лісівники вже давно не мають через безпекову ситуацію. Загоряння зафіксували камери відеоспостереження підприємства», – йдеться в повідомленні.
У підприємстві заявили, що намагаються не допустити поширення вогню, зокрема, до населених пунктів у прифронтовій смузі.
«Насамперед створюємо додаткові мінералізовані смуги. Трактори підприємства працюють під прикриттям РЕБ, адже ворог б’є по будь-якій техніці… Мобілізована вся нова пожежна техніка підприємства. Але поки що ми не маємо можливості повноцінно її задіяти, адже у повітрі постійно перебувають ворожі БпЛА», – кажуть у «Лісах України».
ДТЕК повідомила про удар російського дрона по авто енергетиків на Дніпропетровщині
Російський дрон атакував автомобіль енергетиків компанії ДТЕК у Дніпропетровській області, повідомила пресслужба компанії 7 травня.
За її даними, бригада їхала на відновлювальні роботи в неназваному прифронтовому місті.
«Під час руху ворожий FPV-дрон влучив просто в автівку енергетиків. Енергетики встигли швидко залишити автомобіль. Ніхто не постраждав», – йдеться в заяві.
Водночас автомобіль зазнав серйозних пошкоджень і більше не зможе виїжджати на ремонти, додає ДТЕК.
За даними компанії, це вже 264 атака російських військ на мережеві енергообʼєкти Дніпропетровщини.
Читайте також: Нічний удар РФ по Дніпру: постраждали двоє людей, в тому числі вагітна жінка
Компанія «Укренерго» раніше фіксувала нові знеструмлення, зокрема, в Дніпропетровській області внаслідок російських обстрілів на ранок 7 травня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Внаслідок удару Росії по Харкову постраждали дев’ятеро людей – влада
Російська армія атакувала Новобаварський район у Харкові, повідомив голова області Олег Синєгубов 7 травня. Внаслідок удару спалахнув кіоск.
За даними голови області, кількість постраждалих зрештою зросла до семи.
«У пʼятьох людей медики діагностували гостру реакцію на стрес, ще двоє – отримали поранення склом та забої. Життю постраждалих наразі нічого не загрожує», – уточнив він.
Зокрема, Синєгубов повідомив про гостру реакцію на стрес у семирічної дівчинки, медики надали їй необхідну допомогу.
Згодом міський голова Харкова Ігор Терехов уточнив кількість постраждалих у Новобаварському районі:
«Відомо про дев’ятьох постраждалих, з них троє дітей. Пошкоджено 38 приватних будинків».
Влада РФ вирішила повністю обмежити мобільний інтернет у Москві 9 травня
Мінцифри Росії офіційно повідомило про повне тимчасове обмеження мобільного інтернету в Москві 9 травня для проведення заходів з нагоди Дня перемоги.
«Для гарантування безпеки святкових заходів доступ до мобільного інтернету – у тому числі до «білого списку» сайтів – і сервісів обміну смс у Москві будуть тимчасово обмежені», – повідомили у відомстві.
Там також наголосили на можливості обмежень інтернету «в оперативному режимі» у разі виникнення загроз у російській столиці 7-8 травня.
Медіа: країни ЄС за 2025 рік видали громадянам Росії понад 620 тисяч шенгенських віз
Країни Європейського союзу у 2025 році видали громадянам Росії понад 620 тисяч віз – на 10,2 відсотка більше, ніж у 2024 році, повідомляє видання Euractiv із посиланням на конфіденційні дані ЄС.
Більшість виданих минулого року громадянам РФ шенгенських віз були туристичними – 477 тисяч, або 77% від загальної кількості. За даними Euractiv, найбільше віз росіянам видали Франція, Італія та Іспанія.
Читайте також: Асоціація операторів РФ: за рік видача багаторазових шенгенських віз росіянам скоротилася на 90%
При цьому до статистики не входять візи, ймовірно видані Ірландією, яка має право не брати участь у Шенгенській угоді, зберігаючи при цьому членство в ЄС, та Норвегією, Швейцарією та Ісландією, які приєдналися до шенгенських правил, не будучи членами Євросоюзу.
За цей же період росіяни подали понад 670 тисяч заяв на шенгенську візу – на 8 відсотків більше в міжрічному порівнянні.
Після повномасштабного російського вторгнення в Україну країни ЄС скасували спрощений порядок отримання шенгенських віз, який діяв для Росії.
Низка держав, зокрема, країни Балтії, Польща, Чехія, Данія, зовсім перестали видавати громадянам Росії туристичні візи. Інші країни, втім, продовжують це робити. Як наслідок, Європу, як і раніше, відвідують російські туристи, хоча їх кількість і менша, ніж до війни.
У Латвії впали два безпілотники, вони залетіли з боку Росії
Вранці 7 травня в Латвії впали два безпілотники, заявили Національні збройні сили країни.
За повідомленням, дрони «залетіли з Росії». На місці події працюють військові, поліцейські та рятувальники.
«Національні збройні сили посилили можливості протиповітряної оборони на східному кордоні, направивши додаткові підрозділи. Доки триває агресія Росії в Україні, можливе повторення подібних інцидентів, коли іноземний безпілотний літальний апарат входить або наближається до повітряного простору Латвії», – прокоментувало командування.
Читайте також: Три країни Балтії відкидають звинувачення Росії в сприянні атакам дронів
Як передає місцеве агентство Delfi, Державна пожежно-рятувальна служба отримала кілька повідомлень про ймовірну пожежу на нафтобазі в місті Резекне на південному сході країни. Відкритого горіння на місці не було, але пожежники вжили заходів для охолодження одного з резервуарів.
Голова міської ради Резекне Гунтарс Скудра підтвердив, що один із дронів упав на території філії компанії East-West Transit. Він влучив у порожній нафтовий резервуар.
За даними Повітряних сил України, російська армія запустила загалом 102 дрони протягом ночі на 7 травня, з них збили 92 на півночі та сході країни.
Росія: дрони атакували Підмосков’я, у Брянській області заявили про постраждалих
Українські дрони атакували, зокрема, Московську область Росії протягом ночі на 7 травня, повідомляє Міністерство оборони РФ.
За його твердженням, російська протиповітряна оборона збила загалом 347 українських дронів над низкою областей, включно з Московським регіоном, а також окупованим Кримом, акваторіями Азовського, Каспійського та Чорного морів.
Мер Москви Сергій Собянін заявив про збиття низки безпілотників, які летіли на столицю Росії.
«На місці падіння уламків працюють спеціалісти екстрених служб», – додав він.