В ISW пояснили, навіщо Кремль офіційно пов’язав Путіна із «Єдиною Росією» напередодні виборів у Думу
В американському Інституті вивчення війни заявляють, що рішення партії «Єдина Росія» вперше з 2007 року офіційно назвати себе партією лідера РФ Володимира Путіна спрямоване на те, щоб показати його «широку народну підтримку».
В ISW нагадали, що 28 червня партія «Єдина Росія» опублікувала передвиборчий плакат із зображенням Путіна і гаслами «Єдина Росія – партія президента» і «Бути за Путіна – базовий мінімум». Російське опозиційне видання «Медуза» зазначило, що це вперше з 2007 року, коли «Єдина Росія» оголосила себе «партією президента», і що у слогані на плакаті присутня латинська літера «Z», «яка стала поширеним символом війни Росії в Україні – таким чином підтримку «Єдиної Росії» й Путіна пов’язали і з підтримкою війни».
Аналітики зауважили, що виступ Путіна 28 червня на з’їзді «Єдиної Росії», в якому він прагнув показати силу Росії, підкреслити свою рішучість досягти цілей РФ військовим шляхом і відкинув дипломатичні рішення для припинення війни в Україні, «ймовірно, мав на меті почати формувати інформаційний простір напередодні виборів до Державної думи Росії у вересні 2026 року, зокрема ще більше зміцнити прихильність росіян до війни в Україні».
«Рішення Кремля публічно пов’язати Путіна з партією «Єдина Росія» є примітним і, ймовірно, має на меті створити враження, ніби Путін і його політика користуються широкою народною підтримкою, коли партія «Єдина Росія» неминуче переможе на осінніх виборах, які не будуть ані вільними, ані справедливими», – йдеться в повідомленні.
В ISW неодноразово у своїх звітах наголошували, що російський лідер Володимир Путін і високопосадовці Кремля продовжують наголошувати на відданості Росії своїм початковим воєнним цілям – повній капітуляції України, у той час як Україна, Сполучені Штати і Європа готові відновити переговори щодо припинення війни.
Аналітики вказують, що такі заяви «фактично сигналізують про те, що будь-яка мирна угода, яка не відповідає російським вимогам не лише до України, а й до НАТО і Заходу, не задовольнить Росію».
Останні мирні переговори між Україною та Росією за посередництва США відбулися в лютому. Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори були відкладені на невизначений час.
Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що завершення конфлікту США з Іраном дозволить Вашингтону сфокусуватися на врегулюванні російсько-української війни. Трамп також заявив, що Росія повинна укласти угоду з Україною, після «дуже гарної» зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту G7, що викликало обережний оптимізм серед лідерів «Групи семи» щодо можливості укладення мирної угоди.
Натомість у Кремлі заявили, що останні українські удари по Росії «не наближають особисті контакти» між лідером РФ Володимиром Путіним й українським президентом Володимиром Зеленським.
Зеленський наголосив, що Україна хоче закінчити війну до зими: «через дипломатію, і, звичайно, це дуже важливо – і через тиск на Росію».
Сили РФ ударили по автобусу в Запоріжжі, є постраждалі, згодом дрон атакував будівлю ОВА – Федоров
Російські військові вдень 29 червня атакували цивільний транспорт у Запоріжжі, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
Спершу під ударом опинився цивільний автомобіль, тут минулося без постраждалих. Згодом дрон вибухнув поруч із автобусом.
«Сім людей, у тому числі дві дитини, постраждали у автобусі. Дівчата 14 та 16 років, а також п’ятеро дорослих, віком від 23 до 64 років, отримують усю необхідну медичну допомогу», – вказав очільник ОВА.
Після цього російські військові завдали удару по будівлі Запорізької обласної військової адміністрації, додав Федоров.
«Пожежу локалізовано. Постраждалих немає», – проінформував чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
До шести зросла кількість загиблих через удар РФ по Дніпру – ОВА
У Дніпрі до шести зросла кількість загиблих внаслідок російського удару по місту 29 червня, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«У місті понівечені підприємство, училище, приватні оселі, автівки. Постраждали 29 людей», – написав Ганжа в телеграмі.
За його словами, російські військові протягом дня понад 60 разів атакували чотири райони області безпілотниками і ракетою.
«На Нікопольщині під ударом були Нікополь, Марганецька, Червоногригорівська, Томаківська, Покровська громади. Понівечені адмінбудівля, заправка, магазини, приватні оселі, авто. У важкому стані до лікарні доправили 54-річну жінку. 37-річна жінка госпіталізована у стані середньої тяжкості. Четверо людей лікуватимуться амбулаторно», – додав він.
За даними ОВА, в Кам’янському районі під ударом була Криничанська громада, там зайнялося поле з ячменем.
«Противник завдав удару по Петропавлівській громаді на Синельниківщині. Пошкоджена інфраструктура. За уточненою інформацією, через нічну атаку на П’ятихатську громаду постраждали двоє людей. 72-річний чоловік госпіталізований у стані середньої тяжкості. 41-річна жінка лікуватиметься вдома», – зазначив Ганжа.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Херсоні троє дітей і їхня мати поранені через скидання силами РФ вибухівки на подвір’я – прокуратура
У Херсоні близько 11:00 29 червня російські військові скинули вибухівку на подвір’я, повідомила обласна прокуратура.
«Снаряд вибухнув у кількох метрах від місця, де перебували 34-річна мама та троє її дітей трьох, шести та 13 років. Родину госпіталізовано із мінно-вибуховими травмами та гострою реакцією на стрес», – ідеться в повідомленні.
Раніше в прокуратурі інформували про ще кількох поранених унаслідок дій російських військових на Херсонщині, загальна кількість потерпілих сягнула дев’яти.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На 40% більше порівняно з минулим роком – місія ООН про жертви ударів РФ по Україні за пів року
Місія ООН із прав людини у період від 1 грудня 2025 року до 31 травня 2026 року задокументувала загибель 1 272 цивільних людей і поранення 6 871 в Україні, зазначаючи, що це на 40 відсотків більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
«Основною причиною жертв серед цивільних осіб залишалися атаки із застосуванням далекобійних ракет і безпілотників. Зростання використання безпілотників малої дальності поблизу лінії фронту ще більше посилило ризики для цивільних осіб, ускладнило евакуацію і гуманітарні операції, а також посилило ізоляцію окремих громад», – йдеться в доповіді, оприлюдненій 29 червня Управлінням ООН із прав людини.
Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) Даніель Белль наголосла, що висновки, викладені в доповіді, висвітлюють «кілька вкрай тривожних тенденцій: тривалі атаки на енергетичну інфраструктуру України в зимовий період, зростання кількості жертв серед цивільних осіб по всій Україні, продовження катувань і жорстокого поводження з військовополоненими, а також подальші обмеження основоположних прав на окупованій території».
Удари по енергетиці і наслідки для майбутньої зими
Зокрема, в місії наголосили, що масштаб пошкоджень, завданих українській енергетиці внаслідок російських ударів у період із жовтня 2025 року по березень 2026 року, свідчить про те, що повністю відновити потужності з виробництва електроенергії до наступної зими «буде неможливо».
«Втрата електро- й теплопостачання взимку вплинула на здоров’я, безпеку і можливість людей підтримувати належний рівень життя, особливо людей старшого віку, осіб з інвалідністю і сімей з дітьми, – сказала Белль. – Наступної зими люди знову зіткнуться з такими ж труднощами, а якщо атаки поновляться – то навіть із ще більшими».
Катування і страти військовополонених
Автори доповіді також зауважили, що в період із середини листопада 2025 року по січень 2026 року російські збройні сили стратили щонайменше 16 захоплених у полон українських військовослужбовців, а починаючи з лютого 2022 року Управління ООН з прав людини підтвердило страти 129 українських військовополонених й інших осіб, які припинили участь в бойових діях, російськими військами.
«Майже всі репатрійовані українські військовополонені, з якими було проведено інтерв’ю для цієї доповіді, повідомили про катування або жорстоке поводження під час перебування в полоні, включаючи жорстокі побиття, застосування електричного струму, ненадання належної медичної допомоги та інші види жорстокого поводження. У доповіді також задокументовано сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, щодо українських військовополонених, затриманих цивільних осіб та цивільних осіб на окупованій території», – йдеться у звіті.
