Доступність посилання

ТОП новини

Від панди до вовка. Чи не зашкодить зближення з Китаєм відносинам України з ЄС і США


Китай з «панди» перетворюється на «вовка», і Україні варто враховувати це в зовнішній політиці. Такі висновки представили аналітики центру «Нова Європа» у свіжому дослідженні. Дослідження «Нової Європи» вказує на низку ризиків, на які варто зважати, аби взаємини з Пекіном не зашкодили зближенню з Євросоюзом та НАТО, а також – співпраці зі Сполученими Штатами.

Під час презентації, яка пройшла 9 жовтня, дослідники аналітичного центру «Нова Європа» кілька разів наголосили, що не закликають офіційний Київ обмежувати стосунки з однією з найбільших економік світу, яка також є найбільшим торговим партнером України. Аналітики представили дослідження «Воїн-вовк» і Україна. Які ризики може становити співпраця з КНР для відносин із ЄС, США та НАТО?», базоване в тому числі на низці інтерв’ю з західними експертами.

Певні червоні лінії у нас мають бути не лише по Донбасу, але й по Китаю
Альона Гетьманчук

Директорка центру Альона Гетьманчук, презентуючи висновки, наголосила, що їхньою метою не є закликати українську владу «бути більш вибірковою, обережнішою, бути образно кажучи, святішою за Папу Римського, ніж деякі західні країни у своїй співпраці з Китаєм», адже Пекін має набагато більший товарообіг із деякими країнами Європи, ніж із Україною.«Наша мета – лише вказати на ті ризики, які ця співпраця може становити для наших відносин з ЄС, Сполученими Штатами і потенційно з НАТО. Я особисто переконана, що певні червоні лінії у нас мають бути не лише по Донбасу, але й певні червоні лінії мають бути і по Китаю», – зазначила вона.

Основні висновки дослідження:

  • співпраця України з КНР має бути доповненням до євроінтеграційного курсу, а не його замінником
  • торгівля з Пекіном не повинна виливатися в залежність
  • Київ має обережно ставитися до китайських інвестицій та інфраструктурних проєктів
  • потенційно проблемними питаннями можуть бути резолюції Євросоюзу щодо порушення прав людини в Китаї та продаж зброї
  • Україна має врегулювати питання інтелектуальної власності з Китаєм та врахувати досвід Європи в сфері кібербезпеки

Перший заступник директора «Нової Європи» Сергій Солодкий пояснив назву дослідження зміною зовнішньої політики Пекіну.

«Вважається, що донедавна КНР проводила м’якшу, можливо, таку собі спостережницьку зовнішню політику в світі. Часом попередню, «передвовкову» дипломатію називали panda diplomacy (пандова дипломатія). А ось сучасна – це вже країна-вовк. Це вислів з’явився за мотивами популярного в Китаї фільму-бойовика з однойменною назвою («Воїн-вовк», китайський фільм 2015 року – ред.), який за стилем нагадує фільм «Рембо», – розповів Солодкий.

Деякі експерти спілкувалися з аналітиками анонімно, каже Сергій Солодкий
Деякі експерти спілкувалися з аналітиками анонімно, каже Сергій Солодкий

Він зазначив, що деякі західні експерти, залучені до дослідження, давали свої оцінки анонімно, зважаючи на «чутливість» теми.

Автори звіту зокрема звернули увагу на те, що Китай вибудовує відносини не лише з Євросоюзом, а й з окремими його членами, попри критичне ставлення деяких держав щодо політики Пекіну. Аналітики вказують на те, що прямі інвестиції Китаю в ЄС за останні вісім років виросли в 50 разів – з менше ніж 840 мільйонів доларів у 2008 році до 42-х мільярдів у 2016-му. Частка Китаю в інвестиціях у Європі все ще менша, ніж у Сполучених Штатів, проте увагу привертає швидкість її зростання.

З огляду на це, зазначають автори дослідження, інвестиції Китаю в Україні потребують скринінгу за європейським зразком. Варто також враховувати європейський досвід у будівництві інфраструктури за китайські гроші.

«Відомі випадки, коли проєкти, коли були побудовані на китайські позики, не могли отримати достатнього прибутку, щоб погасити заборгованість. Зрештою ці інфраструктурні об’єкти опинялися в руках Китаю», – цитує дослідження аналітикиня Ганна Медведєва.

Читайте також: Рішення про надання безвізу Китаю не вплине на відносини України з іншими країнами – МЗС

Європейська і євроатлантична інтеграція лишаються пріоритетами України в зовнішній політиці і не суперечать економічній дипломатії в Азії, стверджує генеральний директор політичного директорату Міністерства закордонних справ Петро Бешта, який опікувався підготовкою Азійської стратегії України. Ця стратегія наразі не публічна, однак, за словами Бешти, згодом МЗС презентує її основні елементи.

