Дрони рятують життя солдатів. Історії евакуації поранених з допомогою НРК
Використання наземних роботизованих комплексів (НРК) для евакуації поранених із «кілзони» є одним із завдань, яке поставив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський ще на початку 2026 року. Чи стало це реальністю на полі бою?
Про це Радіо Свобода розпитало підрозділи, які тримають оборону на півдні України. Читайте і дивіться за лінком
Зеленський очікує на «відповіді від американської сторони» щодо подальших переговорів
Зараз українські позиції «сильніше, ніж у попередні роки», заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 22 травня.
«Від початку року 590 кілометрів нашої території звільнено і під контролем. Тенденція – точно не в інтересах окупанта, ми продовжуємо нарощувати показники знищення російського особового складу – це разом із санкціями всіх форм примушує Росію до вибору дипломатії», – сказав він.
Про це, за словами Зеленського, він розповів під час розмови з прем’єром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом:
«Я дав детальну інформацію, яка є у нашої розвідки про плани росіян. Військові плани та політичні плани. Треба зараз усе зробити, щоб активізувати дипломатію. Я очікую відповіді й від американської сторони – по можливих форматах та графіку зустрічей».
Зеленський очікує, що новини щодо «готовності американців» можливі наприкінці тижня.
Сьогодні державний секретар Сполучених Штатів Марко Рубіо заявив, що переговори між Україною та Росією за посередництва США не відбуваються і що вони «не були продуктивними». Водночас він висловив готовність Вашингтону знову долучитися до процесу, якщо буде можливість вести плідні перемовини.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час.
Краснодарський край РФ: у Новоросійську частково перекрили рух через атаку дронів
У Новоросійську Краснодарського краю Росії увечері 22 травня оголосили загрозу атаки безпілотників – про це повідомили місцева влада та медіа.
Мер міста Андрій Кравченко заявив про роботу протиповітряної оборони й закликав місцевих залишити відкриту місцевість та громадські місця.
Згодом місцевий оперативний штаб повідомив про роботу системи оповіщення також у Слов’янському районі Краснодарського краю, Геленджику та Анапі.
Кравченко повідомив, що в Новоросійську перекрили рух транспорту в районі набережної, згодом – у напрямку Геленджика.
На початку травня українські війська, за словами Зеленського, завдали ударів по танкерах у порті Новоросійська.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Угорщина поновила заборону на імпорт українських продуктів
Угорський уряд знову запроваджує заборону на імпорт продуктів харчування з України, повідомив прем’єр-міністр Петер Мадяр 22 травня.
Також, за його словами, Угорщина офіційно відмовилася від планів вийти з Міжнародного кримінального суду.
«Уряд відкликає намір Угорщини вийти з Міжнародного кримінального суду та забороняє імпорт сільськогосподарських товарів з України», – заявив Мадяр.
Він додав, що відповідні розпорядження опубліковані в угорській урядовій газеті.
Розпорядження в урядовому віснику передбачає заборону на ввезення низки найменувань сільськогосподарської продукції з України. Зокрема, йдеться про види м’яса, зерна, овочів, а також мед.
20 травня видання «Латифундист» звернуло увагу, що 14 травня в Угорщині втратила чинність постанова, яка з 2023 року забороняла ввезення понад 20 категорій української аграрної продукції. Документ був надзвичайним декретом, а новий уряд Угорщини припинив дію надзвичайного стану, повідомила виданню старша брокерка компанії Barva Invest Ольга Харабара. Водночас видання зазначало, що про офіційний дозвіл на імпорт не йдеться.
Згодом видання Euractiv повідомило з посиланням на речника угорського уряду, що заборона припинила діяти через помилку і її незабаром відновлять.
Генштаб ЗСУ: на фронті протягом дня відбулося 166 бойових зіткнень
Російські війська продовжували атакувати на 12 напрямках протягом дня, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 22 травня.
За даними штабу, від початку доби на фронті відбулося 166 бойових зіткнень.
Зокрема, чотири сутички мали місце на Північно-Слобожанському і Курському, ще п’ять російських штурмів зафіксували на Південно-Слобожанському напрямку.
Бойові дії тривали на Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському та Костянтинівському напрямках.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 29 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Вільне, Білицьке, Родинське, Олександрівка, Шевченко, Покровськ, Гришине, Торецьке, Дорожнє, Новоолександрівка, Удачне та Новопідгородне. Дотепер тривають два боєзіткнення», – йдеться в зведенні.
Мінекономіки повідомило про зміни в правилах бронювання військовозобов’язаних
Кабінет міністрів ухвалив зміни в порядку бронювання працівників – про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства 22 травня.
За повідомленням, рішення має зробити систему бронювання військовозобов’язаних «більш прозорою, справедливою та захищеною від зловживань».
Зміни будуть стосуватися підприємств, установ і організацій, які визначаються критично важливими для економіки та функціонування держави під час воєнного стану.
«Ухвалені зміни дозволяють зберегти баланс між потребами оборони та стабільною роботою підприємств, без яких неможливе функціонування економіки в умовах війни», – заявив міністр економіки Олексій Соболев.
Прокуратура: зафіксовані 34 «подвійних» удари Росії FPV-дронами по рятувальниках і медиках
Правоохоронці зафіксували понад 11 тисяч російських атак дронами малого радіусу дії, повідомляє Офіс генерального прокурора.
«Безпілотні літальні апарати, зокрема FPV-дрони, Росія дедалі частіше використовує не як засіб ведення бою, а як інструмент цілеспрямованого терору проти цивільного населення», – заявляє відомство.
Йдеться про удари дронами по житлових кварталах, цивільних автівках, об’єктах критичної інфраструктури, лікарнях, місцях скупчення людей, а також по працівниках екстрених служб під час ліквідації наслідків атак.
Офіс генпрокурора розцінює такі дії як грубе порушення норм міжнародного гуманітарного права, яке кваліфікується як воєнні злочини.
Правоохоронці фіксують зростання кількості кримінальних проваджень щодо застосування дронів малого радіусу дії: у 2024 році таких ударів було 2 427, у 2025 році вже 6 771. За перші чотири місяці 2026 року зареєстровано 2 010 кримінальних проваджень.
Держсекретар США Рубіо дорікав НАТО у Швеції. Підсумки зустрічі і чого чекати Україні
ГЕЛЬСІНГБОРГ, ШВЕЦІЯ – Держсекретар США Марко Рубіо завершив напружений раунд переговорів НАТО у Швеції різким посланням європейським союзникам: американська військова присутність на континенті з часом скорочуватиметься, однак відданість США принципу колективної оборони НАТО залишається незмінною.
Чи це справді так? І чого насправді очікувати Європі?
Візит Рубіо на зустріч міністрів закордонних справ НАТО у Гельсінгборзі відбувся на тлі суперечливих сигналів президента США Дональда Трампа щодо розміщення військ у Європі.
Надто після раптового оголошення Трампом про відправлення додаткових 5 тисяч американських військових до Польщі – за кілька тижнів після того, як Вашингтон повідомив про плани скоротити сили в інших частинах Європи.
Ця невизначеність затьмарила значну частину зустрічі й оголила дедалі сильнішу тривогу всередині альянсу щодо передбачуваності американських безпекових гарантій для Європи.
Втім, і держсекретар США Марко Рубіо, і генеральний секретар НАТО Марк Рютте намагалися демонструвати єдність і стратегічну послідовність, навіть визнаючи масштабні зміни для альянсу.
Далі читайте ТУТ
Ціллю удару в районі Старобільська був не коледж, а штаб підрозділу «Рубікон» – Генштаб ЗСУ
Генеральний штаб ЗСУ заявляє, що ціллю удару, завданого в районі окупованого Старобільська на Луганщині, був не коледж Луганського державного педагогічного університету, а штаб одного з провідних дронових російських підрозділів.
«Збройні сили України завдають уражень по військовій інфраструктурі та об’єктах, які використовуються у військових цілях, суворо дотримуючись норм міжнародного гуманітарного права, законів та звичаїв війни. У ніч на 22 травня уражено низку об’єктів російського агресора, серед яких нафтопереробний завод, склади боєприпасів, засоби ППО, пункти управління та жива сила противника, зокрема і один зі штабів підрозділу «Рубікон» у районі міста Старобільськ», – ідеться в повідомленні Генерального штабу, оприлюдненому ввечері 22 травня.
Раніше цього ж дня, коментуючи удар по Старобільську, лідер РФ Володимир Путін стверджував, що не було військових об’єктів РФ у місці удару по адміністративних будівлях та гуртожитку Старобільського коледжу (філії) Луганського державного педагогічного університету. Російська сторона заявляє про шістьох загиблих і 39 постраждалих, ще 15 людей вважаються зниклими безвісти, розбір завалів триває.
Зеленський розповів Стармеру, Макрону й Мерцу про плани РФ щодо «Білорусі та інших напрямків у Європі»
Президент Володимир Зеленський поспілкувався з лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини – про це він повідомив 22 травня.
«Провів розмову з Кіром Стармером, Еммануелем Макроном та Фрідріхом Мерцом – формат Е3–Україна. Передусім про те, як зробити так, щоб дипломатія заради миру активізувалась і Європа в ній була», – написав Зеленський у своїх соцмережах.
За словами голови держави, партнери України відмічають, що її позиція «значно сильніше» як на полі бою, так і в далекобійних ударах. Він припустив, що цей тиск може спонукати до дієвої дипломатії.
Експосолка США в Києві каже, що Трамп поставив під ризик американських дипломатів у Києві в 2025-му – Reuters
Колишня посолка Сполучених Штатів у Києві Бріджит Брінк заявила, що рішення президента Дональда Трампа поставити на паузу військову допомогу Україні минулого року поставило під ризик не лише українців, але й тисячу співробітників посольства США в українській столиці.
В інтерв’ю агенції Reuters Брінк (посолка в Києві від травня 2022 року по квітень 2025 року) також поскаржилася на відсутність консультацій із нею щодо українських справ з боку адміністрації Трампа на початку його другої каденції.
«Я мала 1000 людей, всі цивільні, на місці. І нас захищали українці, використовуючи американське та інше обладнання», – сказала Брінк агенції для аналітичної статті-розслідування «Погляд зсередини на розпад американської дипломатії за часів Трампа».
Агенція Reuters звернулася до Петагону по коментар щодо заяви Брінк, але не отримала відповіді.
Ганжа повідомив про 13 поранених через російський удар по Марганцю
Російська армія 22 травня атакувала Марганець у Нікопольському районі, повідомив голова області Олександр Ганжа.
За його даними, FPV-дрон поцілив поряд зі службовим транспортом, де були працівники одного з підприємств. В автівці повилітали вікна.
«Поранені 13 людей, з них четверо – у лікарні. Всі у стані середньої тяжкості», – заявив Ганжа.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Читайте також: На Сумщині через удари РФ поранені 11 людей, зокрема дитина – поліція
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Має бути спільна позиція» – Сибіга застеріг від контактів окремих держав Європи з Путіним
Україна залучена до обговорення ролі Європи у мирному процесі щодо завершення війни, який нині на паузі, й невдовзі президент Володимир Зеленський обговорюватиме цю тему, зокрема, в так званому форматі Е3, що об’єднує Францію, Велику Британію та Німеччину. Про це журналістам розповів 22 травня очільник українського МЗС Андрій Сибіга, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
«Це вирішується спільно з нами, обговорюється, і ми визначатимемо ці параметри ролі Європи в мирному процесі. І я особисто переконаний, що це додасть і нову динаміку, і саме Європа має цей інструментарій – санкції, заморожені активи. Європа може виступати сильним гравцем у мирному процесі або знову ж таки – наближати сталий справедливий мир», –- наголосив Андрій Сибіга.
Міністр зазначив, що дискусія нині триває. Потрібно, за словами Сибіги, визначитися з форматом представлення й мандатом переговорників.
«Чи це буде група країн, чи це буде група лідерів, чи це буде якийсь ad-hoc (тобто спеціальний, окремий – ред.) механізм – це все ще в стадії обговорення», – зазначив очільник українського зовнішньополітичного відомства.
Відповідаючи на запитання щодо кандидатури можливого переговорника, міністр підтвердив, що «є певні імена», однак не став вдаватися в деталі, «це дипломатичний процес».
«Це точно не Шредер (близький до Путіна колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер – ред.). І зразу на упередження, щоб росіяни більше не пропонували – Жерар Депардьє, Стівен Сігал, не знаю, може (колишнього угорського прем’єра Віктора) Орбана ще притягнуть у переговорники з їхнього боку. Це має бути формат, який дозволить посередництво… І представлення виступати тією платформою, яка дозволить вирішувати, знову ж таки повторюсь, конкретні завдання і питання», – акцентував Сибіга.
Український чільний дипломат зазначив, що дискусія про склад переговорної групи та її завдання не має затягнутися, й застеріг від окремих контактів із Москвою конкретних країн, не називаючи при цьому охочих.
Залужний розповів про уроки війни, які Захід може засвоїти від України
«Український досвід полягає не лише у веденні технологічної війни та виживанні на полі бою. Він значно ширший», – наголошує український посол у Великій Британії Валерій Залужний. У Празі колишній головнокомандувач ЗСУ назвав десять уроків, які Захід може засвоїти від України.
На конференції «Крихка безпека. Майбутнє України та європейського континенту», яку організувало Чеське радіо, також виступили президент Чеської Республіки Петр Павел та українська правозахисниця, лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук.
Валерій Залужний у Празі окреслив своє бачення сучасної війни для Європи.
«Дорогі високоточні озброєння замінила війна на виснаження, заснована на дешевій, масово виробленій і відносно точній зброї», – зазначив він. «Тому успіх визначають стійкість суспільства та економіки»
Український дипломат, а до того головнокомандувач Збройних сил України, вже не вперше висловлює своє бачення сучасної війни та архітектури безпеки.
За словами генерала Залужного, НАТО зіткнулося з проблемою ймовірної нездатності повною мірою гарантувати безпеку своїм членам – насамперед через технічну неготовність до ведення сучасної війни та політичну неспроможність демократичних інституцій ухвалювати непопулярні рішення.
Неможливо бути вбитим лише трохи або бути наполовину живим
Валерій Залужний
Він наголосив, що війна Росії проти України поступово перетворилася на війну на виснаження, у якій навіть саме виживання вже означає перемогу.
Росія не може просто зупинити війну через ризик дестабілізації власної державної системи у разі поразки, каже Залужний.
І у цій війні успіх визначають дві головні речі: стійкість і здатність суспільства продовжувати боротьбу та приймати її наслідки, а також стійкість економіки та її здатність постійно відновлюватися.
«Кожному, хто хоче жити в достатку та мирі, але забуває, що колись за це віддали життя люди, які жили тут до нас, достатньо уважно подивитися на ваші кордони. Це кров ваших солдатів, які залишили її там у XX столітті», – сказав український дипломат.
Посол України у Великій Британії Валерій Залужний подякував Чехії за допомогу Україні та зазначив, що у війні, де йдеться про життя цілого народу, ймовірно настане момент, коли у пошуках її завершення вже не вдасться знайти жодного компромісу.
«Тому що неможливо бути вбитим лише трохи або бути наполовину живим. Або, що ще гірше, за таких умов погодитися на власне знищення», – сказав він.
Чеські медіа звертають увагу, що Залужний востаннє був у Празі незадовго до повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року – буквально за кілька днів до початку широкомасштабного вторгнення Росії.
Тоді в Чехії він підписав дві угоди: про передачу Києву артилерійських боєприпасів і про лікування українських військових.
«Є з ким зустрічатися» – Сибіга відкинув пропозицію Лукашенка поговорити й повідомив про приїзд до Києва Тихановської
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відкинув пропозицію Олександра Лукашенка зустрітися на території України. Про це очільник зовнішньополітичного відомства заявив у спілкуванні з журналістами 22 травня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Жодних дипломатичних офіційних контактів не було з білоруською стороною. Нещодавно ми побачили дивну заяву Лукашенка, що він готовий зустрічатися і приїхати до Києва. В української сторони є з ким зустрічатися. Найближчим часом ми чекаємо з візитом в Україні (лідерку білоруської опозиції Світлану) Тихановську. Тому ми маємо з ким розмовляти про весь спектр питань», – розповів Андрій Сибіга, відповідаючи на запитання про можливі дипломатичні контакти з білоруською стороною на тлі заяв України про можливе відкриття другого фронту з території Білорусі.
Коментуючи можливу реакцію у випадку агресії з боку Білорусі, український чільний дипломат заявив, що Україна «завжди буде діяти пропорційно» відповідно до 51-ї статті Статуту ООН про право на самозахист.
«Ми завжди будемо так діяти і «дзеркалити», – заявив Сибіга журналістам.
Військові РФ завдали удару по центру Миколаєва
Російські військові вдень 22 травня завдали удару по центру Миколаєва, повідомили моніторингові канали та місцева влада.
«Два приходи в Центральному районі Миколаєва», – написав о 14:57 «Миколаївський Ваньок», не уточнивши тип використаної зброї, о 15:14 він додав, що «без потерпілих на зараз, є руйнування».
Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім о 15:17 указав, що «станом на зараз без постраждалих».
В окупованому Севастополі обмежили продаж бензину, ціни злетіли вгору
В окупованому Севастополі з вечора 21 травня спостерігається брак бензину та зростання цін на нього, повідомляють російські телеграм-канали та влада.
Зокрема, телеграм-канал «ЧП Севастополь» зазначає, що ціни значно зросли. «Ціни летять у космос. Сотий перевалив за 100 рублів», – ідеться в повідомленні.
Телеграм-канал надав фотографії автозаправок «АТАН» та «ТЕС», де вказано або відсутність деяких марок палива, або підвищену ціну на них.
Заступник окупаційного голови міста Павло Ієно заявив, що в Севастополі обмежать продаж бензину – не більш як 20 літрів в одну каністру чи машину, що «уникнути штучного ажіотажу». «Існують певні логістичні складнощі, причина яких, гадаю, всім відома», – заявив чиновник.
За його словами, на заправках міста є бензин АІ-92, АІ-95 та дизельне пальне, але в невеликій кількості. Надвечір 22 травня нібито очікуються нові поставки.
Російський очільник Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що влада намагається нормалізувати обстановку в найкоротші терміни. «На заправках мережі АТАН є бензин марок АІ-92 і АІ-95, і ДП, але не на всіх станціях. На частині заправок ТЕС є 92-й бензин, постачання АІ-95-го та дизеля очікується надвечір, ми працюємо над цим. ДП поки що за талонами», – повідомив він.
Сили оборони України, СБУ та ГУР неодноразово завдавали ударів по нафтобазі у Феодосії, а також по поромній логістиці в Керчі.
В окупованому Старобільську на Луганщині удару зазнала будівля коледжу, є загиблі
В окупованому Росією місті Старобільську Луганської області серйозних пошкоджень зазнали будівлі навчального корпусу коледжу та гуртожитку, постраждали не менш як 35 людей, є загиблі. Такими є дані окупаційної влади, яка стверджує, що місто зазнало удару українських дронів.
МНС Росії та російські ЗМІ публікують фото та відео, на яких видно напівзруйновані будівлі Старобільського професійного коледжу, роботу рятувальників та постраждалих.
Очільник угруповання «ЛНР» Леонід Пасічник написав, що у будівлі було понад 80 людей, переважно підлітки віком від 14 до 18 років. Також повідомляється, що трьох людей урятували з-під завалів, а під ними ще можуть бути потерпілі. Також повідомляється, що пошкоджено адміністративні будівлі, магазини та приватні будинки в Старобільську, поранення за межами коледжу отримала одна людина.
Згодом у МНС Росії повідомили, що з-під завалів витягли тіло загиблого. Уповноважена з прав людини в Росії Яна Лантратова повідомила, що, за попередніми даними, загинуло чотири людини. Лантратова зазначила, що коледж належить до Луганського педуніверситету.
Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею про теракт, у відомстві стверджують, що ЗСУ за допомогою чотирьох БпЛА «прицільно завдали удару по адміністративних будівлях та гуртожитку Старобільського коледжу (філії) Луганського державного педагогічного університету».
Українські військові повідомлення російської сторони не коментували, моніторинговий канал Exilenova+ опублікував фото зруйнованих будівель, назвавши це наслідком «вибухів» у місті.
«Ще кадри з місця уражених об'єктів, які російські війська використовували у військових цілях», – пише цей телеграм-канал, додаючи кадри з місця ударів.
У повідомленнях російської сторони не вказано, чи використовувалася будівля навчального закладу як місце дислокації військових РФ – приміщення шкіл чи вишів часто перепрофільовуються сторонами конфлікту на пункти постійної або тимчасової дислокації особового складу.
Зеленський заявив про удар по НПЗ у російському Ярославлі
Президент Володимир Зеленський заявив про український удар по нафтопереробному заводу в російському Ярославлі вночі проти 22 травня.
«Була сьогодні доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського по застосуванню далекобійних дронів проти російської нафтопереробки та експортних позицій. Зокрема, цієї ночі Сили оборони України діяли по напрямку НПЗ в Ярославлі – це близько 700 кілометрів від нашої території. Повертаємо війну додому, в Росію, і це цілком справедливо», – написав Зеленський у телеграмі. Про ступінь уражень він не повідомив.
За словами президента, готуються нові «прояви наших далекобійних санкцій і мідлстрайків» у відповідь на російські удари по українських містах і громадах.
Зеленський також назвав втрати Росії на фроті, заявивши, що від початку 2026 року вони вже склали більше ніж 145 тисяч осіб. «Зокрема, знищеними – майже 86 тисяч осіб, важкопораненими – щонайменше 59 тисяч осіб, у полон взято більше ніж 800 російських військовослужбовців», – вказав президент. Російська влада дані про втрати у війні не коментує.
Вночі проти 22 травня губернатор Ярославської області Росії Михайло Євраєв заявив про атаку українських дронів. За його словами, з міркувань безпеки був перекритий рух транспорту на виїзді з Ярославля у бік Москви.
Російські телеграм-канали повідомили з посиланням на місцевих жителів про численні вибухи в Ярославлі. Видання Astra встановило, що ймовірною ціллю нічної атаки українських дронів став НПЗ «Славнефть-ЯНОС». Про те, чи є руйнування, не повідомляли.
Українські військові ситуацію поки що не коментували.
Цього місяця вже кілька разів повідомляли про атаку дронів на Ярославську область РФ. Зокрема, 19 травня в Генштабі ЗСУ заявили про ураження там нафтоперекачувальної станції.
«За результатами ураження нафтоперекачувальної станції «Ярославль-3» у Семибратово (Ярославська область) попередньо підтверджено пошкодження чотирьох резервуарів загальним об’ємом 140 тисяч кубічних метрів. Станція є важливим елементом системи транспортування нафти та задіяна у забезпеченні військово-промислової інфраструктури держави-агресора», – йшлося в повідомленні.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Путін намагається зупинити далекобійні удари України руками Заходу – голова МЗС Естонії
Україна має повне право здійснювати удари по території Росії – про це, прибуваючи на засідання міністрів закордонних справ країн НАТО у шведському Гельсінборзі, заявила очільниця МЗС Латвії, чию країну Москва звинуватила в нібито наданні Україні дозволу запускати безпілотники з латвійської території.
«Ми не надаємо наш повітряний простір українським дронам. Але водночас Україна здобула технології і спроможності для ударів по цілях на території Росії на великій відстані. Саме тому Росія намагається перекласти провину на когось іншого – на країни Балтії, Фінляндію, Польщу чи когось ще. Ні – Росія повинна припинити свою війну, і тоді не буде ніяких атак», – зазначила Байба Браже, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Топдипломатка також наголосила, що українські дрони на території Балтії – результат роботи російських засобів радіоелектронної боротьби, що збивають безпілотники з курсу. Вона підкреслила, що східний фланг НАТО має бути здатним відповідати на загрози такого типу.
«Таких дронів було дуже мало, і ми повинні бути здатні з цим впоратися. Це не критична ситуація. Потрібно лише працювати над нашою готовністю, мисленням і спроможностями», – сказала Браже.
Очільник МЗС Естонії Марґус Цахкна також назвав фейками заяви Росії про те, що Україна нібито використовує територію Балтії для дронових атак на РФ.
«Це неправда, тому що ми цього не дозволяємо. Водночас хочу запевнити, що Україна має повне право завдавати ударів по цілях глибоко на території Росії… Звичайно, потрібно бути обережнішими, але вся відповідальність у цьому питанні лежить на Росії, тому що Путін може зупинити цю війну хоч завтра», – підкреслив очільник естонського МЗС.
Цахкна сказав, що Росія намагається руками Заходу змусити Україну припинити удари по «життєво важливій артерії» РФ для експорту нафти.
«Близько 60% експорту газу й нафти Росії проходить через Балтійське море… І Україна дуже сильно б’є по цьому напрямку. Саме тому, як я бачу, Путін намагається розколоти західну єдність і змусити нас усіх чинити більший тиск на Україну, щоб вона припинила ці глибокі удари по території Росії. Але правильний шлях – посилювати тиск на Росію», – застеріг голова МЗС Естонії.
Очільник МЗС Литви, де цього тижня двічі оголошували повітряну тривогу через дрони, своєю чергою закликав до зміцнення протиповітряної оборони.
«Ми не можемо й надалі жити з прогалинами в нашому повітряному просторі… Ми повинні швидше впровадити ініціативу спостереження за східним флангом, а також запровадити нові механізми для зміцнення стійкості на східній лінії фронту», – наголосив Кястутіс Будріс.
Раніше у Москві звучали звинувачення на адресу країн Балтії в тому, що нібито вони надали українським безпілотникам можливість прольоту над своєю територією для ударів по цілях у Росії. Україна і її західні партнери заперечили ці заяви Москви.
У МЗС України перепросили у країн Балтії через «ненавмисні інциденти» з дронами.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголошував у своєму коментарі, що дрони опиняються в Балтії «не тому, що Україна хотіла їх туди направити». «Вони там через безрозсудний, незаконний повномасштабний напад Росії, який почався в 2022 році», – підкреслював Рютте.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».