Генштаб ЗСУ зафіксував майже 250 боїв за добу, найбільше – на Покровському напрямку
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 249 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 29 червня.
За даними командування, протягом попередньої доби Сили оборони уразили п’ять районів зосередження живої сили РФ, дві артилерійських системи та чотири пункти управління.
Три боєзіткнення мали місце на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, вісім – на Південно-Слобожанському. Шість разів російські загарбники атакували на Куп’янському напрямку.
Армія РФ 21 раз намагалася вклинитися в оборону на Лиманському напрямку. 28 російський штурм зафіксували на Слов’янському напрямку, 15 атак – на Костянтинівському.
Радіо Свобода Weekly: Путін офіційно визнав кордони України 1991 року – Деніел Фрід
Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цьому стислому огляді.
«Дух Анкориджа» вигадали у Кремлі? Запекла суперечка США і Росії щодо України набирає обертів
У той час як офіційна Москва все частіше посилається на «дух Анкориджа», стверджуючи, що рамки домовленостей про припинення війни в Україні вже існують, держсекретар США Марко Рубіо категорично спростовує ці заяви.
Розгорнулася запекла дипломатична битва з приводу того, що насправді відбулося під час торішнього саміту очільників США і РФ, Дональда Трампа і Володимира Путіна, на Алясці, від якого залежало так багато.
«Забавно, що Кремль заявляє про правочин без документа. Але при цьому він ігнорує документ – російсько-український договір, укладений, коли Путін уже був президентом, – який підтверджує російсько-українські кордони 1991 року. Путін сам підписав цей договір», – наголошує Деніел Фрід, колишній помічник держсекретаря у справах Європи та Євразії. Більше про це за лінком
Далі читайте ТУТ
Росія атакувала Україну понад сотнею дронів протягом ночі – військові
Російська армія запустила по Україні 108 ударними безпілотниками різних типів протягом ночі, заявило командування Повітряних сил 29 червня.
Дрони запускали з напрямків Брянська, Курська, Міллєрова, Орла, Приморсько-Ахтарська, а також окупованої частини Донеччини та Чауди й Гвардійського в Криму.
«За попередніми даними, станом на 08.00, протиповітряною обороною збито/подавлено 82 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
Військові зафіксували влучання 25 ударних безпілотників на 11 локаціях, а також падіння уламків у чотирьох місцях.
Генштаб ЗСУ: російська армія втратила понад 1200 військових за добу
Російські війська втратили близько 1 230 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 29 червня.
За оцінкою українського командування, загальні втрати РФ сягнули приблизно 1 402 200 військових.
Також штаб навів дані про втрати російської техніки за попередню добу:
- 3 танки (12 066)
- 1 бойова броньована машина (24 845)
- 49 артилерійських систем (44 969)
- 10 наземних робототехнічних комплексів (1 764)
- 1 724 безпілотники оперативно-тактичного рівня (379 224)
- 7 крилатих ракет (4 797)
- 477 автомобілів і автоцистерн (113 612)
- 6 одиниць спеціальної техніки (4 366)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Читайте також: Як middle strike ЗСУ працює по Донбасу і біля Криму. Репортаж із центру управління дронами
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Як middle strike ЗСУ працює по Донбасу і біля Криму. Репортаж із центру управління дронами
Російська армія все більше потерпає від українських ударів в оперативному тилу – їхня глибина вже досягає 150 кілометрів і часом перевершує цю дистанцію. Під ударом – шляхи сполучення на окупованій території. Особливо на Донбасі та в районі Криму.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) отримали можливість побувати в одному з низки розгалужених центрів, звідки пілоти керують ударними БПЛА середньої дальності 20-ї окремої бригади безпілотних систем К-2 ЗСУ.
Розрахунки ударних дронів цього підрозділу літають на Донеччині, Луганщині, а також нещодавно почали польоти в район Кримського перешийка. З якої саме частини України вони запускають БПЛА, підрозділ просить не розголошувати, але ці вильоти відбуваються постійно, щоб максимально ускладнити російську воєнну логістику.
Як минуло одне з чергувань пілотів – читайте нижче. Цей матеріал – частина відеопрограми «Донбас Реалії». Ви можете переглянути її на YouTube
Одна за одною на моніторах з’являються картинки. У приміщенні, місцезнаходження якого військові просять не розкривати, стає гамірно. Серед розмов військових раз-по-раз звучать однакові фрази:
– Даю арм, даю 90.
Це стандартні команди перед злетом ударних дронів середньої дальності, або як їх зараз називають – middle strike. Надвечір з десяток екіпажів або вже підняли борти у повітря, або узгоджують останні моменти, щоб зробити це.
Далы читайте тут
Українське командування оновило дані про втрати армії РФ – понад 1,4 млн військових
Російські війська втратили близько 1 250 людей особового складу за попередню добу, 27 червня, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
За оцінкою командування, загалом за час повномасштабної війни втрати армії РФ сягнули близько 1 400 970 військових.
Також штаб оновив дані про втрати російської техніки:
- 12 063 танки (+3 за добу)
- 24 844 бойових броньованих машини (+9)
- 44 920 артилерійських систем (+63)
- 1 901 реактивних систем залпового вогню (+2)
- 1 454 засоби протиповітряної оборони (+7)
- 436 літаків
- 353 гелікоптери
- 1 754 наземних робототехнічних комплекси (+14)
- 377 500 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+1 889)
- 4 790 крилатих ракет
- 33 кораблів і катерів
- 2 підводних човни
- 113 135 автомобілі та автоцистерни (+501)
- 4 360 одиниці спеціальної техніки (+7)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Тимчасово повірена у справах США Девіс завершує свою роботу в Україні – МЗС
Тимчасова повірена у справах США в Україні Джулі Девіс завершує свою роботу в Україні, йдеться у повідомленні Міністерство закордонних справ України.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрівся з Джулі Девіс з нагоди завершення її дипломатичної місії в Україні.
Як повідомляється, він висловив вдячність Джулі Девіс за її особистий внесок у розвиток активного політичного діалогу між Україною та США та за ефективну взаємодію у важливий для України період.
Про те, що дипломатка йде у відставку, ще наприкінці квітня повідомляла газета Financial Times з посиланням на джерела. Тоді вони зазначали, що причиною відставки є розбіжності з американським президентом Дональдом Трампом щодо підтримки України.
Однак, як повідомили в Держдепартаменті, твердження, що Джулі Девіс йде у відставку «через розбіжності з Дональдом Трампом» є неправдивим, вона звільнилась з інших причин.
«Вона йде на пенсію після 30 років видатної кар’єри в дипломатичній службі. Вона продовжуватиме з гордістю просувати політику президента Трампа, доки офіційно не покине Київ у червні 2026 року та не піде на пенсію з Держдепартаменту», – заявив речник Держдепу Томмі Піготт
У травні минулого року президент Сполучених Штатів Дональд Трамп призначив повіреною в справах США в Україні дипломатку Джулі Девіс.
На сайті посольства США Деніел Бішоф вказаний як тимчасовий повірений у справах США. Він був заступником голови місії посольства США з вересня 2025 року.
«Дух Анкориджа» вигадали у Кремлі? Запекла суперечка США і Росії щодо України набирає обертів
У той час як офіційна Москва все частіше посилається на «дух Анкориджа», стверджуючи, що рамки домовленостей про припинення війни в Україні вже існують, держсекретар США Марко Рубіо категорично спростовує ці заяви.
Розгорнулася запекла дипломатична битва з приводу того, що насправді відбулося під час торішнього саміту очільників США і РФ, Дональда Трампа і Володимира Путіна, на Алясці, від якого залежало так багато.
«Забавно, що Кремль заявляє про правочин без документа. Але при цьому він ігнорує документ – російсько-український договір, укладений, коли Путін уже був президентом, – який підтверджує російсько-українські кордони 1991 року. Путін сам підписав цей договір», – наголошує Деніел Фрід, колишній помічник держсекретаря у справах Європи та Євразії.
Більше інформації за лінком
Фіцо виступив проти залучення Словаччини до допомоги Україні на саміті НАТО
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо виступив проти залучення Братислави до фінансової допомоги Україні. Про це він заявив в ефірі Словацького радіо.
За його словами, наступного тижня високопосадовці мають обговорити позицію уряду Словаччини щодо липневого саміту НАТО в Анкарі.
«Я буду проводити всі переговори так, щоб делегація, яка поїде до Анкари, не мала можливості залучити Словаччину до цих військових позик», – сказав Фіцо, якого цитує низка словацьких медіа.
Саміт НАТО запланований на 7-8 липня в столиці Туреччини. За даними Politico, очікується, що союзники НАТО на саміті в Анкарі пообіцяють укласти мільярди доларів на нові контракти на постачання озброєнь та збільшити виробництво зброї.
Видання пише, що у проєкті заяви союзники НАТО також обіцяють підтримати Україну військовою підтримкою у розмірі 70 мільярдів євро. Як зазначають журналісти, один із дипломатів сказав, що підтримка України, ймовірно, буде найбільш спірним пунктом.
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Словаччина передала Києву 13 пакетів військової допомоги на загальну суму 671 млн євро. Крім того, словацька сторона передала Україні близько десяти літаків МіГ-29.
Але у 2023 році після того, як словацький уряд очолив Роберт Фіцо, Братислава припинила надавати військову допомогу Україні. Водночас він декларував, що уряд не блокуватиме постачання зброї та боєприпасів Україну від приватних виробників.
Фіцо підтримує дружні стосунки з Кремлем. Після початку повномасштабного вторгнення РФ до України та після приходу до владу у 2023 році він кілька разів особисто зустрічався з російським президентом Володимиром Путіним. Ці візити та переговори викликали гостру критику з боку представників Європейського Союзу.
Axios: Трамп говорив про посилення тиску на РФ і допустив відмову від «Анкориджських домовленостей»
Президент США Дональд Трамп під час саміту G7 говорив про посилення тиску на Росію і навіть припустив, що може відмовитися від «Анкориджських домовленостей». Про це повідомляє видання Axios з посиланням на двох чиновників, які були присутні на саміті «Групи семи».
За їхніми словами, на саміті Трамп висловив розчарування російським президентом Володимиром Путіним і навіть натякнув, що може відмовитися від «Анкориджських домовленостей», згідно з якими, як пише Axios, США погоджувалися з вимогою Росії контролювати український регіон Донбас.
«Трамп скептично ставився до всього, що стосувалося Путіна, і говорив про тиск на Росію, але інші лідери не вірять, що він насправді щось зробить», – сказав один чиновник Axios.
Держсекретар США Марко Рубіо 25 червня заявив, що між США та Росією на Алясці «не було жодних домовленостей». Він визнав, що на Алясці було зроблено пропозицію, але наголосив – «жодної угоди не було».
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що ці слова Рубіо «не дуже доладні».
Російські офіційні особи заявляли про так званий дух Анкориджа, або «розуміння», досягнуті там, протягом багатьох місяців після зустрічі президентів Росії та США, яка відбулася 15 серпня 2025 року. Конкретний зміст цих «домовленостей» не розкривалося.
Як правило, коментатори припускали, що могло йтися про те, що США підтримали заморожування конфлікту та погодилися з російською вимогою про передачу всього Донбасу під контроль Росії.
Проте сам американський лідер Дональд Трамп заперечував, що така домовленість була.
Влада України відмовляється виконувати вимогу про передачу всього Донбасу під контроль Росії.
Дипломатичні зусилля США щодо завершення війни в Україні зайшли в глухий кут через поєднання війни в Ірані та розчарувань після відсутності прогресу після кількох раундів переговорів.
Ветеран війни проти України попередив Путіна про заколот, а наступного дня відмовився від своїх заяв
Для досі маловідомого російського блогера та ветерана війни РФ проти України, який називає себе Олександром Луніним, останні кілька днів були дуже насиченими.
25 червня він опублікував в мережі Instagram відео, у якому заявив про нібито масові тортури російських військових у зоні бойових дій з боку власних командирів, і вимагав прямої зустрічі з очільником Росії Володимиром Путіним в ефірі й попередив, що якщо цього найближчим часом не станеться, «армія поверне зброю проти Кремля».
Лунін заявив, що він лише передає позицію неназваних представників військових і силових структур, які нібито зустрічалися з ним днем раніше, хоча жодних доказів цього не надав. Допис швидко набрав мільйони переглядів і сотні тисяч вподобань.
Але вже наступного дня він змінив свою риторику. Читайте за лінком
ОВА: через атаку РФ на Нікопольщині загинув чоловік, ще один – госпіталізований у важкому стані
Російські війська вкотре атакували Нікопольський район Дніпропетровщини, є загиблий та поранений, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його даними, загинув чоловік, ще один 21-річний чоловік потрапив до лікарні у важкому стані. Сили РФ атакували Нікополь, Червоногригорівську, Марганецьку і Покровську громади – пошкоджені АЗС, підприємство, вантажівки та мікроавтобуси, повідомив Ганжа.
Він додав, що також російських атак зазнав Синельниківський район, де горіли поле з пшеницею та приватний будинок.
Загалом, за даними ОВА, сьогодні війська РФ понад 40 разів атакували два райони області безпілотниками та артилерією.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Туреччина заявила про готовність зібрати делегації України та Росії за столом переговорів
Туреччина готова зібрати за столом переговорів делегації України та Росії, заявив міністр закордонних справ країни Хакан Фідан.
Фідан зазначив, що Анкара прагне до того, щоб російсько-українська війна завершилася в найкоротші терміни шляхом діалогу та на основі міжнародного права.
«У цьому контексті я хочу заявити не лише сторонам, як я вже повідомив їм, а й світовій громадськості, що ми готові знову зібрати делегації Росії та України за столом переговорів у нашій країні», – сказав Фідан, якого цитує агенція Anadolu.
У травні та в червні минулого року Туреччина стала майданчиком переговорів між Україною та Росією. Тоді дипломатичних проривів щодо завершення війни досягти не вдалося.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) тоді зазначали, що російські офіційні особи продовжують імітувати зацікавленість у добросовісних переговорах.
У березні 2022 року у Туреччині також зустрічалися представники України та Росії.
«Це радше теоретично»: Комісар Ради Європи про можливість отримати біженство для українських чоловіків
Менш ніж за добу до того, як Єврокомісія запропонувала не надавати тимчасовий захист новоприбулим військовозобовʼязаним українцям, комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті оприлюднив власну оцінку ситуації із застереженнями щодо можливих порушень прав людини та дискримінації.
В інтерв'ю проєкту Радіо Свобода «Ти як?» О'Флаерті пояснив, чому, на його думку, можливість подати заяву на притулок не є достатньою альтернативою тимчасовому захисту, яким чином держави можуть уникнути порушення прав людини та чому він закликає країни ЄС діяти «з великою обережністю».
Читайте за лінком
Розвідка Британії проаналізувала нещодавню українську атаку по окупованому Криму
Розвідка Британії проаналізувала нещодавню українську атаку по окупованому Росією Криму та мосту через Керченську протоку.
Як зауважує британська розвідка, Київ все інтенсивніше завдає ударів по російських військово-логістичних мережах на окупованій території України.
«Широта цілей, на які націлена Україна, також послаблює російську протиповітряну оборону навіть у добре укріплених пріоритетних місцях, таких як Керченська протока. Це розширює можливості України щодо завдання ударів по Керченському (Кримському) мосту – стратегічній та політично чутливій цілі, відкритій президентом Путіним», – йдеться у повідомленні британського Міноборони з посиланням на розвідку.
Британське міністерство звертає увагу, що вночі 20 червня українські сили завдали ударів по Криму та переправі через Керченську протоку, серед цілей були системи протиповітряної оборони, паливні склади та три автомобільні пороми.
Лондон вважає, що виведення з ладу цих трьох поромів у той час, коли триває боротьба за південний сухопутний коридор до Криму, майже напевно поглибило і без того великі проблеми з постачанням у Криму – наразі спостерігається повсюдний дефіцит палива та затримки на пунктах переправи.
Протоколи безпеки, введені після першого українського удару по Керченському (Кримському) в жовтні 2022 року, передбачають, що вантажівки можуть користуватися лише поромами, а не мостом. Мостом користуються лише легкові автомобілі, автобуси та деякі види залізничного транспорту.
Британська розвідка нагадує, що раніше, у березні та квітні 2026 року, Україна вже завдавала ударів по двох інших залізничних поромах, які також забезпечують військову логістику. Ці пороми, майже напевно, зараз перебувають на ремонті.
Українські військові у червні активізували удари по окупованому Криму і трасах, що ведуть до нього. Ціллю цього називають логістичну ізоляцію півострова, насамперед розташованого там російського угруповання військ.
За даними української розвідки, на тлі українських атак у Росії відбувається переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Аналітики американський Інститут вивчення війни (ISW)у своєму нещодавньому звіті також зауважують, що ударні операції України змусили Росію ухвалювати «складні рішення» щодо розподілу своїх обмежених ресурсів протиповітряної оборони.
У Криму на тлі українських атак запровадили режим надзвичайної ситуації. Останніми днями у Криму та Севастополі фіксувалися перебої з електропостачанням, а з кінця травня триває енергетична криза. Обмежено продаж палива, влада призупинила прийом дітей до літніх таборів до кінця сезону, але формально туристичний сезон не закритий.
На в’їздах на Керченський (Кримський) міст утворилися багатокілометрові затори.
Сили РФ протягом дня двічі атакували АЗС на Харківщині, є постраждалі – прокуратура
Російські війська протягом дня двічі атакували АЗС у Дергачах на Харківщині, є постраждалі.
Як повідомляє обласна прокуратура, попередньо, для атаки сили РФ застосували безпілотники типу «Італмас».
За даними слідства, перший удар стався близько 13:40. Тоді внаслідок влучання було пошкоджено паркан автозаправної станції, а також автомобілі, припарковані на території автотранспортного підприємства. Постраждалих не було.
У прокуратурі зазначають, що менш ніж за годину, орієнтовно о 14:30, війська РФ завдали повторного удару по території іншої АЗС. Поранень зазнала 41-річна жінка, яка в момент атаки перебувала у власному автомобілі на території АЗС. Також гостру реакцію на стрес отримав 34-річний працівник автозаправної станції.
Правоохоронці розпочали досудові розслідування за фактами вчинення воєнних злочинів (ч. 1 ст. 438 КК України).
Напередодні місцева влада повідомила, що у Харкові був удар російського дрона по АЗС у Шевченківському районі.
Того ж дня, 26 червня, війська РФ атакували автозаправні станції у Сумах, постраждали троє людей. За даними ОВА, у червні сили РФ значно посилили удари по автозаправних станціях на прикордонній з РФ Сумщині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Удар РФ по Сумах: кількість постраждалих зросла до 18, пошкодження за 7 адресами – Григоров
Кількість постраждалих через ранкову російську атаку по Сумах зросла до 18 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Григоров.
За уточненими даними, російські війська атакували громаду трьома швидкісними реактивними безпілотниками. Через високу швидкість польоту такі БпЛА «значно складніше виявляти та збивати».
Пошкодження зафіксували за сімома адресами. Руйнувань зазнали багатоквартирні та приватні будинки, транспорт і об’єкти інфраструктури, каже голова ОВА.
«Найважчих травм зазнала 47-річна жінка, яка постраждала внаслідок удару поблизу багатоповерхівки. Вона перебуває під наглядом медиків. У лікарнях також залишаються двоє дітей і двоє дорослих. Решті постраждалих надали допомогу на місці або після огляду відпустили додому. Ліквідація наслідків російської атаки триває», – підсумував Григоров.
Вранці, 27 червня, російські військові атакували місто Суми, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації (ОВА). Спочатку було відомо про 9 постраждалих.
За даними ОВА, Росія вдарила по місту модифікованим реактивним БпЛА. Прицільно – по цивільній інфраструктурі.
Згодом кількість постраждалих внаслідок удару по Сумах зросла до 13, серед них двоє дітей.
Лубінець: в Україну з російської неволі повернулося ще семеро цивільних
В Україну з російського полону повернулось ще семеро цивільних громадян, повідомив уповноважений Верховної Ради із прав людини Дмитро Лубінець у телеграмі.
За словами омбудсмена, це результат його «прямої гуманітарної роботи» з російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою.
«На рідну землю повернулися українці віком від 35 до 66 років. Усіх їх росіяни незаконно затримали у 2022 році під час окупації Маріуполя, Київської, Харківської, Запорізької та Луганської областей. Щодо Київщини – це саме Бучанський район, де окупанти у 2022 році чинили звірства», – підкреслив уповноважений ВР.
Лубінець уточнив, що одного із українців російські військові викрали з дому лише тому, що його сини служать у ЗСУ. Іншого українця – по дорозі на роботу, куди він прямував у день російського вторгнення.
«Серед звільнених також доброволець, який у 2022 році приєднався до бригади «Ангели Тайри» в Маріуполі. Саме того дня разом із ним була затримана й Тайра, яку нам вдалося повернути додому раніше», – наголосив омбудсмен.
Раніше, 26 червня, Україна повернула з російського полону ще 160 українських військовослужбовців. За даними української влади, вони перебували у російській неволі ще з 2022 року.
За останніми даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, за чотири роки додому вдалося повернути 9606 українських громадян – військових і цивільних.
Ввечері 4 червня Зеленський оприлюднив відкритий лист до російського президента Володимира Путіна, у якому, серед іншого, запропонував визначити «чітку дату зустрічі», а також наголосив, що Україна також готова до обміну військовополоненими за принципом «всіх на всіх». Але Путін відхилив пропозицію Зеленського провести переговори.
На Полтавщині втрачено винищувач МіГ-29, пілот катапультувався – Повітряні сили
Уночі 27 червня на Полтавщині було втрачено винищувач МіГ-29, повідомили в управлінні комунікацій командування Повітряних силах ЗСУ.
«Повідомляємо, що уночі 27 червня 2026 року було втрачено зв’язок із винищувачем МіГ-29 Повітряних Сил Збройних Сил України, який виконував бойове завдання на Полтавщині. Підтверджуємо втрату літака, однак український пілот успішно катапультувався, зв’язався з пошуково-рятувальною командою та оперативно був доставлений до медичного закладу для обстеження та надання необхідної допомоги», – зазначили у відомстві.
Також у Повітряних силах кажуть, що причини та обставини події з’ясовуються.
Раніше українські військові повідомили про загибель на Запорізькому напрямку льотчика 39-ї бригади тактичної авіації майора Олександра Боровика. Як повідомили у бригаді, пілот 1995 року народження загинув близько 13:30 11 вересня під час виконання бойового завдання на літаку Су-27.
Крім того, у командуванні Повітряних сил повідомляли про загибель пілота винищувача МіГ-29 Сергія Бондаря після виконання бойового завдання при заході на посадку. У червні під час відбиття масованої російської атаки загинув пілот літака F-16 Максим Устименко.
Українська влада не наводить точної інформації про втрати серед військових у війні з Росією, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку цього року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
ДСНС: кількість постраждалих через удар РФ по Сумах зросла до 13
Кількість постраждалих через російську атаку по Сумах вранці 27 червня зросла до 13, серед них – двоє дітей, повідомило Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Сумській області.
Рятувальники кажуть, що у місті пошкоджені п’ятиповерховий житловий будинок, приватні домоволодіння і цивільний транспорт.
Вранці, 27 червня, російські військові атакували місто Суми, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації (ОВА). Спочатку було відомо про 9 постраждалих.
За даними ОВА, Росія вдарила по місту модифікованим реактивним БпЛА. Прицільно – по цивільній інфраструктурі.
Згодом у місцевій поліції уточнили, що кількість постраждалих внаслідок удару по Сумах зросла до 11, серед них двоє дітей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.