«Минулого року торгівля України з КНР зросла на 30%, експорт України до Китаю тільки за вісім місяців цього року зріс на рекордні 96%. Це дуже позитивні тренди, і наша стратегія економічної дипломатії спрямована на те, щоб підтримувати ці позитивні тенденції і їх розвивати», – сказав дипломат.

Водночас він назвав аналіз «Нової Європи» «мапою мінних полів», на яку може орієнтуватися МЗС для уникнення ризиків.

«Ми намагатимемося будувати нашу політику на речах, які нас об’єднують, які взаємодоповнюють. Наприклад, наша DCFTA (Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС), унікальна угода з Європою, дає нам унікальний шанс перенести з Азії якісь виробництва і поєднати цей азійський вектор з європейським, доступ до ринків, зміцнення економіки, технологічність. В цьому зацікавлені всі», – додав він.

Моральні дилеми

Доцент Інституту міжнародних відносин КНУ імені Шевченка Віктор Константинов вказує на різницю в ставленні до китайських інвестицій у Сполучених Штатах і Євросоюзі.

«Для американців сьогодні інвестиції з Китаю просто погані за визначенням, причому це продається і непогано продаєтся у внутрішній політиці. Це сьогодні думка, яка вже укорінена в масовій свідомості американців… Для Євросоюзу китайські інвестиції небезпечні лише їхньою асиметричністю. Тобто тією обставиною, що Китай значно обмежує можливості іноземних інвестицій вдома, тоді як ЄС в цьому плані є набагато відкритішим до інвестицій з Пекіну», – порівнює він.

Константинов звертає увагу на зворотній бік справи: співпраця України з Китаєм може не викликати в Заходу стільки застережень, скільки її євроінтеграційний процес – у Пекіну. Небезпеку того, що Китай погано зреагує на подальше зближення Києва з ЄС, експерт-міжнародник оцінює як навіть більш масштабну.

Втім, окрім дипломатії економічної, є ще гуманітарна. Правозахисники та міжнародні інституції неодноразово звинувачували Китай у жорстокому придушенні протестів у Гонконгу, а також порушенні прав уйгурів та інших меншин.

Активісти організації Free Hong Kong Center («Центр вільного Гонконгу») пікетують посольство КНР у Києві на підтримку гонконгських протестувальників, 21 листопада 2019 року
Активісти організації Free Hong Kong Center («Центр вільного Гонконгу») пікетують посольство КНР у Києві на підтримку гонконгських протестувальників, 21 листопада 2019 року

Константинов застерігає, що, хоча Київ не має достатньо простору для маневру, щоб діяти у відносинах із Пекіном проактивно, він не може дозволити собі ігнорувати ситуацію з правами людини.

Ігнорування Україною солідарної позиції по Сіньцзяню чи Тибету буде сприйняте Євросоюзом негативно
Віктор Константинов


«Моральна політика європейців – це одна з цілей і стратегічних складових у формуванні зовнішньої політики. І тому, знов-таки, це ще одна серйозна небезпека. І, наприклад, ігнорування Україною солідарної позиції по Сіньцзяню чи Тибету буде сприйняте Євросоюзом негативно. На мою думку, прямих наслідків це не матиме, але нам це згадають, коли наступного разу ми проситимемо такої ж моральної солідарності по Донбасу, Криму, ще якомусь питанню. І згадають, може, навіть у ситуації, коли вони самі і не хотіли нам допомагати, але це послабить нашу позицію», – міркує експерт.

«Антикитайську коаліцію можна уявити, антиамериканську – ні»

У своєму дослідженні аналітики «Нової Європи» відокремлюють взаємини Китаю з Євросоюзом від відносин цієї країни зі Сполученими Штатами.

Основні ризики, які зближення з Пекіном становитиме для українсько-американських відносин, такі:

  • Україна є одним із постачальників військових товарів до Китаю, тоді як для США найчутливішими сферами співпраці партнерів із Пекіном є саме ініціативи в безпековій сфері
  • Вашингтон звертає увагу на технології, які уможливлюють шпигунство китайського уряду
  • більш помірковано, але все ще насторожено США ставляться до отримання іншими країнами (в тому числі й Україною) китайського фінансування
  • у США занепокоєні тим, що Пекін диверсифікує імпорт і знижує частку американських постачальників сільськогосподарської продукції
  • разом зі зростанням впливу Китаю у регіоні США може вимагати від України більш чіткої позиції з ідеологічних питань (в тому числі через порушення прав людини)
  • США розцінюють китайські інвестиції у масштабні інфраструктурні та оборонні проєкти як більш небезпечний виклик, ніж кредитування нестійких демократій.
  • попри застереження латвійських спецслужб та українських активістів з груп реагування на кіберзагрози, Україна регулярно закуповує обладнання для відеоспостереження у компанії HikVision, яка належить державному підприємству Китаю і є під санкціями США
  • ситуація навколо продажу китайській компанії заводу «Мотор Січ», яка зараз перебуває на розгляді Антимонопольного комітету, викликає спротив у США
  • Китай стає головним торговельним партнером України, залишивши позаду США та Росію, з негативним сальдо для України у 5,4 мільярда доларів

Альона Гетьманчук на презентації озвучила те, що, за її словами, не може собі дозволити сказати представник МЗС: Київ вже використовує питання співпраці з Китаєм у своїх переговорах із Заходом.

