Попри погрози Москви, Франція й Німеччина не планують евакуацію дипперсоналу з Києва
Берлін заявляє, що погрози Москви завдати «масований ракетний удар по центру Києва» вкотре свідчать про неготовність російського президента Володимира Путіна до мирних переговорів. Про це повідомило джерело Радіо Свобода в МЗС Німеччини.
«Ми не піддамося цьому і продовжуватимемо підтримувати Україну, одночасно посилюючи тиск на Росію. Навмисний напад на дипломатичну місію становитиме ще одне серйозне порушення Росією міжнародного гуманітарного права. МЗС підтримує постійний контакт з нашим посольством у Києві та постійно оцінює ситуацію з безпекою. Безпека наших співробітників на місцях є нашим головним пріоритетом», – підкреслив співрозмовник у зовнішньополітичному відомстві Німеччини.
Очільник МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль у коментарі Bloomberg зазначив, що не планує евакуйовувати посольство з Києва.
У МЗС Франції також повідомили Радіо Свобода, що посольство у Києві «продовжуватиме працювати у звичайному режимі».
«Вважаємо цей заклик Міністерства закордонних справ Росії до евакуації посольств з Києва неприйнятним. Ці погрози щодо Києва, його центрів прийняття рішень та іноземних посольств в Україні суперечать міжнародним зобов’язанням Росії. Ми закликаємо Росію відмовитися від своєї агресивної позиції та домовитися про припинення вогню з Україною», – повідомили Радіо Свобода в пресслужбі МЗС Франції.
Після заяви міністерства оборони РФ, яка містить погрози завдати «масований ракетний удар по центру Києва» Міністерство закордонних справ Росії увечері 6 травня закликало іноземні посольства в Києві забезпечити завчасну евакуацію персоналу через «невідворотність завдавання Збройними силами РФ удару у відповідь по Києву, в тому числі по центрах ухвалення рішень».
Напередодні Міноборони Росії заявило, що Москва оголошує перемир’я у війні проти України з півночі 8 травня до 10 травня на честь Дня перемоги, який в РФ відзначають 9 травня. Міноборони РФ закликало Україну «наслідувати цей приклад», заявивши, що в іншому разі буде «адекватна відповідь».
Уранці у Росії заявили про атаку дронів, зокрема на російське місто Ярославль, де розташований НПЗ «Славнафта-ЯНОС».
Мер Москви Собянін у своїх соцмережах написав про нібито знешкодження щонайменше 25 дронів, які летіли на столицю Росії. Про пошкодження чи постраждалих не повідомляється.
Президент України Володимир Зеленський вранці 8 травня заявив, що на фронті продовжуються бої, з боку Росії не було навіть імітаційної спроби припинити вогонь на фронті.
За його даними, протягом минулої ночі російська армія продовжила завдавати ударів по українських позиціях, на 7:00 було зафіксовано вже понад 140 обстрілів позицій на фронті, за цю ніч сили РФ провели 10 штурмів, і найбільше – на Словʼянському напрямку.
Зеленський раніше заявив, що виступає за припинення вогню, але не на кілька годин, лише щоб дати провести парад у Москві. Він оголосив «режим тиші» з півночі 6 травня, який був майже одразу порушений Росією. При цьому російська влада ніяк не реагувала на пропозицію Києва про перемир’я вже починаючи з півночі 6 травня.
Через 81 рік після завершення Другої світової війни українці знову змушені зупиняти зло – Зеленський
Через 81 рік після завершення Другої світової війни українці знову змушені зупиняти зло – заявив президент України Володимир Зеленський у зверненні до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом.
Він нагадав, що втрати українського народу одні з найбільших у Другій світовій і внесок українців у поразку нацистів теж один з найбільших – мільйони українців у складі різних армій боролися проти нацизму, мільйони українців були серед переможців, зробивши все можливе, щоб тотальне зло програло.
«На жаль, через 81 рік ми знову змушені зупиняти зло – теж тотальне, яке не приносить нічого, крім руїн та знущань, і яке засноване на аналогічній ідеології ненависті. Оновлена версія нацизму, що має маркування: «сделано в России». Здолати таку російську агресію сьогодні може і має об’єднаний вільний світ», – написав він у телеграмі.
Зеленський подякував усім, хто не дає цьому російському режиму диктувати світові, що буде далі.
«Захист життя людей та свободи народів від Путіна – це абсолютно достойне вшанування пам’яті тих, хто не дозволив Гітлеру підкорити Європу і світ», – додав президент.
8 травня вшановують День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.
Україна у війні проти гітлерівського нацизму: загальна кількість мобілізованих з території України за роки війни до Червоної армії становила близько 7 мільйонів.
Кожний другий з них загинув, а кожний другий із тих, хто вижив, повернувся інвалідом. Крім Червоної армії, вихідці з України воювали в арміях Польщі (120 тисяч), США (80 тисяч), Канади (45 тисяч), Франції (5 тисяч). Сотні тисяч українців боролися проти нацистів у лавах партизанів та повстанців. Семеро українців були командувачами фронтів і армій, 200 – генералами. Понад дві тисячі українців за героїзм під час боїв отримали найвищу нагороду в СРСР – звання Героя Радянського Союзу.
У 1944 році кожен третій військовослужбовець Червоної армії був вихідцем з території України. У піхотних частинах і з’єднаннях 1-4 Українських фронтів українці становили 60-80%. Сукупні людські втрати на території України впродовж 1939–1945 років, включаючи військових і цивільних, оцінюють у 8–10 мільйонів. Було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тисяч сіл, вивезено 550 промислових підприємств, незліченну кількість історичних цінностей.
Україна в результаті Другої світової війни зазнала матеріальних втрат у розмірі понад 45% від збитку усього СРСР.
На тлі атаки дронів по російському Ярославлі Зеленський заявив про дії у відповідь на удари РФ
На тлі повідомлень про атаку дронів у російському місті Ярославль президент України Володимир Зеленський заявив, що «українські далекобійні санкції» продовжили діяти у відповідь на російські удари.
«Ярославль, більше ніж 700 кілометрів від державного кордону України. Обʼєкт нафтової сфери, який мав велике значення для фінансування російської війни. Дякую Збройним Силам України і нашій воєнній розвідці за такий прояв справедливості», – написав він у телеграмі.
Зеленський зазначив, що «українські далекобійні санкції» продовжили діяти у відповідь на російські удари по містах і селах України.
«Росія має обрати справжній мир, і лише сильний тиск це забезпечить», – додав він.
На тлі оголошеного російським Міноборони перемир’я у війні проти України у Росії заявили про атаку дронів. Телеграм-канал ASTRА, геолокувавши відео очевидців, пише, що після атаки на Ярославль у ніч на 8 травня горить «НПЗ ПАТ «Славнафта-ЯНОС».
Українські дрони неодноразово атакували цей завод раніше.
Міноборони РФ заявило, що з 00:00 до 07:00 8 травня нібито було знешкоджено 264 українських безпілотних літальних апаратів над територіями Бєлгородської, Брянської, Воронезької, Калузької, Курської, Липецької, Ростовської, Рязанської, Смоленської, Тульської, Ульяновської, Ярославської областей, Краснодарського краю, Республіки Татарстан, Московського регіону, окупованого Криму та над акваторіями Азовського та Чорного морів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Генштаб ЗСУ: на фронті за минулу добу відбулось понад 200 боїв
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 208 бойових зіткнень, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник, серед іншого, завдав ракетного удару, застосувавши одну ракету, здійснив 99 авіаційних ударів, скинув 292 керовані авіабомби. Авіаударів зазнали низка населених пунктів у Сумській та Запорізькій області.
На фронті найбільше російських атак було на Покровському напрямку – тут українські захисники зупинили 33 штурмові дії агресора в районах населених пунктів Білицьке, Никифорівка, Родинське, Новоолександрівка, Покровськ, Новопавлівка, Торецьке, Нове Шахове, Удачне, Молодецьке, Гришине, Котлине та в бік населених пунктів Ганнівка, Новопавлівка й Шевченко.
На Гуляйпільському напрямку відбулися 23 російські атаки біля Рибного, Добропілля, Святопетрівки, Прилук, Залізничного, Староукраїнки, Верхньої Терси, Запоріжжя, Чарівного та Оленокостянтинівки.
Російські війська продовжують свої атаки також на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Краматорському напрямку минулої доби противник наступальних дій не проводив.
Повітряні сили ЗСУ повідомили про атаку 67 російських БпЛА – на тлі оголошеного Москвою перемир’я
Протиповітряна оборона знешкодила 56 російських БпЛА, які атакували Україну, повідомляє у телеграмі пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
Українські військові зафіксували влучання 11 ударних БпЛА на 8 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 7 локаціях.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 8 травня (з 18:00 7 травня) противник атакував 67 ударними БпЛА типу Shahed (зокрема реактивними), Гербера, Італмас та дронами-імітаторами «Пародія» із напрямків: Курськ, Орел, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ, Міллерово –РФ, Гвардійське – ТОТ АР Крим.
Напередодні Міноборони Росії заявило, що Москва оголошує перемир’я у війні проти України з півночі 8 травня до 10 травня на честь Дня перемоги, який в РФ відзначають 9 травня. У відомстві заявили, що у цей період усі угруповання російських військ у зоні спеціальної військової операції (СВО – так у Росії офіційно називають війну – ред.) повністю припинять бойові дії.
Міноборони РФ закликало Україну «наслідувати цей приклад», заявивши, що в іншому разі буде «адекватна відповідь».
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що виступає за припинення вогню, але не на кілька годин, лише щоб дати провести парад у Москві. Він оголосив «режим тиші» з півночі 6 травня, який був майже одразу порушений Росією. При цьому російська влада ніяк не реагувала на пропозицію Києва про перемир’я вже починаючи з півночі 6 травня.
6 травня речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що іноземним дипмісіям і представникам міжнародних організацій направили ноту з закликом «забезпечити завчасну евакуацію з Києва персоналу дипломатичних та інших представництв».
Представниця російського зовнішньополітичного відомства також пригрозила «невідворотним» ударом по Києву, зокрема «по центрах ухвалення рішень», у разі удару по Москві 9 травня.
«Майже всі види впливу, крім ядерного». Як війна та окупація змінюють Чорне й Азовське моря
У Чорному та Азовському морях ускладнюється ситуація в екосистемах. В акваторіях окупованого Росією Криму зникають традиційні для цього регіону види риб. Невтішних висновків доходять як українські, так і підконтрольні РФ експерти. Що відбувається, розповідаємо в матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Зеленський: з боку Росії не було навіть імітаційної спроби припинити вогонь на фронті
Президент України Володимир Зеленський заявив, що на фронті продовжуються бої, з боку Росії не було навіть імітаційної спроби припинити вогонь на фронті.
За його даними, протягом минулої ночі російська армія продовжила завдавати ударів по українських позиціях, на 7:00 було зафіксовано вже понад 140 обстрілів позицій на фронті, за цю ніч сили РФ провели 10 штурмів, і найбільше – на Словʼянському напрямку.
«Усе це чітко свідчить про те, що з російської сторони навіть імітаційної спроби припинити вогонь на фронті не було. Як і за підсумками минулої доби, за підсумками сьогоднішньої Україна діятиме дзеркально. Ми будемо захищати наші позиції та життя людей. Росія має завершувати свою війну, і кожен реально це помітить, коли рух до миру почнеться», – написав він у телеграмі.
Напередодні Міноборони Росії заявило, що Москва оголошує перемир’я у війні проти України з півночі 8 травня до 10 травня на честь Дня перемоги, який в РФ відзначають 9 травня. У відомстві заявили, що у цей період усі угруповання російських військ у зоні спеціальної військової операції (СВО – так у Росії офіційно називають війну – ред.) повністю припинять бойові дії.
Міноборони РФ закликало Україну «наслідувати цей приклад», заявивши, що в іншому разі буде «адекватна відповідь».
Зеленський раніше заявив, що виступає за припинення вогню, але не на кілька годин, лише щоб дати провести парад у Москві. Він оголосив «режим тиші» з півночі 6 травня, який був майже одразу порушений Росією. При цьому російська влада ніяк не реагувала на пропозицію Києва про перемир’я вже починаючи з півночі 6 травня.
6 травня речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що іноземним дипмісіям і представникам міжнародних організацій направили ноту з закликом «забезпечити завчасну евакуацію з Києва персоналу дипломатичних та інших представництв».
Представниця російського зовнішньополітичного відомства також пригрозила «невідворотним» ударом по Києву, зокрема «по центрах ухвалення рішень», у разі удару по Москві 9 травня.
Сили РФ понад 30 разів атакували Дніпропетровщину, постраждали три людини – ОВА
На Дніпропетровщині через російську атаку виникли пожежі, постраждали три людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його даними, війська РФ майже 30 разів атакували область безпілотниками, артилерією та авіабомбою.
«У Павлограді виникли пожежі. Пошкоджені понад 10 приватних будинків та авто. Постраждали троє людей. 55-річні чоловік та жінка госпіталізовані в стані середньої тяжкості. 43-річний чоловік на амбулаторному лікуванні», – написав він у телеграмі.
За його словами, на Синельниківщині сили РФ вдарили по Покровській і Дубовиківській громадах – горіли кілька приватних будинків та господарська споруда.
Через російську атаку на Нікопольщині були пошкоджені інфраструктура та будівлі, що не експлуатуються, додав Ганжа.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
За добу війни Росія втратила понад 1100 солдатів – Генштаб ЗСУ
Росія від початку повномасштабного вторгнення втратила 1 339 190 військових, за останню добу – близько 1130, такі дані вранці 8 травня Генеральний штаб Збройних сил України.
За даними штабу, Москва у війні проти України також втратила таку військову техніку:
- 11 919 танків (+1 за добу)
- 24 538 бойових броньованих машин (+17)
- 41 630 артилерійських систем (+91)
- 1 778 реактивних системи залпового вогню (+2)
- 1 370 засоби протиповітряної оборони (+5)
- 435 літаків
- 352 гелікоптери
- 1344 наземних робототехнічних комплексів (+8)
- 27 9792 безпілотники оперативно–тактичного рівня (+1817)
- 4 585 крилатих ракет (+1)
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 94879 автомобілів й автоцистерн (+334)
- 4 173 одиниць спеціальної техніки (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Внесок України у перемогу над гітлерівським нацизмом. Друга світова війна
1 вересня 1939 року із нападу Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна. Це сталося через тиждень після підписання пакту Договору про ненапад між гітлерівською Німеччиною і сталінським СРСР ( і таємного протоколу до нього – Пакту Молотова-Ріббентропа). Трохи пізніше СРСР увів свої війська на територію Польщі, подаючи агресію як акт возз'єднання України. На території України війна вирувала аж до кінця жовтня 1944 року. Які втрати України у Другій світовій війні? І чому заперечення цих втрат і внеску України у перемогу над гітлерівським нацизмом дало можливість путінській Росії розпочати широкомасштабну війну?
У Росії заявили про атаку дронів. Собянін каже про знешкодження 25 БпЛА, які летіли на Москву
На тлі оголошеного російським Міноборони перемир’я у війні проти України у Росії заявили про атаку дронів.
Мер Москви Собянін у своїх соцмережах написав про нібито знешкодження щонайменше 25 дронів, які летіли на столицю Росії. Про пошкодження чи постраждалих не повідомляється.
Губернатор Ярославської області РФ Михайло Євраєв заявив, що сьогодні вночі на підльоті до Ярославля сили ППО та РЕБ відбили атаку українських БПЛА. Постраждалих немає. Про пошкодження він не повідомляє, лише зазначає, що на території регіону можуть перебувати фрагменти безпілотників.
Телеграм-канал ASTRА, геолокувавши відео очевидців, пише, що
після атаки на Ярославль у ніч на 8 травня горить «НПЗ ПАТ «Славнафта-ЯНОС».
Українські дрони неодноразово атакували цей завод раніше.
Також OSINT-аналіз ASTRA вказує на пожежу у Ростові-на-Дону в районі заводу лакофарбових матеріалів «Емпілс» та філії науково-технічного центру «Радар».
У ніч на 8 травня жителі Ростова-на-Дону повідомляли про велику кількість вибухів та пожежу. Згідно з аналізом ASTRA кадрів очевидців, пожежа виникла у районі Західного промвузла – там розташовано багато підприємств різного спрямування, у тому числі завод «Емпілс», атакований раніше у січні 2026 року, та філія «НТЦ Радар».
«Емпілс» – один із ключових хімічних та лакофарбових заводів півдня Росії.
Губернатор Ростовської області РФ Юрій Слюсар заявив, що внаслідок падіння уламків БПЛА є руйнування у містах Таганрог, Батайськ, Ростов-на-Дону, у М’ясниківському районі.
Зокрема, за його словами, у Ростові внаслідок атаки та падіння уламків БПЛА пошкоджено скління та газова труба у житлових будинках, вантажний автомобіль. Також у Первомайському районі Ростова внаслідок падіння уламків БПЛА сталося займання адміністративної 4-х поверхової будівлі.
Міноборони РФ заявило, що з 00:00 до 07:00 8 травня нібито було знешкоджено 264 українських безпілотних літальних апаратів над територіями Бєлгородської, Брянської, Воронезької, Калузької, Курської, Липецької, Ростовської, Рязанської, Смоленської, Тульської, Ульяновської, Ярославської областей, Краснодарського краю, Республіки Татарстан, Московського регіону, окупованого Криму та над акваторіями Азовського та Чорного морів.
Українська сторона наразі цих повідомлень не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
У полоні РФ катували так, що досі не піднявся на ноги. Історія експолоненого Назарі Красовського
3,5 роки Назарі Красовський на позивний «Вівтар», боєць 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», перебував у російському полоні. 2,5 з яких – у лежачому положенні.
Після катувань у російській в’язниці він не піднявся на ноги. Воїн пересувається у кріслі колісному, реалізує свої мрії і не втрачає віри, що стане на власні ноги.
Назарі розповів Радіо Свобода про катування, якого зазнав він та інші українські військовополонені у російському полоні. І як, попри пережите, він не втратив гідність, віру й свої цінності.
Парадокс 9 травня: Україна зіпсує свято Путіну, але він, навпаки, зрадіє?
Росія готується до параду, задля якого вперше за 4,5 роки війни в односторонньому порядку оголосила дводенне перемир’я з Україною 8-9 травня.
Президент України Володимир Зеленський, вважають деякі міжнародні оглядачі, зробив крок на випередження – й оголосив його у відповідь. Але починався запроваджений Україною режим тиші на кілька днів раніше – опівночі 6 травня. Росія зразу ж його порушила, запустивши дрони й ракети в бік України. Під ударами були, зокрема, Дніпро, Запоріжжя, Краматорськ, Суми.
«У дзеркальному порядку та у відповідь на російські удари – наші далекобійні санкції», – натякнув 7 травня президент України Володимир Зеленський на подальші кроки.
Російське МЗС своєю чергою попереджає про «невідворотний» удар по Україні, якщо Київ зірве святкування Дня перемоги. Його речниця Марія Захарова закликала українців і іноземний дипперсонал залишити українську столицю на випадок можливої ескалації.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков повідомив про посилення охорони президента Росії Володимира Путіна перед 9 травня у зв’язку з «терористичною загрозою з боку України». Цією ж причиною, а ще неювілейною датою речник Кремля раніше пояснював рішення не показувати на параді військову техніку.
Радіо Свобода наводить думки аналітиків, чого очікувати від цьогорічного параду в Москві, чи вдарить по російській столиці Україна й чому там навпаки можуть потішитися можливій атаці.
На фронті відбулося понад півтори сотні боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 7 травня на фронті відбулося 156 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав ракетного удару, застосувавши одну ракету, здійснив 65 авіаційних ударів, скинув 178 керованих авіабомб. Крім того, залучив для ураження 4869 дронів-камікадзе та здійснив 2175 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Значна активізація російських атак відбулася на Сумщині, але найбільше боїв, як і впродовж багатьох місяців, зафіксовано на Покровському напрямку на Донеччині.
«На Північно-Слобожанському і Курському напрямках триває одне з десяти боєзіткнень, що відбулися сьогодні. Противник здійснив 85 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, 23 із яких – із застосуванням реактивних систем залпового вогню, завдав чотирьох авіаційних ударів, застосувавши десять керованих бомб.
На Покровському напрямку ворог здійснив 21 атаку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Білицьке, Никифорівка, Родинське, Новоолександрівка, Покровськ, Удачне, Молодецьке, Гришине, Котлине та в бік населених пунктів Ганнівка, Новопавлівка й Шевченко. Дотепер тривають два боєзіткнення.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 17 ворожих атак у районах населених пунктів Рибне, Добропілля, Святопетрівка, Прилуки, Залізничне, Староукраїнка, Верхня Терса та Чарівне. П’ять боєзіткнень тривають до цього часу. Авіаційних ударів зазнали населені пункти Любицьке, Воздвижівська та Долинка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
26 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія активізувала наступ майже по всій лінії фронту. «Водночас Сили оборони України роблять ставку на виважене планування, інноваційні рішення й ефективне застосування наявних засобів ураження. У результаті противник зазнає втрат, які перевищують його можливості щодо доукомплектування підрозділів», – зазначив він.
Президент Володимир Зеленський 23 квітня назвав ситуацію на фронті особливою, зазначивши, що позиції ЗСУ більш стабільші, ніж у попередні місяці й роки. Водночас він вказав на те, що Росія продовжує готуватися до повітряних атак на Україну.
У Запоріжжі через удар дрона поранені четверо людей – влада
Четверо людей, серед яких підліток, зазнали поранень через російський удар по Запоріжжю, повідомив голова ОВА Іван Федоров увечері 7 травня.
«Російський безпілотник вибухнув в одному з районів міста. Пошкоджені автівки. Поранень дістали чотири людини – чоловіки 44 та 38 років, 40-річна жінка та 15-річний хлопець. Усім постраждалим надається необхідна медична допомога», – вказав очільник області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
РФ заявила Вірменії про «неприйнятність надання трибуни» Зеленському
Міністерство закордонних справ Росії 7 травня викликало посла Вірменії в Москві Гургена Арсеняна, щоб повідомити йому «про категоричну неприйнятність надання у Вірменії в рамках нещодавніх заходів під егідою ЄС трибуни» президенту України Володимиру Зеленському для, як указано в інформації МЗС РФ, «озвучення терористичних погроз на адресу Росії».
Російське зовнішньополітичне відомство назвало главу української держави «ватажком київського нацистського режиму».
«У Москві відчувають у цьому зв’язку справедливе обурення і вважають відсутність з боку офіційного Єревана належної негативної оцінки подібної кричущої поведінки згаданого візитера невідповідним партнерському характеру російсько-вірменських відносин», – інформує МЗС Росії.
4 травня на відкритті саміту Європейської політичної спільноти в Єревані президент України Володимир Зеленський прокоментував зміну формату параду на 9 травня у Москві, заявивши, що там бояться, що українські безпілотники можуть пролетіти на цьому параді.
«Росія оголосила парад 9 травня в Москві, але на цьому параді не буде військового обладнання. Якщо так дійсно станеться, це буде вперше за багато-багато років, коли вони не можуть собі дозволити присутність озброєння на параді й бояться, що дрони можуть пролетіти над Красною площею. Це показово. Це показує, що вони (РФ – ред.) вже не сильні, як раніше. Тому треба продовжувати санкційний тиск на них», – сказав Зеленський.
Російська влада раніше заявила, що на День перемоги 9 травня оголосить перемир’я, причому незалежно від дій України. Зеленський підкреслив, що виступає за припинення вогню, але не на кілька годин, лише щоб дати провести парад у Москві.
Міноборони Росії заявило, що парад відбудеться, але у скороченому вигляді, без військової техніки.
Помічник Путіна заявив, що без виходу ЗСУ з Донбасу Кремль «не бачить сенсу» в продовженні переговорів
Росія не бачить сенсу в новому раунді тристоронніх переговорів із участю Москви, Києва і Вашингтона щодо завершення війни доти, доки Україна не виведе війська з Донбасу, заявив 7 травня помічник президента РФ Юрій Ушаков.
«Усі розуміють, зокрема, я б сказав, і українські перемовники, що зараз Києву потрібно зробити лише один серйозний крок, після чого, по-перше, призупиняться військові дії, а по-друге, відкриються перспективи для серйозного обговорення перспектив подальшого довгострокового врегулювання», – сказав помічник Володимира Путіна (цитата за «Інтерфаксом»)
Ушаков додав, що «переконувати один одного – багато в чому витрачання часу», доки президент України Володимир Зеленський не погодиться на виведення військ.
Переговори про завершення російсько-української війни, які проводяться за посередництва США, стоять на паузі з кінця лютого. Причиною цього стала ситуація на Близькому Сході, оскільки американські перемовники Стів Віткофф та Джаред Кушнер тепер приділяють багато часу врегулюванню протистояння Сполучених Штатів із Іраном.
До паузи в переговорах сторонам вдалося досягти згоди з технічних питань. Головною невирішеною проблемою залишався статус Донбасу – Росія виведення ЗСУ з Донецької області, Україна наполягає на припиненні боїв на фактичній лінії фронту. За участю США розроблялися й альтернативні варіанти, серед яких створення на Донеччині вільної економічної демілітаризованої зони.
Війська РФ 80 разів атакували три райони Дніпропетровщини, постраждали 5 людей – ОВА
Російські військові 7 травня майже 80 разів атакували Дніпропетровщину ракетою, артилерією і безпілотниками, внаслідок цього постраждали п’ять людей – такі дані на 18:30 повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«У Дніпрі пошкоджені підприємство, заклади культури й автівки. Бив противник і по Солонянській громаді, що у Дніпровському районі. Пошкоджене сільськогосподарське підприємство. На Нікопольщині росіяни цілили по Нікополю, Покровській, Червоногригорівській, Марганецькій і Мирівській громадах. Понівечені підприємство, інфраструктура, магазин, автомобілі, багатоквартирні та приватні будинки. Постраждали п’ятеро людей», – йдеться в повідомленні.
Очільник ОВА уточнив, що 45-річний чоловік шпиталізований у стані середньої тяжкості, решта постраждалих лікуватимуться амбулаторно.
Крім того, Ганжа повідомив, що на Криворіжжі війська РФ завдали удару по Апостолівській і Зеленодольській громадах, там пошкоджена інфраструктура.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Розвідка каже про страх Путіна: буде заколот?
Страх змови і держперевороту: у Росії посилили безпеку свого керманича Володимира Путіна. З посиланням на дані європейської розвідки про це написали кілька видань, серед яких CNN і FT. За цими даними, охорона Путіна суттєво обмежує місця його перебування. У звіті розвідки розповідається також про підозри щодо ймовірних змов проти російського лідера, включно з можливим замахом на Путіна з допомогою дронів.
На цьому тлі джерело The Washington Post повідомляє про конфлікт у Кремлі, схожий на протистояння довкола Бориса Єльцина свого часу.
Путін тим часом готується до параду: без техніки, без мобільного зв’язку, і з суттєвими обмеженнями.
А Міноборони Росії заявляє про удари дронами по Москві.
На Красній площі – безпрецедентні заходи безпеки.
- Що про це все кажуть у Москві?
- Російські громадяни щось підозрюють?
- Чого бояться у Росії?
- А сам Путін?
- Заколот у Росії можливий?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії, науковий радник Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live») погодився із тезою із польського видання Rzeczpospolita і навіть припустив можливі провокації.
«Це один із варіантів, ми не знаємо напевно, які є варіанти у Путіна. Важко здогадатися, що у нього в голові. Але такі варіанти можливі, і зважувати їх доводиться нашому керівництву, спираючись на дані розвідки», – підсумовує Олексій Гарань.
- У Кремлі 7 травня заявили заявили, що президента РФ Володимира Путіна охороняють так само ретельно, як і голів держав у всьому світі, але додаткові заходи безпеки запроваджують до 9 травня, коли в Росії відзначають День перемоги у Другій світовій війні в Європі.
- Як заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, напередодні подібних свят у Росії «відповідні спеціальні служби завжди вживають додаткових заходів безпеки», але додав, що цього року підвищені заходи безпеки у РФ застосовують у зв’язку з «терористичною загрозою» з боку України. На запитання, чи посилюється охорона самого Путіна з тієї ж причини, речник Кремля відповів: «Звичайно».
- Водночас він заперечив повідомлення західних ЗМІ, які раніше цього тижня, посилаючись на неназване європейське розвідувальне агентство, повідомляли, що Кремль різко посилив безпеку довкола Путіна через побоювання щодо перевороту або замаху на нього.
- Міністерство оборони Росії заявило 7 травня, що Москва оголошує перемир’я у війні проти України з півночі 8 травня до 10 травня на честь Дня перемоги, який в РФ відзначають 9 травня. Міноборони РФ закликало Україну «наслідувати цей приклад», заявивши, що в іншому разі буде «адекватна відповідь». Крім того, у російському відомстві знову пригрозили масованим ракетним ударом по центру Києва в разі атаки на Москву 9 травня.
- 4 травня у військовому відомстві РФ оголосили про одноосібне рішення російського лідера Володимира Путіна оголосити перемир’я 8 і 9 травня, хоча ніяких формальних домовленостей про припинення вогню Москва Києву не пропонувала.
- Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що виступає за припинення вогню, але не на кілька годин, лише щоб дати провести парад у Москві. Він оголосив «режим тиші» з півночі 6 травня, який був майже одразу порушений Росією. При цьому російська влада ніяк не реагувала на пропозицію Києва про перемир’я вже починаючи з півночі 6 травня.
- 6 травня речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що іноземним дипмісіям і представникам міжнародних організацій направили ноту з закликом «забезпечити завчасну евакуацію з Києва персоналу дипломатичних та інших представництв».
- Повідомлень про намір евакуювати персонал із Києва з боку іноземних диппредставництв поки не було.
- В Єврокомісії заявили, що ЄС не забиратиме своїх дипломатів із Києва після попереджень Москви.
- Міноборони Росії раніше заявило, що парад у Москві 9 травня відбудеться, але у скороченому вигляді, без військової техніки.
«Ми не рекомендуємо» – Зеленський звернувся до іноземних лідерів, які планують відвідати парад у Москві
Президент України Володимир Зеленський заявив увечері 7 травня, що не рекомендує лідерам іноземних держав відвідувати парад у Москві 9 травня. Глава держави нагадав, що Росія не пристала на українську пропозицію припинити вогонь із 6 травня, у відповідь «були тільки нові російські удари, нові погрози з боку Росії».
«Вони хочуть від України дозволу провести їхній парад, щоб вийти на площу безпечно на годину раз на рік, а потім далі знов убивати наших людей і воювати. Вже росіяни говорять про удари після 9 травня. Дивна й точно неадекватна логіка російського керівництва. Маємо і звернення від деяких держав, близьких Росії, про те, що їхні представники збираються бути в Москві. Дивне бажання… в ці дні. Ми не рекомендуємо», – сказав Зеленський, не розкривши, в чому полягають ризики.
У Кремлі 7 травня заявили, що президента РФ Володимира Путіна охороняють так само ретельно, як і голів держав у всьому світі, але додаткові заходи безпеки запроваджують до 9 травня, коли в Росії відзначають День перемоги у Другій світовій війні в Європі.
Міноборони Росії раніше заявило, що парад у Москві 9 травня відбудеться, але у скороченому вигляді, без військової техніки.
4 травня у військовому відомстві РФ оголосили про одноосібне рішення російського лідера Володимира Путіна оголосити перемир’я 8 і 9 травня. «Розраховуємо, що українська сторона наслідуватиме цей приклад», – вказали в Міноборони Росії, хоча ніяких формальних домовленостей про припинення вогню Москва Києву не пропонувала.
Міністерство оборони Росії також виступило з погрозами завдати «масований ракетний удар по центру Києва», який воно називає відповіддю на ймовірні зусилля «київського режиму… з метою зриву святкування 81-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні».
Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що виступає за припинення вогню, але не на кілька годин, лише щоб дати провести парад у Москві. Він оголосив «режим тиші» з півночі 6 травня, який був майже одразу порушений Росією. При цьому російська влада ніяк не реагувала на пропозицію Києва про перемир’я вже починаючи з півночі 6 травня.
6 травня речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що іноземним дипмісіям і представникам міжнародних організацій направили ноту з закликом «забезпечити завчасну евакуацію з Києва персоналу дипломатичних та інших представництв». Представниця російського зовнішньополітичного відомства також пригрозила «невідворотним» ударом по Києву, зокрема «по центрах ухвалення рішень», у разі удару по Москві 9 травня. Повідомлень про намір евакуювати персонал із Києва з боку іноземних диппредставництв поки не було. В Єврокомісії заявили, що ЄС не забиратиме своїх дипломатів із Києва після попереджень Москви.