Очільник Київщини повідомив про смерть пораненого через російську атаку
Помер один із поранених внаслідок вчорашньої російської атаки на Київську область, повідомив очільник обласної військової адміністрації Микола Калашник.
«У лікарні помер чоловік, який зазнав тяжких поранень під час ворожого нічного обстрілу Київщини 6 липня. Лікарі до останнього боролися за його життя, але врятувати його не вдалося», – написав він у своїх соцмережах.
Відтак кількість загиблих внаслідок російського удару по Київщині зросла до дев’яти.
Раніше було відомо, що на Київщині внаслідок російського удару 6 липня загинули вісім людей, 58 постраждали. За даними ОВА, атака зачепила чотири райони Київської області: Бучанський, Броварський, Бориспільський і Вишгородський. Найбільших руйнувань зазнало Вишневе. Там організували евакуацію жителів із району, де після удару продовжувалася детонація.
Трамп заявив, що сподівається на швидке врегулювання війни Росії проти України
Президент США Дональд Трамп заявив, що вважає можливим швидке врегулювання війни Росії проти України після нещодавніх розмов із президентом України Володимиром Зеленським та президентом Росії Володимиром Путіним. Про це американський лідер сказав журналістам під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом на полях саміту НАТО в Туреччині 7 липня.
«Я мав дуже хорошу розмову з президентом Путіним, який, до речі, дуже поважає президента Ердогана. Ми довго вчора говорили, розмова тривала довго. І я одразу після цього я поговорив із президентом Зеленським. Думаю, вони обидва хочуть укласти угоду. Це прикро, що на це знадобилося так багато часу. Але я думаю, що щось із цього вийде», – сказав Трамп.
Президент США заявив, що, на його думку, обидві сторони зараз більше зацікавлені у досягненні домовленостей.
«Усе моє життя – це укладання угод. Я знаю, як це робиться», – додав він.
Трамп також наголосив, що його головною метою є припинення людських втрат.
«Я просто не хочу, щоб вони вбивали людей», – сказав він, додавши, що, за його даними, минулого місяця у війні загинули близько 35 тисяч людей, переважно військовослужбовців.
Водночас американський президент заявив, що війна безпосередньо не впливає на Сполучені Штати.
«Насправді це не стосується Сполучених Штатів. Це далеко. Це значно більше стосується Європи. Ми там, щоб допомагати Європі. Нас розділяє океан. Але я не можу дивитися на те, що відбувається», – сказав Трамп.
Він також назвав війну Росії проти України «війною дронів» і зазначив, що кадри з поля бою справляють на нього сильне враження.
«Я бачив фотографії цих полів бою. Це війна дронів. Це абсолютно нова технологія війни... Я ніколи не бачив нічого подібного. Це справжня бійня. І це має припинитися», – заявив президент США.
Шість головних тем саміту НАТО в Анкарі
Лідери країн НАТО зібралися 7–8 липня в столиці Туреччини – Анкарі – на щорічний саміт Альянсу. Зустріч проходить на тлі зусиль України отримати ліцензії на виробництво ракет до систем ППО Patriot або сворити їх аналог, а також війни навколо Ірану та критики з боку президента США Дональда Трампа щодо недостатніх оборонних витрат європейських союзників.
Очікується, що Трамп різко висловиться на адресу кількох європейських лідерів під час вечері в перший день саміту та на засіданні Північноатлантичної ради, яке триватиме близько трьох годин другого дня.
Нижче – шість головних тем, за якими варто стежити під час саміту.
Президент України Володимир Зеленський братиме участь як у Форумі оборонної промисловості, так і у вечері лідерів.
Найбільшу увагу привертає його запланована двостороння зустріч із Дональдом Трампом.
Після чергового масованого російського удару по Києву напередодні саміту з'явилися сподівання, що мирні переговори за посередництва США, які один із високопосадовців НАТО нещодавно назвав «коматозними», можуть отримати новий імпульс.
Водночас ставлення до України всередині НАТО помітно змінилося.
Далі читайте ТУТ
Окупований Крим поринув у темряву через атаки українських дронів
В окупованому Росією Криму наростає енергетична криза, 19 міст і селищ півострова залишилися без електропостачання. Внаслідок атак українських дронів по військових і енергетичних об'єктах, російська окупаційна влада запровадила на півострові графіки відключення електроенергії і створює «центри екстреної допомоги»
Дивіться фото тут
Влада повідомляє про загиблого й 16 постраждалих через удар Росії по Харкову
Російські війська обстріляли Харків керованими авіабомбами, повідомив міський голова Ігор Терехов 7 липня.
Міська влада зафіксувала влучання трьох КАБів по Шевченківському району. Спершу було відомо про чотирьох постраждалих.
«Станом на цю хвилину – одна людина загинула, ще 13 постраждали», – згодом уточнив мер.
Голова Харківської області Олег Синєгубов повідомляв про 11 постраждалих, серед них – троє дітей з однієї родини: «9-річна дівчинка і хлопчики 7 та 4 років. Вони зазнали гострої реакції на стрес».
Згодом, за даними ОВА, кількість постраждалих зросла до 16: в 11 людей вибухові поранення, в п’яти – гостра реакція на стрес.
Зеленський закликав Європу терміново створити власну систему захисту від балістичних ракет
Президент України Володимир Зеленський закликав європейські країни якнайшвидше розробити спільно з Україною власну систему протиракетної оборони для захисту від балістичних ракет. Про це він заявив 7 липня, виступаючи на Форумі оборонної промисловості в межах саміту НАТО в Анкарі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Європі потрібна доступна за ціною система протиракетної оборони, яку можна виробляти масово, і потрібна вона якнайшвидше. Насправді – вже сьогодні», – сказав Зеленський.
За словами президента, російські балістичні ракети залишаються однією з головних військових переваг Москви, а сучасні конфлікти продемонстрували, що наявних виробничих потужностей недостатньо для задоволення попиту на такі системи.
НАТО наростить виробництво артилерійських снарядів до 4 мільйонів на рік – Рютте
Країни НАТО вже наступного року матимуть виробничі потужності для випуску близько 4 мільйонів артилерійських снарядів щороку. Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час Форуму оборонної промисловості на саміті НАТО в Анкарі 7 липня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«За нашими прогнозами, вже наступного року Альянс матиме виробничі потужності для випуску близько чотирьох мільйонів артилерійських снарядів на рік. Це майже удвічі більше, ніж торік», – сказав Рютте.
Для порівняння, на початку повномасштабної війни Росії проти України оборонна промисловість ЄС могла виробляти лише 300–400 тисяч артилерійських снарядів на рік. У 2023 році Європейський Союз пообіцяв поставити Україні один мільйон артилерійських снарядів протягом року. Виконати це зобов’язання вчасно не вдалося.
Читайте також: Генсекретар НАТО назвав останні удари РФ по Україні відчаєм Путіна
Водночас озвучена Рютте цифра стосується вже всього Альянсу НАТО, до якого, окрім держав Європейського Союзу, входять також Сполучені Штати, Канада, Велика Британія, Туреччина, Норвегія та інші союзники.
За словами генсека НАТО, за останній рік країни Альянсу інвестували 37 мільярдів доларів безпосередньо в розширення оборонно-промислової бази. Ці кошти спрямували на будівництво нових заводів, відкриття виробничих ліній та збільшення виробничих потужностей.
Рютте також повідомив, що лише під час Форуму оборонної промисловості були підписані нові контракти та оголошені проєкти загальною вартістю в десятки мільярдів доларів. Вони передбачають виробництво додаткових систем протиповітряної оборони, ударних систем, боєприпасів, безпілотників, засобів боротьби з ними та розвиток супутникового зв'язку.
Генеральний секретар НАТО наголосив, що, попри досягнутий прогрес, Альянс має ще швидше нарощувати виробництво озброєнь через погіршення безпекової ситуації. Він зазначив, що Росія нині спрямовує майже половину свого державного бюджету на ведення війни, тоді як Китай продовжує модернізацію своїх збройних сил, а Північна Корея й надалі постачає озброєння Росії.
«Скручувалось усе тіло, з рота піна йшла». Злочини, вчинені проти українців військовими РФ
ЛЬВІВ – Майже кожен громадянин України, який перебував на тимчасово окупованій Росією території і був заарештований російськими військовими, зазнав катувань. Про це повідомив голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
«Ці катування жахливі, багато людей мають вибиті всі зуби. Побиття – щоденна норма життя в місцях позбавлення волі в Росії і в місцях позбавлення волі на окупованій території. Катують всіх: і чоловіків, і жінок, і дітей, і літніх»
Від початку російської агресії проти України у 2014 році і до сьогодні громадські правозахисні організації зафіксували понад 110 тисяч епізодів злочинів, вчинених військовими Росії щодо українців. Але, кажуть, це лише частина від реальної кількості. Оскільки багато потерпілих не мають сміливості розповісти про те, що пережили.
У Львові правозахисники презентували проєкт «Документування та аналіз міжнародних злочинів, вчинених збройними силами Російської Федерації після 24 лютого 2022 року, підтримка постраждалих від цих злочинів та інформування про них», який фінансується Європейським Союзом.
Новий проєкт – це фактично продовження міжнародної співпраці.
Харківська правозахисна група (ХПГ) займається документуванням злочинів, вчинених російськими військовими від початку повномасштабної війни.
Керівник організації, правозахисник Євген Захаров розповів, що громадська організація займається різними категоріями злочинів, а це загибель та поранення цивільних, незаконні затримання, зникнення безвісти через насильницьке викрадення.
Це справи у яких потерпілі, були або заарештовані, або викрадені, і утримувалися у незаконних місцях позбавлення волі, де піддавалися катуванням і сексуалізованоум насильству.
Далі читайте ТУТ
Сили оборони звітують про ураження 8 «тіньових» танкерів та двох підприємств ВПК Росії
Сили безпілотних систем протягом ночі завдали ударів по вісьмох танкерах тіньового флоту Росії, повідомив командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді 7 липня.
«8 танкерів тіньового флоту РФ впольовано та прикурено за 1 ніч пілотами «Кайрос» 414 обр «Птахи Мадяра». Битва за бензин для Криму у Азовському морі триває», – заявив він.
Також, за його даними, вночі ударів завдали по сухогрузу та парому. Кораблі з паливом «добряче попсуті, палають», додав він.
Бровді назвав сім із уражених суден:
- «Венера-3»
- «Санар-1»
- «Санар-17»
- «Климена»
- «Теті»
- «Алексей Саврасов»
- «Пенелопа»
Він додав, що всі танкери перебувають під міжнародними санкціями.
Крім того, командувач звітує про ураження силами СБС 58 військових цілей Росії на окупованих територіях. У Криму ударів зазнала енергетична інфраструктура.
«Ми встоїмо. Москва ляже. Крим відгодуємо та відбудуємо», – заявив Бровді.
Удари по прикордонних областях Росії
Генеральний штаб Збройних сил України також повідомив про низку ударів по Брянській і Бєлгородській областях Росії та окупованих територіях протягом ночі.
Зокрема, ураження зазнало підприємство «Група Кремній Ел» у Брянську. Ступінь завданих збитків уточнюється.
«АТ «Группа Кремний ЕЛ» є одним із провідних російських виробників мікроелектроніки. Підприємство виготовляє мікросхеми, силові напівпровідникові прилади та електронні компоненти, які використовуються у системах управління, зв’язку, радіоелектронної боротьби та зразках озброєння Російської Федерації», – повідомляє Генштаб.
Також ЗСУ вдарили по заводу «Брянський» у місті Сельцо на Брянщині. У районі підприємства зафіксували чотири вибухи, наслідки уточнюють.
Командування називає Брянський хімічний завод важливою складовою військово-промислового комплексу РФ:
«Підприємство виробляє порох, вибухові речовини та компоненти ракетного пального, що використовуються для виготовлення боєприпасів і ракет, якими російські війська завдають ударів по території України».
Серед інших уражених цілей Генштаб називає:
- нафтобазу аеродрому «Бєлгород»
- два залізничних мости в районах Роздольного та Ічкі в окупованому Криму, які використовує російська армія для військової логістики
- склади матеріально-технічних засобів РФ у районах Волновахи та Ясинуватої на окупованій частині Донеччини
Російська місцева влада повідомляла про атаки безпілотників вночі проти 7 липня. Зокрема, очільник Бєлгородської області заявив про локальні перебої в електро- й водопостачанні та одного загиблого й трьох постраждалих у селі Бєловське.
Канал Exilenova+ з посиланням на дані сервісу NASA FIRMS повідомляв, що в окупованому Криму зафіксовано пожежі в районі підстанції «Західнокримська», позиції ЗРК С-400, підстанції «Саки» і, можливо, залізничної станції. Крім того, як повідомляється, в окупованому Мелітополі була атакована АЗС.
Міноборони РФ заявило про 452 збиті з вечора понеділка до ранку вівторка безпілотники над регіонами Росії, окупованим Кримом й акваторіями Азовського і Чорного морів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
У ДСНС заявили про завершення пошукових робіт після удару РФ у Києві
У Києві завершені пошуково-рятувальні роботи на обох локаціях у Подільському і Дарницькому районах, де внаслідок російського удару 6 липня були пошкоджені житлові багатоповерхівки, повідомила 7 липня Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За повідомленням, надалі тут тривають аварійно-відновлювальні роботи.
«Внаслідок російського масованого удару в ніч на 6 липня у столиці загалом загинули 19 людей, із них – одна дитина, ще 61 людина постраждала, серед яких сім дітей», – зазначили в ДСНС. Міський голова Віталій Кличко раніше заявляв про 76 постраждалих.
У ДСНС також уточнили, що зараз триває демонтаж окремих аварійних конструкцій будинків і вивезення будівельного сміття.
Тим часом на Київщині внаслідок вчорашнього російського удару загинули вісім людей, 58 постраждали. За даними ОВА, атака зачепила чотири райони Київської області: Бучанський, Броварський, Бориспільський і Вишгородський. Найбільших руйнувань зазнало Вишневе.
«Попередньо загалом в області пошкоджено 276 об’єктів, із яких 251 у Вишневому. Серед них приватні й багатоквартирні будинки, промислові підприємства, торговельні, складські, адміністративні й виробничі будівлі, приміщення управління поліції, пункт базування екстреної медичної допомоги та транспортні засоби», – зазначили в обласній військовій адміністрації.
Із Вишневого організували евакуацію жителів із району, де після удару продовжувалася детонація.
У Києві й області 7 липня оголошено днем жалоби. Україна ініціювала засідання Ради безпеки ООН через атаку.
Удари відбулися безпосередньо перед самітом НАТО в Анкарі, який стартує 7 липня, де президент України Володимир Зеленський має зустрітися з американським президентом Дональдом Трампом у кулуарах заходу, прагнучи зберегти залученість США до підтримки України в боротьбі проти повномасштабного вторгнення Росії, розпочатого в лютому 2022 року.
6 липня Зеленський, коментуючи відбиття чергового масованого російського удару, вкотре звернув увагу на брак ракет до систем ППО Patriot, необхідних для збиття російських балістичних ракет.
«Наші воїни показали сьогодні хороші результати у збитті дронів і крилатих ракет, але, на жаль, не по російській балістиці. І причина – саме у недостатніх постачаннях ракет-перехоплювачів. Дуже важливо щоб світ, передусім Америка й наші європейські партнери, вийшли із саміту НАТО в Анкарі із сильними рішеннями на підтримку нашого захисту неба, а отже, захисту життів звичайних людей. Поки ракети до «петріотів» залишаються на складах союзників, це тільки заохочує Росію далі «перемагати» житлові будинки. У США та Європи є достатньо сили цей терор зупинити», – наголосив він.
«Крим відрізають від Росії»: як Сили оборони України знищують логістику та забезпечення армії Росії
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що окупований Крим «найближчим часом перетвориться на острів» через дії українських дронів, назвав травень «одним із найуспішніших місяців за останні роки».
Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії проаналізував, як СОУ (Сили оборони України) розвинули навесні операцію «Логістичний локдаун» і зібрали експертні думки про перспективи ударів по логістиці та забезпеченню армії РФ у Криму та на півдні України.
Кількість постраждалих у Києві зросла до 76 – Кличко
Кількість постраждалих внаслідок російського удару по Києву в ніч проти 6 липня на ранок 7 липня зросла до 76, повідомив міський голова Віталій Кличко.
19 людей загинули внаслідок російського удару в столиці України.
«Вночі рятувальники дістали з-під завалів у будинку в Дарницькому районі тіла 12-річного хлопчика і його мами», – написав Кличко у телеграмі.
«Постраждали в столиці 76 людей. 24 із них перебувають сьогодні в стаціонарах лікарень. У тому числі – двоє дітей», – додав він.
Раніше повідомляли про 19 загиблих і 58 постраждалих у Києві внаслідок російського удару.
Крім того, на Київщині внаслідок вчорашнього удару загинули вісім людей, 58 постраждали.
За даними ОВА, атака зачепила чотири райони Київської області: Бучанський, Броварський, Бориспільський і Вишгородський. Найбільших руйнувань зазнало Вишневе.
«Попередньо загалом в області пошкоджено 276 об’єктів, із яких 251 у Вишневому. Серед них приватні й багатоквартирні будинки, промислові підприємства, торговельні, складські, адміністративні й виробничі будівлі, приміщення управління поліції, пункт базування екстреної медичної допомоги та транспортні засоби», – зазначили в обласній військовій адміністрації.
Із Вишневого організували евакуацію жителів із району, де після удару продовжувалася детонація.
У Києві й області 7 липня оголошено днем жалоби. Україна ініціювала засідання Ради безпеки ООН через атаку.
Удари відбулися безпосередньо перед самітом НАТО в Анкарі, який стартує 7 липня, де президент України Володимир Зеленський має зустрітися з американським президентом Дональдом Трампом у кулуарах заходу, прагнучи зберегти залученість США до підтримки України в боротьбі проти повномасштабного вторгнення Росії, розпочатого в лютому 2022 року.
6 липня Зеленський, коментуючи відбиття чергового масованого російського удару, вкотре звернув увагу на брак ракет до систем ППО Patriot, необхідних для збиття російських балістичних ракет.
«Наші воїни показали сьогодні хороші результати у збитті дронів і крилатих ракет, але, на жаль, не по російській балістиці. І причина – саме у недостатніх постачаннях ракет-перехоплювачів. Дуже важливо щоб світ, передусім Америка й наші європейські партнери, вийшли із саміту НАТО в Анкарі із сильними рішеннями на підтримку нашого захисту неба, а отже, захисту життів звичайних людей. Поки ракети до «петріотів» залишаються на складах союзників, це тільки заохочує Росію далі «перемагати» житлові будинки. У США та Європи є достатньо сили цей терор зупинити», – наголосив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Надаєш допомогу – і летить КАБ». Порятунок під землею та смерть із неба: як працюють медики у Запоріжжі
Першими на місця російських ударів по Україні разом із рятувальниками приїжджають парамедики. У прифронтовому Запоріжжі їм доводиться працювати під загрозою повторних обстрілів та ударів російських FPV-дронів.
Кореспондент телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) побував у прифронті і дослідив роботу українських парамедиків.
Атака в РФ: мер Москви заявив про 430 дронів, в Бєлгороді проблеми зі світлом і водою
Російські регіони вночі проти 7 липня зазнали чергової атаки. Зокрема, губернатор Бєлгородської області РФ Олександр Шуваєв заявив, що регіон зазнав масованої ракетної атаки.
За його словами, пошкоджена енергетична інфраструктура, тому в окремих районах Бєлгорода і кількох муніципалітетах були перебої в електро- й водопостачанні. У селі Бєловське загинула одна людина, ще троє постраждали, зазначив губернатор.
За даними телеграм-каналу «Пепел», після ракетного удару зайнялося лінійне виробниче управління магістральних газопроводів (ЛВУМГ), у Бєлгороді почалися перебої з подачею газу до квартир. Крім Бєлгорода, ЛВУМГ постачає газом Бєлгородський, Яковлівський, Ракитянський, Борисівський, Грайворонський, Корочанський, Шебекинський, Прохорівський та Івнянський округи.
Голова Калузької області РФ Владислав Шапша заявив вранці 7 липня про пожежу на промисловому підприємстві в Дзержинському окрузі після атаки безпілотників. За його словами, ніхто не постраждав, на місцях працюють оперативні групи і співробітники МНС.
Телеграм-канал Astra пише, що у Дзержинському окрузі розташовані нафтопереробне підприємство «Первый завод», нафтобаза і ще кілька великих підприємств целюлозно-паперової промисловості.
За даними моніторингового телеграм-каналу Exilenova+, дрони атакували місцевий міні-НПЗ «Первый завод», проєктна потужність якого складає 1,2 млн тонн на рік.
Мер Москви Сергій Собянін заявив, що понад 430 безпілотників летіло у бік московського регіону. Більшість збили «на далеких підступах», а 36 – на підльоті до Москви, заявив він.
Exilenova+ з посиланням на дані сервісу NASA FIRMS також пише, що в окупованому Криму зафіксовано пожежі в районі підстанції «Західнокримська», позиції ЗРК С-400, підстанції «Саки» і, можливо, залізничної станції. Крім того, як повідомляється, в окупованому Мелітополі була атакована АЗС.
Міноборони РФ заявило про 452 збиті з вечора понеділка до ранку вівторка безпілотники над регіонами Росії, окупованим Кримом й акваторіями Азовського і Чорного морів.
Українські військові атаку поки що не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ДСНС: пошукові роботи в Дарницькому районі Києва завершені, у Подільському – тривають
Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляє про завершення пошуково-рятувальних робіт у Дарницькому районі Києва, де внаслідок російського удару вночі 6 липня була пошкоджена багатоповерхівка. У Подільському районі, де також було влучання, роботи тривають.
«Всю ніч тривали пошуково-рятувальні роботи в столиці після російського удару в ніч на 6 липня, внаслідок якого загалом загинули 19 людей, ще 58 – постраждали, з них сім дітей. Подільському районі загинули 8 людей. Роботи тривають. У Дарницькому районі пошуково-рятувальні роботи завершені, там загинули 11 людей», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС уточнили, що в Дарницькому районі надалі тривають аварійно-відновлювальні роботи.
Тим часом на Київщині внаслідок удару РФ загинули вісім людей, 58 постраждали.
За даними ОВА, атака зачепила чотири райони Київської області: Бучанський, Броварський, Бориспільський і Вишгородський. Найбільших руйнувань зазнало Вишневе.
«Попередньо загалом в області пошкоджено 276 об’єктів, із яких 251 у Вишневому. Серед них приватні й багатоквартирні будинки, промислові підприємства, торговельні, складські, адміністративні й виробничі будівлі, приміщення управління поліції, пункт базування екстреної медичної допомоги та транспортні засоби», – зазначили в обласній військовій адміністрації.
Із Вишневого організували евакуацію жителів із району, де після удару продовжувалася детонація.
У Києві й області 7 липня оголошено днем жалоби. Україна ініціювала засідання Ради безпеки ООН через атаку.
Удари відбулися безпосередньо перед самітом НАТО в Анкарі, який стартує 7 липня, де президент України Володимир Зеленський має зустрітися з американським президентом Дональдом Трампом у кулуарах заходу, прагнучи зберегти залученість США до підтримки України в боротьбі проти повномасштабного вторгнення Росії, розпочатого в лютому 2022 року.