Європейці і американці повинні врахувати можливість того, що в Україні посилиться вага і присутність Китаю, каже Альона Гетьманчук
Європейці і американці повинні врахувати можливість того, що в Україні посилиться вага і присутність Китаю, каже Альона Гетьманчук

«Сигнали, які надсилалися і надсилаються і в консультаціях і, як на мене, прочитувалися і в публічному просторі, зводилися до того, що насправді європейці і американці повинні врахувати, що, якщо навіть в Україні не буде посилюватися вага і присутність Росії, то буде посилюватися вага і присутність Китаю, і вони мають серйозно до цього ставитися. Таким чином Україна намагалася більше уваги привернути до себе, до свого досьє серед наших європейських і американських перемовників», – сказала вона.

Виклики і можливості внаслідок «антикитайської коаліції»

У липні 2020 року державний секретар США Майк Помпео вперше заявив про необхідність створити антикитайську коаліцію. Директор Дипломатичної академії України, новий посол України в Японії Сергій Корсунський зізнається, що його особисто ця фраза стурбувала.

«Антикитайську коаліцію я уявляю. Я не уявляю антиамериканську коаліцію. В мене є інформація від ділових джерел в Азії, що японці почали виводити підприємства з Китаю, як і багато інших держав. І уряд Абе це підтримує фінансово», – додав він.

Однак, за словами Корсунського, у Японії виникли проблеми з тим, щоб розмістити виведені потужності в інших країнах регіону, тому що менші азійські держави на кшталт Лаосу побоюються реакції Китаю.

«Ми маємо запропонувати таким країнам, як Японія і Австралія, які в демократичному таборі і з якими ми співпрацюємо в цьому контексті, якщо в них виробництва орієнтовані на ЄС, то сам Бог велів нам виступити територією, де можна розміщувати ці виробництва. Але, з іншого боку, зрозуміло, що Китай буде чим далі, тим більш нервово реагувати на формування таких коаліцій», – констатує посол.

Читайте також: Китай і Донбас, Китай і Крим: що мотивує політику Пекіна щодо «гарячих точок» України?

Інвестиції Китаю в економіку Австралії сягнули 15,8 мільярда доларів у 2016 році, але з того часу невпинно скорочувалися і в 2019-му становили лише 2,5 мільярда. За словами Альони Гетьманчук, Канберра узалежнила свою торгівлю від китайського ринку і «останні пів року має дуже великі проблеми з своїм експортом окремих товарних позицій до Китаю, які Китай використовує як важіль впливу і шантаж щодо Австралії».

Зі слів Корсунського, Україні, аби не загострювати стосунки з Японією як державою з Групи Семи, варто уникати заяв про її територіальні суперечки з Китаєм. Але він також звертає увагу на експорт зброї до Китаю, на який нещодавно в інтерв’ю виданню LB.ua звернув увагу генеральний директор «Укрспецекспорту» Віктор Ноздря.

Китай – один з наших дуже важливих покупців зброї, 70 мільйонів доларів. Всі вдячні, японці теж
Сергій Корсунський

«Зокрема він назвав цифру, що Китай – один з наших дуже важливих покупців зброї, 70 мільйонів доларів. Всі вдячні, японці теж», – зіронізував дипломат.

Підсумовуючи, Петро Бешта зазначив, що Китай все ж дотримується невизнання анексії Криму (хоча Пекін зазвичай утримується при голосуванні за резолюції щодо російської агресії проти України в ООН).

«Це важлива позиція, яку ми цінуємо і намагаємося розвивати. Звичайно, ми працюємо над тим, щоб відновити політичний діалог з Китаєм», – зауважив він.

Альона Гетьманчук, своєю чергою, застерегла від думки, що у визначенні політики щодо Китаю варто чекати на результати виборів президента США. На її думку, навіть у разі перемоги демократа Джо Байдена курс Вашингтону на протистояння з Пекіном не зміниться.

«Змінитися може те, що це не буде протистояння один на один, а що Байден із його схильністю до того, щоб вибудовувати альянси, буде залучати в конфронтацію з Китаєм інші демократичні країни. Тобто ця антикитайська коаліція буде сформована незалежно від того, хто стане наступним президентом США», – переконана аналітикиня.

  • Зображення 16x9

    Еліна Сардалова

    Редакторка стрічки новин і журналістка. У 2014-му році закінчила Київський національний лінгвістичний університет за фахом «арабська мова», у 2017-му - Могилянську школу журналістики. На Радіо Свобода працюю з 2016 року.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG