Доступність посилання

ТОП новини

«Піар-поразка ЄС». Чому Брюссель «гальмонув» у питанні вакцинації громадян держав ЄС?


«Поки впевненість у можливості ЄС отримати вакцину руйнується, такі гравці, як Росія і Китай, готові вступити зі своїми вакцинами й можуть отримати декілька значних піарних перемог»
«Поки впевненість у можливості ЄС отримати вакцину руйнується, такі гравці, як Росія і Китай, готові вступити зі своїми вакцинами й можуть отримати декілька значних піарних перемог»
(Рубрика «Точка зору»)

Січень став пекельним місяцем для Європейської комісії.

У цей час громадяни ЄС мали б врешті-решт побачити світло у кінці тунелю коронавірусу, почавши масову вакцинацію. Натомість щеплення значно відстають від графіка, Брюссель відкрито зчепився з державами-союзниками та великими фармацевтичними компаніями. Але, напевно, найбільшого удару завдало те, що він виставив напоказ те, що деякі називають «логістичною та політичною некомпетентністю» Єврокомісії.

Все насправді почалося кілька тижнів тому, коли фармкомпанія AstraZeneca повідомила, що урізає заплановане постачання вакцин до ЄС на 60%, до 31 мільйона доз, після збоїв на фабриці в Бельгії. Це було постачання, яке повинно було дати ЄС шанс надолужити повільні темпи вакцинації у першому кварталі 2021 року.

Багато держав-членів ЄС, що вже уповільнили темпи щеплення через проблеми із вакцинами від Pfizer, були змушені взагалі зупинитися.

Пристрасті спалахнули, адже ЄС просто споглядав на інфекцію, що продовжила поширюватися, і на рівень смертності разом з жахливим економічним прогнозом.

Нове довкола COVID-19 на початку тижня – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:29 0:00

Ще сильніше вдарило те, що постачання від AstraZeneca до Великої Британії, для порівняння, переважно виконувалися, а деякі з них надходили із фабрик, що розташовані в ЄС.

Маючи статистику, яка свідчить, що ЄС в середньому видала лише 2,6 дози на 100 осіб, у той час, як Велика Британія – 12,5 доз, а США – 8,8, вже не кажучи про ізраїльські приголомшливі 45, Брюсселю просто треба було щось робити.

Після тривалих повільних дій Брюссель несподівано мовчав. Те, що спочатку планувалося як режим, створений, аби змусити компанії, які постачають вакцини у ЄС, повідомляти про експорт за межі блоку, днями перетворилися на щось, що схоже на пряму заборону експорту вакцини з ЄС.

Здається, цю зміну викликало відверте інтерв’ю СЕО AstraZeneca Паскаля Соріо італійському виданню La Repubblica, у якому він зазначив, що Велика Британія підписала угоду про постачання вакцин на три місяці раніше за ЄС і, що є більш приголомшливо, угода, підписана між фармацевтичним гігантом і ЄС не гарантувала раннього постачання.

Після того почалася словесна війна, до якої рідко вдається зазвичай дипломатична Єврокомісія, стосовно того, що насправді означали слова у контракті, і навіть публікація значно відредагованого документа її не розв’язала.

Однак правдою було те, що ЄС заздалегідь профінансував виробництво вакцин компанією на 336 мільйонів євро, нагодувавши їх купою моркви, але не отримавши чарівну паличку. Заборона на експорт може це змінити.

Але невдовзі Брюссель опинився у ще більшій проблемі. Раніше скаржачись на «вакцинний націоналізм», раптово виявилося, що ЄС звинувачує й себе. Проповідуючи десятиліттями переваги вільної торгівлі, раптово ЄС став найбільшим протекціоністом. Повчаючи інших верховенству права, раптово ЄС почав створювати правила, що приносять йому перевагу і приховують попередні помилки.

Питання тепер у тому, чи очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн залишиться на посаді. У Брюсселі вже ходять чутки, що вона може пожертвувати своїм комісаром з торгових питань Валдісом Домбровскісом чи комісаром з питань здоров’я Стеллою Киріакідес, щоб залишитися. Питання в тому, чи буде цього достатньо.

Відповідей на складні запитання досі немає. Чи було правильно надати комісії право погоджувати контракти з фармацевтичними компаніями від імені усіх членів ЄС?

Чому комісія підписала контракти з шістьма компаніями пізніше, ніж інші західні держави, і чи вона володіє достатньою компетентністю, щоб вести такі важливі переговори?

Треба трішки захистити і позицію ЄС. Не лише Брюссель винний у тому, що компанії не здійснили постачання, згідно із зобов’язаннями в контрактах. У той час як багаті країни, такі, як Німеччина чи Франція, самостійно могли б швидше вирішити питання, без сумніву, що менші й бідніші країни, як-от Болгарія чи Румунія, наразі взагалі були б без західних вакцин, якби не були частиною спільної програми ЄС.

Серед причин, чому ЄС так довго укладав угоди, було те, що він не хотів переплачувати кошти платників податків і наполягав, що відповідальність у випадку негативних побічних ефектів буде на фармацевтичних компаніях, тому відмовлявся від дозволу на використання у надзвичайній ситуації.

З цього не варто сміятися на континенті, де процвітає скептицизм щодо вакцинації. Багато європейських урядів досі стурбовані інноваційною технологією матричної РНК, що використовується у вакцинах Pfizer та Moderna.

Щоправда, ЄС завжди наполягав, що значне постачання вакцин буде у другому кварталі цього року – і це не змінилося.

Багато тепер залежить від того, чи ЄС, врешті-решт, виконає оптимістичну обіцянку Єврокомісії, що 80% тих, кому за 80, і 70% дорослого населення отримають щеплення до літа. Наразі це звучить як фантастика, а жорстока реальність натомість така, що поки впевненість у можливості ЄС отримати вакцину руйнується, такі гравці, як Росія і Китай, готові вступити зі своїми вакцинами й можуть отримати декілька значних піарних перемог.

Рікард Юзвяк – редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи​

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Рікард Юзвяк

    Редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи​. Раніше працював кореспондентом РВЄ/РС у Брюсселі

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG