«Болить за країну». Переселенка з Маріуполя водить «тролейбус перемоги»
Ольга Бондар з Маріуполя знайшла прихисток у Хмельницькому. Про набір на курси водіїв тролейбусів жінка дізналася із оголошення у соцмережах. Пройшла навчання – і вже понад три роки возить містом пасажирів.
Свій транспорт Ольга назвала «тролейбусом перемоги» і прикрасила його патріотичними написами. Найбільше Ольга мріє про день, коли вся родина знову збереться за одним столом.
Україна просить Європу стати посередником в угоді з РФ про взаємне припинення ударів по аеропортах – Сибіга
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна просить Європу допомогти укласти з Росією угоду про взаємне припинення ударів по аеропортах.
«Нам, ймовірно, потрібна нова роль Європи в наших мирних зусиллях. Можливо, ми спробуємо вирішити або досягти так званого припинення вогню по аеропортах», – сказав Сибіга виданню Politico 11 травня.
Міністр вважає, що Росія може мати стимул до участі в такій угоді, оскільки основні російські хаби, включаючи московський міжнародний аеропорт Шереметьєво та аеропорт Пулково Санкт-Петербурга, стають дедалі вразливішими до українських далекобійних атак.
«Можливо, наші європейські союзники, створивши платформу або, можливо, спеціальну групу, могли б обговорити [припинення вогню в аеропортах]», – сказав він, додавши, що президент України Володимир Зеленський вже обговорив цю ідею з деякими європейськими лідерами.
Київ не просить Європу замінити Вашингтон. Натомість, за словами Сибіги, будь-які європейські зусилля повинні посилювати дипломатію під керівництвом США та уникати створення конкуруючих напрямків – «це має бути додатковий напрямок».
Пропозиція Сибіги з’явилася на тлі того, як кілька європейських лідерів стверджують, що континенту потрібна більш пряма роль у дипломатії щодо України.
12 травня Андрій Сибіга заявив, що Київ пропонував Москві продовжити часткове припинення вогню після 11 травня, але натомість Росія цієї ночі запустила понад 200 безпілотників проти України.
Російська сторона цю заяву українського міністра не коментувала.
Президент США Дональд Трамп увечері 8 травня заявив, що вдалося досягнути згоди про триденне перемир’я між Росією й Україною – 9, 10 і 11 травня. За його словами, воно мало передбачати як зупинку бойових дій, так і обмін полоненими у форматі 1000 на 1000. У Києві й Москві згодом підтвердили домовленості.
Обмін військовополоненими так і не відбувся.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україні не працюють цивільні аеропорти. У Росії вони тимчасово припиняють роботу на тлі українських атак.
Об'єктами взаємних атак стають військові аеродроми.
Ганжа оголосив про обов’язкову евакуацію з частини Нікопольського району
Влада Дніпропетровської області оголосила обов’язкову евакуацію з окремих територій Нікопольського району, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 12 травня. За його словами, він підписав відповідні розпорядження.
«Новокиївки та Іллінки Марганецької міської громади, Вищетарасівки Мирівської сільської громади мають виїхати родини з дітьми. Наразі там мешкають 34 дитини. Це 28 родин», – повідомив він.
Крім того, всі жителі мають залишити одну з вулиць у Марганці та майже 100 вулиць Нікополя. Загалом, за оцінкою голови області, евакуюватися мають 1 145 людей. Всі вони мають переїхати протягом місяця, час та маршрут евакуації узгоджується індивідуально з кожною сім’єю.
Ганжа уточнив, що евакуйовані родини можуть зупинитися як у більш безпечних населених пунктах Нікопольщини, так і в інших районах Дніпропетровщини чи інших областях.
Очільник області зазначив, що міська влада Нікополя розгляне ініціативу компенсувати оренду житла родинам з дітьми, які потрапили під обов’язкову евакуацію, але вирішили залишитися в місті, переїхавши до більш безпечних районів.
Армія РФ фактично щодня обстрілює Нікопольський район Дніпропетровщини і, зокрема, районний центр.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Як працює «гаряча лінія» Міноборони 1512: терміни розгляду скарг, контакти та реальні відгуки
«Гаряча лінія» Міністерства оборони України мала б бути швидким каналом зв’язку для тих, хто шукає допомоги, пояснень або рішення у складних ситуаціях. Саме сюди звертаються військові або їхні рідні. На практиці ця система не завжди відповідає очікуванням. Для частини заявників «гаряча лінія» стає не точкою вирішення проблеми, а ще одним етапом виснажливого пошуку інформації.
Правозахисники пояснюють, що у військових та їхніх родин можуть бути завищені очікування від роботи «гарячої лінії» Міноборони, бо фактично цей інструмент має бути модератором – скоординувати звернення до відповідного органу чи установи, які відповідають за безпосереднє вирішення проблеми.
Радіо Свобода поспілкувалося з рідними військовослужбовців, які зверталися на «гарячу лінію» Міністерства оборони по допомогу, а також із правозахисниками, які працюють з військовими та ветеранами. Ми звернулися і до Міністерства оборони за роз’ясненнями, щоб зрозуміти, як працює «гаряча лінія» Міністерства оборони.
«Гарячу лінію» з питань Міністерства оборони України з коротким телефонним номером 1512 створили 1 січня 2024 року.
Сили спецоперацій повідомили про попередні ураження об’єктів Росії під Маріуполем
Українські військові завдали низки ударів по російських об’єктах і логістиці до 5 травня, повідомляє командування Сил спеціальних операцій 12 травня.
За повідомленням, безпілотники ССО до 5 травня уражали «склади, логістику, командний пункт, ремонтну базу та інші обʼєкти противника» на окупованих територіях Донеччини, Луганщини, Запоріжжя, а також в Бєлгородській області Росії.
«В Сартані під Маріуполем на Донеччині підрозділи Middle-strike ССО уразили склади боєприпасів ворожих підрозділів. В Бойківському уражено склад матеріально-технічного забезпечення та логістичний центр підрозділів противника», – заявляє командування.
Також військові звітують про удари по російській ремонтній базі в окупованій Миколаївці Донецької області та командно-спостережному пункту РФ в Святотроїцькому Запорізької області.
«У Ровеньках на Луганщині ССО вдарили по тимчасовому розташуванню механіків противника, а в Куликівському на Запоріжжі по ворожому полігону. Також підрозділ Middle-strike ССО уразив розташування підрозділу безпілотників ворога в Новій Таволжанці білгородської області РФ», – додають у ССО.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження.
Президент України Володимир Зеленський оголосив «режим тиші» з півночі 6 травня, який був майже одразу порушений Росією. При цьому російська влада ніяк не реагувала на пропозицію Києва про перемир’я вже починаючи з півночі 6 травня.
Згодом Україна та Росія оголосили припинення вогню з 9 по 11 травня, хоча обидві сторони заявляли про порушення.
Федоров розповів про застосування ШІ в обороні після зустрічі з гендиректором Palantir
Міністр оборони Михайло Федоров зустрівся з генеральним директором технологічної компанії Palantir Technologies – про це він повідомив 12 травня.
«Впроваджуємо AI у війну разом з Palantir – однією з найбільших defence tech-компаній світу Зустрівся із CEO Palantir Technologies Алексом Карпом», – заявив він.
Міністр нагадав, що Карп був одним із перших CEO великих західних технологічних компаній, який особисто приїхав до Києва після початку повномасштабного вторгнення – в червні 2022 року – та висловив підтримку Україні.
Він навів результати співпраці Києва з компанією:
- створення системи детального аналізу повітряних атак
- впровадження ШІ-рішення для роботи з великими обсягами розвідувальних даних
- інтеграція технології в планування deep strike-операцій
«Окремий напрям – Brave1 Dataroom, створений спільно з Palantir. Це платформа, де розробники отримують доступ до реальних даних з поля бою для навчання AI-моделей. Уже понад 100 компаній тренують 80+ моделей для виявлення й перехоплення повітряних цілей у складних умовах», – зазначив міністр.
Він розповів, що під час зустрічі делегації Palantir показали, як Україна захищає небо, стримує російську армію на фронті та завдає удару російській економіці.
Голова Міноборони вказав на те, що ШІ та аналіз даних впливають на результат на полі бою, і висловив намір посилювати партнерство з Palantir в AI-рішеннях та оборонних tech-проєктах.
Про зустріч із Карпом повідомив також президент Володимир Зеленський, вказавши на розвиток співробітництва з американським оборонним сектором.
«Точно є сфери, де можемо бути корисними одне одному, зміцнити захист України, Америки та наших партнерів. Обговорили напрями технологічного розвитку як у контексті бойових дій, так і цивільних потреб. Домовилися, що наші команди будуть на зв’язку», – додав він.
У Palantir наразі не коментували візит Карпа до України.
Мінекономіки 2024 року підписало контракт із Palantir щодо застосування штучного інтелекту в гуманітарному розмінуванні території України.
Каллас розказала про підготовку до можливого застосування статті про колективну оборону
Єврокомісія підготувала документ із трьома сценаріями застосування статті 42.7 Договору про ЄС – європейського аналога статті 5 НАТО про колективну оборону. Про це розповіла очільниця європейської дипломатії Кая Каллас перед початком засідання Ради ЄС у Брюсселі 12 травня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
За її словами, перший сценарій передбачає одночасний напад на країну НАТО, коли активуються обидві статті – і натовська, і євросоюзівська. Другий стосується атаки на державу ЄС, яка не є членом НАТО, – тоді діє лише стаття 42.7. Третій сценарій охоплює гібридні атаки, які не досягають порогу для застосування статті 5.
«Ми не говоримо публічно про ці навчання, тому що вони демонструють наші прогалини. Саме в цьому й була мета навчань – зрозуміти, де нам потрібно бути більш конкретними: хто що робить, хто і що може запитувати у Комісії, що може робити Європейська служба зовнішніх дій і що можуть робити держави-члени», – пояснила Каллас, додавши, що стаття є «дуже широкою та доволі нечіткою» і потребує деталізації.
Федеральна міністерка оборони Австрії Клаудія Таннер підтримала такий підхід, зазначивши, що в різних сценаріях може йтися про залучення, зокрема, SATCEN або Frontex.
Єдиним реальним прецедентом застосування статті 42.7 досі залишається теракт у паризькому «Батаклані» 2015 року: тоді Австрія направила своїх солдатів у Малі, вивільнивши французьких військових для дій усередині країни, нагадала міністр оборони Австрії, спілкуючись зі ЗМІ перед початком засідання.
Міністр оборони Швеції Пол Йонсон підтримав дискусію навколо статті 42.7 і зазначив, що цього ж ранку обговорював із єврокомісаром з оборони Кубілюсом ідею своєрідного «посібника» – документа, який визначав би, як ЄС має готуватися до серйозних безпекових ситуацій.
«Йдеться про необхідність підготувати ЄС до ситуації, коли одна з держав-членів зазнає збройного нападу. Чи існують плани цивільної готовності? Як ЄС може підтримувати НАТО у сфері стримування та оборони? Наприклад, яку роль має Frontex? Яку роль мають цивільні ресурси ЄС? Як забезпечити вищий рівень стійкості в усьому Європейському Союзі?», – пояснив своє бачення міністр оборони Швеції.
Швецький міністр також чітко відповів на побоювання, що активізація статті 42.7 може спонукати США дистанціюватися від Європи. «Це доповнення, а не заміна НАТО», – наголосив він, додавши, що не бачить тут «жодної гри з нульовою сумою».
На його думку, стаття 42.7 може посилити цивільну готовність і стійкість Європи, тоді як саме НАТО залишається структурою з необхідними командними структурами та оборонними планами.
Щодо ідеї створення окремої армії ЄС, яку просувають деякі великі країни, Йонсон був скептичним: «Такі заяви лунають роками, але нічого реалістичного, що відображало б реальний намір створити спільну армію ЄС, немає».
Дискусія навколо статті 42.7 відбувається на тлі ширшої розмови про оборонну самодостатність Європи. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур чітко розмежував роль НАТО та ЄС у системі колективної безпеки: військове планування та реалізація планів – це відповідальність Альянсу, тоді як ЄС має підсилювати зусилля держав-членів, допомагаючи їм ставати сильнішими у військовому плані.
При цьому Певкур закликав європейців до більшої впевненості у власних силах.
«Маючи 500 мільйонів населення та ВВП близько 25 трильйонів євро – це значно більше, ніж у Росії. Якщо буде потрібно, ми готові захищати Європу самостійно», – наголосив він, додавши, що оборонні витрати країн ЄС вже наближаються до пів трильйона євро.
Першу симуляцію з плану дій у разі нападу на одну з країн-членів посли країн ЄС провели 4 травня в рампах засідання політично-безпекового комітету. Під час тренувань були відпрацьовані кризові сценарії на базі статті 42.7 Договору про ЄС.
Сибіга: Київ пропонував Москві продовжити часткове припинення вогню, але РФ вночі атакувала БпЛА
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Київ пропонував Москві продовжити часткове припинення вогню після 11 травня, але натомість Росія цієї ночі запустила понад 200 безпілотників проти України.
«Неодноразова відмова Путіна від миру має мати для нього наслідки. Посилення тиску через ефективні довгострокові санкції України та рішучі рішення наших партнерів. Настав час зміцнити наші позиції та змусити Москву припинити війну. Путін повинен усвідомити, що для нього буде тільки гірше. Його єдиним варіантом має бути зупинити терор», – написав він у соцмережі Х.
Сибіга додав, що Україна закликає до більшої ролі Європи в мирному процесі, що доповнює основний дипломатичний курс під керівництвом США.
Російська сторона цю заяву українського міністра не коментувала. Раніше у Москві назвали малоймовірним продовження перемир’я, там наголосили, що президент США Дональд Трамп висловлював таке побажання, але воно слабко підкріплене.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 12 травня (з 18:00 11 травня) війська РФ атакували 216 БпЛА різних типів. Українські військові зафіксували влучання 25 ударних БпЛА на 10 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 5 локаціях.
Зокрема, мер Києва повідомив про падіння уламків дрона в столиці. Також місцева влада заявила, що вночі російські дрони атакували Київську область – пошкоджена будівля дитячого садка та житлові будинки у Фастівському районі.
Також, за даними міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби, армія РФ вранці 12 травня атакувала об’єкти залізничної інфраструктури в Дніпропетровській області, травмований машиніст, коли той прямував до укриття.
Президент США Дональд Трамп увечері 8 травня заявив, що вдалося досягнути згоди про триденне перемир’я між Росією й Україною – 9, 10 і 11 травня. За його словами, воно мало передбачати як зупинку бойових дій, так і обмін полоненими у форматі 1000 на 1000. У Києві й Москві згодом підтвердили домовленості.
Обмін військовополоненими не відбувся.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) зазначали, що російські та українські війська продовжували обмежені наступальні операції на фронті, зокрема, протягом другого дня угоди про припинення вогню з 9 по 11 травня.
Аналітики констатують, що поширеність взаємних звинувачень та продовження локалізованої активності протягом другого дня припинення вогню підкреслюють той факт, що припинення вогню без чітких механізмів забезпечення дотримання, надійного моніторингу та чітко визначених процесів вирішення спорів навряд чи буде дотримане.
Серед іноземців більшість квартир у Білорусі купують громадяни Росії
Серед іноземців, які купують квартири в Білорусі, 60% становлять громадяни Росії, повідомила білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на Національне кадастрове агентство.
За даними відомства, в середньому за 2024-2026 роки кількість житла, придбаного росіянами, «стабільно залишається в діапазоні 140–145 квартир».
«Представники таких країн, як Литва, Китай та Україна, йдуть зі значним відривом та часткою менше 5%», – зазначили у агентстві, уточнивши, що така статистика краще проглядається за результатами року.
Іноземці віддають перевагу сучасним квартирам у нових районах зі складною забудовою. Зокрема, в січні-березні 2026 року 40% квартир, придбаних іноземними громадянами, розташовувалися в районах житлового комплексу «Мінськ-Мир», Сухарова, Лебединого, вулиці Лібхнехта та «Маяка Мінська».
У 2025 році частка росіян серед інших іноземців, які купували житло в Білорусі, також становила 60%, громадян Китаю та України – 5%. Трохи більше ніж 2% покупців були з Литви, Латвії, Туреччини, Казахстану та Ізраїлю.
За даними Національного кадастрового агентства, квартири в Мінську у 2024-2026 роках придбали представники 65 країн, серед них Сальвадор, Кабо-Верде та Гренада.
У березні Служба зовнішньої розвідки повідомила, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну близько 90% міграційного потоку до Білорусі становлять громадяни Росії. За спостереженнями відомства, Москва «активно створює передумови для переїзду лояльних громадян» до Білорусі.
«Укренерго»: російські атаки спричинили знеструмлення в п’яти областях
Російська армія продовжує атакувати цивільну енергетичну інфраструктуру України, повідомляє оператор «Укренерго» 12 травня:
«Внаслідок російських дронових атак та артилерійських ударів – на ранок є нові знеструмлення в Донецькій, Харківській, Сумській, Чернігівській та Миколаївській областях».
Там, де це дозволяють безпекові умови, тривають аварійно-відновлювальні роботи.
За спостереженнями компанії, споживання електроенергії показує тенденцію до зростання: на ранок 12 травня його рівень був на 3,5% вищим, ніж напередодні.
«Причина змін – хмарна погода у західних та частині центральних областей України. Це зумовлює низьку ефективність роботи побутових сонячних електростанцій та відповідне збільшення обсягу енергоспоживання із загальної мережі», – йдеться в зведенні.
Компанія радить перенести активне енергоспоживання на час найбільш ефективної роботи сонячних електростанцій, з 11:00 до 15:00, а також обмежити користування потужними електроприладами у вечірні години.
Також дощ і пориви вітру частково знеструмили шість населених пунктів у Закарпатській області, повідомляє оператор. Ремонтні бригади місцевого обленерго вже працюють над відновленням пошкоджених ліній.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. У багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України. Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Зеленський про нічну атаку дронами: Росія «сама обрала» закінчити режим тиші
Президент Володимир Зеленський вранці вівторка прокоментував посилення російських атак після завершення оголошеного режиму тиші з 9 по 11 травня.
«Росія сама обрала закінчити часткову тишу, яка зберігалась кілька днів. За цю ніч випустили по Україні більше 200 ударних дронів. Знову пішли авіабомби на фронті – понад 80, зафіксовано більше 30 авіаційних ударів», – заявив він.
Президент вказав на те, що ударні дрони збивали в Дніпропетровській, Житомирській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Київській областях і в столиці. Внаслідок ударів є поранені та загиблі.
«Ми говорили про те, що будемо діяти дзеркально у відповідь на всі російські кроки. Росія повинна закінчити цю війну, і саме вона має зробити крок до реального, тривалого припинення вогню», – додав президент.
Він закликав продовжувати й посилювати санкції проти РФ, доки вона не закінчить війну.
За даними Повітряних сил, протиповітряна оборона знешкодила 192 з 216 БпЛА, якими вночі на 12 травня російські війська атакували Україну.
Росія утримувалася від масованих атак по Україні та, зокрема, Києву протягом оголошеного припинення вогню з 9 по 11 травня. Водночас прифронтові регіони зазнавали ударів, внаслідок яких були загиблі й поранені.
Повітряні сили: ЗСУ знешкодили 192 з 216 БпЛА, якими вночі війська РФ атакували Україну
Протиповітряна оборона знешкодила 192 з 216 БпЛА, якими вночі російські війська атакували Україну, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
Українські військові зафіксували влучання 25 ударних БпЛА на 10 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 5 локаціях.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 12 травня (з 18:00 11 травня) противник атакував 216 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків Брянськ, Шаталово, Курськ, Міллєрово, Орел, Приморсько-Ахтарськ – РФ, ТОТ Донецьк, Гвардійське – ТОТ АР Крим.
Раніше мер Києва повідомив про падіння уламків дрона в столиці. Також місцева влада заявила, що вночі російські дрони атакували Київську область – пошкоджена будівля дитячого садка та житлові будинки у Фастівському районі.
Також, за даними міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби, армія РФ вранці 12 травня атакувала об’єкти залізничної інфраструктури в Дніпропетровській області, травмований машиніст, коли той прямував до укриття.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Санкції, гроші та дипломатія: як ЄС допомагає повертати з Росії українських дітей
11 травня у Брюсселі зібралися 72 делегації з різних країн та організацій, щоб обʼєднати зусилля для повернення незаконно вивезених до Росії українських дітей. За даними української влади, є підтверджені дані про понад 20 тисяч таких неповнолітніх. Щоб полегшити їх повернення додому, ЄС підключає своїх послів по всьому світу, допомагає з верифікацією місця перебування дітей, з їх адаптацією вдома та притягненням до відповідальності задіяних до вивезення та незаконного утримання неповнолітніх на російських та окупованих територіях.
Через обстріли Росії за добу є загиблі на Донеччині та Дніпропетровщині
Внаслідок російських обстрілів протягом попередньої доби загинули троє жителів Донеччини, ще шестеро поранені, повідомив голова області Вадим Філашкін вранці 12 травня.
За його даними, обстрілів зазнали Покровський, Краматорський і Бахмутський райони. Одна людина загинула в Добропіллі, четверо зазнали поранень.
«Краматорський район. У Миколаївці загинули 2 людини, пошкоджено технічні приміщення. У Слов’янську пошкоджено приватний будинок і автівку. У Дружківці поранено 2 людини», – заявив голова області.
Також у Різниківці та Свято-Покровському Сіверської громади Бахмутського району пошкоджені приватні будинки, додав Філашкін.
Армія Росії обстрілювала низку населених пунктів Херсонщини, включно з обласним центром, заявив голова області Олександр Прокудін. Російські військові били по критичній та соціальній інфраструктурі, постраждали житлові будинки, автозаправна станція, сільгосптехніка та приватні автомобілі.
«Через російську агресію 12 людей дістали поранення, з них – 1 дитина», – додав Прокудін.
Внаслідок ударів по Дніпропетровщині загалом поранені четверо людей, один чоловік загинув, підсумував голова області Олександр Ганжа:
«Понад 20 разів ворог атакував п’ять районів області безпілотниками, артилерією та авіабомбами».
Пораненого в Дніпрі чоловіка госпіталізували в стані середньої тяжкості. Загинув житель Синельниківського району, там же постраждала жінка. Ще двоє людей поранені в Павлограді: 36-річного чоловіка госпіталізували, 44-річний постраждалий лікуватиметься амбулаторно.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ОВА: «Шахеди» атакували енергетичну інфраструктуру Миколаївщини
Вранці російські війська «Шахедами» атакували енергетичну інфраструктуру Миколаївщини, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
За його словами, внаслідок атаки є знеструмлення населених пунктів, роботи з відновлення вже розпочалися.
Люди не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Кулеба: через російський удар по залізниці на Дніпропетровщині постраждав машиніст
Російська армія вранці 12 травня атакувала об’єкти залізничної інфраструктури в Дніпропетровській області, повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
«Моніторингова команда попередила про небезпеку заздалегідь. Але уламками було травмовано машиніста, коли той прямував до укриття. Наразі йому надається необхідна допомога, загрози життю немає», – уточнив він.
Кулеба додав, що влучання безпілотника пошкодило локомотиви та рухомий склад. Рух поїздів у області «оперативно відновлюється».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЗСУ зупинили 32 російських атаки на Покровському напрямку напередодні – командування
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 174 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 травня.
Чотири російських штурмових дії зафіксували на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. 11 разів Росія атакувала українські підрозділи на Південно-Слобожанському напрямку.
Дві атаки РФ мали місце на Куп’янському напрямку, дев’ять – на Слов’янському. 17 спроб вклинитися в оборону ЗСУ зафіксували на Лиманському напрямку.
Російські загарбники 16 разів атакували на Костянтинівському напрямку – поблизу Плещіївки, Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля, Новопавлівки, Торецького та Кучерева Яру.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 32 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Білицьке, Покровськ, Котлине, Удачне, Муравка, Новопідгородне, Молодецьке та в напрямку Новопавлівки», – повідомляє командування.
Армія Росії двічі атакувала на Олександрівському напрямку і чотири рази – на Оріхівському.
На Гуляйпільському напрямку російські війська здійснили 20 атак у бік Добропілля, Староукраїнки, Залізничного, Нового Запоріжжя, Воздвижівки, Чарівного, Гіркого та в районі Гуляйполя.
Генштаб зазначає, що не фіксував російських атак на Краматорському та Придніпровському напрямках протягом доби.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Як зазначають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), російські та українські війська продовжували обмежені наступальні операції на фронті протягом другого дня угоди про припинення вогню з 9 по 11 травня.
Як українська, так і російська сторона заявляли, що інша сторона порушила режим припинення вогню 10 травня.
Нічна атака Росії: на Київщині пошкоджені будинки й дитячий садок
Російські дрони атакували, зокрема, Київську область протягом ночі, повідомили голова обласної військової адміністрації Микола Калашник та Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Зокрема, удари пошкодили будівлю дитячого садка та житлові будинки пошкоджені у Фастівському районі.
«Загорілася покрівля дитячого садка. У розташованому поруч чотириповерховому житловому будинку вибиті вікна. Пошкоджені й два приватні домоволодіння», – повідомляє ДСНС.
За даними рятувальників та обласної влади, ніхто не постраждав. Фахівці ДСНС та оперативні служби працюють на місці, триває ліквідація наслідків атаки.
Раніше мер Києва повідомив про падіння уламків дрона в столиці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: російська армія втратила понад тисячу військових і 2 танки за добу
Російські війська втратили близько 1 020 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 травня.
За оцінкою командування, загальні втрати російської армії за час повномасштабного вторгнення сягнули близько 1 343 050 військових.
Генштаб також наводить оновлені дані про втрати російської техніки:
- 11 926 танків (+2 за добу)
- 24 553 бойових броньованих машини (+2)
- 41 935 артилерійських систем (+72)
- 1 785 реактивних систем залпового вогню (+2)
- 1 373 засоби протиповітряної оборони
- 435 літаків
- 352 гелікоптери
- 1 373 наземних робототехнічних комплекси (+2)
- 285 506 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+1 252)
- 4 585 крилатих ракет
- 33 кораблі й катиери
- 2 підводних човни
- 95 855 автомобілів і автоцистерн (+145)
- 4 179 одиниць спеціальної техніки (+1)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Ці дані спираються на поіменні списки загиблих, які «Медіазона» складає спільно з Російською службою «Бі-Бі-Сі» й командою волонтерів, а також на дані з російського Реєстру спадкових справ.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
ISW: російські «воєнкори» занепокоєні через українські дрони поблизу Маріуполя
Нещодавні повідомлення про роботу українських безпілотників поблизу окупованого Маріуполя в рамках зусиль з повітряного перехоплення на полі бою (BAI), спрямованих проти російської логістики, викликають «значне занепокоєння» серед російських провоєнних блогерів, йдеться в аналізі ISW.
За спостереженнями інституту, 10 травня російські «воєнкори» висловили стурбованість через кадри українських безпілотників Hornet, які вільно діють над трасою Т-0509 Маріуполь-Донецьк (також відомою як траса H-10) поблизу окупованого Маріуполя, цілячись у російські автоцистерни та інші військово-транспортні засоби.
Один із них висловив «серйозне занепокоєння» тим, що ситуація вздовж наземних ліній зв’язку поблизу Маріуполя починає нагадувати умови вздовж траси М-30 Горлівка-Пантелеймонівка-Ясинувата-Донецьк, де, за словами «воєнкора», українські війська паралізували російську логістику та цивільний рух за допомогою безпілотників.
При цьому російські засоби радіоелектронної боротьби, за його словами, можуть глушити українські безпілотники Hornet лише тоді, коли вони не використовують Starlink або не встигають автоматично навести ціль. «Воєнкор» висловив стурбованість тим, що українські війська можуть повністю автоматизувати дрони Hornet протягом наступних 6-12 місяців.
Інший російський блогер повторив ці побоювання, висловивши стурбованість тим, що українські безпілотники з підтримкою Starlink та дальністю польоту до 200 кілометрів досягають автомагістралі М-14 Маріуполь-Бердянськ-Мелітополь-Генічеськ – ключового російського маршруту для боротьби з кібербезпекою вздовж узбережжя Азовського моря до окупованого Криму.
«Здатність України вражати рухомі цілі в районах, які раніше вважалися відносно безпечними для російських сил, ймовірно, досягне часткових ефектів BAI та, схоже, стане точкою посилення невралгії в російському ультранаціоналістичному інформаційному просторі», – припускають аналітики.
8 травня 1-й Азовський корпус Національної гвардії України опублікував відеозаписи з безпілотників, які, за його заявою, розвідують російські військові цілі в окупованому Маріуполі. За даними корпусу, його військові патрулюють дороги на глибину 160 кілометрів від лінії бойового зіткнення і продовжують «створення «санітарної зони» для російської логістики».
Російські війська окупували Маріуполь навесні 2022 року після тривалої облоги. За підтвердженими міською владою даними, у зруйнованому й окупованому Росією Маріуполі загинули щонайменше 20 тисяч людей, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода міський голова Вадим Бойченко.