Крім того, в доповіді розглядається поводження з російськими військовополоненими, утримуваними Україною: понад половина опитаних заявили про катування або жорстоке поводження, переважно під час взяття в полон і перевезення до прибуття до офіційних місць інтернування.
«На окупованій Російською Федерацією території у доповіді задокументовано триваючі обмеження свободи вираження поглядів та інших основоположних свобод, катування і жорстоке поводження, свавільні затримання, занепокоєння щодо дотримання права на справедливий суд, примусовий призов осіб, які перебувають під захистом, а також подальша заборона української навчальної програми і примусове проведення занять із військово-патріотичного виховання. Управління ООН з прав людини продовжує запитувати доступ до окупованої території для здійснення незалежного моніторингу», – кажуть в ООН.
За повідомленням, доповідь містить рекомендації для Росії, України й міжнародної спільноти, спрямовані на посилення захисту цивільних осіб, забезпечення відповідальності, підтримку постраждалих і відновлення критично важливої інфраструктури й основних послуг.
В ООН уточнили, що доповідь ґрунтується на 1 926 інтерв’ю з потерпілими і свідками, 180 виїздах на місця подій, 48 візитах до місць позбавлення волі, 78 візитах до лікарень, моніторингу 33 судових засідань, а також технічному аналізі, аналізі супутникових знімків і даних із відкритих джерел.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Харкові через удар РФ одна людина загинула, 10 постраждали – влада
Російські військові вдень 29 червня вдарили керованими авіабомбами по Харкову, внаслідок чого загинула 23-річна жінка, ще 10 людей постраждали, повідомив міський голова Ігор Терехов.
Він уточнив, що удару зазнав Холодногірський район Харкова.
Очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов зазначив, що один із постраждалих перебуває у вкрай тяжкому стані.
«Також пошкоджено трамвай та електричну мережу, більше ніж 15 авто, будівля підприємства та прилеглі до місця влучання будинки», – додав міський голова Терехов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Українці сильніші за все погане». Історія ветерана США, який допомагає Україні
«Українці сильніші за все погане, що відбувається», – каже американський ветеран і благодійник Джаред Мелоун. Колишній морпіх, учасник війни в Іраку, від початку повномасштабного вторгнення допомагає українцям. По декілька разів на рік особисто приїздить до України.
Напередодні річниці Незалежності США Радіо Свобода ділиться історією цього американського друга України. Її вдалось записати під час візиту Джареда Мелоуна до прифронтового Запоріжжя.
Смерть командира 154-ї ОМБр: що відомо
28 червня у Запорізькій області виявили без ознак життя командира 154-ї ОМБр, полковника Володимира Кононнікова. Правоохоронці розслідують обставини його смерті за статтею про умисне вбивство.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрали все, що відомо на цей момент.
Паливна криза в РФ: частина АЗС у Новосибірській області зупинила продаж пального
У Новосибірській області Росії деякі заправки зупинили продаж пального фізичним особам «через напружений режим», повідомив виконувач обов’язків міністра промисловості, торгівлі та розвитку підприємництва регіону Денис Рягузов, пише NGS.
За його словами, на цих АЗС заправка здійснюється лише за довгостроковими контрактами, а також за муніципальними і державними замовленнями. Чиновник не уточнив, скільки заправок зупинили продажі та в яких районах області. Рягузов стверджує, що в Новосибірську проблем із бензином немає.
«У районах Новосибірської області, де немає присутності "Газпромнафти», в ручному режимі вирішуємо питання для забезпечення паливом населення», – заявив Рягузов на нараді за участю очільника регіону Андрія Травнікова.
23 червня Травніков оголосив про запровадження обмежень на продаж пального «для недопущення спекулятивного попиту». Регіональний уряд випустив рекомендації, згідно з якими на АЗС на трасах за один раз можна купити 40 літрів бензину та 200 літрів дизельного палива. На решті автозаправних станцій – 40 і 80 літрів відповідно. Заправку бензину в каністри влада не заборонила, але обмежила 10 літрами.