6 липня Зеленський, коментуючи відбиття чергового масованого російського удару, вкотре звернув увагу на брак ракет до систем ППО Patriot, необхідних для збиття російських балістичних ракет.
«Наші воїни показали сьогодні хороші результати у збитті дронів і крилатих ракет, але, на жаль, не по російській балістиці. І причина – саме у недостатніх постачаннях ракет-перехоплювачів. Дуже важливо щоб світ, передусім Америка й наші європейські партнери, вийшли із саміту НАТО в Анкарі із сильними рішеннями на підтримку нашого захисту неба, а отже, захисту життів звичайних людей. Поки ракети до «петріотів» залишаються на складах союзників, це тільки заохочує Росію далі «перемагати» житлові будинки. У США та Європи є достатньо сили цей терор зупинити», – наголосив він.
Повітряні сили: РФ атакувала Україну 123 дронами, 12 влучили на 10 локаціях
Російські військові вночі проти 7 липня атакували Україну 123 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 108 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні, центрі та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання 12 ударних дронів на 10 локаціях, а також падіння уламків на п’яти локаціях.
Військові попередили, що атака триває, в повітряному просторі зафіксовано декілька російських дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб: на фронті за добу було 255 боєзіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 255 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському і Костянтинівському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 7 липня Генштаб ЗСУ.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 34 атаки, у районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля та в бік Степанівки, Торецького, Кучерового Яру, Довгої Балки, Новопавлівки й Вільного. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 36 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Дорожнє, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Філія та в бік населених пунктів Білицьке, Шевченко, Василівка, Новопавлівка, Сергіївка й Новопідгородне», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування ЗСУ, по 24 російські штурми було на Слов’янському і Лиманському напрямках. Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
За оцінкою Інституту дослідження війни, російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досяг «значних оперативних успіхів», хоча в червні російські війська досягли і продовжують досягати тактичних успіхів у Костянтинівці.
Днями в інтерв’ю ТСН головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що кількість основних напрямків, де російські військові ведуть активні наступальні дії, зменшилась із 13 до семи.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії 29 червня вказав, що армія РФ активізувалася на Слов’янському напрямку: ділянка фронту, що тривалий час була серед найбільш стабільних, тепер у зведеннях Генштабу ЗСУ – серед лідерів за кількістю бойових зіткнень.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Число загиблих у Києві зросло до 19, в Дарницькому районі деблокували ще одне тіло – ДСНС
Кількість загиблих внаслідок російського удару по Києву, завданого напередодні, на ранок 7 липня зросла до 19, повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
«У Києві до 19 людей зросла кількість загиблих внаслідок російського удару в ніч на 6 липня: у Дарницькому районі рятувальники деблокували з-під завалів ще одне тіло», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС додали, що роботи з розбору завалів тривають, там ще можуть перебувати люди.
Раніше також повідомляли про понад пів сотні постраждалих.
Тим часом на Київщині внаслідок удару загинули вісім людей, 58 постраждали.
За даними ОВА, атака зачепила чотири райони Київської області: Бучанський, Броварський, Бориспільський і Вишгородський. Найбільших руйнувань зазнало Вишневе.
«Попередньо загалом в області пошкоджено 276 об’єктів, із яких 251 у Вишневому. Серед них приватні й багатоквартирні будинки, промислові підприємства, торговельні, складські, адміністративні й виробничі будівлі, приміщення управління поліції, пункт базування екстреної медичної допомоги та транспортні засоби», – зазначили в обласній військовій адміністрації.
Із Вишневого організували евакуацію жителів із району, де після удару продовжувалася детонація.
У Києві й області 7 липня оголошено днем жалоби. Україна ініціювала засідання Ради безпеки ООН через атаку.
Удари відбулися безпосередньо перед самітом НАТО в Анкарі, який стартує 7 липня, де президент України Володимир Зеленський має зустрітися з американським президентом Дональдом Трампом у кулуарах заходу, прагнучи зберегти залученість США до підтримки України в боротьбі проти повномасштабного вторгнення Росії, розпочатого в лютому 2022 року.
6 липня Зеленський, коментуючи відбиття чергового масованого російського удару, вкотре звернув увагу на брак ракет до систем ППО Patriot, необхідних для збиття російських балістичних ракет.
«Наші воїни показали сьогодні хороші результати у збитті дронів і крилатих ракет, але, на жаль, не по російській балістиці. І причина – саме у недостатніх постачаннях ракет-перехоплювачів. Дуже важливо щоб світ, передусім Америка й наші європейські партнери, вийшли із саміту НАТО в Анкарі із сильними рішеннями на підтримку нашого захисту неба, а отже, захисту життів звичайних людей. Поки ракети до «петріотів» залишаються на складах союзників, це тільки заохочує Росію далі «перемагати» житлові будинки. У США та Європи є достатньо сили цей терор зупинити», – наголосив він.
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила ще 1200 своїх військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 412 250 своїх військових, зокрема 1 200 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 7 липня навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали дані про втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 097 (+9 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 899 (+5)
- артилерійські системи – 45 508 (+57)
- РСЗВ – 1 917
- засоби ППО – 1 478 (+5)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 848 (+15)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 394 846 (+2 129)
- крилаті ракети – 4 887 (+37)
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 117 085 (+399)
- спеціальна техніка – 4 394 (+5).
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
У Києві кількість загиблих внаслідок російського удару зросла до 18 – ДСНС
У Києві до 18 зросла кількість загиблих внаслідок російського удару, завданого вночі проти 6 липня, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Рятувальники дістали з-під завалів будинку у Дарницькому районі ще два тіла. Таким чином кількість загиблих внаслідок російського удару по столиці зросла до 18 людей», – повідомили в ДСНС вночі, додавши, що роботи тривають.
Раніше також повідомляли про понад пів сотні постраждалих.
Тим часом на Київщині внаслідок удару загинули вісім людей, 58 постраждали.
За даними ОВА, атака зачепила чотири райони Київської області: Бучанський, Броварський, Бориспільський і Вишгородський. Найбільших руйнувань зазнало Вишневе.
«Попередньо загалом в області пошкоджено 276 об’єктів, із яких 251 у Вишневому. Серед них приватні й багатоквартирні будинки, промислові підприємства, торговельні, складські, адміністративні й виробничі будівлі, приміщення управління поліції, пункт базування екстреної медичної допомоги та транспортні засоби», – зазначили в обласній військовій адміністрації.
Із Вишневого організували евакуацію жителів із району, де після удару продовжувалася детонація.
У Києві й області 7 липня оголошено днем жалоби. Україна ініціювала засідання Ради безпеки ООН через атаку.
Удари відбулися безпосередньо перед самітом НАТО в Анкарі, який стартує 7 липня, де президент України Володимир Зеленський має зустрітися з американським президентом Дональдом Трампом у кулуарах заходу, прагнучи зберегти залученість США до підтримки України в боротьбі проти повномасштабного вторгнення Росії, розпочатого в лютому 2022 року.
6 липня Зеленський, коментуючи відбиття чергового масованого російського удару, вкотре звернув увагу на брак ракет до систем ППО Patriot, необхідних для збиття російських балістичних ракет.
«Наші воїни показали сьогодні хороші результати у збитті дронів і крилатих ракет, але, на жаль, не по російській балістиці. І причина – саме у недостатніх постачаннях ракет-перехоплювачів. Дуже важливо щоб світ, передусім Америка й наші європейські партнери, вийшли із саміту НАТО в Анкарі із сильними рішеннями на підтримку нашого захисту неба, а отже, захисту життів звичайних людей. Поки ракети до «петріотів» залишаються на складах союзників, це тільки заохочує Росію далі «перемагати» житлові будинки. У США та Європи є достатньо сили цей терор зупинити», – наголосив він.