У багатьох російських регіонах і на окупованих Росією територіях України в червні розпочався дефіцит бензину через атаки українських дронів на нафтопереробні заводи. У середині червня в Росії стали різко зростати ціни на пальне. Після цього влада частини регіонів запровадила обмеження на продаж палива.
За даними Reuters, через удари ЗСУ зупинилася робота великих НПЗ у центральній частині Росії, в результаті до середини червня Росія втратила близько 25% виробництва бензину порівняно з середньодобовим показником у червні 2025 року.
«Ситуація йде до критичної». РФ не має відповіді на удари ЗСУ? Путін помітив дефіцит бензину
Російський лідер Володимир Путін визнав серйозність ситуації з паливним постачанням окупованого Криму в інтерв'ю ведучому програми «Москва. Кремль. Путин» на телеканалі «Россия-1» Павлу Зарубіну.
Як сказав Путін, півострову потрібно близько 70 тисяч тонн бензину на добу, а зараз вистачить запасів лише на кілька днів. Росія, запевнив він, нарощуватиме постачання палива і сушею, і морем.
Також на нараді щодо забезпечення паливом внутрішнього ринку РФ Путін вперше визнав, що є «певний дефіцит» палива у самій Росії.
«Проблеми і для автомобілістів, і для бізнесу зберігаються: і черги, на жаль, теж на заправках є, і потрібну марку бензину не завжди можна знайти», – сказав він.
Рішення, за словами президента РФ, в тому, щоб «швидко і суттєво наростити виробництво найбільш затребуваних засобів ППО».
Однак Z-воєнкори зазначають, що «ситуація має тенденцію йти до критичної», маючи на увазі стан російської «малої ППО». За їхніми словами, Росія розгортає мобільні вогневі групи, ставить турелі, застосовує дрони-перехоплювачі, покриває дороги сітками – проте це все точково.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Влада Криму за останній місяць зіткнулася з дефіцитом бензину через українські атаки на нафтопереробні заводи і на бензовози на новій трасі Р-280, яку Москва називає «Новоросія» – окупанти проклали її окупованими українськими територіями. Через атаки в містах окупованого півострова виникли проблеми з громадським транспортом; у Севастополі діють тимчасові графіки відключень світла, а також фіксуються проблеми з водою. З 22 червня на півострові закрили дитячі літні табори, включно із найвідомішим, «Артеком».
«Через загострення ситуації» – російський Ермітаж скасував археологічні експедиції до Криму
Усі археологічні експедиції, які проводив музей Ермітаж в окупованому українському Криму, скасовані, розповів в інтерв’ю санкт-петербурзькому виданню «Ротонда» археолог Олександр Бутягін, якого через розкопки на півострові затримували в Польщі, а згодом у межах обміну відпустили на батьківщину.
У групі Мірмекійської археологічної експедиції, яку очолює Бутягін (вона проводить розкопки в районі Керчі), кілька днів тому з’явилася публікація про перенесення робіт в інший регіон «через загострення ситуації», пише «Ротонда». Замість Криму волонтерів кличуть на розкопки в Прикубання, бо туди легше дістатися.
На сайті Ермітажу, зазначає «Ротонда», всього йдеться про дев’ять кримських експедицій.
Влада Криму за останній місяць зіткнулася з дефіцитом бензину через українські атаки на нафтопереробні заводи і на бензовози на трасі Р-280 – вона пролягає окупованими українськими територіями, Москва називає її «Новоросія». Через це в містах окупованого півострова виникли проблеми з громадським транспортом; у Севастополі діють тимчасові графіки відключень світла, а також фіксуються проблеми з водою. З 22 червня на півострові закрили дитячі літні табори, включно із найвідомішим, «Артеком».
Москва вперше поставила кулемети великого калібру на танкер – ЗМІ
На фотографіях російського газовоза «Маршал Василевський» у Балтійському морі помітили два великокаліберні кулемети, пише видання «Досьє».
Кадри були зроблені у травні прикордонною службою Естонії, яка передала їх журналістам. На кадрах видно два великокаліберні кулемети «Корд» калібру 12,7 міліметра, встановлені на стерновій рубці – по одному з кожного борту. Поруч із ними – мішки з піском, які необхідні захисту вогневих позицій.
«Досьє» зазначає, що це єдиний відомий випадок, коли російське цивільне судно оснастили зброєю.
Крім того, на борту газовоза постійно перебувають військовослужбовці, з’ясували у виданні, вивчивши списки пасажирів із серпня 2025 року. На судні загалом було 50 осіб, і щонайменше 24 з них служили або служать у силових структурах.
Опитані журналістами експерти зазначають, що для захисту від безпілотників із повітря кулемети неефективні. Проте, враховуючи, що газовоз базується біля берегів Калінінградської області, озброєння можуть бути частиною стратегії Москви щодо захисту регіону, пише «Досьє».
Співрозмовник журналістів в одній із балтійських розвідок вважає, що це «на 50% сигнал Заходу». «Ми й так не плануємо висаджуватись на цей корабель. Але якщо підуть чутки про те, що на борту «тіньового флоту» є великокаліберні кулемети, то оцінка ризиків, пов’язаних із абордажем, для західних країн буде зовсім іншою», – каже він.
Газовозом «Маршал Василевський» володіє «Газпром». На запитання, навіщо їм потрібні кулемети, в компанії не відповіли.
Єдиним російським газовозом, який досі атакували в морі (але в Середземному), залишається танкер «Арктик Метагаз». На початку березня на його борту сталася пожежа, спричинена, ймовірно, атакою морського безпілотника. Екіпаж евакуювали, а газовоз, який отримав пробоїну, залишився дрейфувати в морі із вантажем зрідженого газу на борту. У Росії вважають, що атаку здійснили українські «безекіпажні катери». Французьке видання RFI з посиланням на джерела також писало, що за атакою стояли українські військові, розміщені на базах у Лівії за згодою з урядом. Лідер РФ Володимир Путін називав напад на судно «терористичною атакою».
У РФ військового Луніна, який погрожував Путіну, заарештували через екстремістську символіку
Колишнього російського військовослужбовця Олександра Луніна, який вимагав зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним, 27 червня заарештували за адміністративною статтею про демонстрацію екстремістської символіки, пише видання «Верстка».
На сайті суду інформацію опублікували лише через два дні після ухвалення рішення – вранці 29 червня. У суді журналістам не розкрили деталей, заявивши, що такі справи не підлягають розголошенню.
Стаття про пропаганду екстремістської символіки передбачає арешт до 15 діб. Луніна, як повідомили раніше в його телеграм-каналі, заарештували на 11 діб. За якою статтею, тоді не уточнювалося. До цього дружина Луніна розповіла в соцмережі про обшук у них удома та вилучення всієї комп’ютерної техніки. Пізніше вона видалила відео та повідомила, що Лунін «живий, здоровий» і попросив нічого не коментувати.
Самого Луніна під час обшуку не було вдома – він поїхав на зустріч із головою Федерального проєкту з безпеки та боротьби з корупцією та серійним донощиком Віталієм Бородіним. Після цього колишній військовий перестав виходити на зв’язок.
Офіцер Баштовий загинув під час евакуації – у 108-й бригаді ТрО відповіли на звинувачення дружини бійця
У командуванні 108-ї окремої бригади територіальної оборони (ТрО), коментуючи звинувачення родини в смерті молодшого лейтенанта Олега Баштового через ненадання належної допомоги, назвали хибними твердження, що бійці були залишені напризволяще та виснажені через відсутність води та їжі.
«Командування систематично організовувало доставку забезпечення: засобами БПЛА військовослужбовцям регулярно та безперебійно передавалися вода, провізія та необхідні медикаменти», – вказано у відповіді командира військової частини А7036 Андрія Хоружого на запит Радіо Свобода.
За даними командира, молодший лейтенант Олег Баштовий не був позбавлений медичної допомоги, до групи, в якій він перебував, зміг дістатися бойовий медик, який «оперативно надав першу допомогу, обробив ушкодження та наклав турнікети».
«На жаль, під час безпосереднього транспортування пораненого, яке відбувалося в пішому порядку у зв’язку з неможливістю дістатися автомобільним транспортом, евакуаційна група натрапила на ділянку ворожого дистанційного мінування. Внаслідок спрацювання вибухового пристрою молодший лейтенант Олег Баштовий отримав поранення, несумісне з життям. Під час цього ж трагічного інциденту ще декілька військовослужбовців із групи евакуації також отримали уламкові поранення різного ступеня», – йдеться у відповіді командира.
Стан поранених нині оцінюється як стабільний, вони перебувають в укритті, «планування та підготовка до їхньої евакуації автотранспортом тривають безперервно», додав Андрій Хоружий.
Кабмін затвердив порядок використання коштів із позики ЄС на підтримку оборони
Кабінет міністрів затвердив порядок використання коштів Європейського Союзу, залучених у рамках спеціальної позики на підтримку оборонно-промислової спроможності України у 2026-2027 роках – про це повідомила голова уряду Юлія Свириденко 29 червня.
Вона зазначила, що це дозволить спрямувати залучені від ЄС кошти на закупівлю зброї, військової техніки та обладнання для потреб Сил оборони:
«Європейські кошти спрямують не лише на імпорт озброєння, а й на пряме фінансування контрактів із українськими виробниками. Закупівлі проводитимуться, зокрема, через міжнародні організації за їхніми процедурами, що пришвидшить доставку важливих компонентів та готового озброєння».
ОВА: російська армія вдарила по маршрутці в Запоріжжі, двоє людей загинули
Російська армія атакувала дроном маршрутне таксі в одному з районів Запоріжжя, повідомив голова області Іван Федоров 29 червня.
Спершу було відомо про трьох поранених, згодом Федоров повідомив про загиблих:
«На жаль, двоє людей загинули. Кількість постраждалих зросла до шести, серед них – дитина».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Читайте також: Удар Росії по Дніпру: кількість загиблих зросла до п’яти
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Путін знову «бере Куп'янськ» і націлився на Суми? Заяви очільника Кремля на тлі українських ударів по Росії
На тлі пожеж на російських НПЗ, дефіциту з пальним, який охопив більшість регіонів Росії та окуповані РФ українські території, очільник Кремля дав інтерв'ю ведучому програми «Москва. Кремль. Путин» на телеканалі «Россия-1» Павлу Зарубіну.
Якою Путін бачить ситуацію на фронті? Як він оцінює наслідки атак українських дронів по військових та енергетивних об'єктах Росії? Чи готовий на переговори про завершення війни? І чому взагалі виступив із цими заявами?
Очільник Росії Володимир Путін у своєму останньому інтерв'ю традиційно стверджує, що російська армія просувається по всій лінії фронту.
Зокрема він заявив, що до околиці Куп'янська залишилося усього всього 2,5 кілометри.
Ще 2 грудня 2025 року Путін запрошував іноземних журналістів, зокрема і українських, відвідати Куп'янськ, який, як йому доповів Генштаб РФ, був взятий під російський контроль.
«Почну з міста Куп'янська, на тлі стели якого представники київського режиму (Кремль називає законну українську владу режимом. 12 грудня президент України побував у Куп'янську і зняв відео біля стели – ред.) люблять влаштовувати фотосесії. Наші війська перебувають на відстані від 2,5 до 4-5 кілометрів від західної межі міста. Противник уже здійснив низку контратак, але успіху не мав»
Також очільник Росії стверджує, що «до міста Суми… залишилося десь 10,5 кілометра».
«Нагадаю, що мета російських військ на Сумському та Вовчанському напрямках полягає у створенні зони безпеки вздовж наших кордонів. Це завдання було поставлено після вторгнення ЗСУ в Курську область і атак на наше прикордоння»
«Якихось політичних планів щодо цього міста та регіону в цілому у нас немає», – запевнив Путін, але додав, що «подальші дії залежатимуть від пропозицій Міноборони та Генштабу РФ».
Очільник Росії не раз заявляв, що не має намірів воювати з Україною
Очільник Кремля також про Червоний Лиман, і сказав, що до Слов'янська «залишається приблизно 8-9 кілометрів», а до Краматорська , до якого «всього 4 кілометри».
Росія розпочала гібридну агресію на Донбасі у 2014 році, взявши під свій контроль Донецьк і Луганськ, але взяти під свій контроль усю територію Донецької і Луганської областей російська арамія не могла навіть за 4, 5 роки повномасштабної війни.
Про українські атаки по Росії
Очільник Росії Володимир Путін не обійшов увагою українські ракетно-дронові атаки по російських військових та нафтопереробних заводах об’єктах. Він назвав їх «цілеспрямованими», але ситуацію в Росії із браком пального охарактеризував як «некритичну».
Водночас Путін поскаржився на вербування людей усередині Росії «для здійснення диверсій і терактів».
Усі ці проблеми він бачить, запевнив очільник Кремля, і «обов’язково їх вирішить».
Однак, акцент Путін зробив не на успішних ударах ЗСУ на російських НПЗ та російських заводах, а на тому, що це Захід хоче нібито розхитати ситуацію в Росії зсередини.
«Росія зазнає грубого, можна сказати без жодного перебільшення, безпрецедентного тиску з боку західних еліт. Завдати нам стратегічної поразки, перемогти на полі бою вони не можуть, намагаються розхитати політичну ситуацію, посіяти внутрішню смуту – теж не виходить. Ось і продовжують заохочувати київський режим (законнообрана влада України – ред.)»
Читайте далі тут
Нічні удари по Криму: ймовірно, уражена електропідстанція, в Севастополі чули вибухи
Вночі та рано вранці 29 червня в окупованому Криму були чутні вибухи та стрілянина. Як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, на супутникових знімках сервісу NASA Firms зафіксували пожежі в районі аеродрому цивільної малої авіації в Керчі та великої вузлової електропідстанції «Мар’янівка», де частково відключалася електрика.
За повідомленням підконтрольного РФ голови міста Михайла Развожаєва, повітряна тривога в Севастополі лунала двічі: з 23:27 до 00:50 та з 06:08 до 07:33. Развожаєв заявив, що два безпілотники було збито в районі Північної сторони, а всього за добу російська ППО нібито збила 29 дронів. Підтверджень цьому, а також кількості безпілотників, які не вдалося збити, він не оприлюднив.
Як повідомив телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на місцевих жителів, уночі в Керчі було чути вибухи та стрілянину. Вранці з’явилося повідомлення про ймовірну пожежу в районі аеродрому цивільної малої авіації у Керчі.
У ДБР розповіли про перебіг розслідування катастрофи Су-24М на Хмельниччині
Державне бюро розслідувань продовжує встановлювати обставини загибелі двох військовослужбовців під час авіакатастрофи літака Су-24М у Хмельницькій області два тижні тому – про це відомство заявило 29 червня.
Досудове розслідування триває за статтею про порушення правил польотів або підготовки до них, що спричинило катастрофу чи інші тяжкі наслідки.
Слідчі, зокрема, встановили, що цей політ був для літака другим того дня. Жодних зауважень щодо технічного стану повітряного судна перед жодним із вильотів персонал військової частини не виявив.
«Уся службова документація була оформлена відповідно до встановлених вимог. Підтверджено, що пілоти виконували бойове завдання, про деталі якого поінформовано слідство. Водночас в інтересах національної безпеки ця інформація не розголошується», – заявляє бюро.
Відомство також заперечило повідомлення, що один із пілотів нібито катапультувався – за його даними, вони не відповідають дійсності.
Через російські атаки за добу є загиблі на Сумщині, Харківщині та Запоріжжі
Російські війська продовжили атакувати прикордонні області України протягом попередньої доби, повідомляє місцева влада.
Зокрема, в Сумській області 19 громад зазнали майже 90 обстрілів. Найбільше ударів зафіксували в Сумському й Шосткинському районах.
«Внаслідок ударів ворога на території Сумщини 2 людей загинуло, 9 людей постраждали від ворожих обстрілів за добу. Також зафіксовано пошкодження приватних будинків, автомобілів та об’єктів цивільної інфраструктури», – заявляє обласна військова адміністрація.
Зокрема, 69-річна жінка померла від поранень в автомобілі швидкої допомоги в Середино-Будській громаді, там же постраждали двоє людей. 77-річний житель Великописарівської громади загинув внаслідок удару російського дрона.
Поранень зазнали жителі Хутір-Михайлівської й Сумської громад. Також по медичну допомогу звернувся 59-річний чоловік, який постраждав через удар КАБа по Ворожбянській громаді 27 червня.